Постанова

від 26.01.2022 по справі 320/7295/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/7295/21 Головуючий у 1 інстанції: Колеснікова І.С.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Костюк Л.О.

Кузьмишиної О.М.

За участю секретаря Борисовської Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернувся до суду з позовом до Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького, в якому просив застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель: корпусу №5 (спальний корпус) кухні, пральні, котельні Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького (код ЄДРПОУ 22206086) за адресою: Київська область, смт. Ворзель, вул. Кленова, буд. 38, шляхом зобов`язання Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 18 березня 2021 року №96.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що на момент прийняття рішення судом першої інстанції, відповідачем не були усунуті порушення норм техногенної та пожежної безпеки в повному обсязі. Також, апелянт зазначає, що застосування заходів реагування направлені на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

20 січня 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Також, 26 січня 2022 року електронною поштою до суду апеляційної інстанції від відповідача - Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького надійшло клопотання про долучення до матеріалів письмових доказів.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав .

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Київський міський будинок дитини ім. М.М. Городецького, ідентифікаційний код 22206086, місцезнаходження: вул. Кленова, 35, смт. Ворзель, м. Ірпінь, Київська область, 08296, зареєстрований як юридична особа 23.03.1998, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 18.02.2008 запис №13571200000002183.

На підставі наказу від 24.02.2021 №195 Про проведення позапланових перевірок , посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 01.03.2021 №1568 Ірпінським міським відділом ГУ ДСНС України у Київській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання - Київським міським будинком дитини ім. М.М. Городецького вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено Акт від 18.03.2021 №96.

Як вбачається зі змісту зазначеного Акта, за результатами проведення заходу встановлено наявність порушень відповідачем вимог законодавства, а саме: не виконано пуско-налагоджувальні роботи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу, встановленої в приміщенні корпусувідповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (пункт 1.1 глави 1 розділу V ППБ); переносні вогнегасники у приміщеннях не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника чи на підставках, що надійно закріплені до підлоги (пункт 3.10 глави 3 розділу V ППБУ); дерев`яні елементи горищних покриттів будівлі (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу III ППБ); не проведено роботи по захисту будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ); двері евакуаційного виходу з корпусу назовні виконано шириною менше 0,8 м, чим порушено вимоги п. 7.2.7. ДБН В 1.1-7:2016 (пункт 2.23 глави 2 розділу III ППБУ); на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги, в приміщеннях закладу не встановлено вказівні знаки для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння згідно ДСТУ ISO6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір , ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности (пункт 3.10 глави 3 розділу V ППБУ); на шляхах евакуації 2-го евакуаційного виходу з групи №3 розміщено меблі (пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ); горище будівлі захаращено сторонніми предметами та використовується як складська дільниця. (пункт 2.12 глави 2 розділу III ППБУ); не виконано пуско-налагоджувальні роботи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу, встановленої в приміщенні, відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (пункт 1.1 глави 1 розділу V ППБУ); переносні вогнегасники у приміщеннях не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника чи на підставках, що надійно закріплені до підлоги (пункт 3.10 глави 3 розділу V ППБУ); будівлю не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією відповідно ДБН В.2.5-56:2014 та ДСТУ-Н СЕN/ТS 54-14:2009 (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ); приміщення електрощитової не відокремлено від приміщень протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості (пункт 1.24 глави 1 розділу IV ППБУ); приміщення електрощитової захаращено сторонніми матеріалами та використовується не за призначенням (пункт 2.12 глави 2 розділу III ППБУ); дозволяється складування горючих матеріалів (відходів деревини) в безпосередній близькості до будівлі (абзац перший пункту 1.1 глави 1 розділу III ППБУ); в приміщенні газової котельні електромережа не виконана у вибухозахищеному виконанні відповідно до класу зони по ПУЕ та НПАОП 40.1-1.32-01, що є порушенням п. 16.22 ДБН В 2.5-77:2014 Котельні (глава 1 пункти 1.1, 1.3 розділу IV ППБУ); не проведено ідентифікацію об`єкта господарської діяльності, відповідно до Розділу III, п. 7 Наказу МНС №140 (пункт 3 розділу III наказу МВС від 05.11.2018 №879 ПТБ).

Зазначений Акт підписано керівником суб`єкта господарювання без зауважень.

Позивач, з метою застосування заходів реагування, звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Положеннями частини 1 статті 1 вищевказаного Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Частиною 1 статті 3 Закону №877-V закріплено, що державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

За приписами до ч. 7 ст. 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У відповідності до ст. 47 Кодексу цивільного захисту України, державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Приписами статті 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять, зокрема, органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду.

У відповідності до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Нормами пп. 2 п. 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій передбачено, що основними завданнями ДСНС, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб;

Статтею 66 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки віднесено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно вимог частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 24.02.2021 № 195 Про проведення позапланових перевірок , позивачем було здійснено позапланову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького, за адресою: Київська обл., смт Ворзель, вул. Кленова, буд. 35 (Київська обл., смт Ворзель, вул. Кленова, буд. 38).

01 березня 2021 року було видане посвідчення № 1568 на проведення позапланової перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького, за адресою: Київська обл., смт Ворзель, вул. Кленова, буд. 35 (Київська обл., смт Ворзель, вул. Кленова, буд. 38), яке було вручено під підпис в.о. головного лікаря Федорову В.І. 17.03.2021 (а.с. 22).

18 березня 2021 року за результатами позапланової перевірки був складений Акт № 96 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та було виявлено 20 порушень, а саме,

Корпус №5:

1) Не виконано пуско-налагоджувальні роботи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу, встановленої в приміщенні корпусувідповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (пункт 1.1 глави 1 розділу V ППБ);

2) Переносні вогнегасники у приміщеннях не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника чи на підставках, що надійно закріплені до підлоги (пункт 3.10 глави 3 розділу V ППБУ);

3) Дерев`яні елементи горищних покриттів будівлі (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу III ППБ);

4) Не проведено роботи по захисту будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ);

5) Двері евакуаційного виходу з корпусу назовні виконано шириною менше 0,8 м, чим порушено вимоги п. 7.2.7. ДБН В 1.1-7:2016 (пункт 2.23 глави 2 розділу III ППБУ);

6) На видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги, в приміщеннях закладу не встановлено вказівні знаки для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння згідно ДСТУ ISO6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір , ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности (пункт 3.10 глави 3 розділу V ППБУ);

7) На шляхах евакуації 2-го евакуаційного виходу з групи №3 розміщено меблі (пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ);

8) Горище будівлі захаращено сторонніми предметами та використовується як складська дільниця. (пункт 2.12 глави 2 розділу III ППБУ);

Кухня:

9) Не виконано пуско-налагоджувальні роботи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу, встановленої в приміщенні, відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (пункт 1.1 глави 1 розділу V ППБУ);

10) Переносні вогнегасники у приміщеннях не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника чи на підставках, що надійно закріплені до підлоги (пункт 3.10 глави 3 розділу V ППБУ);

11) Дерев`яні елементи горищних покриттів будівлі (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу III ППБУ);

12) Не проведено роботи по захисту будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ);

Пральня:

13) Будівлю не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією відповідно ДБН В.2.5-56:2014 та ДСТУ-Н СЕN/ТS 54-14:2009 (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ);

14) Приміщення електрощитової не відокремлено від приміщень протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості (пункт 1.24 глави 1 розділу IV ППБУ);

15) Приміщення електрощитової захаращено сторонніми матеріалами та використовується не за призначенням (пункт 2.12 глави 2 розділу III ППБУ);

16) Дерев`яні елементи горищних покриттів будівлі (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу III ППБУ);

17) Не проведено роботи по захисту будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

18) Дозволяється складування горючих матеріалів (відходів деревини) в безпосередній близькості до будівлі (абзац перший пункту 1.1 глави 1 розділу III ППБУ);

19) В приміщенні газової котельні електромережа не виконана у вибухозахищеному виконанні відповідно до класу зони по ПУЕ та НПАОП 40.1-1.32-01, що є порушенням п. 16.22 ДБН В 2.5-77:2014 Котельні (глава 1 пункти 1.1, 1.3 розділу IV ППБУ);

20) Не проведено ідентифікацію об`єкта господарської діяльності, відповідно до Розділу III, п. 7 Наказу МНС №140 (пункт 3 розділу III наказу МВС від 05.11.2018 №879 ПТБ).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що застосування заходів реагування матиме більш негативні наслідки для відповідача та дітей, які утримуються у будинку дитини, ніж існування ризиків, пов`язаних з порушенням відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Колегія суддів категорично не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, з огляду на наступне.

Так, колегія суддів наголошує на тому, що, відповідно до висновків Акту від 18 березня 2021 року №96, кожне з виявлених порушень несе ризик настання негативних наслідків у вигляді пожежі.

При цьому, кожне з виявлених порушень створює очевидну загрозу життю та здоров`ю працівників відповідача та дітей, які утримуються у будинку дитини, а сукупність цих порушень вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

На переконання колегії суддів, забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року у справі №810/2400/18.

Чинне законодавство не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, вказане поняття є оціночним. Разом з тим, порушення відповідачем протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки, такі порушення впливають на забезпечення безпеки при експлуатації (роботи) будівлі Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького, у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.

Недодержання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Так, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №320/7019/18 вказав наступне: …існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель .

З огляду на зазначене, враховуючи, що кожне із виявлених порушень навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування, висновки суду першої інстанції про неспівмірність обраного заходу реагування є хибними.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що Київським міським будинком дитини ім. М.М. Городецького вживаються всі можливі заходи для усунення порушень, які зазначені у Акті № 96 від 18.03.2021.

На підтвердження вищезазначеного, відповідачем надано суду апеляційної інстанції копії договорів, рахунку на оплату, акту наданих послуг, актів приймання виконаних будівельних робіт, квитанції.

Разом з тим, колегія суддів наголошує на тому, що в суді апеляційної інстанції представник Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького - Русаков С.О. підтвердив, що відповідачем не усунуто всі порушення, зазначені в Акті від 18 березня 2021 року №96.

На переконання колегії суддів, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель: корпусу №5 (спальний корпус) кухні, пральні, котельні Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького адресою: Київська область, смт. Ворзель, вул. Кленова, буд. 38, шляхом зобов`язання Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта направлені на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, колегія суддів враховує, що у випадку застосування до відповідача заходів реагування, такі заходи матимуть тимчасовий характер, період дії яких залежить безпосередньо від факту усунення Київським міським будинком дитини ім. М.М. Городецького виявлених порушень, а застосовані до відповідача заходи реагування матимуть, також, спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Також, такі заходи реагування, як часткове або повне зупинення експлуатації (роботи) будівлі - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №810/2400/18.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель: корпусу №5 (спальний корпус) кухні, пральні, котельні Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького (код ЄДРПОУ 22206086) за адресою: Київська область, смт. Ворзель, вул. Кленова, буд. 38, шляхом зобов`язання Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 18 березня 2021 року №96.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, а тому, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель: корпусу №5 (спальний корпус) кухні, пральні, котельні Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького (код ЄДРПОУ 22206086) за адресою: Київська область, смт. Ворзель, вул. Кленова, буд. 38, шляхом зобов`язання Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 18 березня 2021 року №96.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Костюк Л.О.

Кузьмишина О.М.

Повний текст постанови виготовлено 31.01.2022 р.