Ухвала

від 10.01.2022 по справі 640/5023/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №640/5023/19 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11кп/818/406/22 Доповідач: ОСОБА_2 Категорія: ч.2 ст.15, ч.2 ст.146,

ч.1 ст.14, ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

-головуючого ОСОБА_2 ,

-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

-при секретарі ОСОБА_5 ,

-за участю прокурора ОСОБА_6 ,

-захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Київського районного суду м.Харкова від 24 січня 2020 року, -

УСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чирчик Ташкентської області Республіки Узбекистан, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей, 2010 року народження та 2013 року народження, який є головою громадської організації «Громадське об`єднання радикальних змін», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

засуджено:

-за ч.2 ст.15, ч.2 ст.146 КК України на 3 роки позбавлення волі;

-за ч.1 ст.14, ч.2 ст.189 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

-за ч.1 ст.263 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_8 визначено остаточне покарання 5 років позбавлення волі.

Як установивсуд, ОСОБА_8 не пізніше 14 вересня 2018 року, отримав від невстановлених осіб, які перебувають на території Російської Федерації, пропозицію здійснення викрадення громадянина РФ ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає на території України, та незаконного позбавлення волі останнього за грошову винагороду. На отриману пропозицію ОСОБА_8 погодився.

Враховуючи отриману від вищевказаних невстановлених осіб пропозицію, а також грошові кошти для її реалізації в невстановленій сумі, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на викрадення ОСОБА_9 та незаконне позбавлення волі останнього з метою отримання грошової винагороди, тобто із корисливих мотивів.

Усвідомлюючи неможливість самостійної реалізації свого злочинного умислу, у вересні 2018 року ОСОБА_8 , перебуваючи на території м.Одеса, звернувся до ОСОБА_10 , який був відомий ОСОБА_8 як колишній співробітник правоохоронних органів, який надає послуги приватного детектива, з метою встановлення місця знаходження, подальшого викрадення та незаконного позбавлення волі вищевказаного громадянина РФ.

При цьому, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_10 грошову винагороду в розмірі 100 тисяч доларів США.

В свою чергу, ОСОБА_10 , не бажаючи здійснювати реальних дій по викраденню та незаконному позбавленню волі особи, надаючи конфіденційну допомогу органу досудового розслідування, повідомив ОСОБА_8 про свою згоду на виконання в інтересах останнього вищевказаних злочинних дій.

23.11.2018 року прокурором відділу прокуратури Харківської області винесено постанову про проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину.

В період листопада 2018 року січня 2019 року ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний намір, за допомогою програми «WhatsApp», де він використовує обліковий запис до номера телефону НОМЕР_1 , надав ОСОБА_10 вказівки щодо встановлення місця проживання ОСОБА_9 в м.Одесі, а з 21 грудня 2018 року в м.Києві та м.Харкові.

Далі, 02 січня 2019 року, після отримання інформації про місцезнаходження ОСОБА_9 в м. Харкові, ОСОБА_8 , реалізуючи вищевказаний злочинний умисел, за допомогою програми «WhatsApp», де він використовує обліковий запис до номера телефону НОМЕР_1 , надав ОСОБА_10 вказівку щодо залучення осіб, які мають можливість здійснити фізичне захоплення та незаконно позбавити волі ОСОБА_9 для подальшого перевезення його до визначеного місця в м. Суми.

На підставі викладеного, в рамках контролю за вчиненням злочину, до безпосередньої участі у його проведенні на підставі вищевказаної постанови прокурора, залучено ОСОБА_11 , який мав виконати роль викрадача особи. Отримавши від ОСОБА_10 інформацію про участь у виконанні викрадення ОСОБА_9 іншої особи ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, запропонував ОСОБА_11 грошову винагороду в розмірі 100 тисяч доларів США.

03 січня 2019 року ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, здійснив перерахування готівкових грошових коштів в сумі 60390 гривень у відділенні «Успенська» Южного ГРУ ПАТ КБ «Приват Банк», розташованого за адресою: м.Одеса вул.Успенська, 22, на картку № НОМЕР_2 , номер якої ОСОБА_10 під контролем правоохоронного органу надав ОСОБА_8 для здійснення перерахування грошових коштів як оплати за часткове виконання вказівок останнього.

10 січня 2019 року ОСОБА_10 , надаючи конфіденційну допомогу органу досудового розслідування, шляхом використання програми «WhatsApp» повідомленням на обліковий запис до номера телефону НОМЕР_1 , який використовує ОСОБА_8 , повідомив останнього про здійснення ОСОБА_11 за вказівкою та в інтересах ОСОБА_8 викрадення та незаконного позбавлення волі ОСОБА_9 , чим створив уяву у ОСОБА_8 про реальне вчинення злочину. При цьому, ОСОБА_8 надав вказівку про надання йому, в якості підтвердження вищевказаних злочинних дій, фотознімків або відеозапису із зображенням викраденого та позбавленого волі ОСОБА_9 .

11 січня 2019 року ОСОБА_10 , діючи під контролем правоохоронного органу, здійснив відправлення у програмі «WhatsApp» на обліковий запис ОСОБА_8 (зареєстрованого до номеру телефону НОМЕР_1 ) повідомлення з відеозаписом із зображенням на ньому ОСОБА_9 , що створило уяву у ОСОБА_8 про реальне вчинення злочину.

Так, ОСОБА_10 , в рамках імітування вчинення вказаного злочину, зняв відеозапис із зображенням ОСОБА_9 як такого, що на виконання вказівок ОСОБА_8 викрадений, вільне пересування якого незаконно обмежене та перебуває під контролем осіб, які підпорядковуються ОСОБА_11 . В свою чергу, ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що його вказівки щодо викрадення та незаконного позбавлення волі ОСОБА_9 виконані ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , бажаючи отримати в подальшому грошову винагороду, повідомив останнім про необхідність перевезення викраденого до м.Сум, де ОСОБА_9 буде змушено передати належні йому майнові права та грошові кошти.

Далі, ОСОБА_8 , реальний злочин на думку якого був розпочатий, 12.01.2019 року під час особистої зустрічі біля будинку ресторану швидкого харчування «МакДональдс», розташованого за адресою: м. Харків, вул.Полтавський шлях, 58/1, здійснив передачу ОСОБА_10 грошових коштів в сумі 20120 доларів США для часткового розрахунку із ОСОБА_11 за виконані дії по викраденню та незаконному позбавленню волі ОСОБА_9 . Крім того, в ході даної зустрічі, ОСОБА_8 надав ОСОБА_10 вказівки щодо необхідності перевезення викраденої особи ОСОБА_9 до м. Сум, де ОСОБА_8 та інші невстановлені особи будуть здійснювати вимагання від ОСОБА_9 грошових коштів в сумі близько 10мільйонів доларів США.

При цьому, під час тієї ж зустрічі 12 січня 2019 року, з метою конспірації, та унеможливлення виявлення своїх злочинних намірів, ОСОБА_8 надав ОСОБА_10 додаткові засоби зв`язку, а саме: НОМЕР_3 та вказав на свій номер телефону, який він буде використовувати під час вчинення злочину, а саме: НОМЕР_4 .

12 січня 2019 року ОСОБА_11 , перебуваючи в м. Харкові, за допомогою засобу зв`язку із номером телефону НОМЕР_5 , яким користувався ОСОБА_10 , продовжуючи імітування викрадення та незаконне позбавлення волі ОСОБА_9 , що було замовлене ОСОБА_8 , надав пропозицію останньому, який використовував номер телефону НОМЕР_4 , про проведення зустрічі в м.Харкові. Виконуючи роль замовника та організатора згідно вказаного злочинного плану, ОСОБА_8 призначив зустріч із ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в м. Харкові на 13.01.2019р.

13 січня 2019 року під час закінчення імітування викрадення та незаконного позбавлення волі ОСОБА_9 , ОСОБА_8 для надання вказівок щодо подальших дій з незаконного позбавлення волі ОСОБА_9 , вимагання з останнього грошових коштів та майнових прав, прибув на зустріч із ОСОБА_11 та ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3 .

Однак, довести свої злочинні дії до кінця ОСОБА_8 не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки о 10 год. 45 хв. 13 січня 2019 року його дії щодо викрадення ОСОБА_9 , незаконного позбавлення волі останнього з метою вимагання майнових прав та грошових коштів, були викриті співробітниками правоохоронних органів під час проведення огляду місця події на паркувальному майданчику за адресою: м.Харків вул.Пушкінська, 37, а ОСОБА_8 був затриманий.

