Рішення

від 28.01.2022 по справі 334/3909/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 28.01.2022

Справа № 334/3909/20

Провадження № 2-др/334/5/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2022 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Турбіної Т.Ф.

при секретарі Харченко Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Госпіталь ветеранів війни Запорізької обласної ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Комунального некомерційного підприємства Госпіталь ветеранів війни Запорізької обласної ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.11.2021 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано незаконним та скасовано наказ директора Комунального некомерційного підприємства Госпіталь ветеранів війни Запорізької обласної ради від 01.04.2020 року №115- ОД про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря-анестезіолога терапевтичного відділення Комунального некомерційного підприємства Госпіталь ветеранів війни Запорізької обласної ради, як зовнішнього сумісника на 0,5 ставки, за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. Поновлено ОСОБА_1 на посаді лікаря-анестезіолога терапевтичного відділення Комунального некомерційного підприємства Госпіталь ветеранів війни Запорізької обласної ради, стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Госпіталь ветеранів війни Запорізької обласної ради моральну шкоду у розмірі 8000,00 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат.

ОСОБА_1 звернулась із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги в цій частині підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти ухвалення додаткового рішення не заперечував, правильність розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу не спростовував.

Дослідивши подані документи, перевіривши матеріали цивільної справи суд, вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення по вказаній справі, з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Частиною 3 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Приймаючи рішення у даній справі, судом не вирішена позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, щодо якої сторони подавали докази і давали пояснення.

Як встановлено судом, звільнення ОСОБА_1 на підставі наказу КНП Госпіталь ветеранів війни ЗОР від 01.04.2020 року №115- ОД відбулося незаконно, у зв`язку з чим ухвалено рішення про визнання незаконним та скасування наказу директора Комунального некомерційного підприємства Госпіталь ветеранів війни Запорізької обласної ради від 01.04.2020 року №115- ОД про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря-анестезіолога терапевтичного відділення Комунального некомерційного підприємства Госпіталь ветеранів війни Запорізької обласної ради, як зовнішнього сумісника на 0,5 ставки, за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, поновлено ОСОБА_1 на посаді лікаря-анестезіолога терапевтичного відділення Комунального некомерційного підприємства Госпіталь ветеранів війни Запорізької обласної ради.

Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Згідно з п.1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, цей Порядок застосовується, у тому числі, у випадку вимушеного прогулу. З урахуванням цих норм, зокрема абз. 3 п. 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п.3 Порядку, у разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів.

Вищевказаним Порядком зазначено, що час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

В інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

В силу пункту 5 розділу IV Порядку №100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, на відміну від доказування законності звільнення, у спірних правовідносинах щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу тягар доказування на відповідача не покладається.

Нарахування за останні календарні два місяці роботи ОСОБА_1 надані позивачкою в довідці Комунального некомерційного підприємства Госпіталь ветеранів війни Запорізької обласної ради про доходи ОСОБА_1 та кількість відпрацьованого часу за два останні місяці перед звільненням.

Виходячи з наведених даних, середньогодинна оплата за фактично відпрацьовані календарні дні останніх двох місяців становила 48,679 грн./год. (6912,49 грн. /142 год. = 48,679 грн./год.).

Середня кількість відпрацьованих робочих годин на місяць за даними останніх двох місяців становить 71 год. (142 год. / 2 = 71 год.).

Кількість календарних днів між звільненням та поновленням (з 01.04.2020 по 20.12.2021) складає 20 місяців 19 днів.

Середня кількість робочих годин за неповний місяць (19днів) складає 43,3 години (19 х 100/31) х 71 = 43,3). Кількість робочих годин за весь період вимушеного прогулу, які підлягають оплаті, становить 1463,3 год. (20 міс. х 71 год./міс. + 43,3 год. = 1463,3 год.).

Таким чином, загальна сума заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, становить 71231,00 грн. (48,679 (середньогодинна оплата) х 1463,3 (середня кількість робочих годин за весь період вимушеного прогулу) = 71231 грн.).

Оцінивши надані докази, перевіривши правильність розрахунку середньої заробітної плати, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, який визнається відповідачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 71231,00 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 3, 4, 10, 11, 76-81, 89,141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Госпіталь ветеранів війни Запорізької обласної ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Госпіталь ветеранів війни Запорізької обласної ради, код ЄДРПОУ 26123237 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 71231,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Складення повного судового рішення - 08.02.2022.

Суддя: Турбіна Т. Ф.