Ухвала

від 03.09.2020 по справі 640/5023/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 640/5023/19

провадження № 51-2917 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі Суд) у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , подану в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Київського районного суду м. Харкова від 24 січня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 09 квітня 2020 року.

Обставини справи

1. Зазначеним вироком, залишеним без змін апеляційним судом,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чирик Ташкентської області Республіки Узбекистан та жителя м. Одеси,

засуджено: за частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України (далі КК) до покарання на строк 3 роки позбавлення волі; частиною 1 статті 14, частиною 2 статті 189 КК на строк 3 роки 6 місяців позбавлення волі; частиною 1 статті 263 КК на строк 5 років позбавлення волі. На підставі частини 1 статті 71 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання на строк 5 років позбавлення волі.

2. Обставини, визнані доведеними судом викладені в ухвалі Верховного Суду від 14 липня 2020 року.

Доводи касаційної скарги

3. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, та неповноту судового розгляду просить скасувати оскаржувані судові рішення і закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).

4. На обґрунтування своєї позиції захисник зазначає, що в діях засудженого відсутні склади злочинів, інкримінованих йому судами попередніх інстанцій. Крім того, суди не врахували положення частини 2 статті 68 КК, внаслідок чого ОСОБА_5 призначено покарання, яке є більш суворим ніж те, яке передбачено частиною 2 статті 146 КК.

5.Також, на думку захисника, покази свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є недопустимими, оскільки ті брали участь у контролі за вчиненням злочину.

6.Крім того, захисник вказав на недопустимість доказів, зібраних при проведенні негласних слідчих дій, оскільки вони містять в собі ознаки провокації злочину і отримані з порушенням кримінального процесуального закону, дозволи слідчого судді на проведення негласних слідчих розшукових дій були отримані не за тими статтями, які інкриміновано засудженому.

7. До того ж, сторона захисту звертає увагу Суду на те, що зброя була підкинута ОСОБА_5 під час затримання.

8. Апеляційний суд належним чином не дослідив доводи апеляційної скарги сторони захисту.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга подана належною особою, протягом визначеного законом строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 426 КПК, її зміст відповідає вимогам, зазначеним у статті 427 КПК. Зізмісту касаційної скарги та доданих копій судових рішень, убачається, що є підстави для відкриття касаційного провадження.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 424428 КПК, Суд постановив:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 , поданою в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Київського районного суду м. Харкова від 24 січня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 09 квітня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3