Постанова
Іменем України
09 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 635/1893/20
провадження № 61-18052св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди,
за касаційною скаргою адвоката Шипенка Максима Сергійовича як представника ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовів
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати інформацію недостовірною та такою, що порушує його честь та гідність, опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 в мережі Інтернет на своїй персональній сторінці у соціальній мережі Facebook за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно того, що: ....первый официально больной коронавирусом в Харькове это сын ОСОБА_4 - ОСОБА_1. Сейчас он в тяжелом состоянии в 22 инфекционной больнице ; зобов`язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію, опубліковану у мережі Інтернет на своїй персональній сторінці у соціальній мережі Facebook за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом опублікування ОСОБА_2 на своїй персональній сторінці у соціальній мережі Facebook спростування такої інформації, повідомлення про ухвалення рішення у цій справі, включаючи публікацію його тексту, у триденний строк з моменту набрання рішенням у цій справі законної сили; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 360 000,00 грн, заподіяну поширенням інформації відносно нього.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у соціальній мережі Facebook на персональній сторінці ОСОБА_2 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідач опублікував статтю під заголовком: ІНФОРМАЦІЯ_4 . Загальний зміст вказаної статті свідчить, що відповідач розголошує відомості про стан здоров`я ОСОБА_1 та стверджує: Друзья! Мне в личку сообщили, что первый официально больной коронавирусом в Харькове это сын ОСОБА_4 - ОСОБА_1. Сейчас он в тяжелом состоянии в 22 инфекционной больнице .
Інформація, що розміщена відповідачем на його персональній сторінці у соціальній мережі Facebook , є неправдивою та негативною, а факт поширення такої інформації відповідачем порушує особисті немайнові права, честь та гідність позивача. Як убачається зі змісту статті, відповідач стверджує про захворювання позивача на коронавірус, який станом на час подання позовної заяви охопив увесь світ та отримав офіційно закріплену назву на законодавчому рівні Гостра респіраторна хвороба COVID-19, спричинена коронавірусом SARS-CoV-2 . Тобто відповідач розголошує та поширює відомості про стан здоров`я позивача, хоча позивач не надавав йому відповідної згоди на поширення інформації щодо стану свого здоров`я у будь-який формі та спосіб.
Факт поширення відповідачем інформації про стан здоров`я позивача без згоди на це позивача свідчить про порушення особистого немайнового права позивача на таємницю про стан здоров`я, і таке поширення є непропорційним втручанням у право позивача на таємницю приватного життя, яке підлягає захисту судом.
Крім того, поширена відповідачем інформація про стан здоров`я позивача є недостовірною і такою, що порушує його особисте немайнове право на повагу до гідності та честі. Ні на час опублікування статті відповідачем, ні станом на момент подання цього позову позивач не піддався захворюванню на коронавірус COVID-19, він не є першим офіційно хворим на коронавірус у м. Харкові та не перебував у тяжкому стані у 22-й інфекційній лікарні станом на ІНФОРМАЦІЯ_2, як про це зазначив відповідач. Позивач отримав висновок експертів за результатами проведення судової психологічної експертизи від 28 вересня 2020 року № 9784/20-61, зміст якої свідчить, що позивачу завдано моральна шкода, орієнтований розмір якої становить 72 мінімальні заробітні плати, що становить 360 000,00 грн.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Харківський районний суд Харківської області рішенням від 15 квітня 2021 року позов задовольнив. Визнав інформацію недостовірною і такою, що порушує честь та гідність ОСОБА_1 , опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 в мережі Інтернет на своїй персональній сторінці у соціальній мережі Facebook за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно того, що: ....первый официально больной коронавирусом в Харькове это сын ОСОБА_4 - ОСОБА_1. Сейчас он в тяжелом состоянии в 22 инфекционной больнице . Зобов`язав ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію, опубліковану у мережі Інтернет на своїй персональній сторінці у соціальній мережі Facebook за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом опублікування ОСОБА_2 на своїй персональній сторінці у соціальній мережі Facebook спростування такої інформації, повідомлення про ухвалення рішення у цій справі, включаючи публікацію його тексту, у триденний строк з моменту набрання рішенням у даній справі законної сили. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 360 000,00 грн, заподіяну поширенням інформації відносно ОСОБА_1 . Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5 281,60 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в цьому випадку в діях відповідача міститься склад цивільного правопорушення, оскільки наявні всі необхідні елементи такого правопорушення - розповсюджена інформація є недостовірною, негативною, стосується позивача та порушує його честь і гідність. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена. Враховуючи, що розмір мінімальної заробітної плати у період з 01 вересня до 31 грудня 2020 року становив 5 000,00 грн, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 360 000,00 грн є обґрунтованими.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Харківський апеляційний суд постановою від 05 жовтня 2021 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 15 квітня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 9 361,20 грн, сплачений у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що аналіз змісту оспорюваних позивачем висловлювань та публікацій свідчить про відсутність твердження про конкретні факти (час, спосіб, кількість тощо) і вказує на те, що по суті в них викладені оціночні судження особи, оцінити правдивість чи правильність яких не можливо. Оціночні судження спростуванню не підлягають.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 03 листопада 2021 року, адвокат Шипенко М. С. як представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини першої статті 277 ЦК України, частин першої-другої статті 30 Закону України Про інформацію у взаємозв`язку з роз`ясненнями, що містяться у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , статті 23 ЦК України, за наявності у судовій справі висновків лінгвістичної (семантико-текстуальної) та психологічної експертиз, правильність та достовірність яких не спростовано.
На обґрунтування касаційної скарги зазначає про те, що висновки суду апеляційної інстанції сформовані при неправильному дослідженні обставин справи та доказів, наданих позивачем у справі, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, про що свідчить таке.
Спірна інформація у цій справі, а саме: Друзья! Мне в личку сообщили, что первый официально больной коронавирусом в Харькове это сын ОСОБА_4 - ОСОБА_1. Сейчас он в тяжелом состоянии в 22
инфекционной больнице - за будь-яких обставин не може бути оціночними судженнями, адже зазначені слова та словосполучення безумовно несуть зміст фактичних даних про захворювання позивача та перебування у критичному стані у лікарні, що не може сприйматися як оціночні судження відповідача про певні обставини, що підтверджено, зокрема, висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 28 вересня 2020 року № 9771/9772/20-61.
Факт того, що спірна інформація є психотравмуюча для позивача, опублікування такої статті принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача та заподіює йому моральної шкоди підтверджено наявним в матеріалах справи висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової психологічної експертизи від 28 вересня 2020 року № 9784/20-61.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
26 листопада 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі Інтернет у соціальній мережі Facebook на персональній сторінці ОСОБА_2 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 опубліковано статтю під заголовком (мовою оригіналу): ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Зміст статті: Друзья! Мне в личку сообщили, что первый официальный больной коронавирусом в Харькове это сын ОСОБА_4 - ОСОБА_1. Сейчас он в тяжелом состоянии в 22 инфекционной больнице. Несмотря на то, что мне пока не могут официально подтвердить или опровергнуть эту информацию, я пишу об этом, потому что считаю ее социально значимой. И поэтому прошу ответственных лиц либо подтвердить этот факт, либо опровергнуть! Это важно, потому что в случае, если это правда, то руководство Харькова должно быть изолировано и город может оказаться в это сложное время в анархии! Я считаю, что незаменимых людей нет и нужно найти быстрое решение этой проблемы! Несмотря на то, что у меня другое видение управления Харьковом, чем у ОСОБА_4 , если информация правдива - я искренне сочувствую ему, его жене ОСОБА_10 и его семье. Всем добра! Не болейте! .
На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 03 квітня 2020 року суд оглянув інтерне-сторінку за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3
Відповідно до результату аналізу № 16 КНП ХОР ОДІКЛ КДЛ ПЛР при дослідженні мазка з ротоглотки ОСОБА_1 , дата взяття матеріалу 30 березня 2020 року, РНК 2019-nCoV не виявлено.
Згідно з інформацією КНП Харківської обласної ради Обласна клінічна інфекційна лікарня від 01 квітня 2020 року № 541 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у період з 20 до 27 березня 2020 року амбулаторно не звертався та не перебував на стаціонарному лікуванні в КНП Харківської обласної ради Обласна клінічна інфекційна лікарня .
Згідно з інформацією Державної установи Центр громадського здоров`я Міністерства охорони здоров`я України від 14 травня 2020 року № 448-к, станом на 09:30 ІНФОРМАЦІЯ_2 за інформацією, яка отримана від Державної установи Харківський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України , у Харківській області не було зареєстровано лабораторного підтвердження випадків захворювання на COVID-19.
Згідно з інформацією КНП Харківської обласної ради Обласна клінічна інфекційна лікарня від 19 серпня 2020 року № 1714, наданою на підставі ухвали суду про витребування доказів, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був обстежений у КНП ХОР ОКІЛ методом ПЛР. Результат аналізу: РНК SARS-CoV-2 від 15 березня 2020 року № 164 не виявлено.
Висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 28 вересня 2020 року № 9771/9772/20-61 встановлено:
- текст зі статті під заголовком (мов. оригіналу) - ІНФОРМАЦІЯ_4 , розміщеної в мережі Інтернет у соціальній мережі Facebook на персональній сторінці ОСОБА_2 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 Друзья! Мне в личку сообщили, что первый официально больной коронавирусом в Харькове это сын ОСОБА_4 - ОСОБА_1. Сейчас он в тяжелом состоянии в 22 инфекционной больнице за своїм об`єктивним змістом містить інформацію про стан здоров`я ОСОБА_1 ;
- текст зі статті під заголовком (мов. оригіналу) - ІНФОРМАЦІЯ_4 , розміщеної в мережі Інтернет у соціальній мережі Facebook на персональній сторінці ОСОБА_2 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 Друзья! Мне в личку сообщили, что первый официально больной коронавирусом в Харькове это сын ОСОБА_4 - ОСОБА_1. Сейчас он в тяжелом состоянии в 22 инфекционной больнице містить інформацію негативного характеру та висловлювання потенційно образливого характеру щодо ОСОБА_1 ;
- висловлювання, викладені у тексті зі статті під заголовком (мов. оригіналу) - ІНФОРМАЦІЯ_4 , розміщеної в мережі Інтернет у соціальній мережі Facebook на персональній сторінці ОСОБА_2 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 : Друзья! Мне в личку сообщили, что первый официально больной коронавирусом в Харькове это сын ОСОБА_4 - ОСОБА_1. Сейчас он в тяжелом состоянии в 22 инфекционной больнице є фактичним твердженням.
Відповідно до висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової психологічної експертизи від 28 вересня 2020 року № 9784/20-61:
- у ОСОБА_1 наявні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню його як особистості, і виникли внаслідок опублікування ОСОБА_2 на своїй персональній сторінці у соціальній мережі Facebook у мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 статті, у якій зазначені відомості про стан здоров`я ОСОБА_1 , такого змісту: Друзья! Мне в личку сообщили, что первый официально больной коронавирусом в Харькове это сын ОСОБА_4 - ОСОБА_1. Сейчас он в тяжелом состоянии в 22 инфекционной больнице . Обставина опублікування статті зазначеного змісту є психотравмувальною для ОСОБА_1 ;
- ОСОБА_1 спричинені страждання (моральна шкода) у зв`язку із опублікуванням ОСОБА_2 на своїй персональній сторінці у соціальній мережі Facebook у мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 статті, у якій зазначені відомості про стан здоров`я ОСОБА_1 , такого змісту: Друзья! Мне в личку сообщили, что первый официально больной коронавирусом в Харькове это сын ОСОБА_4 - ОСОБА_1. Сейчас он в тяжелом состоянии в 22 инфекционной больнице ;
- орієнтовний розмір грошової компенсації за завдані ОСОБА_1 страждання (моральну шкоду) становить 72 мінімальні заробітні плати, установлені на момент розгляду справи судом.
Відповідачем надано суду афідевіт, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 25 грудня 2020 року за № 2169, згідно з яким ОСОБА_2 заявив, що здійснював публікацію у соціальній мережі Facebook під іменем ОСОБА_2 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 та ним особисто було здійснено публікацію за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 зі змістом:
Друзья ! Мне в личку сообщили, что первый официальный больной коронавирусом в Харькове это сын ОСОБА_4 - ОСОБА_1. Сейчас он в тяжелом состоянии в 22 инфекционной больнице. Несмотря на то, что мне пока не могут официально подтвердить или опровергнуть эту информацию, я пишу об этом, потому что считаю ее социально значимой. И поэтому прошу ответственных лиц либо подтвердить этот факт, либо опровергнуть! Это важно, потому что в случае, если это правда, то руководство Харькова должно быть изолировано и город может оказаться в это сложное время в анархии! Я считаю, что незаменимых людей нет и нужно найти быстрое решение этой проблемы! Несмотря , на то что у меня другое видение управления Харьковом , чем у ОСОБА_4 , если информация правдива - я искренне сочувствую ему, его жене ОСОБА_10 и его семье. Всем добра! Не болейте! , надавши фотографію зі соціальної мережі.
Представник позивача надав скріншоти сторінки за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 з відображенням фотографії ОСОБА_2 , його особистої інформації, соціального статусу, а також відомостей про публічну діяльність останнього, з публікаціями та дописами за період з 31 жовтня 2020 року до 03 квітня 2021 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду
та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Згідно з частинами першою, четвертою, шостою та сьомою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Кожен має право на свободу вираження поглядів у розумінні статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення, не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачений статтею 10 Конвенції.
Як зазначено у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, Lingens v. Austria, № 9815/82, § 46, 08 липня 1986 року, свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе.
Встановивши, що у контексті оскаржуваної інформації в цілому, з огляду на використані мовно-стилістичні засоби, за своїм змістом стаття не містить однозначного твердження щодо стану позивача, а є вираженням суб`єктивної думки особи щодо зазначених в ній обставин, адже автор статті, висловлюючи зазначені припущення, просить відповідальних осіб підтвердити або спростувати вказані обставини, оскільки вони пов`язані із можливим поширенням на території м. Харкова тяжкої інфекційної хвороби, тому викликають суспільний інтерес; інформація зазначена у соціальній мережі на сторінці під ім`ям ОСОБА_2 сформована як звернення до громадян та містить лише інформативний характер, при цьому, автор просить компетентних осіб підтвердити або спростувати викладену інформацію, апеляційний суд правильно відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання інформації зазначеної позивачем недостовірною, такою, що порушує його честь та гідність позивача та її спростування.
Статтею 110 ЦПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Дослідивши висновок експерта, апеляційний суд обґрунтовано відхилив доводи заявника про те, що виключно експертом може бути встановлено, чи є
оспорювана інформація фактичним твердженням чи оціночним судженням, адже саме суд під час дослідження матеріалів справи, на підставі поданих сторонами доказів, після надання правової оцінки таким доказам, встановлення обставин справи визначає характер інформації, яку просить спростувати позивач (заявник).
Відповідно до статті 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню. Оскільки немає підстав для задоволення позову про захист честі, гідності та ділової репутації, апеляційний суд зробив правильний висновок про відмову в задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди.
Аргументи касаційної скарги про те, що інформація викладена в статті не є оціночним судженням не спростовують висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для задоволення позову, адже ця інформація є припущенням і за своїм змістом має запитуваний характер, а не твердження.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в постанові апеляційного суду, доводи, викладені в касаційній скарзі, висновків суду не спростовують, зводяться до незгоди з ними та необхідності переоцінки обставин справи, встановлених судом, що знаходиться поза повноваженнями Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи в указаній частині, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив, як не встановив і підстав для передачі справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду.
Частиною першої статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Щодо відзиву ОСОБА_2 на касаційну скаргу
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та роз`яснено учасникам право подати відзив на касаційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
09 лютого 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу без клопотання про продовження строку на подачу відзиву.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Оскільки ОСОБА_2 отримав копію ухвали від 08 листопада 2021 року - 20 листопада 2021 року, а відзив на касаційну скаргу подав - 09 лютого 2022 року, тобто поза межами встановленого строку, протягом якого можуть бути подані відзиви на касаційну скаргу та без клопотання про продовження строку, тому відзив підлягає залишенню без розгляду.
Щодо клопотання про відкладення розгляду справи
09 лютого 2022 року адвокат Шипенко М. С. як представник ОСОБА_1 подав до Верховного Суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване необхідністю подати пояснення у справі, що має принципово важливе значення для правильного розгляду справи.
Пунктом 3 частини першої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Ураховуючи повноваження суду касаційної інстанції, межі доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дату відкриття касаційного провадження у справі, немає правових підстав для
відкладення розгляду справи, тому клопотання адвоката Шипенка М. С. задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 43, 126, 127, 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання адвоката Шипенка Максима Сергійовича як представника ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи відмовити.
Відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу залишити без розгляду.
Касаційну скаргу адвоката Шипенка Максима Сергійовича як представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.02.2022 |
Оприлюднено | 16.02.2022 |
Номер документу | 103282627 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Зайцев Андрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні