Ухвала

від 10.02.2022 по справі 910/3185/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.02.2022Справа № 910/3185/20

За поданням Приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза Олександра Леонідовича (м. Суми)

про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа

у справі № 910/3185/20

за позовом Акціонерного товариства "Європейський промисловий банк" (м. Київ)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" (м. Київ)

2. ОСОБА_1 (м. Глухів Сумської області)

про стягнення 5.337.330,57 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Європейський промисловий банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій", ОСОБА_1 про стягнення солідарно 5.337.330,57 грн, з яких: 4.850.000,00 грн простроченої заборгованості за кредитом, 449.526,73 грн заборгованості за процентами, 37.803,84 грн пені за порушення строків сплати основної заборгованості та процентів, з підстав не виконання відповідачами, як боржником та кредитором, своїх обов`язків за Кредитним договором № 008/18-03КЛ від 27.08.18. та Договором поруки № 008/18-03КЛ/П-1 від 27.08.18.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.20. у справі № 910/3185/20 позов задоволено, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Європейський промисловий банк" 4.850.000,00 грн 00 простроченої заборгованості за кредитом, 449.526,73 грн заборгованості за процентами, 37.803,84 грн пені за порушення строків сплати основної заборгованості та процентів; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" на користь Акціонерного товариства "Європейський промисловий банк" 40.029,98 грн судового збору, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Європейський промисловий банк" 40.029,98 грн судового збору.

03.12.20. на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

09.02.22. від Приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза Олександра Леонідовича надійшло подання про обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника - ОСОБА_1 .

В обґрунтування подання приватний виконавець зазначає, що рішення суду до теперішнього часу боржником - ОСОБА_1 , не виконано, заборгованість не погашена навіть частково, у боржника відсутні будь-які активи, на які можливо звернути стягнення для погашення боргу, а сам боржник не вживає жодних заходів для погашення заборгованості/

Відповідно до ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Частиною 4 ст. 337 ГПК України встановлено, що ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Мукорез Олександр Леонідович у своєму поданні просить суд здійснити його розгляд за відсутності виконавця. Оскільки приписами ч. 4 ст. 337 ГПК України передбачено розгляд подання лише за участі виконавця, без повідомлення сторін, то з огляду на зазначене клопотання виконавця суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення судового засідання для розгляду даного подання.

Розглянувши матеріали подання, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За змістом статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

У той же час, положеннями статті 337 ГПК України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що означений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

Відповідно до роз`яснення Верховного Суду України у листі від 01.02.13. "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" поняття ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Отже, зазначеними нормами діючого законодавства передбачена можливість тимчасового обмеження виїзду за кордон боржника у разі ухилення боржником від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

При цьому, Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.12.).

Судом встановлено, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.20. у справі № 910/3185/20 боржником - ОСОБА_1 , не виконано, та ним вчиняються дії щодо уникнення його виконання.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги надані приватним виконавцем до справи докази, судом встановлено, що боржник ухиляється від виконання обов`язків, покладених на нього рішенням суду, будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду, не здійснює, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження".

За наведених обставин у сукупності, наведена міра може змусити боржника виконати свої зобов`язання за судовим рішенням або віднайти шляхи врегулювання боргового зобов`язання із стягувачем, тому подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити подання Приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза Олександра Леонідовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.

2. Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника - громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданий 12.06.2017, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), до виконання покладених на нього зобов`язань рішенням Господарського суду міста Києва № 910/3185/20 від 04.08.20.

3. Ухвала набрала законної сили 10.02.22. та її може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Ващенко