Рішення

від 01.05.2022 по справі 127/12068/17

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 травня 2022 р. Справа № 127/12068/17

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Вінницького національного аграрного університету до Вінницької районної ради Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду, на виконання постанови Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 08.12.2021 року, надійшли матеріали адміністративної справи за позовом Вінницького національного аграрного університету до Вінницької районної ради Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою суду від 23.01.2018 року адміністративну справу №127/12068/17 прийнято до провадження.

Позовні вимоги (з врахуванням збільшених позовних вимог) мотивовані наступним.

Згідно до наказів ГУ Держземагенства у Вінницькій області від 17.01.2014 року, якими надано дозвіл університету на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельних ділянок на території Агрономічної сільської ради загальною площею 519,5 га., Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою виконав роботи по виготовленню технічної документації. Дана документація Агрономічною сільською радою як суміжним землевласником не погоджувалась.

В подальшому, на підставі листа ДП «Вінницький науково дослідний та проектний інститут землеустрою» від 05.04.2017 №4407, враховуючи клопотання Вінницького національного аграрного університету від 06.04.2017 №12-45-622, Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області наказами від 12.04.2017 №2-4671/25-17-сб, №2-4667/25-17-сб, №2-4669/25-17-сб, №2-4662/25-17-сб, №2-4666/25-17-сб, №2-4660/25-17-сб, №2-4672/25-17-сб внесено зміни до наказів ГУ Держземагенства у Вінницькій області від 17.01.2014 року в частині надання дозволу університету на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування університету із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Агрономічної сільської ради Вінницького району для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства. На підставі цих наказів від 12 квітня 2017 року університетом оформлено право постійного користування земельними ділянками загальною площею 153,8642 га на території Агрономічної сільської ради, які були включені в межі села Агрономічне згідно рішення Вінницької районної ради від 29 січня 2016 року №1.

28.07.2017 року за Вінницьким національним аграрним університетом зареєстровано право постійного користування земельними ділянками державної власності на території Агрономічної сільської ради Вінницького району загальною площею 153,8642 га, цільове призначення для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства. Право постійного користування на інші земельні ділянки перебувають в процесі оформлення. Отже, спірне рішення Вінницької районної ради, на переконання позивача, порушує його права та законні інтереси на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Одночасно, мотивуючи адміністративний позов позивач вказує, що проект землеустрою щодо зміни меж території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області не містить посвідчених в установленому порядку копії генерального плану населеного пункту, а містить лише рішення про його затвердження. Також, в проекті землеустрою відсутнє рішення Вінницької районної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру про передачу земельних ділянок із державної у комунальну власність та відповідних актів прийому передачі.

Чинним законодавством визначена можливість для розширення меж населених пунктів шляхом прийняття відповідних погоджувальних рішень органом виконавчої влади, якому законом надано право розпорядження відповідними землями, про передачу земельних ділянок із державної у комунальну власність.

Крім того, позивач вказує, що на офіційному веб-сайті Вінницької районної ради зазначено, що проект рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області" оприлюднено 24.12.2016 року, розробник проекту рішення - постійна комісія районної ради з питань регулювання земельних ресурсів, агропромислового розвитку, раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища. Проте, протоколом цієї постійної комісії районної ради від 24 грудня 2015 року №3 вирішено перенести питання на наступне засідання постійної комісії після доопрацювання.

Висновком державної експертизи землевпорядної документації від 23 грудня 2015 року №395 зазначені зауваження, які були усунуті 22 січня 2016 року. Тому, на думку позивача, постійна комісія не приймала проект рішення, так як Проект землеустрою потребував доопрацювання. Відтак, протокол постійної комісії від 29 січня 2016 року та дата оприлюднення на офіційному веб-сайті проекту оскаржуваного рішення 24.12.2016 року ставить під сумнів своєчасного його оприлюднення у відповідності до ЗУ "Про доступ до публічної інформації".

Також, позивач посилається на те, що проект землеустрою повинен мати статус додатків до рішення та публікуватися, оскільки предметом рішення Вінницької районної ради №1 від 29 січня 2017 року є встановлення та зміна межі території с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області. Однак, проект землеустрою не був опублікований районною радою, що позбавило можливості університет отримати у встановлений термін вичерпну інформацію про суть оскаржуваного рішення.

Отже, посилаючись на порушення районною радою положень Конституції України, ЗК України, ЗУ "Про землеустрій", ЗУ "Про доступ до публічної інформації", пунктів 16.5, 16.12, 16.13 Регламенту районної ради 7 скликання, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

У відзиві на заяву про збільшення позовних вимог, відповідач заперечує щодоїх задоволення посилаючись на те, що відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 43 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішується питання прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і в порядку, визначених законом.

Вінницькою районною радою отримано лист від Агрономічної сільської ради Вінницького району №539 від 16 грудня 2015 року на підставі чого виконавчим апаратом Вінницької районної ради було підготовлено проект рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області», який був оприлюднений на офіційному веб-порталі Вінницької районної ради 24.12.2015 року.

