Постанова

від 10.02.2022 по справі 924/1021/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року Справа № 924/1021/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит плюс 2015" щодо стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в справі №924/1021/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит плюс 2015" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03 листопада 2021 року в справі №924/1021/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит плюс 2015"

до Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод"

про стягнення 128865 грн 10 коп. безпідставно отриманих коштів, 3922 грн 56 коп. 3% річних, 12905 грн 49 коп. інфляційних втрат

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит плюс 2015" (надалі - Позивач) звернулося в Господарський суд Хмельницької області з позовом до Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" (надалі - Відповідач) про стягнення 128865 грн 10 коп. безпідставно отриманих коштів, 3922 грн 56 коп. 3% річних, 12905 грн 49 коп. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 3 листопада 2021 року у задоволенні позовних вимог Позивача відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, представник Позивача (М.Д. Говорун) звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (а.с. 102-106), в якій, з підстав, висвітлених в ній, просив рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги. Також, представник Позивача просив стягнути 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції (а.с. 105).

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 1 лютого 2022 року апеляційну скаргу Позивача задоволено частково, скасовано рішення Господарського суду Хмельницької області та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково та стягнуто з Відповідача на користь Позивача 128865 грн 10 коп. безпідставно отриманих коштів, 1285 грн 56 коп. 3 % річних та 730 грн 82 коп. інфляційних втрат. Відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягненні 11619 грн 93 коп. 3 % річних та 319 грн 17 коп. інфляційних втрат.

Разом з тим, апеляційний господарський суд розцінив прохальну частину апеляційної скарги щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, як заяву, котру, в силу вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України, слід розглядати окремо від апеляційної карги на рішення місцевого господарського суду із винесенням додаткової постанови.

Враховуючи наведене, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 1 лютого 2022 року було повідомлено сторін про те, що зазначену заяву представника Позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції буде розглянуто без виклику сторін в спрощеному порядку, додаткова постанова (чи ухвала) по даній справі буде виготовлена до 10 лютого 2022 року (включно).

Дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву представника Позивача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає її такою, що підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

В силу дії пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (а саме: - подання (заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи); зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За положеннями частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України вбачається що, судові витрати складаються з: судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Водночас, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

В силу дії статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно Акту наданих послуг №1 до договору про надання правничої допомоги від 25 листопада 2021 року вартість послуг представника Позивача під час розгляду справи апеляційним господарським судом складає 10000 грн (а.с. 112), а саме:

· ознайомлення та юридичний аналіз рішення Господарського суду Хмельницької області від 3 листопада 2021 року в справі №924/1021/21;

· надання правової оцінки за результатом ознайомлення та аналізу рішення Господарського суду Хмельницької області від 3 листопада 2021 року у справі №924/1021/21;

· надання юридичної консультації щодо порядку, строку, розміру судового збору та підстав оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку;

· складання апеляційної скарги та рішення Господарського суду Хмельницької області від 3 листопада 2021 року у справі №924/1021/21;

· формування апеляційної скарги та додатків до неї для надсилання до Північно-західного апеляційного господарського суду та іншим учасникам справи.

Сторони погодили, що розмір гонорару за надані адвокатом послуги є фіксованим та становить 10000 грн.

Наявність акту наданих послуг правничої допомоги в суді апеляційної інстанції свідчить про зазначення представником Позивача детального переліку наданих ним послуг (адже немає значення чи в договорі про надання правничої допомоги чи окремим актом будуть конкретизовані надані адвокатом послуги).

Окрім того, з долучених до матеріалів справи доказів (в розрізі зазначення в апеляційній скарзі щодо понесення судових витрат на правничу допомогу адвоката в апеляційному суді) вбачається дотримання представником Позивача вимог частини 8 статті 129 ГПК України, а саме щодо подання доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції протягом п`яти днів, після заявлення представником Позивача про такі судові витрати.

При цьому колегія суду апеляційної інстанції констатує, що апеляційним господарським судом за результатами розгляду апеляційної скарги, поданої представником Позивача, апеляційну скаргу задоволено частково. Скасовано рішення Господарського суду Хмельницької області та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково та стягнуто з Відповідача на користь Позивача 128865 грн 10 коп. безпідставно отриманих коштів, 730 грн 82 коп. 3 % річних та 1285 грн 56 коп. інфляційних втрат. В стягненні 11619 грн 93 коп. 3 % річних та 319 грн 17 коп. інфляційних втрат.

Як вбачається із матеріалів справи, 25 листопада 2021 року між Говорун М.Д. (адвокат) та Позивачем (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги ( а.с. 111).

Суд апеляційної інстанції констатує, що відповідно до пункту 1.1 Договору про надання правової допомоги від 25 листопада 2021 року, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Адвокат зобов`язався надати Позивачу консультації та юридичні послуги щодо захисту прав та інтересів останнього в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в Північно-західному апеляційному господарському суді та Верховному Суді, пов`язаних з розглядом справи 924/1021/21 (а.с. 111).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з наведеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (дана правова позиція висвітлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

Колегія суддів враховує , що адвокат Говорун М.Д. готував та подавав апеляційну скаргу.

Отже колегія суддів приходить до висновку, що із досліджених та поданих до матеріалів справи доказів вбачається, що в рамках даної справи адвокат Говорун М.Д. надавав правову допомогу Позивачу в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, достатньо підставою для визначення суми гонорару є його фіксований розмір та умови виплати у договорі про надання правової допомоги.

Окрім того, Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність не передбачає такої обов`язкової умови сплати гонорару як складення сторонами акту виконаних робіт. Тому достатніми доказами надання правничої допомоги є наданий договір в котрому міститься фіксована сума гонорару та зазначення характеру послуг, котрі надаються адвокатом.

Суд констатує при цьому, що Об`єднана Палата Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року зробила наступний правовий висновок, що: витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено .

Таким чином, достатньо підставою для покладення на іншу сторону витрат на правничу допомогу є доведений факт їх обсягу та реального виконання, навіть за відсутності відомостей про перерахування коштів на користь адвоката.

Окрім того у постанові від 3 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи; загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, разом із тим, у частині 5 наведеної норми визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат; розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Згідно із частиною 5 статтею 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зважаючи на все вищеописане, колегія суддів констатує, що заперечень Відповідача щодо співмірності судових витрат (в тому числі у відзиві на апеляційну скаргу) не подано до суду апеляційної інстанції.

При цьому, Відповідач був обізнаний з позицією представника Позивача щодо покладення судових витрат, понесених Позивачем в суді апеляційної інстанції, з огляду про зазначення таких витрат в прохальній частині апеляційної скарги (а.с. 105) із долученням відповідних доказів.

Частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що судове рішення винесено апеляційним господарським судом на користь Позивача частково, в контексті відсутності заперечень з боку Відповідача щодо співмірності заявлених судових витрат, а також відповідно до вищезазначеної норми діючого законодавства України, судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції підлягають задоволенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягають покладенню на Відповідача.

З огляду на усе вищеописане у даній судовій постанові, беручи до уваги доведення адвокатом Говорун М.Д. обставин надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, погодження суми гонорару (оскільки сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи) та відсутності будь-яких заперечень з боку Відповідача щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, зважаючи на факт часткового задоволення апеляційної скарги та часткового задоволення позову, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність покладення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції в сумі 8983 грн 37 коп. на Відповідача.

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит плюс 2015" в справі №924/1021/21 щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції - задоволити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" 31000, Хмельницька область, м. Красилів, вул. Щаслива, 1, код ЄДРПОУ 14307831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит плюс 2015" (61058, м. Харків, вул. Клочківська, б.111-А, ідентифікаційни код 40135140) 8983 грн 37 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.

3. Господарському суду Хмельницької області видати відповідний наказ.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Додаткову постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

6. Справу №924/1021/21 повернути Господарському суду Хмельницької області

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.