П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/853/19 Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С.В.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Кравця О.О.,
- Зуєвої Л.Є.,
за участю: секретар судового засідання - Уштаніт Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ культури Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області, про визнання дій протиправними, стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за втрату частини заробітної плати та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2019 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому Відповідачами зазначено: Олешківська районна державна адміністрація Херсонської області (далі - Відповідач-1, Олешківська РДА) та Відділ культури Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області (далі - Відділ культури Олешківської РДА).
За час розгляду справи Херсонським окружним адміністративним судом, ОСОБА_1 неодноразово зверталась до суду із заявами, в яких змінювала й уточнювала підстави та предмет позову, зокрема, від 16.05.2019 року, від 23.01.2020 року, від 13.03.2020 року та остання заява про уточнення підстав та предмету позову від 05.06.2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визначила в якості Відповідачів, окрім Олешківської РДА (Відповідач-1), також першого заступника голови Олешківської РДА - Свистухіну Валентину Миколаївну (далі - Відповідач-2) та голову Олешківської РДА - Дуку Олександра Олександровича (далі - Відповідач-3), а Відділ культури Олешківської РДА вказано в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та просила суд (Том ІІІ, а.с. 1-3):
- стягнути за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА протиправно не нараховану і не виплачену з 21.05.2019 року по 25.03.2020 року заробітну плату відповідно до займаної посади начальника Відділу культури Олешківської РДА з врахуванням надбавки за вислугу років з 28.10.2018 року - у розмірі 39% від посадового окладу, з 28.10.2019 року - у розмірі 42% від посадового окладу, загальним розміром в сумі 105 423, 10 грн. Рішення суду в частині стягнення присудженої суми заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 11 277, 82 грн. допустити до негайного виконання;
- стягнути за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати за увесь час прострочення виплати заробітної плати за період з 30 листопада 2018 року до 20 травня та з 21 травня 2019 року по дату ухвалення рішення суду з урахуванням індексу інфляції в сумі 4 074, 66 грн. та фінансової санкції у розмірі 3% річних від простроченої суми в сумі 1 410, 66 грн.;
- визнати протиправними дії першого заступника голови Олешківської РДА Свистухіної В.М. щодо перешкоджання начальнику відділу культури ОСОБА_1 у вільному доступі до її робочого місця, не нарахуванні і не виплаті заробітної плати за період з 21.05.2019 року. по 14.01.2020 року;
- визнати протиправними дії голови Олешківської РДА ОСОБА_2 щодо перешкоджання начальнику відділу культури ОСОБА_1 у вільному доступі до її робочого місця, не нарахуванні і не виплаті заробітної плати за період з 15 січня по 25 березня 2020 року;
- стягнути за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА компенсацію за моральну шкоду у розмірі 30 000 грн., заподіяну протиправними діями Відповідачів, що полягають перешкоджанні начальнику Відділу культури Олешківської РДА ОСОБА_1 у вільному доступі до її робочого місця, не нарахуванні і не виплаті заробітної плати з 20.05.2019 року по 25.03.2020 року
- постановити окрему ухвалу:
1). щодо голови Олешківської РДА ОСОБА_3 про протиправне ухилення від своєчасного і належного виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року по справі № 2140/2005/18 в частині не поновлення начальника відділу культури ОСОБА_1 на роботі, не нарахування і не виплати заробітної плати за період з 27.11.2018 року по 20.05.2019 року;
2). щодо першого заступника голови Олешківської РДА ОСОБА_4 про її протиправне перешкоджання начальнику відділу культури ОСОБА_1 у вільному доступі до її робочого місця, не нарахуванні і не виплаті заробітної плати за період з 21.05.2019 року по 14.01.2020 року;
3). щодо голови Олешківської РДА ОСОБА_2 про його протиправне перешкоджання начальнику відділу культури ОСОБА_1 у вільному доступі до її робочого місця, не нарахуванні і не виплаті заробітної плази за період з 15.01.2020 року по 25.03.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що на виконання рішення суду по справі № 2140/2005/18, її з порушеннями законодавства було поновлено на посаді начальника відділу культури Олешківської РДА, який з серпня 2017 року перебуває у стані припинення. Розпорядженням першого заступника голови Олешківської РДА від 16.05.2019 року № 21-ос її звільнено з посади з 20.05.2019 року, а наступним розпорядженням від 20.05.2019 року № 23-ос внесені зміни до розпорядження № 21-ос в частині дати її звільнення, визначивши звільнити ОСОБА_1 у перший день виходу на роботу. Розпорядження № 21-ос, № 23-ос були оскаржені в судовому порядку. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 року по справі № 540/1185/19 визнано, що Олешківська РДА не видавала розпорядчого документу, яким було б припинено державну службу ОСОБА_1 , а отже трудові відносини із нею не припинені, тобто остання продовжує обіймати посаду начальника відділу культури Олешківської РДА. За наведеної обставини, судом відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині скасування наведених розпоряджень та поновленні її на роботі.
В той же час ОСОБА_1 вказує, що з 20.05.2019 року по 27.05.2019 року вона перебувала на лікарняному, а починаючи з 28.05.2019 року - щодня знаходилась в приміщенні Олешківської РДА, де розташований і відділ культури, проте її до робочого місця не допускали, про що вона складала відповідні акти. Надалі Відповідач на підставі доповідної записки голови ліквідаційної комісії відділу культури Олешківської РДА відкрив дисциплінарне провадження щодо неї, в результаті проведення якого дисциплінарною комісією було зроблено безпідставний висновок про те, що ОСОБА_1 вчинила систематично (повторно протягом року) дисциплінарний проступок у вигляді прогулу в період з 20.05.2019 року по 16.01.2020 року. На підставі висновку дисциплінарної комісії, 27.03.2020 року головою Олешківської РДА прийнято розпорядження № 16-ос про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу культури Олешківської РДА за, начебто, вчинений нею дисциплінарний проступок. При звільненні була нарахована та виплачена заробітна плата за два робочих дні - 26 та 27.03.2020 року. Із своїм звільненням вона не погодилась, у зв`язку із чим оскаржила означений наказ у судовому порядку. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 року по справі № 540/918/20 визнано протиправним та скасовано розпорядження № 16-ос.
У період з 21.05.2019 року по 25.03.2020 року включно їй протиправно не нараховувалась та не виплачувалась заробітна плата, в той час як у судовому рішенні, ухваленому за результатами розгляду справи № 540/1185/19, вказується на те, що трудові відносини з ОСОБА_1 не припинені, тобто остання продовжує обіймати посаду начальника відділу культури Олешківської РДА. За наведених обставин, ОСОБА_1 просить нарахувати та виплатити їй грошове забезпечення за вказаний період в сумі 105 423 грн., а також компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції (4 074, 66 грн.) та фінансової санкції у розмірі 3% річних від простроченої суми заборгованості (1 410, 66 грн.). Окрім того за тривалий не допуск до робочого місця, а також не нарахування та не виплату заробітної плати, ОСОБА_1 просить стягнути на її користь з Відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 30 000 грн..
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Олешківської РДА про визнання дій протиправними, стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за втрату частини заробітної плати та моральної шкоди.
Водночас, рішенням змінено процесуальний статус Відділу культури Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області у справі з Співвідповідача на Третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (далі - Третя особа).
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернулася до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає його таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції повністю та постановити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено ОСОБА_1 про розгляд справи, у зв`язку з чим остання була позбавлена можливості бути присутнею на судовому засіданні, на якому було винесено спірне рішення. Інформація в оскаржуваному рішенні про наявність в матеріалах справи заяв сторін про розгляд справи за їх відсутністю не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 жодної заяви про розгляд справи без її участі не писала, а при ознайомлені з матеріалами справи 06.10.2021 року встановлено, що в матеріалах справи відсутні заяви сторін, у тому числі, ОСОБА_1 щодо розгляду справи в порядку письмового провадження без участі сторін.
Також апелянт вказує на порушення судом першої інстанції ч. 3 ст. 48 КАС України, оскільки суд не залучив за клопотанням Позивача у якості співвідповідачів Голову Олешківської РДА та його Першого заступника, як посадових осіб - суб`єкта владних повноважень, та в свою чергу, як наслідок, не розглянув вимоги до зазначених осіб щодо визнання протиправними їх дій, а саме: щодо перешкоджання начальнику відділу культури у вільному доступі до її робочого місця, не нарахування і не виплаті заробітної плати.
До того ж сторона вважає, що у суду першої інстанції не було достатніх підстав для відмови у задоволенні вимоги щодо стягнення протиправно ненарахованої та невиплаченої заробітної плати з 27.11.2018 року та компенсацію за моральну шкоду у розмірі 30 000грн., заподіяну протиправним ухиленням від виконання рішення суду від 26.11.2018 року по справі № 2140/2005/18 в частині несвоєчасного і неналежного поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу культури, ненарахування та невиплати заробітної плати, оскільки судом належним чином не було досліджено матеріали справи та не враховані висновки судової колегії апеляційного суду по справі № 540/918/20 щодо відсутності підстав для прийняття розпорядження № 16-ос від 27.03.2020 року Про звільнення ОСОБА_1 на які міститься посилання у цьому розпорядженні та відсутності фактів які б беззаперечно доводили вчинення ОСОБА_1 систематичного дисциплінарного проступку - прогулу.
Окрім того, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не розглядалась вимога щодо стягнення за рахунок бюджетних коштів з Олешківської РДА компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за увесь час прострочення виплати заробітної плати за період з 30.11.2018 року до 20.05.2020 року та з 21.05.2020 року по день ухвалення рішення: з урахуванням індексу інфляції та фінансовою санкцією 3% річних від простроченої суми, суд не задовольнив вищезазначену вимогу, але й не зазначив обґрунтованих підстав для відмови у їх задоволенні.
Вислухавши пояснення учасників справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови Цюрупинської районної державної адміністрації від 28.10.2005 року № 191/3-1 ОСОБА_1 призначена на посаду начальника відділу культури і туризму Цюрупинської (наразі - Олешківської) районної державної адміністрації Херсонської області.
Розпорядженням голови Олешківської РДА від 28.07.2017 року № 90-ос вирішено: змінити найменування відділу освіти Олешківської РДА на Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту; припинено відділ культури Олешківської РДА у зв`язку з реорганізацією, шляхом приєднання до Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Олешківської РДА.
Розпорядженням голови Олешківської РДА від 09.11.2017 року № 147-ос визначено, що керівник та працівники відділу культури Олешківської РДА розміщуються у кімнаті № 47 на четвертому поверсі у приміщенні адміністративної будівлі районної ради за адресою АДРЕСА_1 .
20.08.2018 року Олешківська РДА отримала подання заступника прокурора Херсонської області від 17.08.2018 року з додатком - постановою апеляційного суду Херсонської області від 14.08.2018 року по справі № 664/728/18 про залишення без змін постанови Цюрупинського районного суду Херсонської області від 17.05.2018 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172 7 КУпАП та стягнення на користь держави штрафу у сумі 5 950 грн..
22.08.2018 року на підставі постанови апеляційного суду Херсонської області від 14.08.2018 року по справі № 664/728/18 та подання прокуратури Херсонської області від 17.08.2018 року голова Олешківської РДА прийняв розпорядження № 72-ос про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу культури Олешківської РДА з 23.08.2018 року на підставі ч. 7 1 ст. 36 КЗпП України за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року по справі № 2140/2005/18 скасовано розпорядження від 22.08.2018 року № 72-ос; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу культури Олешківської РДА з 24.08.2018 року; стягнуто з відділу культури Олешківської РДА на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 28 333, 75 грн., недоплачену заробітну плату за період роботи з 13.06.2018 року по 23.08.2018 року в сумі 447, 82 грн.; зобов`язано відділ культури Олешківської РДА здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані 6 календарних днів основної щорічної та 8 календарних днів додаткової відпустки за період роботи з 13.06.2018 року до 23.08.2018 року, враховуючи при розрахунку надбавку за вислугу років у розмірі 36% від посадового окладу.
Розпорядженням голови Олешківської РДА від 26.12.2018 року № 121-ос ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу культури РДА з 26.12.2018 року.
10.05.2019 року перший заступник голови Олешківської РДА прийняла розпорядження № 20-ос про внесення змін до розпорядження від 26.12.2018 року № 121-ос в частині дати поновлення на посаді, а саме: поновити ОСОБА_1 з 24.08.2018 року.
16.05.2019 року перший заступник голови Олешківської РДА розпорядженням № 21-ос звільнила ОСОБА_1 з посади з 20.05.2019 року згідно п. 3 ч. 1 ст. 84 Закону України Про державну службу , у зв`язку із набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення з виплатою компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки - 23 календарні дні за період роботи з 24.08.2018 року по 20.05.2019 року та 9 календарних днів додаткової відпустки за вислугу років, а також заробітної плати за фактично відпрацьований час.
Розпорядженням першого заступника голови Олешківської РДА від 20.05.2019 року №23-ос внесені зміни до розпорядження від 16.05.2019 року № 21-ос в частині дати звільнення Позивача, а саме: звільнити ОСОБА_1 у перший день виходу на роботу.
Ці розпорядження були оскаржені до суду.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 року по справі № 540/1185/19, у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнання розпоряджень від 20.05.2019 року № 23-ос та від 16.05.2019 року № 21-ос протиправними і їх скасування було відмовлено.
Цим же рішенням установлені обставини того, що у період з 20.05.2019 року по 27.05.2019 року включно ОСОБА_1 знаходилася на стаціонарному лікуванні в комунальному закладі Херсонської обласної ради Обласний кардіологічний диспансер м. Херсона , після припинення лікування Позивачки Відповідач не видав розпорядчого документу, яким би припинив державну службу ОСОБА_1 , оскільки вона не повідомила про день закінчення лікування та не з`являється на робочому місці, невиходу Позивачки на роботу у період з 28.05.2019 року і фактично по 31.07.2019 року (день ухвалення рішення суду), а також того, що у зв`язку із невиходом на роботу трудові відносини із Позивачем не припинились і вона продовжує обіймати посаду начальника відділу культури Олешківської РДА.
Також з матеріалів справи видно, що працівниками Олешківської РДА (у складі не менше 4 осіб осіб) у робочі дні в період з 20.05.2019 року по 16.01.2020 року складались Акти про відсутність Позивачки на роботі протягом робочого дня.
Головою ліквідаційної комісії з припинення Відділу культури Олешківської РДА складено і подано голові Олешківської РДА доповідну записку від 17.01.2020 року, відповідно до якої повідомлено, що на підставі Актів Про відсутність на робочому місці з № 2 по № 165 зафіксовано факт відсутності ОСОБА_1 на своєму робочому місці - в кабінеті на 4 поверсі Олешківської РДА, у період з 20.05.2019 року по 16.01.2020 року.
Розпорядженням голови Олешківської РДА від 14.02.2020 року № 10-ос відкрито дисциплінарне провадження щодо вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, з метою з`ясування обставин тривалої відсутності на робочому місці, в подальшому зазначене розпорядження ОСОБА_1 оскаржено до суду.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року по справі №540/499/20 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Олешківської РДА про визнання протиправним та скасування розпорядження від 14.02.2020 року № 10-ос Про відкриття дисциплінарного провадження та зобов`язання посадових осіб Олешківської РДА утриматись від протиправного дисциплінарного переслідування начальника відділу культури Олешківської РДА ОСОБА_1 ..
Листом від 20.02.2020 року №01-30-103/0/20/617-1 голова Олешківської РДА запропонував ОСОБА_1 у зв`язку з відкриттям дисциплінарного провадження надати пояснення щодо причин відсутності на роботі з 20.05.2020 року та прийняти участь у засіданні дисциплінарної комісії 27.02.2020 року о 14:00 год., який був отриманий ОСОБА_1 особисто20.02.2020 року, про що свідчить її підпис.
У відповідь Позивачкою подано 24.02.2020 року доповідну, у якій вона повідомила, що після лікування вийшла на роботу 28.05.2019 року, але не змогла потрапити на робоче місце, оскільки двері кабінету зачинені і опечатані паперовими стрічками з печатками Олешківської РДА і датою 20.05.2019 року , про що постійно повідомляє керівництво РДА, але не отримує відповіді і до робочого місця її не допускають.
Листом від 27.02.2020 року №474-01-26/0/20/617-1 голова Олешківської РДА повідомив ОСОБА_1 про те, що порушені у доповідній питання будуть розглянуті після надання дисциплінарною комісією інформації про всі обставини відсутності на робочому місці з 20.05.2019 року. Цей лист Позивачка отримала згідно з її власноручним підписом 28.02.2020 року.
25.02.2020 року ОСОБА_1 звернулась до голови Херсонської обласної державної адміністрації із заявою, в якій вимагала невідкладно ініціювати дисциплінарне провадження щодо голови Олешківської РДА та його першого заступника.
Дисциплінарною комісією 27.02.2020 року складено Акт фіксації відмови від надання письмових пояснень, мотивований в тому числі й тим, що ОСОБА_1 не з`явилась на засідання дисциплінарної комісії.
Розпорядженням від 28.02.2020 року № 12-ос голова Олешківської РДА продовжив строк дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 до 14.03.2020 року, з яким ОСОБА_1 ознайомилась - 28.02.2020року.
В подальшому дисциплінарною комісією складено висновок від 13.03.2020 року за змістом якого комісія встановила, що ОСОБА_1 у період з 20.05.2019 року по 16.01.2020 року на робочому місці не з`являлась, про причини неявки на роботу, які можливо визнати поважними, керівництво не повідомляла, а отже вчинила дисциплінарний проступок - прогул державного службовця без поважних причин і він є тривалим, а саме 167 робочих днів, що є підставою для звільнення.
Розпорядженням голови Олешківської РДА від 27.03.2020 року № 16-ос, за результатами дисциплінарного провадження ОСОБА_1 - начальника відділу культури Олешківської РДА звільнено з 27.03.2020 року згідно ч. 5 ст. 66 Закону України Про державну службу за вчинення систематичного дисциплінарного проступку.
Не погоджуючись із своїм звільненням, ОСОБА_1 звернулась до суду.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 року по справі № 540/918/20, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2021 року, позов ОСОБА_1 до Олешківської РДА задоволено частково, тим самим ухвалено визнати протиправним і скасувати розпорядження голови Олешківської РДА від 27.03.2020 року № 16-ос Про звільнення ОСОБА_1 . У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Олешківської РДА на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 1 000 грн..
Вважаючи, що у період з 21.05.2019 року по 25.03.2020 року протиправно не виплачувалась заробітна плата, у зв`язку із чим заборгованість по виплаті грошового забезпечення підлягає стягненню у примусовому порядку разом із компенсацією за весь час прострочення виплати заробітку та моральною компенсацією, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом.
Розглянувши справу по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на відсутність підстав для виплати Позивачці грошового забезпечення за період з 20.05.2019 року по 25.03.2020 року через встановлену судом відсутність останньої на робочому місці за вказаний період та враховуючи приписи ст. 94 Кодексу законів про працю України та ст. 1 Закону України Про оплату праці , згідно яких заробітна плата працівнику нараховується лише за виконану ним роботу, тобто за фактично відпрацьований час. Разом з тим, у задоволення позовних вимог в частині стягнення на користь Позивачки компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати з урахуванням індексу інфляції та фінансової санкції, а також стягнення компенсації моральної шкоди відмовлено у зв`язку з тим, що ці вимоги є похідними від вимоги щодо стягнення заробітної плати з Олешківської РДА за період з 21.05.2019 року по 25.03.2020 року, у задоволенні якої - відмовлено.
Щодо позовних вимог, звернутих до голови та його першого заступника Олешківської РДА - Дуки О.О. та ОСОБА_4 , суд першої інтонації зазначив про відсутність в суду процесуальної дієздатності на здійснення перевірки цих позовних вимог на предмет їх обґрунтованості та відповідності приписам законодавства, а також вирішувати питання про постановлення щодо них окремих ухвал, так як останні не являються Відповідачами по справі. В той же час, суд першої інстанції не залучив до участі у справи в якості відповідачів голову та його першого заступника Олешківської РДА - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , оскільки співвідповідач може бути залучений до участі у розгляді справи судом за клопотанням Позивача, при цьому другий Відповідач залучається у випадку незгоди Позивача на заміну первісного відповідача іншою особою, а ОСОБА_1 лише самостійно їх зазначено у заяві про уточнення підстав та предмету позову від 05.06.2020 року, що суперечить приписам ст. 48 КАС України.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Щодо неналежного повідомлення судом першої інстанції ОСОБА_1 про розгляд справи, колегія суддів вважає за необхідним зазначити наступне.
За приписами ч. 1 ст. 11 КАС України встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 124 КАС України визначено, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:
1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;
2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному ст. 129 цього Кодексу.
Як визначено ч.ч. 1-3 ст. 129 КАС України, за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.
Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.
Якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.
Враховуючи вимоги вищенаведених норм діючого законодавства, колегія суддів доходить висновку, що процесуальним законодавством передбачено обов`язок суду належним чином повідомити сторін та інших осіб які беруть участь у справі, не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 року зупинено провадження по даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 236 КАС України до набрання законної сили рішення, ухваленим за результатами розгляду справи № 540/918/20 (Том ІІІ, а.с. 132, 133-134).
22.06.2020 року судом надіслано вищевказану ухвалу учасникам справи супровідним листом та була отримана ОСОБА_1 особисто - 24.06.2020 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (Том ІІІ, а.с. 135-137, 138).
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.07.2021 року поновлено провадження по даній справі та призначено судове засідання на 27.07.2021 року о 10:00 год. з викликом сторін (їх представників) (Том ІІІ, а.с. 158).
Зазначену ухвалу надіслано судом учасникам справи 16.07.2021 року на їх електрону пошту, зокрема, ОСОБА_1 на електрону пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте матеріали справи не містять доказів на підтвердження отримання вказаної ухвали суду учасниками справи, зокрема, ОСОБА_1 на виконання вимог ч. 2 ст. 129 КАС України (Том ІІІ, а.с. 159).
Інші докази щодо отримання цієї ухвали суду або будь-які інші докази на підтвердження обізнаності ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання у строк, достатній для прибуття до суду, в матеріалах справи відсутні.
Отже, ОСОБА_1 не була повідомлена та обізнана про розгляд цієї справи 27.07.2021 року о 10:00 год.. В матеріалах справи відсутні докази про належне її сповіщення.
Як визначено ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду , суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи встановлені обставини відсутності належного сповіщення ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення судового засідання 27 липня 2021 року, розгляд справи в порядку письмового провадження 25 серпня 2021 року не відповідає нормам процесуального права, оскільки відповідно до положень ч. 9 ст. 205 КАС України, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні виключно за умови належного повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового розгляду.
За таких обставин, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанцій не дотримано вимоги ч. 3 ст. 126 КАС України, оскільки ОСОБА_1 належним чином не повідомлена про розгляд цієї справи, що позбавило її можливості брати участь у розгляді справи в суді першої інстанції, подавати докази, пояснення, заяви та клопотання.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини стосовно повідомлення сторін при вирішенні спору щодо їх прав та обов`язків цивільного характеру. У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2018 року у справі Созонов та інші проти України зазначено, що на національні суди покладається обов`язок чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення (параграф 8).
Колегія суддів зауважує, що розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає належних відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як визначено п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Наведені положення процесуального закону, обставини справи щодо неналежного повідомлення учасників справи про розгляд справи свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що за п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду.
Щодо вимог про стягнення за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА протиправно не нараховану і не виплачену з 21.05.2019 року по 25.03.2020 року заробітну плату відповідно до займаної посади начальника Відділу культури Олешківської РДА з врахуванням надбавки за вислугу років з 28.10.2018 року - у розмірі 39% від посадового окладу, з 28.10.2019 року - у розмірі 42% від посадового окладу, загальним розміром в сумі 105 423, 10 грн., колегія суддів виходить з наступного.
Спірним питанням в цій частині є наявність чи відсутність підстав для нарахування і виплаті ОСОБА_1 заробітної плати у період з 21.05.2019 року по 25.03.2020 року.
Так, частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом (ст. 43 Конституції України).
Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон України Про державну службу (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
Положеннями ч. 2 ст. 1 Закону України Про державну службу встановлено, що державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
За приписами ч.ч. 1-3 ст. 5 Закону України Про державну службу визначено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом .
В свою чергу, економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати визначає Закон України Про оплату праці .
Статтею 1 Закону України Про оплату праці передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу .
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
При цьому, статтею 2 Закону України Про оплату праці надані визначення структурі заробітної плати, а саме:
1). Основна заробітна плата . Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців .
2). Додаткова заробітна плата . Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
3). Інші заохочувальні та компенсаційні виплати . До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
У рішенні від 15.10.2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття заробітна плата і оплата праці , які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, при розгляді Херсонським окружним адміністративним судом по суті справи № 540/918/20, за наслідками чого винесено рішення від 27.11.2020 року, досліджувалось питання та надано було позовним вимогам ОСОБА_1 щодо стягнення на її користь з Олешківської РДА матеріального забезпечення за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за 56 днів з 20.05.2019 року по 27.05.2019 року, з 03.09.2019 року по 27.09.2019 року, з 19.10.2019 року по 04.12.2019 року (яке позивач помилково ототожнює із заробітною платою) в сумі 27 459, 04 грн. та заробітної плати за період з 17.01.2020 року по 25.03.2020 року (період, протягом якого не складались Акти про відсутність ОСОБА_1 на роботі) в сумі 25 389, 60 грн..
Вирішуючи питання щодо стягнення матеріального забезпечення за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за 56 днів з 20.05.2019 року по 27.05.2019 року, з 03.09.2019 року по 27.09.2019 року, з 19.10.2019 року по 04.12.2019 року, суд виходячи зі ст.ст. 22, 30, 31 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування зазначив, що у ході розгляду справи не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження обставин подання ОСОБА_1 до Олешківської РДА оригіналів листків непрацездатності, які б могли бути розглянуті комісією (уповноваженим) із соціального страхування та на їх підставі було б нараховано і виплачено матеріальне забезпечення за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за 15, а не 56 днів, як вважає ОСОБА_1 , з 20.05.2019 року по 27.05.2019 року, з 03.09.2019 року по 27.09.2019 року, з 19.10.2019 року по 04.12.2019 року. Оскільки саме за наслідками розгляду оригіналів або засвідчених підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи листків непрацездатності призначається і виплачується матеріальне забезпечення за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, то за відсутності доказів подання таких листків роботодавцю останній не може уважатись таким, що протиправно бездіяв у даному випадку.
Щодо стягнення заробітної плати за період з 17.01.2020 року по 25.03.2020 року в сумі 25 389, 60 грн., суд дійшов висновку про необґрунтованість цих вимог, оскільки вказаний період згідно табелів обліку робочого часу значиться за ОСОБА_1 як прогул, а за період прогулу заробітна плата працівнику не нараховується виходячи зі змісту ст. 94 КЗпП України та ст. 1 Закону України Про оплату праці .
Таким чином, Херсонським окружним адміністративним судом в рішенні від 27.11.2020 року по справі № 540/918/20, яке набрало законної сили 28.05.2021 року на підставі постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду, вже надано юридичну оцінку правовідносинам, які виникли у зв`язку із не виплатою ОСОБА_1 заробітної плати за період з 17.01.2020 року по 25.03.2020 року, а також матеріального забезпечення за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності з 20.05.2019 року по 27.05.2019 року, з 03.09.2019 року по 27.09.2019 року, з 19.10.2019 року по 04.12.2019 року.
В свою чергу, колегія суддів зауважує, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, зокрема, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї, зокрема, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві (п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування ).
Абзацом 1 та 2 частини 2 статті 22 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, перебування у закладах охорони здоров`я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено колегією суддів, згідно копії Листків непрацездатності серії АДЛ за №№: 690383 від 27.05.2019 року; 779172 від 03.09.2019 року, 848513 від 26.10.2019 року; 779662 про продовження Листка непрацездатності № 848513 від 26.10.2019 року, складені на ім`я ОСОБА_1 , останні свідчать про непрацездатність ОСОБА_1 у період з 20.05.2019 року по 27.05.2019 року, з 03.09.2019 року по 27.09.2019 року, з 19.10.2019 року по 04.12.2019 року (Том І, а.с. 218, 219, 220-221).
При цьому, кожний період тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 тривав більше п`яти днів, у зв`язку з чим виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання повинна була бути виплачена за кошти Фонду соціального страхування України.
Враховуючи факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці у період з 20.05.2019 року по 27.05.2019 року, з 03.09.2019 року по 27.09.2019 року, з 19.10.2019 року по 04.12.2019 року через тимчасову втрату працездатності, що підтверджується відповідним Листками непрацездатності, наявних в матеріалах справи, а також рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 року по справі № 540/918/20, яке набрало законної сили, колегія суддів не вбачає правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА на користь ОСОБА_1 заробітної плати за вказаний період, відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо стягнення заробітної плати за період з 17.01.2020 року по 25.03.2020 року, колегія суддів зазначає, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 року по справі № 540/918/20, яке набрало законної сили, визначено відсутність ОСОБА_1 на робочому місці у період з 17.01.2020 року по 25.03.2020 року як прогул, що стало підставою для відмови у задоволенні її позову в частині стягнення заробітної плати в сумі 25 389, 60 грн. Також зазначено, що відпрацьованими днями є 26 і 27 березня 2020 року, за які Позивачу нарахована заробітна плата, що сторонами не оспорюється.
Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, визначена відсутність ОСОБА_1 на роботі у період з 17.01.2020 року по 25.03.2020 року як прогул.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 78 КАС України).
Як вже зазначалось колегією суддів вище, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Тобто за період прогулу заробітна плата працівнику не нараховується.
Оскільки у період з 17.01.2020 року по 25.03.2020 року ОСОБА_1 відповідно до займаної посади начальника Відділу культури Олешківської РДА фактично до виконання трудових обов`язків не приступала, посадових обов`язків згідно займаної посади не виконувала, зазначені обставини унеможливлюють отримання нею заробітної плати, у зв`язку з чим колегія суддів не вбачає правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА на користь ОСОБА_1 заробітної плати за вказаний період, відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо стягнення заробітної плати за період з 21.05.2019 року по 16.01.2020 року, колегією суддів встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, в робочі дні у період з 21.05.2019 року по 16.01.2020 року працівниками Олешківської РДА (у складі не менше 4 осіб) складались Акти про відсутність на робочому місці за №№ 2 - 165, якими зафіксовано факт відсутності ОСОБА_1 на своєму робочому місці - в кабінеті на 4 поверсі Олешківської РДА, в означений період (Том ІІ, а.с. 78-242).
17.01.2020 року головою ліквідаційної комісії Відділу культури Олешківської РДА Свистухіною В.М. складено на ім`я голови Олешківської РДА ОСОБА_2 доповідну записку, якою доведено до відома останнього про відсутність ОСОБА_1 на своєму робочому місці у вказаний період, про що складались відповідні Акти, а також відсутність відомостей про поважність причин відсутності на робочому місці (Том ІІ, а.с. 76).
Розпорядженням голови Олешківської РДА від 14.02.2020 року № 10-ос відкрито дисциплінарне провадження щодо вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, з метою з`ясування обставин тривалої відсутності на робочому місці.
13.03.2020 року дисциплінарною комісією складено висновок, відповідно до якого комісія встановила, що ОСОБА_1 у період з 21.05.2019 року по 16.01.2020 року на робочому місці не з`являлась, про причини неявки на роботу, які можливо визнати поважними, керівництво не повідомляла.
Видане на підставі означеного висновку розпорядження про звільнення ОСОБА_1 № 16-ос від 27.03.2020 року скасоване рішенням суду, ухваленим за результатами розгляду справи № 540/988/20, так як прийняття розпорядження про звільнення працівника при наявності чинного розпорядження, яким його вже було звільнено з інших підстав (від 20.05.2019 року № 23-ос), не передбачено жодним нормативним актом, а тому є протиправним.
Відсутність ОСОБА_1 на своєму робочому місці у період з 21.05.2019 року по 16.01.2020 року без поважних причин унеможливлюють отримання нею заробітної плати за цей період, оскільки остання фактично до виконання трудових обов`язків не приступала, посадових обов`язків згідно займаної посади не виконувала, проте заробітна плата працівнику нараховується лише за виконану ним роботу, тобто за фактично відпрацьований час.
Отже, підстав для стягнення за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА на користь ОСОБА_1 заробітної плати у період з 21.05.2019 року по 16.01.2020 року судова колегія не вбачає, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА протиправно не нарахованої і не виплаченої з 21.05.2019 року по 25.03.2020 року заробітної плати відповідно до займаної посади начальника Відділу культури Олешківської РДА з врахуванням надбавки за вислугу років з 28.10.2018 року - у розмірі 39% від посадового окладу, з 28.10.2019 року - у розмірі 42% від посадового окладу, загальним розміром в сумі 105 423, 10 грн., з огляду на те, що заробітна плата працівнику нараховується лише за виконану ним роботу та фактично відпрацьований час.
Щодо вимог про стягнення за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати за увесь час прострочення виплати заробітної плати за період з 30 листопада 2018 року до 20 травня та з 21 травня 2019 року по дату ухвалення рішення суду з урахуванням індексу інфляції в сумі 4 074, 66 грн. та фінансової санкції у розмірі 3% річних від простроченої суми в сумі 1 410, 66 грн., колегія суддів виходить з такого.
Надаючи правову оцінку вимозі про стягнення за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати за увесь час прострочення виплати заробітної плати у період з 30.11.2018 року до 20.05.2019 року, колегія суддів враховує наступне.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовної вимоги в цій частині з огляду на те, що вона є похідною від вимоги щодо стягнення заробітної плати з Олешківської РДА на користь ОСОБА_1 за період з 21.05.2019 року по 25.03.2020 року, у задоволенні якої - відмовлено.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції судова колегія погодитись не може, виходячи з наступних підстав.
В даному випадку, ключовим питанням є встановлення факту порушення з боку Олешківської РДА строків виплати ОСОБА_1 заробітної плати у період з 30.11.2018 року до 20.05.19 року.
Як стверджує Позивач, у період з 30.11.2018 року до 19.05.2019 року заробітна плата Олешківської РДА не виплачувалась, а була виплачена лише 20.05.2019 року в сумі 55 689, 82 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, Довідкою про нарахування ОСОБА_1 заробітної плати за вказаний період за № 18/01-23 від 14.06.2019 року та платіжним дорученням на зазначену суму за № 469 від 16.05.2019 року (Том ІІ, а.с. 35, 36).
При цьому, зазначене вище не спростовується представником Олешківської РДА.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт порушення з боку Олешківської РДА строків виплати ОСОБА_1 заробітної плати за листопад та грудень 2018 року, а також за січень, лютий й березень 2019 року, яка була нарахована та виплачена останній лише 20 травня 2019 року.
За приписами ст. 2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Положеннями ст.ст. 3, 7 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 34 Закону України Про оплату праці ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078), за змістом п. 2 якого індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.
Пунктом 1-1 Порядку № 1078 визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг.
Пунктом 5 Порядку № 1078 зазначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для
Пунктами 2 та 3 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1427, унормовано, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи починаючи з 01.01.1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги (далі - споживчі ціни) за цей період зріс більш як на один відсоток.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 року № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013 суд дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Також, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Зі змісту статті 1 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати вбачається, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Статті 2, 3 цього Закону встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, визначення поняття доходи для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.
Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, відтворюють положення Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати , конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
У пункті 4 цього Порядку прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.
При цьому кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Оскільки несвоєчасне нарахування сум заробітної плати відбулось у зв`язку з неправомірним діями Олешківської РДА, то ОСОБА_1 має право на отримання компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.
Перевіривши наданий ОСОБА_1 власний розрахунок розміру компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, судова колегія не може з ним погодитись через допущенні помилки при розрахунку такої компенсації, у зв`язку з чим колегія суддів виходить з наступного розрахунку, проведеного на підставі Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Як вже зазначалось, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
В свою чергу, колегією суддів встановлено, що заробітна плата за листопад 2018 року в сумі 1 762, 76 грн. та грудень 2018 року в сумі 7 756, 18 грн., а також за січень 2019 року в сумі 8 091, 86 грн., лютий 2019 року в сумі 8 091, 86 грн. й березень 2019 року в сумі8 091, 86 грн., виплачена ОСОБА_1 лише 20 травня 2019 року.
Як вбачається з офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України індекс споживчих цін (індекс інфляції) у грудні 2018 року становив 100,8 %, в січні 2019 року 101,0%, у лютому 2019 року 100,5 %, в березні 2019 року 100,9 %, у квітні 2019 року 101,0 %.
Для визначення суми компенсації індекс споживчих цін обчислюється шляхом множення щомісячних індексів споживчих цін, які публікуються Держстатом України за період невиплати заробітної плати. Індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується заробітна плата, до розрахунку не включається.
Розрахуємо індекс споживчих цін за наступними періодами:
- грудень 2018 року - квітень 2019 року;
- січень 2019 року - квітень 2019 року;
- лютий 2019 року - квітень 2019 року;
- березень 2019 року - квітень 2019 року;
- квітень 2019 року.
Індекс споживчих цін:
- за грудень 2018 року - квітень 2019 року становить 104, 27 %;
- за січень 2019 року - квітень 2019 року становить 103, 44 %;
- за лютий 2019 року - квітень 2019 року становить 102, 42 %;
- за березень 2019 року - квітень 2019 року становить 101, 9 %;
- за квітень 2019 року становить 101 %.
Приріст індексу споживчих цін за період невиплати доходу, нарахованого за грудень 2018 року - квітень 2019 року: 104, 27 % - 100 % = 4, 27 %.
Приріст індексу споживчих цін за період невиплати доходу, нарахованого за січень 2019 року - квітень 2019 року: 103, 44 % - 100 % = 3, 44 %.
Приріст індексу споживчих цін за період невиплати доходу, нарахованого за лютий 2019 року - квітень 2019 року: 102, 42 % - 100 % = 2, 42 %.
Приріст індексу споживчих цін за період невиплати доходу, нарахованого за березень 2019 року - квітень 2019 року: 101, 9 % - 100 % = 1,9 %.
Приріст індексу споживчих цін за період невиплати доходу, нарахованого за квітень 2019 року: 101 % - 100 % = 1 %.
Розрахуємо суму компенсації при виплаті заборгованості із зарплати в травні2019 року:
- за листопад 2018 року: 1 762, 76 грн. х 4, 27 / 100 = 75, 27 грн.;
- за грудень 2018 року: 7 756, 18 грн. х 3, 44 / 100 = 266, 81 грн.;
- за січень 2019 року: 8 091, 86 грн. х 2, 42 / 100 = 195, 82 грн.;
- за лютий 2019 року: 8 091, 86 грн. х 1,9 / 100 = 153, 75 грн.;
- за березень 2019 року: 8 091, 86 грн. х 1 / 100 = 80, 92 грн..
Отже, загальна сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з 30.11.2018 року до 19.05.2020 року становить: 772, 57 грн. (75, 27 грн. + 266, 81 грн. + 195, 82 грн. + 153, 75 грн. + 80, 92 грн.).
За таких обставин, колегія суддів погоджується з твердженням Позивача щодо наявності правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати за увесь час прострочення виплати заробітної плати у період з 30.11.2018 року до 20.05.2019 року та вважає їх обґрунтованими, однак задовольняє їх частково в сумі 772, 57 грн. з огляду на власних розрахунок такої компенсації, в іншій частині слід відмовити за необґрунтованістю.
У зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА на користь ОСОБА_1 компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати за увесь час прострочення виплати заробітної плати за період з 30.11.2018 року до 20.05.2019 року підлягають частковому задоволенню.
Щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА на користь ОСОБА_1 компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати за увесь час прострочення виплати заробітної плати у період з 21.05.2019 року по дату ухвалення рішення судом першої інстанції, колегія суддів виходить з таких підстав.
В даному випадку, ключовим питанням є встановлення факту порушення з боку Олешківської РДА строків виплати ОСОБА_1 заробітної плати у період з 21.05.2019 року по дату ухвалення рішення судом першої інстанції.
Разом з тим, у позові ОСОБА_1 було заявлено вимогу про стягнення за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА на її користь протиправно не нарахованої і не виплаченої з 21.05.2019 року по 25.03.2020 року заробітної плати відповідно до займаної посади начальника Відділу культури Олешківської РДА з врахуванням надбавки за вислугу років з 28.10.2018 року - у розмірі 39% від посадового окладу, з 28.10.2019 року - у розмірі 42% від посадового окладу, загальним розміром в сумі 105 423, 10 грн..
Проте, як вже зазначалось вище, судова колегія не знайшла підстав для задоволення цієї вимоги з огляду на те, що заробітна плата працівнику нараховується лише за виконану ним роботу та фактично відпрацьований час.
Таким чином, твердження Позивача про порушення з боку Олешківської РДА строків виплати їй заробітної плати у період з 21.05.2019 року по 25.03.2020 року, як на підставу наявності права на компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати за увесь час прострочення виплати заробітної плати, не знайшли свого підтвердження, тому є необґрунтованими.
В свою чергу, вимога про стягнення за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА на користь ОСОБА_1 компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати за увесь час прострочення виплати заробітної плати у період з 21.05.2019 року по дату ухвалення рішення судом першої інстанції є похідною від вимоги про стягнення за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА на її користь заробітної плати у період з 21.05.2019 року по 25.03.2020 року, у задоволенні якої було відмовлено.
За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА на користь ОСОБА_1 компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати за увесь час прострочення виплати заробітної плати у період з 21.05.2019 року по дату ухвалення рішення судом першої інстанції з огляду на те, що вона є похідною від вимоги щодо стягнення заробітної плати з Олешківської РДА на користь ОСОБА_1 за період з 21.05.2019 року по 25.03.2020 року, у задоволенні якої - відмовлено.
Надаючи правову оцінку вимозі про стягнення за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА на користь ОСОБА_1 фінансової санкції у розмірі 3% річних від простроченої суми, колегія суддів зазначає наступне.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовної вимоги в цій частині з огляду на те, що вона є похідною від вимоги щодо стягнення заробітної плати з Олешківської РДА на користь ОСОБА_1 за період з 21.05.2019 року по 25.03.2020 року, у задоволенні якої - відмовлено.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції судова колегія погодитись не може з огляду на наступне.
Як встановлено ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В свою чергу, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, якими є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Законодавцем окреслено, що грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань відносяться також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо, які мають бути виражені у грошових одиницях.
На думку колегії суддів, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних, за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У постанові від 18.03.2020 року по справі № 711/4010/13-ц Великою Палатою Верховного Суду було сформовано висновок, відповідно до якого приписи статті 625 ЦК України не застосовуються до трудових правовідносин, сімейних та інших правовідносин, які регулює спеціальне законодавство .
В даному випадку спірні правовідносини у справі не мають цивільно-правового характеру, а виникли у зв`язку із протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень щодо нарахування та виплати Позивачу заробітної плати у період з 21.05.2019 року по 25.03.2020 року, тобто відносяться до трудових правовідносин.
Таким чином, у даній справі у Олешківської РДА не виникло перед ОСОБА_1 грошового зобов`язання в порядку статті 11 ЦК України як зобов`язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України, а відтак Олешківської РДА не є боржником, що прострочив виконання грошового зобов`язання у розумінні ст. 625 ЦК України.
Отже, твердження ОСОБА_1 щодо наявності підстав для стягнення за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА на її користь фінансової санкції у розмірі 3% річних від простроченої суми є необґрунтованими та безпідставними, які базуються на власному тлумаченні норм матеріального права, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Щодо вимог про стягнення за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА компенсацію за моральну шкоду у розмірі 30 000 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовної вимоги в цій частині з огляду на те, що вона є похідною від вимоги щодо стягнення заробітної плати з Олешківської РДА на користь ОСОБА_1 за період з 21.05.2019 року по 25.03.2020 року, у задоволенні якої - відмовлено.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції судова колегія погодитись не може, виходячи з таких підстав.
Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 року по справі № 464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
У практиці Європейського Суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди.
Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.
При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (ст. 3, 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.
В силу ст. 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача - органу державної влади чи місцевого самоврядування, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). Наведений правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 22.01.2020 року по справі № 560/798/16-а.
Зважаючи на ці обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що негативні емоції ОСОБА_1 внаслідок порушення строків виплати заробітної плати у період з 30.11.2018 року до 20.05.2019 року перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із діями Олешківської РДА, а відтак завдали ОСОБА_1 моральної шкоди.
Разом з тим, визначаючи співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам, суд повинен виходити із засад розумності та справедливості. З огляду на те, що розумність і справедливість є оціночними поняттями, який заслуховує сторін та встановлює фактичні обставини справи, має широку свободу розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування моральної шкоди.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.03.2020 року по справі № 818/607/17.
Враховуючи викладене, всебічно та повно дослідивши матеріали справи у частині, що стосується відшкодування заподіяної моральної шкоди, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що належним відшкодуванням заподіяної Позивачу моральної шкоди, із врахуванням співмірності розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам є відшкодування у розмірі 2000 грн., в іншій частині слід відмовити за безпідставністю.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з твердженням Позивача про спричинення їй моральної шкоди внаслідок порушення з боку Олешківської РДА строків виплати заробітної плати у період з 30.11.2018 року до 20.05.2019 року та вважає їх обґрунтованими, однак задовольняє їх частково в сумі 2 000 грн., в іншій частині слід відмовити за необґрунтованістю.
У зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА на користь ОСОБА_1 компенсацію за моральну шкоду підлягають частковому задоволенню.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 , звернутих до першого заступника голови Олешківської РДА Свистухіної В.М. та голови Олешківської РДА Дуки О.О. з приводу визнання дій протиправними, а також вимог про постановлення окремих ухвал відносно голови ОСОБА_5 , першого заступника голови Олешківської РДА Свистухіної В.М. та голови Олешківської РДА Дуки О.О., колегія суддів зазначає наступне.
З цього приводу суд першої інстанції зазначив про відсутність в суду процесуальної дієздатності на здійснення перевірки цих позовних вимог на предмет їх обґрунтованості та відповідності приписам законодавства, а також вирішувати питання про постановлення щодо голови Олешківської РДА ОСОБА_3 , першого заступника голови Олешківської РДА ОСОБА_4 та голови Олешківської РДА ОСОБА_2 окремих ухвал, так як останні не являються Відповідачами по справі. В той же час, суд першої інстанції не залучив до участі у справи в якості відповідачів голову та його першого заступника Олешківської РДА - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , оскільки співвідповідач може бути залучений до участі у розгляді справи судом за клопотанням Позивача, при цьому другий Відповідач залучається у випадку незгоди Позивача на заміну первісного відповідача іншою особою, а ОСОБА_1 лише самостійно їх зазначено у заяві про уточнення підстав та предмету позову від 05.06.2020 року, що суперечить приписам ст. 48 КАС України.
Вирішуючи спірне питання, колегія суддів часткового не погоджується з таким твердженням суду першої інстанції, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 звертаючись до суду першої інстанції із заявою про уточнення підстав та предмету позову від 05.06.2020 року, визначила в якості Відповідачів, окрім Олешківської РДА, також першого заступника голови Олешківської РДА - Свистухіну Валентину Миколаївну та голову Олешківської РДА - Дуку Олександра Олександровича та до яких було пред`явлено відповідні вимоги.
Проте, клопотання до суду про залучення до участі у справи першого заступника голови Олешківської РДА - Свистухіну В.М. та голову Олешківської РДА - Дуку О.О. в якості співвідповідачів по даній справі, ОСОБА_1 не подавала.
Ураховуючи принцип офіційного з`ясування обставин справи суд першої інстанції може самостійно залучити співвідповідача (ч. 3 ст. 48 КАС України) чи залучити другого відповідача(ч.4 статті 48 КАС України), якщо для цього є підстави.
На думку колегії суддів, в такій площині суд першої інстанції спірних правовідносин не розглядав, чим допустив неповне з`ясування обставин справи та порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів зауважує, що під час розгляду справи Позивач може заявити клопотання про заміну неналежного Відповідача належним. При цьому, заміна Відповідача може відбутися за клопотанням не лише Позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі, й за клопотанням самого Відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Разом з тим, згідно імперативних положень ч. 7 ст. 48 КАС України, заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Таким чином, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості виправити допущене судом першої інстанції порушення та залучити першого заступника голови Олешківської РДА - Свистухіну В.М. та голову Олешківської РДА - Дуку О.О. в якості співвідповідачів до участі у справі після ухвалення рішення судом першої інстанції.
При цьому колегія суддів враховує висновки щодо застосування норм права, викладені зокрема у постанові Верховного Суду від 24.09.2019 року по справі № 344/19007/18, відповідно до яких заміна неналежного Відповідача або залучення до справи співвідповідача може проводитися виключно судом першої інстанції, оскільки як наслідок заміни неналежного Відповідача чи залучення належного Відповідача як другого Відповідача справа має розглядатися спочатку.
Отже, як вже зазначалось вище, за приписами п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Крім того, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1 та 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За наслідком перегляду справи в апеляційному порядку, колегія суддів встановила порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині неналежного повідомлення Позивача про дату, час та місце судового засідання, а також допущення неповного з`ясування обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи по суті, що за п.п. 1 та 4 ч. 1 та п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року - задовольнити частково.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ культури Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області, про визнання дій протиправними, стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за втрату частини заробітної плати та моральної шкоди - скасувати.
Прийняти нове рішення по справі, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ культури Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області, про визнання дій протиправними, стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за втрату частини заробітної плати та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних коштів Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області (75100, Херсонська обл., м. Олешки, вул. Гвардійська, 24; код ЄДРПОУ 04059823) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати за увесь час прострочення виплати заробітної плати за період з 30 листопада 2018 року до 20 травня 2019 року в сумі 772 (сімсот сімдесят дві) гривні 57 (п`ятдесят сім) копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних коштів Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області (75100, Херсонська обл., м. Олешки, вул. Гвардійська, 24; код ЄДРПОУ 04059823) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію за моральну шкоду у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: О.О. Кравець
Суддя: Л.Є. Зуєва
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2022 |
Оприлюднено | 15.02.2022 |
Номер документу | 103201425 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Коваль М.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні