Постанова

від 27.01.2022 по справі 640/5748/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5748/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Кучми А.Ю., Степанюка А.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2021 року (справу розглянуто в порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Смайл про застосування адміністративного арешту коштів на рахунку, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2019 року позивач, Головне управління ДФС у м. Києві, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- застосувати адміністративний арешт коштів на рахунках ТОВ Профі Смайл .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, зокрема, що підставою для звернення до суду із зазначеним позовом є відмова платника податків допустити працівників контролюючого органу до перевірки, що зафіксовано актом від 14.02.2019 року № 266/26-15-14-04-05.

В прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про розгляд апеляційної скарги за участі представника відповідача.

Щодо заявленого відповідачем клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною другою статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Смайл про застосування адміністративного арешту коштів на рахунку та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

15 листопада 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Смайл , в якому відповідач повністю підтримує правовоу позицію суду першої інстанції та вказує про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Відповідач зазначає, зокрема, про неможливість застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків у разі відмови платника податків в допуску до перевірки, відповідач зазначає, що згідно з п. 94.4 ПК України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2021 року на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу ГУ ДФС у м. Києві від 14.02.2019 № 1807 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Профі Смайл з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ Профі Смайл при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (код 41077038) за квітень, травень 2017 року, з ТОВ РЕДГРІН (код 41141506) за грудень 2017 року, за січень, лютий 2018 року, показників декларацій з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств за 2017 рік , з метою вручення копії зазначеного наказу та ознайомлення з направленнями від 14.02.2019 № 250/26-15-14-04-05 співробітником ТУ ДФС у м. Києві 14.02.2019 здійснено виїзд на податкову (юридичну) адресу підприємства: 01103, м. Київ, вул. Драгомирова, буд. 10/10, кв. 60.

Прибувши на місце за встановленою адресою, після отримання копії наказу від 14.02.2019 № 1807, директором ТОВ Профі Смайл Глазко А.Є. було відмовлено у допуску на перевірку, мотивуючи відсутністю підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки та пред`явленням документів, оформлених з порушеннями вимог ст.ст. 78, 81 82 ПК України.

На підставі п. 81.2 ПК України складено акт від 14.02.2019 року за № 266/26-15-14-04-05, яким засвідчено відмову ТОВ Профі Смайл у допуску посадової особи податкового органу до проведення перевірки

Керівником ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення про застосування адміністративного арешту від 15.02.2019 № 27793, яке надіслано на адресу Відповідача рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення, ухвалою суду від 20.02.2019 у справі № 640/2886/19 за зверненням ГУ ДФС у м. Києві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ Профі Смайл , заяву повернуто позивачу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2020 залишено без змін рішення суду від 30.06.2020 у справі 640/2746/19, яким у задоволенні позову щодо оскарження наказу про проведення перевірки від 14.02.2019 № 1807, в рамках реалізації якого представників ГУ ДФС не було допущено до проведення перевірки, судом було відмовлено.

Вважаючи наявними правові підстави для застосування адміністративного арешту коштів позивача на рахунку, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовив та зазначив, що законодавством чітко встановлено не тільки процесуальну можливість звернення до суду із законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але й за наявності підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог. Такими правовими підставами (умовами) є або наявність податкового боргу, якщо в такого платника податків відсутнє майно, та/або його балансова вартість нижча від суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. У даному випадку відсутні докази того, що станом на час звернення до суду відповідач мав податковий борг та у нього було відсутнє майно для цілей погашення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Процедура і підстави застосування адміністративного арешту визначені нормами статті 94 ПК.

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування адміністративного арешту визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України і стосуються як коштів (безвідносно до готівки чи на рахунках), так і іншого майна, на яке може бути звернено стягнення відповідно до закону. Відмінність застосування адміністративного арешту коштів на рахунках від адміністративного арешту іншого майна (в тому числі, готівки) полягає в процедурі застосування: за рішенням суду (щодо арешту коштів на рахунках) та за рішенням керівника податкового органу (щодо іншого майна).

Норми статті 94 ПК України не дають підстави для висновку, що адміністративний арешт майна та адміністративний арешт коштів на рахунках платника податків співвідносяться як родове і видове поняття (як ціле і його складова). Так само ці норми, як і інші правові норми, не встановлюють послідовність процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.

Натомість, приписи статті 94 ПК України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків.

Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2018 року у справі №820/1929/17 зробив висновок про те, що виходячи із системного тлумачення положень статті 94 ПК України не встановлено, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Отже, підстав для висновку, що адміністративний арешт коштів на рахунках може бути застосований судом тільки у випадку прийняття контролюючим органом рішення про накладення адміністративного арешту на майно платника податків, немає.

Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 21 січня 2020 року у справі №820/1730/17, від 23 квітня 2020 року у справі №814/1342/15.

Таким чином, арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України, та не залежить від прийняття контролюючим органом рішення про застосування адміністративного арешту щодо майна платника податків.

Відсутність підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках Відповідача, але за умови наявності відповідних підстав, визначених ПК України.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Враховуючи те, що рішенням суду у справі № 640/2746/19, що набрало законної сили, підтверджено правомірність та обґрунтованість винесеного наказу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 14.02.2019 року №1807 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ПРОФІ СМАЙЛ , у Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві були законні підстави для проведення позапланової виїзної перевірки відповідача.

Відтак, доводи відповідача про те, що відсутність чинного рішення про застосування адміністративного арешту майна платника (в тому числі і порушення строку його прийняття), як і пов`язаність ініціювання застосування арешту коштів платника з прийняттям рішення про арешт майна платника, не відповідає правильному застосуванню норм підпункту 94.2.3 пункту 94.2 та підпункту 94.6.2. пункту 94.6 статті 94 ПК України.

За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та наголошує, що недопуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки за наявності законних підстав для проведення документальної перевірки утворює підстави для застосування арешту коштів на рахунках платника, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав задоволення позову.

Аналогічні висновки за подібних правовідносин зроблені Верховним Судом у постановах від 4 грудня 2019 року у справі №520/1071/19, від 23 грудня 2020 року у справі №813/4046/17.

Щодо доводів відповідача стосовно застосування адміністративного арешту за відсутності податкового боргу та без обмеження суми в межах арешту коштів, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на таке.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

Колегія суддів зазначає, що норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини.

Так, норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Отже, саме у разі звернення контролюючого органу до суду щодо застосування адміністративного арешту коштів, що знаходяться в банку, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Це зумовлено тим, що у цьому випадку арешт по суті є способом забезпечення погашення наявного податкового боргу, тому може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання зобов`язання платника податків щодо погашення податкового боргу.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 6 лютого 2020 року у справі №826/8691/16, від 24 квітня 2020 року у справі №802/2067/15-а.

Оскільки за змістом встановлених у цій справі обставин контролюючий орган звернувся до суду щодо застосування арешту коштів на банківських рахунках платника не з підстав, визначених у підпункті 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України - на забезпечення виконання обов`язку платника щодо погашення суми податкового боргу, а на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України у зв`язку із недопуском посадових осіб контролюючого органу до перевірки на наявності законних підстав для проведення цієї перевірки, доводи відповідача щодо обмеження застосування арешту коштів на банківських рахунках сумою боргу є безпідставними.

Аналогічний підхід до застосування правових норм в межах позову податкового органу про застосування адміністративного арешту висловлено у постановах Верховного Суду від 23 квітня 2021 року у справі №640/20759/18, від 27 травня 2021 року у справі №813/191/18 та ін.

Частиною першою статті 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об`єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 КАС не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.

До того ж, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, які були викладені у постанові від 30.01.2019 року по справі № 755/10947/17, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію, якою в межах спірних правовідносин є викладені вище доводи.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Смайл про застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матерільаного права.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2021 року - задовольнити повністю.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2021 року - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Смайл про застосування адміністративного арешту коштів на рахунку - задовольнити повністю.

Застосувати адміністративний арешт коштів на рахунках ТОВ Профі Смайл (код ЄДРПОУ 35371238), а саме:

р/р НОМЕР_1 , МФО 300346, назва банку АТ Альфа-Банк у м. Києві;

р/р НОМЕР_2 , МФО 300346, назва банку АТ Альфа-Банк у м. Києві;

р/р НОМЕР_3 , МФО 300023, назва банку АТ УКРСОЦБАНК ;

р/р НОМЕР_4 , МФО 300023, назва банку АТ УКРСОЦБАНК .

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді А.Ю. Кучма,

А.Г. Степанюк