Постанова

від 26.01.2022 по справі 366/3616/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 січня 2022 року

м. Київ

справа № 366/3616/17

провадження № 61-391св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,Олійник А. С., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - керівник Броварської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства Іванківське лісове господарство ,

відповідачі: Іванківська районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

треті особи, як не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_15 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 04 червня 2020 року у складі судді Тетервак Н. А. та постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року в складі колегії суддів: Сержанюка А. С., Березовенко Р. В., Суханової Є. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У листопаді 2017 року керівник Броварської місцевої прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства Іванківське лісове господарство (далі - ДП Іванківське лісове господарство ), звернувся до суду з позовом до Іванківської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , про визнання недійсними і скасування розпоряджень Іванківської районної державної адміністрації, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Позов обґрунтовано тим, що Броварською місцевою прокуратурою Київської області під час опрацювання відомостей, отриманих з метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави в суді, виявлено факт порушення вимог земельного законодавства під час відведення земельної ділянки лісового фонду на території Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області.

Зокрема, розпорядженням Іванківської районної державної адміністрації від 20 грудня 2007 року № 1091 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано безоплатно у власність громадянам, зокрема, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , земельні ділянки на території Страхоліської сільської ради за межами населеного пункту, для ведення особистого селянського господарства. Згідно з даними Державного земельного кадастру на підставі вказаного розпорядження були сформовані та передані у власність зазначених осіб земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222081400:02:002.0019; 3222081400:02:002:0020; 3222081400:02:002:0021; 3222081400:02:002:0022; 3222081400:02:002:0023; 3222081400:02:002:0024; 3222081400:02:002:0025; 3222081400:02:002.0026; 3222081400:02:002:0027; 3222081400:02:002:0028; 3222081400:02:002:0029; 3222081400:02:002:0030; 3222081400:02:002:0031. Пізніше земельні ділянки з кадастровими номерами, зокрема, 3222081400:02:002:0028, 3222081400:02:002:0020, 3222081400:02:002:0021, 3222081400:02:002:0022, 3222081400:02:002:0023, 3222081400:02:002:0024, 3222081400:02:002:0025, 3222081400:02:002:0026, 3222081400:02:002:0027, на підставі цивільно-правових угод перейшли у власність ОСОБА_2 , а земельні ділянки з кадастровими номерами 3222081400:02:002:0031, 3222081400:02:002:0029, 3222081400:02:002:0019 - у власність ОСОБА_1 .

У подальшому, розпорядженням Іванківської районної державної адміністрації від 03 липня 2008 року № 718 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо зміни функціонального використання земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222081400:02:002:0031, 3222081400:02:002:0029, 3222081400:02:002:0019, 3222081400:02:002:0030, з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва, а розпорядженням Іванківської районної державної адміністрації від 03 липня 2008 року № 719 надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку технічної документації із землеустрою щодо функціонального використання земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222081400:02:002:0020, 3222081400:02:002:0021, 3222081400:02:002:0022, 3222081400:02:002:0023, 3222081400:02:002:0024, 3222081400:02:002:0025, 3222081400:02:002:0026, 3222081400:02:002:0027, 3222081400:02:002:0028, з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва. Розпорядженням Іванківської районної державної адміністрації від 29 жовтня 2008 року № 1163 затверджено документацію із землеустрою щодо зміни функціонального використання земельних ділянок з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222081400:02:002:0019, 3222081400:02:002:0020, 3222081400:02:002:0021, 3222081400:02:002:0022, 3222081400:02:002:0023, 222081400:02:002:0024, 3222081400:02:002:0025, 3222081400:02:002:0026, 3222081400:02:002:0027, 3222081400:02:002:0028, 3222081400:02:002:0029, 3222081400:02:002:0030, 3222081400:02:002:0031. На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1 13 листопада 2008 року отримав державні акти на право власності на земельні ділянки, зокрема: серії ЯЗ № 449217 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:002:0030, серії ЯЗ № 449218 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:002:0031, серії ЯЗ № 449216 на земельну ділянку з кадастровим номером 322081400:02:002:0029, серії ЯЗ № 449215 на земельну ділянку з кадастровим номером 322081400:02:002:0019, а ОСОБА_2 - серії ЯЗ № 449236 з кадастровим номером 3222081400:02:002:0020; серії ЯЗ № 449237 з кадастровим номером 3222081400:02:002:0021, серії ЯЗ № 449238 з кадастровим номером 3222081400:02:002:0022, серії ЯЗ № 449239 з кадастровим номером 222081400:02:002:0023; серії ЯЗ № 449240 з кадастровим номером 3222081400:02:002:0024, серії ЯЗ № 449241 з кадастровим номером 3222081400:02:002:0025, серії ЯЗ № 449242 з кадастровим номером 3222081400:02:002:0026, серії ЯЗ № 449243 з кадастровим номером 3222081400:02:002:0027, серії ЯЗ № 449244 з кадастровим номером 3222081400:02:002:0028, із зазначенням виду використання - для ведення індивідуального садівництва.

