Ухвала

від 11.02.2022 по справі 483/491/16-к

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2022 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого: ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря: ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою процесуального керівника - начальника Очаківського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 на вирок Березанського районного суду Миколаївської області від 08.12.2020 року відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Пролетарськ Лисичанського району Луганської області, громадянина України, не судимого, проживає у АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,3,4 ст.358 КК України.

Учасники судового провадження

прокурорів: ОСОБА_7 , ОСОБА_5

обвинувачений: ОСОБА_6

захисник: ОСОБА_8 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Прокурор просить оскаржуваний вирок скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,3,4 ст.358 КК України та призначити покарання за ч.1 ст.358 КК України у виді арешту строком на 1 місяць, за ч.3 ст.358 КК України у виду 2 років позбавлення волі, за ч.4 ст.358 КК України у вигляді арешту строком на 2 місяці.

провадження № 11-кп/812/123/22

головуючий у 1 інстанції : ОСОБА_9

категорія: ч.1,3,4 ст.358КК України доповідач у апел. інст.: ОСОБА_1 .

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст..49, ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання, у зв`язку із закінченням строків давності.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 3044,88 грн. В рахунок відшкодування витрат на проведення експертиз.

У ході судового розгляду в апеляційній інстанції повторно, дослідити обставини та докази, встановлені під час кримінального провадження.

Зміст судового рішення суду першої інстанції.

ОСОБА_6 , визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,3,4 ст.358 КК України та виправдано його.

Узагальнені доводи апелянта.

Прокурор вважає вирок суду незаконним і таким, що підлягає скасуванню, через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що потягло неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Стверджує, що суд безпідставно визнав недопустимими всі докази, зокрема вилучені в результаті тимчасового доступу документи, висновки експертів за результатами дослідження цих доказів та покази свідків.

Вважає, що висновки суду не відповідають ані вимогам кримінального процесуального закону, ані фактичним обставинам кримінального провадження, а дослідженим в судовому засіданні доказам судом не надано правильної оцінки відповідно до вимог ст.94 КПК України.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він підробив та використав завідомо підроблені офіційні документи за таких обставин.

Відповідно до наказу № 2-ос від 01 вересня 2012 року Міжнародної Асоціації «Допомога родинам Чорнобиля» (далі МА «Допомога родинам Чорнобиля», МА) ОСОБА_6 призначено на посаду директора бази відпочинку «Южанка» МА «Допомога родинам Чорнобиля» (далі б/в «Южанка»).

Відповідно до положень трудової угоди між президентом правління МА «Допомога родинам Чорнобиля» ОСОБА_10 та ОСОБА_6 від 30 серпня 2012 року на ОСОБА_6 покладено обов`язки: оформлення документації на відкриття бази (дозволів) до оздоровчого сезону, набір співробітників (за погодженням з Правлінням МА), виконання пошуку відпочиваючих; вчинення дій щодо продажу, передачі майна бази відпочинку, при реконструкції бази, зміни штатів, фінансових витрат за погодженням із правлінням МА, матеріальну відповідальність за майно бази, відповідальність за організацію харчування, оздоровлення, санітарні норми, дозвілля, умови проживання.

Відповідно до наказу № 9-ос від 30 серпня 2013 року МА «Допомога родинам Чорнобиля» ОСОБА_6 звільнено з посади директора бази відпочинку «Южанка».

Перебуваючи на посаді директора б/в «Южанка», ОСОБА_6 , маючи намір вчинити правочини, які не передбачені трудовою угодою, вирішив підробити та використати документи, які надають право вчиняти певні правочини і можуть бути видані та посвідчені виключно президентом МА «Допомога родинам Чорнобиля».

Так, у період часу з 01 вересня 2012 року по 21 березня 2013 року, більш точної дати у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому у ході досудового розслідування місці, маючи умисел, направлений на підробку Положення про філію (інший відокремлений підрозділ) б\в «Южанка» (далі Положення), з метою його подальшого використання для реєстрації б\в «Южанка» як окремої юридичної сооби із повнотою правосуб`єктності юридичної особи та відкриття рахунку в банківській установі для здійснення самостійної господарської діяльності, усвідомлюючи, що б\в «Южанка» є філією (іншим відокремленим підрозділом) МА «Допомога родинам Чорнобиля» без статусу юридичної особи та не може мати окремий банківський рахунок без відповідного правовстановлюючого документа, підписаного президентом та схваленого правлінням МА «Допомога родинам Чорнобиля», власноручно вніс недостовірні дані до зазначеного Положення про дату реєстрації, дату створення та підставу створення.

Вказані дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.358 КК України, а саме підроблення іншого офіційного документа, який видається організацією, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем.

Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він у період часу з 01 вересня 2012 року по 12 березня 2013 року, більш точної дати у ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи у невстановленому у ході досудового розслідування місці, з метою його подальшого використання для відкриття рахунку б\в «Южанка» в банківській установі і здійснення самостійної господарської діяльності, діючи повторно, усвідомлюючи, що б\в «Южанка» є філією (іншим відокремленим підрозділом МА «Допомога родинам Чорнобиля» без статусу юридичної особи та отримання повноважень про представлення інтересів МА «Допомога родинам Чорнобиля» можливе тільки за наявності відповідного правоутворюючого документа, виданого президентом МА «Допомога родинам Чорнобиля», шляхом власноручного внесення недостовірних даних про коло повноважень, які на нього покладаються, та дату видачі документа, підробив доручення б\н від 11 березня 2013 року про представлення інтересів МА «Допомога родинам Чорнобиля» від імені президента правління ОСОБА_10 .

Вказані дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст. 358 КК України, а саме повторне підроблення іншого офіційного документа, який видається організацією, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем.

Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він у період часу з 01 вересня 2012 року по 12 березня 2013 року, більш точної дати у ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи у невстановленому у ході досудового розслідування місці, маючи умисел, направлений на підробку документів, з метою його подальшого використання для відкриття рахунку б\в «Южанка» в банківській установі і здійснення самостійної господарської діяльності, діючи повторно, усвідомлюючи, що отримання повноважень для реєстрації банківського рахунку б\в «Южанка» можливе тільки при наявності відповідного правоутворюючого документа, виданого президентом МА «Допомога родинам Чорнобиля», шляхом власноручного внесення недостовірних даних про коло повноважень, які на нього покладаються, та дату видачі документа, підробив клопотання від імені президента правління МА «Допомога родинам Чорнобиля» ОСОБА_10 про відкриття рахунку філії (іншого відокремленого підрозділу) б\в «Южанка» в ПАТ КБ «ПриватБанк».

Вказані дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст. 358 КК України, а саме повторне підроблення іншого офіційного документа, який видається організацією, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем.

Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він 12 березня 2013 року, перебуваючи в Очаківському відділенні ПАТ КБ «Приватбанк», що розташоване в м.Очакові по вул.Луначарського, 27, маючи умисел, направлений на використання завідомо для нього підроблених документів, а саме: Положення про філію (інший відокремлений підрозділ) б\в «Южанка» від 23 серпня 2011 року, доручення б\н від 11 березня 2013 року на представництво інтересів МА «Допомога родинам Чорнобиля» від імені президента правління ОСОБА_10 , клопотання від імені президента правління МА «Допомога родинам Чорнобиля» ОСОБА_11 про відкриття рахунку структурному підрозділу б/в «Южанка» в ПАТ АТ «Приватбанк», з метою відкриття рахунку б\в «Южанка» в ПАТ КБ «Приватбанк» і здійснення самостійної господарської діяльності, знаючи та усвідомлюючи, що підробив вказані документи шляхом власноручного внесення недостовірних даних, надав працівникам вказаної банківської установи підроблені документи, а саме : Положення про філію (інший відокремлений підрозділ) б\в «Южанка» від 23 серпня 2011 року, доручення б\н від 11 березня 2013 року на представництво інтересів МА «Допомога родинам Чорнобиля» від імені президента правління ОСОБА_10 , клопотання від імені президента правління МА «Допомога родинам Чорнобиля» ОСОБА_11 про відкриття рахунку структурному підрозділу б\в «Южанка» в ПАТ АТ «Приватбанк», таким чином використавши підроблені документи.

Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він, перебуваючи за адресою: м.Очаків, вул.Володарського, 41, маючи умисел, направлений на використання використання завідомо для нього підроблених документів, а саме: Положення про філію (інший відокремлений підрозділ) б\в «Южанка» від 23 серпня 2011 року, доручення б\н від 11 березня 2013 року на представництво інтересів МА «Допомога родинам Чорнобиля» від імені президента правління ОСОБА_10 , клопотання від імені президента правління МА «Допомога родинам Чорнобиля» ОСОБА_11 про відкриття рахунку структурному підрозділу б/в «Южанка» в ПАТ АТ «Приватбанк», з метою отримання нотаріального засвідчення зразків власних підписів на банківських картках для відкриття банківського рахунку та здійснення самостійної господарської діяльності б\в «Южанка», знаючи та усвідомлюючи, що підробив вказані документи шляхом власноручного внесення недостовірних даних, надав приватному нотаріусу Очаківського міського нотаріального округу ОСОБА_12 підроблені документи, а саме : Положення про філію (інший відокремлений підрозділ) б\в «Южанка» від 23 серпня 2011 року, доручення б\н від 11 березня 2013 року на представництво інтересів МА «Допомога родинам Чорнобиля» від імені президента правління ОСОБА_10 , клопотання від імені президента правління МА «Допомога родинам Чорнобиля» ОСОБА_11 про відкриття рахунку структурному підрозділу б\в «Южанка» в ПАТ АТ «Приватбанк», таким чином використавши підроблені документи.

Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він 01 квітня 2013 року, маючи умисел, направлений на використання завідомо для нього підроблених невстановленою в ході досудового розслідування особою, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, а саме: довіреності № 50 від 01 вересня 2012 року про представлення інтересів МА «Допомога родинам Чорнобиля» від імені президента правління ОСОБА_10 , з метою постановлення на облік в органах Пенсійного фонду України як платника єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та отримання можливості здійснювати незалежну від МА «Допомога родинам Чорнобиля» господарську діяльність, знаючи та усвідомлюючи, що довіреність № 50 від 01 вересня 2012 року про представлення інтересів МА «Допомога родинам Чорнобиля» від імені президента правління ОСОБА_10 є підробленою в частині кола повноважень, які ОСОБА_6 не надавались, перебуваючи за адресою: Миколаївська область, м.Очаків, вул.Леніна, 21, надав до Управління Пенсійного фонду України в Очаківському районі та м.Очакові підроблений документ, а саме довіреність № 50 від 01 вересня 2013 року про представлення інтересів МА «Допомога родинам Чорнобиля» від імені президента правління ОСОБА_11 , таким чином використавши підроблені документи.

Таким чином, Вказані дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.4 ст.358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.

Виправдовуючи ОСОБА_6 ,суд першої інстанції обґрунтувавсвоє рішення тим, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_6 у всіх висунутих йому обвинуваченнях.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про необхідність визнати ОСОБА_6 невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 3, 4 ст.358 КК України, та виправдати у зв`язку з недоведеністю, що були вчинені зазначені кримінальні правопорушення.

Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурорів на підтримку доводів апеляційної скарги, думку обвинуваченого та його захисника щодо законності та обґрунтованості вироку суду, вивчивши матеріали кримінального провадження, повторно, частково дослідивши обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.1 КПК України встановлено, що кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Згідно ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: у тому числі подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, у відповідності до положень ч.1 ст.92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

За змістом ст. 84 КПК України, докази в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

За змістом ст. 84 КПК України, докази в кримінальному провадженні мають бути отримані тільки у порядку, передбаченому КПК, отриманий з порушеннями доказ є недопустимим і не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчій, прокурор, слідчій суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

В рішенні КонституційногоСуду України№12рп/2011від20жовтня2011року зазначено, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

При оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом», яке повинно випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції, ухвалюючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_6 , даних вимог законів та Конституції дотримався.

Проаналізувавши всі надані сторонами судового провадження докази, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що були вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. ч. 1, 3, 4 ст.358 КК України (п.1 ч.1 ст.373 КПК України).

В апеляційній скарзі прокурор зазначає про неповноту дослідження судом першої інстанції обставин, на які можуть посилатися учасники судового провадження.

Як надоказвини ОСОБА_6 у чиненнікримінальних правопорушень,передбаченихч.ч.1,3,4 ч.1ст.358ККУкраїни,прокурорпосилаєтьсяна те,що ОСОБА_6 обвинувачується упідробленні тавикористанні завідомопідроблених офіційних документів.

Як вбачається з технічного запису судового провадження, в судових засіданнях першої та апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,3,4 ст.358 КК України не визнав. Зазначив, що документи не підробляв, підроблені документи не використовував.

Обвинувачений пояснив, що з 01 вересня 2012 року його призначено на посаду директора бази відпочинку «Южанка», він працював на підставі наданих Асоціацією документів, а саме копії доручення на право подання заяв до органу місцевого самоврядування тощо та договору. Стверджував, що до початку сезону роботи бази відпочинку йому була видана довіреність № 50 (про яку зазначено у листі УПФУ в м.Очакові та Очаківському районі Миколаївської області від 25.11.2013 року (т.1, а.п.254), на підставі зазначеної довіреності ОСОБА_6 розпочав роботу бази відпочинку, що входило до його обов`язків як директора, так як на час його призначення бази відпочинку фактично не було, у тому числі не було юридичної адреси та база відпочинку не була юридичною особою. База відпочинку «Южанка» діяла на підставі Статуту Асоціації. Пояснив, що Президентом Асоціації був ОСОБА_10 , в основному керувала Голова Правління ОСОБА_13 , яка за Статутом виконувала обов`язки Президента у разі його відсутності.

Наголошував, що так яквказаних вищедокументів булонедостатньо длязабезпечення діяльностіструктурного підрозділута роботиз контрагентами,обвинувачений напочатку 2013року він приїхавдо м. Києваз надрукованимтекстом Положення,яке склавсамостійно,і доручення№ 50(наоригіналу бланкаАсоціації),номерів тапідписів наних небуло,у Положеннібаза відпочинкубула вказанаюридичною особою,та запропонував ОСОБА_10 підписати довіреностіта Положення, ОСОБА_10 прочитав документи,виправив їх,вписавши вписавдо текстуПоложення,що філія«не є»юридичною особою, таособисто підписав, ОСОБА_13 поставила печатки.Оригінал Положеннязалишився уАсоціації,а обвинуваченомунадали копіїдокументів,які віноформив,наклеївши папірецьз написом«Прошито,пронумеровано»;на копіях ОСОБА_13 поставила печатку,а ОСОБА_10 особисто підписавїх;обвинуваченому такожбули наданівитяги продержавну реєстраціюбази відпочинку.З відомата уприсутності ОСОБА_13 та ОСОБА_10 обвинувачений поставивномери довіреностіі дату,з якоїпочав працювати. Пояснив, що усі документи, які стосувалися діяльності бази відпочинку, він готував з відома ОСОБА_10 та за вказівкою ОСОБА_13 , яка ставила печатки на цих документах, вони були ознайомлені зі змістом документів, ОСОБА_10 їх підписував у присутності обвинуваченого, деякі надані ОСОБА_6 документи вже містили підпис президента.

Вказав, що в подальшому він працював на підставі наданої йому в м. Києві ОСОБА_10 та ОСОБА_13 довіреності № 50, відповідно до якої відкривав рахунки та підписував документи бази відпочинку як її директор; була також довіреність № 44, видана для звернень до Чорноморської сільської ради; довіреності без номеру він не бачив; всі доручення, три клопотання до банку і багато фірмових бланків Асоціації без підписів, дат, печаток були надіслані йому поштою юристом Асоціації ОСОБА_14 27 лютого 2013 року для подальшого надання клопотань до Чорноморської сільської ради щодо бази відпочинку, хто виконав підпис на довіреності обвинуваченому невідомо.

Зазначив, що у наданій обвинуваченому копії Положення були вказані повноваження директора від імені підприємства приймати на роботу працівників, підписувати договори, відкривати рахунки тощо; той же текст містився і у довіреності № 50, яка була надана обвинуваченому.

Стверджував, що база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » мала один рахунок у банку для сплати заробітної плати, який він відкрив у квітні-травні 2013 року на підставі положення і довіреності, відкриття філією рахунку повністю відповідає Положенню про філію, у якому вказано, що директор має право відкривати рахунки. Який текст містився у Положенні, наданому до банку, обвинувачений не звертав уваги, оскільки керувався довіреністю № 50, до банку він надав наявні у нього Положення, довіреності та три клопотання від імені Президента ОСОБА_10 з ідентичним текстом, у тому числі одне за підписом ОСОБА_13 , і два за підписом ОСОБА_10 , з яких одне з помаркою, а працівники банку вибрали з усіх клопотань те, яке їм підійшло. У клопотанні стоїть підпис президента ОСОБА_10 , печатку на ньому ставила ОСОБА_13 , дату клопотання поставив обвинувачений, оскільки клопотання було без дати. Положення він не підробляв; прінтера у нього немає, тому він не міг нічого друкувати у наданому йому дорученні.

Пояснив, що відкриття рахункуздійснювалось нимза вказівкою ОСОБА_13 для перерахуваннякоштів завідпочиваючих,так якдо цьогообвинувачений працювавз банкомяк фізичнаособа;крім того,наявність рахункубула необхідноюдля розрахунківз працівниками.У Києвібули засвідченіпідписи ОСОБА_10 для відкриттярахунку,які неприйняли убанку;нотаріусу Туровськомудля засвідченняпідписів вінвзяв всінаявні убанку документи(довіреність,Положення,клопотання),нотаріус зробивксерокопії ізасвідчив підпис ОСОБА_6 на чистомубланку,виданому обвинуваченомув банку. Окрім того, зазначив, що він надав добанку підписаніним заявипро відкриттябанківського рахункута проприєднання доумов таправил наданнябанківських послуг,а також надав те ж саме положення та ту ж саму довіреність за підписом ОСОБА_10 , надані йому в Асоціації (без дати наказу та з виправленнями, засвідченими ОСОБА_10 ), на зміст положення щодо відсутності у бази відпочинку «Южанка» статусу юридичної особи він не звертав уваги, оскільки це не мало для нього значення, він не знав, що філія не може мати рахунку в банку. Стверджував, що положення з текстом про статус б\в «Южанка» як юридичної особи, з датою наказу про створення 23.08.2011 року та підписом від імені президента Асоціації ОСОБА_10 ним до банку не надавалось. У червні 2013 року Асоціацією було надане інше Положення, а до цього база відпочинку не була юридичною особою.

Щодо доручення б\н від 11.03.2013 року обвинувачений пояснив, що цей документ наданий йому ОСОБА_13 , доручення було надане ним до Чорноморської сільської ради для надання базі відпочинку «Южанка» юридичної адреси, а не до Приватбанку; ОСОБА_13 доручила йому внести до доручення необхідні для цього повноваження; хто підписав доручення, йому невідомо, вважає, що його підписала ОСОБА_13 .

Стверджував, що база відпочинку для початку роботи необхідно було зареєструвати в ПФУ, податковій, Центрі зайнятості, при цьому на обліку в податковій база відпочинку вже перебувала на момент призначення ОСОБА_6 директором.

Зазначені показання обвинуваченого узгоджуються з наступними письмовими доказами:

- оригіналом трудової угоди, укладеної Базою відпочинку «Южанка» при Міжнародній асоціації «Допомога родинам Чорнобиля» в особі Президента ОСОБА_10 , та ОСОБА_6 30 серпня 2012 року (т.2, а.п.1), копія якої, надана суду стороною обвинувачення (т.1, а.п.141);

- копією Положення про філію (інший відокремлений підрозділ) база відпочинку «Южанка» Міжнародної асоціації «Допомога родинам Чорнобиля» (т.2, а.п.2-8);

- оригіналом довіреності № 50 від 01 вересня 2012 року, дійсної до 02 вересня 2014 року (т.2, а.п.9);

- договором № 61 від 23 травня 2013 року, укладений Базою відпочинку «Южанка» МА «Допомога родинам Чорнобиля» в особі директора ОСОБА_6 , який діє на підставі довіреності № 50 від 01 вересня 2012 року та статуту, та Миколаївським відділенням інституту Укргеоінформ щодо розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , з актом здачі-приймання виконаних проектно-вишукувальних робіт без дати та підпису замовника та накладною без дати та підпису замовника і протоколом погодження ціни (т.2, а.п.10-12) на підтвердження тієї обставини, що обвинувачений як директор б\в «Южанка» діяв на підставі довіреності;

- клопотанням № б\н від 11 березня 2013 року від МА «Допомога родинам Чорнобиля» на ім`я голови правління ПАТ КБ «Приватбанк» про відкриття поточного рахунку структурному підрозділу Асоціації базі відпочинку «Южанка» (т.2, а.п.13) та клопотанням без дати з тим же змістом (т.2, а.п.16);

- дорученням № 44 від 20 грудня 2012 року на чорно-білому бланку Асоціації (т.2, а.п.15), яким Асоціація доручає директору бази відпочинку «Южанка» ОСОБА_6 представляти інтереси Асоціації на базі відпочинку, з правом здавати та отримувати звіти, довідки, листи, накладні, договори та інші документальні матеріали в будь-яких органах та установах незалежно від форм власності, включаючи державні органи влади (ДПІ, АТ «Київенерго», селищна Рада, і т.д.), брати участь у тендерах, домовлятись за ціни путівок, а також виконувати інші дії, навіть неперелічені у цьому дорученні, але пов`язані з виконанням посадових функцій;

- двома бланками карток зі зразками підписів і відбитками печатки бази відпочинку «Южанка» Міжнародної асоціації «Допомога родинам Чорнобиля» (т.2, а.п.25, 26), без відміток банку про прийняття та без посвідчувального напису нотаріуса, на звороті яких у графі «Перший підпис» містяться записи «Керівник ОСОБА_10 » та «директор ОСОБА_6 » з відповідними підписами;

- договорами підряду від 01 вересня 2012 року (т.2, а.п.27-28), укладеного між МА «Допомога родинам Чорнобиля» в особі Президента Асоціації ОСОБА_10 (Замовник) та приватним підприємцем ОСОБА_6 (підрядник) щодо капітального ремонту приміщень, місцезнаходження яких не вказане, на підтвердження того, що обвинувачений працював на посаді з дозволу ОСОБА_10 ;

- протоколом № 17 від 30 серпня 2012 року засідання правління МА «Помощь семьям Чернобыля», викладений російською мовою (т.2, а.с.29), щодо призначення ОСОБА_6 на посаду директора бази відпочинку «Южанка»;

- наказом Президента МА «Допомога родинам Чорнобиля» № 7 від 01 вересня 2012 року про призначення ОСОБА_6 на посаду директора бази відпочинку «Южанка» міжнародної асоціації «Допомога родинам Чорнобиля» з 01 вересня 2012 року (т.2, а.п.30)

- випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 149070 від 23 серпня 2011 року щодо Міжнародної асоціації «Допомога родинам Чорнобиля» (т.2 а.п.31).

- Статутом Міжнародної асоціації «Допомога родинам Чорнобиля» (т.2, а.с.32-38), засвідченою 27 лютого 2013 року приватним нотаріусом Київського міськогор нотаріального округу ОСОБА_15 за реєстровим № 867, зі змістом, аналогічним змісту наданої стороною обвинувачення копії Статуту у т.1, а.п.136-139;

-довідкою Очаківської об`єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області (т.2, а.п.43) про перебування підприємства б\в «Южанка» МА «Допомога родинам Чорнобиля» (код ЄДРПОУ 37782830) на обліку в Очаківській ОДПІ з 31 жовтня 2011 року.

-копією рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 16 грудня 2014 року (т.2, а.п.44-48), яким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 до ГО «Допомога родинам Чорнобиля» (яка є правонаступником Міжнародної асоціації «Допомога родинам Чорнобиля») про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки при звільненні та моральної шкоди, та залишено без змін рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2014 року в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_6 про поновлення на роботі на посаді директора бази відпочинку «Южанка» Міжнародної асоціації «Допомога родинам Чорнобиля», скасування наказу про звільнення (у зв`язку з пропуском позивачем передбаченого ч.1 ст.233 КЗпП строку звернення до суду) та стягнення майнової шкоди (за недоведеністю) та копія ухвали Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 квітня 2015 року, якою зазначене рішення апеляційного суду залишене без змін (т.2 а.п.49-50).

Судом першої інстанції обґрунтовано, враховуючи відсутність заперечень сторони обвинувачення та наявність у сторони обвинувачення під час здійснення досудового розслідування копій наданих обвинуваченим доказів, повноваженнями щодо отримання яких у встановленому законом порядку сторона обвинувачення не скористалась, інші надані стороною захисту докази, визнав належними, допустимими та такими, що у своїй сукупності підтверджують версію сторони захисту щодо використання обвинуваченим наданих йому посадовими особами Асоціації документів для забезпечення виконання своїх посадових обов`язків як директора бази відпочинку «Южанка» у спосіб, узгоджений з керівництвом Асоціації, та у межах своїх повноважень, та про необізнаність обвинуваченого щодо підроблення документів.

Так, зміст трудової угоди (т.2, а.п.1), копії положення про філію (інший відокремлений підрозділ) база відпочинку «Южанка» Міжнародної асоціації «Допомога родинам Чорнобиля» (т.2, а.п.2-8), яка, як пояснив обвинувачений, використовувалась ним у своїй діяльності як директора бази відпочинку «Южанка», довіреності № 50 від 01 вересня 2012 року (т.2, а.п.9), доручення № 44 від 20 грудня 2012 року (т.2, а.п.15), протокол № 17 від 30 серпня 2012 року засідання правління МА «Помощь семьям Чернобыля» (т.2, а.п.29), наказ № 7 від 01 вересня 2012 року про призначення ОСОБА_6 на посаду директора бази відпочинку «Южанка» міжнародної асоціації «Допомога родинам Чорнобиля» (т.2, а.п.30) свідчать про те, що обвинувачений як директор бази відпочинку «Южанка» був наділений повноваженнями користуватися коштами, відкривати рахунки в банках, здавати та отримувати звіти, довідки, листи, накладні, договори та інші документальні матеріали в будь-яких органах, установах та організаціях незалежно від форм власності, включаючи державні органи влади (відповідних органах нотаріату, комунальних службах, органах податкової інспекції, сільській Раді тощо), брати участь у тендерах, домовлятися за ціни путівок, а також виконувати інші дії, навіть не перелічені у цій довіреності, але пов`язані з виконанням представницьких функцій, тобто ті ж повноваження, зазначені у тексті доручення б\н від 11 березня 2013 року.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначені докази у своїй сукупності підтверджують посилання обвинуваченого ОСОБА_6 на відсутність у нього умислу щодо внесення недостовірних даних у документи та використання завідомо підроблених документів, оскільки зміст правовстановлюючих документів та наданих обвинуваченому доручень керівництва Асоціації прямо вказував на наявність у нього внесених до доручення б\н від 11 березня 2013 року повноважень, а також на необхідність реєстрації бази відпочинку у Пенсійному фонді України та можливість ведення господарської діяльності бази відпочинку, у тому числі шляхом відкриття рахунків у банку, що давало підстави обвинуваченому вважати правомірними свої дії щодо використання наявних у нього Положення, доручень та клопотань.

На думку апелянта,суд першої інстанції всупереч вимогам ст.87 КПК України безпідставно визнав протокол огляду документів, вилучених в ході тимчасового доступу до речей та документів від 03.06.2014р. недопустимим доказом, безпідставно застосував концепцію «плодів отруєного дерева» й необґрунтовано визнав недопустимими доказами й висновки судових експертиз, проведених на підставі постанов слідчого від 24 липня 2014 року, 13 січня 2015 року про призначення судово-технічної та судово-почеркознавчих експертиз.

Відповіднодоч.ч.1,2статті159КПКУкраїни тимчасовийдоступдоречей ідокументівполягаєу наданністоронікримінальногопровадження особою,уволодінніякої знаходятьсятакіречіі документи,можливостіознайомитисяз ними,зробитиїхкопії та,уразіприйняття відповідногорішенняслідчимсуддею,судом,вилучитиїх(здійснитиїхвиїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

На підставі п.1 ч.1 ст.164 КПК України в ухваліслідчогосудді,судупротимчасовий доступдоречейі документівмаєбутизазначено прізвище, ім`я та по батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів.

Особа,яка зазначенав ухваліслідчого судді,суду протимчасовий доступдо речейі документівяк володілецьречей абодокументів,зобов`язана надатитимчасовий доступдо зазначенихв ухваліречей ідокументів особі,зазначеній увідповідній ухваліслідчого судді,суду , яка, у свою чергу, зобов`язана пред`явити особі, яка зазначена в ухвалі як володілець речей і документів, оригінал ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів та вручити її копію (ч.ч.1, 2 ст.165 КПК України).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області у справі № 484/1199/14-к від 02 червня 2014 року (т.1, а.п.145) надано слідчому СВ Очаківського МВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_16 у кримінальному провадженні № 12013160100001252 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, дозвіл на тимчасовий доступ до документів банківської справи бази відпочинку «Южанка», що знаходяться у ПАТ КБ «Приватбанк», у тому числі клопотання б\н від 11 березня 2013 року, доручення б\н від 11 березня 2013 року та інших документів, які були підставою для відкриття рахунків на базу відпочинку «Южанка», документів, які підтверджують отримання кредитів та інших касових операцій, що стосуються зняття коштів з рахунків бази відпочинку, з можливістю їх вилучення, що відповідає змісту клопотання слідчого ОСОБА_16 (т.1, а.п.143).

З огляду на наведене , особою, якій ухвалою слідчого судді було надано тимчасовий доступ до документів банківської справи бази відпочинку «Южанка», що знаходяться у ПАТ КБ «ПриватБанк», є слідчий СВ Очаківського МВ УМВС України ОСОБА_16 , отже саме він мав повноваження щодо вилучення вказаних документів у ПАТ КБ «ПриватБанк».

Згідно статті106КПК Українипід часдосудового розслідуванняслідчим абопрокурором,які проводятьвідповідну процесуальнудію,під часїї проведенняабо безпосередньопісля їїзакінчення складаєтьсяпротокол.До складуслідчої (розшукової)дії входятьтакож діїщодо належногоупакування речейі документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.

Відповідно до ч.2 ст.84, п.3 ч.2 ст.99 КПК України, складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії, є процесуальними джерелами доказів документами.

Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що надані суду протокол тимчасового доступу до речей і документів з описом документів від 03 червня 2014 року (т.1, а.п.147-148) складений начальником СДСБЕЗ Очаківського МВ ОСОБА_17 .

Зазначеній посадовій особі повноваження щодо вчинення цієї процесуальної дії слідчим суддею не надавались.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.40 КПК України слідчий органу досудового розслідування уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.

Оперативні підрозділиорганіввнутрішніхсправ,органівбезпеки,органів,щоздійснюютьконтроль задодержаннямподатковогоі митногозаконодавства,органівДержавноїпенітенціарної службиУкраїни,органівДержавноїприкордонної службиУкраїниздійснюютьслідчі (розшукові)діїтанегласні слідчі(розшукові)діївкримінальному провадженнізаписьмовимдорученням слідчого,прокурора. Підчасвиконаннядоручень слідчого,прокурораспівробітникоперативного підрозділукористуєтьсяповноваженнямислідчого.Співробітникиоперативнихпідрозділів немаютьправаздійснювати процесуальнідіїукримінальному провадженнізавласноюініціативою абозвертатисязклопотаннями дослідчогосуддічи прокурора. Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов`язковими для виконання оперативним підрозділом (ст.41 КПК України).

Напідставіч.ч.1,6статті218КПКУкраїни досудоверозслідуванняздійснюєтьсяслідчим тогоорганудосудовогорозслідування,підюрисдикцієюякого знаходитьсямісцевчиненнякримінального правопорушення. Слідчий, прокурор має право провадити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, або своєю постановою доручити їх проведення такому органу досудового розслідування, який зобов`язаний її виконати.

Доручення слідчого у порядку п.3 ч.1 ст.40, ст.41 КПК України на проведення слідчих дій оперативним підрозділом суду не надано та у реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутнє.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що протоколу тимчасового доступу від 03 червня 2014 року та протоколу огляду від 04 червня 2014 року не внесені відомості щодо належного упакування документів особою, що їх вилучила, та слідчим після їх огляду (т.1 а.п.151) .

Вищенаведене є порушенням вимог щодо складення протоколів процесуальних дій.

Згідно зістаттею86КПКУкраїни доказ визнаєтьсядопустимим,якщовінотриманий упорядку,встановленомуцимКодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що протокол тимчасового доступу до речей і документів з описом документів від 03 червня 2014 року складений з порушенням суттєвих умов дозволу слідчого судді в частині особи, якій надано тимчасовий доступ, та без дотримання встановленого КПК України порядку є недопустимим доказом (т.1, а.п.147-148).

Відповідно до доктрини «отруєного дерева», яка знайшла своє відображення у рішеннях Європейського суду з прав людини (даліЄСПЛ), зокрема у справах «Гефген проти Німеччини» від 30.06.2008р. та «Яременко проти України» від 30.04.2015р., згідно якої визнання одного доказу недопустимим має наслідком невизнання доказами всіх фактичних даних, одержаних на його підставі («отруєне дерево дає отруйні плоди»), тобто матеріали, отримані в результаті використання недопустимого матеріалу, самі є недопустимими як докази.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано визнав не допустимими доказами вилучені відповідно до зазначеного протоколу від 03 червня 2014 року: оригінал заяви на відкриття рахунку від 12 березня 2013 року (т.1, а.п.152), заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 12 березня 2013 року (т.1, а.п.153), копію довідки від 31.08.2011 № 742/29-231 про взяття на облік платника податків МА «Допомога родинам Чорнобиля», видана ДПІ у Деснянському районі м.Києва (т.1, а.п.154), Положення про філію (інший відокремлений підрозділ) база відпочинку «Южанка» Міжнародної асоціації «Допомога родинам Чорнобиля» (т.1, а.п.155-160), клопотання МА «Допомога родинам Чорнобиля» на адресу керівництва ПАТ КБ «ПриватБанк» за підписом Президента А.М. Бень (т.1, а.п.161), доручення б\н від 11.03.2013 року (т.1, а.п.162), а також протокол огляду цих документів, складений 04 червня 2014 року слідчим Очаківського МВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_16 (т.1 а.п.151).

У зв`язку з недопустимістю як доказів Положення про філію (інший відокремлений підрозділ) база відпочинку «Южанка» Міжнародної асоціації «Допомога родинам Чорнобиля» (т.1, а.п.155-160), клопотання МА «Допомога родинам Чорнобиля» на адресу керівництва ПАТ КБ «ПриватБанк» за підписом Президента А.М. Бень (т.1 а.п.161), доручення б\н від 11.03.2013 року (т.1, а.п.162) на підставі ч.5 ст.101 КПК України є недопустимими і висновки експертів за результатами дослідження цих доказів, а саме висновки експертів за результатами судово-почеркознавчої експертизи № 109 від 20 січня 2016 року (т.1 а.п.209-219) щодо дослідження Положення про філію (інший відокремлений підрозділ) база відпочинку «Южанка» Міжнародної Асоціації «Допомога родинам Чорнобиля», затвердженого наказом № б\н від 23.08.2011, яке міститься у т.1 на а.п.155-160; за результатами судової почеркознавчої експертизи № 1363 від 19 серпня 2014 року (т.1, а.п.235-243) щодо дослідження доручення вих. № б\н від 11 березня 2013 та клопотання на ім`я голови правління ПАТ КБ ПриватБанка ОСОБА_18 від МА «Допомога родинам Чорнобиля» за вих № б\н від 11 березня 2013 року; за результатами судово-технічної експертизи документів № 99 від 10 березня 2016 року (т.1, а.п.223-230) щодо доручення Міжнародної Асоціації «Допомога родинам Чорнобиля» в особі Президента Асоціації ОСОБА_10 про уповноваження ОСОБА_6 представляти інтереси Міжнародної Асоціації «Допомога родинам Чорнобиля» від 11 березня 2013 року за вих.№ б\н.

Статтею 245КПК Українипередбачено,що уразі необхідностіотримання зразківдля проведенняекспертизи вонивідбираються стороноюкримінального провадження,яка звернуласяза проведеннямекспертизи абоза клопотаннямякої експертизапризначена слідчимсуддею.

Відповіднодо ст.ст.160-166КПК Україниу випадку,якщопроведенняекспертизи дорученосудом,відібраннязразківдля їїпроведенняздійснюєтьсясудом абозайогодорученням залученимспеціалістом. Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, отримання зразків для проведення призначених у кримінальному провадженні експертиз відбулось за протоколом відібрання зразків підписів та почерку для експертного дослідження у ОСОБА_10 від 04 грудня 2013 року (т.1 а.п.164), складеним старшим о\у ВДСБЕЗ Святошинського РУ ГУМВС України в м.Києві ОСОБА_19 , протоколом отримання зразків для експертизи від 10 липня 2014 року у ОСОБА_6 , складеним ст.о\у СДСБЕЗ ОСОБА_20 (т.1, а.п.185), та за прийнятою тим же поліцейським заявою ОСОБА_6 про добровільне надання документів з виконаними ним особисто вільними зразками почерку (т.1, а.п.196).

З матеріалів провадження вбачається, що у реєстрі матеріалів досудового розслідування не вказано постанову слідчого ОСОБА_21 про проведення процесуальних дій на іншій території, зазначену у протоколі отримання зразків для експертизи від 10 липня 2014 року ( т.1 а.п.185), та доручення слідчого у порядку п.3 ч.1 ст.40, ст.41 КПК України щодо відібрання зразків оперативним підрозділом суду. Не надані такі процесуальні документи і суду першої інстанції .

Постанова слідчого СВ Очаківського МВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_21 про відібрання зразків підпису та почерку ОСОБА_10 для експертного дослідження від 25 листопада 2013 року (т.1, а.п. 163) таких доручень не містить.

З огляду на наведене, протокол відібрання зразків підписів та почерку для експертного дослідження у ОСОБА_10 від 04 грудня 2013 року (т.1, а.п.164), складений старшим о\у ВДСБЕЗ Святошинського РУ ГУМВС України в м.Києві ОСОБА_19 , та протокол отримання зразків для експертизи від 10 липня 2014 року у ОСОБА_6 , складений ст.о\у СДСБЕЗ ОСОБА_20 (т.1, а.п.185), отримані без дотримання встановленого КПК України порядку, не уповноваженими на проведення слідчих (розшукових) дій особами, а отже обгрунтовано визнані судом першої інстанції недопустимими доказами.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України передбачено, що речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду.

Протокол огляду слідчим наданих ОСОБА_6 документів з виконаними ним особисто вільними зразками почерку (заява ОСОБА_6 на 8 арк. та наказ № 09 від 23 травня 2013 року про створення тимчасових робочих місць, що містяться у т.1 на а.п.197-205) суду першої інстанції не наданий та у реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутній; документи на підтвердження повноважень о/у ОСОБА_20 щодо збирання доказів у цьому кримінальному провадженні відсутні.

З оглядуна наведене, заява ОСОБА_6 про добровільненадання документівз виконаниминим особистовільними зразками почерку (т.1, а.п.196) також обґрунтовано визнана судом першої інстанції не допустимим доказом, оскільки отримана без додержання порядку, встановленого КПК.

Відповідно доч.ч.1,2ст.23КПКУкраїни, суддосліджуєдокази безпосередньо.Показанняучасниківкримінального провадженнясудотримуєусно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.95 КПК України показання це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Згідно ч.4 зазначеної статті суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо приймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що надані слідчому письмові показання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_22 року (т.1, а.п. а.п 130-135,245, 248-250) на підставі ч.4 ст.95 КПК України не можуть бути враховані судом при ухваленні вироку.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Частиною 3 ст.99КПКУкраїни визначено, що сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

За вимогами частини третьої статті 100 КПК України документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.

З матеріалів кримінального провадження вбачається що стороною обвинувачення суду першої інстанції надані не оригінали, а копії наступних документів: статуту Міжнародної організації «Допомога родинам Чорнобиля» у редакції від 05 липня 2011 року (т.1, а.п.136-139); заяви ОСОБА_6 від 01 вересня 2012 року про прийняття на посаду директора бази відпочинку «Южанка» (т.1, а.п.140),трудової угоди від 30 серпня 2012 року (т.1, а.п.141); наказу № 7 по особовому складу від 01 вересня 2012 року (т.1, а.п.142); довідки ДПІ від 31.08.2011 № 742/29-231 (т.1, а.п.154); листа ПАТ КБ «ПриватБанк» з копіями картки із зразками підписів і відбитка печатки (т.1, а.п.246-247); копії наданих 25 січня 2016 року Очаківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Миколаївської області документів: повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 01 квітня 2013 року № 145, довіреності № 50 від 01.09.2012 року, листа за підписом ОСОБА_6 про прохання МА «Допомога родинам Чорнобиля» зареєструвати базу відпочинку як платника єдиного внеску, листа Управління Пенсійного фонду України в м.Очакові та Очаківському районі Миколаївської області від 25 листопада 2013 року (т.1, а.п.248-254); довідки АБ № 693545 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо Міжнародної асоціації «Допомога родинам Чорнобиля» від 25.06.2013 (т.1, а.п.255); витягу з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.06.2013 року щодо відокремленого підрозділу без статусу юридичної особи База відпочинку «Южанка» Міжнародної асоціації «Допомога родинам Чорнобиля» (т.1, а.п.256-257); довідка Державної реєстраційної служби України (т.1, а.п.258); положення про філію (інший відокремлений підрозділ) база відпочинку «Южанка» Міжнародної асоціації «Допомога родинам Чорнобиля» (т.1, а.п.259-265);протокол прийняття у ОСОБА_13 заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04 вересня 2013 року (т.1, а.п.129).

Отже, такі докази обґрунтовано визнані судом першої інстанції не допустимими, оскільки не надані стороною обвинувачення у передбаченому КПК України порядку.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_23 як неналежні, оскільки вони не містять інформації про обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні

В суді першої інстанції свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_25 в суді першої інстанції зазначили про перебування обвинуваченого у березні 2013 року у Асоціації з метою отримання документів для відкриття бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Вищенаведене підтверджує наявність у обвинуваченого мети здійснення діяльності бази відпочинку «Южанка», однак не свідчать про протиправність цієї мети, намір обвинуваченого зареєструвати базу відпочинку як юридичну особу та підробити для цього документи і використати їх.

Із показань свідка ОСОБА_25 наданих в суді першої інстанції вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_6 керівництвом Міжнародної Асоціації «Допомога родинам Чорнобиля» з метою оформлення документів на базу відпочинку, присвоєння юридичної адреси та приватизації землі були надані відповідні документи, що узгоджується з показаннями ОСОБА_6 про виконання ним дій щодо забезпечення належної діяльності бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відповідно до своїх обов`язків як директора, за дорученням та з відома керівництва Асоціації.

З пояснень свідка ОСОБА_13 наданих в суді першої інстанції вбачається, що ОСОБА_6 з боку керівництва Асоціації надавались два доручення та документи, необхідні для сертифікації і присвоєння юридичної адреси бази відпочинку.

Пояснення свідка ОСОБА_13 щодо обізнаності ОСОБА_6 про неможливість відкриття рахунку бази відпочинку «Южанка» у банку та відсутності у бази відпочинку статусу юридичної особи, а також про надання ОСОБА_6 бланків Асоціації і виявлення у подальшому факту відкриття рахунку бази відпочинку, за відсутності інших допустимих доказів носять характер припущення та є недостатніми для висновку про підроблення ОСОБА_6 . Положення про базу відпочинку «Южанка», доручення б\н від 11 березня 2013 року та клопотання про відкриття рахунку, а також усвідомлення ним того, що вказані документи є підробленими.

Пояснення зазначеного свідка про погодження з ОСОБА_6 діяльності бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у телефонному режимі, видачу йому бланків документів для забезпечення діяльності бази відпочинку узгоджуються з поясненнями ОСОБА_6 про узгодження з керівництвом Асоціації змісту документів та внесення ним до документів дат і номерів з відома керівництва Асоціації.

З показань вищевказаних свідків видно, що жоден з них не був очевидцем підроблення документів обвинуваченим ОСОБА_6 та, відповідно, не повідомив жодних фактів на підтвердження обізнаності обвинуваченого щодо використання ним підроблених документів.

Відповідно до ч.2 ст.62КонституціїУкраїни та аналогічна позиція держави закріплена й у ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, за змістом ч.3 ст.62КонституціїУкраїни обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а відповідно до ч.3 ст.62КонституціїУкраїни та ч.4 ст.17КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

З цього приводу, також неодноразово висловлював правову позицію і Європейський суд з прав людини.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії» в розумінні Суду принцип презумпції невинуватості полягає в наступному. Тягар доведення вини обвинуваченого покладається на обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. Обвинувач повинен повідомити обвинуваченому про докази, що маються проти нього, для того, щоб він міг підготувати та надати доводи в свій захист, і, врешті-решт, обвинувачення повинно надати докази, достатні для визнання його винуватим. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).

Дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі обставини кримінального провадження, суд першої інстанції, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, обґрунтовано дійшов висновку про те, що інкриміновані ОСОБА_6 органом досудового розслідування обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,3,4 ст.358 КК України і є сумнівними, а будь-яких інших об`єктивних доказів вини особи органом державного обвинувачення не надано.

Згідно положень ч.1 ст.373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

За вимогами ст. 374 КПК України, у разі визнання особи виправданою, у мотивувальній частині вироку зазначаються формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Також, відповідно роз`ясненням, наведеним у постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 р. «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», суду належить оцінити всі зібрані у справі докази, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних та інших джерелах, з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.

Пункти 21, 22 цієї ж постанови містять застереження про те, що виправдувальний вирок за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення ухвалюється тоді, коли факт суспільно небезпечного діяння встановлено, але досліджені судом докази виключають або не підтверджують вчинення його підсудним. У мотивувальній частині такого вироку належить викласти результат, аналізу й оцінки доказів зібраних на досудовому слідстві, так і поданих у судовому засіданні, а також мотивовані висновки суду про недоведеність участі підсудного у вчиненні злочину.

Дані вимогисудомпершоїінстанціїприухваленнівирокущодо ОСОБА_6 дотриманні в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вирок суду відповідає наведеним вимогам закону в ньому викладено формулювання обвинувачення за ч.ч. 1,3,4 ст.358 КК України, визнаного судом недоведеним, підстави виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Тому доводи апелянта про недотримання судом при розгляді даного кримінального провадження норм кримінального процесуального закону є неприйнятними.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 були досліджені всі обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, досліджені всі докази, які були надані суду учасниками судового провадження, в тому числі і стороною обвинувачення, за такого судом першої інстанції прийнято всі заходи для забезпечення повноти судового розгляду. Інших належних та допустимих доказів на підтвердження обвинувачення ОСОБА_6 за ч. ч. 1,3,4 ст.358 КК України стороною обвинувачення суду не надано. Прокурором в апеляційній скарзі не наведено доводів на користь протилежного.

Таким чином, суд правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, та обґрунтовано виправдав ОСОБА_6 за недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1,3, 4 ст.358 КК України , в яких обвинувачується ОСОБА_6 .

У відповідності до вимог ст.374 КПК України, суд вказав підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких відкинув докази обвинувачення.

Виправдовуючи ОСОБА_6 у скоєнні зазначених кримінальних правопорушень, суд першої інстанції ухвалив своє рішення відповідно до норм матеріального права, з дотриманням вимог кримінального процесуального закону та на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав, вирок є законним та обґрунтованим, постановлений з дотриманнями вимог кримінального процесуального закону,КонституціїУкраїни та практики Європейського суду з прав людини.

Жодного належного обґрунтування на спростування висновків суду щодо недопустимості, неналежності та недостатності зазначених доказів, апеляційна скарга прокурора не містить.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли стати підставою для скасування виправдувального вироку, не встановлено.

З урахуванням викладеного, відсутні правові підстави для скасування ухваленого судом першої інстанції виправдувального вироку відносно ОСОБА_6 та для ухвалення відносно нього обвинувального вироку за кримінальні правопорушення, передбачені ч.ч. 1,3,4 ст.358 КК України, про що просить апелянт.

З огляду на наведене, апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 424, 425, 426, 532 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційнускаргу процесуального керівника - начальника Очаківського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Березанського районного суду Миколаївської області від 08 грудня 2020 рок відносно ОСОБА_6 без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: