Ухвала

від 18.04.2022 по справі 320/7295/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 320/7295/21

адміністративне провадження № К/990/6035/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу Київського міського будинку дитини імені М.М. Городецького на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року у справі № 320/7295/21 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Київського міського будинку дитини імені М.М. Городецького про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:

застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель: корпусу №5 (спальний корпус) кухні, пральні, котельні Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького (код ЄДРПОУ 22206086) за адресою: Київська область, смт. Ворзель, вул. Кленова, буд. 38, шляхом зобов`язання Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 18 березня 2021 року №96.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель: корпусу №5 (спальний корпус) кухні, пральні, котельні Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького (код ЄДРПОУ 22206086) за адресою: Київська область, смт. Ворзель, вул. Кленова, буд. 38, шляхом зобов`язання Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 18 березня 2021 року №96.

У поданій касаційній скарзі представник відповідача з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке.

08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.

Так, відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Дослідивши подану касаційну скаргу на предмет відповідності наведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить посилання на неврахування судами попередніх інстанції правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі №826/19328/16, від 19 травня 2020 року у справі №420/5156/18, від 28 листопада 2019 року у справі №820/4971/16.

Представник відповідача, посилаючись на вказані постанови Верховного Суду зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статтей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України та проігнорував факт усунення відповідачем більшої частини порушень.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами;

2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено;

3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду;

4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Лише перелік норм законодавства, які на думку скаржника судом апеляційної інстанції були неправильно враховані, зазначення пунктів постанов Верховного Суду не достатньо для можливості відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Інші доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судом апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 169, 328,330,332 КАС України,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Київського міського будинку дитини імені М.М. Городецького на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року у справі № 320/7295/21 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Київського міського будинку дитини імені М.М. Городецького про застосування заходів реагування повернути скаржнику.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддяМ.В. Білак