ДП Іванківське лісове господарство здійснено вивчення наявних випадків накладення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні вказаного підприємства, із залученням спеціалістів Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання (далі - ВО Укрдержліспроект ) на підставі договору від 13 липня 2014 року. Встановлено, що вказані вище земельні ділянки накладаються на землі лісогосподарського призначення, які перебувають в постійному користуванні ДП Іванківське лісове господарство в 83 кварталі Оранського лісництва, що підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Разом з тим ДП Іванківське лісове господарство будь-яких дозволів на вилучення даних земельних ділянок лісового фонду не надавало, що підтверджується відповіддю від 15 травня 2017 року за № 262, а вказані земельні ділянки становлять єдиний масив.

З огляду на те, що спірні земельні ділянки вибули з державної власності з порушенням встановленого законом порядку, а оспорювані розпорядження Іванківської районної державної адміністрації прийняті в порушення вимог статей 6, 14, 19 Конституції України, статей 20, 22, 56, 57, 83, 84, 141, 142, 149 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 57 Лісового кодексу України (далі - ЛК України), позивач переконував, що вони мають бути визнані незаконними та скасовані, а земельні ділянки, які вибули з державної власності поза волею власника, зокрема, за відсутності згоди постійного користувача, підлягають витребуванню їх із незаконного володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави, в особі ДП Іванківське лісове господарство .

На підставі викладеного позивач просив суд:

- визнати недійсним та скасувати розпорядження Іванківської районної державної адміністрації Київської області від 20 грудня 2007 року № 1091, яким затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, за межами населених пунктів Страхоліської сільської ради громадянам та передано земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222081400:02:002.0019, 3222081400:02:002:0020; 3222081400:02:002:0021, 3222081400:02:002:0022, 3222081400:02:002:0023, 3222081400:02:002:0024; 3222081400:02:002:0025, 3222081400:02:002.0026; 3222081400:02:002:0027; 3222081400:02:002:0028, 3222081400:02:002:0029, 3222081400:02:002:0030, 3222081400:02:002:0031, у приватну у власність;

- визнати недійсним та скасувати розпорядження Іванківської районної державної адміністрації Київської області від 29 жовтня 2008 року № 1163, яким затверджено технічні документації із землеустрою щодо зміни функціонального використання земельних ділянок з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222081400:02:002.0019, 3222081400:02:002:0020; 3222081400:02:002:0021; 3222081400:02:002:0022, 3222081400:02:002:0023; 3222081400:02:002:0024; 3222081400:02:002:0025, 3222081400:02:002.0026; 3222081400:02:002:0027; 3222081400:02:002:0028, 3222081400:02:002:0029, 3222081400:02:002:0030, 3222081400:02:002:0031;

- визнати недійсними такі державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЗ № 449217, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_1 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 13 листопада 2008 року за № 010834400084; серії ЯЗ № 449218, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_1 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 13 листопада 2008 року за № 010834400085; серії ЯЗ № 449215, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_1 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 13 листопада 2008 року за № 010834400087; серії ЯЗ № 449216, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_1 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 13 листопада 2008 року за № 010834400086; серії ЯЗ № 449243, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на право постійного користування землею, договорів оренди землі 13 листопада 2008 року за № 010834400090; серії ЯЗ № 449241, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 13 листопада 2008 року за № 010834400092; серії ЯЗ № 449236, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 13 листопада 2008 року за № 010834400097; серії ЯЗ № 449237, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 13 листопада 2008 року за № 010834400096; серії ЯЗ № 449239, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 13 листопада 2008 року за № 010834400094; серії ЯЗ № 449240, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі13 листопада 2008 року за № 010834400093; серії ЯЗ №449242, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 13 листопада 2008 року за № 010834400091; серії ЯЗ № 449244, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 13 листопада 2008 року за № 010834400089; серії ЯЗ № 449238, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 13 листопада 2008 року за № 010834400095;

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави в особі ДП Іванківське лісове господарство земельні ділянки, загальною площею 25,0 га, з кадастровими номерами: 3222081400:02:002.0019, 3222081400:02:002:0020; 3222081400:02:002:0021; 3222081400:02:002:0022, 3222081400:02:002:0023; 3222081400:02:002:0024; 3222081400:02:002:0025, 3222081400:02:002.0026; 3222081400:02:002:0027; 3222081400:02:002:0028, 3222081400:02:002:0029, 3222081400:02:002:0030, 3222081400:02:002:0031, які знаходяться в адміністративних межах Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 04 червня 2020 року позов задоволено. Визнано поважними причини пропуску прокурором позовної давності для звернення до суду з позовом та поновлено його. Визнано недійсним та скасовано розпорядження Іванківської районної державної адміністрації Київської області від 20 грудня 2007 року № 1091, яким затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, за межами населених пунктів Страхоліської сільської ради громадянам та передано земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222081400:02:002.0019; 3222081400:02:002:0020; 3222081400:02:002:0021; 3222081400:02:002:0022; 3222081400:02:002:0023; 3222081400:02:002:0024; 3222081400:02:002:0025; 3222081400:02:002.0026; 3222081400:02:002:0027; 3222081400:02:002:0028; 3222081400:02:002:0029; 3222081400:02:002:0030; 3222081400:02:002:0031, у приватну у власність. Визнано недійсним та скасовано розпорядження Іванківської районної державної адміністрації Київської області від 29 жовтня 2008 року № 1163, яким затверджено технічні документації із землеустрою щодо зміни функціонального використання земельних ділянок з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222081400:02:002.0019; 3222081400:02:002:0020; 3222081400:02:002:0021; 3222081400:02:002:0022; 3222081400:02:002:0023; 3222081400:02:002:0024; 3222081400:02:002:0025; 3222081400:02:002.0026; 3222081400:02:002:0027; 3222081400:02:002:0028; 3222081400:02:002:0029; 3222081400:02:002:0030; 3222081400:02:002:0031. Визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЗ № 449217, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_1 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 13 листопада 2008 року за № 010834400084; серії ЯЗ № 449218, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_1 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 13 листопада 2008 року за № 010834400085; серії ЯЗ № 449215, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_1 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 13 листопада 2008 року за № 010834400087; серії ЯЗ № 449216, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_1 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 13 листопада 2008 року за № 010834400086; серії ЯЗ № 449243, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на право постійного користування землею, договорів оренди землі 13 листопада 2008 року за № 010834400090; серії ЯЗ № 449241, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 13 листопада 2008 року за № 010834400092; серії ЯЗ № 449236, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 13 листопада 2008 року за № 010834400097; серії ЯЗ № 449237, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 13 листопада 2008 року за № 010834400096; серії ЯЗ № 449239, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 13 листопада 2008 року за № 010834400094; серії ЯЗ № 449240, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 13 листопада 2008 року за № 010834400093; серії ЯЗ № 449242, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 13 листопада 2008 року № 010834400091; серії ЯЗ № 449244, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 13 листопада 2008 року за № 010834400089; серії ЯЗ № 449238, виданий 13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 13 листопада 2008 року за № 010834400095. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави в особі ДП Іванківське лісове господарство земельні ділянки, загальною площею 25,0 га, з кадастровими номерами: 3222081400:02:002.0019; 3222081400:02:002:0020; 3222081400:02:002:0021; 3222081400:02:002:0022; 3222081400:02:002:0023; 3222081400:02:002:0024; 3222081400:02:002:0025; 3222081400:02:002.0026; 3222081400:02:002:0027; 3222081400:02:002:0028; 3222081400:02:002:0029; 3222081400:02:002:0030; 3222081400:02:002:0031, які знаходяться в адміністративних межах Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області. Стягнуто з Іванківської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь прокуратури Київської області судові витрати у розмірі 35 988,81 грн, солідарно. Стягнуто з Іванківської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ДП Іванківське лісове господарство судові витрати за проведення земельно-технічної експертизи в сумі 14 872,00 грн, солідарно.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується той факт, що передача у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельних ділянок для індивідуального садівництва на території Страхоліської сільської ради Іванівського району Київської області відбулась з порушенням встановленого чинним законодавством порядку вилучення земельних ділянок та зміни цільового призначення земель, наслідком чого стало порушення прав держави. Також, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що порушене право держави на спірні земельні ділянки підлягає відновленню шляхом повернення цієї ділянки у її власність з витребуванням від набувача.

Постановою Київського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Іванківського районного суду Київської області від 04 червня 2020 року змінено в частині стягнення судового збору. Стягнуто з Іванківської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь прокуратури Київської судові витрати, по 11 996,27 грн з кожного. Стягнуто з Іванківської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ДП Іванківське лісове господарство судові витрати за проведення земельно-технічної експертизи, по 4 957,34 грн з кожного.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення судового збору, апеляційний суд виходив з того, що у правовідносинах, що виникли між сторонами, є подільним зобов`язанням, а тому судовий збір необхідно стягнути з кожного.

Водночас апеляційний суд визнав правильними висновки суду першої інстанції оскільки судом першої інстанції повно і всебічно з`ясовані всі обставини справи, надана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи

У січні 2021 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_2 - ОСОБА_15 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Іванківського районного суду Київської області від 04 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:

- не враховали висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 914/801/17, від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15 ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 910/4266/16, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц та постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15;

- залишили поза увагою той факт, що позивачем у цій справі є не керівник Броварської місцевої прокуратури, а Київське обласне та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства та ДП Іванківське лісове господарство , а тому для перевірки дотримання позовної давності звернення із цим позовом має значення, коли саме зазначені особи дізналися або мали дізнатися про порушення власних прав оскаржуваними розпорядженнями Іванківської районної державної адміністрації;

- вказуючи, що прокурором порушення земельного законодавства було виявлено лише у березні 2017 року, не звернули належної уваги на те, що прокурор не навів жодних обставин чи поважних причин, за яких ним відповідне порушення не могло бути виявлено раніше наведеної дати;

- дійшли помилкового висновку, що пріоритет має суспільний та публічний інтерес, оскільки спір пов`язаний з вибуттям з державної власності земельної ділянки лісового фонду.

Крім того, заявник посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, оскільки судом апеляційної інстанції необґрунтовано відхилено клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 08 грудня 2020 року № 162/12-2020, який не був врахований при розгляді справи, внаслідок чого помилково встановлені обставини справи, які мають ключове значення для правильного вирішення даної справи.

У січні 2022 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_15 подав до Верховного Суду додаткові пояснення, в яких виклав аналіз правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 23 листопада 2021 року № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21), та просив задовольнити вказану касаційну скаргу.

Станом на момент розгляду справи відзивів на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_15 від інших учасників справи не надходило.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 12 січня 2021 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_15 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 04 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року, передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_15 на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); витребувано матеріали справи № 366/3616/17 із Іванківського районного суду Київської області; надано учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу.

У квітні 2021 року матеріали справи № 366/3616/17 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2021 року зупинено касаційне провадження у справі № 366/3616/17 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21)за касаційною скаргою представника ОСОБА_16 - ОСОБА_17 на постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року.

14 грудня 2021 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) .

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року поновлено касаційне провадження у справі № 366/3616/17.

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року справу № 366/3616/17 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з розпорядженням Іванківської районної державної адміністрації від 20 грудня 2007 року № 1091 Про затвердження проекту відводу земельних ділянок Іванківська районна державна адміністрація розглянула клопотання Управління земельних ресурсів у Іванківському районі та затвердила проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель Страхоліської сільської ради громадянам згідно з додатком та передачу у власність земельних ділянок для ведення особистого господарства, загальною площею 25,0007 га, за рахунок земель Страхоліської сільської ради громадянам згідно з додатком.

Земельні ділянки розташовані за межами населених пунктів на території Страхоліської сільської ради.

В додатку до розпорядження голови адміністрації від 20 грудня 2007 року № 1091 визначено перелік громадян, яким передаються земельні ділянки у власність на території Страхоліської сільської ради, зокрема: ОСОБА_4 , смт Іванків - 2,0 га; ОСОБА_5 , м. Харків - 2,0 га; ОСОБА_6 , м. Таганча - 2,0 га;. ОСОБА_11 , м. Київ - 2,0 га; ОСОБА_10 , м. Київ - 2,0 га; ОСОБА_9 , м. Червонозаводське Полтавської області - 2,0 га; ОСОБА_12 , м. Київ - 2,0 га; ОСОБА_14 , м. Київ - 2,0 га; ОСОБА_13 , м. Київ - 2,0 га; ОСОБА_1 , м. Фастів - 2,0 га; ОСОБА_7 , м. Київ - 2,0 га; ОСОБА_3 , м. Червонозаводське Полтавської області - 2,0 га; ОСОБА_8 , с. Олізарівка Іванківського району - 2,0 га.

Розпорядженням Іванківської районної державної адміністрації Київської області від 29 жовтня 2008 року № 1163 Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо зміни функціонального використання земельних ділянок , на підставі статей 17, 20, 186, пункту 12 розділу X Перехідних положень ЗК України, статей 13, 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 502 Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб , та за результатом розгляду клопотання ТОВ Науково-виробниче підприємство Центр земельних відносин , затверджено технічні документації із землеустрою щодо зміни функціонального використання земельних ділянок з ведення особистого селянського господарства на ведення садівництва, які належать на праві власності громадянам: ОСОБА_1 - за межами населених пунктів на території Страхоліської сільської ради, площею 7,5007 га; ОСОБА_2 - за межами населених пунктів на території Заруддянської сільської ради, площею 24,0 га; ОСОБА_2 - за межами населених пунктів на території Страхоліської сільської ради, площею 17,5001 га. Змінено функціональне використання земельних ділянок, що є власністю громадян, із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для ведення садівництва: ОСОБА_1 - за межами населених пунктів на території Страхоліської сілської ради, площею 7,5007 га; ОСОБА_2 - за межами населених пунктів на території Заруддянської сільської ради, площею 24,0 га; ОСОБА_2 - за межами населених пунктів на території Страхоліської сільської ради, площею 17,5001 га.

До вказаного розпорядження долучено лист ТОВ Науково-виробниче підприємство Центр земельних ресурсів від 27 жовтня 2008 року № 156, в якому це підприємство просить затвердити технічну документацію із землеустрою щодо зміни функціонального використання земельних ділянок з ведення особистого селянського господарства на ведення садівництва громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також пояснювальна записка до проекту розпорядження Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо зміни функціонального використання земельних ділянок , підписана заступником начальника управління земельних ресурсів у Іванківському районі Київської області Нікітюк Т. В., якою обґрунтовується необхідність затвердження документації про зміну функціонального використання земельних ділянок.

Зі змісту копій державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 449241, серії ЯЗ № 449243, серії ЯЗ № 449238, серії ЯЗ №449244, серії ЯЗ № 449242, серії ЯЗ № 449240, серії ЯЗ № 449235, серії ЯЗ № 449237, серії ЯЗ № 449239 вбачається, що ОСОБА_2 , яка проживає на АДРЕСА_1 , є власником земельних ділянок на території Страхоліської сільської ради, загальною, площею 17,5 га, з кадастровими номерами: 3222081400:02:002:0025, 3222081400:02:002:0028, 3222081400:02:002:0020, 3222081400:02:002:0021, 3222081400:02:002:0022, 3222081400:02:002:0023, 3222081400:02:002:0024, 3222081400:02:002:0026, 3222081400:02:002:0027, цільове призначення - для ведення садівництва.

Зі змісту копій державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №449215, серії ЯЗ № 449217, серії ЯЗ № 449216 слідує, що ОСОБА_1 , який проживає на АДРЕСА_2 , є власником чотирьох земельних ділянок, які розташовані на території Страхоліської сільської ради, загальною площею 7,0007 га, цільове призначення - для ведення садівництва.

Проектом організації і розвитку лісового господарства Іванківського лісгоспу Київського об`єднаного лісогосподарського об`єднання Київліс станом на 1994 рік визначено, що Іванківський лісгосп Київського державного лісогосподарського об`єднання Київліс розташований у північно-західній частині Київської області на території Іванківського району.

Проектом організації та розвитку лісового господарства Державного підприємства Іванківське лісове господарство Київського обласного та по місту Києву Управління лісового та мисливського господарства Оранське лісництво станом на 2015 рік передбачено, що на території лісництва знаходяться лісові культури та болота, поодинокі дерева, залісся.

Із договору № 50 на надання послуг від 13 липня 2016 року слідує, що ВО Укрдержліспороект (надалі - Виконавець) та ДП Іванківське лісове господарство (надалі - Замовник) уклали договір про те, чи належать спірні земельні ділянки за до земельних ділянок лісового фонду.

З листа ВО Укрдержліспороект від 10 квітня 2017 року № 180 вбачається, що ВО Укрдержліспороект надає фрагменти з Публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів 22 (28), 23 (29), 24 (30), 81 (20), 83 (37), 84 (38) і меж їх таксаційних видів Оранського лісництва ДП Іванківський лісгосп відповідно до матеріалів лісовпорядкування 1993, 2003 років та межами земельних ділянок згідно з поданими кадастровими номерами.

З фрагменту з Публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів Оранське лісництво ДП Іванківський лісгосп та межами земельних ділянок за даними лісовпорядкування 2014 слідує, що земельні ділянки, зокрема і з кадастровими номерами: 3222081400:02:002:0019, 3222081400:02:002:0020, 22081400:02:002:0021, 3222081400:02:002:0022, 3222081400:02:002:0023, 222081400:02:002:0024, 3222081400:02:002:0025, 3222081400:02:002:0026, 3222081400:02:002:0027, 3222081400:02:002:0028, 3222081400:02:002:0029, 3222081400:02:002:0030, 3222081400:02:002:0031, розташовані на території 83 кварталу Оранського лісництва ДП Іванківський лісгосп .

ВО Укрдержліспроект засноване на державній власності, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 30 вересня 1991 року за № 119, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України.

Відповідно до пункту 3.2.8 статуту ВО Укрдержліспроект , окрім інших функцій, забезпечує при лісовпорядкуванні лісового фонду формування повидільних й інтегрованих банків даних, які містять лісотаксаційну, топографо-геодезичну і картографічну інформацію, з наступним формуванням і веденням державного лісового кадастру.

З висновку експерта № 10/17 за результатами проведення судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи, складеного 26 червня 2017 року, слідує, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222081400:02:002:0019, 3222081400:02:002:0020, 3222081400:02:002:0021, 3222081400:02:002:0022, 3222081400:02:002:0023, 222081400:02:002:0024, 3222081400:02:002:0025, 3222081400:02:002:0026, 3222081400:02:002:0027, 3222081400:02:002:0028, 3222081400:02:002:0029, 3222081400:02:002:0030, 3222081400:02:002:0031, повністю розташовані в межах земель Оранського лісництва, що перебувають у постійному користуванні ДП Іванківський лісгосп ( т. 2 а. с. 140).

З висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної та експертизи з питань землеустрою від 03 липня 2018 року № 7879/18-41/12489-12503/18-41 слідує, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222081400:02:002:0019, 3222081400:02:002:0020, 3222081400:02:002:0021, 3222081400:02:002:0022, 3222081400:02:002:0023, 222081400:02:002:0024, 3222081400:02:002:0025, 3222081400:02:002:0026, 3222081400:02:002:0027, 3222081400:02:002:0028, 3222081400:02:002:0029, повністю розташовані в межах земель, що перебувають у постійному користуванні ДП Іванківський лісгосп згідно із планшетом № 14 лісовпорядкування 2014, а земельні ділянки з кадастровими номерами 3222081400:02:002:0030, 3222081400:02:002:0031 більшою частиною розташовані в межах земель Оранського лісництва ДП Іванківське лісове господарство , згідно із планшетом № 14 лісовпорядкування 2014.

Технічна документація із землеустрою щодо зміни функціонального використання земельних ділянок з ведення особистого селянського господарства на ведення садівництва та складання державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_2 на території Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області затверджена розпорядженням Іванківської районної державної адміністрації Київської області від 29 жовтня 2008 № 1163, не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, чинних на дату її затвердження, оскільки станом на 29 жовтня 2008 року земельним законодавством не було передбачено можливості зміни функціонального використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та такого виду документації із землеустрою як технічна документація із землеустрою щодо зміни функціонального використання земельних ділянок .

Технічна документація із землеустрою щодо зміни функціонального використання земельних ділянок з ведення особистого селянського господарства на ведення садівництва та складання державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_1 на території Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області затверджена розпорядженням Іванківської районної державної адміністрації Київської області від 29 жовтня 2008 року № 1163, не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, чинних на дату її затвердження, оскільки станом на 29 жовтня 2008 року земельним законодавством не було передбачено можливості зміни функціонального використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та такого виду документації із землеустрою як технічна документація із землеустрою щодо зміни функціонального використання земельних ділянок .

Звертаючись до суду із цим позовом, керівник Броварської місцевої прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та ДП Іванківське лісове господарство , посилався на те, що оскільки спірні земельні ділянки вибули з державної власності з порушенням встановленого законом порядку, то оспорювані розпорядження Іванківської районної державної адміністрації, прийняті в порушення вимог статей 6, 14, 19 Конституції України, статей 20, 22, 56, 57, 83, 84, 141, 142, 149 ЗК України, статті 57 ЛК України, мають бути визнані незаконними та скасовані, а земельні ділянки, які вибули з державної власності поза волею власника, зокрема, за відсутності згоди постійного користувача, підлягають витребуванню їх із незаконного володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави в особі ДП Іванківське лісове господарство .

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого в цій частині погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується той факт, що передача у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельних ділянок для індивідуального садівництва на території Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області відбулась з порушенням встановленого чинним законодавством порядку вилучення земельних ділянок та зміни цільового призначення земель, наслідком чого стало порушення прав держави.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що порушене право держави на спірні земельні ділянки підлягає відновленню шляхом повернення цієї ділянки у її власність з витребуванням від набувача.

Із такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій Верховний Суд в цілому погодитись не може з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та їх нормативно правове обґрунтування

Щодо позовних вимог керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ДП Іванківське лісове господарство

Представництво інтересів громадянина або держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 № 1697-VII Про прокуратуру (тут і далі - в редакції, чинній на час звернення позивача до суду). Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 23 зазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 23 зазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З наведених норм випливає, що прокурор наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді лише двох суб`єктів права - громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) та держави, і не наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді інших суб`єктів права.

За висновками Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (§ 35, рішення ЄСПЛ від 15 січня 2009 року у справі Менчинська проти Росії (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02).

У випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (провадження № 12-161гс18), від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 (провадження № 12-245гс18), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19), від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21).

У судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган. Тому, зокрема, наявність чи відсутність у органу, через який діє держава, статусу юридичної особи, значення не має.

Схожих висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21).

При цьому міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до статті 28 Закону України Про центральні органи виконавчої влади наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень.

Отже, незалежно від того, хто саме звернувся до суду - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор.

На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників. Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства.

Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

Таким чином, підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі державного підприємства відсутні.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21).

У справі, що переглядається, позовні вимогикерівника Броварської місцевої прокуратури, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а ДП Іванківське лісове господарство , - не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ у частині таких вимог.

Тому відповідно до положень частини третьої статті 400 ЦПК України Верховний Суд вважає за необхідне вийти за межі доводів та вимог касаційної скарги у зв`язку з необхідністю врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21).

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині розгляду по суті позовних вимог керівника Броварської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі ДП Іванківське лісове господарство , до Іванківської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , про визнання недійсними і скасування розпоряджень Іванківської районної державної адміністрації, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння на користь ДП Іванківське лісове господарство підлягають скасуванню, із залишенням позову без розгляду в зазначеній частині на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.

Щодо позовних вимог керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства

Звертаючись до суду з цим позовом, керівник Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства просив визнати недійсними і скасувати розпорядження Іванківської районної державної адміністрації, визнати недійсними державні акти на право приватної власності на земельні ділянки.

Вимог про витребування спірних земельних ділянок з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства прокурор не заявляв.

Не заявляв таких вимог прокурор і до Кабінету Міністрів України, як розпорядника земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні відповідно до статті 149 ЗК України в редакції, чинній на момент звернення з цим позовом.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 41 Конституції України та статтею 319 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним і право розпоряджатися майном належить лише власникові майна.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) у порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16 (провадження № 14-2цс21).

Відповідно до статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Згідно з частиною першою статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з його волі. Власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.

Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Такі висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).

Крім того, у постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила: 50. Власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна. 51. У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права. 52. Оскільки вимога про визнання наказів ГУ Держземагентства незаконними та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, то така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначених наказів без заявлення вимоги про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх, невідповідності закону не тягнуть правових наслідків, на які вони спрямовані .

У справі, що переглядається Верховним Судом, керівник Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства просив визнати недійсними і скасувати розпорядження Іванківської районної державної адміністрації, визнати недійсними державні акти на право приватної власності на земельні ділянки. Проте такі вимоги не є необхідним та ефективним способом захисту порушених прав, що не приводить до їх поновлення.

Ефективним способом захисту у цій справі є вимоги про витребування спірної земельної ділянки. Проте позивач, звертаючись до суду з позовом, не заявляв вимог про витребування земельної ділянки на користь держави саме в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства.

Тому рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у частині вирішення позовних вимог керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства про визнання недійсними і скасування розпоряджень Іванківської районної державної адміністрації, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відому у задоволенні позову в цій частині.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

За змістом частин першої, другої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

З урахуванням наведених мотивів Верховний Суд вважає за необхідне рішення Іванківського районного суду Київської області від 04 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року в частині вирішення позовних вимог керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства про визнання недійсними та скасування розпоряджень Іванківської районної державної адміністрації Київської області та визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити із наведених у мотивувальній частині цієї постанови підстав.

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 257 ЦПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

З наведених у мотивувальній частині цієї постанови підстав рішення Іванківського районного суду Київської області від 04 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року в частині вирішення позовних вимог керівника Броварської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі ДП Іванківське лісове господарство , про визнання недійсними і скасування розпоряджень Іванківської районної державної адміністрації, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння підлягає скасуванню, а зазначені позовні вимоги в інтересах держави в особі ДП Іванківське лісове господарство - залишенню без розгляду.

Розподіл судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі, із розподілу судових витрат.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства про визнання недійсними і скасування розпоряджень Іванківської районної державної адміністрації Київської області, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог, то з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню сплачений нею судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг за 15 вимог немайнового характеру у розмірі 84 000,00 грн (((15 х 1 600,00 грн) х 150 %) + (15 х 1 600,00 грн) х 200 %))).

Також Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що аналіз положень пункту 4 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір свідчить про те, що питання про повернення судового збору сплаченого за подання касаційної скарги на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині розгляду позовних вимог про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, які залишені без розгляду, може бути здійснено судом лише за клопотанням особи, яка його сплатила.

Оскільки на момент розгляду справи Верховним Судом такого клопотання від ОСОБА_2 чи її представника не надійшло, то підстав для розгляду питання про повернення судового збору за подання касаційної скарги у вказаній частині немає.

Керуючись статтями 141, 409, 412, 414, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_15 задовольнити частково.

Рішення Іванківського районного суду Київської області від 04 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року в частині вирішення позовних вимог керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства про визнання недійсними і скасування розпоряджень Іванківської районної державної адміністрації, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення.

У позові керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства до Іванківської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог що предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про визнання недійсними і скасування розпоряджень Іванківської районної державної адміністрації, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки відмовити.

Рішення Іванківського районного суду Київської області від 04 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року в частині вирішення вимог керівника Броварської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Державного підприємства Іванківське лісове господарство , про визнання недійсними і скасування розпоряджень Іванківської районної державної адміністрації, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння скасувати.

Позовні вимоги керівника Броварської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Державного підприємства Іванківське лісове господарство , до Іванківської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , про визнання недійсними і скасування розпоряджень Іванківської районної державної адміністрації, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння залишити без розгляду.

Стягнути з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 84 000,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак Судді:І. Ю. Гулейков А. С. Олійник Г. І. Усик В. В. Яремко