Рішення

від 07.02.2022 по справі 462/4470/21

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №462/4470/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2022 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді Романюка В.Ф.,

з участю:

секретаря судового засідання Цюпака В.І.

представника позивача Кузь І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Львівської міської ради (адреса: 79006, м.Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ: 04055896) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення безпідставно збережених коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить: Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської міської ради 470 303, 63 грн. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою № 1 площ. 0,2171 га, кадастровий номер 4610136600:04:001:0006 на АДРЕСА_2 ; Стягнути з відповідача на користь Львівської міської ради сплачений судовий збір у сумі 13158,76 грн.

В обгрунтування поданого позову покликається на те, що відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради 24.12.2020 року було проведено обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_2 та суміжних з нею земельних ділянок.

За результатами даного обстеження складено акт обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_2 від 24.12.2020 року № 179, яким встановлено, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 0,2171 га (кадастровий номер 4610136600:04:001:0006) для обслуговування будівель та споруд на АДРЕСА_2 за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про її надання в користування (оренду) та вчиненого правочину щодо вказаної земельної ділянки.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 22.11.2019 року ОСОБА_1 набула право приватної власності на нерухоме майно: будівля, цех Б-2 площ. 419,2 кв.м., цех В-2 площ. 711,9 кв.м., склад Г-2 площ. 185 кв.м., склад-прохідна Д-1 площ. 134,3 кв.м., гараж Ж-1 площ. 46,4 кв.м., склад З-1 площ. 26,7 кв.м. (реєстраційний номер майна 1093646101), що знаходяться на АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 22.11.2019 року № 440, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дякович М.М.

Відтак, в період часу з 22.11.2019 року і по даний час, відповідач використовує земельну ділянку комунальної власності на АДРЕСА_2 , на якій розташоване нерухоме майно: будівля, цех Б-2 площ. 419,2 кв.м., цех В-2 площ. 711,9 кв.м., склад Г-2 площ. 185 кв.м., склад-прохідна Д-1 площ. 134,3 кв.м., гараж Ж-1 площ. 46,4 кв.м., склад З-1 площ. 26,7 кв.м. без належно оформлених правовстановлюючих документів.

Згідно з інформації з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.04.2021 № 1043, виданого відділом у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4610136600:04:001:0006 становить 9 747 225,54 грн.

Позовні вимоги враховують період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 22.11.2019 року по 30.06.2021 року.

Відповідно до розрахунку суми збитків, наданих управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, розмір збитків, завданих власнику землі, за період з 22.11.2019 року по 30.06.2021 року становить 470 303,63 грн. (чотириста сімдесят тисяч триста три гривні 63 копійки).

Позивача зазначає, що ненадходження коштів зі сплати орендної плати перешкоджає належному функціонуванню органу місцевого самоврядування, що порушує інтереси місцевого самоврядування. Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

Недоотримання коштів у розмірі орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету.

Відтак, внаслідок неотримання коштів місцевим бюджетом за використання земельної ділянки у розмірі орендної плати порушуються інтереси територіальної громади м. Львова, тому позивач просить позов задоволити.

09 серпня 2021 року на адресу Залізничного районного суду м.Львова від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем до позовної заяви не долучено жодного доказу, який би підтверджував фактичне користування відповідачем земельною ділянкою, саме площею 0,2171 га. /а.с.27-29/.

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 01 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання. /а.с.20/.

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 10 серпня 2021 року цивільну справу передано на розгляд Галицькому районному суду м.Львова./а.с.32/

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 27 вересня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання. /а.с.41/.

24 листопада 2021 року представника позивача Кузь І. надійшли додаткові пояснення. /а.с.51-57/.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 02 січня 2022 року за клопотанням представника позивача Кузь І. судове засідання відкладено. /а.с.72/.

У судовому засіданні представник позивача Кузь І. позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним у позові та додаткових поясненнях. Просила суд позовні вимоги задоволити повністю.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, за адресою місця реєстрації, яка підтверджується отриманою інформацією з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області. Однак, до суду з Укрпошта повернулися конверти за закінченням терміну зберігання.

Клопотань про відкладення чи про розгляд справи у відсутності відповідача до суду не надходило.

Суд, вважає за можливе слухати справу у відсутності відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами на підтвердження та спростування позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради 24.12.2020 року було проведено обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_2 та суміжних з нею земельних ділянок.

За результатами даного обстеження складено акт обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_2 від 24.12.2020 року № 179, яким встановлено, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 0,2171 га (кадастровий номер 4610136600:04:001:0006) для обслуговування будівель та споруд на АДРЕСА_2 за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про її надання в користування (оренду) та вчиненого правочину щодо вказаної земельної ділянки.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 22.11.2019 року ОСОБА_1 набула право приватної власності на нерухоме майно: будівля, цех Б-2 площ. 419,2 кв.м., цех В-2 площ. 711,9 кв.м., склад Г-2 площ. 185 кв.м., склад-прохідна Д-1 площ. 134,3 кв.м., гараж Ж-1 площ. 46,4 кв.м., склад З-1 площ. 26,7 кв.м. (реєстраційний номер майна 1093646101), що знаходяться на АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 22.11.2019 року № 440, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дякович М.М.

Відтак, в період часу з 22.11.2019 року і до моменту розгляду справи в суді, відповідач використовує земельну ділянку комунальної власності на АДРЕСА_2 , на якій розташоване нерухоме майно: будівля, цех Б-2 площ. 419,2 кв.м., цех В-2 площ. 711,9 кв.м., склад Г-2 площ. 185 кв.м., склад-прохідна Д-1 площ. 134,3 кв.м., гараж Ж-1 площ. 46,4 кв.м., склад З-1 площ. 26,7 кв.м. без належно оформлених правовстановлюючих документів.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно статті 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 5 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

У відповідності до статті 12 Земельного кодексу України повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад.

За змістом статей 125 та 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю чи споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Відтак, із виникненням права власності на об`єкт нерухомості, власник такого об`єкта не звільняється від обов`язку оформлення прав на земельну ділянку відповідно до законодавства.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 , набувши право власності на нерухоме майно: будівля, цех Б-2 площ. 419,2 кв.м., цех В-2 площ. 711,9 кв.м., склад Г-2 площ. 185 кв.м., склад-прохідна Д-1 площ. 134,3 кв.м., гараж Ж-1 площ. 46,4 кв.м., склад З-1 площ. 26,7 кв.м., розташованого на земельній ділянці № НОМЕР_2 площею 0,2171 га за кадастровим номером 4610136600:04:001:0006 на АДРЕСА_2 для обслуговування будівель та споруд, не зверталася у встановленому законом порядку у Львівську міську раду, що призвело в подальшому до не оформлення правовідносин щодо користування земельною ділянкою. А відтак, відповідач використовує земельну ділянку комунальної власності для обслуговування будівель та споруд на АДРЕСА_2 без належного оформлення правовстановлюючих документів.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата заземлю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є ані власником, ані постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Обов`язком землекористувачів, згідно статті 96 Земельного кодексу України, серед іншого, є своєчасна сплата земельного податку або орендної плати.

Згідно з інформації з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.04.2021 № 1043, виданого відділом у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4610136600:04:001:0006 становить 9 747 225,54 грн.

Позовні вимоги враховують період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 22.11.2019 року по 30.06.2021 року.

Відповідно до розрахунку суми збитків, наданих управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, розмір збитків, завданих власнику землі, за період з 22.11.2019 року по 30.06.2021 року становить 470 303,63 грн. (чотириста сімдесят тисяч триста три гривні 63 копійки).

Статтями 7, 140, 142 Конституції України та ст. ст. 16, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, функціонування якого гарантується державою, є рухоме і нерухоме майно, доходи міських бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Як визначено статтею 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі статтями 26, 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та статтею 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного природоохоронного законодавства, використання і охороною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 5 статті 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпоряджання об`єктами права комунальної власності.

При цьому, враховуючи вимоги статті 19 Конституції України, територіальна громада м. Львова, як власник спірних земельних ділянок делегує Львівській міській раді повноваження щодо здійснення щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Згідно з положенням статті 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участю держави у форматуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Відповідно до положень статті 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (стаття 63 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Згідно зі статтями 10, 265 Податкового кодексу України плата за землю є місцевим податком. Відповідно до пункту 19 частини1 статті 64 Бюджетного кодексу України вона зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, а отже бюджет Львівської міської ради недоотримав значну суму коштів, яку мав би отримати від передачі земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 .

Ненадходження коштів зі сплати орендної плати перешкоджає належному функціонуванню органу місцевого самоврядування, що порушує інтереси місцевого самоврядування. Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

Недоотримання коштів у розмірі орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету.

Відтак, внаслідок неотримання коштів місцевим бюджетом за використання земельної ділянки у розмірі орендної плати порушуються інтереси територіальної громади м. Львова.

Що ж стосується доводів відповідача про те, що: позивачем не доведено факту користування відповідачем земельною ділянкою загальною площею 0,2171 га з кадастровим номером 4610136600:04:001:0006 на АДРЕСА_2 та щодо належності та допустимості доказів в даній справі, суд з таким не погоджується з огляду на наступне.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування.

Відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Ухвалою Львівської міської ради від 16.12.2004 року № 1949 Про погодження приватному підприємцю ОСОБА_3 місця розташування та надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 , міська рада ухвалила погодити приватному підприємцю ОСОБА_3 місце розташування земельної ділянки та дозволити виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,2196 га на АДРЕСА_2 в оренду терміном на 10 років для комерційного використання та обслуговування існуючих приміщень, а також у встановленому порядку подати проект відведення земельної ділянки для затвердження міською радою.

Ухвалою Львівської міської ради від 16.03.2006 року № 3590 Про затвердження приватному підприємцю ОСОБА_3 проекту відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 , міська рада ухвалила затвердити приватному підприємцю ОСОБА_3 проект відведення земельної ділянки площею 0,2171 га на АДРЕСА_2 в оренду терміном на 10 років для комерційного використання та обслуговування офісних та складських приміщень та укласти з Львівською міською радою договір оренди земельної ділянки терміном на 10 років і зареєструвати його у встановленому порядку.

Згідно інформації з Публічної кадастрової карти України про земельну ділянку з кадастровим номером 4610136600:04:001:0006 вбачається, що площа даної земельної ділянки становить 0,2171 га та яка належить на праві комунальної власності позивачу.

Отже, з наведеного випливає, що формування земельної ділянки загальною площею 0,2171 га з кадастровим номером 4610136600:04:001:0006 на АДРЕСА_2 відбулося за результатами складення технічної документації із землеустрою, після її погодження у встановленому законом порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування.

Також, відповідно до п.п. 1.1. п. 1 договору купівлі-продажу будівлі від 22.11.2019 року № 440, укладеного між АТ Прокредит банк та ОСОБА_1 , Продавець передав у власність Покупця нерухоме майно: будівлю, цех Б-2 площ. 419,2 кв.м., цех В-2 площ. 711,9 кв.м., склад Г-2 площ. 185 кв.м., склад-прохідна Д-1 площ. 134,3 кв.м., гараж Ж-1 площ. 46,4 кв.м., склад З-1 площ. 26,7 кв.м., що знаходяться на АДРЕСА_2 . Загальна площа будівлі, що відчужується - 1 523,5 кв.м. Будівля, що відчужується за цим договором, розташована на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,2171 га (кадастровий номер 4610136600:04:001:0006) та знаходиться у комунальній власності для комерційного використання та обслуговування офісних та складських приміщень.

Відтак, позивачем надано до суду докази, які підтверджують використання відповідачем земельної ділянки площею 0,2171 газ кадастровим номером 4610136600:04:001:0006 на АДРЕСА_2 на якій розміщені його будівлі, з 22.11.2019 року та по теперішній час.

Наведеним спростовуються аргументи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, про недоведеність користування відповідачем усією площею спірної земельної ділянки, оскільки, на відміну від позивача, відповідач не надав жодних доказів використання ним меншої площі спірної земельної ділянки, аніж сформованої як об`єкт цивільних прав.

Таким чином, ОСОБА_1 у період з 22.11.2019 по теперішній час не сплачує за користування спірною земельною ділянкою по АДРЕСА_2 плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегла за рахунок Львівської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Крім цього, суд зазначає, що згідно з вимогами ст. 79 1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Тобто для отримання відшкодування (понесені збитки) органами місцевої влади земельна ділянка має існувати як об`єкт цивільного права.

Державний земельний кадастр у відповідності до ст. 1 Закону України Про Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру встановлено Законом України Про Державний земельний кадастр від 07 липня 2011 року № 3613-VI.

Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю (ст. 2 вказаного Закону).

Частиною 2 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать: ведення та адміністрування Державного земельного кадастру; погодження надання висновків за результатами проведення державної експертизи програм і проектів з питань ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, матеріалів і документації Державного земельного кадастру; здійснення підготовки земельно-кадастрової документації; внесення до Державного земельного кадастру та надання відомостей про землі, розташовані у межах державного кордону України, територій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, сіл, селищ, міст; здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні; ведення поземельних книг та надання витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки; організація здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру; створення документів Державного земельного кадастру; участь у погодженні матеріалів і документації Державного земельного кадастру та в установленому порядку надання відповідних висновків; організація взаємодії з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями з питань ведення Державного земельного кадастру; здійснення інших повноважень згідно з цим Законом.

Статтею 20 вказаного Закону передбачено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.

Згідно з абз.3 ч.1 ст.13 Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV Про оцінку земель 1 нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності. Крім того, за змістом ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

У розумінні наведених положень законодавства нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності(аналогічну правову позицію викладено у постановах ВС від 28.01.2019 у справі № 922/3782/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 16.04.2019 у справі № 922/744/18, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18).

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Підсумовуючи зазначене, нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності

Для визначення розміру безпідставно збереженої орендної плати, яку просить стягнути позивач у даній справі, необхідним є встановлення її розміру, шляхом множення площі земельної ділянки, фактичне користування якою встановлено в ході обстеження, та розміру нормативної грошової оцінки займаної земельної ділянки. При цьому для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності необхідно виходити з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Вказаний витяг землекористувачі отримують у разі наявності розробленої та затвердженої, відповідно до вимог чинного законодавства, технічної документації на конкретну земельну ділянку.

Нормативно грошова оцінка земельних ділянок в межах населеного пункту проводиться на замовлення органу місцевого самоврядування юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій , а саме юридичними особами, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою та фізичними особами-підприємцями, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Виходячи з положення Земельного та Податкового кодексів України, Законів України Про оцінку земель , Про оцінку майна, майнових прав та професійно оціночну діяльність в України , Про землеустрій органи місцевого самоврядування виступають замовниками робіт з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та на пленарних засіданнях затверджують технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі, розроблену у відповідності до чинного законодавства.

За результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту складається технічна документація, яка затверджується міською радою. Дані про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Отже, для визначення розміру орендної плати використовується нормативно-грошова оцінка земельної ділянки (п. 289.1 ПКУ). Це свідчить про те, що земельна ділянка має бути відведена в натурі, їй присвоюється кадастровий номер та видається Витяг з державного земельного кадастру (постанова Великої палати ВС від 23.05.2018 р., справа №629/4628/16-ц).

Враховуючи те, що земельна ділянка на АДРЕСА_2 є сформованою, їй присвоєно кадастровий номер 4610136600:04:001:0006 та внесена до Держземкадастру, то Львівська міська рада, затверджуючи ставки орендної плати для земель, нормативна грошова оцінка яких проведена, має право на отримання саме суми орендної плати, а не коштів за фактичне користування землею виходячи зі ставок земельного податку.

З врахуванням наведеного, інформація з Держгеокадстру є належним доказом формування земельної ділянки, її площі, місця розташування, цільового призначення, категорії землі, виду її використання, форми власності.

При обстеженні земельної ділянки на АДРЕСА_2 , що належить територіальній громаді на праві власності, та складанні акта обстеження земельної ділянки від 24.12.2020 року № 179, позивач здійснював реалізацію своїх повноважень та виконував функції, визначених законами України.

Акт обстеження земельної ділянки - це документ, який не створює юридичних наслідків для Відповідача. Належним та допустимим доказом для визначення суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки (кадастровий номер 4610136600:04:001:0006) на АДРЕСА_2 є витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.04.2021 року № 1043, виданий Відділом у місті Львові ГУ Держгеокадастру у Львівській області та розрахунок суми збитків недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, які підтверджують право користування, долучений до позовної заяви.

А отже, акт обстеження земельної ділянки не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для Відповідача, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Викладена в акті інформація відображає ситуацію, що склалась під час використання фізичними та юридичними особами земельних ділянок із зазначенням в них, у разі наявності, порушень вимог чинного законодавства. Такий документ є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог земельного законодавства.

Аналогічні висновки під час вирішення спору у подібних правовідносинах зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 820/3713/17 та Верховним Судом, зокрема, у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 640/4550/19.

Відтак, визначення позивачем суми безпідставно збережених коштів здійснювалося на основі належного і допустимого доказу - витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а не на підставі акту обстеження земельної ділянки.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 13158,76 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, ст.ст.12, 79, 93, 96, 125, 126, 206 Земельного Кодексу України, ст.ст.10, 14, 265 Податкового Кодексу України, Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , Законом України Про оцінку земель , суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Львівської міської ради (адреса: 79006, м.Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ: 04055896) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення безпідставно збережених коштів, - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Львівської міської ради (адреса: 79006, м.Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ: 04055896) 470 303, 63 грн. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою № 1 площ. 0,2171 га, кадастровий номер 4610136600:04:001:0006 на АДРЕСА_2 ;

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Львівської міської ради (адреса: 79006, м.Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ: 04055896) сплачений судовий збір у сумі 13158,76 грн.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 11 лютого 2022 року.

Суддя В.Ф. Романюк