Постанова

від 03.02.2022 по справі 540/853/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2022 р. м.ОдесаСправа № 540/853/19

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Кравця О.О.,

- Зуєвої Л.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса питання про прийняття додаткової постанови за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ культури Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області, про визнання дій протиправними, стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за втрату частини заробітної плати та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні П`ятого апеляційного адміністративного суду перебувала справа №540/853/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) до Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області (далі - Відповідач, Олешківська РДА), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ культури Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області (далі - Третя особа, Відділ культури Олешківської РДА), про визнання дій протиправними, стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за втрату частини заробітної плати та моральної шкоди.

За наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 . П`ятим апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову від 02.02.2022 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 року по справі № 540/853/19 - скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Олешківської РДА про визнання дій протиправними, стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за втрату частини заробітної плати та моральної шкоди, а саме:

- стягнуто за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА на користь ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати за увесь час прострочення виплати заробітної плати за період з 30.11.2018 року до 20.05.2019 року в сумі 772, 57 грн.;

- стягнуто за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА на користь ОСОБА_1 компенсацію за моральну шкоду у розмірі 2 000 грн.;

- в решті позовних вимог - відмовлено.

Як визначено ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Однак, при прийнятті вищевказаної постанови, якою скасовано рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 року по справі № 540/853/19, судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про розподіл судових витрат.

В свою чергу, за змістом ч. 1 ст. 252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Виходячи із аналізу вказаної норми чинним законодавством передбачений виключний перелік підстав для постановлення додаткового рішення. У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Як встановлено колегією суддів, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 року скасовано рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 року по справі № 540/853/19 про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовну, проте судом апеляційної інстанції ухвалюючи нове рішення не було здійснено новий розподіл судових витрат.

При цьому, як вбачається з прохальної частини апеляційної скарги ОСОБА_1 , остання, зокрема, просила суд апеляційної інстанції стягнути з Олешківської РДА на її користь витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 3 000 грн., зазначене питання також не було вирішено судом апеляційної інстанції під час ухвалення нового рішення по справі.

Пунктом 3 частини 1 статті 252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки під час ухвалення постанови від 02.02.2022 року по справі № 540/853/19 про скасування рішення суду першої інстанції та ухваленням нового рішення П`ятим апеляційним адміністративним судом не було вирішено питання про судові витрати в частині судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, колегія суддів вважає за можливим розглянути ці питання з власної ініціативи шляхом ухвалення додаткового рішення по цій справі.

Вирішуючи питання про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, колегія суддів виходить з таких підстав.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 132 КАС України).

Щодо відшкодування ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору, колегія суддів враховує наступне.

За приписами ч. 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, за час розгляду справи № 540/853/19 в Херсонському окружному адміністративному суді та П`ятому апеляційному адміністративному суді ОСОБА_1 були понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 року в сумі 2 522, 40 грн., про що свідчить квитанція зі сплати судового збору на зазначену суму за № 0.0.2363476019.1 від 02.12.2021 року (Том ІІІ, а.с. 226).

При цьому, факт зарахування сплаченого ОСОБА_1 судового збору в сумі 2 522, 40 грн. до спеціального фонду державного бюджету України підтверджується відповідною випискою від 03.12.2021 року (Том ІІІ, а.с. 234).

В свою чергу, за наслідками судового розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, у зв`язку з чим понесені останньою судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України.

Беручи до уваги той факт, що у позові ОСОБА_1 було заявлено п`ять вимог, а на наслідками судового розгляду було задоволено лише дві вимоги, у зв`язку з чим, виходячи з пропорційності задоволених вимог, колегія суддів вважає, що сплачений ОСОБА_1 судовий збір підлягає відшкодуванню у розмірі 2/5 від сплаченої суми, що становить 1 008, 96 грн., виходячи з наступного розрахунку: 2 522, 40 грн. / 5 х 2 = 1 008, 96 грн.

Таким чином, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню за рахунок бюджетних коштів Олешківської РДА судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 008, 96 грн.

Щодо відшкодування ОСОБА_1 судових витрат, пов`язаних із отриманням професійної правничої допомоги, судова колегія зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 7 ст. 139 КАС України).

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України обумовлено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

За змістом ч. 5 ст. 134 КАС України регламентовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Положеннями ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Аналіз вищенаведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зазначено у рішенні від 23.01.2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року по справі № 826/1216/16.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.09.2019 року по справі № 810/2760/17.

В даному випадку, на підтвердження витрат, понесених ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, було надано Договір про надання правничої (правової) допомоги № 15/2021 (далі - Договір), укладеного 11.10.2021 року між ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатом Шевченко О.А. (Адвокат), предметом якого є надання Адвокатом Клієнту правничої (правової) допомоги о обсязі та на умовах, передбачених Договором (Том ІІІ, а.с. 213).

Умовами зазначеного договору передбачено, що правова допомога надається Клієнту шляхом написання апеляційної скарги по справі № 540/853/19 до П`ятого апеляційного адміністративного суду (пункт 2.1. Договору). Гонорар по даному Договору складає 3 000 грн. (пункт 4.2. Договору).

На виконання умов Договору між ОСОБА_1 та адвокатом Шевченко О.А. 03.11.2021 року складено Акт приймання-передачі правової допомоги відповідно до Договору № 15/2021 від 11.10.2021 року, відповідно до якого Адвокат надав, а ОСОБА_1 прийняла правову допомогу у вигляді написання апеляційної скарги по справі № 540/853/19 до П`ятого апеляційного адміністративного суду (Том ІІІ, а.с. 216).

Також було надано Розрахунок витраченого часу для надання правової допомоги Адвокатом Клієнту у вигляді написання апеляційної скарги по справі № 540/853/19 до П`ятого апеляційного адміністративного суду, відповідно до якого Адвокатом було витраченого всього 6 (шість) годин, при цьому договірна вартість розміру компенсації витрат на правову допомогу за 1 годину складала 500 грн., отже вартість наданої правової допомоги склала 3 000 грн. (Том ІІІ, а.с. 215).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов`язаних із фактичним отриманням правової допомоги адвоката в сумі 3 000 грн., колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено колегією суддів, ОСОБА_1 отримано від Адвоката правову допомога у вигляді написання апеляційної скарги по справі № 540/853/19 до П`ятого апеляційного адміністративного суду, на що Адвокатом було витрачено 6 (шість) годин. Виходячи із договірної вартості розміру компенсації витрат на правову допомогу за 1 годину в 500 грн., загальна вартість отриманої правової допомоги склала 3 000 грн..

Однак, колегія суддів вважає, що витрачений Адвокатом час (6 годин) на складання апеляційної скарги по справі № 540/853/19 не є співмірними із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом цих робіт, оскільки наявна в матеріалах справи апеляційна скарга ОСОБА_1 фактично дублює її правову позицію, яка була покладена в обґрунтування позовних вимог, а також заяв про зміну й уточнення підстав та предмету позову, зокрема, від 16.05.2019 року, від 23.01.2020 року, від 13.03.2020 року та від 05.06.2020 року.

З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням кількості витраченого на ці послуги часу та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що Верховний Суд в постанові від 21.08.2020 року по справі № 520/2915/19 зауважує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Отже, з огляду на те, що наявними в матеріалах справи документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено належними та допустимими доказами, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог з урахуванням принципів справедливості, обґрунтованості, співмірності та пропорційності у розмірі 1 000 грн., а у задоволенні в іншій частині слід відмовити.

Таким чином, за наслідками розгляду справи № 540/853/19 ОСОБА_1 мають бути відшкодовані понесені нею судові витрати, з яких судовий збір в сумі 1 008, 96 грн. виходячи з пропорційності задоволених вимог у розмірі 2/5 від сплаченої суми, а також витрат, пов`язаних із отриманням професійної правничої допомоги в сумі 1 000 грн. з огляду на принципи справедливості, обґрунтованості, співмірності та пропорційності, загальний розмір яких становить 2 008, 96 грн. (1 008, 96 грн. + 1 000 грн. = 2 008, 96 грн.).

Оскільки постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду прийнято рішення на користь ОСОБА_1 , проте вказаною постановою не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про необхідність прийняття додаткового судового рішення у даній справі та стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Олешківської РДА судові витрати у вигляді судового збору та отриманням професійної правничої допомоги у загальному розмірі 2 008, 96 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 139, 252, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Прийняти додаткову постанову по справі № 540/853/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ культури Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області, про визнання дій протиправними, стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за втрату частини заробітної плати та моральної шкоди.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області (75100, Херсонська обл., м. Олешки, вул. Гвардійська, 24; код ЄДРПОУ 04059823) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у загальному розмірі 2 008 (дві тисячі вісім) гривень 96 (дев`яносто шість) копійок.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: О.О. Кравець

Суддя: Л.Є. Зуєва