ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2022 р.Справа № 480/1857/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.04.2021, головуючий суддя І інстанції: Гелета С.М., м. Суми, по справі № 480/1857/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Сумській області , Головного управління ДПС у Сумській області, утворене як відокремлений територіальний підрозділ ДПС України
про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
19.03.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (далі за текстом відповідач - ГУ ДПС у Сумській області), Головного управління Державної податкової служби у Сумській області як територіального органу утвореного на правах відокремленого підрозділу, яким (з урахуванням уточнень) просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби у Сумській області від 17.03.2020 року № 16-дс Про порушення дисциплінарного провадження із змінами, внесеними наказом Головного управління Державної податкової служби в Сумській області від 20.03.2020 року № 19-дс;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби у Сумській області 09.04.2020 року № 62-о Про звільнення ОСОБА_1 ;
- поновити його на посаді начальника управління правового забезпечення Головного управління Державної податкової служби у Сумській області;
- поновити його на посаді начальника управління супроводження судових справ Головного управління Державної податкової служби у Сумській області;
- стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Сумській області суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 10.04.2020 року по день винесення рішення по справі.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду м. Суми 06.04.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДПС у Сумській області № 62-0 від 09.04.2020 Про звільнення ОСОБА_1 ;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області;
- стягнуто з ГУ ДПС у Сумській області на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 147.397,25 грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
ГУ ДПС у Сумській області, не погодившись із вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС у Сумській області від 09.04.2020 року № 62-0 Про звільнення ОСОБА_1 , в частині поновлення на посаді начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області та в частині стягнення з ГУ ДПС у Сумській області (м. Суми, вул. Іллінська, 13, ЄДРПОУ 43144399) на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 147.397,25 грн. В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 року - залишити без змін. Прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом першої інстанції не надано оцінки копіям 57 проектів протоколів доцільності звернення до суду з позовами про стягнення податкового боргу, які складені підлеглими працівниками позивача та завізовані ОСОБА_1 , які є доказами прийняття рішень управлінням правового забезпечення щодо доцільності подання позовів про стягнення податкового боргу та сплати судового збору, враховуючи що посадовими обов`язками позивача, як керівника, які регламентовані Положенням про управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області, затверджене наказом від 20.12.2019 року № 718, передбачено, що саме він, як керівник, несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання завдань та функцій, передбачених зазначеним Положенням. Проставляючи підпис на кожному протоколі, кожній позовній заяві та візуючи їх, позивач фактично надав дозвіл підлеглим працівникам на ведення позовної роботи по стягненню податкового боргу, що, в свою чергу, є одноосібним прийняття рішення щодо звернення до суду з позовами від імені Головного управління, в той час, як право прийняття рішень щодо звернень до суду належить виключно Комісії, створеної на виконання вимог Порядку організації роботи органів ДПС під час підготовки та супроводження справ у судах, затвердженого наказом ДПС України від 17.10.2019 року № 124 Про організацію роботи органів ДПС під час підготовки та супроводження справ у судах (далі - Наказ № 124). Враховуючи означені доводи, відповідач зазначив, що судом першої інстанції при встановленні фактичних обставин справи виключено відповідальність позивача за те, що в ГУ ДПС у Сумській області незаконно ведеться позовна по стягненню податкового боргу та незаконно приймаються рішення при визначення напрямків використання бюджетних коштів на сплату судового збору.
Також відповідач зауважив, що в.о. керівника ГУ ДПС у Сумській області Мельником Ю. не надавались вказівки позивачу звертатись з позовними заявами до суду, оскільки ОСОБА_2 не підписував розпорядження ГУ ДПС у Сумській області від 30.10.2019 року № 48-р Про створення робочої групи , а у 57 протоколах головуючим помилково зазначений останній, що свідчить про те, що вказане розпорядження створено неправильно та не є документом, який створює Комісію, враховуючи, що позовні заяви про стягнення податкового боргу були подані з ініціативи управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області без відповідного рішення Комісії, з яким в.о. керівника ГУ ДПС у Сумській області Мельником Ю. ознайомлений не був.
Відповідач зауважив, що ним не заперечується той факт, що позивачем одноособово не було підписано жодної позовної заяви від імені ГУ ДПС у Сумській області, до суду він не звертався, а позовні заяви підписані представниками управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області за довіреностями або в.о. керівника ГУ ДПС у Сумській області, однак позивачем були підписані протоколи доцільності звернення до суду з позовами, в яких зазначено про прийняття такого рішення управлінням правового забезпечення, тобто фактично позивачем.
Крім того відповідач зазначив, що судом першої інстанції невірно трактовано підставу звільнення позивача, а саме за відсутність порядку роботи Комісії та її безпосереднє утворення, оскільки останнього звільнено за перевищення повноважень, яке полягає у одноособовому прийнятті рішень про наявність достатніх підстав для звернення контролюючим органом до суду з позовами про стягнення податкового боргу, в той час, як приймати таке рішення уповноважена тільки Комісія.
Відповідач також зазначив, що при дослідження судом першої інстанції питання щодо сплати судового збору, судом взагалі не надано оцінки поясненням начальника управління по роботі з податковим боргом ОСОБА_3 , отриманих в ході дисциплінарного провадження, відповідно до яких встановлені факти перевищення службових обов`язків позивачем, що свідчить про те, що управління правового забезпечення змушувало управління по роботі з податковим боргом сплачувати судовий збір та ставило в залежність звернення з позовами до суду від того, чи надасть вказаний структурний підрозділ платіжне доручення про сплату судового збору до управління правового забезпечення, що фактично свідчить про передачу обов`язку щодо звернення до бухгалтерської служби для сплати судового збору на управління податкового боргу та ініціювання такої сплати без відповідного рішення Комісії.
Відповідач наголосив, що судом першої інстанції взагалі не надано оцінки доказам повідомлення позивача про початок дисциплінарного провадження відносно нього та можливості надати пояснення з цього приводу, які останній всіма способами уникав отримувати, в зв`язку з чим посадовими особами податкового органу було складено акт від 09.04.2020 року № 203/18-28-11-01-32 про відмову позивача про надання пояснень керівнику перед накладенням дисциплінарного стягнення.
Враховуючи викладене, відповідач вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме ст.ст. 68, 74 Закону України Про державну службу , п. 2.5.1.7 Порядку № 124 та п.п. 1.2.4., 4.2, п.п. 4.4.1, 4.5, 4.6 Положення про управління правового забезпечення та порушив норми процесуального права в частині обґрунтованості і законності рішення.
18.05.2021 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій не погоджуючись із рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 року, просить його скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС у Сумській області від 17.03.2020 року № 16-дс Про порушення дисциплінарного провадження із змінами внесеними наказом ГУ ДПС у Сумській області від 20.03.2020 року, щодо поновлення його на посаді начальника управління супроводження судових справ ГУ ДПС у Сумській області та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги позивача зазначив, що при прийнятті рішення про відмову у задоволенні позовних вимог стосовно визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС у Сумській області від 17.03.2020 року № 16-дс Про порушення дисциплінарного провадження із змінами, внесеними наказом ГУ ДПС у Сумській області від 20.03.2020 року № 19-дс, судом першої інстанції не надана оцінка одній з головних підстав для скасування зазначеного наказу, а саме відсторонення від виконання посадових обов`язків начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області за відсутності таких підстав. Крім того, в оскаржуваному наказі взагалі не зазначено про порушення дисциплінарного проступку за яке проводиться дисциплінарне провадження, враховуючи що ч. 1 ст. 65 Закону України Про державну службу передбачено притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності за наявності вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто, дисциплінарна комісія розпочинає свою роботу шляхом проведення дисциплінарного провадження по дослідженню конкретного дисциплінарного проступку, який має бути зазначений у наказі. Позивач зауважив, що оскаржуваний наказ, зі змінами внесеними до нього, не надавався на погодження до управління правового забезпечення, у зв`язку із чим вбачаються порушення п.п. 3.5.2 п. 3.5 розділу 3 наказу ГУ ДПС у Сумській області від 28.11.2019 року № 534 Про затвердження Регламенту ГУ ДПС у Сумській області . Крім того, зі змісту наказу ГУ ДПС у Сумській області від 17.03.2020 року № 16-дс Про порушення дисциплінарного провадження не можливо встановити який закон застосовано до відсторонення від виконання посадови обов`язків, а саме Законо України Про державну службу чи Закон України Про запобігання корупції , оскільки дана обставина суперечить ч. 6 ст. 72 Закону України Про державну службу , якою визначено, що відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків у разі вчинення корупційного правопорушення здійснюється відповідно до Закону України Про запобігання корупції .
Також позивач зазначив, що судом першої інстанції не надано оцінку такій підставі скасування оскаржуваного наказу, як порушення порядку доведення до його відома у відповідності до п. 1 розділу 6 Правил внутрішнього службового розпорядку ГУ ДПС у Сумській області, затверджених загальними зборами державних службовців ГУ ДПС у Сумській області, враховуючи що позивача не було з таким наказом навіть ознайомлено.
Позивач звертає увагу на відсутність повноважень в.о. ГУ ДПС у Сумській області Мельника Ю. на підписання оскаржуваного наказу, оскільки виконання обов`язків начальника ГУ ДПС у Сумській області на ОСОБА_4 покладені з 13.11.2019 року наказом ДПС України від 13.11.2019 року № 293-0 та закінчились 13.02.2020 року.
Крім того, позивач зазначив, що в членів робочої групи, крім управління організації роботи, в силу функції 1.60-1 - здійснення перевірок з окремих питань за доручення керівника, визначених Наказом ДФС від 19.10.2016 року № 875 Про функціональні повноваження структурних підрозділів територіальних органів ДФС , були відсутні повноваження на проведення перевірки взагалі, що також підтверджується погодженим листом керівника ГУ ДПС у Сумській області, адресованому керівнику робочої групи-завідувачу сектору з питань запобігання та виявлення корупції Дмитрієвій М., яким зазначено про відсутність у останньої функції та повноважень по проведенню перевірок з окремих питань.
Також позивач не погоджується з твердження суду першої інстанції стосовно безпідставності його доводів, щодо непогодження оскаржуваного наказу з Департаментом правової роботи ДПС України, оскільки відповідно до п. 4.2 розділу 4 наказу ГУ ДПС у Сумській області від 20.12.2019 року № 718 Про затвердження Положення про управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника управління здійснюється за погодженням з Департаментом правового забезпечення ДПС України .
Крім того, позивач зазначив що судом першої інстанції не надано належної оцінки його твердженням щодо аналогічності новоутвореній посаді начальника управління супроводження судових справ з посадою начальника управління правового забезпечення, з якої його звільнили.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги ГУ ДПС у Сумській області задоволенню не підлягають, а вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, відповідно до наказу від 20.08.2019 року № 5-о Про призначення ОСОБА_1 призначено на посаду начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області у порядку переведення з ГУ ДФС у Сумській області (т.1 а.с.19).
На підставі наказу ГУ ДПС в Сумській області від 06.02.2020 року № 224 Про проведення перевірки (т.1 а.с.52-53) робочою групою проведено перевірку з окремих питань, а саме законності складення проектів протоколів доцільності звернення до суду з адміністративними позовами за 2019 року, поданих 28.01.2020 року управлінням правового забезпечення ГУ ДПС в Сумській області до сектору з питань запобігання та виявлення корупції на візування, про що складено акт від 05.03.2020 року № 75/18-28-14-13 (т.2 а.с.6-12).
За результатами висновків акту перевірки від 05.03.2020 року завідувачем сектору з питань запобігання та виявлення корупції було подано до в.о. керівника начальника ГУ ДПС в Сумській області доповідну записку від 05.03.2020 року № 76/18-28-14-09 про порушення дисциплінарного провадження відносно начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС в Сумській області ОСОБА_1 за перевищення ним службових повноважень (т.2 а.с.13-16).
В.о. начальника ГУ ДПС в Сумській області винесено доручення від 05.03.2020 року № 14/18-28-01-01-17/Д (т.2 а.с.17), відповідно до якого на підставі доповідної записки від 05.03.2020 року № 7618-28-14-09 було вирішено порушити дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 та передати матеріали перевірки до Дисциплінарної комісії ГУ ДПС в Сумській області для провадження встановлених перевіркою порушень та здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку.
Наказом ГУ ДПС в Сумській області від 17.03.2020 року № 16-дс Про порушення дисциплінарного провадження (т.2 а.с.19), на підставі доручення в.о. начальника ГУ ДПС в Сумській області від 05.03.2020 №14/18-28-01-01-17/Д до доповідної записки завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції Дмітрієвої М. від 05.03.2020 року № 76/18-28-14-09, відносно ОСОБА_1 порушено дисциплінарне провадження. На час здійснення дисциплінарного провадження, ОСОБА_1 відсторонено від виконання посадових обов`язків начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС в Сумській області (п.2 наказу), з метою запобігання вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів усунено від візування даного наказу начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС в Сумській області ОСОБА_1 або особу, яка виконує обов`язки начальника управління правового забезпечення (п.3 наказу).
Наказом ГУ ДПС у Сумській області від 20.03.2020 року № 19-дс було внесено зміни до наказу ГУ ДПС в Сумській області від 17.03.2020 року № 16-дс Про порушення дисциплінарного провадження , п. 2 якого викладено в наступній редакції, а саме на час здійснення дисциплінарного провадження відсторонити від виконання посадових обов`язків начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС в Сумській області ОСОБА_1 без збереження заробітної плати (т.1 а.с.20).
Відповідно до наказу ГУ ДПС у Сумській області від 30.03.2020 року № 23-дс Про продовження дисциплінарного стягнення , продовжено тривалість здійснення дисциплінарного провадження, порушеного на підставі наказу ГУ ДПС у Сумській області від 17.03.2020 року № 16-дс Про порушення дисциплінарного провадження (зі змінами) стосовно начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_1 , по 13.04.2020 року відповідно (т.2 а.с.52).
06.04.2020 року членами Дисциплінарної комісії ГУ ДПС у Сумській області (далі - Дисциплінарна комісія) складено акт про відмову від надання пояснень начальником управління правового забезпечення ОСОБА_5 комісії за № 135/18-28-14-13 (т.2 а.с.135), яким встановлено, що листами від 30.03.3030 року № 124/18-28-14-09, від 31.03.2020 року № 125/1828-14-13, від 02.04.2020 року № 129/18-28-14-13 (т.2 а.с. 54-55, 57, 61) начальнику управління правового забезпечення ОСОБА_6 . Дисциплінарною комісією пропонувалось надати пояснення по суті причин, що стали підставою для порушення дисциплінарного стягнення стосовно нього згідно наказом від 17.03.2020 року № 16-дс та запрошено на засідання Дисциплінарної комісії, яке відбулось 06.04.2020 року, для надання пояснень.
Згідно подання Дисциплінарної комісії ГУ ДПС у Сумській області від 07.04.2020 року № 136/18-28-14-09, Дисциплінарною комісією рекомендовано застосувати до начальника управління правового забезпечення ОСОБА_7 винятковий вид дисциплінарного стягнення - звільнення (т.2 а.с.136-156).
08.04.2020 року листом за № 1500/8/18-28 ГУ ДПС у Сумській області направило копію подання Дисциплінарної комісії від 07.04.2020 року № 136/18-28-14-09 до Департаменту правового забезпечення ДПС України для розгляду питання щодо погодження застосування до начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області виняткового виду дисциплінарного виду стягнення визначеного п. 4 ч. 1 та ч. 5 ст. 66 Закону України Про державну службу - звільнення (т.2 а.с.162).
Наказом ГУ ДПС у Сумській області від 09.04.2020 року № 62-о Про звільнення ОСОБА_1 , останнього було звільнено з посади начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області (т.2 а.с.163-164).
Приймаючи рішення про часткове задоволення позивних вимог, суд першої інстанції виходив з протиправності прийнятого ГУ ДПС у Сумській області наказу від 09.04.2020 року № 62-0 Про звільнення ОСОБА_1 та з врахуванням незаконного звільнення ОСОБА_1 із займаної посади начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області, прийшов до висновку про поновлення останнього на займаній раніше посаді з прийняттям рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Щодо визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС у Сумській області від 17.03.2020 року № 16-дс Про порушення дисциплінарного провадження із змінами, внесеними наказом ГУ ДПС в Сумській області від 20.03.2020 року № 19-дс, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 68 Закону Україна Про державну службу визначено суб`єкти, уповноважені порушувати дисциплінарні провадження та застосовувати дисциплінарні стягнення.
У відповідності до ч. 1 ст. 68 вказаного Закону дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження):
міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства;
суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.
Відповідно до ст. 72 Закону № 889-VIII, державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків приймається відповідно керівником державної служби або суб`єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі:
наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження;
впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи;
перешкоджання в інший спосіб об`єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку.
Тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження. У разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов`язків в установленому порядку. Під час відсторонення від виконання посадових обов`язків державний службовець зобов`язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження. Відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення здійснюється відповідно до Закону України Про запобігання корупції .
В даному випадку матеріалами справи підтверджено, що спірні накази прийняті повноважною особою, а саме в.о. керівника ГУДПС в Сумській області, який мав право приймати рішення про порушення дисциплінарного провадження та відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження.
Стосовно посилання позивача на відсутність повноважень в.о. ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_4 на підписання оскаржуваних наказів, оскільки виконання обов`язків начальника ГУ ДПС у Сумській області на ОСОБА_4 покладені з 13.11.2019 року наказом ДПС України від 13.11.2019 року № 293-0 та закінчились 13.02.2020 року, колегія суддів зазначає наступне.
Спірні накази ГУ ДПС у Сумській області підписано виконуючим обов`язки начальника ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_8 , який працював на посаді заступника начальника ГУ ДПС у Сумській області. Матеріалами справи підтверджується, що наказом ДПС України від 13.11.2019 року № 293-0 Про покладання виконання обов`язків на ОСОБА_8 у зв`язку із службовою необхідністю Голова ДПС України поклав на ОСОБА_8 - заступника начальника ГУ ДПС у Сумській області виконання обов`язків начальника ГУ ДПС у Сумській області з 13.11.2019 року, з правом підпису фінансових документів. Цим же наказом від 13.11.2019 року № 293-0 визначено вважати таким, що втратив чинність пункт 1 наказу ДПС від 30.07.2019 року № 70-0 Про покладання виконання обов`язків на ОСОБА_9 з 13.11.2019 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону № 889-VIII, наказ (розпорядження), доручення може бути скасовано керівником, який його видав, а також керівником вищого рівня або органом вищого рівня. Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України Про державну службу державний службовець зобов`язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України Про державну службу державний службовець під час виконання посадових обов`язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов`язки, чи особі, визначеній у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Згідно змісту наказу від 13.11.2019 року № 293-0 Про покладання виконання обов`язків на ОСОБА_8 строк його дії не встановлено, на час винесення оскаржуваного наказу, такий наказ не було скасовано Головою ДПС України та не було покладено виконання обов`язків начальника ГУ ДПС в Сумській області на іншу особу, а тому безпосереднім керівником позивача на час виникнення спірних правовідносин був саме ОСОБА_8 , який мав право ініціювати проведення дисциплінарних проваджень та вирішувати питання притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб.
За таких обставин, колегія суддів вважає посилання позивача на те, що у ОСОБА_8 були відсутні повноваження на час виникнення спірних правовідносин виконувати обов`язки начальника ГУ ДПС у Сумській області та дана особа не була для позивача суб`єктом призначення, оскільки оскаржувані накази підписано не уповноваженою особою, необґрунтованими.
Посилання позивача відносно того, що наказ від 06.02.2020 року № 224 Про проведення перевірки , на підставі якого було робочою групою проведено перевірку та в подальшому було вирішено прийняти наказ ГУ ДПС в Сумській області від 17.03.2020 року № 16-дс Про порушення дисциплінарного провадження (із змінами), є незаконним та безпідставним, а робоча група сформована із порушенням та є упередженою, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки зазначений наказ від 06.02.2020 року № 224 не є предметом розгляду справи та позивачем, враховуючи узагальнену позицію позивача по справі, не оспорюється.
Доводи позивача стосовно порушення строку проведення дисциплінарного провадження відповідачем колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 71 Закону № 889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
Частиною 2 п. 1 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1039 (далі - Порядок № 1039) передбачено, що процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Пунктами 3-5 Порядку № 1039 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає, зокрема, керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - щодо інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В .
Дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Строк здійснення дисциплінарного провадження визначається міністром або суб`єктом призначення з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.
Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш до одного місяця.
Так, відповідно до наказу ГУ ДПС у Сумській області від 17.03.2020 року № 16-дс Про порушення дисциплінарного провадження , винесеного на підставі доручення в.о. начальника ГУ ДПС у Сумській області Мельника Юрія від 05.03.2020 року № 14/18-28-01-01-17/Д (зі змінами) до доповідної записки завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_10 від 05.03.2020 року № 76/18-28-14-09 та в силу приписів ч. 1 ст. 65, п. 7 ч. 2 ст. 65, ст.ст. 66-72 Закону № 889-VIII, з врахуванням ст.ст. 28-30 Закону України від 14.11.2014 року № 1700-VII Про запобігання корупції (далі - Закон № 1700-VII), доручено дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Сумській області розпочати з 17.03.2020 року дисциплінарне провадження стосовно начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_7 .
Відповідно до наказу ГУ ДПС у Сумській області від 30.03.2020 року № 23-дс Про продовження дисциплінарного стягнення , продовжено тривалість здійснення дисциплінарного провадження, порушеного на підставі наказу ГУ ДПС у Сумській області від 17.03.2020 року № 16-дс Про порушення дисциплінарного провадження (зі змінами) стосовно начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_1 , по 13.04.2020 року відповідно.
Отже, дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 розпочалось 17.03.2020 року та закінчилось 07.04.2020 року, датою складення подання Дисциплінарної комісії ГУ ДПС у Сумській області № 136/18-28-14-09, тобто з дотриманням строків, визначених Порядком № 1039.
Матеріалами справи підтверджується, що оскаржуваний наказ винесений на підставі доручення в.о. начальника ГУ ДПС у Сумській області Мельника Юрія від 05.03.2020 року № 14/18-28-01-01-17/Д (зі змінами) до доповідної записки завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_10 від 05.03.2020 року № 76/18-28-14-09 та в силу приписів ч. 1 ст. 65, п. 7 ч. 2 ст. 65, ст.ст. 66-72 Закону № 889-VIII, з врахуванням ст.ст. 28-30 Закону № 1700-VII.
Колегія суддів установлено, що доповідна записка від 05.03.2020 року № 76/18-28-14-09 складена на підставі акту від 05.03.2020 року № 75/18-28-14-13 за результатами перевірки з окремих питань, проведеної на підставі наказу ГУ ДПС у Сумській області від 06.02.2020 року № 224 Про проведення перевірки робочої групи ГУ ДПС у Сумській області, утвореної на підставі п. 2 означеного наказу.
На підставі висновків акта за результатами перевірки з окремих питань від 05.03.2020 року № 75/18-28-14-13, робочою групою встановлено: порушення начальником управління правового забезпечення ОСОБА_5 п.п.1.4.1., 14.6., п.п.2.5.1.3. та п.п.2.5.1.4. п. 2.5.1. Порядку № 124, п.п.1.1, 1.2, 1.2.4, 1.2.23.1, 1.110.1, 1.110.10 Положення про управління, розділу IV Методичних рекомендацій, ч.2 ст.1, п.п.6, 7 ч.1 ст.8 Закону. На підставі п.4.13 розділу 4 Порядку організації та здійснення заходів контролю в апараті ДПС, її територіальних органів, на державних підприємствах та в установі, які належать до сфери управління ДПС, оформлення і реалізації їх результатів, затвердженого наказом ДПС від 07.10.2019 року № 107, п. 4.5, 4.6 Положення про управління, п. 1.2 Порядку № 124 робочою групою запропоновано порушити дисциплінарне провадження відносно начальника управління правового забезпечення ОСОБА_11 за перевищення ним службових повноважень та передати матеріали перевірки до Дисциплінарної комісії ГУ ДПС у Сумській області для розгляду встановлених перевіркою порушень та здійснення дисциплінарного провадження стосовно начальника управління правового забезпечення ОСОБА_11 з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинено ним дисциплінарного проступку.
На підставі висновків робочої групи, викладених у акті за результатами перевірки з окремих питань від 05.03.2020 року № 75/18-28-14-13, завідувачем сектору з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_12 на ім`я в.о. начальника ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_4 було подано доповідну записку від 05.03.2020 року № 76/18-28-14-09 з аналогічними висновками, викладених у акті за результатами перевірки з окремих питань від 05.03.2020 року № 75/18-28-14-13, запропоновано врахувати пропозиції членів робочої групи та порушити дисциплінарне провадження відносно начальника управління правового забезпечення ОСОБА_11 за перевищення ним службових повноважень та передати матеріали перевірки до Дисциплінарної комісії ГУ ДПС у Сумській області для розгляду встановлених перевіркою порушень та здійснення дисциплінарного провадження стосовно начальника управління правового забезпечення ОСОБА_11 з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинено ним дисциплінарного проступку.
Дорученням в.о. начальника ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_4 до доповідної записки від 05.03.2020 року № 76/18-28-14-09, враховуючи пропозиції членів робочої групи, на підставі ч. 1 ст. 64, п.7 ч.2 ст.65, ст.ст.64-71 Закону України Про державну службу , відносно начальника управління правового забезпечення ОСОБА_13 було вирішено порушити дисциплінарне провадження та передано матеріали перевірки до Дисциплінарної комісії ГУ ДПС у Сумській області для розгляду встановлених перевіркою порушень та здійснення дисциплінарного провадження стосовно начальника управління правового забезпечення ОСОБА_11 з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинено ним дисциплінарного проступку.
Посилання позивача на те, що наказ ГУ ДПС у Сумській області від 17.03.2020 року № 16-дс Про порушення дисциплінарного провадження не погоджено із Департаментом правової роботи ДПС України колегія суддів відхиляє, оскільки п. 4.2 Положення про управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області, затвердженого наказом ГУ ДПС у Сумській області від 20.12.2019 року № 718 (далі - Положення № 718) визначено погодження притягнення саме до дисциплінарної відповідальності начальника управління з Департаментом правової роботи ДПС, а не питання про порушення дисциплінарного провадження.
Також колегія суддів не погоджуються з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , що зі змісту оскаржуваного наказу не конкретизовано дисциплінарного проступку, по якому відкрито дисциплінарне провадження, оскільки зі змісту наказу ГУ ДПС у Сумській області від 17.03.2020 року № 16-дс Про порушення дисциплінарного провадження вбачається посилання на п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII, відповідно до якого дисциплінарним проступком є перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного проступку.
Доводи позивача про те, що зі змісту наказу ГУ ДПС у Сумській області від 17.03.2020 року № 16-дс Про порушення дисциплінарного провадження не можливо встановити який закон застосовано до відсторонення від виконання посадових обов`язків, а саме Закон № 889-VIII чи Закон України від 14.11.2014 року № 1700-VII Про запобігання корупції (далі - Закон № 1700-VII) колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Відсторонення від посадових обов`язків позивача здійснено у відповідності до Закону № 889-VIII, а відповідно до Закону № 1700-VII позивача було відсторонено від візування наказів, прийнятих відносно самого позивача, в умовах реального конфлікту інтересів.
При цьому виходячи зі змісту ч. 1 ст. 72 Закону України Про державну службу державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених зокрема пунктом 7 частини другої статті 65 цього Закону.
Колегія суддів зазначає, що предметом позову є рішення суб`єкту владних повноважень щодо звільнення позивача з посади та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому належним способом порушеного права позача буде скасування наказу про звільнення та поновлення на відповідній посаді із стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Доводи апеляційної скарги, що вказаним наказом позивача незаконно позбавлено заробітної плати колегія суддів вважає безпідставними, оскільки стягнення заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов`язків не є предметом позову.
За таких обставин, підстав для скасування наказу ГУ ДПС в Сумській області від 17.03.2020 року № 16-дс Про порушення дисциплінарного провадження (із змінами) колегія суддів не вбачає.
Щодо визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС у Сумській області 09.04.2020 року № 62-о Про звільнення ОСОБА_1 , колегією суддів установлено наступне.
Наказом ГУ ДПС у Сумській області від 09.03.2020 року № 62-о Про звільнення ОСОБА_1 , останнього було звільнено з посади начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області за порушення підпунктів 2.5.1.1, 2.5.1.2, 2.5.1.3, 2.5.1.7 пункту 2.5 розділу 2 Порядку організації роботи органів ДПС під час підготовки та супроводження справ у судах, затвердженого наказом ДПС України від 17.10.2019 року № 124 (далі Порядок № 124), процедури 1.110.1 функції 1.110 Положення про управління правового забезпечення ГУДПС, затвердженого наказом ГУ ДПС від 20.12.2019 року № 718, ч.2 ст.1, п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 8 Закону № 889-VIII, на підставі яких у діях начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_1 встановлений дисциплінарний проступок, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII - перевищення службових повноважень, яке не містить складу злочину або адміністративного правопорушення, а саме:
- одноосібне та безпідставне прийняття ним рішення про ведення від імені ГУ ДПС у Сумській області позовної роботи по стягненню податкового боргу без створення відповідної Комісії (відповідно до Порядку № 124) та без проведення її засідань;
- перевищення повноважень, що полягає у перекладенні обов`язку управління правового забезпечення звертатись під час ведення позовної роботи по стягненню податкового боргу до підрозділу фінансово-бухгалтерського забезпечення зі службовими листами про сплату судового збору на управління по роботі з податковим боргом, при тому, що питання звернень до суду та сплати судового збору вирішується виключно Комісією, і тільки після того, як юридичний підрозділ опрацює та визнає такі матеріали достатніми до звернення до суду.
Враховуючи зазначене, на підставі подання Дисциплінарної комісії ГУ ДПС в Сумській області від 07.04.2020 №136/18-28-14-09, акту про ненадання пояснень від 09.04.2020 №203/18-28-01-32, наказом №62-о від 09.04.2020 було припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 з посади начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС в Сумській області ОСОБА_1 09.04.2020 згідно п. 7 ч. 2 ст. 65, п. 4 ч.1, ч. 5 ст. 66, п.4 ч.1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» .
Досліджуючи обставини встановлені Дисциплінарною комісією, як підставу надання рекомендації щодо застосування до ОСОБА_1 виняткового дисциплінарного стягнення - звільнення, що стало підставою для прийняття оскаржуваного наказу від 09.04.2020 року № 62-о Про звільнення ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 65 Закону України Про державну службу підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
За приписами ч. 2 ст. 65 вказаного Закону дисциплінарними проступками є перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.
Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (ч. 5 ст. 66 вказано Закону)
Відповідно до п.4 ч.1 ст.83 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), державна служба припиняється: за ініціативою суб`єкта призначення у разі вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
Слід зазначити, що в спірному наказі від 09.04.2020 наказі №62-о від 09.04.2020 відповідачем зазначено, що за результатами дисциплінарного провадження встановлено, що позивач перевищив свої службові обов`язки у зв`язку із порушенням п.п. 2.5.1.1, 2.5.1.2, 2.5.1.3, 2.5.1.7 пункту 2.5 розділу 2 Порядку організації роботи органів ДПС під час підготовки та супроводження справ у судах, затвердженого наказом ДПС України від 17.10.2019 №124 ( далі - Порядок №124).
Як зазначено в Порядку №124 розділ 2.5 визначає порядок визначення недоцільності оскарження судових рішень.
Так, пунктом 2.5 розділу 2 Порядку №124 передбачено, що усі судові рішення, винесені не на користь територіальних органів ДПС, підлягають розгляду на предмет наявності підстав для оскарження, з метою визначення доцільності оскарження рішень судів, винесених не на користь територіальних органів ДПС створюються відповідні Комісії (п.п.2.5.1.1). Також визначено склад такої Комісії, яку очолює керівник чи заступник керівника територіального органу ДПС, в склад входять представники підрозділу правового забезпечення, бухгалтерської служби, підрозділу запобігання та виявлення корупції, підрозділу, що здійснював перевірку платника податків (п.п.2.5.1.2). Визначено повноваження Комісії, яка крім визначення питання доцільності оскарження судових рішень, винесених не на користь територіальних органів ДПС, належить прийняття рішень про сплату судового збору, звернення до суду у передбачених цим Порядок випадках, визначення напрямів використання (сплати) судового збору в межах наявних бюджетних асигнувань відповідного територіального органу ДПС (у разі його недостатності) (п.п. 2.5.1.3).
Підпунктом 2.5.1.7 пункту 2.5 розділу 2 Порядку №124 передбачено, що звернення до суду або подання апеляційної (касаційної скарги) здійснюється з обов`язковою сплатою судового збору на підставі службового листа підрозділу правового забезпечення органу ДПС. У виняткових випадках у разі відсутності наявних відкритих бюджетних асигнувань для його сплати або із інших причин звернення до суду може здійснюватися без сплати судового збору. У такому випадку бухгалтерська служба органу ДПС повинна вжити заходів щодо сплати судового збору в межах визначених судом строків.
Матеріалами дисциплінарної справи підтверджується, що під час дисциплінарного провадження встановлено, що Управлінням правового забезпечення 28.01.2020 (з запізненням більше ніж на місяць) до сектору з питань запобігання та виявлення корупції подано на візування 57 проектів протоколів доцільності звернення до суду з позовами про стягнення податкового боргу, які створювалися на підставі розпорядження ГУ ДПС у Сумській області від 30.10.2019 №48-р «Про створення робочої групи» . При цьому протоколи складені без дат та номерів по 55 платникам податків, які зазначені в поданні Дисциплінарної комісії від 07.04.2020, але позови про стягнення податкового боргу за такими платниками податків подані до суду в грудні 2019 року.
Як встановлено Дисциплінарною комісією та зазначено в наказі №62-о від 09.04.2020 позивач одноосібно прийняв рішення щодо доцільності подання позовів про стягнення податкового боргу та сплати судового збору,.
Однак, докази того, що саме позивачем було прийнято рішення щодо доцільності подання позовів про стягнення податкового боргу та сплати судового збору, матеріали дисциплінарної справи не містять.
Слід зазначити, що матеріалами справи не підтверджується, що позивачем було складено та направлено до суду за власною ініціативою позовні заяви по зазначеним в поданні Дисциплінарної комісії від 07.04.2020 платникам податків.
Так, як зазначив в судовому засіданні позивач, ним одноособово не було підписано жодної позовної заяви від імені ГУ ДПС в Сумській області, до суду позивач не звертався, всі позовні заяви підписані представниками управління правового забезпечення ГУ ДПС в Сумській області за довіреністю або в.о. керівника ГУ ДПС в Сумській області.
В матеріалах справи наявні копії 57 позовних заяв про стягнення податкового боргу по суб`єктам господарювання та фізичним особам з чеками АТ Укрпошта складених на адресу Сумського окружного адміністративного суду та супровідними листами Сумського окружного адміністративного суду до ухвал про відкриття провадження за вказаними позовними заявами (т.2 а.с.215-221; а.с.223-229; а.с.231-236; а.с.238-244; а.с.246-252; т.2 а.с.254-т.3 а.с.1-6; т.3 а.с.8-13; а.с.15-19; а.с.21-26; а.с.28-32; а.с.34-42; а.с.44-48; а.с.50-58; а.с.60-68; а.с.70-74; а.с.76-82; а.с.84-87; а.с.89-94; а.с.96-103; а.с.105-111; а.с.113-116; а.с.118-122; а.с.124-132; а.с.133-139; а.с.141-145; а.с.147-152; а.с.154-164; а.с.166-170; а.с.172-177; а.с.179-185; а.с.187-195; а.с.197-201; а.с.203-208; а.с.210-213; а.с.215-219; а.с.221-226; а.с.229-233; а.с.235-238; а.с.240-246; а.с.248-253; а.с.255-260; т.4 а.с.2-6; а.с.8-11; а.с.13-18; а.с.20-26; а.с.28-32; а.с.34-39; а.с.41-44; а.с.46-51; а.с.53-59; а.с.61-75; а.с.77-82; а.с.84-87).
За підписом в.о. керівника ГУ ДРС у Сумській області Мельником Ю. подано 36 позовних заяв про стягнення заборгованості по наступним суб`єктам господарювання та фізичним особам: ФО-П ОСОБА_14 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ); ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_2 ); ТОВ Компанія Трейд-актив (код ЄДРПОУ 39480395); ТОВ Корал Продукт ; ФО-П ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_3 ); ТОВ Торговий дім Граальбуд (код ЄДРПОУ 40869717); ТОВ Виробничий комплекс Зернодар (код ЄДРПОУ 37366701); КП ТРК Акцент (код ЄДРПОУ 13996018); ФО-П ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_4 ); ФО-П ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_5 ); ФО-П ОСОБА_19 (ІПН НОМЕР_6 ); ТОВ Алекрі ; ФО-П ОСОБА_20 (ІПН НОМЕР_7 ); ФО-П ОСОБА_21 (РНОКПП НОМЕР_8 ); ПП Деснянське (код ЄДРПОУ 41531427); ТОВ ПТВ (ЄДРПОУ 32009596); ТОВ Промоера ; ОСОБА_22 ; ТОВ Ольвія Траст ; ФО-П ОСОБА_23 (РНОКПП НОМЕР_9 ); ПП Інформ Постач ; ТОВ Бебі Фудз (код ЄДРПОУ 40154414); ОСОБА_24 ; ТОВ Грабовське ; ОСОБА_25 (РНОКПП НОМЕР_10 ); ФО-П ОСОБА_26 (РНОКПП НОМЕР_11 ); ДП Підприємство ДКВС України № 116 (код ЄДРПОУ 08680796); ФО-П ОСОБА_27 (РНОКПП НОМЕР_12 ); ОСОБА_28 ; ФО-П ОСОБА_29 (РНОКПП НОМЕР_13 ); ПП Лірія ; ОСОБА_30 ; ТОВ Стонтон (код ЄДРПОУ 42535380); ПФ Будтехсервіс ; ОСОБА_31 ; ФО- ОСОБА_32 (РНОКПП НОМЕР_14 ).
Інші позовні заяви підписані представниками управління правового забезпечення ГУ ДПС в Сумській області за довіреністю.
Факт того, що позивачем було складено та направлено до суду за власною ініціативою позовні заяви не підтверджено матеріалами справи.
Відповідно до вимог наказу ДПС від 17.10.2019 року № 124 Про організацію роботи органів ДПС під час підготовки та супроводження справ у судах та з метою визначення питання щодо доцільності/недоцільності оскарження рішень судів, прийнятих не на користь органів державної податкової служби, розпорядженням ГУ ДПС у Сумській області від 30.10.2019 року № 48-р Про створення робочої групи прийнято рішення створити робочу групу з відпрацювання питань доцільності/недоцільності оскарження рішень судів, прийнятих на користь платників податків, у справах супроводження яких покладено на управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області (далі - Розпорядження № 48-р) (т.4 а.с.98-99).
Так, в матеріалах справи наявні протоколи засідання робочої групи щодо доцільності звернення до суду з адміністративним позовом без дати їх складання, зазначено рік складання 2019р, відсутні підписи головуючого робочої групи , зазначені протоколи були досліджені Дисциплінарною комісією. (т.2 а.с.78-134).
Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не надано оцінку змісту вказаних протоколів колегія суддів вважає безпідставним, виходячи з наступного.
Так, зі змісту вказаних протоколів випливає, що на засіданні робочої групи заслухано доповідь працівників, які доповіли, що управлінням правового забезпечення згнідно п. 2.1 Порядку № 124 розглянуто матеріали для звернення до суду про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти певних суб`єктів господарювання, які вважає достатніми, внаслідок чого комісія прийняла рішення про доцільність подання адміністративних позовів про стягнення податкового боргу.
Отже, колегія суддів зазначає, що в протоколах зазначено про позицію Управління правового забезпечення про достатність документів для звернення до суду, а рішення про доцільність подання позовів прийнято робочою групою до складу якою входив як позивач так і керівник ГУ ДПС у Сумській області та працівники інших підрозділів, а не одноособово позивачем.
Доводи апеляційної скарги, що у протоколах відсутній підпис керівника ГУ ДПС у Сумській області, а тому керівник не приймав рішення про звернення до суду з позовами, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зі змісту протоколу рішення про доцільність подання позовів приймалося робочою групою, а не одноособово позивачем.
Крім того, у відповідності до до п.п. 1.110.1 п. 1.110 Положення про про управління правого забезпечення ГУ ДПС у Сумській області, затверджене наказом ГУ ДПС у Сумській області від 20.12.2019 року за № 718, які були підставою для прийняття наказу про звільнення позивача, управління правового забезпечення організовує та веде позовну роботу, спрямовану на забезпечення надходження податків, зборів та інших платежів до бюджету та державних цільових фондів.
Враховучи зміст вказаних повноважень колегія суддів приходить до висновку, що управління правового забезпечення має право на висловлювання своєї позиції щодо звернення до суду з позовами.
За таких обставин доводи апеляційної скарги, що управління правового забезпепчення в особі позивача одноосібно прийняло рішення щодо доцільності звернення до суду з позовами не підтверджено матеріалами справи.
Матеріалами справи підтверджується, що ГУ ДПС в Сумській області на виконання Порядку №124 було винесено лише розпорядження в.о. начальника ГУ ДПС в Сумській області від 30.10.2019 №48-р, яким лише створено робочу групу з відпрацювання питань доцільності/недоцільності оскарження рішень судів, прийнятих на користь платників податків, у справах супроводження яких покладено на управління правового забезпечення ГУ ДПС в Сумській області.
Сторонами підтверджено, що Комісію, яка б відповідно до абз. 2.3.4 п.п. 2.5.1.3 Порядку № 124, приймала рішення про сплату судового збору, звернення до суду та напрямів використання (сплати) судового збору в ГУ ДПС в Сумській області створено не було.
Доводи апеляційної скарги відповідача, що саме на позивача було покладено обов`язок створення такої Комісії та покладено обов`язок проводити її засідання, матеріали справи не містіть. Як зазначає саме представник відповідача у письмових поясненнях згідно ч. 11 Положення про ГУ ДПС в Сумській області, затвердженого наказом ДПС України від 12.07.2019 №12 саме до повноважень начальника ГУ ДПС належить створення комісій, робочих груп та експертних груп.
Обов`язок щодо створення такої Комісії та забезпечення дотримання вимог Порядку №124, обов`язок у місячний термін привести власні акти у відповідність до вимог Порядку №124 покладено Головою ДПС України на начальників головних управлінь в областях, про що зазначено в п. 2 наказу від 17.10.2019 №124, а не на управління правового забезпечення ГУ ДПС в Сумській області.
Твердження відповідача про те, що комісії та робочі групи створюються на підставі розпорядчих документів, а керівник ГУ ДПС не створює розпорядчі документи, а лише підписує їх, не може бути визнано правомірною підставою для винесення наказу №62-о від 09.04.2020, оскільки зазначені обставини щодо встановлення факту бездіяльності позивача, як начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС в Сумській області з цих питань взагалі не було предметом дисциплінарного провадження. Відповідач не може посилатися та обставини, які не були підставою для звільнення позивача із займаної посади.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстації не враховано, що підготовка відповідного розпорядчого документа ОСОБА_1 на підпис керівнику Управління щодо створення комісії належала до виключної компетенції позивача, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки дії позивача щодо створення комісії не зазначено у наказі підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином зазначені обставини не можуть бути визнані правомірною підставою для звільнення позивача із займаної посади, і не свідчать про те, що саме позивач перевищив свої посадові обов`язки як начальник управління правового забезпечення ГУ ДПС в Сумській області.
Стосовно посилання в спірному наказі від 09.04.2020 року № 62-о Про звільнення ОСОБА_1 , як підставу звільнення позивача, порушенням вимог процедури 1.110.1 функції 1.110 Положення про управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області, затвердженого наказом ГУ ДПС у Сумській області від 20.12.2019 року № 718 (далі - Положення № 718), колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 1.110. Положення № 718 встановлено представництво інтересів у судах, п.п. 1.110.1. якого визначено організацію та ведення позовної роботи, спрямованої на забезпечення надходження податків, зборів та інших платежів до бюджету та державних цільових фондів, а також у відповідності до п.п. 1.110.10. встановлено здійснення інформаційного супроводження претензійно-позовної роботи в органах ДПС за допомогою підсистеми АІС Суди ІС Податковий блок та ПІК Судові рішення з питань ЗЕД .
Аналізуючи вказані вище норми Положення № 718, колегія суддів зазначає, що даною нормою передбачено організацію та ведення позовної роботи, спрямованої на забезпечення надходження податків, зборів та інших платежів до бюджету та державних цільових фондів, а також встановлено здійснення інформаційного супроводження претензійно-позовної роботи в органах ДПС за допомогою підсистеми АІС Суди ІС Податковий блок та ПІК Судові рішення з питань ЗЕД , в той час, як висновок Дисциплінарної комісії про порушення ОСОБА_1 п. 1.110.1 Положення № 718 стосується щодо не організації останнім діяльності Комісії по розгляду питань щодо звернення до суду з позовами податкового боргу та щодо питань сплати судового збору.
За таких обставин, колегія суддів надає критичну оцінку висновку Дисциплінарної комісії про порушення ОСОБА_1 п. 1.110.1 Положення № 718, який став підставою прийняття оскаржуваного наказу від 09.04.2020 року № 62-о Про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із його необґрунтованістю.
Стосовно зазначення в спірному наказі щодо перевищення позивачем службових повноважень, що полягає в перекладанні управлінням правового забезпечення ГУ ДПС в Сумській області на управління по роботі з податковим боргом обов`язку звертатись під час ведення позовної роботи по стягненню податкового боргу до підрозділу фінансово-бухгалтерського забезпечення із службовими листами про сплату судового збору, при тому, що питання щодо звернення до суду та сплати судового збору вирішується виключно Комісією, і тільки після того, як юридичний підрозділ опрацює та визнає такі матеріали достатніми для звернення до суду, чим порушено п. 2.5.1.7 Порядку №124, суд зазначає наступне.
Як зазначено в п. 2.5.1.7 Порядку №124 звернення до суду здійснюється з обов`язковою сплатою судового збору на підставі службового листа підрозділу правового забезпечення органу ДПС. Разом із тим, зазначеною нормою не визначено, що такий службовий лист направляється виключно до бухгалтерської служби ГУ ДПС в Сумській області.
Даною нормою визначено, що сплата судового збору відбувається на підставі службового листа підрозділу правого забезпечення органу ДПС.
В матеріалах справи наявні листи управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області від 11.01.2020 року № 45/18-28-08-03-16, від 05.11.2019 року № 328/18-28-08-03-16, від 05.11.2019 року № 329/18-28-08-03-16, від 21.08.2019 року № 1666/18-28-10-03-16, від 21.08.2019 року № 1667/18-18-28-10-03-16, від 21.08.2019 року № 1668/18-28-10-03-16, від 21.08.2019 року № 1670/18-28-10-03-16, від 04.02.2020 року № 233/18-28-08-03-16, скеровані на управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Сумській області, яким управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області просить надати платіжне доручення про сплату судового збору для подання до адміністративного суду адміністративного позову по суб`єктам господарювання (т.2 а.с.47, 69-76).
Однак, наявність службових листів управління правового забезпечення ГУ ДПС в Сумській області із визначенням суми сплати судового збору, яка направляється до виконання до відділу по роботі із податковим боргом, не може бути визнано як перекладання обов`язку на таке управління, враховуючи те, що доказів того, що управління правового забезпечення ГУ ДПС в Сумській області поклало обов`язок складання таких супровідних листів на відділ по роботі із податковим боргом матеріали справи не містять. Подальше листування відділу по роботі із податковим боргом із бухгалтерською службою щодо сплати судового збору не може бути визнано як перекладання обов`язку створення службового листа замість підрозділу правового забезпечення органу ДПС, яким визначається розмір перерахування такого судового збору.
Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не враховано поясненння ОСОБА_33 про відмову управління правового забезпечення приймати матеріали для звернення до суду без платіжного доручення колегія суддів вважає безпідставним, оскільки підставою для притянення позивача до відповідальності не була відмова позивача у прийнятті певних матеріалів.
Посилання відповідача на лист від 04.02.2020 року (а.с. 75-76 т. 2) за підписом позивача, скерований на адресу Управління по роботі з податковим боргом, в якому міститься прохання доплатити судовий збір, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки вказаний лист погоджено в.о. начальником ГУ ДПС у Сумській області, отже складався за погодженням з керівником, а не особисто позивачем. При цьому у вказаному листі не зазначено про прийняття позивачем рішення про покладення на управління по роботі з податковим боргом будь-яких обов`язків, вказаний лист містить лише прохання надати документи.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, обрання того чи іншого виду стягнення згідно зі ст. 66 Закону № 889-VIII, в першу чергу залежить від того, який саме дисциплінарний проступок вчинений державним службовцем.
Як уже зазначалося колегією суддів, дисциплінарне стягнення може бути накладено у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов`язків. Так, складовими дисциплінарного проступку є дії або бездіяльність працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) та порушенням або ж неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак перевищення службових повноважень.
Частиною 1 ст. 65 Закону № 889-VIII встановлено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Тобто, вирішуючи питання про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності за наявності вчинення ним дисциплінарного проступку, необхідно дослідити конкретний дисциплінарний проступок, який зазначений у нормативно-правовому акті, за який до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення, в даному випадку в наказі від 09.04.2020 року № 62-о Про звільнення ОСОБА_1 .
Колегія свуддів дослідивши підстави звільнення зазначені у оспорюваному наказі дійшла висновку, що відповідаченм не доведено вчинення позивачем дисциплінарного проступку зазначеного у наказі.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що при розгляді справи відповідачем не доведено, що позивача було належним чином повідомлено про засідання дисциплінарної комісії, встановлено позивачу строку надання письмових пояснень стосовно обставин, які повинен надати позивач.
Як зазначав позивач, листи про запрошення на засідання комісії та надання пояснень своєї позиції він отримав лише 10.04.2020 через поштове відділення, тобто після його звільнення 09.04.2020. Крім того, позивач зазначив, що він був відсторонений від роботи, через систему АІС «Управління документами» листів не отримував. Крім того, звертав увагу суду, що ним було 09.04.2020 отримано лист про надання письмових пояснень 09.04.2020 до 18-00. До матеріалів справи позивачем надана копія такого листа за підписом керівника в.о. начальника ГУ ДПС в Сумській області №3/18-28-00 від 09.04.2020, а також лист датований 09.04.2020 №4/18-28-00 про те, що лист №3/18-28-00 від 09.04.2020 анульовано.
Судом першої інстанції було витребувано у відповідача копії таких листів, або будь-яких інших документів, створених під зазначеними номерами №3/18-28-00 від 09.04.2020 , та №4/18-28-00 від 09.04.2020 відповідачем не надано. Доказів того, що ГУ ДПС в Сумській області взагалі не формувалися такі документи за зазначеними номерами, матеріали справи не містять.
Посилання відповідача на те, що було складено акти про відмову позивача у наданні письмових пояснень, не є доказом в підтвердження факту та часу коли позивачу було запропоновано надати письмові пояснення, і в такий строк позивач відмовився надавати такі пояснення. Зазначені документи не підтверджують, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце проведення засідання Дисциплінарної комісії.
Суд зазначає, що під час дисциплінарного провадження ГУ ДПС в Сумській області пропонувало позивачу листом від 30.03.2020 №124/18-28-14-09 надати письмові пояснення в строк до 18-00 02.04.2020, але доказів того, що такий документ в установленому порядку було доведено до позивача, вручено позивачу матеріали справи не містять. Позивач зазначив, що такий лист він отримав через поштове відділення 10.04.2020, про що надав до матеріалів справи копії конверту.
Також після звільнення з посади, як зазначив позивач, він 10.04.2020 отримав від ГУ ДПС в Сумській області лист від 31.03.2020 №125/18-28-14-13 про запрошення на засідання дисциплінарної комісії 06.04.2020, можливістю ознайомлення із дисциплінарним провадженням, про що надано до матеріалів справи копію конверту.
Посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 було надіслано всі документи через систему АІС «Управління документами» колегія суддів вважає безпідставними, оскільки факт їх надіслання не може бути доказом належного повідомлення позивача про дату та час проведення засідання дисциплінарною комісією, витребування письмових пояснень по суті дисциплінарного провадження. Докази того, що дисциплінарною комісією було встановлено факт повідомлення позивача про засідання комісії чи витребовування письмових пояснень у позивача матеріали справи не містять.
Посилання відповідача на те, що позивач мав можливість прочитати такі листи на своєму службовому комп`ютері в системі АІС «Управління документами» , є лише припущеннями відповідача, не підтверджені відповідними доказами. Крім того, на час проведення дисциплінарного провадження позивач взагалі був відсторонений від виконання посадових обов`язків.
Слід зазначити, що відповідно до п. 1 розділу 6 Правил внутрішнього службового розпорядку ГУ ДПС в Сумській області, затвердженого загальними зборами державних службовців ГУ ДПС у Сумській області 06.12.2019 нормативно-правові акти, накази, доручення, розпорядження зі службових питань доводяться до відома державних службовців шляхом ознайомлення у паперовій або електронній формі з підтвердженнями такого ознайомленням. Підтвердженням може слугувати підпис державного службовця (в т.ч. відповідального виконавця) на документі, у журналі реєстрації документів або відповідний електронний цифровий підпис, який підтверджує ознайомлення з певним службовим документом в електронній формі.
Матеріали справи містять докази того, що лише в день звільнення 09.04.2020 ГУ ДПС в Сумській області складено акт від 09.09.2020 №203/18-28-1101-32 про те, що в.о. керівника ГУ ДПС в Сумській області було запропоновано близько 11-30 надати пояснення з приводу порушень, встановлених дисциплінарною комісією, але ОСОБА_1 пояснення надавати відмовився. Разом із тим, встановити час до якого позивач мав реалізувати своє право на надання письмових пояснень в акті не відображено.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.
В даному випадку, відповідачем не доведено до яких тяжких наслідків призвели дії позивача, що були підставою для звільнення позивача із займаної посади. Так, як зазначив позивач, всі адміністративні позови були подані до суду, відкриті були провадження, прийняті рішення судів на користь податкового боргу та стягнуто податковий борг з платників податків до бюджету.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не було дотримано процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а проведена перевірка відбувалася без дослідження всіх обставин, що стосуються спірних правовідносин. Зокрема, відповідачем не дотримано в повному обсязі процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника управління, оскільки передбачено, що необхідною умовою є погодження такого рішення з Департаментом правового забезпечення ДПС України, як передбачено нормами п. 4.2 Положення про управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Сумській області, затвердженого наказом ГУ ДПС у Сумській області від 20.12.2019 №718. Зазначеною нормою, крім іншого, передбачено, що притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника управління здійснюється за погодженням з Департаментом правового забезпечення ДПС України.
У зв`язку із чим у суду відсутні підстави для визнання виконаним обов`язку відповідача щодо погодження рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, як то передбачено п. 4.2 Положення про управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Сумській області, затвердженого наказом ГУ ДПС у Сумській області від 20.12.2019 №718.
Таким чином ГУ ДПС В Сумській області не дотрималося процедури притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Про дану обставину було відомо і членам дисциплінарної комісії, яка рекомендувала рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності погодити з Департаментом правового забезпечення ДПС України, про що зазначено в п. 4 резолютивної частини протоколу №14 від 06.04.2020.
Крім того, про обов`язок погодити із Департаментом правового забезпечення ДПС України рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності свідчить і лист від 08.04.2020 №1500/8/18-28-14-10, який відповідачем було оформлено до Управління правового забезпечення ДПС України із направленням матеріалів подання від 07.04.2020 №136/18-28-14-09 для розгляду питання щодо погодження застосування до позивача заходів дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, але доказів того, що на день винесення спірного наказу отримано відповідне погодження, як передбачено п. 4.2 Положення про управління правового забезпечення, матеріали справи не містять, відповідачем надано не було, погодження на звільнення позивача відсутнє.
Посилання представника відповідача на те, що процедурні питання не є підставою для скасування спірного наказу, не можуть бути визнані судом правомірними та обґрунтованими, оскільки суперечать порядку притягнення до відповідальності позивача, як начальника Управління правового забезпечення, згідно затвердженого Положення про управління правового забезпечення, дотримання якого є обов`язком для відповідача.
Таким чином з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що висновки відповідача про застосування до позивача застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення не може бути визнано судом, як рішення суб`єкта владних повноважень, що прийнято у відповідності до вимог ст. 2 КАС України, зокрема, прийнято обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо, пропорційно, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахування права особи на участь у прийнятті рішення, а тому позовні вимоги в частині скасування наказу №62-о від 09.04.2020 вважається судом правомірними, такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно посилання позивача звільнення із займаної посади та відсторонення від займаної посади з ініціативи роботодавця відбулося в умовах введення в дію Постанови КМУ №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , суд зазначає, що Законом України «про державну службу» не було внесено змін щодо заборони керівникам державних органів порушувати дисциплінарні провадження та в разі виявлення порушень застосовувати дисциплінарні стягнення за перевищення службових обов`язків державних службовців у вигляді звільнення.
Стосовно позовних вимог в частині поновлення ОСОБА_1 на посадах та доводів апеляційної скарги з цих підстав, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що після проведеної реорганізації ДПС України було утворено Головне управління ДПС у Сумській області як територіального органу утвореного на правах відокремленого підрозділу, при цьому змінилася як структура Управління так і кількість штату такої установи, про що надано до матеріалів справи відповідні штатні розписи як ГУ ДПС в Сумській області, так і Головного управління ДПС у Сумській області як територіального органу утвореного на правах відокремленого підрозділу, які свідчать про те, що дійсно в результаті реорганізації відбулося зміна структури правового управління. Так, згідно штатного розпису на 2020 р. організаційна структура передбачала наявність Управління правового забезпечення у кількості 15 осіб, і складалась із трьох відділів, а згідно штатного розпису Головного управління ДПС у Сумській області як територіального органу утвореного на правах відокремленого підрозділу було утворено окремий юридичний сектор в кількості 3х осіб, а також управління супроводження судових справ в кількості 13 осіб та яке складається із трьох відділів та сектору.
Абзацом 1 ст.235 КЗпп України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Отже законодавством передбачено поновлення незаконно звільненого працівника на попередній роботі. При цьому суд не може перебирати на себе функції роботодавця та поновлювати позивача на посаді, на якій він не працював до звільнення. У разі прийняття наказу щодо поновлення позивача на іншій посаді, на яку позивач не був призначений в установу, в яку не був переведений в установленому порядку, така дія буде розглядатись не як «поновлення» , а за правовим змістом «призначенням або переведенням» (прийняттям на роботу), що недопустимо без відповідної заяви (згоди) позивача як працівника в силу прямого припису ч. 2 ст. 41 Закону України «Про державну службу» , якою передбачено, що переведення здійснюється роботодавцем лише за згодою державного службовця.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача щодо поновлення його на посаді начальника управління супроводження судових справ Головного управління Державної податкової служби в Сумській області, оскільки на цю посаду ОСОБА_1 не був призначений та з вказаної посади він не звільнявся, позивача не було переведено в новоутворену установу - Головне управління ДПС у Сумській області як територіального органу утвореного на правах відокремленого підрозділу, задоволення вказаних вимог позивача в цій частині фактично було б призначенням судом позивача на нову посаду, що не належить до повноважень суду.
Враховуючи встановлення судом факту незаконного звільнення позивача із займаної посади, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з метою захисту прав позивача є підстави для задоволення позовних вимоги позивача та поновлення ОСОБА_1 на попередній роботі - на посаді начальника управління правового забезпечення Головного управління Державної податкової служби в Сумській області.
За висновками Верховного суду наведеними у постанові від 20.01.2021 р. у справі № 640/18679/18 працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи. Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи. При цьому повноваження суду при вирішенні трудового спору щодо поновлення працівника на попередній роботі не слід ототожнювати із процедурою призначення на посаду, що належить до компетенції роботодавця. Ураховуючи приписи частини першої статті 235 КЗпП України, на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з`ясування того, що звільнення працівника відбулось незаконно, покладається обов`язок поновлення такого працівника на попередній роботі. Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту прав, ніж зазначений в частині першій статті 235 КЗпП України, а отже, установивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.
У відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Посилання позивача на те, що Головне управління Державної податкової служби в Сумській області знаходиться в стані припинення, суд зазначає наступне.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа - Головне управління ДПС у Сумській області не є припиненою, а лише знаходиться в стані припинення.
Посилання позивача на практику Верховного Суду, відповідно до якої в разі ліквідації підприємства, установи, організації працівник підлягає поновленню в новоутвореній установі, суд зазначає, що такі обставини не є аналогічними із розглядом даної справи. На даний час Головне управління ДПС у Сумській області не ліквідовано, знаходиться лише у стані припинення, а тому у зв`язку з викладеним, саме Головне управління ДПС у Сумській області повинно поновити позивача на роботі та відновити стан трудових відносин, які існували до незаконного звільнення.
Також відповідно до абз.2 ст.235 КзПП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Однак визначені судом першої інстанції період вимушеного прогулу позивача та сума середнього заробітку за час такого прогулу не є предметом апеляційного оскарження, оскільки доводи щодо неправомірності вказаних висновків суду першої інстанціїї апеляційні скарги не містять.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції у межах апеляційних скарг ГУ ДПС у Сумській області та ОСОБА_1 , приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.
Стосовно інших доводів сторін, ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, яке є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційні скарги ГУ ДПС у Сумській області та ОСОБА_1 без задоволення, а судове рішення без змін.
Інші доводи сторін на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). .
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 по справі № 480/1857/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 11.02.2022 року
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2022 |
Оприлюднено | 16.02.2022 |
Номер документу | 103234896 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мацедонська В.Е.
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Макаренко Я.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні