Постанова

від 17.12.2024 по справі 480/1857/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 480/1857/20

адміністративне провадження № К/990/15968/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Мацедонської В.Е.,

суддів: Білак М.В., Желєзний І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року (головуючий-суддя Гелета С.М.)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року (головуючий-суддя Макаренко Я.М., судді: Калиновський В.А., Мінаєва О.М.)

у справі № 480/1857/20

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області, Головного управління ДПС у Сумській області як територіального органу, утвореного на правах відокремленого підрозділу, про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

у с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

У березні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач 1), Головного управління ДПС у Сумській області як територіального органу, утвореного на правах відокремленого підрозділу (далі - відповідач 2), у якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Сумській області від 17 березня 2020 року № 16-дс «Про порушення дисциплінарного провадження» із змінами, внесеними наказом Головного управління Державної податкової служби в Сумській області від 20 березня 2020 року № 19-дс;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Сумській області 09 квітня 2020 року № 62-о «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Сумській області;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління супроводження судових справ Головного управління ДПС у Сумській області;

- стягнути з Головного управління ДПС у Сумській області суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 10 квітня 2020 року по день винесення рішення по справі.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем 1 було винесено наказ від 17 березня 2020 року №16-дс «Про порушення дисциплінарного провадження» із змінами, внесеними наказом Головного управління ДПС у Сумській області від 20 березня 2020 року №19-дс, та наказ Головного управління ДПС у Сумській області №62-о від 09 квітня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 », але відповідачем не враховано ту обставину, що спірні накази було підписано неуповноваженою особою, оскільки було підписано в.о. начальника ГУ ДПС у Сумській області, який перебував на посаді більше ніж 3 місяці, що є порушенням ч. 8 ст.31 Закону України «Про державну службу». При підписанні наказу дана посадова особа не являлася виконуючим обов`язки начальника, а лише заступником начальника Головного управління ДПС у Сумській області, оскільки 14 лютого 2020 року повноваження на виконання обов`язків закінчилися. Про дані обставини позивач повідомляв заступника начальника Головного управління ДПС у Сумській області ОСОБА_2 , направлявся лист №395/18-28-08-03-16 від 21 лютого 2020 року та лист від 09 квітня 2020 року, в якому позивач повідомляв вищезазначені обставини та відсутність повноважень у заступника начальника Головного управління ДПС у Сумській області ОСОБА_2 .

Наказ від 17 березня 2020 року №16-дс «Про порушення дисциплінарного провадження» із змінами, внесеними наказом Головного управління ДПС у Сумській області від 20 березня 2020 року №19-дс, та наказ Головного управління ДПС у Сумській області №62-о від 09 квітня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 » підписаний без обов`язкового погодження з Державною податковою службою України.

Зазначає, що в оскаржуваному наказі № 16-дс від 17 березня 2020 року "Про порушення дисциплінарного провадження" не зазначено строк проведення дисциплінарного провадження, відсторонення від виконання посадових обов`язків начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області відбулося за відсутності підстав. Зазначив, що відсторонення від виконання посадових обов`язків відповідачем здійснено одночасно і по Закону України ''Про державну службу", і по Закону України ''Про запобігання корупції", по яким передбачено різні процедури, при цьому застосування процедури усунення управління правового забезпечення від візування даного наказу не передбачено жодним нормативно-правовим актом. Відповідачем було порушено порядок доведення до відома позивача наказу ГУ ДПС у Сумській області №16-дс від 17 березня 2020 року "Про порушення дисциплінарного провадження" та змін до нього, внесених наказом №19-дс від 20 березня 2020 року, не зазначено в наказі про порушення дисциплінарного провадження дисциплінарного проступку, за який проводиться дисциплінарне провадження.

Також позивач зазначає, що прийняття наказу Головного управління ДПС у Сумській області №224 від 06 лютого 2020 року "Про проведення перевірки" відбулося з порушенням нормативно-правових актів, в т.ч. і Регламенту Головного управління ДПС у Сумській області, затвердженого наказом Головного управління ДПС у Сумській області № 534 від 28 листопада 2019 року, яким передбачено обов`язковість погодження проєктів розпорядчих документів з управлінням правового забезпечення, відповідачем було залучено до членів робочої групи по проведенню перевірки неуповноважених осіб та осіб особисто зацікавлених в результатах перевірки. Наказ Головного управління ДПС у Сумській області № 224 від 06 лютого 2020 року «Про проведення перевірки" було винесено на підставі Порядку № 107, дія якого не поширюється на дану перевірку, без зазначення обов`язкових реквізитів-способу організації та місця проведення перевірки. Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Сумській області № 224 від 06 лютого 2020 року "Про проведення перевірки" вбачається прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу. Проте, дана перевірка може призначатися лише одним розпорядчим документом-дорученням до доповідної записки. Тобто, єдиним розпорядчим документом, на підставі якого може прийматися рішення про проведення перевірки, є доручення до доповідної записки, а не наказ, а тому форма призначення перевірки не відповідає вимогам чинного законодавства.

Наказ Головного управління ДПС у Сумській області № 62-0 від 09 квітня 2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 " прийнятий під час відсутності позивача на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю. До наказу Головного управління ДПС у Сумській області №62-о від 09 квітня 2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 " внесено неправдиві відомості щодо акта про ненадання пояснень перед накладенням дисциплінарного стягнення від 09 квітня 2020 року.

Дисциплінарне провадження було проведено за відсутності у Дисциплінарної комісії повноважень, які надаються суб`єктом призначення та прийняття подання та наказу про звільнення поза межами строків, порушено порядок доведення до відома наказів по даному дисциплінарному провадженню, не повідомлено позивача про наявність матеріалів дисциплінарної справи, як наслідок, не ознайомлення позивача з матеріалами дисциплінарної справи. Відповідачем було порушено порядок погодження оскаржуваних наказів та застосування процедури усунення управління правового забезпечення від візування даного наказу. Відповідачем було одночасно відкрито дисциплінарне провадження, службові перевірки та перевірки з окремих питань. Під час проведення дисциплінарного провадження не було складено порядку денного засідань дисциплінарної комісії, не складено протоколи засідань дисциплінарної комісії, відсутня сформована дисциплінарна справа. У відповідача було відсутнє належним чином складене подання дисциплінарної комісії, а тому були відсутні підстави для прийняття наказу №62-о від 09 квітня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 ». Відповідачем зроблені необґрунтовані та безпідставні висновки щодо одноосібного та безпідставного прийняття рішення про ведення від імені Головного управління ДПС у Сумській області позовної роботи по стягненню податкового боргу без створення відповідної комісії та без проведення її засідань, а також про відсутність перекладання обов`язку звертатись зі службовими листами про сплату судового збору на управління по роботі з податковим боргом.

В наказі №62-о від 09 квітня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 » не зазначено конкретних фактів порушень з боку позивача. Відповідачем під час винесення спірних наказів не було враховано, що звільнення із займаної посади та відсторонення від займаної посади з ініціативи роботодавця відбулося в умовах введення в дію Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Стосовно поновлення позивача на посаді, зазначає, що у зв`язку із тим, що відповідачем було проведено реорганізацію, але в новоутвореному управлінні, яке є правонаступником ГУ ДПС у Сумській області, посада позивача, з якої його було звільнено, є ідентичною за функціональними обов`язками, тому позивач підлягає поновленню саме в новоутвореній ГУ ДПС у Сумській області на посаді начальника управління супроводження судових справ Головного управління ДПС у Сумській області.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року, позов задоволено частково, а саме:

- визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДПС у Сумській області від 09 квітня 2020 року № 62-0 «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області;

- стягнуто з ГУ ДПС у Сумській області на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 147.397,25 грн;

- у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанцій, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що накази ГУ ДПС у Сумській області від 17 березня 2020 року № 16-дс «Про порушення дисциплінарного провадження» із змінами, внесеними наказом ГУ ДПС у Сумській області від 20 березня 2020 року № 19-дс, прийняті повноважною особою, а саме в.о. начальника ГУДПС у Сумській області, який мав право приймати рішення про порушення дисциплінарного провадження та відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження.

Стосовно посилань позивача на відсутність повноважень в.о. начальника ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_2 на підписання оскаржуваних наказів, оскільки виконання обов`язків начальника ГУ ДПС у Сумській області на ОСОБА_2 покладені з 13 листопада 2019 року наказом ДПС України від 13 листопада 2019 року № 293-0 та закінчились 13 лютого 2020 року, суди зазначили таке.

Відповідно до наказу від 13 листопада 2019 року № 293-0 «Про покладання виконання обов`язків на ОСОБА_2 » строк його дії не встановлено, на час винесення оскаржуваного наказу, такий наказ не було скасовано Головою ДПС України та не було покладено виконання обов`язків начальника ГУ ДПС у Сумській області на іншу особу, а тому безпосереднім керівником позивача на час виникнення спірних правовідносин був саме ОСОБА_2 , який мав право ініціювати проведення дисциплінарних проваджень та вирішувати питання притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що посилання позивача на те, що оскаржувані накази підписано неуповноваженою особою, є необґрунтованими.

Посилання позивача відносно того, що наказ від 06 лютого 2020 року № 224 «Про проведення перевірки», на підставі якого робочою групою було проведено перевірку та в подальшому було вирішено прийняти наказ ГУ ДПС у Сумській області від 17 березня 2020 року № 16-дс «Про порушення дисциплінарного провадження» (із змінами), є незаконним та безпідставним, а робоча група сформована із порушенням та є упередженою, суди попередніх інстанцій до уваги не прийняли, оскільки зазначений наказ від 06 лютого 2020 року № 224 не є предметом розгляду справи та позивачем, враховуючи узагальнену позицію позивача по справі, не оспорюється.

Також суди зазначили, що дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 розпочалось 17 березня 2020 року та закінчилось 07 квітня 2020 року, датою складення подання Дисциплінарної комісії ГУ ДПС у Сумській області № 136/18-28-14-09, тобто з дотриманням строків, визначених Порядком № 1039.

Посилання позивача на те, що наказ ГУ ДПС у Сумській області від 17 березня 2020 року № 16-дс «Про порушення дисциплінарного провадження» не погоджено із Департаментом правової роботи ДПС України суди попередніх інстанцій відхилили, оскільки п. 4.2 Положення про управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області, затвердженого наказом ГУ ДПС у Сумській області від 20 грудня 2019 року № 718, визначено погодження притягнення саме до дисциплінарної відповідальності начальника управління з Департаментом правової роботи ДПС, а не питання про порушення дисциплінарного провадження.

Також суди попередніх інстанцій знайшли безпідставними доводи позивача про те, що зі змісту наказу ГУ ДПС у Сумській області від 17 березня 2020 року № 16-дс «Про порушення дисциплінарного провадження» неможливо встановити, який закон застосовано для відсторонення позивача від виконання посадових обов`язків, а саме: Закон України «Про державну службу» чи Закон України «Про запобігання корупції», оскільки відсторонення від посадових обов`язків позивача здійснено відповідно до Закону України «Про державну службу», а відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» позивача було відсторонено від візування наказів, прийнятих відносно самого позивача, в умовах реального конфлікту інтересів.

Ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій підстав для скасування наказу ГУ ДПС в Сумській області від 17 березня 2020 року № 16-дс «Про порушення дисциплінарного провадження» (із змінами) не встановили.

Окрім того, суди попередніх інстанцій встановили, що на підставі подання Дисциплінарної комісії ГУ ДПС у Сумській області від 07 квітня 2020 року №136/18-28-14-09, акту про ненадання пояснень від 09 квітня 2020 року №203/18-28-01-32, наказом №62-о від 09 квітня 2020 року було припинено державну службу та звільнено з посади начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_1 з 09 квітня 2020 року згідно з п. 7 ч. 2 ст. 65, п. 4 ч.1, ч. 5 ст. 66, п.4 ч.1 ст. 87 Закону України "Про державну службу".

В спірному наказі від 09 квітня 2020 року №62-о зазначено, що за результатами дисциплінарного провадження встановлено, що позивач перевищив свої службові обов`язки у зв`язку із порушенням п.п. 2.5.1.1, 2.5.1.2, 2.5.1.3, 2.5.1.7 пункту 2.5 розділу 2 Порядку організації роботи органів ДПС під час підготовки та супроводження справ у судах, затвердженого наказом ДПС України від 17 жовтня 2019 року №124.

Матеріалами дисциплінарної справи підтверджується, що під час дисциплінарного провадження встановлено, що Управлінням правового забезпечення 28 січня 2020 року (з запізненням більше ніж на місяць) до сектору з питань запобігання та виявлення корупції подано на візування 57 проектів протоколів доцільності звернення до суду з позовами про стягнення податкового боргу, які створювалися на підставі розпорядження ГУ ДПС у Сумській області від 30 жовтня 2019 року №48-р "Про створення робочої групи". При цьому, протоколи складені без дат та номерів по 55 платникам податків, які зазначені в поданні Дисциплінарної комісії від 07 квітня 2020 року, але позови про стягнення податкового боргу за такими платниками податків подані до суду в грудні 2019 року.

Як встановлено Дисциплінарною комісією та зазначено в наказі №62-о від 09 квітня 2020 року, позивач одноосібно прийняв рішення щодо доцільності подання позовів про стягнення податкового боргу та сплати судового збору.

Однак, як зауважили суди попередніх інстанцій, докази того, що саме позивачем було прийнято рішення щодо доцільності подання позовів про стягнення податкового боргу та сплати судового збору, матеріали дисциплінарної справи не містять.

Окрім того, матеріалами справи не підтверджується, що позивачем було складено та направлено до суду за власною ініціативою позовні заяви по зазначеним в поданні Дисциплінарної комісії від 07 квітня 2020 року платникам податків.

Так, за підписом в.о. керівника ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_2 подано 36 позовних заяв про стягнення заборгованості по наступним суб`єктам господарювання та фізичним особам: ФОП ОСОБА_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ); ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ); ТОВ «Компанія Трейд-актив» (код ЄДРПОУ 39480395); ТОВ «Корал Продукт»; ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3 ); ТОВ «Торговий дім «Граальбуд» (код ЄДРПОУ 40869717); ТОВ «Виробничий комплекс «Зернодар» (код ЄДРПОУ 37366701); КП ТРК «Акцент» (код ЄДРПОУ 13996018); ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_4 ); ФОП ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_5 ); ФОП ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_6 ); ТОВ «Алекрі»; ФОП ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_7 ); ФОП ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_8 ); ПП «Деснянське» (код ЄДРПОУ 41531427); ТОВ «ПТВ» (ЄДРПОУ 32009596); ТОВ «Промоера»; ОСОБА_12 ; ТОВ «Ольвія Траст»; ФОП ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_9 ); ПП «Інформ Постач»; ТОВ «Бебі Фудз» (код ЄДРПОУ 40154414); ОСОБА_14 ; ТОВ «Грабовське»; ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_10 ); ФОП ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_11 ); ДП «Підприємство ДКВС України № 116» (код ЄДРПОУ 08680796); ФОП ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_12 ); ОСОБА_18 ; ФОП ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_13 ); ПП «Лірія»; ОСОБА_20 ; ТОВ «Стонтон» (код ЄДРПОУ 42535380); ПФ «Будтехсервіс»; ОСОБА_21 ; ФОП ОСОБА_22 (РНОКПП НОМЕР_14 ).

Інші позовні заяви підписані представниками управління правового забезпечення ГУ ДПС в Сумській області за довіреністю.

Також суди попередніх інстанцій зауважили, що рішення про доцільність подання позовів були прийняті робочою групою, до складу якою входив як позивач, так і керівник ГУ ДПС у Сумській області та працівники інших підрозділів, а не одноособово позивачем.

Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що Комісію, яка б відповідно до абз. 2.3.4 п.п. 2.5.1.3 Порядку № 124, приймала рішення про сплату судового збору, звернення до суду та напрямів використання (сплати) судового збору в ГУ ДПС у Сумській області створено не було.

Між тим, обов`язок щодо створення такої Комісії та забезпечення дотримання вимог Порядку №124 покладено Головою ДПС України на начальників головних управлінь в областях, про що зазначено в п. 2 наказу від 17 жовтня 2019 року №124, а не на управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області.

Таким чином зазначені обставини не можуть бути визнані правомірною підставою для звільнення позивача із займаної посади і не свідчать про те, що саме позивач перевищив свої посадові обов`язки як начальник управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області.

Аналізуючи п. 1.110. та п.п. 1.110.1. Положення № 718, суди попередніх інстанцій зазначили, що наведеними нормами передбачено організацію та ведення позовної роботи, спрямованої на забезпечення надходження податків, зборів та інших платежів до бюджету та державних цільових фондів, а також встановлено здійснення інформаційного супроводження претензійно-позовної роботи в органах ДПС за допомогою підсистеми АІС «Суди» ІС «Податковий блок» та ПІК «Судові рішення з питань ЗЕД», в той час, як висновок Дисциплінарної комісії про порушення ОСОБА_1 п.п. 1.110.1 Положення № 718 стосується неорганізації останнім діяльності Комісії по розгляду питань щодо звернення до суду з позовами про стягнення податкового боргу та щодо питань сплати судового збору.

Стосовно зазначення в спірному наказі щодо перевищення позивачем службових повноважень, що полягає в перекладанні управлінням правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області на управління по роботі з податковим боргом обов`язку звертатись під час ведення позовної роботи по стягненню податкового боргу до підрозділу фінансово-бухгалтерського забезпечення із службовими листами про сплату судового збору, суди попередніх інстанцій зазначили таке.

Наявність службових листів управління правового забезпечення ГУ ДПС в Сумській області із визначенням суми сплати судового збору, яка направляється до виконання до відділу по роботі із податковим боргом, не може бути визнано як перекладання обов`язку на таке управління, враховуючи те, що доказів того, що управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області поклало обов`язок складання таких супровідних листів на відділ по роботі із податковим боргом матеріали справи не містять. Подальше листування відділу по роботі із податковим боргом із бухгалтерською службою щодо сплати судового збору не може бути визнано як перекладання обов`язку створення службового листа замість підрозділу правового забезпечення органу ДПС, яким визначається розмір перерахування такого судового збору.

Посилання відповідача на лист від 04 лютого 2020 року за підписом позивача, скерований на адресу Управління по роботі з податковим боргом, в якому міститься прохання доплатити судовий збір, суди попередніх інстанцій знайшли безпідставними, оскільки вказаний лист погоджено в.о. начальника ГУ ДПС у Сумській області, отже складався за погодженням з керівником, а не особисто позивачем. При цьому у вказаному листі не зазначено про прийняття позивачем рішення про покладення на управління по роботі з податковим боргом будь-яких обов`язків, а вказаний лист містить лише прохання надати документи.

Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем 1 не доведено, що позивача було належним чином повідомлено про засідання дисциплінарної комісії, встановлено позивачу строк надання письмових пояснень стосовно обставин, які повинен надати позивач.

Своєю чергою, складений акт про відмову позивача у наданні письмових пояснень не є доказом на підтвердження факту та часу коли позивачу було запропоновано надати письмові пояснення, і в такий строк позивач відмовився надавати такі пояснення. Зазначені документи не підтверджують, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце проведення засідання Дисциплінарної комісії.

Суди встановили, що під час дисциплінарного провадження ГУ ДПС у Сумській області листом від 30 березня 2020 року №124/18-28-14-09 пропонувало позивачу надати письмові пояснення в строк до 18:00 02 квітня 2020 року, але доказів того, що такий документ в установленому порядку було доведено до позивача матеріали справи не містять.

Матеріали справи містять докази того, що лише в день звільнення 09 квітня 2020 року ГУ ДПС в Сумській області складено акт від 09 квітня 2020 року №203/18-28-1101-32 про те, що в.о. керівника ГУ ДПС у Сумській області було запропоновано близько 11:30 надати пояснення з приводу порушень, встановлених дисциплінарною комісією, але ОСОБА_1 пояснення надавати відмовився. Разом з тим, встановити час, до якого позивач мав реалізувати своє право на надання письмових пояснень, в акті не відображено.

Також суди вказали, що відповідачем не доведено, до яких тяжких наслідків призвели дії позивача, що були підставою для звільнення позивача із займаної посади. Так, як зазначив позивач, всі адміністративні позови були подані до суду, відкриті були провадження, прийняті рішення судів на користь податкового органу та стягнуто податковий борг з платників податків до бюджету.

Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем не було дотримано процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а проведена перевірка відбувалася без дослідження всіх обставин, що стосуються спірних правовідносин. Зокрема, відповідачем не дотримано в повному обсязі процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника управління, оскільки передбачено, що необхідною умовою є погодження такого рішення з Департаментом правового забезпечення ДПС України, як передбачено нормами п. 4.2 Положення про управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Сумській області, затвердженого наказом ГУ ДПС у Сумській області від 20 грудня 2019 року №718. Зазначеною нормою, крім іншого, передбачено, що притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника управління здійснюється за погодженням з Департаментом правового забезпечення ДПС України.

Таким чином ГУ ДПС у Сумській області не дотрималося процедури притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Про дану обставину було відомо і членам дисциплінарної комісії, яка рекомендувала рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності погодити з Департаментом правового забезпечення ДПС України, про що зазначено в п. 4 резолютивної частини протоколу №14 від 06 квітня 2020 року.

З підстав наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення не може бути визнано судом, як рішення суб`єкта владних повноважень, що прийнято відповідно до вимог ст. 2 КАС України, зокрема, прийнято обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо, пропорційно, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахування права особи на участь у прийнятті рішення, а тому позовні вимоги в частині скасування наказу №62-о від 09 квітня 2020 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно посилань позивача на звільнення із займаної посади та відсторонення від займаної посади з ініціативи роботодавця відбулося в умовах введення в дію Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", суди зазначили, що Законом України "Про державну службу" не було внесено змін щодо заборони керівникам державних органів порушувати дисциплінарні провадження та в разі виявлення порушень застосовувати дисциплінарні стягнення за перевищення службових обов`язків державних службовців у вигляді звільнення.

Також суди попередніх інстанцій відмовили в задоволенні позовних вимог щодо поновлення позивача в новоутвореному органі на посаді начальника управління супроводження судових справ Головного управління ДПС у Сумській області, оскільки на цю посаду ОСОБА_1 не був призначений та з вказаної посади він не звільнявся, позивача не було переведено в новоутворену установу - Головне управління ДПС у Сумській області як територіальний орган, утворений на правах відокремленого підрозділу.

З підстав наведеного, суди попередніх інстанцій поновили ОСОБА_1 на попередній роботі - на посаді начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Сумській області.

Також суди попередніх інстанцій, керуючись Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, стягнули на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 147397,25 грн (247 (робочі дні) X 596,75 грн (середньоденна заробітна плата)).

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

У касаційній скарзі позивач, просить частково скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо поновлення позивача на посаді начальника управління супроводження судових справ Головного управління ДПС у Сумській області та щодо визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Сумській області № 16-дс від 17 березня 2020 року «Про порушення дисциплінарного провадження» із змінами, внесеними наказом Головного управління ДПС у Сумській області № 19-дс від 20 березня 2020 року, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Позивач, як на підставу касаційного оскарження рішень вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23 вересня 2021 року у справі №807/2322/15 щодо застосування частини 1 статті 235 КЗпП України щодо питання поновлення незаконно звільненого працівника.

Також позивач вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 72 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої передбачені чіткі підстави для відсторонення.

На думку скаржника, суди попередніх інстанцій не дослідили питання, що з 01 січня 2021 року всі повноваження від Головного управління ДПС у Сумській області (ЄДРПОУ 43144399) перейшли до Головного управління ДПС у Сумській області (ЄДРПОУ 43995469), з відповідними посадами та функціями, а тому, як зазначає скаржник, останній підлягає поновленню саме в Головному управлінні ДПС у Сумській області (ЄДРПОУ 43995469).

Скаржник зауважує, що рішення суду про поновлення на неіснуючу посаду неможливо виконати. Спосіб захисту порушеного права безпосередньо повинен бути пов`язаний з подальшою можливістю виконати судове рішення і є ефективним тоді, коли може забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Також судами попередніх інстанцій не надано оцінку безпідставному відстороненню позивача від виконання посадових обов`язків наказом Головного управління ДПС у Сумській області № 16-дс від 17 березня 2020 року "Про порушення дисциплінарного провадження" зі змінами, внесеними, наказом № 19-де від 20 березня 2020 року, з позбавленням заробітної плати на весь період відсторонення.

Скаржник звертає увагу, що жодної підстави для його відсторонення від виконання посадових обов`язків в Головному управлінні ДПС у Сумській області не існувало. Відповідно і не існувало підстав для позбавлення останнього заробітної плати на період відсторонення.

09 серпня 2022 року позивачем до Верховного Суду було подано додаткові пояснення до касаційної скарги.

Так, позивач зазначає, що в ході касаційного розгляду справи відповідачем 2 було затверджено нову організаційну структуру, якою ліквідовано посаду начальника управління супроводження судових справ, щодо якої триває спір. Поряд з цим, відповідачем 2 була створена ідентична посада - начальника управління правового забезпечення.

Такі дії відповідача 2, на думку скаржника, вчинені виключно з однією метою, щоб в разі задоволення його касаційної скарги зробити неможливим виконання рішення суду.

Правом подати відзив на касаційну скаргу в порядку статті 338 КАС України відповідачі не скористалися, що відповідно до вказаної статті не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій за наявними в справі матеріалами.

Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 листопада 2024 року (у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_23 у відставку та обранням судді Шевцової Н.В. до складу Великої Палати Верховного Суду) призначено склад колегії суддів: Мацедонська В.Е. (головуючий суддя), Білак М.В., Губська О.А.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 грудня 2024 року (у зв`язку з обранням судді Губської О.А. до складу Великої Палати Верховного Суду) призначено склад колегії суддів: Мацедонська В.Е. (головуючий суддя), Білак М.В., Желєзний І.В.

Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2024 року закінчено підготовчі дії та призначено розгляд даної справи в порядку письмового провадження з 17 грудня 2024 року.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом від 20 серпня 2019 року № 5-о «Про призначення» ОСОБА_1 призначено 21 серпня 2019 року на посаду начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області у порядку переведення з ГУ ДФС у Сумській області.

На підставі наказу ГУ ДПС у Сумській області від 06 лютого 2020 року № 224 «Про проведення перевірки» робочою групою проведено перевірку з окремих питань, а саме законності складення проєктів протоколів доцільності звернення до суду з адміністративними позовами за 2019 рік, поданих 28 січня 2020 року управлінням правового забезпечення ГУ ДПС в Сумській області до сектору з питань запобігання та виявлення корупції на візування, про що складено акт від 05 березня 2020 року №75/18-28-14-13.

За результатами вищезазначеної перевірки завідувачем сектору з питань запобігання та виявлення корупції було подано до в.о. начальника ГУ ДПС у Сумській області доповідну записку від 05 березня 2020 року №76/18-28-14-09 про порушення дисциплінарного провадження відносно начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_1 за перевищення ним службових повноважень.

В.о. начальника ГУ ДПС у Сумській області підписано доручення від 05 березня 2020 року №14/18-28-01-01-17/Д, відповідно до якого на підставі доповідної записки від 05 березня 2020 року №76/18-28-14-09 було вирішено порушити дисциплінарне провадження відносно позивача та передати матеріали перевірки до Дисциплінарної комісії ГУ ДПС у Сумській області для розгляду встановлених перевіркою порушень та здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку.

Наказом Головного управління ДПС у Сумській області від 17 березня 2020 року №16-дс «Про порушення дисциплінарного провадження» було порушено з 17 березня 2020 року дисциплінарне провадження відносно позивача на підставі доручення в.о. начальника Головного управління ДПС у Сумській області від 05 березня 2020 року №14/18-28-01-01-17/Д до доповідної записки завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_24 від 05 березня 2020 року №76/18-28-14-09, на час здійснення дисциплінарного провадження було відсторонено позивача від виконання посадових обов`язків начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Сумській області (п.2 наказу), з метою запобігання вчиненню дій в умовах реального конфлікту інтересів усунуто від візування даного наказу начальника управління правового забезпечення Головного управління Державної податкової служби в Сумській області ОСОБА_1 або особу, яка виконує обов`язки начальника управління правового забезпечення (п.3 наказу).

Наказом від 20 березня 2020 року №19-дс було внесено зміни до наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 17 березня 2020 року №16-дс «Про порушення дисциплінарного провадження», п. 2 якого викладено в наступній редакції, а саме «на час здійснення дисциплінарного провадження відсторонити від виконання посадових обов`язків начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС в Сумській області ОСОБА_1 без збереження заробітної плати».

Відповідно до наказу ГУ ДПС у Сумській області від 30 березня 2020 року № 23-дс «Про продовження дисциплінарного стягнення», продовжено тривалість здійснення дисциплінарного провадження, порушеного на підставі наказу ГУ ДПС у Сумській області від 17 березня 2020 року № 16-дс «Про порушення дисциплінарного провадження» (зі змінами) стосовно начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_1, по 13 квітня 2020 року включно.

06 квітня 2020 року членами Дисциплінарної комісії ГУ ДПС у Сумській області складено акт про відмову від надання пояснень начальником управління правового забезпечення ОСОБА_1 Дисциплінарній комісії за № 135/18-28-14-13, яким встановлено, що листами від 30 березня 2020 року № 124/18-28-14-09, від 31 березня 2020 року № 125/1828-14-13, від 02 квітня 2020 року №129/18-28-14-13 начальнику управління правового забезпечення ОСОБА_1 . Дисциплінарною комісією пропонувалось надати пояснення по суті причин, що стали підставою для порушення дисциплінарного провадження стосовно нього згідно з наказом від 17 березня 2020 року № 16-дс та запрошено на засідання Дисциплінарної комісії, яке відбулось 06 квітня 2020 року, для надання пояснень. Однак, позивач 06 квітня 2020 року на засідання комісії не з`явився, пояснень причин неявки не надав, письмових пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення даного дисциплінарного провадження, також не надав.

Згідно з поданням Дисциплінарної комісії ГУ ДПС у Сумській області від 07 квітня 2020 року №136/18-28-14-09, Дисциплінарною комісією рекомендовано застосувати до начальника управління правового забезпечення ОСОБА_1 винятковий вид дисциплінарного стягнення - звільнення.

08 квітня 2020 року листом за № 1500/8/18-28 ГУ ДПС у Сумській області направило копію подання Дисциплінарної комісії від 07 квітня 2020 року № 136/18-28-14-09 до Департаменту правового забезпечення ДПС України для розгляду питання щодо погодження застосування до начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області виняткового виду дисциплінарного стягнення, визначеного п. 4 ч. 1 та ч. 5 ст. 66 Закону України «Про державну службу» - звільнення.

Наказом ГУ ДПС у Сумській області від 09 квітня 2020 року № 62-о «Про звільнення ОСОБА_1 » припинено державну службу та останнього було звільнено 09 квітня 2020 року з посади начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області за перевищення службових повноважень, яка не містить складу злочину або адміністративного правопорушення згідно з п. 7 ч. 2 ст. 65, п. 4 ч. 1, ч. 5 ст. 66, п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».

Не погоджуючись з прийнятими наказами, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Так, касаційне провадження відкрито на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: судами першої та апеляційної інстанцій не враховано та не застосовано правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі №807/2322/15 щодо застосування частини 1 статті 235 КЗпП України щодо питання поновлення незаконно звільненого працівника; а також відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 72 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої передбачені чіткі підстави для відсторонення.

Спірним питанням на стадії касаційного провадження є вимоги ОСОБА_1 щодо поновлення останнього в новоутвореному органі на посаді начальника управління супроводження судових справ Головного управління ДПС у Сумській області та щодо визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Сумській області № 16-дс від 17 березня 2020 року "Про порушення дисциплінарного провадження" із змінами внесеними, наказом Головного управління ДПС у Сумській області № 19-дс від 20 березня 2020 року.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, виходить із такого.

Вирішуючи питання про поновлення позивача на роботі, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що висновки відповідача 1 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення не може бути визнано судом, як рішення суб`єкта владних повноважень, що прийнято відповідно до вимог ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги в частині скасування наказу від 09 квітня 2020 року №62-о «Про звільнення ОСОБА_1 » підлягають задоволенню.

Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що з метою захисту прав позивача є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та поновлення останнього на попередній роботі - на посаді начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Сумській області.

Мотивуючи застосування саме такого способу захисту порушених прав позивача, суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа - Головне управління ДПС у Сумській області не є припиненою, а лише знаходиться в стані припинення, а тому саме Головне управління ДПС у Сумській області повинно поновити позивача на роботі та відновити стан трудових відносин, які існували до незаконного звільнення.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №807/2322/15, на яку скаржник посилається як на приклад неправильного застосування судами попередніх інстанцій частини першої статті 235 КЗпП України, зазначено, що у випадку повного правонаступництва до правонаступника переходять права та обов`язки юридичної особи, які стосуються не лише майнових правовідносин, але і правовідносин з приводу проходження публічної служби, зокрема, в частині продовження дії трудового договору з працівниками.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Повертаючись до обставин цієї справи, Верховний Суд констатує, що у своїй практиці він неодноразово наголошував, що закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту прав, ніж зазначений в частині першій статті 235 КЗпП України, а отже, установивши, що звільнення відбулося із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

При цьому, повноваження суду при вирішенні трудового спору про поновлення працівника на попередній роботі не слід ототожнювати із процедурою призначення на посаду, що належить до компетенції роботодавця.

Так, повноваження щодо призначення працівника в порядку переведення на відповідну посаду, згідно із затвердженим штатним розписом в новоствореній юридичній особі, яка є правонаступником роботодавця, є винятковою компетенцією роботодавця і суд, як орган, що розглядає трудовий спір, не повинен і не може втручатися у здійснення дискреційних повноважень державного органу.

Обов`язок щодо працевлаштування незаконно звільненого працівника покладений на роботодавця, яким у випадку реорганізації державної установи є її правонаступник, якому передані відповідні завдання і функції.

Аналогічну правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, у постановах від 19 грудня 2018 року у справі №807/2391/15, від 26 травня 2021 року у справі №260/261/20, від 27 квітня 2021 року в справі №826/8332/17, від 20 січня 2021 року у справі №640/18679/18, від 20 січня 2021 року у справі №804/958/16, від 11 лютого 2021 року у справі №640/21065/18, від 31 травня 2021 року у справі №0840/3202/18, від 06 липня 2021 року у справі №640/3456/20, від 06 липня 2021 року у справі №640/1627/20 та багатьох інших.

Скасування наказу про звільнення працівника із займаної посади, у силу вимог частини першої статті 235 КЗпП України, є підставою для його поновлення на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При цьому, поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи.

Між тим, особливість цієї справи полягає у тому, що під час судового врегулювання трудових відносин позивача, відбулася реорганізація державних органів, уповноважених виконувати відповідні завдання і функції.

Так, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» від 30 вересня 2020 року №893 (далі - Постанова №893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком (у тому числі, Головне управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43144399).

Втім, пунктом 2 зазначеної постанови, серед іншого, встановлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій; права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Спір у цій справі наразі стосується відносин щодо проходження та припинення державної служби позивача в Головному управлінні ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43144399).

Відповідно до пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9 роз`яснено, що працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де зберігалося його попереднє місце роботи.

При ліквідації підприємства (установи, організації) правила пункт 1 статті 40 КЗпП України можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235, статті 240-1 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

У постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18, Верховний Суд, вирішуючи питання поновлення осіб на посадах публічної служби після їх незаконного звільнення, звернув увагу, що за правилами частин першої та п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Окрім того, Суд, вирішуючи питання правонаступництва органів публічного управління, виходив із специфіки публічно-правових відносин, а саме: тієї обставини, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватися від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.

У наведеній постанові Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень.

Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень (повне правонаступництво).

У випадку повного правонаступництва до правонаступника переходять права та обов`язки юридичної особи, які стосуються не лише майнових правовідносин, але і правовідносин з приводу проходження публічної служби, зокрема, в частині продовження дії трудового договору з працівниками.

Такий підхід ґрунтується на конституційних принципах безперервності процесу державного управління та відповідальності держави перед людиною за свою діяльність.

Повертаючись до обставин цієї справи, колегія суддів звертає увагу, що спірним наказом від 09 квітня 2020 року № 62-о позивача звільнено з посади начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Сумській області.

Cуб`єктом призначення і звільнення позивача в даному випадку є ГУ ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43144399).

Більше того, як вірно було встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа - Головне управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43144399) не є припиненою, а лише знаходиться в стані припинення.

Ураховуючи те, що на даний час Головне управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43144399) не ліквідовано, а знаходиться лише у стані припинення, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що саме Головне управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43144399) повинно поновити позивача на роботі та відновити стан трудових відносин, які існували до незаконного звільнення.

Щодо законності та обґрунтованості наказу Головного управління ДПС у Сумській області № 16-дс від 17 березня 2020 року "Про порушення дисциплінарного провадження" із змінами, внесеними наказом Головного управління ДПС у Сумській області № 19-дс від 20 березня 2020 року, колегія суддів зазначає таке.

В своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує на безпідставність його відсторонення від виконання посадових обов`язків наказом Головного управління ДПС у Сумській області № 16-дс від 17 березня 2020 року "Про порушення дисциплінарного провадження" із змінами, внесеними наказом № 19-дс від 20 березня 2020 року, без збереження заробітної плати на весь період відсторонення.

Відповідно до ст. 72 Закону України «Про державну службу», державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

Рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків приймається відповідно керівником державної служби або суб`єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі:

наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження;

впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи;

перешкоджання в інший спосіб об`єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку.

Тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження. У разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов`язків в установленому порядку. Під час відсторонення від виконання посадових обов`язків державний службовець зобов`язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження. Відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення здійснюється відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» визначено, що дисциплінарним проступком є, зокрема, перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що спірні накази прийняті повноважною особою, а саме в.о. начальника ГУ ДПС в Сумській області, який мав право приймати рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 щодо перевищення ним службових повноважень.

Підставою для видачі оскаржуваних наказів слугували: доручення в.о. начальника ГУ ДПС у Сумській області від 05 березня 2020 року №14/18-28-01-01-17/Д (зі змінами) до доповідної записки завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_24 від 05 березня 2020 року № 76/18-28-14-09.

Доповідна записка від 05 березня 2020 року № 76/18-28-14-09 складена на підставі акту від 05 березня 2020 року № 75/18-28-14-13 за результатами перевірки з окремих питань, проведеної на підставі наказу ГУ ДПС у Сумській області від 06 лютого 2020 року № 224 «Про проведення перевірки» робочої групи ГУ ДПС у Сумській області, утвореної на підставі п. 2 означеного наказу.

На підставі висновків акта за результатами перевірки з окремих питань від 05 березня 2020 року № 75/18-28-14-13, робочою групою встановлено: порушення начальником управління правового забезпечення ОСОБА_1 п.п.1.4.1., 14.6., п.п.2.5.1.3. та п.п.2.5.1.4. п. 2.5.1. Порядку № 124, п.п.1.1, 1.2, 1.2.4, 1.2.23.1, 1.110.1, 1.110.10 Положення про управління, розділу IV Методичних рекомендацій, ч.2 ст.1, п.п.6, 7 ч.1 ст.8 Закону. На підставі п.4.13 розділу 4 Порядку організації та здійснення заходів контролю в апараті ДПС, її територіальних органів, на державних підприємствах та в установах, які належать до сфери управління ДПС, оформлення і реалізації їх результатів, затвердженого наказом ДПС від 07 жовтня 2019 року № 107, п. 4.5, 4.6 Положення про управління, п. 1.2 Порядку № 124, запропоновано порушити дисциплінарне провадження відносно начальника управління правового забезпечення ОСОБА_1 за перевищення ним службових повноважень та передати матеріали перевірки до Дисциплінарної комісії ГУ ДПС у Сумській області для розгляду встановлених перевіркою порушень та здійснення дисциплінарного провадження стосовно начальника управління правового забезпечення ОСОБА_1 з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку.

На підставі висновків робочої групи, викладених у акті за результатами перевірки з окремих питань від 05 березня 2020 року № 75/18-28-14-13, завідувачем сектору з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_27 на ім`я в.о. начальника ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_2 було подано доповідну записку від 05 березня 2020 року № 76/18-28-14-09 з аналогічними висновками, викладеними у акті за результатами перевірки з окремих питань від 05 березня 2020 року № 75/18-28-14-13, запропоновано врахувати пропозиції членів робочої групи та порушити дисциплінарне провадження відносно начальника управління правового забезпечення ОСОБА_1 за перевищення ним службових повноважень та передати матеріали перевірки до Дисциплінарної комісії ГУ ДПС у Сумській області для розгляду встановлених перевіркою порушень та здійснення дисциплінарного провадження стосовно начальника управління правового забезпечення ОСОБА_1 з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку.

Дорученням в.о. начальника ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_2 до доповідної записки від 05 березня 2020 року № 76/18-28-14-09, враховуючи пропозиції членів робочої групи, на підставі ч. 1 ст. 64, п.7 ч.2 ст.65, ст.ст.64-71 Закону України «Про державну службу», відносно начальника управління правового забезпечення ОСОБА_1 було вирішено порушити дисциплінарне провадження та передано матеріали перевірки до Дисциплінарної комісії ГУ ДПС у Сумській області для розгляду встановлених перевіркою порушень та здійснення дисциплінарного провадження стосовно начальника управління правового забезпечення ОСОБА_1 з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку.

На час здійснення дисциплінарного провадження ОСОБА_1 відсторонено від виконання посадових обов`язків начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області (п.2 наказу; на підставі пункту 7 частини другої статті 65, статті 72 Закону України «Про державну службу»), та з метою запобігання вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів усунуто від візування даного наказу начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_1 або особу, яка виконує обов`язки начальника управління правового забезпечення (п.3 наказу; на підставі статей 28-30 Закону України «Про запобігання корупції»).

Колегія суддів уважає необґрунтованими посилання скаржника на відсутність підстав, передбачених частиною другою статті 72 Закону України «Про державну службу» для відсторонення останнього від виконання посадових обов`язків в Головному управлінні ДПС у Сумській області, адже зі змісту оскаржуваних наказів убачається, що підставою для їх видачі, окрім іншого, слугував пункт 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», який за змістом частини першої статті 72 Закону України «Про державну службу» визначений підставою для відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків.

Доводи касаційної скарги, що вказаним наказом позивача незаконно позбавлено заробітної плати, колегія суддів також уважає безпідставними, оскільки стягнення заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов`язків не є предметом позову в цій справі.

Стосовно посилань скаржника на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 72 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої передбачені чіткі підстави для відсторонення, колегія суддів зазначає таке.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Водночас зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Отже, оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також значення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Своєю чергою, наведені скаржником мотиви по своїй суті зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, у тому числі й стосовно наданих доказів, мають загальний характер та висновків судів не спростовують.

Колегія суддів повторює, що до повноважень Верховного Суду не належить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Беручи до уваги викладене, за наслідками касаційного перегляду Верховний Суд вважає такими, що не підтвердились, наведені скаржником посилання на наявність передбачених пунктами 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій.

За таких обставин, Верховний Суд констатує, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили оскаржувані рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування під час касаційного перегляду не встановлено.

Резюмуючи наведене, Верховний Суд констатує, що висновки та мотиви судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права та правовій позиції Верховного Суду, викладеній у цій справі, а тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Е. Мацедонська

Судді М.В. Білак

І.В. Желєзний