Постанова

від 12.01.2022 по справі 910/20753/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2022 р. Справа№ 910/20753/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

секретар судового засідання Денисевич К.Ю.

за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання,

розглянувши апеляційні скарги Державного підприємства Гарантований покупець

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2021

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2021

у справі №910/20753/20 (суддя - Джарти В.В.)

за позовом Приватного підприємства Укрелектробуд

до Державного підприємства Гарантований покупець

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Кабінет Міністрів України;

2) Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго ;

3) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про стягнення заборгованості в розмірі 1 164 476, 49 грн . ,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Укрелектробуд звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства Гарантований покупець про стягнення 1 164 476,49 грн., з яких 358 046,28 грн. пені, 91 258,65 грн. 3% проценти річних, 171 891,94 грн. інфляційних втрат та 543 279,62 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором № 6893/02 від 28.04.2011 та Додатковою угодою № 210/01 від 30.06.2019 до нього.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 позов Приватного підприємства Укрелектробуд до Державного підприємства Гарантований покупець про стягнення 1 164 476,49 грн. задоволений повністю. Ухвалено стягнути з Державного підприємства Гарантований покупець на користь Приватного підприємства Укрелектробуд 358 046,28 грн. пені, 54 279,62 грн. штрафу, 91 258,65 грн. 3% річних, 171 891,94 грн. інфляційних втрат та 17 467,15 грн. судового збору.

07.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ПП Укрелектробуд про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу в розмірі 10 350,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі № 910/20753/20 задоволено заяву ПП Укрелектробуд про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу; ухвалено стягнути з Державного підприємства Гарантований покупець на користь Приватного підприємства Укрелектробуд витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 350,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим основним рішенням, Державне підприємство Гарантований покупець звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 повністю та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач не вказав момент, з якого виникають грошові зобов`язання остаточно оплатити поставлену електричну енергію, та, відповідно не визначено моменту, з якого відповідач прострочив грошове зобов`язання.

Апелянт зазначав, що спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел покладено як на відповідача, так і на ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго . Джерелом надходження грошових коштів для розрахунків з продавцями електричної енергії за зеленим тарифом є платежі, пов`язані з оплатою ПАТ Національна енергетична компанія Укренерго послуг ДП Гарантований Покупець із забезпеченням збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел. Як зазначав апелянт, ПАТ Національна енергетична компанія Укренерго не здійснює своєчасних розрахунків з ДП Гарантований Покупець , що впливає на можливість ДП Гарантований Покупець виконувати грошові обов`язки позивачу.

Також скаржник вважав, що виконання грошових зобов`язань ДП Гарантований Покупець перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років, шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.07.2020 "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії", що набрав чинності 01.08.2020, і згідно з яким Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості ДП Гарантований Покупець перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 01.08.2020, доручено розробити та подати до Верховної Ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Крім того, за доводами апелянта, судом першої інстанції безпідставно, за наявності відповідного клопотання, не застосовано положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 233 ГК України при вирішенні спору.

23.06.2021 апеляційна скарга Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 разом з матеріалами справи №910/20753/20 надійшла до Північного апеляційного господарського суду та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2021 передана на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. (головуючий); Шаптала Є.Ю., Куксов В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства Гарантований Покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 у справі № 910/20753/20 залишено без руху. Повідомлено Державне підприємство Гарантований Покупець про право на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, Державне підприємство Гарантований покупець звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 повністю та прийняти нове про відмову у задоволенні заяви про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду обґрунтована тим, що судом першої інстанції безпідставно стягнуто судові витрати, оскільки заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу не обґрунтований та не співмірний зі складністю спору.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) апеляційну скаргу Державного підприємства Гарантований покупець" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі № 910/20753/20 передано раніше визначеному автоматизованою системою складу суду: Яковлєв М.Л. (головуючий); Шаптала Є.Ю., Куксов В.В..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Гарантований Покупець на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі № 910/20753/20. Розгляд апеляційної скарги Державного підприємства Гарантований Покупець на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі № 910/20753/20 призначено на 07.09.2021.

12.07.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 у справі № 910/20753/20 з доказами сплати судового збору у розмірі 26 200,72 грн.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2783/21 від 13.07.2021 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Куксова В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2021, справу №910/20753/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. (головуючий), Шаптала Є.Ю. та Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 поновлено Державному підприємству Гарантований Покупець пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 у справі № 910/20753/20 до перегляду його в апеляційному порядку. Відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 15.09.2021.

19.07.2021 від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2021.

19.07.2021 апелянтом подано до суду:

- клопотання про залучення до участі у розгляді справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, а саме: Кабінет Міністрів України, Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

- заяву про зупинення провадження у справі №910/20753/20 до вирішення Конституційним Судом України справи за поданням 47 народних депутатів України №3/332(20) від 17.07.2020;

- клопотання про зменшення розміру неустойки, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Розпорядженням в.о. Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3092/21 від 26.07.2021 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Куксова В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2021, справу №910/20753/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. (головуючий), Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В., .

30.07.2021 від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 клопотання Державного підприємства Гарантований покупець про зупинення апеляційного провадження у справі №910/20753/20 до вирішення Конституційним Судом України справи за поданням 47 народних депутатів України №3/332(20) від 17.07.2020 залишено без задоволення. Клопотання Державного підприємства Гарантований покупець про залучення до участі у справі №910/20753/20 третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача задоволено. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Кабінет Міністрів України, 2) приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго , 3) Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 у справі № 910/20753/20 відкладено на 20.10.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 судове засідання з розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі № 910/20753/20 відкладено на 20.10.2021.

Однак, судове засідання, призначене на 20.10.2021, не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді Яковлєва М.Л. на лікарняному.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/686/21 від 03.11.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Яковлєва М.Л. на лікарняному.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2021 апеляційні скарги Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі №910/20753/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Руденко М.А., Барсук М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 прийнято апеляційну скаргу Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 у справі № 910/20753/20 до провадження у визначеному складі суддів. Розгляд справи №910/20753/20 призначений на 08.12.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 прийнято апеляційну скаргу Державного підприємства Гарантований покупець на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі № 910/20753/20 до провадження у визначеному складі суддів. Об`єднано апеляційні скарги Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі №910/20753/20 в одне апеляційне провадження. Розгляд справи №910/20753/20 призначено на 08.12.2021.

В судове засідання 08.12.2021 в режимі відеоконференції представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 судове засідання по справі №910/20753/20 в режимі відеоконференції відкладено на 12.01.2022.

У судове засідання 12.01.2021 з`явився представник апелянта, який вказував на обґрунтованість доводів апеляційних скарг, просив оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нові, якими відмовити у повному обсязі в задоволенні позову та заяви про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.

В судове засідання 12.01.2021 також з`явився представник позивача (у режимі відеоконференції), який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, просив суд залишити їх без задоволення, а судові рішення - без змін.

Треті особи не взяли участі у розгляді справи судом апеляційної інстанції, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. За висновками суду, неявка представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення присутніх представників учасників апеляційного провадження, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги Державного підприємства Гарантований покупець підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін за наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, 28.04.2011 між Державним підприємством Енергоринок та Товариством укладено Договір № 6893/02, відповідно до умов якого останнє зобов`язалося продавати, а Державне підприємство Енергоринок - купувати електроенергію, вироблену позивачем, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

30.03.2019 між Товариством, Підприємством та Державним підприємством Енергоринок укладено Додаткову угоду № 210/01 до вищевказаного договору, в якій сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова Державне підприємство Енергоринок замінити на слова Державне підприємство Гарантований покупець та замінити статті 1-10 даного правочину статтями 1-8 у новій редакції. Згідно з умовами даної угоди відбулася зміна покупця у вказаному зобов`язанні за договором - новим покупцем стало Підприємство.

Відповідно до пункту 1.1 Договору виробник за зеленим тарифом зобов`язався продавати, а гарантований покупець - купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за зеленим тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього правочину та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок).

Пунктом 5.1 Договору передбачено право позивача вимагати від відповідача повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до статті 4 цієї угоди.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 30 Закону України Про ринок електричної енергії Товариство має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.

Згідно з пунктом 8 частини 9 статті 65 Закону України Про ринок електричної енергії Підприємство зобов`язане сплачувати своєчасно та повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено зелений тариф, а також у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Підпунктами 1, 2 пункту 4.5 Додаткової угоди передбачено, що відповідач зобов`язаний купувати у позивача вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також зобов`язаний у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у позивача електричну енергію.

За пунктом 3.3 Додаткової угоди оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Підприємством у Товариства за зеленим тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії й актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Згідно з пунктом 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця відповідач здійснює оплату платежу позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що зазначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями Товариства.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця Підприємство здійснює оплату платежу позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями позивача.

Відповідно до пункту 10.4 Порядку після отримання від Товариства акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження НКРЕКП вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, останній здійснює остаточний розрахунок з позивачем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, що Підприємство зобов`язане здійснювати оплату в кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у Товариства у три етапи. Перший - до 15 числа (включно) розрахункового місяця, другий - до 25 числа (включно) розрахункового місяця, третій (остаточний) - протягом двох робочих днів з дати затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги.

НКРЕКП, постановами від 29 квітня 2020 року № 902, від 27 травня 2020 року № 995, від 24 червня 2020 року № 1211, від 22 липня 2020 року № 1435, від 19 серпня 2020 року № 1600, від 23 вересня 2020 року № 1740, від 21 жовтня 2020 року № 1937, від 20 листопада 2020 року № 2138 та від 23 грудня 2020 року № 2682, затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу в період з лютого 2020 року по жовтень 2020 року.

Так, згідно з вказаними постановам НКРЕКП, розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Підприємству, складає:

у лютому 2020 року - 1 389 571,27 грн.,

у березні 2020 року - 2 063 129,72 грн.,

у квітні 2020 року - 1 209 459,47 грн.,

у травні 2020 року - 1 411 858,67 грн.,

у червні 2020 року - 2 118 639,60 грн.,

у липні 2020 року - 1 229 096,14 грн.,

у серпні 2020 року - 632 710,79 грн.,

у вересні 2020 року - 380 356,67 грн.,

у жовтні 2020 року - 1 542 733,98 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, апелянтом частково сплачено суму основної заборгованості за вищевказані періоди, що підтверджується відповідними виписками по рахунках, які наявні у матеріалах справи, а станом на 30.11.2020 загальна сума основного боргу складає 7 483 099,23 грн., яка виникла у зв`язку з неповною оплатою Підприємством вартості електроенергії за період з лютого 2020 року по жовтень 2020 року.

Колегія суддів враховує, що продавець (постачальник), який передав у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, має право на отримання плати за товар.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.ч. 2, 4-5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за зеленим тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Доводи відповідача про те, що позивачем не обґрунтовано моменту, з якого у відповідача виникло зобов`язання та, відповідно моменту виконанні такого зобов`язання, колегія суддів вважає неспроможними, адже момент виконання грошового зобов`язання ДП Гарантований покупець визначено пунктом 10.4 Порядку купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок), яким установлено, що протягом двох робочих днів з дати затвердження регулятором розмірів вартості послуг із забезпечення частки у виробництві електричної енергії з альтернативних джерел відповідач повинен здійснити остаточний розрахунок з продавцем

Доводи апелянта про те, що оплата вартості електричної енергії за зеленим тарифом залежить від надходження коштів від ПрАТ НЕК Укренерго , яке, на його думку, неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання, не можуть вплинути на результат розгляду даної справи, оскільки в силу ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а боржник, який порушив зобов`язання, не вправі посилатися на недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника або на відсутність у боржника коштів ( абзац другий частини 1 статті 617 ЦК України ).

Колегією суддів відхиляються за неспроможністю доводи скаржника про те, що виконання його грошових зобов`язань перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років, шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років на підставі пункту 4 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії , оскільки порядок і спосіб виконання зобов`язань відповідача перед позивачем передбачено договором та Порядком.

При оцінці вказаних доводів скаржника колегією суддів враховується позиція Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12 травня 2021 року у справі №910/11830/20.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань позивачем нараховано 358 046,28 грн. пені, 91 258,65 грн. три проценти річних, 171 891,94 грн. інфляційних втрат та 543 279,62 грн. штрафу.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Колегією суддів перевірено правильність нарахування позивачем розміру 3% річних та суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, і встановлено, що нарахування інфляційних втрат та 3% процентів річних на заборгованість за лютий-жовтень 2020 року, розраховані станом на 30.11.2020, є вірним, тож вважає правомірними висновки суду першої інстанції про стягнення з Підприємства на користь позивача 91 258,65 грн. 3% річних та 171 891,94 грн. інфляційних втрат.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 543 279,62 грн. штрафу та 358 046,28 грн. пені за заявлений період прострочки, визначений позивачем у його розрахунках, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.6 додаткової угоди передбачено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або глав 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від неоплаченої згідно з порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу, здійснений судом першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення вказаних вимог та стягненню з відповідача на користь позивача 543 279,62 грн. штрафу та 358 046,28 грн. пені.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції безпідставно, за наявності відповідного клопотання, при вирішенні спору не застосовані положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 233 ГК України, внаслідок чого апелянтом в суді апеляційної інстанції подано клопотання про зменшення розміру неустойки, 3% річних та інфляційних нарахувань до 1 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України надає право суду у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, зменшити розмір цих санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

На переконання Державного підприємства Гарантований покупець , з урахуванням специфіки спірних правовідносин, фінансового стану гарантованого покупця, характеру його діяльності, що не пов`язана з отриманням прибутку, а зумовлена виключно виконанням спеціальних обов`язків, застосування позивачем до відповідача відповідальності у вигляді неустойки апелянт вважає неправомірним, спрямованим на отримання позивачем додаткового прибутку за рахунок коштів державного підприємства.

Колегія суддів враховує, що зменшення розміру заявлених позивачем штрафних санкцій є правом суду, який, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (штрафних санкцій).

Колегія суддів виходить з того, що позивач і відповідач є рівноправними суб`єктами цивільно-правових відносин.

Зменшення (за клопотанням сторони) заявлених штрафних санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з статтею 74 Господарського процесуального України, статтею 233 Господарського кодексу України, що вона не бажала вчинення таких порушень, невиконання нею зобов`язань зумовлено винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18.

Апелянт не довів обставин, які мають бути враховані судом, для зменшення розміру неустойки, а інфляційні та 3 проценти річних не мають характеру неустойки і не можуть бути зменшені судом за правилами ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що апелянтом під час розгляду справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанцій не доведено наявності передбачених законом виняткових обставин для зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій, тож погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення клопотань, заявлених апелянтом на стадії вирішення спору в суді першої інстанції та апеляційного перегляду судового рішення.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10350,00 грн., то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 3 ст. 221 ГПК України встановлено, що у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Колегією суддів встановлено, що у позовній заяві позивача міститься попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи. Зокрема, витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно визначені у розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до поданої заяви про ухвалення додаткового рішення у справі позивачем зазначено, що розмір фактично понесених ним витрат становить 10 350,00 грн., які він просить покласти на відповідача.

На підтвердження понесених ним судових витрат позивач долучив до матеріалів справи:

- копію договору про надання правової допомоги від 28.02.2020, укладеного між позивачем, як клієнтом, та АО Греца і Партнери , за яким виконавець зобов`язався здійснити захист, представництво або інші види правової допомоги клієнту, а клієнт зобов`язався прийняти (отримати) та оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання даного Договору;

- копії рахунків № 000593 від 14.01.2021 на суму 3850,00 грн., № 000801 від 26.03.2021 на суму 1200,00 грн., № 000775 від 10.03.2021 на суму 5300,00 грн.,

- копію актів виконаних робіт № 000593 від 14.01.2021 на суму 3850,00 грн, № 000775 від 10.03.2021 на суму 5300,00 грн., № 000801 від 26.03.2021 на суму 1200,00 грн., які підписані між позивачем та АО Греца і Партнери без зауважень, всього на суму 10 350,00 грн вартості наданих послуг із супроводження справи № 910/20753/20 у Господарському суді міста Києва;

- детальний опис робіт (послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги за позовом ПП Укрелектробуд до ДП Гарантований покупець про стягнення заборгованості (справа № 910/20753/20), відповідно до якого проведено роботи (послуги): аналіз наданих клієнтом документів та підготовка позовної заяви про стягнення штрафних санкцій у кількості 2:30 год, по 1000 грн/год, всього 2500,00 грн.; складання проекту обґрунтованого розрахунку сум у кількості 1 год, по 1000,00 грн./год, всього 1000,00 грн; оформлення процесуальних документів по справі у кількості 6,06 год, по 1000,00 грн/год, всього 6100,00 грн, участь у судових засіданнях 0:45 год, по 1000,00 грн/год, всього 750,00 грн. Загальна вартість наданих послуг склала 10 350,00 грн;

- копії платіжних доручень № 163663 від 16.03.2021 на суму 5300,00 грн., № 163341 від 27.01.2021 на суму 3850,00 грн., та № 163724 на суму 1200,00 грн. за послуги згідно рахунків № 000593 від 14.01.2021, № 000801 від 26.03.2021 та № 000775 від 10.03.2021.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Умовами розділу 5 договору від 28.02.2020 узгоджено, що за послуги згідно з цим договором клієнт сплачує виконавцю гонорар в наступних розмірах: 1200 грн. за годину роботи старшого партнера об`єднання; 1000,00 грн. за одну годину роботи партнера об`єднання; 800,00 грн. за одну годину роботи адвоката об`єднання.

Надані послуги оформляються актами виконаних робіт, що готуються Об`єднанням або щомісячно протягом дії цього договору, або по факту виконання конкретного замовлення (послуги) чи участі в конкретній судовій справі. Такі акти Клієнт негайно зобов`язаний підписувати, та направляти на адресу Об`єднання.

Послуги вважаються прийнятими клієнтом без зауважень та у повному обсязі у разі надання(надіслання) клієнту підписаного виконавцем акта наданих послуг, якщо клієнт не надав письмових обґрунтованих заперечень про факт, обсяг та якість наданих послуг протягом 3 робочих днів з моменту отримання відповідного акта.

Відповідно до актів виконаних робіт № 000593 від 14.01.2021 на суму 3850,00 грн, № 000775 від 10.03.2021 на суму 5300,00 грн., № 000801 від 26.03.2021 на суму 1200,00 грн., вартість наданих послуг із супроводження справи №910/20753/20 у Господарському суді міста Києва склала 10 350,00грн, деталізація цих послуг зазначена у детальному описі робіт (послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги за позовом ПП Укрелектробуд до ДП Гарантований покупець про стягнення заборгованості (справа № 910/20753/20), копія якого долучена до справи.

За умовами пр.. 6.1. договору від 28.02.2020 оплата виконуваних виконавцем робіт (наданих послуг) здійснюється клієнтом протягом трьох робочих днів з моменту отримання рахунку виконавця.

Колегією суддів встановлено, що позивач надані йому послуги за підписаними актами виконаних робіт № 000593 від 14.01.2021 на суму 3850,00 грн, № 000775 від 10.03.2021 на суму 5300,00 грн., № 000801 від 26.03.2021 на суму 1200,00 грн., на підставі виставлених рахунків оплатив у повному обсязі 27.01.2021, 16.03.2021, 30.03.2021, що підтверджується платіжними документами № 163663 від 16.03.2021 на суму 5300,00 грн., № 163341 від 27.01.2021 на суму 3850,00 грн., та № 163724 на суму 1200,00 грн (а.с. 57-59 т. 3).

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що витрати на оплату послуг адвоката не є співрозмірними із складністю справи та часом, витраченим адвокатом на надання послуг, складання та подання певних документів не було процесуально необхідним, до складу витрат віднесено види робіт, які не входять до правничої допомоги; зазначений позивачем розмір гонорару не відповідає критеріям дійсності та є явно завищеним у порівнянні з ринковими цінами.

Як зазначалося вище, у розділі 5 договору від 28.02.2020 (п. 5.1.) визначено вартість однієї години надання послуг: 1200,00 грн. за годину роботи старшого партнера об`єднання; 1000,00 грн. за одну годину роботи партнера об`єднання; 800,00 грн. за одну годину роботи адвоката об`єднання.

Судом встановлено, що представник відповідача - Ігнатенко С.С. є адвокатом, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру адвокатів, а повноваження підтверджені ордером № 1021702 від 13.01.2021, виданим АО Греца і Партнери на підставі договору про надання правової допомоги від 28.02.2010.

Матеріалами справи документально підтверджено, що представництво інтересів позивача під час розгляду справи судом першої інстанції здійснював Ігнатенко С.С., який, згідно з відкритим даними, є партнером АО Греца і Партнери .

Таким чином, здійснення нарахування витрат на правничу допомогу з урахуванням ставки адвоката Ігнатенка С.С. як партнера адвокатського об`єднання є обґрунтованим.

Доводи апелянта щодо безпідставності включення до складу витрат підготовку документів, які не є процесуально необхідними, колегією суддів відхиляються оскільки відповідно до ч. 2 ст. 27 Правил адвокатської етики при виконанні доручення адвокат зобов`язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної правової допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва, при цьому ризики настання наслідків, пов`язаних з вчиненнями чи не вчиненням процесуальних дій, за умовами ст. 13 ГПК України покладаються на сторону.

Дослідивши подані заявником документи, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката за участь у суді першої інстанції підтверджується матеріалами справи і відповідачем не спростовано факту виконання адвокатами зазначених послуг. Заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката за участь у суді першої інстанції щодо розгляду позовної заяви є співмірним із складністю справи, ціною позову та часом, витраченим адвокатом, а тому колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо покладення на відповідача у справі витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 10350,00 грн.

Викладені в апеляційних скаргах доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішень не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

Відповідно до ст. 276 ГПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а оскаржувані рішення - слід залишити без змін.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В ИВ:

Апеляційні скарги Державного підприємства Гарантований покупець - залишити без задоволення , а рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі №910/20753/20 - залишити без змін .

Матеріали справи № 910/20753/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 31.01.2022.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко