Постанова

від 07.02.2022 по справі 916/514/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року м. ОдесаСправа № 916/514/21 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: І.Г. Філінюка, О.Ю. Аленіна,

секретар судового засідання - І.М. Станкова,

за участю представників сторін :

від позивача: К.В. Свида

від відповідачів:

1)Приватного підприємства - Фірми В.Е.Е. : С.І. Приймачук

2)Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області: не з`явився

3)Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства - Фірми В.Е.Е.

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 13.09.2021 (суддя В.С. Петров, м.Одеса, повний текст складено 13.09.2021)

у справі №916/514/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Блаз

до відповідачів:

1)Приватного підприємства - Фірми В.Е.Е. ;

2)Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області;

3)Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області

про визнання незаконними та скасування розпорядження райадміністрації, рішення виконкому і свідоцтв про право власності, припинення права власності на нерухоме майно, усунення перешкод у користуванні нерухомим майном,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Блаз (далі - також ТОВ Блаз ) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства - Фірми В.Е.Е. (далі також - ПП - Фірма В.Е.Е. ), Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, в якій, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 11.05.2021, просило задовольнити дев`ять вимог немайнового характеру, а саме:

1.Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Овідіопольської районної державної адміністрації від 30 грудня 1998 року № 983 Про затвердження актів державної технічної комісії про готовність закінчених будівництвом об`єктів в Овідіопольському районі в частині затвердження підпунктом б) пункту 1 розпорядження акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом торгівельного павільйону Бутербродна на ринку Супер-маркет Таїровський площею 57,22 кв.м.

2.Визнати незаконним та скасувати свідоцтво № 2 про право власності на торгівельний павільйон Бутербродна , видане Приватному підприємству - Фірмі В.Е.Е. Виконавчим комітетом Таїровської селищної Ради народних депутатів 12 січня 1999 року на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 30 грудня 1998 року №983.

3.Визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Таїровської селищної ради №408 від 30.10.2006 Про присвоєння адреси кафе-бару ППФ В.Е.Е. .

4.Визнати незаконним та скасувати розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації № 1514 від 20.11.2006 року Про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого реконструкцією кафе-бару ПП фірми В.Е.Е. на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області .

5Визнати незаконним та скасувати рішення Виконкому Таїровської селищної ради №417 від 30.11.2006 Про видачу свідоцтва про право власності на кафе-бар в заміну старого , на підставі якого Приватному підприємству - Фірмі В.Е.Е. видано свідоцтво про право власності на кафе-бар (торговий павільйон Бутербродна ) за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, сщ/рада Таїровська, (вул.Вільямса академіка), 83 к ;

6.Визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно - кафе-бар (торговий павільйон Бутербродна ), розташоване за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, селищна рада Таїровська, (вул. Вільямса академіка), 83 к , видане Виконкомом Таїровської селищної ради 05 грудня 2006 року Приватному підприємству - Фірмі В.Е.Е. ;

7.Визнати незаконним та скасувати рішення Виконкому Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області № 141 від 12 червня 2018 року Про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна - кафе-бару (торговий павільйон Бутербродна ), що є у власності Приватного підприємства Фірма В.Е.Е. ;

8.Припинити право власності Приватного підприємства - Фірми В.Е.Е. на кафе-бар (торговий павільйон Бутербродна ) загальною площею 64,7 кв.м, розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, селищна рада Таїровська, масив 28, (вул. Вільямса академіка), будинок 10, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1599794651237, номер об`єкта в РПВН 17009940, номер запису про право власності 27065271;

9.Зобов`язати Приватне підприємство - Фірму В.Е.Е. звільнити приміщення кафе, 24К/, площею 72,0 кв.м, що є складовою належних Товариству з обмеженою відповідальністю Блаз будівель ринку (торгові павільйони та спорудження) супермаркету Таїровський , за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, селищна рада Таїровська, будівлі ринку, по вул. Вільямса кут Ільфа і Петрова, від належних Приватному підприємству - Фірмі В.Е.Е. майна та речей.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, 02.07.2021 від позивача до Господарського суду Одеської області надійшла заява про стягнення судових витрат, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідачів 21565,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 85000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

05.07.2021 від відповідача - ПП - Фірми В.Е.Е. до господарського суду першої інстанції надійшли заперечення на заяву про стягнення судових витрат.

Також 05.07.2021 від відповідача - Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області до місцевого господарського суду надійшли заперечення на заяву про стягнення судових витрат.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.07.2021 у справі №916/514/21 позов задоволено частково, а саме:

-визнано незаконним та скасовано рішення Виконкому Таїровської селищної ради №417 від 30.11.2006, на підставі якого Приватному підприємству - Фірмі В.Е.Е. було видано свідоцтво про право власності на кафе-бар (торговий павільйон Бутербродна ) за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, сщ/рада Таїровська, (вул. Вільямса академіка), 83 к .

-визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - кафе-бар (торговий павільйон Бутербродна ), розташоване за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, селищна рада Таїровська, (вул. Вільямса академіка), 83 к , видане Виконкомом Таїровської селищної ради 05 грудня 2006 року Приватному підприємству - Фірмі В.Е.Е. .

-зобов`язано Приватне підприємство - Фірму В.Е.Е. (65496, Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська селищна рада, масив 28, будівля 10; код ЄДРПОУ 22510279) звільнити приміщення кафе, 24К/, площею 72,0 кв.м, що є складовою належних Товариству з обмеженою відповідальністю Блаз будівель ринку (торгові павільйони та спорудження) супермаркету Таїровський , за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, селищна рада Таїровська, будівлі ринку, по вул. Вільямса кут Ільфа і Петрова, від належних Приватному підприємству - Фірмі В.Е.Е. майна та речей.

У задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.

04.08.2021 від позивача - ТОВ Блаз на електронну адресу господарського суду першої інстанції надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в порядку статті 244 Господарського процесуального кодексу України , в якому позивач просив вирішити питання розподілу судових витрат по сплаті судового збору та на оплату послуг адвоката.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 13.09.2021 у справі №916/514/21 заяву ТОВ Блаз про ухвалення додаткового рішення у справі №916/514/21 задоволено частково; стягнут з Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області на користь ТОВ Блаз витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн.; стягнуто з Приватного підприємства - Фірми В.Е.Е. на користь ТОВ Блаз витрати по сплаті судового збору в сумі 4540,00 грн.; стягнуто з Приватного підприємства - Фірми В.Е.Е. на користь ТОВ Блаз витрати на професійну правничу допомогу в сумі 28333,33грн.; у задоволені решти вимог ТОВ Блаз про ухвалення додаткового рішення у справі №916/514/21 відмовлено.

Задовольнячи заяву позивача про стягнення витрат по сплаті судового збору, понесених позивачем при подачі позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду відбулось частково на користь позивача, у зв`язку з чим згідно із статтею 129 Господарського процесуального кодексу України вказані витрати мають бути покладені на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 6810,00 грн. (в частині визнання незаконним та скасування рішення виконкому - 2270,00 грн. на Таїровську селищну раду Одеського району Одеської області, та в іншій частині - 4540,00 грн. на ПП - Фірму В.Е.Е. ).

Додаткове рішення в частині стягнення витрат на правову допомогу мотивоване тим, що надані позивачем докази понесення витрат на правову допомогу містять детальний опис виконаних робіт і наданих послуг, кількість годин, витрачених на роботу, та вартість послуг; розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг.

За вказаних обставин і врахувавши часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення витрат на правову допомогу підлягають задоволенню частково у розмірі 28333,33 грн., що є пропорційним від розміру заявлених вимог згідно із пунктом 3 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України .

При цьому суд вказав, що вказані витрати підлягають стягненню з відповідача - Приватного підприємства - Фірми В.Е.Е. , оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій. Адже прийняття виконкомом Таїровської селищної ради рішення № 417 від 30.11.2006, на підставі якого Приватному підприємству - Фірмі В.Е.Е. було видано свідоцтво про право власності на кафе-бар (торговий павільйон Бутербродна ) за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, сщ/рада Таїровська, (вул. Вільямса академіка), 83 к , відбулося саме на підставі наданих ПП - Фірмою В.Е.Е. документів, тоді як згідно із Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 (в редакції, чинній станом на 30.11.2006, тобто на момент видачі ПП - Фірмі В.Е.Е. свідоцтва про право власності на кафе-бар (торговий павільйон Бутербродна )), відповідальність за достовірність та повноту інформації у документах несе власник (власники) нерухомого майна.

Відтак, місцевий господарський суд, вказавши, що вказане оспорюване позивачем рішення № 417 від 30.11.2006 було прийнято Виконкомом Таїровської селищної ради саме за зверненням ПП - Фірми В.Е.Е. , дійшов висновку, що саме на останню покладається відповідальність у даному спорі, а покладання витрат на правову допомогу на Таїровську селищну раду Одеського району Одеської області є недоцільним з огляду на ступінь вини селищної ради у даному спорі.

Не погодившись з додатковим рішенням суду, Приватне підприємство - Фірма В.Е.Е. звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило додаткове рішення скасувати в частині задоволення вимог ТОВ Блаз ; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ Блаз про винесення додаткового рішення - відмовити в частині стягнення судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не подано будь-які детальні розрахунки на підтвердження факту здійснення витрат, їх обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмету спору, а судом, всупереч положенням статей 13, 236 Господарського процесуального кодексу України, протиправно підтверджено дані обставини. Крім того, посилаючись на пункт 1 частини третьої статті 123 , статтю 126 , частини сьому, восьму статті 129 Господарського процесуального кодексу України , відповідач вказує, що їх аналіз дає підстави для висновку, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення. Водночас, як зазначає відповідач, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Також відповідач додає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Також в апеляційній скарзі скаржник зазначив, що наданий позивачем звіт про обсяг наданих послуг у справі №916/514/21 не містить детального опису вартості робіт, що унеможливлює окрему оцінку відповідності встановлення загальної вартості наданих послуг сумі гонорару, зазначеному в договорі від 30.11.2020. Зокрема, позивачем не доведено необхідності витрачання саме 34 год. 40 хв. на підготовку позовної заяви, яка по своїй суті не містить виключної складності та/або специфічної правової проблеми, які би потребували настільки значного обсягу витраченого часу. За таких умов, відповідач зауважує, що для вірного вирішення спірних правовідносин суду потрібно надати обґрунтовану оцінку понесених витрат в розрізі кількості часу, витраченого представником для надання правової допомоги з урахуванням чіткої суми витрат, визначених договором б/н від 30.11.2020 до предмету спору. Так, відповідач звертає увагу на те, що дана справа є справою середньої складності, а також в цілому є однією із загальнопоширених аналогічних спірних правовідносин, а також, щодо їх правового регулювання існують сталі правові позиції та судова практика. За таких умов відповідач вказує, що визначені у звіті 34 год. 40 хв. на вивчення судової практики та складення проекту позовної заяви є необґрунтованими. Також відповідач додає, що збір/отримання документів, правовий аналіз та вивчення документів, оформлення додатків, які визначені під № 1,4 видів наданої правової допомоги можна вважати одним її видом, що не потребував сумарно 41 годину часу. При цьому відповідач звертає увагу на те, що зміст пунктів 4 та 5 звіту є ідентичними в частині складання та направлення заяви про забезпечення позову , так само й у пунктах 12 та 14 є ідентичними дії щодо аналізу відзиву на позов та документів, доданих до відзиву, що фактично є однією дією, тобто, за ствердженнями відповідача, позивачем штучно продубльовані в тексті звіту надання одних і тих самих послуг. Отже, відповідач вважає, що заявлені 85000,00 грн. витрат є неспівмірними щодо предмету спору та часу, витраченим представником позивача в період з 30.11.2020 по 02.07.2021. Більш того, як вказує відповідач, наведений розрахунок витраченого часу не може обґрунтовано підтвердити необхідність витрачання саме зазначеного обсягу часу.

Також, відповідач звертає увагу на те, що 05.07.2021 від відповідача - Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області до господарського суду надійшли заперечення на заяву про стягнення судових витрат. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що відповідно до наданого звіту про виконання юридичних послуг на виконання договору про надання правової допомоги № 20/1 від 24.11.2020 підготовлено звіт про обсяг наданих послуг та використання адвокатом робочого часу на надання правничої (правової допомоги) ТОВ Блаз за договором про надання правової (правничої) допомоги б/н від 30.11.2020 у даній справі. Однак, як вказує відповідач, представником позивача - адвокатом Свидою К.В. не долучено акту прийому-передачі юридичних послуг, які були надані позивачу, таким чином, вказані вище документи не свідчать про фактично надані послуги за договором про надання правової допомоги № 20/1 від 24.11.2020, оскільки звіт про обсяг наданих послуг та використання адвокатом робочого часу на надання правничої (правової допомоги) ТОВ Блаз , на думку відповідача, не може свідчити про прийняття таких робіт позивачем по отриманню ним правової (правничої) допомоги. Також відповідач зазначає, що, на його думку, адвокат Свида К.В. надає правничу допомогу великій кількості юридичних осіб при розгляді аналогічних справ, а тому участь одного адвоката при розгляді аналогічних справ в судах свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин. Щодо зустрічі з клієнтом, надання консультації заявнику, відповідач зазначає, що це фактично охоплюються виконаною роботою щодо підготовки позову, а тому не є такими, що належать до стягнення. Також відповідач вказує, що в наданому звіті про обсяг наданих послуг та використання адвокатом робочого часу на надання правничої (правової допомоги) ТОВ Блаз по договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 30.11.2020 у справі № 916/514/21 відсутній фактичний розрахунок наданих послуг, а деякі пункти виникають сумніви. При тому відповідач вважає посилання адвоката, що підготовка позову у вказаній справі зайняла у нього 34 години 40 хвилин робочого часу при невизначеній її вартості такими, що виникають сумніви, а тому є необґрунтованими.

Так, на думку апелянта, всупереч положень статей 13, 236 Господарського процесуального кодексу України, Господарським судом Одеської області було повністю проігноровано вищевказані аргументи відповідачів.

Крім того, апелянт наголошує на тому, що важливою ознакою мотивованості судового рішення є обґрунтованість посилань на відповідні правові норми, включаючи рішення Європейського суду з прав людини. Зокрема, апелянт звертає увагу на усталену практику Європейського суду з прав людини, викладену у справах Салов проти України та Серявін та інші проти України .

Відповідач також звертає увагу на грубе порушення судом принципів рівності сторін в процесі та пропорційності стягнення судових витрат, посилаючись на приписи статей 7, 13 Господарського процесуального кодексу України. Так, на думку апелянта, всупереч вищезазначеним нормам, судом першої інстанції було протиправно порушено баланс обов`язків сторін та самостійно зроблено висновок про стягнення з нього судових витрат, посилаючись на те, що спір виник внаслідок його неправомірних дій. Скаржник наголошує на тому, що положення чинного Господарського процесуального кодексу України не містять такої підстави для накладення додаткових обов`язків на сторону в процесі як ймовірна неправомірність дій , нібито вчинена задовго до початку такого судового процесу.

Так, за твердженням апелянта, ні заява про стягнення судових витрат від 02.07.2021, ні заява про ухвалення додаткового рішення від 04.08.2021 не містили будь-яких тверджень про необхідність стягнення судових витрат лише з одного з відповідачів, або твердження про саме неправомірність дій ПП - Фірми В.Е.Е. , які призвели до винесення оскаржуваних рішень голови Овідіопольської районної державної адміністрації та виконкому Таїровської селищної ради.

Як вбачається з матеріалів справи та змісту рішення від 21.07.2021, позовні вимоги ТОВ Блаз були направлені до трьох відповідачів - ПП Фірма В.Е.Е. , Овідіопольської районної державної адміністрації та Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області. В свою чергу рішенням Господарського суду Одеської області було задоволено три позовні вимоги, що стосувалися двох відповідачів: Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, чиє рішення №417 від 30.11.2006 було скасовано, та ПП - Фірми В.Е.Е. , чиє свідоцтво про право власності на нерухоме майно було скасовано та зобов`язано звільнити приміщення кафе.

Отже, відповідач наголошує на тому, що покладення обов`язків зі сплати судових витрат лише на одного з відповідачів є протиправним, необгрунтованим та грубим порушенням як основних принципів господарського процесу так і охоронюваних законом прав і інтересів ПП Фірма В.Е.Е. .

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2021 (головуючий суддя: Л.В. Поліщук, судді: Л.О. Будішевська, С.В. Таран) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства - Фірми В.Е.Е. на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 13.09.2021 у справі №916/514/21; встановлено учасникам справи строк до 19.10.2021 включно для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України , разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.

18.10.2021 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ Блаз надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач наголошує на тому, що суд першої інстанції вирішив питання щодо розподілу судових витрат за результатами розгляду даної справи відповідно до норм статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України. Позивач зауважує, що спір виник з неправильних дій Приватного підприємства - Фірми В.Е.Е. , також враховуючи те, що вказане підприємство намагалось затягнути розгляд справи, суд мав повне право покласти всі документально підтверджені інші судові витрати позивача, пов`язані з розглядом даної справи на Приватне підприємство - Фірму В.Е.Е. .

Позивач зазначив, що відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом першої інстанції за наслідками розгляду справи було покладено судовий збір на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Також цією статтею врегульовано порядок розподілу інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які, у разі часткового задоволення позову, покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Частиною дев`ятою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, суд має право покласти на таку сторону або, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що ним було сплачено першу частину гонорару у розмірі 50000,00 грн. згідно з виставленим рахунком №1 від 25.02.2021, що підтверджується копією платіжного доручення №2517 від 26.02.2021. Умова щодо строку сплати другої частини гонорару у розмірі 35000,00 грн., як зазначає позивач, є відкладальною, ця сума сплачується протягом 15 днів з дати набрання законної сили рішення суду у даній справі.

У відзиві позивач також посилається на практику Верховного Суду та його позицію, що від учасника справи вимагається надання суду доказів обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обгрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обгрунтування, що саме така кількість часу витречена на відповідні дії.

Крім іншого, позивач додає, що розмір гонорару встановлений сторонами в договорі у фіксованому розмірі, отже, обгрунтування кількості витраченого часу на конкретну дію не вимагається.

Також позивач зауважує, що всі докази реального надання професійної правничої допомоги позивачу адвокатами АО Паверлекс під час розгляду даної справи наявні в матеріалах справи разом з доказами, які підтверджують вартість таких послуг.

З 05.10.2021 по 13.10.2021 головуючий суддя Л.В. Поліщук перебувала у відпустці, а з 18.10.2021 по 12.11.2021 - була тимчасово непрацездатною. Суддя-учасник колегії С.В. Таран з 04.10.2021 по 29.10.2021 була тимчасово непрацездатною.

У зв`язку з перебуванням суддів Л.О. Будішевської та С.В. Таран з 08.11.2021 по 26.11.2021 у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду №356 від 16.11.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/514/21.

Відповідно до витягу з передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.11.2021 для розгляду апеляційної скарги у справі №916/514/21 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: І.Г. Філінюка, О.Ю. Аленіна.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 апеляційну скаргу Приватного підприємства - Фірми В.Е.Е. на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 13.09.2021 у справі №916/514/21 прийнято до провадження у новому складі колегії суддів: головуючий суддя Л.В. Поліщук Л.В., судді: І.Г. Філінюк, О.Ю. Аленін; розгляд апеляційної скарги призначено на 17.01.2022 о 12:00 год.

З огляду на заплановані відпустки суддів зі складу колегії суддів (головуючого судді - з 04.01.2022 по 06.01.2022 та з 17.01.2022 по 21.01.2022; судді зі складу колегії суддів І.Г. Філінюка - з 04.01.2022 по 06.01.2022; судді зі складу колегії суддів О.Ю. Аленіна - з 04.01.2022 по 21.01.2022), що виключають можливість розгляду апеляційної скарги у строки, визначені частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України , з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 постановлено розглянути апеляційну скаргу Приватного підприємства - Фірми В.Е.Е. на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 13.09.2021 у справі №916/514/21 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України , у розумний строк; розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства - Фірми В.Е.Е. на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 13.09.2021 у справі №916/514/21 призначено на 26.01.2022 о 15:00год.

25.01.2022 на електронну пошту суду апеляційної інстанції від в.о. головного спеціаліста юридичного відділу Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області Балицької О.Ю. надійшло клопотання (вх.№3811/21/Д2) про перенесення судового засідання у справі №916/514/21, призначеного на 26.01.2022 о 15:00 год., на іншу дату, у зв`язку із знаходженням останньої на лікарняному. Вказане клопотання не містило кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується витягом із сайту перевірки Центрального засвідчувального органу Міністерства цифрової трансформації України, про що Південно-західним апеляційним господарським судом складено акт від 25.01.2022.

Також, 25.01.2022 на електронну пошту суду апеляційної інстанції від в.о. головного спеціаліста юридичного відділу Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області Балицької О.Ю. повторно надійшло клопотання (вх.№3811/21/Д2) про перенесення судового засідання у справі №916/514/21, призначеного на 26.01.2022 о 15:00 год., на іншу дату, у зв`язку із знаходженням останньої на лікарняному, яке містить кваліфікований електронний підпис.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2022 клопотання представника Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області про перенесення розгляду справи №916/514/21 задоволено; розгляд справи №916/514/21 відкладено на 07.02.2022 о 16:00 год.

Представники Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області та Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області в судові засідання апеляційної інстанції не з`являлись, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялись належним чином шляхом надіслання ухвал суду апеляційної інстанції як на електронні адреси вказаних юридичних осіб, так і на адреси їх місцезнаходження.

Оцінюючи можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 07.02.2022, Південно-західний апеляційний господарський суд враховує, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зокрема, така правова позиція Європейського суду з прав людини викладена у рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України , згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами.

Заслухавши представників Товариства з обмеженою відповідальністю Блаз та Приватного підприємства - Фірми В.Е.Е. , дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву не неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Згідно із статтею 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Задовольнячи заяву позивача про стягнення витрат по сплаті судового збору, понесених позивачем при подачі позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що рішення суду відбулось частково на користь позивача (із дев`яти заявлених позовних вимог задоволено три позовних вимоги), у зв`язку з чим згідно із статтею 129 Господарського процесуального кодексу України вказані витрати мають бути покладені на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 6810,00 грн. (в частині визнання незаконним та скасування рішення виконкому - 2270,00 грн. на Таїровську селищну раду Одеського району Одеської області, та в іншій частині - 4540,00 грн. на ПП - Фірму В.Е.Е. ).

Стосовно витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем в суді першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Зі змісту частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1)на професійну правничу допомогу;

2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4)пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частини першої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до положень частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом частини четвертої 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано наступні документи:

-договір про надання правової допомоги від 30.11.2020, укладений між ТОВ Блаз та адвокатським об`єднанням Паверлекс ;

-виписку з ЄДР стосовно АО Паверлекс ;

-звіт про обсяг наданих послуг у справі № 916/514/21 за період з 30.11.2020 по 02.07.2021;

-профайл на адвоката Свиду К.В. з ЄРАУ;

-профайл на адвоката Оксюту В.В. з ЄРАУ;

-рахунок-фактуру № 1 від 25.02.2021;

-платіжне доручення № 2517 від 26.02.2021.

Із наданих документів вбачається, що 30.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Блаз (клієнтом) та адвокатським об`єднанням Паверлекс (об`єднанням) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до умов п. 1.1 якого об`єднання за дорученням клієнта та в його інтересах, зобов`язується надати останньому правову (правничу) допомогу, а клієнт зобов`язується сплатити за це гонорар.

Згідно п. 1.2 договору під правовою допомогою у цьому договорі розуміється юридичний захист прав та представництво інтересів клієнта з усіх питань, що стосуються захисту прав клієнта у спорі (справі) щодо визнання в судовому порядку недійсними та/або скасування правовстановлюючих документів, виданих приватному підприємству Фірма В.Е.Е. (ідент. код 22510279) на кафе-бар (торговий павільйон Бутербродна ) загальною площею 64,7 кв.м, припинення права власності ПП Фірма В.Е.Е. на вказане майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1599794651237), а також визнання протиправними та скасування розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 30.12.1998 № 983 Про затвердження актів введення в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів в Овідіопольському районі в частині затвердження акту введення в експлуатацію торгівельного павільйону Бутербродна на ринку Супер-маркет Таїровський , площею 57,22 кв.м, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою тощо, так як клієнт вважає, що це майно знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває у його законному користуванні та в дійсності є частиною майна, яке належить йому на праві власності приміщення кафе літ. КІ , розташоване за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, селищна рада Таїровська, як частина будівель ринку по вул. Вільямса кут Ільфа і Петрова, а також надання правової допомоги з усіх інших питань, які пов`язані та виникають при захисті інтересів клієнта з вказаних питань.

Відповідно до п. 1.3 договору для цілей цього договору правова допомога може надаватися в таких видах: консультації та роз`яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства з питань, що пов`язані з предметом правової допомоги; складання позовів, заяв, скарг, клопотань та інших документів правового характеру; посвідчення копій документів у справах, які веде об`єднання; здійснення представництва та ведення справ в суді, інших державних органах перед фізичними та юридичними особами; виконання адвокатських обов`язків відповідно до кримінально-процесуального законодавства; інші види юридичної допомоги, що не передбачені цим договором, однак є необхідними для його належного виконання.

Правова (правнича) допомога здійснюється у відповідності з Конституцією України , діючим законодавством України та міжнародними договорами, обов`язковість яких прийнята Верховною Радою України. Правова (правнича) допомога надається з неухильним додержанням Правил Адвокатської Етики (п. 2.1 договору).

За умовами п. 2.2 договору дії адвоката по наданню правової (правничої) допомоги мають бути узгоджені з клієнтом.

Положеннями п. 2.3 договору визначено, що для представництва інтересів клієнта перед третіми особами клієнт надає адвокатам об`єднання відповідні довіреності. В суді адвокати об`єднання діють на підставі документів, передбачених відповідним процесуальним законодавством.

Пунктом 2.4 договору сторони погодили, що на вимогу клієнта адвокат надає йому звіт про виконану роботу та акт приймання-здачі наданих послуг за певний період.

Умовами п. 3.1 договору встановлено, що об`єднання та його адвокати мають професійні та інші права. Обмеження повноважень адвоката цим договором не передбачені.

В п. 3.1.1 договору передбачені професійні права адвокатського об`єднання та його адвокатів: вести справи в судах України зі всіма правами, що надані клієнту як учасникові процесу; представляти і захищати права та інтереси клієнта в усіх органах, підприємствах, організаціях, перед юридичними або фізичними особами; складати, підписувати, подавати заяви, скарги, запити, клопотання та інші письмові документи; збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази у справах, подавати їх та приймати участь у їх дослідженні; запитувати та отримувати документи чи їх копії від підприємств, установ, організацій та інших юридичних осіб, а від фізичних - за їх згодою; ознайомлюватися з необхідними для виконання правової допомоги документами та іншими матеріалами, судовими справами, робити з них витяги, знімати копії; отримувати письмові висновки спеціалістів з питань, які потребують спеціальних знань; отримувати судові ухали, постанови, рішення, накази, виконавчі листи та інші судові акти чи документи, оскаржувати їх; змінювати предмет або підстави позову; використовувати науково-технічні засоби для досягнення цілей правової допомоги; давати пояснення, робити заяви та заявляти клопотання, бути присутнім при їх розгляді; за рахунок клієнта сплачувати судовий збір або інші обов`язкові платежі; вести справи клієнта та від його імені брати участь в судових засіданнях всіх інстанцій; виконувати інші дії, що не суперечать законодавству, та спрямовані на виконання сторонами своїх обов`язків.

Згідно із п. 3.1.2 договору передбачені інші права адвокатського об`єднання та його адвокатів, а саме: мати доступ до всіх документів та інформації клієнта, а до тих, що охороняються законом - за дозволом клієнта; вимагати від клієнта залучення додаткових спеціалістів, необхідних для досягнення позитивного для клієнта результату; отримувати від клієнта об`єктивну, законну та повну інформацію; отримати гонорар за виконану роботу у розмірі та в порядку, передбаченими розділом 5 цієї угоди; з дозволу клієнта викладати в засобах масової інформації його правову позицію; використовувати у власних цілях досягнення та результати, отримані в результаті виконання цього договору.

Пунктом 3.2 договору передбачені обов`язки адвокатського об`єднання та його адвокатів: при виконанні своїх професійних обов`язків об`єднання та його адвокати зобов`язані дотримуватися вимог діючого законодавства, використовувати всі передбаченні законом засоби для досягнення цілей правової (правничої) допомоги та захисту клієнта, його прав та інтересів; використовувати всі наявні розумові та практичні навики для виконання умов договору; не використовувати свої повноваження на шкоду клієнтові; виконувати умови цього договору з додержанням принципів незалежності, законності, домінантності інтересів клієнта, конфіденційності, компетентності та добросовісності, а також інших принципів адвокатської діяльності.

Відповідно до п. 5.1 договору гонорар являється єдиною формою отримання об`єднанням винагороди за надання правової (правничої) допомоги клієнтові.

За умовами п. 5.2 договору за надання правової (правничої) допомоги клієнт сплачує об`єднанню гонорар у безготівковій формі шляхом переказу коштів на банківський рахунок об`єднання у фіксованому розмірі 85000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень, які сплачуються двома частинами: 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень клієнт сплачує протягом 15 днів з дати виставлення відповідного рахунку; 35000 (тридцять п`ять тисяч) гривень клієнт сплачує протягом 15 днів з дати набрання законної сили рішенням суду у відповідній справі.

Фактичні витрати (витрати на відрядження, копіювання документів, вартість експертизи, вартість поштових відправлень тощо) погашаються клієнтом на підставі окремого рахунка (п. 5.3 договору).

Положеннями п. 6.5 договору визначено, що останній діє до повного виконання сторонами його умов.

Також з матеріалів справи вбачається, що адвокатом Свидою Катериною Володимирівною (адвокатом) складено та підписано звіт про обсяг наданих послуг та використання адвокатом робочого часу на надання правової (правничої) допомоги ТОВ Блаз по договору Про надання правової (правничої) допомоги б/н від 30.11.2020 у справі № 916/524/21:

-п. 1 - 30.11.2020 - зустріч з клієнтом, отримання документів, правовий аналіз та вивчення документів, вивчення нормативно-правової бази, що регулює відповідні правовідносини, вироблення правової позиції, підготовка та підписання договору про надання правничої допомоги - 06 год. 20 хв.;

-п. 2 - 01.12.2020 - складання та направлення до Овідіопольської РДА адвокатського запиту № 68 про видачу документів (копії розпорядження № 983 від 30.12.1998 та акту введення в експлуатацію) - 01 год. 20 хв.;

-п. 3 - 25.02.2021 - складання та направлення на адресу Таїровського селищного голови адвокатського запиту №20 про надання копії рішення виконкому Таїровської селищної ради № 417 від 30.11.2006 з документами, які стали підставою для його прийняття, та на адресу Овідіопольської РДА адвокатського запиту № 21 про надання копій документів, які стали підставою для прийняття розпорядження голови Овідіопольської районної державної адміністрації № 983 від 30.12.1998 та інформації щодо виділення ППФ В.Е.Е. земельної ділянки - 02 год. 40 хв.;

-п. 4 - 08-26.02.2021 - складання позовної заяви, заяви про забезпечення позову, оформлення додатків, направлення копії позову з додатками на адреси відповідачів - 34 год. 40 хв.;

-п. 5 - 01.03.2021 - складання та направлення до суду заяви про забезпечення позову у справі № 916/514/21 з додатками - 01 год. 40 хв.;

-п. 6 - 01.03.2021 - складання та направлення до суду заяви про приєднання платіжного доручення про сплату судового збору - 00 год. 20 хв.;

-п. 7 - 09.03.2021, 10.03.2021 р. - отримання в господарському суді Одеської області копії ухвали про забезпечення позову від 05.03.2021 у справі №916/514/21 та подання її для виконання - 02 год. 20 хв.;

-п. 8 - 29.03.2021 - прибуття до господарського суду Одеської області та участь у підготовчому засіданні у справі - 01 год. 50 хв.;

-п. 9 - 16.04.2021 - складання та направлення на адресу архівного відділу Овідіопольської РДА адвокатського запиту №29 від 16.04.2021 з додатками - 00 год. 40 хв.;

-п. 10 - 16-18.04.2021 - складання заяви про приєднання документів до матеріалів справи №916/514/21, оформлення додатків до заяви, направлення на адреси відповідачів - 01 год. 40 хв.;

-п. 11 - 19.04.2021 - підготовка до засідання, прибуття до суду та участь у підготовчому засіданні у справі - 01 год. 50 хв.;

-п. 12 - 26.04.2021 - отримання та правовий аналіз відзиву ППФ В.Е.Е. на позовну заяв - 01 год. 40 хв.;

-п. 13 - 30.04.2021 - підготовка до засідання, прибуття до суду та участь у підготовчому засіданні у справі - 01 год. 50 хв.;

-п. 14 - 06-07, 11.05.2021 - аналіз документів, наданих ППФ В.Е.Е. до відзиву, складання та направлення на адреси відповідачів та до суду відповіді на відзив ППФ В.Е.Е. та заяви про зміну предмета позову - 08 год. 10 хв.;

-п. 15 - 18.05.2021 - підготовка до засідання, прибуття до суду та участь у підготовчому засіданні у справі - 02 год. 00 хв.;

-п. 16 - 21.05.2021 - отримання та правовий аналіз заяви ППФ В.Е.Е. про призначення судової земельно-технічної експертизи - 00 год. 30 хв.;

-п. 17 - 26.05.2021 - складання та направлення на адреси відповідачів та до суду заперечення проти клопотання ППФ В.Е.Е. про призначення експертизи - 02 год. 50 хв.;

-п. 18 - 31.05.2021 - підготовка до засідання, прибуття до суду та участь у підготовчому засіданні у справі - 02 год. 15 хв.;

-п. 19 - 04.06.2021 - отримання та правовий аналіз заяви Таїровської селищної ради про виключення з числа відповідачів по справі № 916/514/21 - 00 год. 40 хв.;

-п. 20 - 07.06.2021 - підготовка до засідання, прибуття до суду та участь у підготовчому засіданні у справі - 02 год. 00 хв.;

-п. 21 - 08.06.2021 - отримання та правовий аналіз письмових пояснень Таїровської селищної ради у справі № 916/514/21;

-п. 22 - 25.06.2021 - підготовка до засідання, прибуття до суду та участь у судовому засіданні (розгляд справи по суті) - 02 год. 30 хв.;

-п. 23 - 02.07.2021 - складання та направлення на адреси відповідачів та до суду заяви про стягнення судових витрат з додатками - 03 год. 15 хв.

Всього витрачено 83 год. 50 хв.

Відповідно до п. 5.2 договору ТОВ Блаз сплатило першу частину гонорару у розмірі 50000,00 грн. згідно з виставленим об`єднанням рахунком № 1 від 25.02.2021, що підтверджується копією платіжного доручення № 2517 від 26.02.2021 р., при цьому умова щодо строку сплати другої частини гонорару у розмірі 35000,00 грн. є відкладальною, ця сума сплачується протягом 15 днів з дати набрання законної сили рішенням суду у справі.

Статтею 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що:

-адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;

-договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4)дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що при визначенні сум, які підлягають відшкодуванню, слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, враховуючи вищенаведені норми права та складність справи, витраченого адвокатом часу на виконання відповідних послуг та виконання робіт, а також надані позивачем докази в обґрунтування понесених ним витрат на оплату правничої допомоги, суд попередньої інстанції дійшов правильного висновку про те, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 85000,00 грн. є підтвердженими та обґрунтованими.

Згідно із частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1)у разі задоволення позову - на відповідача;

2)у разі відмови в позові - на позивача;

3)у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги про стягнення витрат на правову допомогу підлягають задоволенню частково у розмірі 28333,33 грн., що є пропорційним від розміру заявлених вимог (85000,00 грн./ 9 заявлених вимог х 3 задоволені вимоги) згідно із пунктом 3 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України .

Оскаржуючи додаткове рішення суду скаржник, зокрема, зазначив про відсутність акту прийому-передачі юридичних послуг, які були надані позивачу, тоді як звіт про обсяг наданих послуг та використання адвокатом робочого часу на надання правничої (правової допомоги) ТОВ Блаз по договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 30.11.2020 у даній справі не свідчить про фактично надані послуги за договором про надання правової допомоги № 20/1 від 24.11.2020.

Зазначені доводи апелянта відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки зі змісту наявної в матеріалах справи копії звіту про обсяг наданих послуг та використання адвокатом робочого часу на надання правової (правничої) допомоги ТОВ Блаз по договору Про надання правової (правничої) допомоги б/н від 30.11.2020 у справі №916/524/21 вбачається, що даний звіт має силу акта приймання-передачі наданої правової допомоги. До того ж, пунктом 2.4. договору про надання правової (правничої) допомоги передбачено надання адвокатом звіту про виконану роботу та акту приймання-здачі наданих послуг за певний період виключно на вимогу клієнта.

Крім того, у постанові від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18 Верховний суд зазначив про те, що необґрунтованою є вимога акта виконаних робіт (послуг) за умови, що надані документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.

Водночас з матеріалів справи у даній справі вбачається, що відповідачем подано документи, які дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.

Відповідно до частини шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

В постановах від 09 липня 2019 року у справі №923/726/18, від 22 жовтня 2020 року у справі №910/9187/19, від 13 грудня 2018 року у справі №816/2096/17, від 09 липня 2019 року у справі №923/726/18, від 26 лютого 2020 року у справі №910/14371/18 Верховний Суд дотримується тієї позиції, що від учасника справи вимагається надання суду доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особо, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

У зв`язку із викладеним спростовуються доводи апеляційної скарги стосовно того, що наведений позивачем розрахунок витраченого часу не може обґрунтовано підтвердити необхідність витрачання саме зазначеного обсягу часу. При цьому колегія суддів зазначає, що у договорі про надання правової допомоги від 30.11.2020 розмір гонорару встановлений у фіксованому розмірі, а тому обґрунтування кількості витраченого часу на конкретну дію не вимагається.

Твердження скаржника про те, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є недоведеним і завищеним з огляду на те, що справа є типовою та незначної складності, є безпідставними, оскільки позивачем на підтвердження понесених витрат надано детальний опис виконаних робіт та наданих послуг.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в своїй постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 дотримується позиції, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Водночас у частині п`ятій наведеної норми встановлено критерії, за якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від зазначеного загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/дії/бездіяльність обох сторін . Суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадках, визначених положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу. Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу , відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 18.03.2021 р. у справі № 910/15621/19.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28333,33 грн. підлягають стягненню з відповідача - Приватного підприємства - Фірми В.Е.Е. , оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій. Адже прийняття Виконкомом Таїровської селищної ради рішення № 417 від 30.11.2006, на підставі якого Приватному підприємству - Фірмі В.Е.Е. було видано свідоцтво про право власності на кафе-бар (торговий павільйон Бутербродна ) за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, сщ/рада Таїровська, (вул. Вільямса академіка), 83 к , відбулося саме на підставі наданих ПП - Фірмою В.Е.Е. документів, тоді як згідно із Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 (в редакції, чинній станом на 30.11.2006, тобто на момент видачі ПП - Фірмі В.Е.Е. свідоцтва про право власності на кафе-бар (торговий павільйон Бутербродна )), відповідальність за достовірність та повноту інформації у документах несе власник (власники) нерухомого майна.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про доведеність та обгрунтованість понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а додаткове рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 276, 281 - 284 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства - Фірми В.Е.Е. залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 13.09.2021 у справі №916/514/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.02.2022.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя І.Г. Філінюк

Суддя О.Ю. Аленін