Ухвала від 14.02.2022 по справі 1-33/09

Справа № 1-33/09

Провадження 5/524/2/22

УХВАЛА

14.02.2022 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

представника заявника ОСОБА_4 ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту з нерухомого майна,

установив:

До Автозаводського районного суду м. Кременчука через свого представника адвоката ОСОБА_5 звернувся ОСОБА_4 з клопотанням про зняття арешту з належного йому майна, а самеквартири за адресою: АДРЕСА_1 накладеного постановою б/н старшого помічника прокурора м. Кременчука юриста 1-го класу ОСОБА_6 від 24.10.2007 року по кримінальній справі №07315140.

Клопотання обґрунтовує тим, що під час розслідування кримінальної справи № 07315140 постановою без номеру старшого помічника прокурора м. Кременчука юриста 1-го класу ОСОБА_6 від 24.10.2007 року накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 .

Кримінальна справа № 1-33/09 розглянута в Автозаводському районному суді з постановленням 23.04.2009 року вироку, відповідно до якого ОСОБА_7 і ОСОБА_8 було визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ст.70КК України та призначено покарання 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. Відповідно до вимог ст.75, 76 КК Українизвільнено засуджених ОСОБА_7 і ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання, встановлено іспитовий строк тривалістю 2 роки, покладено на них обов`язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально виконавчої системи та періодично з`являтися в ці органи для реєстрації. Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 і ОСОБА_8 залишено попередній підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу. Під час постановлення вироку судом не було вирішено питання про зняття арешту з майна заявника ОСОБА_4 .

Представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заявлену вимогу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти скасування арешту, оскільки по даній кримінальній справі постановлено вирок та необхідність у такому арешті відпала.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що подана заява про зняття арешту з майна підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 409 КПК України 1960 року, питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок.

У п. 8 ч. 1 ст. 324 КПК України 1960 року зазначено, що постановляючи вирок суд повинен вирішити, що зробити з майном, описаним для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна.

На час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна кримінально процесуальний кодекс України 1960 року втратив чинність, натомість 20 листопада 2012 року набрав чинності новий КПК від 13.04.2012 року.

Відповідно до п.9 розділу ХІ «Перехідні Положення» КПК України,питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно п. 1 Постанови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» - за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньої стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому ст. 174, 539 КПК України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Відповідно до ч.1 ст.539КПК України питання,які виникаютьпід часта післявиконання вирокувирішуються судомза клопотанням(поданням)прокурора,засудженого,його захисника,законного представника,органу абоустанови виконанняпокарань,а такожінших осіб,установ абоорганів увипадках,встановлених законом.

Наявність арешту майна грубо порушує права власника, створює перешкоди у здійсненні права володіти користуватися та розпоряджатися майном до теперішнього часу.

Згідно ч 1ст.9КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

В судовому засіданні встановлено, що постановою старшого помічника прокурора м. Кременчука накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 у кримінальній справі № 07315140.

Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука ОСОБА_7 було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_8 було визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.358 КК України.

ОСОБА_7 було засуджено до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. Відповідно до вимог ст.75, 76 КК Українизвільнено від відбування призначеного покарання, встановлено іспитовий строк тривалістю 2 роки, покладено обов`язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально виконавчої системи та періодично з`являтися в ці органи для реєстрації.

ОСОБА_8 було засуджено 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. Відповідно до вимог ст.75, 76 КК Українизвільнено від відбування призначеного покарання, встановлено іспитовий строк тривалістю 2 роки, покладено обов`язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально виконавчої системи та періодично з`являтися в ці органи для реєстрації.

Не скасована постанова старшого помічника прокурора м. Кременчука юриста 1-го класу ОСОБА_6 від 24.10.2007 року про накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 , суттєво обмежує його майнові права.

Тобто, процесуальне рішення старшого прокурора стосовно арешту майна прийняте під час дії Кримінально-процесуальногокодексу України в редакції 1960 року.

Під час постановлення вироку по кримінальній справі відносно ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , рішення про скасування накладеного арешту на майно ОСОБА_4 судом не прийняте.

На теперішній час КПК України1960року втратив чинність, натомість 20 листопада 2012 року набрав чинності новий КПК України від 13 квітня 2012 року.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України 2012 року, питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст .409 КПК України 1960 року, питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вирішуються судом, який постановив вирок.

У п. 8 ч.1 ст. 324 КПК України(1960 року) зазначено, що постановляючи вирок суд повинен вирішити, що зробити з майном, описаним для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна.

Згідно п.1 Постанови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» - за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539Кримінального процесуальногокодексу України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Слід враховувати, що в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна ОСОБА_4 , потреба відпала, на теперішній час прокурор не наділений правом самостійно вирішувати питання про скасування арешту майна, тому суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 409, 411 КПК України(1960 року), ст. ст.100, 170, 174, п.9 розділу XI«Перехідні положення»КПК України (2012 року) суд, -

ухвалив:

Клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту з нерухомого майна -задовольнити.

Скасувати арешт, накладений постановою старшого помічника прокурора м. Кременчука юриста 1-го класу ОСОБА_6 від 24.10.2007 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_9