Рішення

від 03.04.2022 по справі 160/880/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2022 року Справа № 160/880/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІРЕМ-СЕРВІС» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського державного управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «УНІРЕМ-СЕРВІС» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського державного управління Укртрансбезпеки (далі відповідач), в якому, з урахуванням уточнення від 27.01.2022, позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову №317375 від 23 грудня 2021 р. Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІРЕМ-СЕРВІС» у сумі 8500 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем в адміністративному позові зазначено наступне. 28.10.2021 державним інспектором Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Дотриченко О.М. та інспектором батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Лапко Д.І. на 94 км автошляху регіонального призначення Р46 Харків-Охтирка близько 11 год. 50 хв. для перевірки було зупинено транспортний засіб у складі спеціалізованого вантажного сідлового тягача XF460ІА (державний номер НОМЕР_1 ), та спеціалізованого напівпричепа BODEX KIS 3WA (державний номер НОМЕР_2 ), під керуванням працівника ТОВ «УНІРЕМ-СЕРВІС». Згідно із товарно-транспортною накладною №883805 від 27.10.2021 перевозився вантаж соняшник насипом. За наслідками габаритно-вагового контролю складено талон, в якому зазначено номер транспортного засобу. За результатами даних, зазначених у талоні, інспектором Укртрансбезпеки складено довідку №0020788, в яку перенесено показники талону. Також, було складено акт від 28.10.2021 №029128 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів, в якому зазначив, що фактична маса, тонн: 38,7 (нормативно допустима 40,0т.), відстань між осями, метрів: 3,9; 4,5; 1,4; 1,4; ось навантаження, тонн: нормативно допустиме: 11.0; 11,0; 22,9, а фактичне 7,36; 12,02; 19,34. В подальшому, актом від 28.10.2021 №314201 встановлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу. Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №317375 від 23.12.2021, якою постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 8500грн. Позивач не погоджується з постановою та зазначає, що порушень законодавства про автомобільний транспорт допущено не було, фактична маса інспектованого автомобіля склала 38,7 тонн при дозволених 40 тонн. Крім того, зауважив, що перевозився сипучий вантаж, його маса не є сталою у різних точках автомобіля. При здійсненні зважування транспортного засобу з сипучим вантажем, який змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі, результати таких вимірювань не можна вважати достовірними, оскільки вони здійснені без застосування відповідної Методики, яка б врахувала особливості вантажу, що свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним сипучим вантажем. Крім того, державним інспектором не було надано доказів того, що габаритно-ваговий контроль було здійснено у спеціально відведених та належно облаштованих для цього місцях, та здійснено на обладнанні, яке відповідає вимогам законодавства. Позивач також зауважив, що державним інспектором до винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення вже виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №836241. Накладення органом Укртрансбезпеки аналогічного стягнення за цим же порушенням є таким, що суперечить ст.61 Конституції України. З огляду на викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Разом із позовом позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просив зупинити дію постанови №317375 від 23 грудня 2021 р. Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІРЕМ-СЕРВІС» у сумі 8500 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 17.01.2022 у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у справі було відмовити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 19.01.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІРЕМ-СЕРВІС» було залишено без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову.

27.01.2022 позивачем усунено недоліки позову, подано уточнений адміністративний позов.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 01.02.2022 прийнято до розгляду адміністративний позов (уточнений), розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також витребувано у відповідача - Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського державного управління Укртрансбезпеки докази, що стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду 01.02.2022 направлена сторонам, відповідачу разом із копією позовної заяви з додатками у паперовому вигляді, яка отримані відповідачем 15.02.2022, згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.

Однак, відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Обґрунтувань неможливості подання відзиву у строк, встановлений судом, клопотання про продовження строку на подання відзиву суду не надано. Витребуваних судом документів також не надано.

При цьому, за приписами частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УНІРЕМ-СЕРВІС» зареєстроване юридичною особою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 16.04.2009, про що вчинено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи, за кодом 36442090; основний вид господарської діяльності на момент спірних відносин: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Згідно із товарно-транспортною накладною від 27.10.2021 №883805 Товариством з обмеженою відповідальністю «УНІРЕМ-СЕРВІС» як автомобільнимперевізником було здійснено перевезення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Максімум» насіння соняшнику масою 35740кг транспортним засобом DAF, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом, номерний знак НОМЕР_2 , пункт навантаження: м. Буринь Сумська область, пункт розвантаження: ТОВ «Дніпроолія», м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3.

28.10.2021 на підставі направлення на перевірку від 25.10.2021 №008330 співробітником Слобожанського міжрегіонального управлінням Укртрансбезпеки було проведено перевірку транспортних засобів автомобільних перевізників, водіїв, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів на 94 км. автомобільної дороги Р-06 «Харків-Охтирка».

28.10.2021 об 11 год. 50 хв. був зупинений транспортний засіб (автомобіль, тягач) DAF, номерний знак НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 ), з напівпричепом BODEX, номерний знак НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 ), номер знак НОМЕР_5 , що належать ТОВ «УНІРЕМ-СЕРВІС», під керуванням водія ОСОБА_1

28.10.2021 було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля (тягач) марки DAF модель XF460FT (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричепом BODEX модель BODEX KIS 3WA-К/А5А (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) номер знак НОМЕР_5 , результати якого зафіксовано в талоні серійний номер 17064 від 28.10.2021 та який містить таку інформацію:номер авто НОМЕР_1 , загальна маса (т): 38,7, вісь 1: 7,36; вісь 2: 12,02; вісь 3: 6,39; вісь 4: 6,43; вісь 5: 6,50.

За результатами здійснення габаритно-вагового контролю було складено Довідку №0020788 від 28.10.2021, в якій зафіксовано такі дані габаритного контролю: довжина 14,7 м., ширина 2,5 м., висота 3,86 м.; та результати вагового контролю: 1) 7,36; 2) 12,02; 3) 6,39; 4) 6,43; 5) 6,50 м., повна вага транспортного засобу 38,7 тонн; та Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №029128 від 28.10.2021, в якому зафіксовано, що фактична маса транспортного засобу 38,7 тонн при нормативно допустимій 40,0 тонн; та перевищення навантаження на одиночну вісь, а саме: 12,02 тон при нормативно допустимій 11,00 тонн.

За результатами перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складено акт №314201 від 28.10.2021, в якому зазначено, що під час перевірки виявлено, що при наданні послуг перевезення вантажу згідно з товарно-транспортної накладної №883805 від 27.10.2021 виявлено порушення встановлених п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, вагових норм на 9,27%, а саме: навантаження на одиночну вісь становить 12,02 т при допустимій 11,0 т, відповідальність за яке передбачена абз. 14 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу.

Водій транспортного засобу ОСОБА_1 з висновками акту №029128 від 28.10.2021 та акту №314201 від 28.10.2021 ознайомлений, про що свідчить відповідна відмітка в актах, пояснень та/або заперечень не надав.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 28.10.2021 серії ДП18 №836241 водія транспортного засобу DAF, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст. 132-1 КУпАП України.

23.12.2021 за результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки прийнято постанову №317375 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500,00грн. за порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «УНІРЕМ-СЕРВІС» Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 14 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погодившись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №317375 від 23.12.2021, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, врегульовано Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).

Статтею 1 Закону №2344-ІІІ визначено, що автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі - транспортний засіб); автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Статтею 33 Закону №2344-ІІІ визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року (далі Положення №103) визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з підпунктом 1 пункту 4 Положення № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль і нагляд за організацією безпечного перевезення небезпечних вантажів (крім дорожнього перевезення небезпечних вантажів, яке контролюється Національною поліцією, та перевезення морським та річковим транспортом, яке здійснюється Морською адміністрацією); здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; видає в установленому порядку обов`язкові до виконання приписи щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів з питань безпеки на транспорті, крім морського та річкового транспорту, та здійснює контроль за виконанням таких приписів; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт» до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, відповідно до чеку зважування серійний номер №17064 від 28.10.2021 (час 11:49, авто НОМЕР_1 ) фактична маса транспортного засобу позивача становила 38,7 т при нормативній 40,00 т. Відповідні дані щодо фактичної ваги транспортного засобу містять Довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0020788 від 28.10.2021 та акт №029128 від 28.10.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879).

Відповідно до підпункту 3 п. 2 Порядку № 879, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 (далі Правила №30). Ці правила встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Згідно з пунктом 5 Правил №30 рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними і контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою і Національною поліцією маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9-13 цих Правил), здійснюється без дозволу.

Суд зазначає, що у даному випадку, враховуючи фактичну вагу транспортного засобу, яка не перевищує нормативно допустиму, відсутні правові підстави вимагати у позивача отримання окремого дозволу на перевезення вантажу.

З матеріалів справи також вбачається, що на час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу належного позивачеві, останнім здійснювалось перевезення насіння соняшнику, що підтверджується товарно-транспортною накладною №883805 від 27.10.2021, тобто подільного вантажу.

Пунктом 3 Порядку №879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Відповідно до підпунктів 2, 7 пункту 1 Порядку №879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Місце здійснення габаритно-вагового контролю - спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю.

Згідно з пунктами 12, 13 та 18 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно до пункту 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Методика, про яку йдеться у підпунктів 2 пункту 1 Порядку №879 та згідно з якою повинен проводитись процес визначення навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (Укрметртсстандартом) не затверджено.

Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована відповідно до ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром «Інститут Метрології», свідоцтво про атестацію №02-84-08.

Однак, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким та сипучим вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі.

Такі висновки узгоджуються із правовими висновками Верховного суду, викладеними у постановах від 12.04.2018 у справі №816/2329/13-а, від 16.01.2018 у справі №826/442/13-а, від 12.06.2018 у справі №821/597/17.

Разом з цим, суд зазначає, що автомобіль позивача перевозив насіння соняшнику, що є подільним (сипучим, рухомим) вантажем, що може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху, а тому проведення зважування у русі, шляхом поосьового заїзду тягача на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, на переконання суду не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх сипучих властивостей, легко деформується та вільно переміщується під дією мінімальних сил.

Дані обставини підтверджують і результати здійсненого вагового контролю (зважування), де було встановлено перевищення нормативних вагових параметрів лише на одиночну вісь 12,02 тонн, при нормативно допустимій 11 тонн. При цьому значна розбіжність при навантаженні на 1 (першу) вісь при нормативно допустимих 11 тонн було 7,36 тонн та на 3 (третю) при нормативно допустимих 22 тонн, було 19,32 тонн, а повна маса при нормативно допустимій вазі 40 тонн становила фактично 38,7 тонн.

За таких обставин, суд вважає, що при здійсненні зважування транспортного засобу позивача з сипучим вантажем, який змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі, результати вимірювання, здійсненні посадовими особами відповідача, не можна вважати достовірними, оскільки такі вимірювання, здійсненні без застосування відповідної Методики, яка б враховувала особливості вантажу, що свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним сипучим вантажем.

Крім цього, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані (п.12, 13 Порядку №879).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, які мають елементи або функції настроювання, повинні мати захист від вільного доступу до зазначених елементів і функцій (включаючи програмне забезпечення) з метою запобігання несанкціонованому втручанню. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Однак, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача, що проводився 28.10.2021, здійснено у спеціально відведеному та належно облаштованому для нього місці, та здійснено на обладнанні, яке відповідає вимогам законодавства.

Відсутність таких документів, зокрема, щодо пристрою, яким проводилося зважування транспортного засобу, позбавляє можливості перевірити відповідність цього приладу параметрам та технічному стану, що пред`являються до таких пересувних контрольних пунктів.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №557/322/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постанова Верховного Суду.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, постанова відповідача №317375 від 23.12.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу, прийнята за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу, що встановлено Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського державного управління Укртрансбезпеки, прийнята не на підставі та не у спосіб, що передбачений законодавством, та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Разом з цим, доводи позивача про подвійність притягнення до юридичної відповідальності за одне і те саме правопорушення, оскільки до винесення постанови про накладення адміністративного стягнення №317375 від 23.12.2021 було вже прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №836241, суд вважає неприйнятними, оскільки спірне рішення не є актом притягнення особи до адміністративної відповідальності, а прийняте за порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» та встановлює адміністративно-господарський штраф за порушення, виявлене та зафіксоване в акті перевірки внаслідок реалізації відповідачами функцій контролю діяльності автоперевізників. Разом з цим, постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №836241 прийнята за порушення норм ст. 132-1 КУпАП, які регулюють порядок притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд зазначає, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій (рішення) у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду із цим адміністративним позовом у розмірі 2481,00 грн., підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача у розмірі 2481 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІРЕМ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 36442090, Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Божедарівка, вул. Виконкомівська, буд. 29-б, 52323) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського державного управління Укртрансбезпеки (код ЄДРПОУ 39816845, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, 03135) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову №317375 від 23.12.2021 Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського державного управління Укртрансбезпеки (код ЄДРПОУ 39816845, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, 03135) про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІРЕМ-СЕРВІС» адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського державного управління Укртрансбезпеки (код ЄДРПОУ 39816845, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, 03135) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІРЕМ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 36442090, Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Божедарівка, вул. Виконкомівська, буд. 29-б, 52323) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складено 04.04.2022 року.

Суддя М.М. Бухтіярова