Рішення

від 02.09.2021 по справі 160/4161/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2021 року Справа № 160/4161/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Царікової О.В., секретаря судового засідання:Голубцової А.І. за участі: представника позивача Гусарова В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу №160/4161/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю НТК-Україна до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

22.03.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю НТК-Україна (далі - ТОВ НТК-Україна , позивач) до Одеської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2020/500028/2 від 17.09.2020;

- визнати протиправною та скасувати складену Одеською митницею Держмитслужби картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2020/50052.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржених рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач стверджує, що митний орган, маючи при винесенні рішення всі наявні в декларанта документи, що підтверджували реальну митну вартість товару, безпідставно використав для визначення митної вартості товару резервний метод відповідно до cтатті 64 Митного кодексу України замість основного, першого методу - за ціною договору (вартість операції) відповідно до статті 57 Митного кодексу України, чим порушив охоронювані законом права та інтереси позивача, що призвело до надмірних грошових витрат з боку позивача. Надані позивачем документи до митного оформлення не містять розбіжності і ознак підробки та містять усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, а отже, зазначені зауваження митного органу не можуть впливати на визначення митної вартості товару та не могли бути підставою для прийняття спірних рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 відкрито провадження у справі №160/4161/21 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.05.2021. Останнє судове засідання по справі відбулося 02.09.2021.

Також в означеній ухвалі суд встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, додатково попередивши, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вищезазначену ухвалу суду направлено на юридичну адресу Одеської митниці Держмитслужби та отримано представником відповідача 27.04.2021, однак у встановлений в ухвалі суд строк відповідачем не надано до суду відзиву на позовну заяву, як і заперечень або пояснень на означену позовну заяву.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 у справі №160/4161/21 Одеську митницю Держмитслужби зобов`язано надати до суду в строк до 10.08.2020 належним чином засвідчені копії митних декларації, на підставі яких відповідачем здійснено коригування митної вартості товарів згідно рішення №UA500500/2020/500028/2 від 17.09.2020.

Станом на 10.08.2021 витребувані докази відповідачем до суду не надано, у зв`язку з чим ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 у справі №160/4161/21 Одеську митницю Держмитслужби вдруге зобов`язано надати до суду в строк до 10.08.2020 належним чином засвідчені копії митних декларацій, на підставі яких відповідачем здійснено коригування митної вартості товарів згідно рішення №UA500500/2020/500028/2 від 17.09.2020.

До суду надійшли від Одеської митниці Держмитслужби витребувані докази разом із заявою про залучення доказів (вх. №72233/21 від 20.08.2021).

Станом на 02.09.2021 відповідачем не надано до суду відзиву на позовну заяву, як і заперечень або пояснень на означену позовну заяву.

При цьому, крім вищезазначеної заяви, будь-яких інших заяв або клопотань від Одеської митниці Держмитслужби до суду не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Представник позивача у судовому засіданні 02.09.2021 позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання від 02.09.2021 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений судом, що підтверджується наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, судом встановлено таке.

05.05.2020 між ТОВ НТК-Україна (покупець) та JIANGXI YICHUN COLUMBUS IMPORT&EXPORT CO., LTD (Китай) (продавець) укладено Договір №6 (далі - Договір), згідно з умовами якого Продавець зобов`язується поставити покупцеві автомобільні запчастини (далі - Товар) згідно з описом, в кількості і комплектації, зазначених у Додатку до цього договору, що є його невід`ємною частиною, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений Товар згідно з умовами цього Договору та додатків до нього (п. 1.1 Договору).

Згідно із п. 3.1 і п. 3.2 Договору, ціна Товару, що поставляється за цим договором, а також порядок, умови оплати і умови поставки за кожною партією Товару визначаються за згодою сторін і фіксуються в додатку до цього договору. Ціна за Товар включає в себе вартість продукції, тари, упаковки та необхідного для цього матеріалу, маркування, транспортні витрати та інші витрати, пов`язані з постачанням товару за цим договором.

У відповідності до п. 4.1, п. 4.3 Договору, Продавець зобов`язується поставити Товар в терміни і на умовах, зазначених у відповідних інвойсах до цього Договору. Поставка Товару за цим Договором здійснюється в місце доставки (приймання-передачі) по відвантажувальних реквізитах, узгоджених у відповідному Додатку до цього Договору, але в будь-якому випадку без обов`язку Продавця вивантажити товар в місці доставки з транспортного засобу.

Найменування і кількість Товару, що підлягає поставці відповідно до умов цього Договору, визначаються Сторонами в додатках до цього Договору (п. 5.1 Договору).

Згідно з Додатком №2 від 01.07.2020 до Договору позивач та його контрагент узгодили асортимент Товару, його кількість та ціну - на загальну суму 77819, 08 доларів США.

16.09.2020 позивач подав до Одеської митниці митну декларацію №UA500500/2020/506275 для здійснення митного оформлення товару автомобільні запчастини , митна вартість якого, згідно з графою 43 визначена декларантом на підставі методу визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод). Умови поставки FOB CN Ningbo (графа 20).

На підтвердження митної вартості позивачем окрім вищезазначеного договору також були надані такі документи:

- специфікація (додаток) №2 від 01.07.2020 до Договору;

- рахунок-фактура (комерційний інвойс) №6-2 від 03.08.2020;

- договір про перевезення №2210 від 22.03.2019;

- рахунок на сплату морського перевезення та транспортно-експедиторського обслуговування за межами України №UAIM0346056 від 08.09.2020;

- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг - платіжне доручення №1338 від 08.09.2020;

- страховий поліс №9100220203300000001166 від 05.08.2020;

- копія митної декларації країни відправлення від 04.08.2020 № 310120200517904195.

Митний орган направив позивачу повідомлення (№21783 від 17.09.2020) з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, зазначивши в якості підстав для витребування додаткових документів таке:

...подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до п.п. в п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п. 3.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 05.05.2020 № 6 ціна товару включає вартість упаковки та маркування товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) в митній декларації вказано коносамент від 07.08.2020 №NBLG281446, однак дата митної декларації країни відправлення 04.08.2020 №310120200517904195 .

У відповідь на означене повідомлення ТОВ НТК-Україна направило до митниці лист №17/09 від 17.09.2020, в якому позивач надав наступні роз`яснення:

1. Стосовно виділення вартості пакувальних матеріалів з ціни товару: Відповідно до частини 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. В нашому випадку згідно з п. 3.2. зовнішньоекономічного договору від 05.05.2020 № 6 витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Тобто вони вже включені до митної вартості товару і незалежно від їх розміру митна вартість товару не зміниться, оскільки згідно частини 10 статті 58 МКУ в даному випадку ці витрати додавати ще раз до вартості товару не потрібно. Виділення вартості вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням із загальної ціни, що була сплачена нашим підприємством за поставлений товар в окрему статтю додаткових витрат продавця чи покупця не передбачають ні чинне законодавство України, ні умови поставки ГОВ Правил Інкотермс , ні умови договору;

2. Те, що номер коносаменту 07.08.2020 №NBLG281446 вказаний у експортній декларації країни відправлення від 04.08.2020 №310120200517904195, оформленій раніше коносамента, є нормальною практикою. Митне оформлення вантажів, що експортуються морським транспортом здійснюється до моменту виходу судна з порту відправлення (в Україні також). Оскільки океанські судна перевозять одночасно велику кількість контейнерів, митне оформлення контейнерів може починатися за кілька тижнів, а закінчується за дві доби до моменту завантаження і відправлення судна. У митній декларації країни експорту відправник повинен вказати номер коносаменту, по якому перевозиться вантаж (в Україні діють такі ж вимоги). Тому контейнерна лінія видає відправнику номер коносаменту за кілька тижнів до моменту відправлення судна для цілей митного оформлення. Це й дозволило вказати номер коносаменту у експортній декларації країни відправлення, оформленій раніше.

Одеською митницею Держмитслужби було надіслане повідомлення (№21963 від 17.09.2020), в якому зазначено, що за результатом проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями між органом доходів та зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод.

17.09.2020 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2020/500028/20, в якому вказано, що в митній декларації країни відправлення 04.08.2020 №310120200517904195 зазначено 6 товарів, однак в МД від 04.08.2020 №UA500500/2020/506275 зазначено 26 товарів.

Також в означеному рішенні зазначено, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості-другорядний: резервний. Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ, у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МК України, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами баз даних ЄАІС та встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 1,66 долара США за кг нетто (митна декларація №UА500490/2020/502258 від 12.09.2020), ніж заявлено декларантом -1,51 долара США за кг нетто. По товару №8 рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 2,429 долара США за кг нетто (митна декларація №UА500500/2020/506286 від 16.09.2020), ніж заявлено декларантом - 2,21 долара США за кг нетто. По товару №15 рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 9,47 долара США за кг нетто (митна декларація №UА100060/2020/334368 від 16.09.2020), ніж заявлено декларантом - 6,266 долара США за кг нетто. По товару №19 рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 5,22 долара США за кг нетто (митна декларація №UА500500/2020/506286 від 16.09.2020), ніж заявлено декларантом - 4,11 долара США за кг нетто. По товару №20 рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 6,1533 долара США за кг нетто (митна декларація №UА500500/2020/506026), ніж заявлено декларантом - 5,68 долара США за кг нетто. По товару №21 рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 6,20 долара США за кг нетто (митна декларація №UА100020/2020/41449 від 14.09.2020), ніж заявлено декларантом - 2,79 долара США за кг нетто. По товару №22 рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 6,45 долара США за кг нетто (митна декларація №UА500500/2020/501018 від 09.08.2020), ніж заявлено декларантом - 4,248 долара США за кг нетто. По товару №23 рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 8,255 долара США за кг нетто (митна декларація №UА100060/2020/391328 від 16.09.2020), ніж заявлено декларантом - 3,066 долара США за кг нетто. По товару №24 рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 9,25 долара США за кг нетто (митна декларація №UА500500/2020/505823 від 12.09.2020), ніж заявлено декларантом - 5,77 долара США за кг нетто.

Неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості митний орган обґрунтовує не усуненням розбіжностей, вказаних у повідомленні декларанту.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2020/50052.

Вважаючи вищезазначені картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів та рішення про коригування митної вартості товару протиправними, ТОВ НТК-Україна звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України (далі - МК України), встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України).

Відповідно ч. 2 ст. 53 МК України - документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 МК України).

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами статті 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою відповідно до статті VІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ Оцінка товару для митних цілей ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що дійсна вартість може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості, а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України).

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 МК України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до п.4 ст.57 МК України - у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частини 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень частини 3 статті 53, частин 1, 2 та 5 статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Стосовно розбіжностей та зауважень митного органу, на які відповідач посилається в оскаржених картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як слідує зі змісту оскарженого рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності, а також не містять всіх відомостей, що підтверджують митну вартість товарів.

Разом з тим, із доказів, наявних в матеріалах справи встановлено, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Щодо зауважень митниці у спірному рішенні про зазначення 6 товарів в митній декларації країни відправлення та 26 товарів у поданій ТОВ НТК-Україна митній декларації позивач зазначив, що означені твердження є хибними, оскільки у митній декларації країни відправлення вказано 20 кодів товарів, та наголошено про те, що загальновідомим фактом є те, що Україна та Китай використовують різні класифікатори товарів для цілей митного оформлення, які значно відрізняються один від одного, у зв`язку з чим повне співпадіння як по кодам товарів, так і по їх кількості - неможливе.

Отже, висновок відповідача про те, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності, суд вважає таким, що не відповідає дійсності.

Також суд зауважує, що в ході електронного листування між позивачем і відповідачем митний орган не вимагав від позивача надати пояснення стосовно вищеозначених обставин.

Жодних інших підстав для прийняття спірного рішення митницею не наведено ні в оскарженому рішенні, ні в оскарженій картці відмови.

При цьому, наведені вище зауваження у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

Оцінюючи питання правомірності оскарженого рішення Одеської митниці Держмитслужби, суд виходить з того, що відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Натомість, суд зауважує, що надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Позивач надав відповідачу необхідні документи, за результатами розгляду яких можливе проведення обчислення заявленого рівня митної вартості товарів; зауваження митниці повністю спростовані доводами позивача та долученими до матеріалів справи доказами; надані до митного оформлення декларантом документи містять усі відомості, що підтверджують складові митної вартості та не містять розбіжностей.

Водночас, відповідачем до суду не надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем митної вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Слід зазначити, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент митного оформлення придбаного позивачем товару у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Статтею 64 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби, з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Суд зазначає, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавалися відповідні документи, що підтверджують митну вартість заявленого до розмитнення товару.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 статті 58 МК України.

У свою чергу, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Що стосується посилання митного органу на дані інформаційних ресурсів митних органів, в яких наявна інформація про митне оформлення подібних товарів, у зв`язку із чим, митна вартість товару, ввезеного позивачем визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МК України та ґрунтується на раніше наданих (визначених) органом доходів та зборів митній вартості за іншими ЕМД, то суд враховує таке.

Спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а.

До того ж, формально нижчий рівень митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також, слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Означена правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Крім того, суд зауважує, що в рішенні про коригування митної вартості товару відсутнє порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод. Не надано пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов. Не вказані причини, з яких не був застосований основний метод визначення митної вартості, та чотири другорядні методи і чому обраний саме резервний метод визначення митної вартості.

Наведене свідчить про те, що відповідачем у спірному рішенні не доведена послідовність застосування кожного попереднього другорядного методу.

З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що оскаржене рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2020/500028/2 від 17.09.2020 та складена Одеською митницею Держмитслужби картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2020/50052 є протиправними та підлягають скасуванню судом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ НТК-Україна підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 ст. 77 КАС України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Одеської митниці Держмитслужби на користь позивача понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6047, 54 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю НТК-Україна (вул. Республіканська, буд. 44, кв. 2, м.Кам`янське, Дніпропетровська область, 51909; код ЄДРПОУ 37620039) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м.Одеса, 65078; код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2020/500028/2 від 17.09.2020.

Визнати протиправною та скасувати складену Одеською митницею Держмитслужби картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2020/50052.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НТК-Україна (код ЄДРПОУ 37620039) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 6047 (шість тисяч сорок сім) грн. 54 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 10 вересня 2021 року.

Суддя О.В. Царікова