Рішення

від 08.02.2022 по справі 320/1534/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2022 року м. Київ № 320/1534/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами справу за адміністративним позовом Приватного орендного сільськогосподарського підприємства Іванівське до Головного управління Держпраці в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Приватне орендне сільськогосподарське підприємство Іванівське з позовом до Головного управління Держпраці в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу №КВ240/33/НД/СЛ/ФС153 від 05.03.2019 у розмірі 12519,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року, справу було передано відповідно до ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України за підсудністю до Богуславського районного суду Київської області.

Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 26 травня 2020 року позов задоволений.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020, рішення Богуславського районного суду Київської області було скасовано та справу було направлено для розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 справу прийнято до провадження та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на те, що висновки, викладені контролюючим органом в акті про неможливість проведення інспекційного відвідування, є безпідставними та помилковими, оскільки зроблені на підставі власного невірного тлумачення законодавства України, а також, на підставі неповного з`ясування і дослідження всіх обставин, що мають значення для формування об`єктивних висновків та не відповідають вимогам чинного законодавства. Також наголошено на порушенні відповідачем процедури при повідомленні позивача про розгляд справи про накладення штрафу (несвоєчасне повідомлення).

16.11.2020 до суду від ГУ Держпраці у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити, з урахуванням того, що під час прийняття оскаржуваної постанови, відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Так, інспектором праці було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування, з урахуванням ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; ненадання для ознайомлення завірених об`єктом відвідування копій книг, реєстрів, документів, ведення яких передбачено законодавством про працю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу позивача надійшло повідомлення про проведення інспекційного відвідування від 01.02.2019 № 240 за підписом першого заступника начальника, за змістом якого, підставою для здійснення інспекційного відвідування, є п.п. 1 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, який передбачає, що інспекційне відвідування проводиться за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

06 лютого 2019 року ПОСП ІВАНІВСЬКЕ отримало у письмовій формі вимогу про надання документів від 06.02.2019 № 240, за підписом інспектора праці Замули Тетяни Юріївни (службове посвідчення № 33), яка передбачала, що на підприємстві проводиться інспекційне відвідування з 10 год. 00 хвилин 06.02.2019 по 18 год. 00 хв. 15.02.2019 та відповідно до п.п. 2 пункту 11, пунктів 12, 18 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, зобов`язує керівника підприємства у строк до 12 годин 00 хвилин 11 лютого 2019 року надати необхідні для інспекційного відвідування документи: 1. Довідка про реєстрацію в органах статистики (завірена копія); 2. Колективний договір з додатками (копія); 3. Наказ про призначення керівника (копія); 4. Особова картка П-2 керівника або паспорт з кодом (копія); 5. Правила внутрішнього трудового розпорядку (копія); 6. Штатні розклади за 2018 - 2019 роки (копія); 7. Особові картки форм П-2 працівників; 8. Кадрові накази по підприємстві за 2018 - 2019 роки (про прийняття на роботу, надання відпустки, переведення, звільнення); 9. Табелі обліку робочого часу за 2018 - 2019 роки; 10. Розрахунково - платіжні відомості (розрахунок по відпускам та компенсації при звільненні) та відомості про виплату заробітної плати з датою такої виплати за 2018 - 2019 роки.

