Рішення

від 01.07.2021 по справі 640/5748/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2021 року м. Київ № 640/5748/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Смайл прозастосування адміністративного арешту коштів на рахунку,- В С Т А Н О В И В:

Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Смайл (03048, м. Київ, вул. Драгоманова, 10/10, кв. 60, код ЄДР: 35371238), в якому просить суд застосувати адміністративний арешт коштів на рахунках ТОВ Профі Смайл .

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до наказу ГУ ДФС у м. Києві від 14.02.2019 № 1807 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Профі Смайл з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ Профі Смайл при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (код 41077038) за квітень, травень 2017 року, з ТОВ РЕДГРІН (код 41141506) за грудень 2017 року, за січень, лютий 2018 року, показників декларацій з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств за 2017 рік , з метою вручення копії зазначеного наказу та ознайомлення з направленнями від 14.02.2019 № 250/26-15-14-04-05 співробітником ТУ ДФС у м. Києві 14.02.2019 здійснено виїзд на податкову (юридичну) адресу підприємства: АДРЕСА_1 .

Прибувши на місце за встановленою адресою, після отримання копії наказу від 14.02.2019 № 1807, директором ТОВ Профі Смайл Глазко А.Є. було відмовлено у допуску на перевірку, мотивуючи відсутністю підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки та пред`явленням документів, оформлених з порушеннями вимог ст.ст. 78, 81 82 ПК України.

Заявник зазначає, що на підставі п. 81.2 ПК України складено акт від 14.02.2019 року за № 266/26-15-14-04-05, яким засвідчено відмову ТОВ Профі Смайл у допуску посадової особи податкового органу до проведення перевірки

Керівником ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення про застосування адміністративного арешту від 15.02.2019 № 27793, яке надіслано на адресу Відповідача рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення.

Заявник також зазначає, що ухвалою суду від 20.02.2019 у справі № 640/2886/19 за зверненням ГУ ДФС у м. Києві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ Профі Смайл , заяву повернуто позивачу.

Заявник зазначає, що відповідно до п/п. 94.6.2. п. 94.6 ст. 94 ПК України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відтак, заявник просить задовольнити позов.

Позиція відповідача.

Слід зазначити, що початково товариство звернулося із клопотанням про зупинення провадження у справі мотивуючи це тим, що в іншій справі № 640/2746/19 оскаржується наказ про проведення перевірки від 14.02.2019 № 1807, в рамках реалізації якого представників ГУ ДФС не було допущено до проведення перевірки, що у свою чергу, зумовило звернення ГУ ДФС до суду із позовом про застосування адміністративного арешту коштів.

Ухвалою суду від 14.08.2020 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням суду у справі № 640/2746/19.

Між тим, враховуючи те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2020 залишено без змін рішення суду від 30.06.2020 у справі 640/2746/19, яким у задоволенні позову було відмовлено, ухвалою суду від 09.10.2020 провадження у даній справі було поновлено.

Відповідачем були надані додаткові пояснення щодо заявлених вимог, а саме щодо:

- неможливості застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків у разі відмови платника податків в допуску до перевірки;

- стосовно припинення арешту майна ТОВ "ПРОФІ СМАЙЛ" відповідно до рішення № 27790 від 15.02.2019 у зв`язку з не підтвердженням обґрунтованості адміністративного арешту протягом 96 годин та стосовно пропуску звернення до суду (24 годин) - стосовно вчинення ТОВ "ПРОФІ СМАЙЛ" дій, спрямованих на забезпечення проведення перевірки;

стосовно вчинення ТОВ "ПРОФІ СМАЙЛ" дій, спрямованих на забезпечення проведення перевірки.

Так, стосовно неможливості застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків у разі відмови платника податків в допуску до перевірки, відповідач зазначає, що згідно з п. 94.4 ПК України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Зазначає, що п/п. 94.2.3 ПК України, на який позивач посилається в позові, як на підставу для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача, визначений ПК України для застосування адміністративного арешту саме майна платника податків, який застосовується за рішенням керівника контролюючого органу.

Арешт же коштів на рахунку платника податків, , як зазначає відповідач, у відповідності до абз. 4 п. 94.6 ст. 94 ПК України, здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Таким чином, як зазначено у поясненнях, на законодавчому рівні, положеннями норм податкового законодавства розрізненні правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.

Не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об`єкт, в той же час наявні особливості та різниця у виникненні підстав для вчинення відповідних дій, пов`язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). У зв`язку з чим, на думку відповідача, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.

На користь такого висновку, як зазначає відповідач, також свідчить п. 7.3. розділу VII Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 632, який встановлює, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому КАС України , у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Відтак, системний аналіз норм ПК України та Порядку дає підстави для висновку, що рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків має передувати зверненню податкового органу до суду із вимогами про застосування арешту коштів, а підстави, визначені п. 94.2 ст. 94 ПК України, є передумовою саме для застосування адміністративного арешту майна податковим органом.

Більше того, як зазначено у поясненнях, до повноважень податкового органу законодавець відніс право цього суб`єкта владних повноважень звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (п/п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

Наведені нормативні приписи, як зазначено у поясненнях, у своїй сукупності свідчать про те, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення контролюючого органу до суду із позовом про застосування адміністративного арешту коштів платника податків, а й підстави (умови), за наявності яких існує правова можливість для задоволення такого позову.

В даному випадку, як зазначає відповідач, такими правовими підставами (умовами) є виключно наявність у платника податків податкового боргу, і виключно при умові, що в такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Як зазначає відповідач, аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом у його постановах від 27.11.2018 у справі № 813/1080/18, від 20.11.2018 у справах № 813/929/18 та № 825/1722/18, від 06.11.2018 у справі № 813/905/18.

Звертаючись до суду з даним позовом, ГУ ДФС у м. Києві єдиною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках Відповідача визначив положення пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України (відмова в допуску до перевірки ), яка взагалі є передумовою для застосування адміністративного арешту майна. Жодних інших підстав (наявність боргу та відсутність майна, що є передумовою застосування арешту коштів), які передбачені в пп. 20.1.33 ПК України, заявником не наведено.

У зв`язку з цим, за висновком відповідача, на даний час відсутні обставини, визначені податковим законодавством України, які надають право контролюючому органу звертатись до суду із заявою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.

Таким чином, на думку відповідача, вимоги ГУ ДФС у м. Києві про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно припинення арешту майна ТОВ "ПРОФІ СМАЙЛ", відповідно до рішення № 27790 від 15.02.2019 у зв`язку з не підтвердженням обґрунтованості адміністративного арешту протягом 96 годин та стосовно пропуску звернення до суду (24 годин) відповідач зазначає, що провадження у цій справі № 640/5748/19 відкрито за позовом про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків (без зазначення дати і номеру).

В якості обґрунтування своїх вимог про застосування адміністративного арешту майна ТОВ "ПРОФІ СМАЙЛ" Позивач (а саме, ГУ ДФС у м. Києві) посилається на пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України щодо арешту коштів платника та здійснює посилання на рішення № 27790 від 15.02.2019 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, постановленого на підставі п.94.2 ст. 94 ПК України.

Відповідач зазначає, що пункт 94.10 ПК України встановлює, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Відповідач зазначає, що відповідно до п/п. 94.19.1 ПК України, припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Відповідач зазначає, що з тексту рішення № 27790 від 15.02.2019 про застосування адміністративного арешту майна платника податків вбачається, що дата і час прийняття рішення 15.02.2019 11:30.

До Окружного адміністративного суду м. Києва заява про застосування адміністративного арешту на підставі рішення № 27090 від 15.02.2019 вперше надійшла 19.02.2020.

Ухвалою судді ОАС м. Києва від 19.02.2019 заяву Позивача повернуто у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Враховуючи те, що заява Позивача про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту надійшла до суду зі спливом 24 годин, арешт майна ТОВ "ПРОФІ СМАЙЛ" припинено з 16.02.2019 11:31.

Крім того, зі спливом 96 годин арешт коштів платника вважається припиненим. Законодавство України, як зазначає відповідач, не передбачає продовження даного строку на час розгляду справи у суді та припиняється зі спливом вказаного терміну

Відсутні підстави у Позивача для звернення до суду та для задоволення позовних вимог, оскільки, застосований арешт є припиненим в силу положень ПК України (аналогічна правова позиція, як зазначає відповідач, викладена Верховним Судом у постанові від 18 квітня 2019 року по справі № 820/2522/17).

Стосовно вчинення ТОВ "Профі Смайл" дій, спрямованих на забезпечення проведення перевірки , заявник зазначає, що 05.10.2020 р. ТОВ "Профі Смайл" звернулось до ГУ ДПС у м. Києві із заявою про проведення позапланової документальної виїзної перевірки (вхідній номер за даними ТУ ДПС у м. Києві 108511/10) з питань дотримання ТОВ "Профі Смайл" вимог податкового законодавства при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс" за квітень, травень 2017 року, з ТОВ "Редгрін" за грудень 2017 року, січень, лютий 2018 року, показників звітності з їх відображенням у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік.

Зміст положення підпункту 94.19.3 пункту 94.19 статті 94 ПК України передбачає, що припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється, в тому числі, у зв`язку з усуненням платником податків причин застосування адміністративного арешту.

Таким чином, як вважає позивач, відсутні підстави для задоволення позову ГУ ДФС у м. Києві у справі № 640/5748/19.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою судді від 05.04.2019 відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Як вже зазначалося, провадження у справі зупинялось та за результатами розгляду іншої справи про оскарження наказу про проведення перевірки - поновлювалось.

Обставини, встановлені судом.

У даному випадку учасниками справи не спростовуються та не заперечуються обставини призначення перевірки, прибуття посадових осіб за місцезнаходженням товариства для проведення перевірки та відмови керівника товариства у допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, а відтак, вказані обставини є встановленими. Власне відмова у допуску до проведення перевірки і зумовила звернення податкового органу до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг , у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

При цьому, підстави, визначені пунктом 94.2 ПК України, є передумовою саме для застосування адміністративного арешту майна податковим органом.

Законодавством чітко встановлено не тільки процесуальну можливість звернення до суду із законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але й за наявності підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог. Такими правовими підставами (умовами) є або наявність податкового боргу , якщо в такого платника податків відсутнє майно , та/або його балансова вартість нижча від суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Зазначена правова позиція сформована у постанові постанови Верховного Суду від 4 вересня 2020 року у справі N 813/2018/17.

У свою чергу, як зазначив Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2019 року у справі N 813/483/17 в контексті застосування п. 94.6. ПК України, підставою арешту коштів на рахунку платника податків, серед іншого , може бути факт не допуску ревізорів до проведення виїзної документальної перевірки такого платника.

У даному випадку відсутні докази того, що станом на час звернення до суду відповідач мав податковий борг та у нього було відсутнє майно для цілей погашення податкового боргу.

Щодо не допуску до перевірки, що стало підставою для звернення до суду, слід зазначити, що позивач може мати свою суб`єктивну позицію щодо протиправності наказу про проведення перевірки, яка може бути помилковою, а може бути підтверджена судом.

У даному випадку відповідачу було відмовлено у задоволенні позову про скасування наказу про проведення перевірки.

Між тим, 05.10.2020, тобто одразу після вирішення спору судом, відповідач звернувся до податкового органу про призначення в найближчий час перевірки за наведеним вище предметом, чим по суті вичерпав юридичний конфлікт, який початково виник у зв`язку з не допуском представників податкового органу до проведення перевірки, у зв`язку з чим станом на час розгляду справи відпали передумови для арешту коштів на рахунках платника податків та, відповідно, відпали підстави для задоволення даного позову, оскільки в кінцевому результаті досягнута ціль податкового контролю - проведення перевірки податковим органом за зверненням відповідача, реалізації функцій щодо чого вже цілком залежить від позивача.

Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України.

Суддя О.А. Кармазін