Постанова
від 30.09.2020 по справі 320/1534/19
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/1534/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Кіхтенко С.О. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області на рішення Богуславського районного суду Київської області від 26 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Іванківське" до Головне управління Держпраці у Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне орендне сільськогосподарське підприємство "Іванківське" звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Київській області про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за порушення вимог ст.259 КЗпП України у зв`язку неможливістю інспекційного відвідування об`єкту перевірки.

Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 26 травня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що дана справа за предметною та територіальною юрисдикцією підлягала розгляду у Київському окружному адміністративному суді. Богуславський районний суд Київської області не мав повноважень відкривати провадження та розглядати даний спір. Також апелянт зазначив, що під час прийняття оспорюваної постанови Головне управління Держпраці в Київській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що на адресу ПОСП ІВАНІВСЬКЕ надійшло повідомлення про проведення інспекційного відвідування від 01.02.2019 року № 240 за підписом першого заступника начальника.

Зі змісту повідомлення вбачається, що підставою для здійснення інспекційного відвідування є п.п. 1 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, який передбачає: Інспекційне відвідування проводиться за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю .

Також, 06 лютого 2019 року ПОСП ІВАНІВСЬКЕ отримало у письмовій формі вимогу про надання документів від 06.02.2019 року № 240, за підписом інспектора праці Замули Тетяни Юріївни (службове посвідчення № 33), яка передбачала, що на підприємстві проводиться інспекційне відвідування з 10 год. 00 хвилин 06.02.2019 року по 18 год. 00 хв. 15.02.2019 року та відповідно до п.п. 2 пункту 11, пунктів 12, 18 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, зобов`язує керівника підприємства у строк до 12 годин 00 хвилин 11 лютого 2019 року надати необхідні для інспекційного відвідування документи:

1. Довідка про реєстрацію в органах статистики (завірена копія);

2. Колективний договір з додатками (копія);

3. Наказ про призначення керівника (копія);

4. Особова картка П-2 керівника або паспорт з кодом (копія);

5. Правила внутрішнього трудового розпорядку (копія);

6. Штатні розклади за 2018 - 2019 роки (копія);

7. Особові картки форм П-2 працівників;

8. Кадрові накази по підприємстві за 2018 - 2019 роки (про прийняття на роботу, надання відпустки, переведення, звільнення);

9. Табелі обліку робочого часу за 2018 - 2019 роки;

10. Розрахунково - платіжні відомості (розрахунок по відпускам та компенсації при звільненні) та відомості про виплату заробітної плати з датою такої виплати за 2018 - 2019 роки.

07.02.2019 року за № 5 ПОСП ІВАНІВСЬКЕ зверталось із заявою про надання відповіді на наступні питання зазначаючи, що у разі надання обґрунтованої відповіді на всі питання, з посиланням на нормативні акти, та приведення дій посадових осіб ГУ Держпраці у Київській області у відповідність до норм чинного законодавства, ПОСП ІВАНІВСЬКЕ не заперечуватиме надати документи для проведення інспекційного відвідування. Однак, станом 18.02.2019 року відповідь на заяву від 07.02.2019 року № 5 на адресу ПОСП АШВСЬКЕ не надходила. Запитання в заяві були наступного змісту:

1. Яка має бути тривалість інспекційного відвідування, якщо на підприємстві перебуває у трудових відносинах вісімнадцять працівників?

2. Наявність на підприємстві штатних розписів передбачається нормами ч. З ст. 64 ГКУ (Господарського кодексу україни). Посадові особи Держпраці і її територіальних органів не мають права втручатись в господарську діяльність підприємства, а отже і дотримання норм, які передбачені у Господарському кодексу України. Враховуючи зазначене чи має право та на підставі чого інспектор праці Замула Т.Ю. вимагати копії штатних розписів за 2018 - 2019 роки?

3. Пункт 4 вимоги про надання документів від 06.02.2019 року № 240 передбачає надання в ході інспекційного відвідування копії паспорту з кодом. Згідно до п.п. 2 п. 11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування... Враховуючи зазначене постає питання, які норми законодавства про працю передбачають, що на підприємстві повинні знаходитись оригінали паспорту та ІНН працівника (з яких в подальшому можливо зробити копії за вимогою посадових осіб Держпраці)?

4. У разі, якщо на підприємстві відсутні можливості (відсутність на підприємстві копіювальної техніки) зробити копії документів зазначених у вимозі про надання документів за № 240 від 06.02.2019, чи має право та на підставі чого інспектор праці Замула Т.Ю. вважати, що адміністрацією підприємства чиняться певні перешкоди в сяльності посадової особи ГУ Держпраці у Київській області та кваліфікувати це як не виконання його вимог?

5. Надати дефініцію поняття інспекційне відвідування та дефініцію поняття перевірка і за якими ознаками вони відрізняються один від одного.

6. Підставою для проведення інспекційного відвідування згідно до п.п. 1 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю. Враховуючи зазначене, чи має право та на підставі чого інспектор праці Замула Т.Ю. вимагати надання документів викладених у вимозі від 06.02.2019 № 240, які не стосуються заявника.

7. Надати можливість ознайомитись із зверненням заявника.

Станом на 01.03.2019 року відповідь на заяву від 07.02.2019 року № 5 на адресу ПОСП ІВАНІВСЬКЕ не надійшла.

15 лютого 2019 року на адресу підприємства надійшов акт про неможливість проведення інспекційного відвідування невиїзного інспектування № КВ240/33/НД від 11.02.2019 року, який підписано головним державним інспектором праці Замулою Тетяною Юріївною.

Зі змісту Акту вбачається, що підприємство створило перешкоди у діяльності інспектора праці, а саме: не надання інформації необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; не надання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів; відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю: п.п. 1-10 вимоги № 240 від 06.02.2019 року.

18.02.2019 року позивачем на адресу ГУ Держпраці у Київській області було надіслано зауваження до Акту про неможливість проведення інспекційного відвідування невиїзного інспектування КВ240/33/НД від 11.02.2019 року.

Згідно матеріалів справи вбачається, що письмова вмотивована відповідь відповідно до вимог п. 21 Порядку № 295 на зауваження до Акту про неможливість проведення інспекційного відвідування невиїзного інспектування, станом на 21 лютого 2019 року надана не була. А тому ненадання відповіді у встановлений Порядком строк є порушенням процедури, встановленої порядком № 295, що свідчить про протиправність подальшого витягнення позивача до відповідальності.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 01.03.2019 року на адресу підприємства надійшов лист від 26.02.2019 року № 43/2/19/3166, згідно до якого ГУ Держпраці у Київській області запрошує на 05.03.2019 року на розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною шостою ст. 265 КЗпП України. Розгляд справи призначений на 05.03.2019 року. Але, як вбачається з наданих документів, такий лист ПОСП ІВАНІВСЬКЕ отримало лише 01.03.2019 року, що свідчить про порушення вимог п 6. Порядку № 509, згідно вимог якого про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

05.03.2019 Головним управлінням Держпраці у Київській області прийнято постанову №КВ240/33/НД/СЛ/ФС153 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 12 519,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із оспорюваною постановою, звернувся з даним позовом до суду.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як свідчать матеріали справи, ПОСП "Іванівське" звернулось з даною позовною заявою до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року адміністративну справу 320/1534/19 передано за підсудністю до Богуславського районного суду Київської області.

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 28 травня 2019 року прийнято до свого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ПОСП Іванівське до Головного управління Держпраці в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В подальшому, 26 травня 2020 року Богуславський районний суд Київської області розглянув даний позов по суті позовних вимог та виніс оскаржуване рішення.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1-3 ст. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Главою 5 КУпАП визначено правопорушення в галузі охорони праці, за які передбачено саме адміністративну відповідальність.

Разом з тим, спеціальним законодавством, а саме нормами ст. 265 КЗпП України, встановлено відповідальність за порушення законодавства про працю, зокрема за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (ч. 2 ст. 265).

При цьому, ч.ч. 3, 4 ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної законодавчої норми КМУ прийнято постанову від 17.07.2013 № 509, якою затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Згідно з ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавцем розмежовано адміністративні правопорушення в галузі охорони праці, за які підконтрольні особи притягаються до відповідальності в порядку КУпАП, та порушення законодавства про працю, відповідальність за які визначена нормами спеціального законодавства - ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

При цьому, саме юридичний галузевий характер застосованої до правопорушника контролюючим органом санкції визначає предметну підсудність відповідної постанови: постанови про накладення штрафів за КУпАП оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного, а постанови про накладення штрафів за нормами спеціального законодавства - до окружного суду.

Колегія суддів зауважує, що оскаржуваною позивачем у даній справі постановою його було притягнуто до відповідальності за порушення законодавства в галузі праці не в порядку КУпАП, а за нормами спеціального законодавства - ч. 2 ст. 265 КЗпП України та Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 р. № 509.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що даний спір виник не з приводу оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому, відповідно до ст. 20 КАС України, така справа не підсудна місцевому загальному суду як адміністративному, а підлягає розгляду саме окружним адміністративним судом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі Сокуренко і Стригун проти України вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Підстави для скасування рішення суду і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю визначені статтею 318 указаного Кодексу, відповідно до якої рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв`язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Як свідчать матеріали справи, 25.06.2019 Головне управління Держпраці у Київській області подавало до Богуславського районного суду Київської області клопотання про передачу справу до Київського окружного адміністративного суду. Також 25.06.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву в якій також зазначено про непідсудність даної справи Богуславському районному суду Київської області.

22.07.2020 Головне управління Держпраці у Київській області повторно подавало до Богуславського районного суду Київської області клопотання про передачу справу до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відтак, Богуславський районний суд Київської області розглянув цю справу неповноважним складом суду та як некомпетентний суд із порушенням правил предметної підсудності (юрисдикції), а саме правил її розмежування між місцевими загальними судами як адміністративним судами та окружними адміністративними судами, що в силу статті 318 КАС України є безумовною підставою для скасування судового рішення із направленням справи за встановленою законом підсудністю.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 318, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області - залишити задовольнити частково.

Рішення Богуславського районного суду Київської області від 26 травня 2020 року -скасувати.

Адміністративну справу за позовом Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Іванківське" до Головне управління Держпраці у Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення направити для розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.

Повний текст постанови виготовлено 09.10.2020

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення30.09.2020
Оприлюднено15.10.2020
Номер документу92165055
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —320/1534/19

Рішення від 08.02.2022

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панченко Н.Д.

Ухвала від 09.11.2020

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панченко Н.Д.

Постанова від 30.09.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Шурко Олег Іванович

Постанова від 30.09.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Шурко Олег Іванович

Ухвала від 04.08.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Шурко Олег Іванович

Ухвала від 03.08.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Шурко Олег Іванович

Рішення від 26.05.2020

Адміністративне

Богуславський районний суд Київської області

Кіхтенко С. О.

Ухвала від 28.05.2019

Адміністративне

Богуславський районний суд Київської області

Кіхтенко С. О.

Рішення від 02.05.2019

Цивільне

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Колодіна Л. В.

Ухвала від 05.04.2019

Цивільне

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Колодіна Л. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні