Рішення

від 10.02.2022 по справі 394/251/21

НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

2 6100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

10.02.22 394/251/21

2/394/19/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Краснопольської Л.П.

за участю секретаря судового засідання Гук Н.А.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі - Підвисоцької сільської ради Кіровоградської області до ОСОБА_2 про визнання права власності держави на земельну ділянку, усунення перешкод власнику у користуванні та розпорядженні своїм майном ,-

В С Т А Н О В И В :

Керівник Голованівської окружної прокуратури звернувся до Новоархангельского районного суду Кіровоградської області із позовною заявою, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області до ОСОБА_2 з вищезазначеним позовом, обгрунтувавши його тим, що рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 30.09.2019 року у справі №394/295/19 позовні вимоги прокурора задоволено в повному обсязі та визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-5590/14-17-СГ від 23.06.2017 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_3 без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Підвисоцької сільської ради Голованівського (Новоархангельського) району Кіровоградської області; витребувано від ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Підвисоцької сільської ради Голованівського (Новоархангельського) району Кіровоградської області площею 2 га з кадастровим номером 3523684200:02:000:1357 на користь Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області. Дотримуючись вимог ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , з метою виконання судового рішення у справі №394/295/19 рішення суду, прокурор звернувся до державного реєстратора про вчинення реєстраційних дій щодо речового права власності за державою на земельну ділянку 3523684200:02:000:1357. Однак, вчинити реєстраційні дії щодо вищевказаної земельної ділянки здійснити не вдалося, так як 22.12.2020 року за заявою ОСОБА_2 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання 14 земельних ділянок, які згідно з Витягами з Державного реєстру речових прав належали йому на праві приватної власності, у тому числі й земельна ділянка з кадастровим номером 3523684200:02:000:1357 площею 2 га, були об`єднані в одну земельну ділянку загальною площею 28 га та присвоєно кадастровий номер 3523684200:02:000:1536. В результаті об`єднання (поділу) відомості з Державного земельного кадастру про вищещащначені земельні ділянки були автоматично заархівовані, у відповідності до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 р. 14.01.2021 р. ОСОБА_2 здійснив державну реєстрацію речового права власності на земельну ділянку площею 28 га під кадастровим номером 3523684200:02:000:1536 - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2270367535236.

В подальшому 10.03.2021 здійснено державну реєстрацію речового права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 18 га під кадастровим номером 3523684200:02:000:1540, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2310168835236 та державну реєстрацію речового права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 8 га під кадастровим номером 3523684200:02:000:1541, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2310182835236.

Речове право власності на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3523684200:02:000:1539 наразі не зареєстровано.

За вищеперерахованих обставин неможливо здійснити реєстрацію права власності держави в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельної ділянку 3523684200:02:000:1357, а також вчинити дії з повернення від ОСОБА_2 до держави в натурі (на місцевості) цієї земельної ділянки, зважаючи, що такого об`єкта цивільних прав, як земельна ділянка 3523684200:02:000:1357 наразі не існує.

Зважаючи, на те що земельна ділянка площею 2 га під кадастровим номером 3523684200:02:000:1357 за рішенням суду підлягає поверненню державі від відповідача ОСОБА_2 , проте до цього часу виконати рішення неможливо, що є підставою для звернення до суду з даним позовом.

Просив визнати право власності держави на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3523684200:02:000:1539, (заархівований кадастровий номер 3523684200:02:000:1357), яка розташована на території Підвисоцької сільської ради Голованівського (Новоархангельського) району Кіровоградської області; усунути перешкоди власнику - державі, в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, у користуванні та розпорядженні своїм майном - земельною ділянкою з кадастровим номером 3523684200:02:000:1539 (заархівований кадастровий номер 3523684200:02:000:1357), площею 2 га, яка розташована на території Підвисоцької сільської ради Голованівського (Новоархангельського) району Кіровоградської області шляхом зобов`язання ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області земельну ділянку з кадастровим номером 3523684200:02:000:1539 (заархівований кадастровий номер 3523684200:02:000:1357, площею 2 га, яка розташована на території Підвисоцької сільської ради Голованівського (Новоархангельського) району Кіровоградської області та стягнути з відповідача на користь Кіровограської обласної прокуратури сплачений судовий збір.

Прокурор в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному оббсязі, просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві, оскільки добровільно рішення про повернення ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області площею 2 га з кадастровим номером 3523684200:02:000:1357 не виконане, тому наполягала на задоволенні всіх позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, в порядку, передбаченому ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив. При цьому в матеріалах справи міститься заперечення відповідача на позовну заяву, з якого вбачається, що він не визнає позовних вимог з підстав, викладених у запереченні та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі ( ч. 1 ст. 223 ЦПК України) .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників, присутніх в залі засіданні, суд дійшов до наступних висновків:

Судом встановлено, що предметом спору в даній справі є правовідносини щодо визнання права власності, які регулюються нормами Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України.

Предметом позову є вимога власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

Статтею 15 ЦК визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Положеннями ч. 1 ст. 3 ЦПК України передбачено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55). Положеннями вказаної статті також визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Принципом верховенства права, визнається, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 30.09.2019 року у справі №394/295/19 р. за позовом Новоукраїнської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки у власність держави, позовні вимоги прокурора задоволено в повному обсязі та: - визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.06.2017 №11-5590/14-17-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_3 без змін цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Підвисоцької сільської ради Голованівського (Новоархангельського) району Кіровоградської області, що підтверджується копією відповідного Наказу (а.с. 18); - витребувано від ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Підвисоцької сільської ради Голованівського (Новоархангельського) району Кіровоградської області площею 2 га з кадастровим номером 3523684200:02:000:1357 на користь Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, що підтверджується копією відповідного рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області (а.с. 34-41).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка 3523684200:02:000:1357 площею 2 га належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу №2473 від 18.08.2017 року (а.с.22-24).

Листом №88/117-21 від 25.03.2021 року, відділ у Новоархангельському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградської області на запит прокурора надав пояснення, що земельна ділянка під кадастровим номером 3523684200:02:000:1536, загальною площею 28 га, сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання 14 земельних ділянок, в результаті об`єднання земельних ділянок під кадастровими номерами 3523684200:02:000:1401, 3523684200:02:000:1360, 3523684200:02:000:1390, 3523684200:02:000:1362, 3523684200:02:000:1359, 3523684200:02:000:1364, 3523684200:02:000:1372, 3523684200:02:000:1368, 3523684200:02:000:1400, 3523684200:02:000:1357, 3523684200:02:000:1358, 3523684200:02:000:1370, 3523684200:02:000:1356, 3523684200:02:000:1399.

Пізніше за заявою ОСОБА_2 , на підставі проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь земельної ділянки, яка перебувала у власності ОСОБА_2 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 28 га, під кадастровим номером 3523684200:02:000:1536 до Державного земельного кадастру було внесено зміни щодо складу угідь, а саме вид угідь вищевказаної земельної ділянки багаторічні насадження (код згідно з КВЗУ 002.03) було змінено на ріллю (код згідно з КВЗУ 001.01); 01.03.2021 року за заявою ОСОБА_2 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, загальною площею 28 га, належних ОСОБА_2 , місце розташування: Підвисоцька сільська рада Голованівського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, земельна ділянка під кадастровим номером 3523684200:02:000:1536 була поділена на три ділянки: 3523684200:02:000:1539 - загальною площею 2 га, 3523684200:02:000:1540 - загальною площею 18 га, 3523684200:02:000:1541 - загальною площею - 8 га (а.с. 49-50).

Листом №90/117-21 від 29.03.2021 року, відділ у Новоархангельському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області на запит прокурора, надав пояснення, що кадастрові плани земельних ділянок містять координати поворотних точок меж земельних ділянок що формуються. При порівнянні координат поворотних точок меж земельних ділянок 3523684200:02:000:1357 та 3523684200:02:000:1539 виявлено, що вони є ідентичні та їх межі повністю співпадають. Окремо звернули увагу на те, що відповідно до вимог п є ст. 56 закону України Про землеустрій , технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок обов`язково повинна містити - згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв`язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній) (а.с. 51-52).

Листом №100/117-21 від 08.04.2021 року, відділ у Новоархангельському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області на запит прокурора надав пояснення, що відповідно до вимог п. 107 ПКМУ №1051 від 17.10.2012 р. Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру , державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку. Відповідно до ч. 4 ст. 24 закону України Про Державний земельний кадастр , для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа. Згідно з п. 8 зазначеної статті, на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому містяться всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки (а.с. 53-54).

Разом з тим представником відповідача на адресу суду був наданий відзив на позовну заяву, згідно якого позовну заяву зазачено безпідставною та необґрунтованою, оскільки відсутній предмет позову, позивачем обрано неналежний спосіб захисту, позов пред`явлено до неналежного відповідача. Важає, що позовна заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Станом на сьогоднішній день земельна ділянка під кадастровим номером 3523684200:02:000:1357, площею 2 га припинила своє існування, як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасована. Всі зміни, які були внесені до Державного земельного кадастру, зокрема щодо об`єднання 14 земельних ділянок в одну, в результаті чого було зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 3523684200:02:000:1536 загальною площею 28 га, до складу якої ввійшла земельна ділянка під кадастровим номером 3523684200:02:000:1357, площею 2 га. Але саме після поділу земельної ділянки під кадастровим номером 3523684200:02:000:1536, площею 28 га, було зареєстровано земельну ділянку з присвоєнням їй кадастрового номеру 3523684200:02:000:1539, площею 2 га (координати поворотних точок меж якої є ідентичними координатам точок меж первинної земельної ділянки 3523684200:02:000:1357, площею 2 га). Земельна ділянка під кадастровим номером 3523684200:02:000:1536 саме на підставі згоди-заяви ОСОБА_2 та технічної документації із землеустрою була поділена на три земельні ділянки, одній з яких присвоєно кадастровий номер 3523684200:02:000:1539, площею 2 га. Дані дії з виділу земельної ділянки були зроблені ОСОБА_2 для забезпечення ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області можливості реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3523684200:02:000:1539 (заархівований 3523684200:02:000:1357), площею 2 га, розташованої на території Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області за ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області. Тому, викладені в позовній заяві твердження щодо створення ОСОБА_2 перешкод власнику землі - державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в користуванні і розпорядженні нею не відповідають дійсності. Вважає, що рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області №394/295/19 від 30.09.2019 року про витребування земельної ділянки на користь держави є вичерпною правовою підставою для внесення запису про реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки в силу самого рішення земельна ділянка вже витребувана (а відповідно і перейшла у власність Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області), тобто земельна ділянка кадастровий номер 3523684200:02:000:1539 (заархівований 3523684200:02:000:1357), площею 2 га, є такою, що за зазначеним рішення суду повернута (витребувана) у власність держави у особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Вважаючи, відсутнім предмет спору, зіслалась на правову позицію Великої Палати у справі №183/1617/16 (Постанова від 14 листопада 2018 року), згідно якої у разі задоволення позовної вимоги про витребовування нерухомого майна…. суд витребовує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності. Вважає, що прокурор не є особою, яка в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень може бути заявником при зверненні до державного реєстратора для внесення на підставі рішення суду запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку за Головним управлінням Держгеокадастру в Кіровоградській області. На підставі викладеного вважає відсутніми правових підстав для позову (відсутнє порушене право), оскільки - відсутнє звернення належного суб`єкта для вчинення дій з державної реєстрації в порядку та на умовах визначених законодавством;

- відсутня відмова належному суб`єкту звернення в реалізації його права; - відповідач не є суб`єктом, який здійснює (або на якого можуть бути покладені функції) зі здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку за Головним управлінням Держгеокадастру в Кіровоградській області; - відповідач ОСОБА_2 не є належним відповідачем у справі, на підставі вищеперерахованого просила відмовити в задоволенні позовної заяви повністю, судові витрати покласти на позивача.

Не погоджуючись із викладеними твердженнями, у своїй відповіді на відзив на позовну заяву прокурор зауважила, що вищезазначене рішення по справі 394/295/19 р., набрало законної сили 26.11.2019 р. У відповідності до законодавства 03.10.2019 р. копію заочного рішення було направлено всім учасникам справи, 25.10.2019 року ОСОБА_2 особисто отримав копію вказаного рішення суду. Однак ОСОБА_2 , знаючи що земельна ділянка з кадастровим номером 3523684200:02:000:1357, площею 2 га за рішенням суду витребувана від нього та підлягає поверненню ним державі в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, не виконав рішення суду у справі 394/295/19 р., здійснив дії зі спірною земельною ділянкою, які вказують на невизнання ним права держави на землю. Наразі неможливо здійснити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно пов`язані з реєстрацією права власності держави на земельну ділянку 3523684200:02:000:1357, а також дії з повернення від ОСОБА_2 до держави в натурі (на місцевості) цієї земельної ділянки, зважаючи що такого об`єкта цивільних прав вже не існує внаслідок дій відповідача з об`єднання та поділу земельних ділянок. Виходячи з відповіді, наданої відділом у Новоархангельському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградської області від 29.03.2021 р., кадастрові плани земельних ділянок містять координати поворотних точок меж земельних ділянок що формуються. При порівнянні координат поворотних точок меж земельних ділянок 3523684200:02:000:1357 та 3523684200:02:000:1539 виявлено, що вони є ідентичні та їх межі повністю співпадають, що дає підстави вважати земельну ділянку 3523684200:02:000:1357 земельною ділянкою 3523684200:02:000:1539. Проте відповідач продовжує використовувати земельну ділянку 3523684200:02:000:1539 (заархівований кадастровий номер 3523684200:02:000:1357) площею 2 га, розташовану на території Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, тим самим створюючи перешкоди власнику - державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у користуванні та розпорядженні нею. Саме тому твердження в позовній заяві про те, що відповідач створює перешкоди в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою 3523684200:02:000:1539 (заархівований кадастровий номер 3523684200:02:000:1357) площею 2 га, є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Погодившись, з тим, що рішення суду у справі №394/295/19 р. дійсно являється підставою для внесення даних до реєстру та реєстрації вищевказаної земельної ділянки за державою в особі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, вважає, що саме по собі рішення ніяким чином не підтверджує факт повернення державі земельної ділянки 3523684200:02:000:1539 (заархівований кадастровий номер 3523684200:02:000:1357) площею 2 га, та відповідно виконання даного рішення суду. А посилання представника відповідача на правову позицію Великої Палати у справі №183/1617/16 (Постанова від 14 листопада 2018 року), лише підтверджує доводи позивача, що рішення суду є тільки підставою для внесення даних до реєстру. Однак наявність судового рішення без вчинення будь-яких реєстраційних дій не підтверджує його виконання. Наполягала на тому, що ОСОБА_2 є належним відповідачем, оскільки згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, саме він є власником оспорюваної земельної ділянки.

Просила відзив на позовну заяву представника відповідача не брати до уваги, а вказану позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 18.10.2021 року за клопотанням позивача було замінено первісного позивача - ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області на належного на даний час позивача - Підвисоцьку сільську раду Голованівського району Кіровоградської області.

Судом досліджені долучені до позовної заяви копії документів, що підтверджують згоду ОСОБА_2 на об`єднання земельних ділянок (а.с. 55), Поземельні книги земельних ділянок під кадастровим номером 3523684200:02:000:1536та 3523684200:02:000:1539, під кадастровим номером 3523684200:02:000:1540, 3523684200:02:000:1541 та під кадастровим номером 3523684200:02:000:1357 (а.с. 56-97), Витяги з Державного земельного кадастру на земельні ділянки під кадастровим номером 3523684200:02:000:1536 площею 28 га, під кадастровим номером 3523684200:02:000:1539 площею 2 га, на земельну ділянку під кадастровим номером 3523684200:02:000:1540 площею 18 га, під кадастровим номером 3523684200:02:000:1541 площею 8 га (а.с. 98-109).

Згідно з копією технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок загальною площею 28,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, за адресою Підвисоцька сільська рада Новоархангельського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту, належних ОСОБА_2 на праві власності земельні ділянки під кадастровими номерами 3523684200:02:000:1401, 3523684200:02:000:1360, 3523684200:02:000:1390, 3523684200:02:000:1362, 3523684200:02:000:1359, 3523684200:02:000:1364, 3523684200:02:000:1372, 3523684200:02:000:1368, 3523684200:02:000:1400, 3523684200:02:000:1357, 3523684200:02:000:1358, 3523684200:02:000:1370, 3523684200:02:000:1356, 3523684200:02:000:1399 були об`єднані в одну з присвоєнням їй кадастрового номеру 3523684200:02:000:1536, загальною площею 28 га (а.с. 113-144).

Крім того судом досліджені долучені до матеріалів справи копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вказані вище земельні ділянки (а.с. 145-168).

З огляду на копію проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь земельної ділянки, яка перебувала у власності ОСОБА_2 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 28 га, під кадастровим номером 3523684200:02:000:1536 до Державного земельного кадастру було внесено зміни щодо складу угідь, а саме вид угідь вищевказаної земельної ділянки багаторічні насадження (код згідно з КВЗУ 002.03) було змінено на ріллю (код згідно з КВЗУ 001.01) (а.с. 173-210).

Відповідно до копії технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, загальною площею 28 га, належних ОСОБА_2 , місце розташування: Підвисоцька сільська рада Голованівського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, земельна ділянка під кадастровим номером 3523684200:02:000:1536 була поділена на три ділянки: 3523684200:02:000:1539 - площею 2 га, 3523684200:02:000:1540 - загальною площею 18 га, 3523684200:02:000:1541 - загальною площею - 8 га (а.с. 211-234).

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 ЦК України).

Відповідно до статті 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Згідно пунктів г , е ч.1 ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків.

Відповідно до статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав .

У постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року в справі № 807/764/17 зазначено, що відповідно до частини першої та другої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Аналогічна вимога закладена в статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , яка зазначає, що державній реєстрації прав підлягає право користування (сервітут). За змістом стаття 79-1 ЗК України формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.Закон України Про Державний земельний кадастр встановлює, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про державний земельний кадастр державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом (п. 12 Порядку)

Ідентифікатором земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є її кадастровий номер (п. 26 Порядку).

Поземельні книги є документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення і є його складовою частиною які створюються, відображаються та змінюються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру (п. 31, 32 Порядку).

Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки. Внесення відомостей до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру (п.50, 51 Порядку)

Відповідно до п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок, на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання.

Конституція України (ст. ст. 13, 14, 16) визначає, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Аналогічні положення містяться в ст. 1 Земельного кодексу України та ст. 373 Цивільного кодексу України ст. 2 Закону України Про охорону земель .

Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства (ч. 3 ст. 1 ЗК України).

У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. ст. 14, 19 Конституції України).

За правилами статей 4, 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Український народ, як сукупність окремих суб`єктів, індивідів, людей, з огляду на ст. ст. 1, 3, 6-8, 13, 14, 41 Конституції України, має конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності при вирішені земельних питань, правомірно очікувати і розраховувати на те, що держава вживатиме усіх можливих законних засобів і способів для відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно сталої практики Європейського суду з прав людини стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три правила: перше проголошує принцип мирного користування майном; друге - охоплює позбавлення майна і підпорядковує його певним умовам; третє - визначає, що держава має право втручання, серед іншого, для здійснення контролю за використанням власності у відповідності до загального інтересу.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14 та від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інші правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 суд виклав висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств і організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 905/803/18 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Оскільки інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного загального інтересу, який може включати інтерес держави, Українського народу, який зацікавлений в чіткому дотриманні органами державної влади своєї господарської компетенції та норм законодавства щодо засад передачі земельних ділянок державної власності в оренду. Таке втручання передбачене законом і такий закон відповідає критерію якості , справедливий баланс між суспільним інтересом та правом особи на мирне володіння майном є дотриманим.

Протиправне використання земельної ділянки позбавляє територіальну громаду, як частину Українського народу (стаття 13 Конституції України), правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права користування, власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні.

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із володіння держави вцілому чи територіальної громади як її складової, становлять суспільний , публічний інтерес, а незаконне набуття права користування земельною ділянкою такому суспільному інтересу не відповідає.

Особливість суспільних (публічних) інтересів є те, що на відміну від приватних, їх майже не можливо захищати в суді безпосереднім носієм (носіями), а тому в державі обов`язково повинен існувати інструмент захисту такого інтересу у формі спеціального суб`єкта, яким може і повинен за чинної Конституції України виступати такий орган як прокуратура.

Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, однак до суду за захистом порушених інтересів не звернувся. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Щоб інтереси держави не залишалися не захищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, зробленим у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 […] суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду .

У постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що […] підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку. Такий акт лише посвідчував відповідне право та не мав самостійного юридичного значення . […] для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для повернення цієї земельної ділянки власнику визнання недійсним державного акта не є необхідним. Така вимога не є ефективним способом захисту для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою .

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову у їх задоволенні.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

Земельна ділянка із кадастровим номером 3523684200:02:000:1357, яка об`єднана та входила складу земельної ділянки з кадастровим номером 3523684200:02:000:1536, та яка в свою чергу розділена на три інші земельні ділянки з кадастровими номерами 3523684200:02:000:1539, 3523684200:02:000:1540, 3523684200:02:000:1541 в силу закону та рішення суду не може перебувати у приватній власності ОСОБА_2 , тому права держави в особі Підвисоцької сільської ради Кіровоградської області, як власника земельної ділянки на реалізацію усіх правомочностей щодо цієї землі, а саме володіння, користування і розпорядження нею, підлягають захисту шляхом визнання права власності на землю площею 2 га з кадастровим номером 3523684200:02:000:1539, що у минулому мала номер 3523684200:02:000:1357 та усунення перешкод у здійсненні державою правомочностей власника шляхом зобов`язання повернути земельну ділянку.

Першочергово задоволення цих вимог призведе до усунення юридичних перешкод у реалізації права власності держави на землю, унеможлививши вчиненнявідповідачем. будь-яких юридично-значимих дій та створення додаткових перешкод законному власнику ділянок у реалізації прав щодо них шляхом, зокрема, розпорядження земельною ділянкою, тощо.

Такий спосіб захисту повністю відповідає критерію ефективності, адже співвідноситься зі змістом права, за захистом якого звертається позивач, характером порушення цього права та спричиненими цим порушенням наслідками.

Використання згаданого способу захисту якнайкраще забезпечить відновлення відповідних права та інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, оскільки правовим наслідком ці позовних вимог у разі їх задоволення є створення власнику -державі належних умов і можливостей для повноцінного використання та розпорядження земельною ділянкою.

У статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У ч.1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. За змістом ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтями 12 , 13 ЦПК України , цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів. У рішенні Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Тобто, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

З урахуванням тривалого строку розгляду справи, зважаючи на процесуальну поведінку відповідача, його представника, враховуючи наявність у справі достатніх доказів для вирішення справи по суті, доводи позивача у цьому судовому засіданні, суд вирішив справу по суті на підставі наявних у справі доказів - письмових матеріалів.

Аналіз норм процесуального права дає підстави стверджувати, що захисту в суді підлягає не будь яке право особи, а саме порушене. Звертаючись до суду з позовом, особа повинна довести як те, що її права були дійсно порушеними, так і особу, яка їх порушила. Вимоги про визнання незаконними та скасування відповідних рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки (державного акта на земельну ділянку), а також усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи.

Враховуючи заявлені у цій справі вимоги, позивач зобов`язаний був довести, що відповідач у справі перешкоджає використовувати спірну земельну ділянку, тобто права власника - Підвисоцької сільської ради, в даному випадку порушені.

Відповідач своїми діями порушує права та інтереси Підвисоцької громади, а також існує причинно-наслідковий зв`язок між порушенням права Підвисоцької сільської ради на вказану земельну ділянку і діями відповідача та неможливістю усунути такі порушення іншим способом.

За вказаних обставин, судом встановлені усі передбачені законом правові підстави порушення відповідачем прав особи, в інтересах якої, звернувся прокурор, томусуд приходить до переконання, що заявлені вимоги обґрунтовані, і підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що на підставі ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5,11-13, 55-57, 79-81, 247, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 2, 11, 16, 17, 16, 328, 391, 392 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 79, 152 ЗК України, Законом України "про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Законом України "Про Державний земельний кадастр", ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі - Підвисоцької сільської ради Кіровоградської області до ОСОБА_2 про визнання права власності держави на земельну ділянку, усунення перешкод власнику у користуванні та розпорядженні своїм майном - задовольнити у повному обсязі.

Визнати право власності держави на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3523684200:02:000:1539, (заархівований номер 3523684200:02:000:1357), яка розташована на території Підвисоцької сільської ради Голованівського (Новоархангельського) району Кіровоградської області.

Усунути перешкоди власнику - державі, в особі Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області у користуванні та розпорядженні своїм майном - земельною ділянкою з кадастровим номером 3523684200:02:000:1539 (заархівований кадастровий номер 3523684200:02:000:1357), площею 2 га, яка розташована на території Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, а саме зобов`язати ОСОБА_2 повернути державі земельну ділянку з кадастровим номером 3523684200:02:000:1539(заархівований кадастровий номер 3523684200:02:000:1357, площею 2 га, яка розташована на території Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Кіровограської обласної прокуратури, розрахунковий рахунок UA 848201720343100001000004600, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, судовий збір в розмірі 4540 гривень, сплачений за пред`явлення позову.

Рішення може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію даного рішення направити учасникам справи.

Ідентифікаційні дані учасників:

Голованівська окружна прокуратура, вул. Паркова, 13, смт Голованівськ Голованівського району Кіровоградської області, поштовий індекс 26500.

Підвисоцька сільська рада Голованівського району Кіровоградської області, місцезнаходження: вул. Центральна, 4, с. Підвисоке Голованівського району Кіровоградської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04367080, поштовий індекс 26122.

ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , поштовий індекс 25015.

Повний текст рішення виготовлено 14 лютого 2022 року

Суддя: