Ухвала

від 17.01.2022 по справі 160/880/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

17 січня 2022 р.Справа №160/880/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю УНІРЕМ-СЕРВІС про вжиття заходів забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УНІРЕМ-СЕРВІС до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського державного управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю УНІРЕМ-СЕРВІС до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського державного управління Укртрансбезпеки, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову №317375 від 23 грудня 2021 р. Державної служби України з безпеки на транспорті, про застосування адміністративно-господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю УНІРЕМ-СЕРВІС у сумі 8500 грн.

Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2022 позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/880/22 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М

Разом із позовом позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить зупинити дію постанови №317375 від 23 грудня 2021 р. Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю УНІРЕМ-СЕРВІС у сумі 8500 грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником зазначено, що до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позивачем було подано адміністративний позов про визнання протиправною та скасування постанови №317375 від 23 грудня 2021 Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю УНІРЕМ-СЕРВІС . При здійсненні зважування транспортного засобу з сипучім вантажем, який змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі, результати вимірювання, не можна вважати достовірними, оскільки такі вимірювання здійснені без застосування відповідної Методики, яка б враховувала особливості вантажу, що свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним сипучим вантажем. Вказане узгоджується з судовою практикою. Державним інспектором не було надано доказів того, що габаритно-ваговий контроль було здійснено у спеціально відведених та належно облаштованих для цього місцях та здійснено на обладнанні, яке відповідає вимогам законодавства. Згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Оскільки старший лейтенант Управління Патрульної поліції у Сумській області Лапко Дмитро Іванович, знаходячись на місці габаритно-вагового контролю, виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП18 №836241, посилаючись на ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, то накладення після цього органом Укртрансбезпеки аналогічного стягнення за цим самим правопорушенням є таким, що суперечить 61 Конституції України. Керуючись ст.151 КАС України, позивач вважає, що заходи забезпечення позову є необхідними. Відповідно до п. 32 - 33 Порядку КМУ № 1567 від 08.11.2006 року Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті скарга на постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів може бути подана до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю. Скарга на постанову подається протягом 10 днів після її винесення. Подання в установлений строк скарги зупиняє виконання постанови до розгляду скарги по суті. Отже, зазначений Порядок №1567 регламентує єдиний випадок зупинення виконання постанови Укртрансбезпеки - це її оскарження до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю. Втім, з відкритих джерел вбачається статистика, що такий спосіб оскарження є неефективним, і вищий за підпорядкуванням орган державного контролю залишає без змін постанови Укртрансбезпеки навіть у випадках очевидної їх протиправності. Єдиним ефективним засобом правового захисту у такій ситуації є звернення до адміністративного суду. Втім, ні Порядок №1567, ні Закон України Про автомобільний транспорт не містять норм, які б регламентували зупинення виконання постанови Укртрансбезпеки у разі судового оскарження, яким скористався позивач. Водночас, в оскажуваній постанові відповідачем наведено, що строк пред`явлення до виконання - 23.03.2022року, і у випадку неповідомлення про сплату, санкції вважатимуться не сплаченими, в результаті чого управління Укртрансбезпеки буде вимушено звернутися в порядку ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт до органів, що забезпечують реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання для вжиття заходів регулювання. Примусове стягнення грошових коштів буде пов`язано з відкриттям виконавчого провадження та арештом єдиного рахунку ТОВ УНІРЕМ-СЕРВІС . Також позивачем зазначено, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови відповідача про застосування штрафу жодним чином деструктивно не вплине на відповідача та на здійснення його функцій. Поряд з цим, невжиття заходів забезпечення позову неодмінно призведе до примусового виконання оскаржуваної постанови (в умовах ґрунтовних підстав вважати її незаконною), арешту рахунку позивача та вжиття заходів регулювання , що може зупинити господарську діяльність, зробити неможливою виплату зарплатні працівникам. Водночас, позивач є крупним сільськогосподарським підприємством та задіяний у забезпеченні мешканців Дніпропетровської області пшеницею.

З урахуванням приписів ч.1 ст.154 КАС України суд розглянув заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши подану Товариством з обмеженою відповідальністю УНІРЕМ-СЕРВІС заяву про вжиття заходів забезпечення позову, доводи представника заявника на її обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 ст.151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. (ч.2 ст.151 КАС України)

З аналізу наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (зупинення оскаржуваного рішення). Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

З огляду на приписи статті 150 КАС України, небезпека істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В силу ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, аргументованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Як зазначалося вище, 14.01.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю УНІРЕМ-СЕРВІС до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського державного управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови №317375 від 23 грудня 2021 р. про застосування адміністративно-господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю УНІРЕМ-СЕРВІС у сумі 8500 грн.

До позову Товариством з обмеженою відповідальністю УНІРЕМ-СЕРВІС подано заяву вжиття заходів про забезпечення позову, датовану 14.01.2022.

Станом на час розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову питання про відкриття провадження у справі не вирішене, проте, з урахуванням норм ч.2 ст.150 КАС України, це не є перешкодою для розгляду поданої Товариством з обмеженою відповідальністю УНІРЕМ-СЕРВІС заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

За змістом заяви про вжиття заходів забезпечення позову підставою для звернення позивача до суду є протиправне, за твердженням позивача, рішення суб`єкта владних повноважень про застосування адміністративно-господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю УНІРЕМ-СЕРВІС у сумі 8500 грн. Позивач зазначає, що ураховуючи ту обставину, що звернення до суду із адміністративним позовом не зупиняє дію оскаржуваного рішення, водночас, у силу норм чинного законодавства вказане рішення відповідача в подальшому може бути звернено до примусового виконання, арешту рахунку позивача та вжиття заходів регулювання , що може зупинити господарську діяльність, зробити неможливою виплату заробітної платні працівникам, тому забезпечення позову є необхідним.

За змістом ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Положеннями постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , п.17 постанови Пленуму ВАСУ від 06.03.2008 року №2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАСУ під час розгляду адміністративних справ зазначено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень закону, застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Проте, із поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову не вбачається мотивів застосування заходів забезпечення позову, які б вказували на очевидність небезпеки порушення прав або інтересів позивача до ухвалення рішення по справі і судом такі обставини не встановлено.

Навпаки, дії контролюючого органу по винесенню постанови №317375 від 23 грудня 2021 р. про застосування адміністративно-господарських санкцій вчинені відповідачем відповідно до норм Закону України Про автомобільний транспорт , правомірність винесення якої є предметом розгляду позову по суті.

Оскарження ж Товариством з обмеженою відповідальністю УНІРЕМ-СЕРВІС наведеної постанови свідчить про початок процедури її узгодження в судовому порядку.

При цьому, заявником до заяви не надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідачем вчиняються будь-які дії, спрямовані на стягнення суми на виконання постанови Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №317375 від 23.12.2021, не надано доказів вчинення державним виконавцем заходів, спрямованих на примусове виконання оскаржуваної заявником постанови.

Мотиви заяви про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника, що вжиті в майбутньому відповідачем заходи щодо примусового стягнення суми накладеного штрафу можуть порушити майнові права та інтереси позивача або істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення його порушених прав або інтересів.

Крім цього, у поданій заяві не доведено реальних мотивів та підстав, які істотно ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких останній звернувся до суду з позовом.

Поряд з цим, правомірність постанови №317375 від 23.12.2021 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю УНІРЕМ-СЕРВІС адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500 грн., яка є предметом спору у адміністративній справі №160/880/22, потребують доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх зібраних доказів у цій справі.

З огляду на викладене, у поданій заяві не доведено наявності хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відсутні передбачені ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України обставини для вжиття заходів забезпечення позову, тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю УНІРЕМ-СЕРВІС про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154,243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю УНІРЕМ-СЕРВІС про вжиття заходів забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УНІРЕМ-СЕРВІС до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського державного управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Бухтіярова