Постанова

від 02.02.2022 по справі 380/8259/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 380/8259/20 пров. № А/857/18810/21

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Приступи Р.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області та апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року (суддя - Сидор Н.Т., час ухвалення - 16:00 год., місце ухвалення - м.Львів, дата складання повного тексту - 20.08.2021),

в адміністративній справі №380/8259/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Корпорейт до Головного управління ДПС у Київській області, Головного управління ДПС у Львівській області,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У жовтні 2020 року позивач ТОВ Центр Корпорейт звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Головного управління ДПС у Київській області (відповідач-1) та залученого в ході розгляду справи відповідача Головного управління ДПС у Львівській області (відповідач-2), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002350402 від 18.08.2020 року, прийняте на підставі акту перевірки ГУ ДПС у Київській області за №988/10-36-04-02/42393784 від 24.07.2020 року «Про результати камеральної перевірки ТОВ «Центр корпорейт» (42393784) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків за травень 2020 року» ; 2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0024410402 від 02.10.2020 року, прийняте на підставі акту перевірки ГУ ДПС у Київській області за №417/10-36-04-02/42393784 від 08.09.2020 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Центр корпорейт» (42393784) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2020 року» ; 3) зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Центр корпорейт» (42393784) у розмірі 37138376 грн.; 4) стягнути на користь позивача понесені судові витрати.

Відповідач-1 позовних вимог не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Також відповідач-1 подав відзив на заяву про збільшення позовних вимог, вважаючи, що для задоволення позову немає підстав. Просив відмовити в збільшенні позовних вимог та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідача-2 подав до суду відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в яких зазначив, що заявлену до них вимогу зобов`язального характеру вважає передчасною. Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 18.08.2020 №0002350402. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 02.10.2020 №0024410402. Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого товариством з обмеженою відповідальністю «Центр корпорейт» у розмірі 37138376 грн.. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача-1 на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору в сумі 18750,00 гривень. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача-2 на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2270,00 гривень.

З цим рішенням суду першої інстанції від 16.08.2021 року не погодився відповідач Головне управління ДПС у Львівській області та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки прийняте без врахування фактичних обставин справи та з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт (відповідач-2) зазначає щодо позовної вимоги про зобов`язання внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого позивачем, що норми ПК України зобов`язують контролюючий орган внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника лише на наступний робочий день після отримання, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили. Зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків. За вказаного дану вимогу вважає апелянт передчасною, оскільки обов`язок відповідача щодо внесення в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування даних щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТОВ Центр корпорейт виникне після набрання рішенням суду законної сили про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, в разі прийняття сумом такого рішення. Крім того апелянт звертає увагу суду, що в рішенні суду першої інстанції відсутні обґрунтування, якими керувався суд, приймаючи рішення про задоволення позову.

За результатами апеляційного розгляду апелянт (відповідач-2) просить оскаржене рішення суду від 16.08.2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Також з рішенням суду першої інстанції від 16.08.2021 року не погодився відповідач Головне управління ДПС у Київській області та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт (відповідач-1) зазначає, що зміна задекларованої суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду, на бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку або зарахування у зменшення суми податкового боргу не може розцінюватися як виправлення помилки, а отже немає підстав для подання уточнюючого розрахунку. Суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, платник ПДВ має право задекларувати виключно у рядку 20.2.1 податкової декларації з ПДВ звітного (податкового) періоду. Сума від`ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ відображається у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ звітного (податкового) періоду. При відображенні TOB Центр Корпорейт в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленим самостійно виявлених помилок за травень 2020 року від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у сумі 43405433,0 грн. (рядок 19 декларації), сума від`ємного значення попередніх та поточного звітного (податкового) періоду, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 Кодексу на момент подання податкової декларації 78254756,0 грн. (рядок 19.1 декларації), суми від`ємного значення, що до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 2191336,0 грн. (рядок 21 декларації), бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 41214097,0 грн. (рядок 20.2.1 декларації), та у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету у сумі 0 грн. (рядок. 20.2.2) встановлено арифметичні та методологічні порушення. Враховуючи вищенаведене та в порушення вимог п.200.1 п.200.4, п.200.7, п.200.8, п.200.9, п.200.14 ст.200 Кодексу та розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, в результаті чого відповідно п.200.14 Кодексу відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку (рядок 3 ДЗ) (р.20.2.1 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2020 року) в сумі 41214097 грн.. За наслідками вищевказаних порушень винесено податкове повідомлення-рішення від 18.08.2020 №0002350402, яким відмовлено при наданні бюджетного відшкодування на суму 41214097 гривень. Крім того, аналізуючи матеріали досудового розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.09.2020 №32020110000000116 та матеріали проведеної контролюючим органом перевірки вбачається, протягом 2019 - 2020 років службові особи ТОВ Центр Корпорейт здійснили придбання сільськогосподарської продукції українського походження (пшениця, кукурудза, ячмінь врожаю 2019 року) у ТОВ Маямілідергрупп (код ЄДРПОУ 41584657), перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Львівській області (Сихівський район м. Львова), засновник та директор - ОСОБА_1 (код 2741508690, м.Київ, вул.Пришвіна, 17) на загальну суму 1270,2 млн. грн., в тому числі ПДВ 211,7 млн. грн.. Відповідно до наданих для перевірки документів ТОВ Маямілідергрупп є виробником всієї поставленої продукції, проте відповідно до аналізу фінансово-господарської діяльності дане підприємство фактично почало здійснювати фінансово-господарську діяльність з серпня 2019 року, що свідчить про неможливість виростити товариством будь-яку продукцію. Крім того, у даного підприємства відсутня будь-яка витратна частина пов`язана з посівом, вирощуванням та збором зернових. Вказане свідчить про відсутність матеріально-технічної бази. Також вказує апелянт, що ТОВ Західний аграрний холдинг (код єдрпоу 42630143), ТОВ Н-Продакшп (код єдрпоу 41914880), ТОВ Інтер Трейд Захід (код єдрпоу 41990406), ТОВ Трейдком-Захід (код єдрпоу 41504608), ТОВ Торговий-Альянс (код єдрпоу 42632219) не є виробниками сільськогосподарської продукції, власної чи орендованої землі не мають, здійснювали фінансово-господарську діяльність, пов`язану з придбанням побутових товарів, що свідчить про документальне оформлення операцій, без реального руху ТМЦ. Отже, фактично операції з постачання з боку ТОВ Маямілідергрупп в адресу ТОВ Центр корпорейт сільськогосподарської продукції мали тільки документальне оформлення, без реального руху товарно-матеріальних цінностей. Перевіркою було встановлено порушення вимог податкового законодавства, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2020 року на загальну суму 37138376 грн.. Зміна задекларованої суми від`ємного значення, що зараховується до складі податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку або зарахування у зменшення суми податкового боргу не може розцінюватися як виправлення помилки, а отже немає підстав для подання уточнюючого розрахунку. Суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, платник ПДВ має право задекларувати виключно у рядку 20.2.1 податкової декларації з ПДВ звітного (податкового) періоду. Сума від`ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ відображається у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ звітного (податкового) періоду. За наслідками вказаних порушень винесено податкове повідомлення-рішення від 02.10.2020 №0024410402. Щодо вимоги позивача про зобов`язання ГУ ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ Центр корпорейт розмірі 37138376,00 грн., апелянт вважає передчасною, оскільки обов`язок відповідача щодо внесення в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування даних щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТОВ Центр корпорейт виникне після набрання рішенням суду законної сили про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, в разі прийняття судом такого рішення. Внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права судом надано невірну юридичну оцінку обставинам, що мають значення для справи. Це спричинило помилковість висновку суду першої інстанції щодо прав і обов`язків сторін у справі та призвело до винесення незаконного судового рішення.

За результатами апеляційного розгляду апелянт (відповідач-1) просить оскаржене рішення суду від 16.08.2021 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач ТОВ Центр корпорейт подав відзив на апеляційні скарги відповідачів, у якому зазначив, що апеляційні скарги не містять обґрунтованих тверджень на спростування висновків, викладених у рішенні суду, яке прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права. Просить апеляційні скарги відповідачів залишити без задоволення, залишивши без змін оскаржене рішення суду.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційних скарг відповідачів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що у задоволенні апеляційних скарг відповідача-1 та відповідача-2 необхідно відмовити, з врахуванням наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ТОВ Центр Корпорейт (код ЄДРПОУ 42393784) зареєстроване юридичною особою 14.08.2018 та поставлене на податковий облік. Основний вид діяльності - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (а.с. 46-47 т.1).

Головним управління ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Центр корпорейт» (код ЄДРПОУ 42393784) з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2020 року, за результатами якої складено акт від 24.07.2020 №988/10-36-04-02/32393784 (а.с. 44-56, 104-111 т.1).

Відповідно до вказаного акта перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області встановлено порушення ТОВ «Центр корпорейт» (код ЄДРПОУ 42393784) вимог п.200.1, п.200.4, п.200.7, п.200.8, пп. 200.14 ст.200 Податкового кодексу України та розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2016 за №21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 лютого 2017 року №276 та 23 березня 2018 року №381), в результаті чого відповідно до п.200.14 Кодексу відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку (рядок 3 ДЗ) (р.20.2.1 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2020 року) в сумі 41214097 грн..

На підставі цього акта перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення №0002350402 від 18.08.2020 про виявлення відсутності права на отримання бюджетного відшкодування за травень 2020 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 41214097,0 грн. (а.с. 57, 112 т.1).

Також Головним управління ДПС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Центр корпорейт» (код ЄДРПОУ 42393784) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2020 року, за результатами проведеної перевірки складено акт №417/10-36-04-02/42393784 від 08.09.2020 (а.с. 202-208 т.7).

Відповідно до вказаного акта перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області встановлено порушення ТОВ «Центр корпорейт» (код ЄДРПОУ 42393784) вимог п.200.1, п.200.2, п.200.4, п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України, чим завищено бюджетне відшкодування ПДВ за червень 2020 року в розмірі 37138376 грн, а саме за періоди листопад 2019 року на суму ПДВ в розмірі 37138376 грн, в результаті чого ТОВ «Центр корпорейт» (код ЄДРПОУ 42393784) відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 37138376 грн. за червень 2020 року.

На підставі цього акта перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення №0024410402 від 02.10.2020 про виявлення відсутності права на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2020 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 37138376 грн. (а.с. 70 т.2).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Так, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України).

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 14.1.181 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Абзацом третім пункту 198.2 статті 198 ПК України, передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацами першим - третім пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає стаття 200 ПК України.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.2 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 ст.200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.7 ст.200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (пп. 200.7.1, 200.7.2 п. 200.7 статті 200 ПК України).

Згідно із п.200.8 ст.200 ПК України, до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Відповідно до п.200.10 ст.200 ПК України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу (п.200.11 ст.200 ПК України).

Згідно із п.200.12 ст.200 ПК України, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 200.13 ст.200 ПК України визначено, що на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Водночас, п.200.14 ст.200 ПК України передбачено, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: - у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; - у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України можна дійти висновку, платники податку отримують бюджетне відшкодування за умови узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п.200.11 ст.200 ПК України, за результатами документальної перевірки.

При цьому, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Матеріалами справи підтверджено, що за результатами проведеної ГУ ДПС у Київській області перевірки ТОВ «Центр корпорейт» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2020 року, складено акт перевірки від 24.07.2020 №988/10-36-04-02/32393784, яким зафіксовано порушення ТОВ «Центр корпорейт» вимог п.200.1, п.200.4, п.200.7, п.200.8, пп.200.14 ст.200 ПК України та розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» , наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2016 за №21, в результаті чого відповідно до п.200.14 Кодексу відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку (рядок 3 ДЗ) (р.20.2.1 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2020 року) в сумі 41214097 грн..

З наведеного акту судом з`ясовано, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення ПДВ) по декларації за травень 2020 року є: застосування ставки оподаткування податком на додану вартість 0% (експортні операції) згідно із п.п.195.1.1(а) п.195.1 ст.195 Кодексу, а саме експорт: (пшениця м`яка, не насіннєва, 4-го класу та 2 класу; кукурудза 3-го класу, не насіннєва; пшениця м`яка, не насіннєва 2-го та/або 3-го, та/або 4-го класів; фуражний ячмінь; насипом , якісні показники згідно ДСТУ: 4525-2006, 3768; 2019, 3769-98. Країна виробництва - Україна, UA) на загальну суму 911213737 грн..

Згідно поданої декларації з податку на додану вартість за травень 2020 року від 22.06.2020 за №9142922478, бюджетне відшкодування платником не заявлялось, сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 декларації за травень 2020) складає 43405433,0 грн..

Відповідно Додатку 3 до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2020 року, сума бюджетного відшкодування в розмірі 41214097,0 грн. сформована за участі від`ємного значення, яке виникло в жовтні - грудні 2019 року, березні 2020 року (а.с. 28 т.1).

ТОВ «Центр корпорейт» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2020 року, яким зменшено (р. 21 уточнюючого розрахунку) «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 уточнюючого розрахунку) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)» на суму ПДВ 41214097,0 грн.. За рахунок чого було збільшено р. 20.2.1 «На рахунок платника у банку» на суму ПДВ 41214097,0 грн..

Відповідно до п.46.1. ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Пунктом 49.1 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно із п.200.9 ст.200 ПК України, форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі - Порядок №21).

Згідно із п.6 Розділу І Порядку №21, до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованих як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Пунктом 10 Розділу ІІІ Порядку №21 встановлено, що додатками до декларації, зокрема, є: розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1); довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2); розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3); заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4).

Порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість встановлений Розділом V Порядку №21.

Так, відповідно до підпунктів 3, 4 пункту 5 розділу V Порядку №21, сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20.

Сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації): зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1); підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації; зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.

Відповідно до підпункту 5 пункту 5 розділу V Порядку №21, сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 2 Порядку №21 визначено, що подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

Таким чином, у разі самостійного виявлення помилок у податковій декларації платник податків має право надіслати уточнюючий розрахунок до цієї декларації не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Пунктом 50.1 статті 50 ПК України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Наведене дає підстави для висновку, що законодавство не містить заборон щодо подачі уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість внаслідок самостійно виявлених помилок.

Як встановлено судом, відповідно до поданої декларації з ПДВ за травень 2020 року від 22.06.2020 року за №9142922478, бюджетне відшкодування не заявлялося. Згідно поданого Розрахунку суми бюджетного відшкодування Д3 додаток 3 до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2020 року, ТОВ «Центр корпорейт» заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ у розмірі 41214097,0 грн. ( рядок 20.2. 1 декларації).

При цьому, судом не встановлено порушення позивачем вимог п.200.1, п.200.4, п.200.7, п.200.8, пп.200.14 ст.200 ПК України та розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2016 за №21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 року №276 та 23.03.2018 року №381), що вказує на відсутність підстав у контролюючого органу для відмови у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку (рядок 3 ДЗ) (р.20.2.1 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2020 року) в сумі 41214097 грн..

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення відповідача ГУ ДПС у Київській області №0002350402 від 18.08.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що матеріалами справи підтверджено, що за результатами проведеної ГУ ДПС у Київській області перевірки ТОВ «Центр корпорейт» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2020 року, складено акт перевірки від 08.09.2020 №417/10-36-04-02/42393784, яким зафіксовано порушення ТОВ «Центр корпорейт» вимог п.200.1, п.200.2, п.200.4, п.200.14 ст.200 ПК України, зокрема, завищення бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2020 року в розмірі 37138376 грн., а саме за періоди листопад 2019 року на суму ПДВ в розмірі 37138376 грн., в результаті чого ТОВ «Центр корпорейт» відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2020 року в розмірі 37138376 грн..

З наведеного акту перевірки слідує, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення ПДВ) по декларації за червень 2020 року є: застосування ставки оподаткування податком на додану вартість 0% (експортні операції) згідно із п.п. 195.1.1 (а) п. 195.1 ст. 195 Кодексу, а саме експорт: (пшениця м`яка, не насіннєва, 4-го класу та 2 класу; кукурудза 3-го класу, не насіннєва; пшениця м`яка, не насіннєва 2-го та/або 3-го, та/або 4-го класів; фуражний ячмінь; насипом , якісні показники згідно ДСТУ: 4525-2006, 3768:2019, 3769-98. Країна виробництва - Україна, UA) на загальну суму 296347853,0 грн..

Досліджуючи питання правомірності прийняття ГУ ДПС у Київській області податкового повідомлення-рішення №0024410402 від 02.10.2020, яке прийнято за результатами проведеної перевірки ТОВ «Центр корпорейт» , про що складено акт №417/10-36-04-02/42393784 від 08.09.2020, колегія суддів враховує наступне.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді (п.138.2 ст.138ПК України).

Таким чином, необхідною умовою для формування суб`єктом господарювання податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є, зокрема, фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, правові наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Крім цього, суми податку на додану вартість для цілей формування податкового кредиту, а також суми, включені до складу витрат, повинні бути фактично сплачені платником податків при придбанні товарів (послуг). Факт придбання товарів (послуг) повинен підтверджуватися належним чином складеними первинними документами, які відображають реальність здійснення такої господарської операції та, в свою чергу, є підставою для формування податкового обліку.

Водночас суд зазначає, що засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Так, відповідно до ст.1 цього Закону, документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (ст.9 Закону).

Підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку (ст.11 Закону).

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, гуртуються на даних бухгалтерського обліку (ст.3 Закону).

Суд апеляційної інстанції також вказує, що правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Будь-які документи мають силу первинних документів і можуть бути використані для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарських операцій.

При цьому, сама по собі наявність належним чином оформлених первинних документів не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності включення сум витрат до податкового обліку, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. З метою податкового обліку господарські операції мають оформлюватися будь-якими первинними документами, але їх зміст та складання повинні відповідати не лише вимогам податкового законодавства, а й законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції.

Отже, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів.

Відтак, розглядаючи спір про правомірність формування платником податку понесених витрат, необхідно надати належну правову оцінку усім доказам та обставинам, що стосуються предмету доказування, в їх сукупному зв`язку один з одним, з`ясувати характер та зміст спірних операцій позивача з його контрагентом, дослідити договори укладені з останнім, а також усі укладені на його реалізацію первинні документи, пов`язані з їх виконанням та які належить складати залежно від певного виду господарської операції, і лише на підставі цього зробити вмотивований висновок про достовірність чи не достовірність даних, вказаних в первинних документах, або про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства чи навпаки, а також про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, встановити наявність зв`язку між фактом придбання товарів та робіт (послуг) з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання цих товарів у господарській діяльності.

Судом встановлено, що 01.10.2019 між ТОВ «Маямілідергрупп» (Постачальник) та ТОВ «Центр корпорейт» (Покупець) укладено договір поставки №0110-19 (далі - Договір поставки), за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію, іменовану надалі «товар» , а покупець зобов`язується прийняти і сплатити його за умовами даного договору (а.с. 19 т.3).

Згідно з пунктом 1.2 Договору поставки, найменування, кількість та ціна товару за цим договором вказується у видаткових накладних.

Відповідно до пункту 2.1 Договору поставки, оплата за даним договором здійснюється покупцем протягом трьох місяців з дати поставки товару, але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по постачанню товару, який підлягає оплаті в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених чинним законодавством порядку та строки. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань до податкової накладної в ЄРПН, оплата здійснюється після реєстрації такої накладної або коригування в ЄРПН.

Розрахунки проводяться в національній валюті України - гривні (пункт 2.2 Договору поставки).

Пунктом 3.1 Договору поставки визначено, що доставку товару здійснює продавець (власним транспортом чи транспортом стороннього перевізника), при чому вартість доставки включається до вартості проданих і доставлених товарів і окремо в документах на поставку товару не виділяється.

Згідно з пунктами 3.5 - 3.7 Договору поставки, право власності на товар переходить до покупця в момент передачі йому товару. Моментом передачі товару вважається дата вручення товару покупцю або перевізнику. Одночасно з товаром постачальник повинен передати покупцю видаткові накладні.

На виконання умов Договору поставки, ТОВ «Маямілідергрупп» передано, а ТОВ «Центр корпорейт» прийнято товар (пшеницю м`яку не насіннєву 4-го класу та 2-го класу, кукурудзу 3-го класу, не насіннєву, пшеницю м`яку, не насіннєву 2-го та 3-го класу, 4-го класу, фуражний ячмінь), про що сторонами були складені та підписані видаткові накладні, що містяться в матеріалах справи (а.с. 28-250 т.5, а.с. 1-250 т.6, а.с. 1-92 т.7).

Транспортування реалізованої продукції здійснювалося ТОВ «Маямілідергрупп» власними силами та із залученням сторонніх перевізників, про що свідчать наявні у матеріалах справи товарно-транспортні накладні (а.с. 184-250 т.4, а.с.1-27 т.5).

Матеріалами справи підтверджується, що в рахунок оплати за відвантажену продукцію ТОВ «Маямілідергрупп» отримало від ТОВ «Центр корпорейт» грошові кошти згідно наступних платіжних доручень: № 13 від 02.06.2020, № 11 від 03.06.2020, № 12 від 05.06.2020, № 24 від 09.06.2020, № 242 від 12.03.2020, № 243 від 12.03.2020, № 241 від 12.03.2020, № 244 від 12.03.2020, № 230 від 12.03.2020, № 232 від 12.03.2020, № 245 від 12.03.2020, № 240 від 12.03.2020, № 246 від 12.03.2020, № 247 від 12.03.2020, № 255 від 13.03.2020, № 260 від 16.03.2020, № 258 від 16.03.2020, № 256 від 16.03.2020, № 259 від 16.03.2020, № 257 від 16.03.2020, № 262 від 19.03.2020, № 265 від 19.03.2020, № 264 від 19.03.2020, № 268 від 19.03.2020, № 267 від 19.03.2020, № 263 від 19.03.2020, № 266 від 19.03.2020, № 261 від 19.03.2020, № 271 від 27.03.2020, № 270 від 27.03.2020, № 1 від 19.05.2020, № 11 від 21.05.2020, № 12 від 21.05.2020, № 13 від 02.06.2020, № 11 від 03.06.2020, № 12 від 05.06.2020, № 24 від 09.06.2020, № 23 від 09.06.2020, № 14 від 10.06.2020, № 26 від 12.06.2020, № 25 від 12.06.2020, № 278 від 09.04.2020, № 279 від 14.04.2020, № 280 від 14.04.2020, № 281 від 15.04.2020, № 236 від 12.03.2020, № 253 від 12.03.2020, № 249 від 12.03.2020, № 251 від 12.03.2020, № 238 від 12.03.2020, № 231 від 12.03.2020, № 234 від 12.03.2020, № 233 від 12.03.2020, № 242 від 12.03.2020, № 243 від 12.03.2020, № 241 від 12.03.2020, № 244 від 12.03.2020, № 230 від 12.03.2020, № 232 від 12.03.2020, № 245 від 12.03.2020, № 240 від 12.03.2020, № 246 від 12.03.2020, № 247 від 12.03.2020, № 255 від 13.03.2020, № 260 від 16.03.2020, № 258 від 16.03.2020, № 256 від 16.03.2020, № 259 від 16.03.2020, № 257 від 16.03.2020, № 262 від 19.03.2020, № 265 від 19.03.2020, № 264 від 19.03.2020, № 268 від 19.03.2020, № 267 від 19.03.2020, № 263 від 19.03.2020, № 266 від 19.03.2020, № 261 від 19.03.2020, № 271 від 27.03.2020, № 270 від 27.03.2020, № 1 від 19.05.2020, № 11 від 21.05.2020, № 12 від 21.05.2020 (а.с. 92-177 т.4).

Судом встановлено, що отримана від ТОВ «Маямілідергрупп» продукція була експортована ТОВ «Центр корпорейт» в наступні країни: Таїланд, Туніс, Філліпіни, Ємен, Іспанія, Німеччина, Бангладеш, Ізраїль, Бельгія, Португалія, Марокко, Італія, Туреччина, О.А.Емірати, Нігерія, Саудівська Аравія, Алжир, Великобританія, Лівія, Південна Корея, ін. на умовах укладених контрактів. Умови поставки СРТ, DAP.

Актом перевірки від 08.09.2020 №417/10-36-04-02/42393784 встановлено, що частина продукції транспортувалась до портів залізничним транспортом згідно договорів: транспортно-експедиторського обслуговування за №1810-2019/Б від 18.10.2019, який укладений із ТОВ «Бейден» (код ЄДРПОУ 41725815); транспортного експедирування за №011019-2 від 01.10.2019, який укладений з ТОВ «Транспортно-експедиційне підприємство «Горизонт»» (код ЄДРПОУ 43198533) (а.с. 22-28 т.3).

Для виконання умов поставки ТОВ «Центр корпорейт» укладено договори на виконання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів, що переміщуються через митний кордон та про надання послуг з приймання, сушки, доробки та зберігання зерна.

Для оформлення вантажно-митних декларацій по експорту було укладено ряд договорів з наступними контрагентами: ТОВ «ЄВТ Грейн» (код ЄДРПОУ 41730338) договір доручення за №ЄГ-ЦК/2019-88 від 03.10.19; ТОВ «Піка Транс Логістика» (код ЄДРПОУ 40960674) договір про надання послуг за №330/НТЛ/П-19 від 03.11.2019; ТОВ «СМТ Южний ЛТД» договір на брокерські митні послуги за №РБ/198-19 від 03.10.2019; СП ТОВ «Трансбалктермінал» (код ЄДРПОУ 24528065) договір доручення про надання послуг по декларуванню вантажу (товару) за №1920/459 від 27.09.2019; ТОВ «Одемара-Інтер» (код ЄДРПОУ 23869953) договір на митно-брокерське обслуговування за №О-1/269 від 17.10.2019; ТОВ «Новолог Сервісез» (код ЄДРПОУ 26046407) договір про надання послуг по митному оформленню вантажів за №01-ЦК від 17.10.2019; ТОВ «Транспортно - експедиторська компанія «Зектер»» (код ЄДРПОУ 33506789) договір про виконання послуг по декларуванню та митному оформленню предметів, які переміщуються через митний кордон за №113-ТБ від 24.10.2019; ТОВ «Смарт Рейл Логістикс» (код ЄДРПОУ 42721869) договір про надання послуг з організації перевезення та супроводу вантажів за №2019-10-28/КД/06 від 28.10.2019.

Також укладено договори про надання послуг з приймання, сушки, доробки та зберігання зерна з наступними контрагентами: ТОВ «Боріваж» (код ЄДРПОУ 32307678) договір тимчасового складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна за №Д/19-31 від 15.10.2019; ТОВ «М.В. Карго» (код ЄДРПОУ 32834564) договір про надання послуг з приймання, сушки, підробці та зберігання зерна за №181119-1 від 18.11.2019.

Актом перевірки встановлено, що при перевірці операцій щодо вивезення товарів за межі митної території України не встановлено порушення з Інформацією про фактичне вивезення товару за межі митної території України, згідно з даними інформаційних систем ДПС.

З акту перевірки від 08.09.2020 №417/10-36-04-02/42393784 судом також встановлено наступне:

- «перевіркою операцій з постачання (вивезення, ввезення) послуг порушень не встановлено» (пункт 3.6 розділу 3 акта перевірки);

- «перевіркою дотримання вимог законодавства (в тому числі, статей 191, 204, 205 Кодексу та норм Митного кодексу України) не встановлено порушень здійснення операцій із давальницькою сировиною» (пункт 3.7 розділу 3 акта перевірки);

- «за результатами здійсненого аналізу ціноутворення (придбання, реалізації, співставлення із спільногалузевим) у звітних періодах, які підлягають перевірці, порушень не встановлено» (пункт 3.8 розділу 3 акта перевірки);

- перевіркою операцій з придбання (спорудження) основних фондів, зменшення розміру незавершених капітальних інвестицій, виведення (часткове введення) в експлуатацію об`єктів будівництва порушень не встановлено» (пункт 3.9 розділу 3 акта перевірки);

- «перевіркою операцій з придбання та зберігання товарно-матеріальних цінностей, нереалізованих на час проведення перевірки, порушень не встановлено» (пункт 3.10 розділу 3 акта перевірки);

- «перевіркою операцій із здійснення попередньої оплати за товарно-матеріальні цінності, порушень не встановлено» (пункт 3.11 розділу 3 акта перевірки);

- «станом на час проведення перевірки за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від`ємного значення не встановлено включення ТОВ «Центр корпорейт» до складу податкового кредиту за червень 2020 року податкових накладних, які зареєстровані з порушенням терміну у Єдиному реєстрі податкових накладних» (пункт 3.12 розділу 3 акта перевірки);

- «за результатами перевірки не встановлено наявність правових відносин ТОВ «Центр корпорейт» з платниками, установчі документи, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними» (пункт 3.14.1 розділу 3 акта перевірки);

- «за результатами перевірки не встановлено наявність правових відносин ТОВ «Центр корпорейт» з пов`язаними особами, згідно з підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу» (пункт 3.14.2 розділу 3 акта перевірки);

- «в ході проведення перевірки не встановлено серед постачальників суб`єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов`язання, здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру)» (пункт 3.14.3 розділу 3 акта перевірки).

У той ж час, у п.3.18 акту перевірки від 08.09.2020 №417/10-36-04-02/42393784 контролюючий орган зазначає, що фактично за результатами перевірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, із даними первинних документів встановлено, що платіжні доручення, які були надані до перевірки, були не підписані керівником ТОВ «Центр корпорейт» , не завірені банком, в якому обслуговується суб`єкт господарювання, не мають підписів та печаток.

Вказана обставина стала підставою для висновку контролюючого органу про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2020 року в розмірі 37138376 грн..

З цього приводу колегія суддів зазначає, що ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, відповідальність суб`єктів переказу, а також загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами визначає Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2346-III (далі - Закон № 2346-ІІІ).

Відповідно до пункту 1.14 статті 1 Закону №2346-ІІІ, електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ.

Згідно із статтею 18 Закону №2346-ІІІ, електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа на переказ.

Порядок застосування електронного підпису для засвідчення електронного документа на переказ установлюється нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка наклала на цей документ електронний підпис. В іншому разі відповідальність несе банк або інша установа - учасник платіжної системи.

Електронний документ на переказ, що не засвідчений електронним підписом, не приймається до виконання. Учасник платіжної системи має передбачити під час приймання електронних документів на переказ: процедуру перевірки електронного підпису; процедуру перевірки цілісності, достовірності та авторства електронного документа на переказ.

У разі недотримання зазначених вимог банк або інша установа - учасник платіжної системи несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб`єктам переказу.

Відповідно до абзацу дванадцятого пункту 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного Банку України № 22 від 21 січня 2004 року (далі - Інструкція №22) електронний розрахунковий документ - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, уключаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами.

Абзацами дев`ятим, десятим пункту 1.4 глави 1 Інструкції №22 передбачено, що дистанційне обслуговування - комплекс інформаційних послуг за рахунком клієнта та здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта; дистанційне розпорядження - розпорядження банку виконати певну операцію, яке передається клієнтом за погодженим каналом доступу, без відвідання клієнтом банку.

Порядок розрахунків за допомогою систем дистанційного обслуговування врегульований главою 10 Інструкції №22.

Відповідно до пункту 10.1 глави 10 Інструкції №22, оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування.

Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем «клієнт - банк» , «клієнт - Інтернет - банк» , «телефонний банкінг» , «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування.

Згідно із абзацом першим пункту 10.2 глави 10 Інструкції №22, під час здійснення розрахунків за допомогою систем «клієнт - банк» , «клієнт - Інтернет - банк» тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.

Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах «клієнт - банк» , «клієнт - Інтернет - банк» , визначаються договором між банком та клієнтом, але обов`язково цей документ має містити такі з них: дату і номер; найменування, код платника та номер його рахунку; найменування, код одержувача та номер його рахунку; суму цифрами; призначення платежу; електронний(і) підпис(и) відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України; інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі «Допоміжні реквізити» .

Відповідно до реєстру фактично сплачених сум бюджетного відшкодування ПДВ із даними первинних документів ТОВ «Центр корпорейт» надав до перевірки платіжні доручення щодо розрахунків з ТОВ «Маямілідергрупп» (а.с. 92-177 т.4).

Перевіривши зміст вказаних вище платіжних доручень, судом встановлено, що вони сформовані позивачем з використанням системи «клієнт - банк» , «клієнт - Інтернет - банк» , а тому відповідно до вимог абзацу першого пункту 10.2 глави 10 Інструкції №22 повинні містити обов`язкові реквізити електронного розрахункового документа, зокрема такі, як: дату і номер; найменування, код платника та номер його рахунку; найменування, код одержувача та номер його рахунку; суму цифрами; призначення платежу; електронний(і) підпис(и) відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України; інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі «Допоміжні реквізити» .

Суд зауважує, що усі обов`язкові реквізити електронного розрахункового документа, передбачені абзацом першим пункту 10.2 глави 10 Інструкції № 22, у вищевказаних платіжних дорученнях позивачем дотримані, зокрема, вказані дата та номер таких платіжних доручень, найменування, код платника та номер його рахунку; найменування, код одержувача та номер його рахунку; суми цифрами; призначення платежу, дату одержання банком.

Разом з тим, в акті перевірки контролюючий орган вказав, що платіжні доручення, які були надані до перевірки, не підписані керівником ТОВ «Центр корпорейт» .

Заперечуючи проти таких висновків податкового органу, позивач вказав, що платіжні доручення, які подані до обслуговуючого банку, містять електронний цифровий підпис директора ТОВ «Центр корпорейт» .

Погоджуючись із таким твердженням позивача, судом враховується, що згідно із п.1.14 ст.1 Закону №2346-ІІІ, електронний документ на переказ, що не засвідчений електронним підписом, не приймається до виконання.

Крім того, пунктом 10.15 глави 2 Інструкції №22 встановлено, що банк повертає електронний розрахунковий документ без виконання згідно з главою 2 цієї Інструкції, про причину повернення якого повідомляє клієнта засобами системи (з обов`язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої електронний розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено).

Відповідно до абзацу другого пункту 2.4 глави 2 Інструкції №22, банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: «Платник» , «Код платника» , «Рахунок платника» , «Банк платника» та «Підписи платника» (якщо згідно з формою документа вимагається його заповнення).

Згідно із абзацом першим пункту 2.5 глави 2 Інструкції №22, якщо розрахункові документи, у яких перевірено реквізити, заповнено з порушенням вимог цієї глави, глав 5, 6 і 12 та додатка 9 до цієї Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання згідно з пунктами 2.15 і 2.18 цієї глави та пунктом 11.11 глави 11 цієї Інструкції.

Матеріалами справи підтверджено, що банк не повертав вищезгадані платіжні доручення платнику - ТОВ «Центр корпорейт» без виконання з підстав не засвідчення їх електронним цифровим підписом, чи з будь-яких інших підстав, передбачених Інструкцією №22, а отже такі платіжні доручення були оформлені належним чином.

Крім того, з долучених до матеріалів позовної заяви копій цих платіжних доручень слідує, що на їх підставі банком платника проведено оплату контрагенту позивача за поставлені товари (надані послуги) відповідно до призначення платежу та у сумах, що зазначені у таких платіжних дорученнях.

Щодо посилань податкового органу на відсутність у наданих до перевірки платіжних дорученнях печатки, суд зауважує, що відповідно до додатку 9 до Інструкції №22 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів» , використання печатки платником у платіжному дорученні не є обов`язковим.

Щодо доводів відповідача про те, що платіжні доручення, надані позивачем до перевірки, не завірені банком, в якому обслуговується суб`єкт господарювання, тобто без позначки проведено банком, суд зазначає наступне.

Згідно із абзацом першим пункту 2.1 глави 2 Інструкції №22, реквізити розрахункових документів та їх реєстрів заповнюються згідно з вимогами, зазначеними в указівках щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів (додаток 9) та відповідних главах цієї Інструкції.

Відповідно до додатку 9 до Інструкції №22 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів» , у платіжному дорученні зазначається, серед іншого, число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словом, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Відповідно до абзацу першого пункту 1.15 глави 1 Інструкції №22, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України.

За змістом пункту 2.14 глави 2 Інструкції №22, банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов`язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання» , а банк стягувача - «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті «Дата виконання» , має відповідати: даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку; даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

З урахуванням наведених норм Інструкції №22 суд першої інстанції правильно вказав, що обов`язок заповнення реквізиту на прийнятих від платника розрахункових документах «Дата виконання» покладений безпосередньо на банк цього платника.

Таким чином платник, який подав до обслуговуючого банку належним чином оформлені розрахункові документи, які прийняті банком до виконання, не може нести негативні наслідки за дії цього банку щодо невиконання чи неналежного виконання свого обов`язку в частині заповнення на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів реквізиту «Дата виконання» (числа, місяця та року списання коштів з рахунку платника).

Окрім того, окремі дефекти первинних документів не можуть слугувати підставою для позбавлення права платника податку на бюджетне відшкодування, якщо сума податку, фактично сплачена ним у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів (послуг), що відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 24.01.2018 у справі №826/2736/14.

З матеріалів справи видно, що податковий орган не заперечує факт списання грошових коштів з рахунку позивача на рахунки контрагента на підставі платіжних доручень, наданих до перевірки.

З огляду на викладене, такий недолік, на думку контролюючого органу, наданих позивачем до перевірки платіжних доручень, як не заповнення банком, який його обслуговує, реквізиту «Дата виконання» (числа, місяця та року списання коштів з рахунку платника), не може слугувати підставою для позбавлення права позивача на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Судом також враховується, що підтвердження здійснення господарських операцій позивач також обґрунтовує наявними у матеріалах справи первинними документами як договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні тощо.

Отже, факт реального виконання господарських взаємовідносин, за результатами яких у позивача виникло право на отримання відшкодування додатка на додану вартість на рахунок у банку, підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а факт наявності відповідних платіжних документів цілком спростовує висновки податкового органу щодо не підтвердження позивачем належними документами факту здійснення оплати за товар. Товариством дотримано всі передбачені Податковим кодексом України умови для формування показника податкового кредиту з податку на додану вартість, що зумовило виникнення від`ємного значення з цього податку.

Наведеним спростовується висновок податкового органу про порушення ТОВ «Центр корпорейт» вимог п.200.1, п.200.2, п.200.4, п.200.14 ст.200 ПК України із завищення бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2020 року в розмірі 37138376 грн, а саме за періоди листопад 2019 року на суму ПДВ в розмірі 37138376 грн..

Відносно покликання відповідача-1 (апелянта) на те, що контрагент позивача не мав основних засобів, то суд апеляційної інстанції зазначає, що недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

У комерційній діяльності щодо виконання робіт та послуг не завжди вимагається наявність задекларованих власних основних засобів та значної кількості персоналу, звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах (як-от на умовах оренди, найму за цивільними договорами тощо).

Крім того, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов`язки, не передбачені чинним законодавством.

Отже, формування суб`єктом господарювання витрат та податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов`язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відносно покликання відповідача-1 (апелянта) на матеріали досудового розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.09.2020 №32020110000000116, судом до уваги не приймається, оскільки суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що в рамках такої справи встановлені факти, що підтверджують фіктивність господарських відносин, за результатами яких у позивача виникло право на відшкодування податку на додану вартість.

Окрім того, наведені доводи апеляційної скарги відповідача-1 щодо нереальності господарських правовідносин позивача з контрагентом на обґрунтування правомірності спірного рішення судом відхиляють з огляду на те, що відповідно до акта перевірки №417/10-36-04-02/42393784 від 08.09.2020 підставою для відмови позивачу в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 37138376 грн. за червень 2020 року такі не були покладені в основу відповідних висновків контролюючого органу та згідно положень ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень такий суб`єкт не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, колегія суддів на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу фактичних обставин справи та відповідних правових норм приходить до переконання, що господарські операції між позивачем та його контрагентом ТОВ «Маямілідергрупп» мали реальний характер за результатами взаємовідносин із вказаними суб`єктами господарювання за період, що перевірявся, діяльність позивача спрямована на реальне настання правових наслідків від господарської діяльності, що вказує на помилковість висновків податкового органу про вчинення порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та податковий кредит на підставі вказаних операцій.

Згідно статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що на обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача-1 не ґрунтуються на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіреному періоді.

Враховуючи, що доводи відповідача-1 (апелянта) щодо нереальності здійснених позивачем операцій по придбанню ТМЦ в названого вище контрагента за перевірений період в ході розгляду справи не підтвердилися, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області №0024410402 від 02.10.2020, яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2020 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 37138376 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Відносно позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Центр корпорейт» у розмірі 37138376,00 грн., судом враховується наступне.

Згідно з п.200.1, пп. «б» -«в» п.200.4 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п.п.«ґ» п.200.12 ст.200 ПК України, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами «а» , «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку (абз. 6, 8 п.200.12 ст.200 ПК України).

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Відповідно до абз. 1 та 2 п.200.15 ст.200 ПК України, у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року №26 встановлено, що орган ДФС здійснює формування реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, шляхом внесення даних щодо, зокрема найменування платника податку на додану вартість та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу тощо.

Згідно з п.3 Порядку формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

Відповідно до п.4 Порядку №26, орган ДФС вносить до Реєстру певні дані: дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); - суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; - дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; - дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; - дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; - дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; - суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з п.6 Порядку №26, повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.

Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків. При цьому, передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Судом враховується, що з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (пункт 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основопложних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення судом рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій статті.

З урахуванням вказаного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою відновлення прав позивача в повному обсязі обґрунтованим є покладення на відповідач-2 обов`язку внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування належних позивачу, задля забезпечення доступу органу, що здійснює казначейське обслуговування для подальшого виконання, що спростовує відповідні доводи апеляційної скарги ГУ ДПС у Львівській області.

Таким чином, являються обґрунтованими і підлягають до задоволення відповідні позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Київській області від 18.08.2020 №0002350402, від 02.10.2020 №0024410402 та зобов`язання ГУ ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Центр корпорейт» у розмірі 37138376,00 грн..

Оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду від 16.08.2021 року винесене з дотриманням норм матеріального права та процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області та апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року в адміністративній справі №380/8259/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Корпорейт до Головного управління ДПС у Київській області, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови суду складено 11.02.2022 року