Постанова

від 05.10.2022 по справі 160/880/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 160/880/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) Дніпропетровської області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року в адміністративній справі №160/880/22 (головуючий суддя першої інстанції Бухтіярова М.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІРЕМ-СЕРВІС» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 14.01.2022 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 23 грудня 2021 року №317375 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що порушень законодавства про автомобільний транспорт не допущено, фактична маса інспектованого автомобіля склала 38,7 тон при дозволених 40 тон. Крім того, зауважив, що перевозився сипучий вантаж, його маса не є сталою у різних точках автомобіля. При здійсненні зважування транспортного засобу з сипучим вантажем, який змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі, результати таких вимірювань не можна вважати достовірними, оскільки вони здійснені без застосування відповідної Методики, яка б врахувала особливості вантажу, що свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним сипучим вантажем. Крім того, державним інспектором не надано доказів того, що габаритно-ваговий контроль здійснено у спеціально відведених та належно облаштованих для цього місцях, та здійснено на обладнанні, яке відповідає вимогам законодавства. Позивач також вказує, що державним інспектором до винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення вже виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №836241. Накладення органом Укртрансбезпеки аналогічного стягнення за цим же порушенням є таким, що суперечить ст.61 Конституції України.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Визнати протиправною та скасувати постанову №317375 від 23.12.2021 Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського державного управління Укртрансбезпеки (код ЄДРПОУ 39816845, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, 03135) про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІРЕМ-СЕРВІС» адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500 грн..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з`ясуванням обставин справи, є необґрунтованим та прийняте з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами або документ про внесення плати за проїзд. Зазначає, що водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил. Крім того, станом на 28.10.2021 року необхідність використання посадовими особами відповідача будь-якої методики не передбачена жодним нормативно-правовим актом.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила таке.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УНІРЕМ-СЕРВІС» є юридичною особою, зареєстроване 16.04.2009 року - запис №36442090; основний вид господарської діяльності на момент спірних відносин: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (а.с. 19-20).

Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про автомобільний транспорт» повноваження.

Згідно з товарно-транспортною накладною від 27.10.2021 року №883805 позивачем як автомобільним перевізником здійснено перевезення на адресу ТОВ «Максімум» насіння соняшнику масою 35740 кг транспортним засобом DAF, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом, номерний знак НОМЕР_2 , пункт навантаження: м.Буринь Сумська область, пункт розвантаження: ТОВ «Дніпроолія», м.Кривий Ріг, вул.Коломойцівська, 3 (а.с. 24).

28.10.2021 року на підставі направлення на перевірку від 25.10.2021 року № 008330 співробітником Слобожанського міжрегіонального управлінням Укртрансбезпеки проведено перевірку транспортних засобів автомобільних перевізників, водіїв, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів на 94 км автомобільної дороги Р-06 «Харків-Охтирка».

28.10.2021 року об 11 год. 50 хв. зупинений транспортний засіб (автомобіль, тягач) DAF, номерний знак НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 ), з напівпричепом BODEX, номерний знак НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 ), номерний знак НОМЕР_5 , що належать позивачу, під керуванням водія ОСОБА_1 (а.с. 26, 28).

28.10.2021 року проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля (тягач) марки DAF модель XF460FT (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричепом BODEX модель BODEX KIS 3WA-К/А5А (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) номер знак НОМЕР_5 , результати якого зафіксовано в талоні від 28.10.2021 року серійний номер НОМЕР_6 та який містить таку інформацію: номер авто НОМЕР_1 , загальна маса (т): 38,7, вісь 1: 7,36; вісь 2: 12,02; вісь 3: 6,39; вісь 4: 6,43; вісь 5: 6,50 (а.с.25).

28.10.2021 року за результатами здійснення габаритно-вагового контролю складено: - Довідку №0020788, в якій зафіксовано дані габаритного контролю: довжина 14,7 м., ширина 2,5 м., висота 3,86 м.; та результати вагового контролю: 1) 7,36; 2) 12,02; 3) 6,39; 4) 6,43; 5) 6,50 м., повна вага транспортного засобу 38,7 тон (а.с.22);

- Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 28.10.2021 року №029128, в якому зафіксовано, що фактична маса транспортного засобу 38,7 тон при нормативно допустимій 40,0 тон; та перевищення навантаження на одиночну вісь, а саме: 12,02 тон при нормативно допустимій 11,00 тон (а.с.18, 23).