07.02.2019 за № 5 ПОСП ІВАНІВСЬКЕ зверталось із заявою про надання відповіді на наступні питання зазначаючи, що у разі надання обґрунтованої відповіді на всі питання, з посиланням на нормативні акти та приведення дій посадових осіб ГУ Держпраці у Київській області у відповідність до норм чинного законодавства, ПОСП ІВАНІВСЬКЕ не заперечуватиме надати документи для проведення інспекційного відвідування. Однак, станом 18.02.2019, відповідь на заяву від 07.02.2019 № 5 на адресу позивача не надходила. Запитання в заяві були наступного змісту: 1. Яка має бути тривалість інспекційного відвідування, якщо на підприємстві перебуває у трудових відносинах вісімнадцять працівників? 2. Наявність на підприємстві штатних розписів передбачається нормами ч. 3 ст. 64 ГК України. Посадові особи Держпраці і її територіальних органів не мають права втручатись в господарську діяльність підприємства, а отже і дотримання норм, які передбачені у господарському кодексу України. Враховуючи зазначене чи має право та на підставі чого інспектор праці ОСОБА_1 вимагати копії штатних розписів за 2018 - 2019 роки? 3. Пункт 4 вимоги про надання документів від 06.02.2019 № 240 передбачає надання в ході інспекційного відвідування копії паспорту з кодом. Згідно до п.п. 2 п. 11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування... Враховуючи зазначене постає питання, які норми законодавства про працю передбачають, що на підприємстві повинні знаходитись оригінали паспорту та ІНН працівника (з яких в подальшому можливо зробити копії за вимогою посадових осіб Держпраці)? 4. У разі, якщо на підприємстві відсутні можливості (відсутність на підприємстві копіювальної техніки) зробити копії документів зазначених у вимозі про надання документів за № 240 від 06.02.2019, чи має право та на підставі чого інспектор праці Замула Т.Ю. вважати, що адміністрацією підприємства чиняться певні перешкоди в діяльності посадової особи ГУ Держпраці у Київській області та кваліфікувати це як не виконання його вимог? 5. Надати дефініцію поняття інспекційне відвідування та дефініцію поняття перевірка і за якими ознаками вони відрізняються один від одного. 6. Підставою для проведення інспекційного відвідування згідно до п.п. 1 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю. Враховуючи зазначене, чи має право та на підставі чого інспектор праці Замула Т.Ю. вимагати надання документів викладених у вимозі від 06.02.2019 № 240, які не стосуються заявника. 7. Надати можливість ознайомитись із зверненням заявника.

15 лютого 2019 року на адресу підприємства надійшов акт про неможливість проведення інспекційного відвідування невиїзного інспектування № КВ240/33/НД від 11.02.2019 року, який підписано головним державним інспектором праці Замулою Тетяною Юріївною, згідно якого встановлено, що підприємство створило перешкоди у діяльності інспектора праці, а саме: не надання інформації необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; не надання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів; відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю: п.п. 1-10 вимоги № 240 від 06.02.2019.

18.02.2019 року позивачем на адресу ГУ Держпраці у Київській області було надіслано зауваження до акту про неможливість проведення інспекційного відвідування невиїзного інспектування КВ240/33/НД від 11.02.2019 року.

01.03.2019 року на адресу підприємства надійшов лист від 26.02.2019 року № 43/2/19/3166, згідно до якого, ГУ Держпраці у Київській області запрошує на 05.03.2019 року на розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною шостою ст. 265 КЗпП України. Розгляд справи призначений на 05.03.2019 року.

05.03.2019 Головним управлінням Держпраці у Київській області було прийнято постанову № КВ240/33/НД/СЛ/ФС153 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 12519,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаною постановою про накладення штрафу, звернувся з даним позовом до суду.

Зважаючи на вказане суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності № 877-V (надалі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V, заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у ч. 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V, порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Зокрема, згідно з ч. 5 ст. 2 Закону № 877-V, органи Держпраці при проведення заходів державного нагляду (контролю), додержуються принципів державного нагляду (контролю); місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмеження у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактування норм на корить суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборона на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерії ризику; право суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю); права суб`єктів господарювання; право на консультативні підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю); та умови віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі не затвердження відповідних критеріїв розподілу.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з приписами ст. 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 (ратифіковано Законом № 1985-IV (1985-15) від 08.09.2004), інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги ; iii) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

Відповідно до п. 5 Порядку № 295, інспекційні відвідування проводяться, зокрема, 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією Держстату та її територіальних органів, ДФС та її територіальних органів, Пенсійного фонду України та його територіальних органів та ін.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення (пункт 9 Порядку № 295).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а саме: суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно з ст. 10 Закону України № 877, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

З урахуванням наведеного слідує, що під час проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю , уповноважена посадова особа об`єкта відвідування була вправі вимагати від інспекторів праці додержання вимог законодавства, зокрема, в частині пред`явлення службових посвідчень посадових осіб та документів на перевірку .

Згідно з п.п. 2 п. 11 Порядку № 295, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги .

У разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення інспекційного відвідування позивача було звернення ОСОБА_2 від 08.01.2019, проведення якого було забезпечено всіма визначеними законодавством документами на перевірку.

Інспектором праці було складено вимогу про надання документів № 240 від 06.02.2019, якою керівника ПОСП Іванівське зобов`язано у строк до 12 год. 00 хв. 11 лютого 2019 року надати документи необхідні для проведення інспекційного відвідування (перелік запитуваних документів наведено вище).

Відповідно до п. 12 Порядку № 295, вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Направлення на проведення інспекційного відвідування від 01.02.2019р. № 240 та вимогу про надання документів від 06.02.2019 № 240 вручено інспектору відділу кадрів Балацькій Т.В. для передачі керівнику в зв`язку з відсутністю керівника.

Відповідно до підпункту 2 пункту 11, пунктів 12, 18 Порядку № 295, інспектор Головного управління зобов`язав керівника позивача у строк до 12 год. 00 хв. 11 лютого 2019 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, проте, документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування в установлений строк надано не було.

При цьому, до Головного управління надійшло звернення ПОСП Іванівське від 07.02.2019 №5 та від 11.02.2019 №7 щодо надання обґрунтованої відповіді на всі питання , зазначені у зверненні, з посиланням на нормативні акти, приведення дій посадових осіб Головного управління у відповідність до норм чинного законодавства, продовжити строки надання документів за вимогою до дати отримання обґрунтованої відповіді на всі питання .

Посадовою особою ОСОБА_1 надано відповідь на звернення від 07.02.2019 №5 та від 11.02.2019 №7 .

Однак, суб`єкт господарювання не надав документів, згідно вимоги № 240 від 06.02.2019.

11.02.2019 інспектором праці складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № КВ240/33/НД, згідно змісту якого, зазначено, що інспекційне відвідування неможливо провести у зв`язку з: ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного інспектування; ненаданням для ознайомлення/завірених об`єктом відвідування копій книг, реєстрів, документів, ведення яких передбачено законодавством про працю.

Згідно п. 26 Порядку № 295, у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об`єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках. Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.

Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

Тому, акт № КВ240/33/НД від 11.02.2019 був направлений рекомендованим поштовим відправленням (чек № 0406005325524).

Відповідно до п. 19 Порядку № 295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Відповідно до норм п. 20 Порядку № 295, акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках , які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Згідно з п. 21 Порядку № 295, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями , які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Проте, у зв`язку з ненаданням документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, інспекційне відвідування позивача не було проведено, водночас, Порядком № 295, не передбачено розгляд зауважень до акту про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.

Також, на переконання суду, надіслання позивачем до відповідача листа з вимогою надання обґрунтованої відповіді на всі питання, зазначені у зверненні, з посиланням на нормативні акти, приведення дій посадових осіб Головного управління у відповідність до норм чинного законодавства, продовження строків надання документів за вимогою до дати отримання обґрунтованої відповіді на всі питання, не змінювало імперативного обов`язку позивача надати запитувані інспектором праці документи для проведення перевірки та не зупиняло строк проведення самої перевірки, адже по перше, в даному листі позивач вимагає фактично надати відповідача пояснення, які стосуються суті самої перевірки та виражає незгоду з вимогою про надання певних документів, хоча, проведення перевірки не починалось, результати її проведення не оформлювались: по друге, суд вважає, що при проведенні інспекційного відвідування, у разі якщо підстави його проведення є законними та супровідні документи на перевірку наявні, посадова особа органу Держпраці має дискреційні повноваження щодо запиту необхідних документів та обрання стратегії проведення такого інспекційного відвідування.

До того ж, вимога позивача про надання копії скарги, на підставі якої мало проводитись інспекційне відвідування, є необґрунтованою, адже відповідно до п. п. 6 п. 13 Порядку № 295, інспекторам праці забороняється розголошувати джерело будь-якої скарги, доведеної до їх відома, на недоліки або порушення і повідомляти об`єкту відвідування або його представнику про те, що відвідування було проведене у зв`язку з отриманням такої скарги. Тому, суб`єкта господарювання перед початком інспекційного відвідування не було ознайомлено зі скаргою, на підставі якої було здійснено інспекційне відвідування.

Також слід наголосити на тому, що відсутність можливостей зробити копії запитуваних інспектором праці документів, не є підставою для відмови у наданні таких документів. Крім того, відповідно до пп. 7 п. 13 Порядку № 295, інспекторам праці забороняється вилучати в об`єктів відвідування оригінали їх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп`ютерів і їх частин.

Відповідно до п. 18 Порядку № 295, у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Проте, у листах від 07.02.2019 №5 та від 11.02.2019 №7, позивачем не було зазначено про відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю. Тому, подовжити строки надання документів за вимогою про надання документів від 06.02.2019 № 240 у відповідача не було підстав.

Отже, позивач під час розгляду даного спору так і не навів обґрунтованих та передбачених законодавством підстав для невиконання вимоги інспектора праці про надання запитуваних документів, які необхідні для проведення інспекційного відвідування, яке навіть не починалось та за наслідками проведення якого, відповідач міг як встановити порушення законодавства про працю, так і констатувати про їх відсутність.

Надалі, до відповідача надійшло заперечення до акту про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №КВ240/33/НД від 11.02.2019 (вх. № 5193/5/19 від 18.02.2019), на яке, посадовою особою ОСОБА_1 надано відповідь.

Відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Відповідно до п.6 Порядку №509, про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Згідно з п. 7 Порядку №509, справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 вказаного Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду .

Матеріали справи підтверджують та сторонами не заперечується, що Головне управління направило позивачу рекомендованим поштовим відправленням лист про розгляд справи про накладення штрафу № 4.3/2/19/3166 від 26.02.2019.

Розгляд справи було призначено на 05.03.2019. За доводами сторони позивача, підприємство отримало вказаний лист-повідомлення від відповідача 01.03.2019.

Таким чином, повідомлення про розгляд справи надіслано більш ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу.

Водночас суд зауважує, що з`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується .

Для надання оцінки доводам позивача щодо неналежного його повідомлення про проведення відповідачем розгляду справи, важливим є встановлення, чи не ухилявся від одержання повідомлення або ж не вчиняв інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні.

У контексті наведеного суд вважає, що відповідач завчасно направив позивачу лист-повідомлення про дату та час розгляду справи, а позивач отримав такий лист 01.03.2019, хоча розгляд справи було призначено на 05.03.2019, тобто, останній був повідомлений за 4 дні до засідання.

Згідно п. 8 Порядку № 509, розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Суд вважає, що під час розгляду справи про накладення штрафу позивач міг з`явитись на засідання, надати пояснення, документи які можливо спростували б твердження Головного управління, але належно повідомлений позивач не з`явився на розгляд справи про накладення штрафу, а тому, постанова № КВ240/33/НД/СЛ/ФС-153 була прийнята Головним управлінням на підставі наявних документів без присутності позивача. Суд не вбачає порушення процедури в діях відповідача в цій частині, які могли б призвести до порушення прав позивача на завчасне повідомлення про розгляд справи та можливість надати пояснення чи документи.

Суд, враховуючи наведене, вважає, що відповідачем було дотримано встановлену чинним законодавством процедуру проведення контрольного заходу - інспекційного відвідування, а наведені позивачем доводи не містять у собі достатніх обставин, підтверджених відповідними доказами про допущення перевіряючими порушень процедури інспекційного відвідування, та, фактично, всі дії позивача, у сукупності, вказують на обґрунтованість висновків сторони відповідача про створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування.

Суд не вбачає належних та достатніх підстав для визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу № КВ240/33/НД/СЛ/ФС153 від 05.03.2019 у розмірі 12519,00 грн.

У силу норм ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат, у даному випадку, відсутні.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Приватного орендного сільськогосподарського підприємства Іванівське до Головного управління Держпраці в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08.02.2022.

Суддя Панченко Н.Д.