Постанова

від 02.02.2022 по справі 2-171/12

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2381/22 Справа № 2-171/12 Суддя у 1-й інстанції - Юрченко І.М. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Кравченко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 травня 2021 року

по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2021 року до Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування заяви ТОВ "Брайт Інвестмент" зазначало, що 25 січня 2012 року Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області винесено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ Надра заборгованості за договором №8/2007/980-К/5132-ПП від 26 вересня 2007 року в сумі 62920,93 грн., 629,21 грн. судового збору та 120,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Згідно договору №GL48N718070 про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 р., право вимоги за кредитним договором №8/2007/980-К/5132-ПП від 26 вересня 2007 року, укладеного між ВАТ КБ Надра змінено на ПАТ КБ Надра на виконання вимог ЗУ Про акціонерні товариства та право вимоги перейшло до ТОВ ФК Дніпрофінансгруп . Первісний кредитор ТОВ ФК Дніпрофінансгруп згідно договору №GL48N718070_blank_01 про відступлення права вимоги від 30.09.2020 року відступив право вимоги на користь ТОВ Брайт Інвестмент . За договором про відступлення прав вимоги №GL48N718070_ blank 01 від 30.09.2020 року право вимоги за кредитним договором №8/2007/980-К/5132-ПП від 26 вересня 2007 перейшло до ТОВ Брайт Інвестмент . В матеріалах кредитної справи №8/2007/980-К/5132-ПП, яку було передано від ТОВ ФК Дніпрофінансгруп до ТОВ Брайт Інвестмент встановлено наявність оригіналу виконавчого листа по справі №2-171/12 про стягнення з боржника ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 заборгованості. Оскільки рішення суду від 25.01.2012 року досі не виконано, стягувач вимушений звернутися до суду з даною заявою.

Ухвалою Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 травня 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Брайт Інвестмент про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення - задоволено.

Замінено стягувача у виконавчому листі по справі №2-171/12 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №8/2007/980-К/5132-ПП від 26 вересня 2007 року в сумі - 62 920 (шістдесят дві тисячі дев`ятсот двадцять) гривень 93 копійки, 629 (шістсот двадцять дев`ять) гривень 21 копійка судового збору та 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра на Товариство з обмеженою відповідальністю Брайт Інвестмент (49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 54 офіс 402, код ЄДРПОУ 43115064).

Поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа №2-171/12, яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором №8/2007/980-К/5132-ПП від 26 вересня 2007 року в сумі - 62 920 (шістдесят дві тисячі дев`ятсот двадцять) гривень 93 копійки, 629 (шістсот двадцять дев`ять) гривень 21 копійка судового збору та 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 на ухвалу Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 травня 2021 року, ОСОБА_1 просить ухвалу Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 травня 2021 року про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення в цивільній справі №2-171/12 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №8/2007/980-К/5132-ПП від 26 вересня 2007 року в сумі - 62 920,93 грн., 629,21 грн. судового збору та 120,0грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення в цивільній справі №2-171/12 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №8/2007/980-К/5132-ПП від 26 вересня 2007 року в сумі - 62 920,93 грн., 629,21 грн. судового збору та 120,0грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відмовити у повному обсязі. Стягнути з ТОВ «Брайт Інвестмент» понесені судові витрати у розмірі 454,0грн. Судового збору та у розмірі 10000,0грн. Витрати на правову допомогу.

У відзиві ТОВ «Брайт Інвестмент» на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 травня 2021 року по цивільній справі №2-171/21 за заявою ТОВ «Брайт Інвестмент» про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення, ТОВ «Брайт Інвестмент» просить апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 на ухвалу Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 травня 2021 року по цивільній справі №2-171/21 відхилити, ухвалу Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 травня 2021 року по цивільній справі №2-171/21 за заявою ТОВ «Брайт Інвестмент» залишити без змін. У стягненні витрат на правову допомогу з ТОВ «Брайт Інвестмент» на користь ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 січня 2012 року задоволено цивільний позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 62 920 (шістдесят дві тисячі дев`ятсот двадцять) гривень 93 копійки, 629 (шістсот двадцять дев`ять) гривень 21 копійка судового збору та 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду від 25 січня 2012 року досі не виконано.

Згідно договору №GL48N718070_ blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 р., право вимоги за кредитним договором №8/2007/980-К/5132-ПП від 26 вересня 2007 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк Надра змінено на ПАТ Комерційний банк Надра на виконання вимог ЗУ Про акціонерні товариства та право вимоги перейшло до ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп . Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп , згідно договору №GL48N718070_ blank_ 01, про відступлення права вимоги від 30.09.2020 року, відступив право вимоги на користь ТОВ Брайт Інвестмент .

Відповідно до ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Аналогічне положення міститься і в ч.5 ст.15 Закону України Про виконавче провадження , де зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін, виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Зі змісту статті 7 Закону України Про виконавче провадження також вбачається, що особа набуває статусу стягувача після подання заяви про видачу виконавчого листа та його наступної видачі, тобто ще до моменту пред`явлення виконавчого листа до виконання.

За змістом ст.512 ЦК України, ст.442 ЦПК України та ст.15 ЗУ Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування).

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону України Про виконавче провадження ст.442 ЦПК України за заявою заінтересованою сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст.512, 514 ЦК України та ст.15 Закону України Про виконавче провадження .

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України у справі № 6-122цс13 від 20 листопада 2013 року.

Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

При цьому частиною 5 статті 442 ЦПК України чітко встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Верховним судом в Постанові від 09 грудня 2019 року по справі №2-3627/09 провадження №61-16520сво18 зроблено наступні висновки: "Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України Про виконавче провадження .

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження .

Щодо вимог про поновлення строку та видачу дублікату виконавчого листа, суд виходить з наступного. Частиною 1 ст.446 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Положеннями ст.433 Цивільного процесуального кодексу України передбачено право стягувача, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Також чинне процесуальне законодавство не визначає вичерпного переліку причин, які є поважними, та за наявності яких суд може поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа.

У відповідності до ч.2 ст.12 Закону України Про виконавче провадження стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку його пред`явлення до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.

Відповідно до п.17.4 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У Постанові Пленуму ВСУ від 11.07.2018 по справі №369/164/14-ц, провадження №61-20160св18 зазначено, що із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред`явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У п.9 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні Іванов проти України , право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції ), Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі Іммобільяре Саффі проти Італії ), Необґрунтована затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі Бурдов проти Росії ).

Виходячи з наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява ТОВ Брайт Інвестмент про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення підлягає задоволенню, оскільки ТОВ Брайт Інвестмент є правонаступником кредитора.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що вимога заявника про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу не підлягає задоволенню, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа з`ясовані питання щодо причин пропуску цього строку та визнані поважними, а відтак наявні підстави для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Зазначені ТОВ «Брайт Інвестмент» причини виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від них та безпосередньо унеможливлювали/ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

Згідно ст.127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 04 червня 2015 р. №356 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ "НАДРА" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Фонд) прийнято рішення від 05 червня 2015 р. №113 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "НАДРА", що свідчить про фактичну неможливість ПАТ КБ Надра вчиняти дії щодо пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Отже, ТОВ Брайт Інвестмент не могло раніше знати про дану обставину, оскільки ТОВ ФК ДНІПРОФІНАНСГРУП відступив право вимоги на користь ТОВ Брайт Інвестмент разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами лише 30.09.2020 року. Вищезазначені обставини унеможливлювали вчинення процесуальних дій у визначений законом та судом строк та виникли об`єктивно незалежно від волі ТОВ Брайт Інвестмент .

Крім того, рішення суду від 25.01.2012 року не виконано.

З аналізу практики Європейського суду з прав людини вбачається, що порушенням права на справедливий суд (стаття 6 Конвенції про захист прав людини) є невиконання рішення суду, яке стосується захисту цивільних прав і обов`язків учасників справи.

У справі Півень проти України (заява №56849/00, рішення від 29.06.2004, пункт 35) Суд нагадує, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які, у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" зазначено, що для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". Позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України".

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, якими з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені, їм дана належна оцінка, а доводи скаржника зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що не дає суду апеляційної інстанції підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Разом з тим, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про стягнення витрат понесених на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

В апеляційній скарзі зазначено представника відповідача (Апелянта) Пилипчук Сергій Валерійович, надано документи, які підтверджують повноваження представника: ордер не додано, що суперечить статті 62 ЦПК України.

Також, Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02.06.2016 року №1401-VII Конституцію України доповнено статтею, 1312, якою передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Відповідно до п.11 ч.161 Розділу ХV Перехідних Положень Конституції України з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) внесені зміни набирали чинності поступово, а саме: представництво відповідно до статті 1312 Конституції України виключно адвокатами:

-у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 рок;

-у судах апеляційної інстанції --- з 1 січня 2018 року;

-у судах першої інстанції --з 1 січня 2019 року.

Відповідно до п.п.3.2 розділу 3 Договору про надання правової допомоги від 23.10.2021, який додано до апеляційної скарги, Оплата послуг Виконавця за цим Договором здійснюється шляхом готівкової оплати або шляхом перерахування Замовником безготівкових коштів у національній валюті України (гривня) на рахунок Виконавця, зазначений у цьому договорі або додаткових угодах до нього не пізніше 3 (трьох) операційних (банківських) днів з моменту підписання Сторонами акту приймання-передання наданих послуг за надані послуги, передбачені цим Договором та/або додатковою угодою до нього .

Але докази оплати боржником витрат на правову допомогу ані квитанцій, ані виписки з банківської установи не додані.

В Постанові ВП ВС від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що «Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Також, до апеляційної скарги було додано Додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 23.10.2021 року в якій у другому абзаці за текстом зазначено, що сторони уклали ще додаткову угоду №1 від 11.10.2021 року до Договору про надання правової допомоги від 11.10.2021 року, які не були додані, до апеляційної скарги.

У доданому Акті №1 приймання -передання наданих послуг до додаткової угоди №1 від 23.10.2021 до Договору про надання правової допомоги від 23.10.2021 року взагалі в п. 1 йдеться про те, що: У відповідності до умов Договору та Додаткової угоди Виконавець надав, Замовник прийняв правові послуги (далі - Послуги), а саме послуги правової допомоги щодо проведення претензійно-позовної роботи відносно Пенсійного фонду України у зв`язку із відмовою у призначені Замовнику пенсії за віком на пільгових умовах, інших процесуальних дій, що витікають із вищевказаних правовідносин .

Отже, є незрозумілим яку саме правову допомогу надав ОСОБА_2 .

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необгрунтованість вимоги ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 10000грн.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 травня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді В.С.Городнича

М.Ю.Петешенкова