Постанова

від 27.01.2022 по справі 540/4247/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/4247/21

Суддя в суді І інстанції Попов В.Ф. Рішення суду І інстанції прийнято у м. Херсон

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Яковлєва О.В.,

суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі Ісмієвій А.І.

за участі:

представника відповідача Гордієнко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Прем`єра Південь на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року, у справі за позовом Приватного підприємства Прем`єра Південь до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство Прем`єра Південь звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 липня 2021 року: № 00089630722, № 00089620722, № 00089640722.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року залишено без задоволення позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що за наслідком проведення документальної перевірки підприємства податковим органом помилково встановлено допущенні підприємством порушення вимог податкового законодавства у перевіряємому періоді.

В даному випадку, апелянт зазначає, що у межах спірних правовідносин ним проведено господарські операції з контрагентами ТОВ УСПІХ-УКРАЇНА , ТОВ БІЛОНА , ТОВ ХАМСИНГ .

При цьому, апелянт вважає, що податковим органом та судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про залишення без задоволення позовних вимог, так як проведені ним господарські операції підтверджуються належним чином складеними первинними бухгалтерськими документами та мали ділову мету.

В свою чергу, податковим органом подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийняте законне та обґрунтоване рішення про залишення без задоволення позовних вимог, так як у межах спірних правовідносин підприємством порушено вимоги податкового законодавства.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу ГУ ДПС у Херсонській області від 03 березня 2021 року № 200-Ж1 проведено планову виїзну документальну перевірку ПП Прем`єра Південь з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року, за результатами якої складено акт Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП Прем`єра Південь № 1238/21 - 22-07-01/34785446 від 16 березня 2021 року.

Проведеною перевіркою виявлено наступні порушення вимог податкового законодавства:

- п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1. ст. 134 ПК України, ст. 4, ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 999 541,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 073 069, 00 грн. Завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (ряд. 19, 21 Декларації) за грудень 2020 року на суму 6 635,00 грн.;

- пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, в результаті чого, занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 3 248,87 грн.;

- пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 1.2, пп. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, в результаті чого, занижено військовий збір на суму 270,75 грн.;

- пп. б п. 176.2 ст. 176 ПК України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 № 4, в результаті чого за 3 квартал 2017 року та 1-3 квартали 2018 року не відображено відомості про нарахований та виплачений дохід фізичній особі, як додаткове благо;

- п. 46.1 ст. 46, п. 48.1 ст. 48, пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та п. 103.9 ст. 103 ПК України, в результаті чого ПП ПРЕМ`ЄРА ПІВДЕНЬ не подано до контролюючого органу додаток ПН - таблиця 1 Розрахунок (звіт) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України .

На підставі акту перевірки, відповідачем складено шість податкових повідомлень-рішень, три з яких оскаржено підприємством у даній справі, а саме:

- від 02 липня 2021 року № 00089630722, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на прибуток у розмірі 999 541,00 грн. та штрафні фінансові санкції у розмірі 249 885, 25 грн.

- від 02 липня 2021 року № 00089620722, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем за платежем Податок на додану вартість у розмірі 1 073 069,00 грн. та штрафні фінансові санкції у розмірі 268 267,25 грн.

- від 02 липня 2021 року № 00089640722, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 6 635,00 грн.

За наслідком встановлення зазначених обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про залишення без задоволення позовних вимог, так як податковим органом доведено факт вчинення підприємством спірних порушень, а як наслідок правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами, оскільки платники податків при здійсненні господарської діяльності не обмежені чинним законодавством у праві самостійно обирати найбільш оптимальний варіант ведення господарської діяльності, зокрема, не позбавлений права укладати договори із сторонніми особами щодо реалізації своїх окремих функцій.

Об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України - є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв`язку).

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Частиною 2 ст. 3 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 2 ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Колегією суддів встановлено, що на формування спірних податкових зобов`язань підприємства у перевіряємому періоді, зокрема, вплинули його господарські операції з придбання товарів та послуг у наступних контрагентів: ТОВ УСПІХ-УКРАЇНА , ТОВ БІЛОНА , ТОВ ХАМСИНГ .

В даному випадку, податковий орган вважає, що проведені підприємством господарські операції з його контрагентами не мали реального характеру, а надані до перевірки первинні бухгалтерські документи є неповними, складені формально та не підтверджують реальності проведених господарських операцій.

Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, а також надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, необхідною умовою для визнання реальними проведені господарські операції є встановлення факту придбання товарів (отримання послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають зміст господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Між тим, на підтвердження реальності проведення спірних господарських операцій в матеріалах справи зібрано первинні бухгалтерські документи у яких відображено господарські операції підприємства з вищевказаними контрагентами.

Так, між ПП ПРЕМ`ЄРА ПІВДЕНЬ (в особі покупця) та ТОВ УСПІХ УКРАЇНА (в особі постачальника) укладено договір поставки від 21 вересня 2018 року № 11, за умовами якого постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити бітум нафтовий дорожній в`язкий БНД 60/90 (т. 1 а.с. 99-101).

При цьому, в процесі виконання умов договору сторонами складено наступні первинні бухгалтерські документи: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (т. 1 а.с. 102-132).

Крім того, контролюючому органу надано під час перевірки паспорт якості № 395 від 01 жовтня 2018 року на бітум нафтовий дорожній в`язкий БНД 60/90, виданий виробником Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія УКРТАТНАФТА (т. 1 а.с. 133).

В свою чергу, на підтвердження факту проведення розрахунків із вказаними контрагентами до суду подано платіжні доручення (т. 1 а.с. 134-136).

Також, між ПП ПРЕМ`ЄРА ПІВДЕНЬ (в особі покупця) та ТОВ БІЛОНА (в особі постачальника) укладено договір поставки від 18 травня 2018 року № 45, за умовами якого постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар (бітум нафтовий дорожній в`язкий БНД 60/90) (т. 1 а.с. 168-169).

При цьому, в процесі виконання умов договору сторонами складено наступні первинні бухгалтерські документи: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (т. 1 а.с. 170-174).

Якість товару підтверджена паспортом якості на бітум нафтовий дорожній марки БНД 60/90, виданий виробником продукції - ТОВ Білона та сертифікатом відповідності на бітум нафтовий дорожній марки БНД 60/90 виданий орган з сертифікації ПП "ЕТАЛОН .

В свою чергу, на підтвердження факту проведення розрахунків із вказаними контрагентами до суду подано платіжні доручення (т. 1 а.с. 175-183).

Також, між ПП ПРЕМ`ЄРА ПІВДЕНЬ (в особі покупця) та ТОВ ХАМСИНГ (в особі постачальника) укладено договір поставки від 23 липня 2018 року № 47, за умовами якого постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар (бітум нафтовий дорожній в`язкий БНД 60/90) (т. 1 а.с. 190-191).

При цьому, в процесі виконання умов договору сторонами складено наступні первинні бухгалтерські документи: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (т. 1 а.с. 192-196).

Якість товару підтверджена паспортом якості на бітум нафтовий дорожній марки БНД 60/90 та сертифікатом відповідності на бітум нафтовий дорожній марки БНД 60/90 (т. 1 а.с. 197).

В свою чергу, на підтвердження факту проведення розрахунків із вказаними контрагентами до суду подано платіжні доручення (т. 1 а.с. 198).

Крім того, на підтвердження факту транспортування товару підприємством надано до суду договори оренди транспортних засобів та докази їх виконання (т. 1 а.с. 207-238).

При цьому, придбаний товар реалізовано підприємством на адресу третіх осіб (т. 1 а.с. 239-250; т. 2 а.с. 1-161).

В свою чергу, на переконання колегії суддів, всі вищевказані операції узгоджуються з господарською діяльністю позивача та мають ділову мету.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у справах з приводу оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до відповідальності, а перевіряється виключно законність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати протиправним і скасувати оскаржуване рішення або відмовити у цьому.

В даному випадку, обов`язок щодо доказування правомірності оскаржуваних податкових-повідомлень рішень покладається на податковий орган, як на суб`єкта владних повноважень, що заперечує проти задоволення адміністративного позову.

При цьому, висновки податкового органу про фіктивність господарських операцій з поставки товарів та послуг мають підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами.

Між тим, фактичними підставами для висновку податкового органу про безтоварність зазначених операцій послугували висновки податкового органу про можливі порушення податкового законодавства контрагентами позивача та наявні недоліки в товарно-транспортних накладних.

В свою чергу, вважає за необхідне наголосити на тому, що у ході проведеної перевірки податковим органом не використовувались матеріали, складені за наслідком податкових перевірок та зустрічних звірок вказаних контрагентів.

При цьому, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку обов`язку донарахування йому певних податкових зобов`язання від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання.

З іншого боку, товарно-транспортна накладна призначена виключно для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Тому, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, або його недоліки, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій та бути єдиною підставою для нарахування додаткових податкових зобовязань.

Аналогічний правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 серпня 2021 року (справа № 420/5652/19) та від 06 лютого 2018 року (справа № 816/166/15-а).

Крім того, варто відзначити, що наявність будь-яких недоліків в наданих позивачем первинних бухгалтерських документах, при їхній наявності та в сукупності з іншими доказами, які підтверджують факт отримання спірного товару (послуг), не є підставою для нарахування йому додаткових податкових зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року по справі № 816/56/16.

Також колегія суддів зазначає, що при здійсненні господарської діяльності, керуючись принципами свободи підприємницької діяльності, суб`єкти господарювання самостійно здійснюють свою підприємницьку діяльність і з цією метою визначають власні комерційний розрахунок та комерційний ризик, залучають матеріально-технічні, фінансові та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, вільно укладають договори, не заборонені законом, самостійно обирають контрагентів.

Підставою для донарахування платнику податку грошових зобов`язань може слугувати лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 11 серпня 2021 року, у справі № 420/5652/19.

Тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає помилковими висновки податкового органу про відсутність реального характеру у проведених позивачем господарських операціях з відповідними контрагентами, а як наслідок вважає протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

При цьому, враховуючи допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Тому, керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Прем`єра Південь - задовольнити.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року - скасувати, прийнявши у справі нове рішення про задоволення позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 02 липня 2021 року: № 00089630722, № 00089620722, № 00089640722.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь Приватного підприємства Прем`єра Південь понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у загальній сумі 56 750 (п`ятдесят шість тисяч сімсот п`ятдесят)грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складання повного судового рішення, відповідно до вимог ст. 243 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 03 лютого 2022 року.

Головуючий Яковлєв О.В. Судді Єщенко О.В. Крусян А.В.