28.10.2021 року за результатами перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складено акт №314201, яким зазначено, що під час перевірки виявлено, що при наданні послуг перевезення вантажу згідно з товарно-транспортної накладної від 27.10.2021 року №883805 виявлено порушення встановлених п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, вагових норм на 9,27%, а саме: навантаження на одиночну вісь становить 12,02 т при допустимій 11,0 т, відповідальність за яке передбачена абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу (а.с. 21).

Водій транспортного засобу ОСОБА_1 з висновками акту від 28.10.2021 №029128 та акту від 28.10.2021 року №314201 ознайомлений, пояснень та/або заперечень не надав (а.с. 21, 23).

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 28.10.2021 року серії ДП18 № 836241 водія транспортного засобу DAF, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.132-1 КУпАП України (а.с. 27).

23.12.2021 року за результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки прийнято постанову №317375 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500,00 грн. за порушення позивачем Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.7).

Не погодившись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач оскаржив таку постанову до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що автомобіль позивача перевозив насіння соняшнику, що є подільним (сипучим, рухомим) вантажем, що може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху, а тому проведення зважування у русі, шляхом поосьового заїзду тягача на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, на переконання суду не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх сипучих властивостей, легко деформується та вільно переміщується під дією мінімальних сил. Відповідно до результатів зважування встановлено перевищення нормативних вагових параметрів лише на одиночну вісь 12,02 тон, при нормативно допустимій 11 тон. При цьому, значна розбіжність при навантаженні на 1 (першу) вісь при нормативно допустимих 11,0 тон було 7,36 тон та на 3 (третю) при нормативно допустимих 22 тон, було 19,32 тон, а повна маса при нормативно допустимій вазі 40 тон становила фактично 38,7 тон. Отже, при здійсненні зважування транспортного засобу позивача з сипучим вантажем, який змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі, результати вимірювання, здійсненні посадовими особами відповідача, не можна вважати достовірними, такі вимірювання, здійсненні без застосування відповідної Методики, що свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним сипучим вантажем. Водночас відповідачем не надано суду жодних доказів того, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача, що проводився 28.10.2021 року, здійснено у спеціально відведеному та належно облаштованому для нього місці, та здійснено на обладнанні, яке відповідає вимогам законодавства. Відсутність таких документів, зокрема, щодо пристрою, яким проводилося зважування транспортного засобу, позбавляє можливості перевірити відповідність цього приладу параметрам та технічному стану, що пред`являються до таких пересувних контрольних пунктів.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про дорожній рух» (далі по тексту - Закон №3353), Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі по тексту - Закон №2344), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі по тексту - Порядок №1567).

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Згідно зі статтею 6 Закону №2344 реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 (далі по тексту - Положення №103) передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

Згідно з підпунктами 2 та 29 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Отже, відповідачу надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком №1567, відповідно до пунктів 2, 3, 4 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Частинами 14, 17 статті 6 Закону №2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно абзацу 54 статті 1 Закону №2344 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Пунктами 12, 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до пункту 16 Порядку №1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю, регламентованого Порядком №879.

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху; робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м.Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Виходячи зі змісту пунктів 16, 18, 19 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль. За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення. Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Частиною третьою статті 48 Закону №2344 встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.22.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі по тексту - ПДР), маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Пунктом 22.5 ПДР передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними:

- перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі;

- перевезення подільного вантажу не допускається взагалі.

За змістом товарно-транспортної накладної позивач перевозив вантаж (соняшник), який за своїм характером є подільним, тобто може при завантаженні бути поділений на окремі частки без втрати або пошкодження його властивостей, а тому перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху заборонено.

Головна мета такої заборони - збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Внаслідок цього й встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків.

Отже, чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником дозволу на участь у дорожньому русі.

Згідно матеріалів справи: чек зважування від 28.10.2021 року серійний номер №17064 (час 11:49, авто НОМЕР_1 ); довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28.10.2021 року №0020788, акт від 28.10.2021 року №029128 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів - допущено навантаження на одиночну вісь - 12,02 т при допустимих 11,0 т. Отже, перевищення на строєну вісь становить 1,02 т, що більше нормативно допустимого на 9,27%.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що транспортний засіб автомобіля марки транспортного засобу DAF, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом, номерний знак НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 є великоваговим в розумінні пункту 3 Правил проїзду №30, оскільки його осьова маса перевищує один з параметрів (навантаження на одиночну вісь), зазначених у пункті 22.5 ПДР.

Відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт» до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІРЕМ-СЕРВІС» (власник транспортного засобу) постановою відповідача від 23 грудня 2021 року №317375 застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 8500 грн. на підставі статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за здійснення перевезення вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10%, оскільки позивачем порушено вимоги абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт».

Посилання суду першої інстанції на відсутність методики, на підставі якої проводиться процес вимірювання (зважування) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу колегія суддів до уваги не приймає з огляду на те, що це не є підставою для не внесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що законодавчо не встановлено вимог стосовно зазначення характеристик вимірювально-зважувального обладнання в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю. Такі документи, складаються за затвердженою формою, і не містять графи, яка б визначала марку, модель та заводський номер вимірювально-зважувального обладнання, тощо, що свідчить про відсутність у інспектора Укртрансбезпеки обов`язку вносити такі дані до довідки та акту, зокрема.

При цьому, водій під час проведення зважування транспортного засобу, не позбавлений права отримати для ознайомлення на місці такого зважування відповідні документи про сертифікацію вагового комплексу і про його періодичну повірку та пересвідчитись у їх відповідності нормам чинного законодавства.

Разом з цим, позивачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів звернення водія транспортного засобу до інспекторів Укртрансбезпеки, з проханням надати для ознайомлення вищезазначені документи та відповідно відмови останніх у видачі таких документів, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Щодо посилань позивача на те, що ним перевозився подільний сипучий вантаж, який є рухомим під час кожної зміни напрямків руху чи швидкості автомобіля, тому його маса не є сталою у різних точках під час руху, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 12.5 Правил перевезень №363, передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Крім того, згідно чинного законодавства будь-яких виключень з Правил дорожнього руху (пункти 2.3а, 2.3б; 12.1) при перевезенні подільних (в тому числі сипучих) вантажів не встановлено.

Переміщення ватажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Таким чином, відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху. Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

Крім того, законодавцем також передбачено критичну похибку в розмірі 2% на одинарну вісь (пункт 22.5 Правил дорожнього руху), що є меншим встановленого актом перевищення на строєну вісь нормативно допустимого 9,27%.

Колегія суддів зауважує, що під час розгляду питання про застосування до суб`єкта господарювання (перевізника) штрафних санкцій за перевищення вагових параметрів вантажу має враховуватись мета цього виду відповідальності, а саме - підтримання доріг загального користування та дорожнього покриття у належному стані. Запровадження законодавцем вагово-габаритних нормативів покликане спонукати перевізників до здійснення контролю за їх дотриманням, а встановлення відповідальності за перевищення таких нормативів у вигляді застосування штрафних санкцій та стягнення плати за проїзд є компенсаційним засобом за шкоду, завдану дорожньому покриттю.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивач в даному випадку виступає як перевізник, який здійснив 28.10.2021 року перевезення вантажів автомобілем, за наслідками контролю за яким виявлено перевищення транспортним засобом встановлених законодавством вагових норм понад 5%, але не більше 10%, при перевезенні подільного вантажу, а саме навантаження на одиночну вісь становить 12,02 т при допустимих 11,0 т, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для застосування до позивача відповідного адміністративно-господарського штрафу.

Водночас колегія судів погоджує висновок суду першої інстанції, що спірне рішення не є актом притягнення особи до адміністративної відповідальності, а прийняте за порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» та встановлює адміністративно-господарський штраф за порушення, виявлене та зафіксоване в акті перевірки внаслідок реалізації відповідачами функцій контролю діяльності автоперевізників. Постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №836241 прийнята за порушення саме водієм ОСОБА_1 норм ст. 132-1 КУпАП, які регулюють порядок притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, що не є тотожним предмету даного спору.

Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Отже, суд першої інстанції, не вірно встановив обставини, які мають значення для справи, та дійшов помилкового висновку про задоволення позову, допустив порушення норм процесуального права та неправильно застосовав норми матеріального права, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) Дніпропетровської області задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року в адміністративній справі № 160/880/22 скасувати.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІРЕМ-СЕРВІС» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Чабаненко

суддяС.Ю. Чумак