За рішенням Постійної комісії Вінницької районної ради з питань регулювання земельних ресурсів, агропромислового розвитку, раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища, яка відбулася 24.12.2015 року вищевказаний проект перенесено на доопрацювання і на наступне засідання постійної комісії, що підтверджується Протоколом постійної комісії №3 від 24 грудня 2015 року.

Згідно висновку державної експертизи землевпорядної документації від 23 грудня 2015 року № 395 зауваження усунуто в процесі розгляду документації 22.01.2016 року. Беручи до уваги вищезазначений висновок державної експертизи землевпорядної документації, розглянувши лист Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області №50 від 27 січня 2016 року про затвердження проекту землеустрою, щодо зміни меж населеного пункту с. Агрономічне, постійною комісією Вінницької районної ради, яка відбулася 29 січня 2016 року, винесено проект рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області» на розгляд позачергової сесії районної ради, що підтверджується Протоколом постійної комісії № 4 від 29 січня 2016 року.

Рішення 5 (позачергової) сесії Вінницької районної ради 7 скликання №1 «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни меж території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області» прийнято 29 січня 2016 року та оприлюднено на офіційному веб-порталі Вінницької районної ради 03 лютого 2016 року.

Також, відповідач не погоджується із твердженням позивача, що в Проекті землеустрою відсутні посвідчені в установленому порядку копії генерального плану населеного пункту, як цього вимагає ч. 3 ст. 46 Закону України "Про землеустрій" та рішень відповідних органів виконавчої влади, які здійснюють розпорядження землями державної власності про передачу земельних ділянок із державної у комунальну власність, та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 35 ЗУ "Про державну експертизу землевпорядної документації" позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Згідно висновку державної експертизи землевпорядної документації від 23 грудня 2015 року № 395 зауваження усунуто в процесі розгляду документації 22.01.2016 року.

Відповідний позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації став підставою для прийняття депутатами Вінницької районної ради рішення 5 сесії районної ради 7 скликання №1 від 29.01.2016 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області», в межах повноважень, передбачених законодавством.

Також, відповідач звертає увагу, що у відповідача відсутній оригінал проекту землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області. Проект виготовлявся у трьох примірниках: перший - ДП «Вінницький інститут землеустрою», другий - Управлінню Держгеокадастру у Вінницькому районі, третій - замовнику (Агрономічна сільська ради Вінницького району Вінницької області).

З метою з`ясування факту, чи містить оригінал проекту землеустрою посвідчену в установленому порядку копію генерального плану населеного пункту, як цього вимагає ст. 46 Закону України «Про землеустрій» та рішення відповідних органів виконавчої влади, які здійснюють розпорядження землями державної власності про передачу земельних ділянок із державної у комунальну власність, Вінницька районна рада звернулася листом №01-03/109 від 19.01.2018 року до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

За результатами розгляду вказаного звернення, відділ у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області листом №64/405-18-0.20 від 23.01.2018 року повідомив Вінницьку районну раду про те, що проект землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області містить посвідчену виконавцем копію основного креслення генерального плану с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області М 1: 2000 на двох аркушах та лист Вінницької районної державної адміністрації №01-19/3 від 04.01.2016 року про погодження зазначеного проекту, рішення 4 сесії 7 скликання Агрономічної сільської ради від 24 грудня 2015 року «Про погодження проекту землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне».

Агрономічна сільська рада виклала свою позицію щодо заявлених позовних вимог в поясненнях від 12.03.2018 року, що містяться у матеріалах справи (Т.4 а.с. 57). Згідно пояснень заперечуючи проти позову зазначає про хибність твердження позивача, що з 2012 року останній, як правонаступник ДП «Агрономічне», правомірно користується земельними ділянками на території Агрономічної сільської ради. Такі висновки не доведені належними та допустимими доказами, зокрема в інформації яка внесена до ЄДРПОУ про юридичну особу ВНАУ та в Статуті Вінницького національного аграрного університету, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2017 року №39 відсутня інформації про правонаступництво після ДП «Агрономічне». Отже, на момент прийняття Вінницькою районною радою в 2016 році оскаржуваного рішення не існувало законних підстав для висновку про правонаступництво ВНАУ після ДП «Агрономічне».

ВНАУ вважає доведеною обставину правонаступництва після ДП «Агрономічне» та правонаступництва ДП "Агрономічне" (до перейменування ДП «Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції») після Вінницької обласної державної сільськогосподарської дослідної станції, включаючи право користування земельними ділянками на території Агрономічної сільської ради.

На думку третьої особи, таке твердження є безпідставним та спростовується матеріалами Реєстраційних справ юридичних осіб: Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00729267), Державного підприємства "Агрономічне" (код ЄДРПОУ 00724749).

Також, третя особа відхиляє посилання позивача на те, що згідно Розпорядження КМУ від 04.2.3015 №87-р "Про передачу активів цілісних майнових комплексів навчальних закладів та державних установ до сфери управління Міністерства освіти і науки України" цілісний майновий комплекс (разом з земельними ділянками) Вінницького національного аграрного університету зі сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України передано до сфери управління Міністерства освіти і науки України, оскільки вказане Розпорядження КМУ не містить посилань щодо передачі разом з земельними ділянками.

Також, станом на 2013 рік межі земельних ділянок на території Агрономічної сільської ради не були встановлені, що і зумовило звернення ВНАУ до ГУ Держкомземагентства у Вінницькій області з проханням дати дозвіл на виготовлення технічної документації для встановлення меж земельних ділянок.

17 січня 2014 року головне управління Держземагентства у Вінницькій області видало 10 наказів "Про надання дозволу на розроблення документації", на підставі яких ВНАУ виготовив Технічну документацію з землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та звернувся до Агрономічної сільської ради з питанням її погодження.

В свою чергу Агрономічна сільська рада листом №78 від 27.02.2015 повідомила позивача про те, що технічна документація з землеустрою не містить рішення органу державної влади щодо надання університету права користування земельними ділянками на території Агрономічної сільської ради та в представленій документації відсутні будь-які документи, що вказували на те, що ВНАУ є правонаступником Вінницької обласної державної дослідної станції, якій було видано Державний акт на право постійного користування №001263.

Крім того, заперечуючи проти позову, третя особа вказувала, що відповідно до заяви позивача про збільшення позовних вимог, останній змінює предмет та підставу позову. З цих мотивів представник третьої особи просить відмовити в задоволенні позову.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2018, яке залишене без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2018, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Рішення №1 Вінницької райради.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 08.12.2021 касаційні скарги Вінницької районної ради Вінницької області та Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області задоволено частково, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2018 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2018 у справі №127/12068/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Матеріали адміністративної справи № 127/12068/17 надійшли до Вінницького окружного адміністративного суду 30.12.2021 року, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.01.2022 року справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.02.2022 року у задоволенні клопотання представника Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження відмовлено

Даною ухвалою також витребувано в учасників справи та зобов`язано надати суду у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали наступну інформацію та докази:

- щодо переходу права постійного користування землею площею 1229,6 га, посвідченого актом серії І-ВН №001263, від Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції, котрій його було раніше видано, до Дослідного господарства Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції;

- в якій частині майна та майнових прав Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції стало правонаступником за наслідком його виділення зі складу Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції як юридичної особи;

- щодо входу земель, відносно яких був виданий державний акт на право постійного користування серії І-ВН №001263, до переліку земель, включених до проекту землеустрою зі зміни межі території с. Агрономічне, затвердженого Рішенням №1;

- щодо порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, Рішенням №1 та щодо наділення позивача правом оскаржити Рішення №62/62 до суду відповідно до вимог статті 264 КАС України.

11.02.2022 року від Вінницького національного аграрного університету надійшли пояснення, відповідно до яких останній зазначає, що університету не передані документи, які підтверджували б в якій частині майна та майнових прав Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції стало правонаступником за наслідком його виділення зі складу Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції як юридичної особи. Проте, згідно акту від 22.02.2012 року приймання-передачі цілісного майнового комплексу, майна та земельних ділянок закріплених за державним підприємством "Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України", разом з земельними ділянками на території Агрономічної сільської ради та іншим майном, передано також копію державного акту на право користування землею серії І-ВН № 001263, що виданий відповідно до рішення 10 сесії 22 скликання Агрономічної сільської ради народних депутатів від 05.04.1996 року. Також, позивач звертає увагу, що на території Агрономічної сільської ради у користуванні Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції перебували земельні ділянки державної власності згідно державного акту на право користування землею серії І-ВН № 001263, що виданий відповідно до рішення 10 сесії 22 скликання Агрономічної сільської ради народних депутатів від 05.04.1996 року. Інших державних актів, виданих на ім`я Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції, на право постійного користування земельними ділянками на території Агрономічної сільської ради немає. Враховуючи вищевикладене, рішенням районної ради від 29 січня 2016 року №1, включено в межі населеного пункту с. Агрономічне 474,6783 га земель Вінницької обласної державної сільськогосподарської дослідної станції, які перебували у її користуванні згідно державного акту на право користування землею серії І-ВН № 001263.

18.02.2022 року від відповідача надійшли пояснення, відповідно до яких останній повідомляє про відсутність витребовуваних документів у Вінницької районної ради.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

17.12.2015 року на адресу Вінницької районної ради Вінницького району Вінницької області надійшов лист від Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області №539 від 16 грудня 2015 року з проханням затвердити проект землеустрою щодо зміни меж населеного пункту с. Агрономічне загальною площею 1006,5га. Додатком до даного листа був проект землеустрою (Т. 2 а.с. 158).

Проект землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, розроблений Державним підприємством "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", згідно договору №3901 від 03.09.2015 року (надалі по тексту Проект землеустрою). Проект землеустрою виготовлено у трьох примірниках, оригінали яких знаходяться: перший - ДП Вінницький інститут землеустрою, другий - Управлінню Держгеокадастру у Вінницькому районі, третій - замовнику (Агрономічна сільська ради Вінницького району Вінницької області).

Відповідно до матеріалів справи до загальної площі населеного пункту с. Агрономічне включено земельні ділянки загальною площею 866,4414 га., з них 252,1551 га землі, надані громадянам для індивідуального садівництва, 474,6783 га землі ДП Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція, 139,608 га. інші землі.

Земельні ділянки площею 474,6783 га відповідно до матеріалів справи належать до земель державної власності сільськогосподарського призначення.

24 грудня 2015 року постійна комісія Вінницької районної ради з питань регулювання земельних ресурсів, агропромислового розвитку, раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища (далі - постійна комісія) на своєму засіданні, розглядаючи питання порядку денного Про затвердження Проекту землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, вирішила перенести розгляд даного питання на наступне засідання постійної комісії після доопрацювання, що підтверджується Протоколом постійної комісії №3 від 24 грудня 2015 року. (Т. 2 а.с. 144-145).

На підставі листа Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області №539 від 16 грудня 2015 виконавчим апаратом Вінницької районної ради було підготовлено проект рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області", який був оприлюднений на офіційному веб-порталі Вінницької районної ради 24.12.2015 року.

На підтвердження наведеного відповідач надає лист №1 від 08.02.2018 р ФОП " ОСОБА_1 ", який відповідно до договору про надання послуг №57 від 05.02.2018 р. надає Вінницькій районній раді послуги інформатизації (послуги пов`язані з програмним забезпеченням). За змістом даного листа, файл з проектом рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області" був завантажений в розділ: "Проекти рішень" "7 скликання" - "Позачергової 5 сесії" на веб-сервер: 24.12.2015 року у 15 год. 14 хв., на що є підтверджуючий скріншот з жорстокого диска веб-сервера на якому розміщений офіційний веб-сайт Вінницької районної ради.

Окрім того, в Проекті землеустрою міститься Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 23.12.2015 року, затверджений начальником ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, в якому зазначено зауваження та пропозиції до землевпорядної документації. Так, згідно висновку вказано доопрацювати: документацію зареєструвати на підприємстві, доповнити перелік земельних ділянок державної власності (із зазначенням їх кадастрових номерів, місцезнаходження, площі та цільового призначення), які переходять у комунальну власність відповідної територіальної громади; погодженням сільською радою, районною державною адміністрацією за рахунок території яких планується здійснити розширення її меж; матеріалами виносу адміністративно-територіальних одиниць в натуру (на місцевості) надати з прив`язкою до геодезичних пунктів державної геодезичної мережі відповідно до вимог ст. 46 Закону України Про землеустрій.

Також зазначено, що підсумкова оцінка результатів державної експертизи в цілому проекту землеустрою до зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується при умові усунення зауважень.

Контроль за усуненням зауважень покладено на управління Держгеокадастру у Вінницькому районі, про усунення яких повідомити Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області. У разі, якщо відносно об`єкта експертизи будуть встановлені нові відомості чи обставини, що не були належним чином відображені розробниками та мають значення для об`єктивного дослідження та оцінки об`єкта державної експертизи, представлені на обов`язкову державну експертизу землевпорядна документація підлягає додатковій державній експертизі.

В подальшому, зауваження були усунуті в процесі розгляду документації 22.01.2016 року, що засвідчується підписом А.Д. Король.

27.01.2016 року головою районної ради прийнято розпорядження №4 «Про скликання позачергової 5 сесії районної ради 7 скликання, яка скликається на 29.01.2016».

Згідно даного розпорядження на розгляд сесії винесено наступні питання: Про районну програму розвитку культури та духовного відродження на 2016-2020 роки; Про районну комплексну програму з питань реалізації державної молодіжної, сімейної, дитячої та гендерної політики у Вінницькому районі на 2016-2020 роки; Про внесення змін до комплексної районної Програми розвитку освіти на період до 2018; Про внесення змін до районної комплексної Програми енергозбереження Вінницького району на 2014-2017 роки; Про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку Вінницького району на 2016; Про внесення змін до районної комплексної програми подолання та запобігання бідності, соціального захисту інвалідів, ветеранів війни та підтримки діяльності громадської організації ветеранів війни України на період до 2020 року; Про надання дозволу Вінницькій районній раді на придбання електронної системи голосування, комп`ютерів, оргтехніки та обладнання; Про передачу в 2016 році обласному бюджету субвенції з районного бюджету на виконання інвестиційних проектів; Про внесення змін до рішення 3 сесії районної ради 7 скликання №45 від 18.12.2015 р. «Про районний бюджет на 2016»; Про утворення постійної комісії районної ради з питань соціального захисту населення та охорони здоров`я.

Спірне питання про затвердження проекту землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області і включення в межі населеного пункту с. Агрономічне 474,6783 га земель Вінницької обласної державної сільськогосподарської дослідної станції на розгляд позачергової сесії до розпорядження не було включено.

28.01.2016 через канцелярію районної ради Агрономічною сільською радою подано лист від 27 січня 2016 року №50 з якого слідує, що у зв`язку із необхідністю забезпеченням земельними ділянками учасників АТО, сільська рада просить розглянути та позитивно вирішити питання про затвердження проекту землеустрою щодо зміни меж населеного пункту с. Агрономічне на позачерговій сесії Вінницької районної ради, яка відбудеться 29.01.2016. (Т. 2 а.с. 159). В додатках до даного листа проект землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне відсутній.

29.01.2016 постійна комісія на своєму засіданні відповідно до порядку денного розглянула лист Агрономічної сільської ради №50 від 27.01.2016, та проект землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області. Згідно до протоколу засідання постійної комісії №4 від 29.01.2016 вирішила винести проект рішення на розгляд позачергової сесії районної ради.

29 січня 2016 року Вінницькою районною радою Вінницької області на 5 (позачерговій) сесії Вінницької районної ради 7 скликання прийнято рішення №1, яким затверджено проект землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області і включено в межі населеного пункту с. Агрономічне, зокрема 474,6783 га земель Вінницької обласної державної сільськогосподарської дослідної станції.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить з наступного.

Органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) наділені значними повноваженнями у різних галузях, зокрема, у сфері бюджету та фінансів, соціально-економічного і культурного розвитку, у сфері управління комунальною власністю, в галузі житлово-комунального господарства, у сфері регулювання земельних відносин, соціального захисту населення тощо. Реалізуючи зазначені повноваження, органи місцевого самоврядування наділені правом приймати управлінські рішення.

За приписами пункту 21 частини першої статті 43 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до пункту е-1 частини першої статті 10 ЗК України до повноважень районних рад у галузі земельних відносин на території району належить, зокрема, встановлення та зміна меж сіл, селищ, що входять до складу відповідного району.

Згідно з частиною другою статті 174 ЗК України рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад.

Безпосередньо порядок виготовлення проектів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних утворень визначений статтею 46 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 №858-IV (далі - Закон №858-VI), в редакції прийняття рішення, яке оскаржується.

За правилами статті 46 Закону №858-IV для встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень розробляються проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж відповідних адміністративно-територіальних утворень. Проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень розробляються для створення повноцінного життєвого середовища та створення сприятливих умов їх територіального розвитку, забезпечення ефективного використання потенціалу територій із збереженням їх природних ландшафтів та історико-культурної цінності, з урахуванням інтересів власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, і затвердженої містобудівної документації. Порядок розробки проектів землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень установлюється законодавством України. Рішення про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальних одиниць є одночасно рішенням про затвердження проектів землеустрою щодо їх встановлення (зміни).

Також, положеннями статті 46 Закону №858-VI визначено вимоги, яким повинен відповідати проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць, а також складові, які останній повинен включати.

При цьому, згідно вимог ч. 1 ст. 62 Закону №858-VI документація із землеустрою підлягає державній експертизі з метою забезпечення її відповідності вихідним даним та технічним умовам, вимогам законів України, іншим нормативно-правовим актам.

Порядок здійснення державної експертизи документації із землеустрою визначається законом (ч. 2 ст. 62 Закону №858-VI).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" від 17.06.2004 року №1808-IV (далі Закон №1808-IV) державна - експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Відповідно до статті 9 Закону №1808-IV визначено, що проекти щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць підлягають обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації.

Згідно з частиною 1, 2 статті 35 Закону №1808-IV результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об`єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.

Відповідно до частини 6 статті 35 Закону №1808-IV у разі якщо об`єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об`єкта державної експертизи.

Тобто, якщо об`єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження маже обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

Позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

Об`єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об`єкта державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил.

Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов`язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об`єктів державної експертизи.

Судом встановлено, що Проект землеустрою щодо зміни меж території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (далі Проект землеустрою), розроблений Державним підприємством "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", згідно договору №3901 від 03.09.2015.

Проект землеустрою, містить Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 23.12.2015 за №395, в якому наведено перелік зауважень та пропозицій до землевпорядної документації. Зокрема, у Висновку окрім іншого, зазначено: "... доопрацювати: документацію зареєструвати на підприємстві, доповнити перелік земельних ділянок державної власності (із зазначенням їх кадастрових номерів, місцезнаходження, площі та цільового призначення), які переходять у комунальну власність відповідної територіальної громади; погодженням сільською радою, районною державною адміністрацією за рахунок території яких планується здійснити розширення її меж; матеріалами виносу адміністративно-територіальних одиниць в натуру (на місцевості) надати з прив`язкою до геодезичних пунктів державної геодезичної мережі відповідно до вимог ст. 46 Закону №858-VI. Зміну межі населеного пункту здійснити відповідно до вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про землеустрій» та умов, викладених у висновках погоджувальних органів.

Підсумкова оцінка результатів державної експертизи в цілому проекту землеустрою до зміни меж території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується при умові усунення зауважень.

Контроль за усуненням зауважень покладається на управління Держгеокадастру у Вінницькому районі, про усунення яких повідомити Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

У разі, якщо відносно об`єкта експертизи будуть встановлені нові відомості чи обставини, що не були належним чином відображені розробниками та мають значення для об`єктивного дослідження та оцінки об`єкта державної експертизи, представлені на обов`язкову державну експертизу землевпорядна документація підлягає додатковій державній експертизі.".

Також, вказаний Висновок містить відмітку від 22.01.2016 року про усунення зауважень, що засвідчено підписом начальника Управління Держгеокадастру у Вінницькому районі А.Д. Короля.

З матеріалів справ вбачається, що Вінницька Державна сільськогосподарська дослідна станція створена на підставі постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 14.02.1956 на базі Немерчанської дослідно-селекційної станції МСГ УРСР та Іллінецької дослідної станції пивоварних ячменів Міністерства промисловості продовольчих товарів СРСР. Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція разом з дослідними господарствами, які були юридичними особами, входила до складу науково - виробничого об`єднання "Еліта".

Наказом Української академії аграрних наук України № 160 від 01.12.1994 були підтверджені права обласних державних сільськогосподарських станцій як юридичних осіб та підпорядковано їм дослідні господарства, які станом на 01.11.1994 входили у відповідні НВО "Еліта" та мережу Української академії аграрних наук України. Назви дослідних станції та дослідних господарств наведено в додатку до наказу.

В додатку до наказу Української академії аграрних наук України №160 від 01.12.1994 міститься назва: Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція (з дослідним господарством "Нива"). Перший Статут Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції, який міститься в Реєстраційній справі зареєстрований виконавчим комітетом Вінницької районної ради народних депутатів, рішення № 43 від 24.10.1995 року.

В п.1.3. Статуту Дослідної станції зазначено, що вона створена в 1956 році постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР №56 від 14 лютого 1956р.

В п. 1.5. Статуту зазначено, що до складу Дослідної станції входять: дослідне господарство, як структурний підрозділ, (без права юридичної особи), а також підпорядковані самостійні дослідні господарства як юридичні особи : дослідне господарство "Поділля" Муровано-Куриловецького району та "Олександрівське" Тростянецького району.

З п. 3.5. Статуту вбачається, що економічною основою діяльності дослідної станції є державна власність України на основні фонди, інше майно, закріплене за Дослідною станцією, а також землі Академії, надані Дослідній станції згідно з державним актом на право користування землею. Землі, надані дослідній станції для виконання її статутних цілей і завдань, є загальнодержавною власністю. Вилучення земель без згоди Президії Академії не допускається.

В статті 8 Статуту "Дослідна станція і дослідні господарства" зазначено, що дослідне господарство, що входить до складу станції як структурний підрозділ, знаходиться на одному балансі з установою і діє на підставі Положення про нього, затвердженого директором установи.

Листом №14-02/108 від 22.11.1995 року віце-президент УААН зобов`язав директора Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції ОСОБА_2 провести всі необхідні роботи по ліквідації дослідного господарства "Нива" як юридичної особи, оформити передачу його на баланс дослідної станції.

З огляду на вказане, дослідне господарство "Нива" до 1995 існувало як юридична особа, а в 1995 році ліквідовано як юридична особа та увійшло до складу Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції як структурний підрозділ.

Рішенням Агрономічної сільської ради Вінницькій обласній державній сільськогосподарській дослідній станції від 5 квітня 1996 року видано Державний акт на право постійного користування землею 1-ВН № 001263, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2, згідно якого в постійне користування дослідній станції надано 1229,6 га землі.

28.10.1998 року Розпорядженням №388 Вінницької районної державної адміністрації було скасовано державну реєстрацію Вінницької обласної державної с/г дослідної станції як суб`єкта підприємницької діяльності та зобов`язано станцію провести реєстрацію у виконкомі Агрономічної сільської ради як бюджетної наукової установи.

В лютому 2001 року Президентом Української академії аграрних наук України затверджено новий Статут Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції, у якому зазначено Ідентифікаційний код юридичної особи - 00729267, та скорочене найменування ВДСГДС.

В п.1.6. Статуту (редакція 2001 р.) зазначено, що до складу станції входить дослідне господарство як структурний підрозділ без прав юридичної особи.

В п.3.3 Статуту вказано, що за Станцією закріплені землі Академії, надані Станції згідно з державним актом на право постійного користування для виконання її статутних цілей і завдань. Вилучення цих земель без згоди Президії Академії не допускається.

Відповідно до Указу Президента України "Про надання Українській академії аграрних наук статусу національної" від 06.01.2010 року № 8/2010, наказу НААН України від 07.09.2010 №69 "Про найменування установ, підприємств та організацій НААН України", наказом №01/5-47 від 14.12.2010 по Вінницькій державній сільськогосподарській дослідній станції Вінницьку державну сільськогосподарську дослідну станцію було перейменовано у Вінницьку державну сільськогосподарську дослідну станцію Інституту кормів Національної академії аграрних наук України.

Згідно наказу НААН від 24.05.2011 року №107 Вінницьку державну сільськогосподарську дослідну станцію Інституту кормів Національної академії аграрних наук України було реорганізовано шляхом перетворення в Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України», внаслідок чого Дослідна станція як юридична особа припинена.

В наказі №107 зазначено про створення комісії з реорганізації дослідної станції та здійснення передачі землі, майна, майнових і немайнових прав та зобов`язань ДП "Науковий інноваційно- технологічний центр".

13.10.2011 року затверджено Передавальний акт на передачу майна Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції, в якому зазначено, що Державне підприємство "Науковий інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" є правонаступником всіх зобов`язань

З 20.10.2011 року в державному реєстрі міститься запис про реєстрацію ДП «Науковий інноваційно технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України».

26 січня 2012 року Постановою Президії НААН України (Протокол №1) надано згоду на вилучення із землекористування Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України та передачу Державному підприємству «Науковий інноваційно-технологічний р центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України» земельної ділянки загальною площею 465,4 га на території Агрономічної сільської ради.

03.04.2003 року управлінням економіки Вінницької РДА зареєстровано Зміни №1 до Статуту дослідного господарства, згідно яких пункт 1.5. статті 1 викладено в наступній редакції: "Діюче найменування господарства визначене постановою Президії Української академії аграрних наук від 28 листопада 2002 р. (протокол №16) та наказом Української академії аграрних наук №95 від 29.11.2002 року.

Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції, створено в результаті реорганізації, шляхом виділення зі складу Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції, є правонаступником майнових прав господарства.

В наступній редакції Статуту Дослідного господарства, зареєстрованого 20.12.2004 року в п. 1.4 зазначено, що господарство створено в результаті реорганізації Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН від 26.11.2002 №95 і є правонаступником в частині майна, майнових прав і зобов`язань реорганізованої Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції.

Однак, відсутні докази які б свідчили в якій саме частині майна, майнових прав і зобов`язань дослідне господарство є правонаступником реорганізованої Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції.

Також, позивачем не надано доказів, що станом на 2003 рік Президія ААН України приймала рішення про вилучення частини земель Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції, які перебували в користуванні відповідно до Державного акту на право постійного користування землею 1-ВН №001263 та передала такі землі в користування дослідного господарства.

В зв`язку із чим, посилання позивача на те, що при реорганізації Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції та утворення ДП Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції на території Агрономічної сільської ради було передано землю не підтверджується належними доказами.

В грудні 2010 року ДП "Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції" було перейменовано в ДП "Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України". Згідно Постанови КМ України №61 від 25.01.2012 року ДП "Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України" від НААН передано до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №94 від 28.01.2012 року ДП "Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської плідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України" перейменовано на Державне підприємство "Агрономічне".

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №492 від 08.08.2012 року ДП «Агрономічне» реорганізовано шляхом приєднання до Вінницького національного аграрного університету в якості структурного підрозділу.

Посилання позивач на те, що він отримав право користування земельними ділянками на території села Агрономічне згідно Акта приймання - передачі цілісного майнового комплексу, майна і земельних ділянок, на підставі копії Державного акту на право користування землею серії 1-ВН № 001263, не ґрунтується на вимогах земельного законодавства, яке регулює порядок переходу (передачі) прав на земельні ділянки.

Таким чином, ні ДП "Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції", ні ДП "Агрономічне" не мали належним чином оформленого права постійного користування земельними ділянками площею 474 га на території Агрономічної сільської ради; межі земельних ділянок не були встановлені в натурі; право землекористування не було зареєстроване відповідно до вимог законодавства.

Також, питання правонаступництва ВНАУ після Дослідного господарства та отримання прав на землю на території Агрономічної сільської ради були предметом розгляду в господарській справі №902/517/17, за наслідками якої господарський суд Вінницької області виніс рішення від 07.08.2017 року, яке залишене без змін Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 року. У вказаному рішенні Господарський суд дійшов висновку про відсутність у ДП "Агрономічне" прав на земельні ділянки на території Агрономічної сільської ради, а отже законних підстав на передачу таких прав ВНАУ.

Щодо твердження позивача про порушення права на користування земельною ділянкою площею 474,6783 га рішенням Агрономічної сільської ради №195 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель, які включені в межу населеного пункту села Агрономічне Вінницького району Вінницької області» від 02.12.2016 року, то відповідач вказує, що згідно п. 1 ст. 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» гарантується принцип самостійності територіальних громад, органів та посадових осіб місцевого самоврядування в реалізації наданих їм повноважень. У зв`язку з цим Вінницька районна рада не має права втручатися в діяльність сільських, селищних рад та їх посадових осіб.

Щодо посилань позивача, про відсутність публікації проекту рішення на сайті, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що для підтвердження відповідної інформації Вінницька районна рада звернулася листом №01-03/174 від 08.02.2018 року до ФОП " ОСОБА_1 ", який відповідно до договору про надання послуг №57 від 05.02.2018 надає Вінницькій районній раді послуги інформатизації (послуги пов`язані з програмним забезпеченням).

З листа №1 від 08.02.2018 вбачається, що файл з проектом рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області» був завантажений в розділ: «Проекти рішень» - "7 скликання" - "Позачергової 5 сесії" на веб-сервер: 24.12.2015 року у 15 год. 14 хв., на що є підтверджуючий скріншот з жорстокого диска веб-сервера на якому розміщений офіційний веб-сайт Вінницької районної ради.

Вищевказаний проект рішення оприлюдено на офіційному веб-порталі Вінницької районної ради (www.vinravrada.gov.ua) - 24.12.2015 року, а дата прийняття рішення 5 сесії районної ради 7 скликання № 1 "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області" - 29.01.2016 рік. Отже Вінницькою районною радою дотримано 20-денний термін (робочих днів, виключаючи вихідні та святкові дні, в тому числі 8 січня, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №1155-р "Про перенесення робочих днів у 2016 році") оприлюднення.

Щодо твердження позивача про обов`язковість публікації безпосередньо самого проекту землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне, в якості додатку до рішення то відповідач вказує, що Проект землеустрою подавався до Вінницької районної ради, як додаток до листа Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області № 539 від 16.12.2015 року в друкованому варіанті. Технічна можливість для відтворення проекту в електронний варіант у відповідача відсутня.

З моменту оприлюднення на офіційному веб-порталі Вінницької районної ради (www.vinrayrada.gov.ua) проекту рішення з 24.12.2015 до моменту прийняття рішення 29.01.2016, позивач мав можливість, в установленому ЗУ «Про інформацію», ЗУ «Про доступ до публічної інформації» звернутися до відповідача з метою ознайомлення з проектом землеустрою та/або отримати належним чином завірені копії відповідного проекту.

Проте, стороною позивача не було надано суду доказів будь-яких його зверненнь за вказаний період до відповідача з відповідними пропозиціями.

Крім іншого, судом береться до уваги факт, що на час вказаних правовідносин з 2014 року запроваджено нову державну політику у сфері місцевого самоврядування, що спирається на інтереси жителів територіальних громад і передбачає децентралізацію влади - тобто передачу від органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування значної частини повноважень, ресурсів та відповідальності. В основу цієї політики закладено положення Європейської хартії місцевого самоврядування, а її основи виписано в Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, затвердженій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 р. № 333-р. Ця Концепція передбачала створення належних матеріальних, фінансових та організаційних умов та формування кадрового складу для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування власних і делегованих повноважень здійснюється з дотриманням в тому числі принципу надання територіальним громадам права розпоряджатися земельними ресурсами в межах своєї території, об`єднувати свої майно та ресурси в рамках співробітництва територіальних громад для виконання спільних програм та більш ефективного надання публічних послуг населенню суміжних територіальних громад.

Одним із перших кроків на реалізацію цього принципу було прийняття за дорученням Кабінету Міністрів України в жовтні 2014 року Державним агентством земельних ресурсів України рішення, що передбачало обов`язкове направлення його територіальними органами на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходяться на території місцевої ради за межами населеного пункту.

Отже, Державне агентство земельних ресурсів України на реалізацію державної політики децентралізації в сфері місцевого самоврядування визначило необхідність врахування інтересів місцевої громади (тобто суспільних інтересів) в процедурах розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходяться на території місцевої ради за межами населеного пункту.

Відтак, в цій конкретній ситуації орган місцевого самоврядування діяв розсудливо та надав перевагу суспільному інтересу, врахувавши висловлені думки під час прийняття оскаржуваного рішення.

Слід зауважити, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення органом місцевого самоврядування конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Недотримання законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії зумовлює його протиправність.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженихправ або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття порушене право, за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес. Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, загиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України).

У постанові Верховного Суду України від 23 травня 2017 року у справі № 800/541/16 підкреслено, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

З огляду на вимоги статей 2, 5 КАС України об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень.

Для визначення інтересу як об`єкта судового захисту в порядку адміністративного судочинства, окрім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначені КАС України. Якщо перша група ознак необхідна для віднесення тієї чи іншої категорії до інтересу, то друга - дозволяє кваліфікувати такий інтерес як об`єкт судового захисту в адміністративному судочинстві.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово застосовував критерії, які дозволяють виявити наявність або відсутність охоронюваного законом інтересу в особи, яка звертається за судовим захистом. Судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який:

- має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання, але виходить за межі суб`єктивного права;

- пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом;

- є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві або скарзі особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає;

- є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу або скаржнику.

порушений суб`єктом владних повноважень.

Такі критерії визначені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 9901/216/19.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо такі рішення прийняті суб`єктом владних повноважень поза межами визначеної законом компетенції, або ж оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №295/14795/16-а, від 23.11.2018 у справі №296/10121/17, від 29.01.2019 у справі №826/10853/17, від 05.03.2019 у справі № 360/2334/17, від 15.04.2020 у справі №818/294/18.

Водночас, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.02.2021 у справі № 607/8188/17, порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача.

Враховуючи вищенаведене, судом не встановлено порушення під час прийняття оскаржуваного рішення відповідачем.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За правилами частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Окрім того, судом враховується, що відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність порушень відповідача при прийнятті спірної постанови, у зв`язку із чим відмовляє у задоволенні позову повністю.

За правилами статті 139 КАС України, у разі відмови позивачу у задоволенні позову, судові витрати на його користь стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяЧернюк Алла Юріївна