Разом з цим, ОСОБА_8 не пізніше 14 вересня 2018 року, отримав від невстановлених осіб, які перебувають на території Російської Федерації, пропозицію щодо здійснення участі у вимаганні від громадянина РФ ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає на території України, грошових коштів та оформлення документів для передачі майнових прав, які знаходяться на території РФ, шляхом викрадення, незаконного позбавлення волі та схилення останнього до вказаних дій майнового характеру. На отриману пропозицію ОСОБА_8 погодився.

Враховуючи отриману від вищевказаних невстановлених осіб пропозицію, а також грошові кошти для її реалізації в невстановленій сумі у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на встановлення місцезнаходження ОСОБА_9 , організацію його викрадення, незаконного позбавлення волі останнього з метою вимагання від ОСОБА_9 майнових прав і грошових коштів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи неможливість самостійної реалізації свого злочинного умислу, в період 14 24 вересня 2018 року ОСОБА_8 , перебуваючи на території м.Одеса, звернувся до ОСОБА_10 , який був відомий ОСОБА_8 як колишній співробітник правоохоронних органів, який надає послуги приватного детектива, з метою за встановлення місця знаходження, подальшого викрадення та незаконного позбавлення волі вищевказаного громадянина РФ.

При цьому, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_10 грошову винагороду в розмірі 100 тисяч доларів США за здійснення викрадення ОСОБА_9 , незаконного позбавлення його волі для вимагання від останнього майнових прав, грошових коштів, а також можливого незаконного переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України до РФ.

В свою чергу, ОСОБА_10 , не бажаючи здійснювати реальних дій по викраденню, незаконному позбавленню волі особи, участі у вимаганні та організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, надаючи конфіденційну допомогу органу досудового розслідування, повідомив ОСОБА_8 про свою згоду на виконання в інтересах останнього вищевказаних злочинних дій.

23.11.2018 року прокурором відділу прокуратури Харківської області винесено постанову про проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину.

02 січня 2019 року, після отримання інформації про місцезнаходження ОСОБА_9 в м. Харкові, ОСОБА_8 , реалізуючи вищевказаний злочинний умисел, за допомогою програми «WhatsApp», де він використовує обліковий запис до номера телефону НОМЕР_1 , надав ОСОБА_10 вказівку щодо залучення осіб, які мають можливість здійснити фізичне захоплення та незаконно позбавити волі ОСОБА_9 для подальшого перевезення його до визначеного місця в м. Суми, для подальшого вимагання від останнього майнових прав, грошових коштів.

03 січня 2019 року ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, умисно створюючи необхідні умови для вчинення злочину, здійснив перерахування готівкових грошових коштів в сумі 60390 гривень у відділенні «Успенська» Южного ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», розташованого за адресою: м.Одеса вул.Успенська, 22, на картку № НОМЕР_2 , номер якої ОСОБА_10 під контролем правоохоронного органу надав ОСОБА_8 для здійснення перерахування грошових коштів як оплати за часткове виконання вказівок останнього.

Крім того, в рамках контролю за вчиненням злочину, до його проведення на підставі вищевказаної постанови прокурора, залучено ОСОБА_11 , який мав виконати роль викрадача особи. ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, отримавши від ОСОБА_10 інформацію про залучення, на виконання його вказівок, ОСОБА_11 , запропонував останньому грошову винагороду в розмірі 100 тисяч доларів США за участь у викраденні, незаконному позбавленні волі ОСОБА_9 та подальшому вимаганні від нього грошей та майнових прав на суму близької 10000000 доларів США.

Згідно розробленого ОСОБА_8 злочинного плану, ОСОБА_10 з залученням ОСОБА_11 повинні були здійснити встановлення місцезнаходження ОСОБА_9 , його викрадення та перевезення до м. Суми, де ОСОБА_8 буде змушено ОСОБА_9 передати належні йому майнові права та грошові кошти на загальну суму близько 10мільйонів доларів США.

10 січня 2019 року ОСОБА_10 , надаючи конфіденційну допомогу органу досудового розслідування, шляхом використання програми «WhatsApp» повідомленням на обліковий запис до номера телефону НОМЕР_1 , який використовує ОСОБА_8 , повідомив останнього про здійснення ОСОБА_11 за вказівкою та в інтересах ОСОБА_8 викрадення та незаконного позбавлення волі ОСОБА_9 , чим створив уяву у ОСОБА_8 про реальне викрадення та незаконне позбавлення волі зазначеної особи. При цьому, ОСОБА_8 надав вказівку про надання йому, в якості підтвердження вищевказаних злочинних дій, фотознімків або відеозапису із зображенням викраденого та позбавленого волі ОСОБА_9 .

11 січня 2019 року ОСОБА_10 , діючи під контролем правоохоронного органу, здійснив відправлення у програмі «WhatsApp» на обліковий запис ОСОБА_8 (зареєстрованого до номеру телефону НОМЕР_1 ) повідомлення з відеозаписом із зображенням на ньому ОСОБА_9 , що створило уяву у ОСОБА_8 про виконання його вказівок щодо умисного створення умов для подальшого вчинення вимагання.

12 січня 2019 року ОСОБА_8 , підшукавши співучасників, продовжуючи умисно створювати необхідні умови для вчинення злочину, під час особистої зустрічі біля будинку ресторану швидкого харчування «МакДональдс», розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , здійснив передачу ОСОБА_10 грошових коштів в сумі 20120 доларів США для часткового розрахунку із ОСОБА_11 за виконані дії по викраденню та незаконному позбавленню волі ОСОБА_9 , а в подальшому здійсненні вимагання. Крім того, в ході даної зустрічі, ОСОБА_8 надав ОСОБА_10 вказівки щодо необхідності перевезення викраденої особи ОСОБА_9 до м. Сум, де ОСОБА_8 та інші невстановлені особи будуть здійснювати вимагання від ОСОБА_9 грошових коштів в сумі близько 10мільйонів доларів США.

При цьому, під час тієї ж зустрічі 12.01.2019, з метою конспірації, та унеможливлення виявлення своїх злочинних намірів, ОСОБА_8 надав ОСОБА_10 додаткові засоби зв`язку, а саме: НОМЕР_3 та вказав на свій номер телефону, який він буде використовувати під час вчинення злочину, а саме: НОМЕР_4 .

12 січня 2019 року ОСОБА_11 , перебуваючи в м. Харкові, за допомогою засобу зв`язку із номером телефону НОМЕР_5 , яким користувався ОСОБА_10 , продовжуючи створення уяви про вчинення реального злочину, що був замовлений ОСОБА_8 , надав пропозицію останньому, який використовував номер телефону НОМЕР_4 , про проведення зустрічі в м. Харкові. Виконуючи роль замовника та організатора згідно вказаного злочинного плану, ОСОБА_8 призначив зустріч із ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в м. Харкові на 13 січня 2019 року.

13 січня 2019 року ОСОБА_8 , доводячи до кінця реалізацію свого злочинного умислу, прибув на зустріч із ОСОБА_11 та ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3 , для надання вказівок щодо подальших дій з незаконного позбавлення волі ОСОБА_9 , необхідних для забезпечення вчинення вимагання з останнього грошових коштів та майнових прав.

Усвідомлюючи реальну небезпеку, а також реальність намірів ОСОБА_8 щодо заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_9 , звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою.

Однак, довести свої злочинні дії до кінця ОСОБА_8 не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки о 10 год. 45 хв. 13 січня 2019 року після здійснення ним готування до вказаного злочину, а саме: підшукання та пристосування засобів, співучасників та змови на вчинення злочину, умисного створення умов для вчинення злочину, його дії, направлені на вимагання, були викриті співробітниками правоохоронних органів під час проведення огляду місця події на паркувальному майданчику за адресою: м.Харків вул.Пушкінська, 37, де він був затриманий.

Крім того, ОСОБА_8 за невстановлених обставин та у невстановлений час, але не пізніше 13 січня 2019 року придбав вогнепальну зброю та бойові припаси до неї без передбаченого законом дозволу.

Реалізуючи виниклий злочинний умисел, направлений на незаконне поводження з вогнепальною зброєю та бойовими припасами до неї, діючи умисно, ОСОБА_8 у невстановлений час, але не пізніше 10 год. 45 хв. 13 січня 2019 року, діючи умисно, в порушення п.1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-ХІІ (зі змінами), без передбаченого п.2, п.9, п.10 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.1992 № 576 (зі змінами), п.2.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622 (зі змінами), придбав у невстановленої в ході досудового розслідування особи перероблений саморобнимспособом сигнальнийпістолет моделі«Retay-G17» із бойовими припасами до неї 7 патронами виготовленими по типу травматичних пістолетних патронів умовного калібру 9 мм.

Надалі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на незаконне поводження із вогнепальною зброєю та бойовими припасами до неї, ОСОБА_8 , діючи умисно, незаконно помістив вказані предмети до особистих речей, де став їх зберігати безпосередньо при собі, та прибув до паркувального майданчика ресторану швидкого харчування за адресою: м.Харків вул.Пушкінська, 37.

Однак, в період 10 год. 45 хв. 14 год. 30 хв. 13 січня 2019 року, під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , вищевказані предмети були виявлені та вилучені у ОСОБА_8 співробітниками УСБУ в Харківській області.

Згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС України №11/85СЕ-19 від 22.02.2019, вилучені у ОСОБА_8 предмети є: вогнепальною зброєю переробленим саморобним способом сигнальним пістолетом моделі «Retay-G17», умовного калібру 9 мм, виробництва Туреччини, придатним для проведення пострілів метальними снарядами (із енергетичними характеристиками вистріляних снарядів, достатніми для ураження живої цілі), а виявлені сім патронів, виготовлені по типу травматичних пістолетних патронів умовного калібру 9 мм, є боєприпасами.

В апеляційнійскарзі,в редакціївнесених доповнень, захисник ОСОБА_7 посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначила, що:

-Пістолет ОСОБА_8 був підкинутий. Указала, що із відеозапису огляду місця події від 13.01.2019 року видно, що ОСОБА_8 говорить слідчому про те, що пістолет та магазин з патронами не його. Наголосила, що під час судового розгляду обвинувачений повідомляв, що вогнепальна зброя йому не належить та була підкинута невідомими працівниками УСБУ в Харківській області. Зауважила, що вказаний відеозапис на моменті затримання ОСОБА_8 на паркувальному майданчику переривався та через 10-15 хвилин був поновлений зі слів слідчого, що зараз буде відбуватись слідча дія. При цьому ОСОБА_8 вже лежав на животі на землі обличчям вниз та тримав руки за спиною в кайданках;

-в матеріалах кримінального провадження відсутній протокол затримання особи о 10 год. 45 хв. 13.01.2019 року згідно ст.208 КПК України, при цьому працівником УСБУ в Харківській області під час огляду місця події був проведений особистий обшук ОСОБА_8 , а саме був вилучений з-за ременя брюк останнього пістолет та боєприпаси. Зауважила, що проведення огляду особи положеннями ст.237 КПК України не передбачено. Вважає, що слідчий, фактично здійснивши особистий обшук ОСОБА_8 під час огляду місця події, порушив вимоги КПК України. Наголосила, що затримання ОСОБА_8 в порядку ст.208 КПК України було проведено о 15 год. 13.01.2019 року, що підтверджується протоколом затримання особи, а отже фактичний обшук був проведений із грубим порушенням норм КПК України;

-в матеріалах кримінального провадження знаходиться постанова про отримання зразків для експертизи від 14.01.2019 року та протокол отримання зразків для експертизи від 14.01.2019 року, згідно з якими у підозрюваного ОСОБА_8 були відібрані експериментальні зразки відбитків пальців та долоней рук для проведення дактилоскопічної експертизи у зв`язку з вилученням у ОСОБА_8 вогнепальної зброї та боєприпасів. Однак, в ході досудового слідства не була призначена та проведена вказана експертиза. Зауважила, що судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про допит слідчого ОСОБА_12 з метою з`ясування чи була призначена дактилоскопічна експертиза, якщо ні, то з якої причини;

-протокол огляду місця події від 13.01.2019 року здобутий з порушенням закону, а тому, на думку захисника, є недопустимим доказом і всі похідні від нього докази також: висновок експерта №11/85СЕ-19 від 22.02.2019 року, постанова про визнання речовими доказами вогнепальної зброї, пістолетного магазину, гільз від боєприпасів та ватного тампону;

-свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були залучені в рамках контролю за вчиненням злочину на підставі постанови прокурора, а тому їх пояснення про вилучення у обвинуваченого під час проведення огляду місця події пістолету та патронів, не можуть бути покладені в основу обвинувачення за ч.1 ст.263 КК України;

-усі здобуті , за період з 09.08.2018 року по 13.01.2019 року докази за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.146, ч.1 ст.14, ч.2 ст.189 КК України, є недопустимими доказами;

-постанова про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину від 22.11.2018 року (а.с.316-319 т.2) винесена у межах розслідування кримінального провадження за ч.3 ст.332 КК України, містить вказівку прокурора для створення обстановки злочину, передбаченого ст.146 КК України, зокрема визначено місце для тримання особи у неволі. Вважає, що визначене місце тримання особи у неволі є вказівкою прокурора на провокування ОСОБА_8 до вчинення злочину, передбаченого ст.146 КК України. На думку захисника ця постанова оформлена з порушенням КПК України, а тому отримані на підставі цієї постанови матеріали, є такими, що отримані у спосіб, не встановлений КПК України;

- матеріали негласних слідчих (розшукових) дій протоколи за результатами проведення НСРД відео, аудіо- контролю особи містять відомості про здійснення підбурювання до вчинення злочинів, передбачених ст.ст.146, 189 КК України, з боку особи, що була залучена до таємного співробітництва ОСОБА_10 , що дає підстави для визнання отриманих у подальшому матеріалів недопустимими доказами. Наголосила, що у наслідок такої провокації у обвинуваченого міг з`явитися умисел на вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, тобто, на думку захисника, обидва склади злочину були спровоковані співробітниками правоохоронних органів;

-протокол за результатами проведеної негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відео контролю особи від 23.01.2019 року, складений на підставі ухвали Харківського апеляційного суду від 21.12.2018 року, отриманий у спосіб не встановлений КПК України, оскільки:

?на відеозаписі не видно особу щодо якої здійснюється такий контроль;

?зняття інформації з розмов особи, яка спілкується за допомогою мобільного телефону, повинно було відбуватися шляхом зняття інформації з телекомунікаційних мереж, а не шляхом відеозапису ввімкненого на гучний режим телефону особи, щодо якої немає відповідного дозволу суду на проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

?ухвали Харківським апеляційним судом були надані в рамках розслідування кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а не за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.146, ч.1 ст.14, ч.2 ст.189 КК України;

-протокол за результатами проведеної негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж 07.02.2019 року, отриманий у спосіб не встановлений КПК України, оскільки:

?зняття інформації здійснювалось за номером мобільного телефону, який належить ОСОБА_10 , який не є суб`єктом злочину, а є особою залученою до співробітництва органом досудового розслідування, натомість втручання у приватне спілкування відбувалось саме ОСОБА_8 , а тому, на думку захисника, відповідний дозвіл повинен був отримуватися щодо зняття інформації з телекомунікаційних мереж за номером, який належить ОСОБА_13 ;

?дозвіл на зняття інформації з телекомунікаційних мереж був наданий за номером НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_8 , однак у період часу з 09 год. 09. хв. 11.01.2019 року по 09 год. 15 хв. 12.01.2019 року використовував номер мобільного телефону НОМЕР_6 , тобто дозволу відповідно до вимог КПК України на втручання у приватне спілкування ОСОБА_8 у даний проміжок часу не було.

-орган досудового розслідування виявивши у жовтні 2018 року ознаки готування до вчинення ОСОБА_8 злочинів за ч.2 ст.15, ч.2 ст.146, ч.1 ст.14, ч.2 ст.189 КК України у рамках кримінального провадження за ч.3 ст.332 КК України, продовжив проводити слідчі дії, які нібито повинні були обґрунтувати складові частини злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, але фактично розслідування проводилось за складами злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.146, ч.1 ст.14, ч.2 ст.189 КК України. Зауважила, що потерпілий у своїх показаннях суду першої інстанції зазначав про те, що він побоювався саме викрадення через наявні у нього грошові кошти, які могли стати мотивом для цього;

-під час проведення НСРД з розслідування злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та, виявивши ознаки інших злочинів, орган досудового розслідування, відповідно до вимог ч.1 ст.214 КПК України, повинен був негайно, але не пізніше 24 годин, внести відповідні відомості до ЄРДР, а потім вирішити питання чи про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень, чи про використання зібраних доказів в іншому кримінальному провадження на підставі ч.ч.1, 2 ст.257 КПК України;

-усі наявні в матеріалах кримінального провадження докази зібрані з порушенням правил підслідності, а отже отримані всупереч встановленого КПК України порядку, оскільки інкриміновані ОСОБА_8 кримінальні правопорушення підслідні слідчим органів Національної поліції, а не слідчим органів безпеки.

Просить дослідити апеляційним судом ряд доказів; вирок суду скасувати, ухвалити апеляційним судом новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 не винуватим за ч.2 ст.15, ч.2 ст.146, ч.1 ст.14, ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України та виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_7 , яка підтримала свою апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч.3 ст.404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Згідно висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року по справі №676/5972/17, незгода з оцінкою певних конкретних доказів судом першої інстанції не є підставою для їх повторного дослідження в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, що захисником ОСОБА_7 у своєму клопотанні не зазначено у чому виразилася неповнота дослідження судом першої інстанції доказів чи які порушення були допущені при їх дослідженні, клопотання захисника про повторне дослідження доказів колегією суддів залишено без задоволення.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінальних правопорушень за обставин, викладених у вироку, кваліфікація його дій за ч.2 ст.15, ч.2 ст.146, ч.1 ст.14 ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку і належним чином досліджених у судовому засіданні доказах та є правильними.

Доводи апеляційної скарги захисника про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону не містять у собі необхідних та достатніх підстав для скасування чи зміну вироку і спростовуються сукупністю доказів.

За епізодами кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.146, ч.1 ст.14, ч.2 ст.189 КК України:

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 пояснив, що він є громадянином Російської Федерації (далі-РФ). ОСОБА_8 він не знає. У РФ він займається підприємницькою діяльністю в сфері сільгоспбізнесу, у нього є спір з конкурентами, там його переслідують. Він побоювався за своє життя тому у травні 2018 року приїхав в Україну, мешкав на квартирах, які винаймав, в м.Одесі, Києві та Харкові. В липні 2018 року йому стало відомо, що його розшукують невстановлені особи - громадяни РФ, які йому відомі як « ОСОБА_14 » та «Холмовий», які бажають захопити його бізнес, вартість якого понад 10 000 000 доларів США. Він часто змінював місце свого мешкання. Наприкінці грудня 2018 року в м.Харкові до нього звернулись працівники СБУ, які повідомили, що на нього є замовлення, а саме захопити, перемістити через кордон, для того, щоб відібрати підприємство в РФ, та вимагання підписати документи на передачу майнових прав. Дану інформацію він вважав реальною, тому написав заяву до органів СБУ та прийняв участь в інсценуванні свого захоплення та позбавлення волі. У підвалі були зроблені фото та відео, де він, нібито, захоплений та позбавлений волі на підтвердження факту його викрадання, а потім десь через два дні йому стало відомо, що ОСОБА_8 затримано.

У судовомузасіданні свідок ОСОБА_10 (особистідані якогозмінені)пояснив,що в серпні 2018 року до нього звернувся його знайомий ОСОБА_8 та запропонував йому встановити місцезнаходження громадянина РФ ОСОБА_9 , який ховається в Україні. ОСОБА_8 казав, що ОСОБА_9 треба знайти, захопити, перевезти до РФ, де з нього інші особи будуть вимагати 10000000 доларів США. За це ОСОБА_8 обіцяв 100000 доларів США. В листопаді 2018 року він звернувся до СБУ в Харківській області, повідомив про пропозиції ОСОБА_8 , надав згоду на співпрацю, а в подальшому діяв за вказівками працівників СБУ. Весь час він спілкувався з ОСОБА_8 через програму «WhatsApp» по мобільним телефонам. На початку січня 2019 року він повідомив ОСОБА_8 , що місцезнаходження ОСОБА_9 у м.Харкові встановлено. ОСОБА_8 наказав підшукали людей, які захоплять ОСОБА_9 та відвезуть його до м.Суми, надав для цього гроші, переказав їх на картку 60390 грн. 10 січня 2019 року він повідомив ОСОБА_8 , що захоплення ОСОБА_9 здійснено. На вимогу ОСОБА_8 щодо надання доказів захоплення, 11.01.2019 року він, ОСОБА_10 , під контролем працівників правоохоронного органу, здійснив відеозапис імітування, як ОСОБА_9 нібито захоплений та утримується під контролем іншої особи ОСОБА_11 (особисті дані про яку змінені). 12.01.2019 року ОСОБА_8 прибув до м.Харкова і біля ресторану «МакДональдс» на вул.Полтавський шлях передав ОСОБА_10 20120 доларів США для розрахунку з ОСОБА_11 , та перевезення ОСОБА_9 до м.Суми. При цьому ОСОБА_8 домовився з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про зустріч 13.01.2019 року. ОСОБА_10 зустрівся з ОСОБА_8 в ресторані «МакДоналдс» в АДРЕСА_3 , біля 10.00 11.00 год., при виході із даного ресторану на зустріч з ОСОБА_11 , ОСОБА_8 був затриманий працівниками СБУ та в нього було вилучено пістолет.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_11 (особисті дані якого змінені) пояснив, що ОСОБА_8 він не знає. За постановою прокурора відділу прокуратури Харківської області про проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину, він разом з ОСОБА_10 03.01.2019 року телефонував ОСОБА_8 та повідомив, що готовий затримати ОСОБА_9 та перевезти його до місця, яке вкаже ОСОБА_8 , який обіцяв за затримання та перевезення ОСОБА_9 100000 доларів США. 12.01.2019 року ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_8 повідомив про захоплення ОСОБА_9 та необхідність сплати 20000 доларів США за виконану «роботу». ОСОБА_8 гроші передав через ОСОБА_10 12.01.2019 року телефоном він повідомив, що ОСОБА_9 , без супроводу до м.Суми не повезе, і що необхідно зустрітися. 13.01.2019 року йому зателефонував ОСОБА_10 та повідомив, що вони разом з ОСОБА_8 чекають на нього в ресторані «МакДональдс» в АДРЕСА_3 . Біля 10.30-10.50 год. він прибув до даного ресторану на автостоянці вперше побачив ОСОБА_8 , повідомив йому, що ОСОБА_9 нікуди не повезе та надав умовний сигнал на затримання ОСОБА_8 , який одразу був затриманий, та в нього був вилучений пістолет.

Яких-небудь даних, які б ставили під сумнів показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 матеріали кримінального провадження не містять.

Винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.146, ч.1 ст.14, ч.2 ст.189 КК України за які його засуджено, підтверджується також сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема:

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.01.2019 року від потерпілого ОСОБА_9 (а.с.125 т.1);

-протоколом огляду предметів від 21.01.2019 року, за яким оглянуті грошові кошти в сумі 60390 грн 00 коп. (а.с.130- 135 т.1);

-протоколом огляду речей і документів від 22.01.2019 року, за яким оглянуто чек та виписка по картці рахунку від 04.01.2019 року згідно яких ОСОБА_8 поповнив картку (власник ОСОБА_15 ) готівкою на суму 60390 грн. (а.с.139-143 т.1);

-протоколом огляду предметів від 23.01.2019 року, за яким оглянуті грошові кошти в сумі 20120 доларів США та 200 грн. (а.с. 148-155 т.1);

-протоколом огляду речей та документів від 14.01.2019 року, за яким оглянуто мобільний телефон «fly» , який надано ОСОБА_10 (а.с.165-166 т.1);

- протоколом огляду речей та документів від 14.01.2019 року, за яким оглянуто мобільний телефон «Самсунг», який надано ОСОБА_10 в якому міститься переписка між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 з фото затриманого ОСОБА_9 (а.с.167-212 т.1);

-протоколом огляду речей і документів від 22.01.2019 року, за яким оглянуто серветку з написом телефону НОМЕР_7 , стартовий пакет Київстар до номера НОМЕР_8 , картка поповнення рахунку (а.с. 213-218 т.1);

-супровідним листом «Макдональдз Юкрейн Лтд» за яким надано флеш носій з відеозаписом зустрічі ОСОБА_8 та ОСОБА_10 12.01.2019 року та протоколом огляду даного флеш носія з фото таблицею від 14.01.2019 року (а.с.37-57 т.3);

-протоколом огляду місця події від 13.01.2019 року, в ході якого оглянута дільниця місцевості за адресою : м.Харків вул.Пушкінська, 37 біля ресторану «МакДональдс», де знаходились ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , при цьому у ОСОБА_8 вилучений пістолет без будь яких маркувань, магазин до пістолету та 7 патронів, мобільний телефон «nomi», з номером НОМЕР_7 , кредитні картки, документи, гроші в сумі 290 доларів США та 2050 грн.; з додатками: картою пам`яті з відеозаписом слідчої діі (а.с.1-8 т.3);

-протоколом зарезультатами проведеннянегласної слідчої(розшукової)дії аудіо,відеоконтролю особи від 08.01.2019року,яка проведена врамках кримінальногопровадження №22018220000000193від 09.08.2018 року заознаками кримінальногоправопорушення злочину,передбаченого ч.3ст.332 ККУкраїни,на підставіухвали слідчогосудді Харківськогоапеляційного судувих.№1646твід 14.11.2018 року, стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,в якомузафіксовано зустріч 10.12.2018о08:45 в автомобілі біля залізничного вокзалу м.Одеси (адреса: м.Одеса Привокзальна площа, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (позначений як «Л») з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (позначений як «С»), зустріч продовжилась в ресторані «Варадеро» розташованому за адресою: м.Одеса Лідерсовський бульвар, 17/2.,зустріч 10.12.2018близько 18:00біля будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , 21.12.2018о 15:56 з використанням додатку для спілкування «WhatsApp», встановленого на мобільному телефоні, відбулася розмова ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , використовує номер мобільного телефону НОМЕР_1 із ОСОБА_10 , 24.12.2018о 12:14 з використанням додатку для спілкування «WhatsApp», встановленого на мобільному телефоні, відбулася розмова ОСОБА_8 , який використовує номер мобільного телефону НОМЕР_1 із ОСОБА_10 ; з додатками: диск CD-R, реєстр. № 16593/ГВ КР, картка пам`яті microSD-16.0, реєстр. № 20555 (а.с.2- 25 т.2);

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відеоконтролю особи від 23.01.2019 року, з якого вбачається, що в період з 21.12.2018 року по 13.01.2019 року, в рамках кримінального провадження №22018220000000193 від 09.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Харківського апеляційного суду (реєстр. № 3269т від 21.12.2018р.), проведено негласну слідчу (розшукову) дію: аудіо-, відеоконтроль особи стосовно ОСОБА_8 , а саме 02.01.2019о16:24 з використанням додатку для спілкування «WhatsApp», встановленого на мобільному телефоні, відбулася розмова ОСОБА_8 який використовує номер мобільного телефону НОМЕР_1 (позначений як «Л») із ОСОБА_10 (позначений як ОСОБА_16 »), 02.01.2019о16:31 з використанням додатку для спілкування « ОСОБА_17 », встановленого на мобільному телефоні, відбулася розмова ОСОБА_8 із ОСОБА_10 , 02.01.2019о17:06 з використанням додатку для спілкування «WhatsApp», встановленого на мобільному телефоні, відбулася розмова ОСОБА_8 із ОСОБА_10 , 02.01.2019о19:13 з використанням додатку для спілкування «WhatsApp», встановленого на мобільному телефоні, відбулася розмова ОСОБА_8 із ОСОБА_10 , 02.01.2019о20:01 з використанням додатку для спілкування «WhatsApp», встановленого на мобільному телефоні, відбулася розмова ОСОБА_8 із ОСОБА_10 , 02.01.2019о20:28 з використанням додатку для спілкування «WhatsApp», встановленого на мобільному телефоні, відбулася розмова ОСОБА_8 із ОСОБА_10 , 02.01.2019о20:32 з використанням додатку для спілкування «WhatsApp», встановленого на мобільному телефоні, відбулася розмова ОСОБА_8 із ОСОБА_10 , 03.01.2019о11:23 з використанням додатку для спілкування «WhatsApp», встановленого на мобільному телефоні, відбулася розмова ОСОБА_8 із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (позначений як «Р», співробітник ГВ КР УСБУ в Харківській області, анкетні дані змінено на підставі постанови слідчого реєстр. №70/6-175цт від 08.01.2019р.), 03.01.2019о11:49 з використанням додатку для спілкування ОСОБА_18 , встановленого на мобільному телефоні, відбулася розмова ОСОБА_8 із ОСОБА_10 , 03.01.2019о14:25 з використанням додатку для спілкування «WhatsApp», встановленого на мобільному телефоні, відбулася розмова ОСОБА_8 із ОСОБА_10 , 03.01.2019о14:51 з використанням додатку для спілкування «WhatsApp», встановленого на мобільному телефоні, відбулася розмова ОСОБА_8 із ОСОБА_10 , 03.01.2019о17:53 з використанням додатку для спілкування «WhatsApp», встановленого на мобільному телефоні, відбулася розмова ОСОБА_8 із ОСОБА_10 , 03.01.2019о17:58 з використанням додатку для спілкування «WhatsApp», встановленого на мобільному телефоні, відбулася розмова ОСОБА_8 із ОСОБА_10 , 03.01.2019о19:18 з використанням додатку для спілкування «WhatsApp», встановленого на мобільному телефоні, відбулася розмова ОСОБА_8 із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , 04.01.2019о12:42 з використанням додатку для спілкування «WhatsApp», встановленого на мобільному телефоні, відбулася розмова ОСОБА_8 із ОСОБА_10 , 04.01.2019о17:12 з використанням додатку для спілкування «WhatsApp», встановленого на мобільному телефоні, відбулася розмова ОСОБА_8 із ОСОБА_10 ,10.01.2019о19:04 з використанням додатку для спілкування «WhatsApp», встановленого на мобільному телефоні, відбулася розмова ОСОБА_8 із ОСОБА_10 , 10.01.2019о19:11 з використанням додатку для спілкування «WhatsApp», встановленого на мобільному телефоні, відбулася розмова ОСОБА_8 із ОСОБА_10 , 10.01.2019о19:44 з використанням додатку для спілкування «WhatsApp», встановленого на мобільному телефоні, відбулася розмова ОСОБА_8 із ОСОБА_10 , 12.01.2019о 09:20 ОСОБА_8 зустрівся з ОСОБА_10 біля будинку ресторану швидкого харчування «МакДональдс», розташованого заадресою: АДРЕСА_4 ,13.01.2019о10:00 ОСОБА_8 зустрівся з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 біля будинку ресторану швидкого харчування «МакДональдс», розташованого за адресою: м.Харків вул.Пушкінська, 37.; з додатками оптичний диск DVD-R, реєстр. №21095, карта пам`яті microSD-8.0, реєстр. №21105, карта пам`яті microSD-4.0, реєстр. №21106, карта пам`яті microSD-4.0, реєстр. №21107, карта пам`яті microSD-16.0, реєстр. №20870 (а.с.27-73 т.2);

-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину від 14 січня 2019 року з залученням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (а.с.75- 81 т.2);

-протоколом виготовлення відеозапису для використання під час імітування обстановки злочину від 11.01.2019 року з залученням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; з додатками: лазерним компакт-диск DVD-R марки «VIDEX», серійний номер CPDR47G-CSMWPO3-1239 K228 (а.с. 83-85 т.2);

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 07.02.2019 року, з якого вбачається, що в період з 10.01.2019 року по 30.01.2019 року, на підставі ухвали слідчого судді Харківського апеляційного суду вих. № 222т від 08.01.2019 року, проведено негласну слідчу (розшукову) дію зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж стосовно ОСОБА_10 , шляхом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номеру НОМЕР_5 , а саме 11.01.2019 року о 09:09 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , який використовує номер мобільного телефону НОМЕР_6 , 11.01.2019 року о 09:43 із ОСОБА_8 , 11.01.2019 року о 11:37 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 11.01.2019 року о 11:37 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 11.01.2019 року о 11:46 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 11.01.2019 року о 11:58 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 11.01.2019 року о 12:07 ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 11.01.2019 року о 12:59 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 11.01.2019 року о 14:28 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 11.01.2019 року о 14:49 відбулась розмова ОСОБА_10 із невстановленою особою чоловічої статі на ім`я ОСОБА_19 , використовує номер мобільного телефону НОМЕР_9 (позначений як ОСОБА_20 »), 11.01.2019 року о 14:50 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 11.01.2019 року о 14:56 відбулась розмова ОСОБА_10 із невстановленою особою на ім`я ОСОБА_19 , використовує номер мобільного телефону НОМЕР_9 (позначений як ОСОБА_20 »), 11.01.2019 року о 14:57 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 11.01.2019 року о 14:59 відбулась розмова ОСОБА_10 із невстановленою особою ім`я ОСОБА_19 , використовує номер мобільного телефону НОМЕР_9 (позначений як ОСОБА_20 »), 11.01.2019 року о 15:00 з відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 11.01.2019 року о 15:03 надіслано СМС повідомлення від ОСОБА_10 невстановленій особі на ім`я ОСОБА_19 , використовує номер мобільного телефону НОМЕР_9 , з наступним змістом:«0505215872 Александр», 11.01.2019 року о 15:04 відбулась розмова ОСОБА_10 із невстановленою особою на ім`я ОСОБА_19 , використовує номер мобільного телефону НОМЕР_9 (позначений як ОСОБА_20 »), 11.01.2019 року о 15:05 відбулась розмова ОСОБА_10 із невстановленою особою на ім`я ОСОБА_19 , використовує номер мобільного телефону НОМЕР_9 (позначений як ОСОБА_20 »), 11.01.2019 року о 15:09 отримано СМС повідомлення ОСОБА_10 від невідомої особи, яка використовується номером мобільного телефону НОМЕР_10 з наступним змістом: «Код:343-01-11ф», 11.01.2019 року о 15:13 ОСОБА_10 було надіслано СМС повідомлення ОСОБА_8 з наступним змістом:«Код:343-01-11ф», 11.01.2019 року о 15:14 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 11.01.2019 року о 15:28 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 11.01.2019 року о 16:02 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 11.01.2019 року о 16:27 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 11.01.2019 року о 16:28 відбулась розмова ОСОБА_10 із невстановленою особою на ім`я ОСОБА_19 , використовує номер мобільного телефону НОМЕР_9 (позначений як ОСОБА_20 »), 11.01.2019 року о 16:38 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 11.01.2019 року о 16:53 відбулась розмова ОСОБА_10 із невстановленою особою на ім`я ОСОБА_19 , використовує номер мобільного телефону НОМЕР_9 (позначений як ОСОБА_20 »), 11.01.2019 року о 16:55 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 11.01.2019 року о 16:59 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 11.01.2019 року о 17:00 відбулась розмова ОСОБА_10 із невстановленою особою на ім`я ОСОБА_19 , використовує номер мобільного телефону НОМЕР_9 (позначений як ОСОБА_20 »), 11.01.2019 року о 16:59 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 11.01.2019 року о 17:07 відбулась розмова ОСОБА_10 із невстановленою особою на ім`я ОСОБА_19 , використовує номер мобільного телефону НОМЕР_9 (позначений як ОСОБА_20 »), 11.01.2019 року о 17:15 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 11.01.2019 року о 18:11 відбулась розмова ОСОБА_10 та ОСОБА_11 із ОСОБА_8 , 11.01.2019 року о 18:29 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 та невідомою особою та ім`я ОСОБА_21 (позначений як ОСОБА_20 »), 11.01.2019 року о 21:55 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 12.01.2019 року о 08:20 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 12.01.2019 року о 09:14 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 12.01.2019 року о 09:15 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 12.01.2019 року о 12:39 з відбулась розмова ОСОБА_10 та ОСОБА_11 із ОСОБА_8 , 12.01.2019 року о 12:50 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 12.01.2019 року о 13:31 відбулась розмова ОСОБА_10 та ОСОБА_11 із ОСОБА_8 , 12.01.2019 року о 13:40 відбулась розмова ОСОБА_10 та ОСОБА_11 із ОСОБА_8 та невідомою особою на ім`я ОСОБА_21 (позначений як ОСОБА_20 »), 12.01.2019 року о 14:01 відбулась розмова ОСОБА_10 із невідомою особою на ім`я ОСОБА_21 (позначений як ОСОБА_20 »), використовує номер мобільного телефону НОМЕР_4 , 12.01.2019 року о 14:06 відбулась розмова ОСОБА_10 та ОСОБА_11 із ОСОБА_8 та невідомою особою на ім`я ОСОБА_21 (позначений як ОСОБА_20 »), 12.01.2019 року о 14:34 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 12.01.2019 року о 14:40 відбулась розмова ОСОБА_10 та ОСОБА_11 із ОСОБА_8 , 12.01.2019 року о 18:39 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 12.01.2019 року о 20:24 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 12.01.2019 року о 20:51 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 13.01.2019 року о 08:53 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 13.01.2019 року о 09:46 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_8 , 13.01.2019 року о 10:09 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_11 , який використовує номер мобільного телефону НОМЕР_11 , 13.01.2019 року о 10:09 відбулась розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_11 ; з додатком: оптичний диск DVD-R, реєстр. №21087/ГВКР (а.с.87-134 т.2);

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 06.02.2019 року, з якого вбачається, що в період з 12.01.2019 року по 30.01.2019 року в рамках кримінального провадження №22018220000000193 від 09.08.2018 року, на підставі ухвали слідчого судді Харківського апеляційного суду вих. № 413т від 12.01.2019 року, проведено негласну слідчу (розшукову) дію зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж стосовно ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номеру НОМЕР_4 , а саме: 12.01.2019 року о 18:39 розмова ОСОБА_8 із ОСОБА_10 , 12.01.2019 року о 20:24 ОСОБА_8 із ОСОБА_10 , 12.01.2019 року о 20:51 відбулась розмова ОСОБА_8 із ОСОБА_10 , 13.01.2019 року о 08:53 відбулась розмова ОСОБА_8 із ОСОБА_10 , 13.01.2019 року о 09:46 відбулась розмова ОСОБА_8 із ОСОБА_10 ; з додатком: оптичний диск DVD-R, реєстр. №21088/ГВКР (а.с.135- 142 т.2);

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 12.02.2019 року, з якого вбачається, що в період з 21.01.2019 року по 31.01.2019 року в рамках кримінального провадження №22018220000000193 від 09.08.2018 року, на підставі ухвали слідчого судді Харківського апеляційного суду вих. № 744т від 18.01.2019 року, проведено негласну слідчу (розшукову) дію зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з номеру мобільного терміналу imei НОМЕР_12 , а саме, використовувався номер мобільного телефону НОМЕР_13 ; з додатком: оптичний диск DVD-R, реєстр. №21238/ГВКР (а.с.1431-88 т.2);

-протокол про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронної інформаційної системи від 25.02.2019 року, з якого вбачається, що в період з 23.01.2019 року по 25.02.2019 року в рамках кримінального провадження №22018220000000193 від 09.08.2018 року, на підставі ухвали слідчого судді Харківського апеляційного суду реєстр. №1008т від 23.01.2019 року, проведено негласну слідчу (розшукову) дію зняття інформації з електронної інформаційної системи мобільного телефону марки «Samsung», imei: НОМЕР_14 , НОМЕР_15 із сім-картою з номером телефону НОМЕР_16 . В ході зняття інформації було виявлено крім інших документів і фото ОСОБА_9 та відео файл де його нібито затримано; з додатком: картка пам`яті microSD-16.0, реєстр. № 21389 ГВ КР (а.с.190-281 т.2).

За епізодом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України:

У судовому засіданні свідок ОСОБА_10 (особисті дані якого змінені) пояснив, що ОСОБА_8 він знає, в серпні 2018 року ОСОБА_8 запропонував йому знайти ОСОБА_9 , який є громадянином РФ та ховається в Україні. ОСОБА_8 казав, що ОСОБА_9 треба знайти, захопити, перевезти до РФ, де з нього інші особи будуть вимагати 10000000 доларів США. 13.01.2019 року ОСОБА_10 зустрівся з ОСОБА_8 в ресторані «МакДоналдс» в м.Харкові по вул.Пушкінська, 37, біля 10.00 11.00 годині при виході із даного ресторану на зустріч з ОСОБА_11 , ОСОБА_8 був затриманий працівниками СБУ та в нього біло вилучено пістолет.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_11 (особисті дані якого змінені) пояснив, що ОСОБА_8 він не знає. Він разом з ОСОБА_10 03.01.2019 року телефонував ОСОБА_8 , який обіцяв за затримання та перевезення ОСОБА_9 100000 доларів США. 13.01.2019 року йому зателефонував ОСОБА_10 та повідомив, що вони разом з ОСОБА_8 чекають на нього в ресторані «МакДональдс» в АДРЕСА_3 . Біля 10.30-10.50 год. він прибув до даного ресторану на автостоянці вперше побачив ОСОБА_8 , повідомив йому, що ОСОБА_9 нікуди не повезе та надав умовний сигнал на затримання ОСОБА_8 , який одразу був затриманий, та в нього був вилучений пістолет.

Винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263КК України за який його засуджено, підтверджується також сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема:

-протоколом огляду місця події від 13.01.2019 року, в ході якого біля ресторану «МакДоналдс», розташованого: м.Харків вул.Пушкінська, 37, де знаходились ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , у ОСОБА_8 був вилучений пістолет без будь яких маркувань, магазин до пістолету та 7 патронів, мобільний телефон «nomi», з номером НОМЕР_7 , кредитні картки, документи гроші в сумі 290 доларів США та 2050 грн; з додатками: карта пам`яті з відеозаписом слідчої дії (а.с.1-8 т.3);

-висновком експерта від 22.02.2019 року №11/85СЕ-19, згідно якого наданий пістолет (із магазином) є гладкоствольною вогнепальною зброєю і придатний для проведення пострілів метальними снарядами (із енергетичними характеристиками вистрілених снарядів, достатніми для ураження живої цілі). Наданий пістолет (із магазином) виготовлений шляхом внесення змін саморобним способом у конструкцію сигнального пістолету, виготовленого промисловим способом. Наданий пістолет є колишнім сигнальним пістолетом моделі «Retay-G17», умовного калібру 9 мм, виробництва Туреччини, призначеного для імітації стрільби та подачі звукових сигналів із використанням шумових/холостих патронів умовного калібру 9 мм, в конструкцію якого внесені зміни. Надані сім патронів, виготовлені по типу травматичних пістолетних патронів умовного калібру 9 мм, є боєприпасами, придатні для проведення пострілів (із енергетичними характеристиками вистріляних снарядів, достатніми для ураження живої цілі) та виготовлені саморобним способом (а.с.28-31 т.3).

Оцінивши зазначені докази в їх сукупності, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, а кваліфікацію його дій, за ч.2 ст.15, ч.2 ст.146, ч.1 ст.14 ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України, правильною.

Доводи апеляційної скарги захисника про недопустимість усіх доказів внаслідок отримання їх з порушенням правил підслідності, позбавлені підґрунтя.

За приписами ч.5 ст.36 КПК України Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування. Право доручати у разі неефективного досудового розслідування іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України, а також доручати Бюро економічної безпеки України розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування, мають: Генеральний прокурор, особа, яка виконує його обов`язки, його перший заступник та заступники. Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування.

Відповідно до положень ч.10 ст.216 КПК України, якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші кримінальні правопорушення, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов`язані із кримінальними правопорушеннями, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження своєю постановою визначає підслідність всіх цих кримінальних правопорушень.

Згідно ч.1 ст.217 КПК України, у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчинені одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

Згідно ч.1 ст.216 КПК України, кримінальні правопорушення, передбачені ст.332, ч.2 ст.146, ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України, віднесені до підслідності слідчих органів Національної поліції.

Як слідує із матеріалів провадження, вироком Київського районного суду м. Харкова від 24 січня 2020 року, залишеного без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 квітня 2020 року, ОСОБА_8 засуджено за ч.2 ст.15, ч.2 ст.146, ч.1 ст.14 ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України.

Постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24.05.2021 року ухвалу Харківського апеляційного суду від 09 квітня 2020 року щодо ОСОБА_8 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.439 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.

На виконанняПостанови Об`єднаноїпалати Касаційногокримінального судуВерховного Судувід 24.05.2021року апеляційним судому буловитребувано,долучено доматеріалів кримінальногопровадження ідосліджено ряд постанов прокурора стосовно питань визначення підслідності кримінального провадження щодо ОСОБА_8 та встановлено наступне.

Згідно постанови першого заступника прокурора Харківської області від 16 березня 2018 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017220000000990 від 04.08.2017 року за ч.2 ст.332 КК України за фактом сприяння незаконному переміщенню осіб через митний кордон України слідчим управлінням ГУ НП в Харківській області проводилось неефективно, слідчі дії, спрямовані на повне, швидке та неупереджене з`ясування обставин вчиненого злочину, слідчим не виконуються, у зв`язку із чим здійснення подальшого досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було доручено слідчому відділу УСБУ в Харківській області.

Зазначена постанова відповідає вимогам ст.110 КПК України, вона прийнята передбаченим у ч.5 ст.36 КПК України належним суб`єктом, містить у собі оцінку досудового розслідування як неефективного з наведенням належного мотивування такої оцінки та прийнятого рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищевказане рішення прийнято з дотриманням належної правової процедури застосування ч.5 ст.36 КПК України, а тому уповноважені особи УСБУ в Харківській області діяли в межах своїх повноважень.

В ходідосудового розслідуваннякримінального провадження№12017220000000990СВ УСБУв Харківськійобласті буловиявлено ознакикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.332КК України, відомості про яке були внесені до ЄРДР за №22018220000000193.

Враховуючи встановлення неефективності досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017220000000990 за ч.2 ст.332 КК України органами Національної поліції, перший заступник прокурора Харківської області своєї постановою від 09 серпня 2018 року визначив підслідність кримінального провадження №22018220000000193 за ч.3 ст.332 КК України за слідчими СВ УСБУ в Харківській області, що не суперечить положенням ч.5 ст.36, ч.10 ст.216 КПК України.

Під час розслідування кримінального провадження №22018220000000193 слідчим СВ УСБУ в Харківській області було виявлено вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.146 КК України, відомості про яке були внесені до ЄРДР за №22019220000000020.

З урахуванням наявності підстав вважати, що вказані вище кримінальні правопорушення вчинені одними особами, а також з метою забезпечення всебічності та повноти досудового слідства по вказаних злочинах, прокурор, який здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №22018220000000193, своєю постановою від 13 січня 2019 року, визначив підслідність кримінального провадження №22019220000000020 за слідчим відділом УСБУ в Харківській області та об`єднав вказані кримінальні провадження в одне провадження, залишивши для обліку №22018220000000193.

Під час розслідування кримінального провадження №22018220000000193 слідчим СВ УСБУ в Харківській області було виявлено готування ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, ч.2 ст.189 КК України, відомості про яке були внесені до ЄРДР за №22019220000000021.

З урахуванням наявності підстав вважати, що вказані вище кримінальні правопорушення вчинені одними особами, а також з метою забезпечення всебічності та повноти досудового слідства по вказаних злочинах, прокурор, який здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №22018220000000193, своєю постановою від 13 січня 2019 року, визначив підслідність кримінального провадження №22019220000000021 за слідчим відділом УСБУ в Харківській області та об`єднав вказані кримінальні провадження в одне провадження, залишивши для обліку №22018220000000193.

Під час розслідування кримінального провадження №22018220000000193, безпосередньо в ході проведення 13 січня 2019 року огляду місця події у ОСОБА_8 , слідчим СВ УСБУ в Харківській області було виявлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, відомості про яке були внесені до ЄРДР за №22019220000000064.

З урахуванням наявності підстав вважати, що вказані вище кримінальні правопорушення вчинені однією особою, а також з метою забезпечення всебічності та повноти досудового слідства по вказаних злочинах, прокурор, який здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №22018220000000193, своєю постановою від 25 лютого 2019 року, визначив підслідність кримінального провадження №22019220000000064 за слідчим відділом УСБУ в Харківській області та об`єднав вказані кримінальні провадження в одне провадження, залишивши для обліку №22018220000000193.

Вищезазначені процесуальні рішення прокурора, який здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, узгоджуються з положеннями ч.10 ст.216, ч.1 ст.217 КПК України.

Наведене свідчить про те, що досудове розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_8 здійснювалося з дотриманням належної процедури застосування ч.5 ст.36 і вимог ч.10 ст.216, ч.1 ст.217 КПК України уповноваженими особами УСБ України в Харківській області, тобто належним органом, а тому одержані у кримінальному провадженні №22018220000000193 докази є допустимими.

Що стосується доводів захисника про порушення органами досудового розслідування вимог ч.1 ст.214 КПК України, то колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки останнім з цього приводу не наведено жодних конкретних даних. До того ж, після внесення відомостей до ЄРДР про ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.146, ч.1 ст.14, ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України, зазначені кримінальні провадження були об`єднанні, а тому необхідності прийняття слідчим суддею рішення в порядку, передбаченому ч.1 ст.257 КПК України, про використання отриманої інформації в іншому кримінальному провадженні, підстав не було.

Доводи сторони захисту, з посиланням на постанову про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину від 22.11.2018 року та протоколи за результатами проведення НСРД відео, аудіо- контролю особи, про здійснення підбурювання до вчинення злочинів, передбачених ст.ст.146, 189 про провокацію та підбурювання ОСОБА_8 до вчинення злочинів, передбачених ст.ст.146, 189 КК України, безпідставні.

Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів Європейський суд з прав людини виробив ряд критеріїв, такі як: a) змістовний критерій, b) процесуальний критерій.

При цьому під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

У своєму рішенні «Банніков проти Росії» на обґрунтування факту порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод ЄСПЛ посилається на своє рішення «Худобін проти Російської Федерації», «Тейшейро де Кастро проти Португалії», однак зміст цих рішень зводиться до вислову «не було б скоєно, як би не було спровоковано».

Отже, згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Банніков проти Російської Федерації» від 04 листопада 2010 року, «Веселов та інші проти Російської Федерації» від 02 жовтня 2010 року, «Раманаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 року, застосування особливих методів ведення слідства, зокрема, агентурних методів, саме по собі не може порушувати право особи на справедливий суд. Ризик провокації з боку працівників правоохоронних органів, викликаний вказаними методами, означає, що їх використання повинно бути суворо регламентованим. Для застосування цих методів у правоохоронних органів мають бути докази на підтвердження аргументу схильності особи до вчинення злочину. Так, для визначення провокації злочину Європейський суд встановив, зокрема, такі критерії: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.

Як слідує із матеріалів провадження, зокрема постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину від 22.11.2018 року, винесення вказаного процесуального рішення було обумовлено спрямованістю дій учасників негласної слідчої дії, з урахуванням раніше сформованої мети, на фіксування реакції ОСОБА_8 та інших осіб, а не підбурювання їх до вчинення злочину у будь-який спосіб.

Крім того, судом першої інстанції було перевірено доводи сторони захисту щодо провокації злочину та встановлено, що ініціатором першої зустрічі ОСОБА_8 з ОСОБА_10 був саме обвинувачений, саме він ставив завдання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , умовляв захопити ОСОБА_9 , жорстко з ними поводився, переказував гроші за виконання його вказівок, вимагав звітів про затримання ОСОБА_9 , оперативно привозив гроші з м.Одеси до м.Харкова, 13.01.2019 року приїхав до м.Харкова для вирішення питання щодо відмови ОСОБА_11 перевозити ОСОБА_9 до м.Суми без супроводу.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що органи досудового розслідування діяли в пасивний спосіб, шляхом пасивного спостереження, і не спонукали обвинуваченого до вчинення злочинів.

Таким чином, негласні слідчі (розшукові) дії не призвели до підбурювання через призму прецедентної практики ЄСПЛ стосовно п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також безпідставними є доводи скарги про те, що протокол за результатами проведеної негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відео контролю особи від 23.01.2019 року отримано у не встановлений КПК України спосіб.

Як слідує із матеріалів кримінального провадження, вищевказана процесуальна дія була проведена на підставі ухвали слідчого судді Харківського апеляційного суду від 21.12.2018 року у кримінальному провадженні №22018220000000193.

Згідно з п.1 ч.4ст.258 КПКУкраїни аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, який складається із доступу до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. При цьому, спілкуванням є передавання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв`язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається за таких умов, при яких учасники можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб.

Відповідно дост.260 КПКУкраїни аудіо-, відеоконтроль особи проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов`язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

Пунктом 1.11.2. Інструкції проорганізацію проведеннянегласних слідчих(розшукових)дій тавикористання їхрезультатів укримінальному провадженні визначено, що аудіо-, відеоконтроль особи(ст. 260 КПК України) полягає в негласній (без відома особи) фіксації та обробці із використанням технічних засобів розмови цієї особи або інших звуків, рухів, дій, пов`язаних з її діяльністю або місцем перебування тощо.

Враховуючи викладене, підстави для визнання протоколу за результатами проведеної вищевказаної негласної слідчої (розшукової) дії, відсутні.

Безпідставними є також твердження скарги захисника про отримання у невстановлений КПК України спосіб протоколу за результатами проведеної негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 07.02.2019 року.

Частиною 1 ст.253 КПК України визначено, що особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження.

Системний аналізвищевказаної норм законусвідчить проте,щонегласні слідчі (розшукові) дії можуть бути проведені не лише щодо підозрюваного, а і щодо інших осіб, які не є «суб`єктом злочину», у нашому випадку щодо особи залученої у рамках контролю за вчиненням злочину ОСОБА_10 .

Як слідує із матеріалів кримінального провадження, дозвіл на зняття інформації з телекомунікаційних мереж, а саме інформації щодо змісту розмов ОСОБА_8 з використанням номеру мобільного оператора НОМЕР_6 у період часу з 11.01.2019 року 09-09 год. по 12.01.2019 року 09-15 год. був отриманий на підставі ухвали слідчого судді Харківського апеляційного суду від 08.01.2019 року за вих.№222т.

Враховуючи викладене, підстави для визнання протоколу за результатами проведеної вищевказаної негласної слідчої (розшукової) дії, відсутні.

Наведені в апеляційній скарзі доводи про незаконний обшук ОСОБА_8 , а саме вилучення з-за ременя брюк останнього пістолету та боєприпасів до затримання останнього, у порядку ст.208 КПК України, є позбавлені підстав.

Згідно ч.1ст.34Закону України«Про Національнуполіцію» поверхнева перевірка, як превентивний поліцейський захід, є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу.

Враховуючи, що співробітниками СБУ, під час поверхневого візуального огляду, з-під светра за ременем брюк ОСОБА_8 було виявлено предмет, схожий на пістолет, слідчий, з метою запобігання безпеки всіх присутніх, прийняв рішення про відокремлення потенційно небезпечного предмету від особи ОСОБА_8 , що узгоджується з вимогами ст.34 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно даним протоколу огляду місця події від 13.01.2019 року, в ході його проведення, у присутності двох незаінтересованих понятих, яким попередньо було роз`яснено їх процесуальні права, у тому числі право робити заяви та зауваження, у ОСОБА_8 був вилучений пістолет без будь яких маркувань, магазин до пістолету та 7 патронів, про що поняті власноруч письмово підтвердили правильність та об`єктивність зазначених у ньому вищевказаних фактичних даних (т.3 а.с.1-5).

Зазначені вище обставини вилучення у ОСОБА_8 зброї підтверджуються також показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Яких небудь даних, які б давали підстави вважати, що працівниками правоохоронного органу були вчиненні неправомірні дії, направленні на штучне створення доказів обвинувачення, матеріали провадження не містять.

Не наведено таких даних і в апеляційній скарзі.

З огляду на наведене доводи апеляційної скарги захисника про те, що зброя ОСОБА_8 була підкинута працівниками УСБУ в Харківській області, є неспроможними.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про те, що показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_22 не можуть бути покладені в основу обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, оскільки ці свідки залучались в рамках контролю за вчиненням злочину на підставі постанови прокурора, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 56 КПК України особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, можуть бути допитані як свідки. Допит цих осіб може відбуватися із збереженням у таємниці відомостей про цих осіб та із застосуванням щодо них відповідних заходів безпеки, передбачених законом.

Крім того, матеріали кримінального провадження містять розписки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про роз`яснення прав та обов`язків, а також текст присяги свідка з розпискою про попередження судом про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за надання завідомо неправдивих свідчень (а.с.95-96, 107-108 т.1). Приведення свідків до присяги підтверджується також журналами судових засідань від 16.04.2019 року та від 20.05.2019 року (а.с. 97-99, 109-110 т.1).

Щодо тверджень скарги захисника ОСОБА_7 про неповноту досудового розслідування та судового розгляду внаслідок непроведення дактилоскопічної експертизи, з урахуванням того, що у ОСОБА_8 були відібрані експериментальні зразки відбитків пальців та долоней рук, то вони є безпідставними

Винуватість ОСОБА_8 у незаконному придбанні та зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів до неї підтверджується сукупністю інших доказів, отриманих у передбаченому КПК України порядку під час досудового розслідування, які не викликають сумнівів у їх достовірності та допустимості.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не бере до уваги доводи захисника стосовно відмови суду у задоволенні клопотання сторони захисту про допит слідчого ОСОБА_12 щодо не проведення дактилоскопічної експертизи.

З огляду на вищенаведене, доводи скарги захисника про те, що протокол огляду місця події від 13.01.2019 року є недопустимим доказом як і всі похідні від нього докази: висновок експерта №11/85СЕ-19 від 22.02.2019 року, постанова про визнання речовими доказами вогнепальної зброї, пістолетного магазину, гільз від боєприпасів та ватного тампону, - є безпідставними.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування ухваленого судом вироку за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 не встановлено.

Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи, наряду з іншим, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Відповідно до приписів ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Як слідує із матеріалів кримінального провадження суд, приймаючи рішення про призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, прийняв до уваги тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше в силу ст.89 КК України не судимий, характеризується формально, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не працює, одружений.

Суд також взяв до уваги наявність пом`якшуючих покарання обставин перебування на утриманні обвинуваченого двох неповнолітніх дітей та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Однак суд, при визначенні розміру покарання обвинуваченому, не дав належної оцінки тому, що останній на підставі ст.89 КК України не має судимостей, а також не прийняв до уваги дані про особу обвинуваченого, зокрема письмову подяку народного депутата за активну участь ОСОБА_8 у політичній діяльності держави та нагородження останнього грамотою командиром 1 механізованого батальйону військової частини польова пошта НОМЕР_17 за натхненну працю в проявленні підтримки та допомоги військовослужбовцям зазначеної військової частини (т.3, а.с.158, 159)

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, а також враховуючи відсутність настання реальних негативних наслідків від дій обвинуваченого, колегія суддів вважає за можливе на підставі п.1 ч.1 ст.408 КПК України пом`якшити призначене ОСОБА_8 за ч.1 ст.263, ч.1 ст.14, ч.2 ст.189 КК України покарання.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду м.Харкова від 24 січня 2020 року щодо ОСОБА_8 змінити.

Пом`якшити покарання ОСОБА_8 :

-за ч.1 ст.263 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

-за ч.1 ст.14, ч.2 ст.189 КК України до 3 років позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_8 засудженим за ч.2 ст.15, ч.2 ст.146 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_8 остаточне покарання 3 роки 1 місяць позбавлення волі.

У решті вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_8 , у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Головуючий:

Судді: