Постанова

від 09.02.2022 по справі 520/6610/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

(додаткова)

09 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 520/6610/13-ц

провадження № 61-2402св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів : Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна ,

відповідачі : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватне підприємство Алекс 17-26 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_1 , ОСОБА_2

та приватного підприємства Алекс 17-26 про стягнення заборгованості

за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2013 року у складі судді Брайловської А. І.

та постанову Апеляційного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року

у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таваркіладзе О. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна (далі - ТОВ ОТП Факторинг Україна ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та приватного підприємства Алекс 17-26 (далі - ПП Алекс 17-26 ) про стягнення заборгованості

за кредитним договором.

Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня

2013 року позов ТОВ ОТП Факторинг Україна задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПП Алекс 17-26

на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна суму боргу за кредитним договором від 14 грудня 2007 року № CM-SME502/018/2007 у розмірі 228 352,74 доларів США, що еквівалентно 1 825 223,45 грн за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 07 травня 2013 року за 1 долар -

7,993 грн).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22 липня 2015 року поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня

2013 року. Заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21 вересня 2017 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2

та ПП Алекс 17-26 на рішення Київського районного суду м. Одеси

від 29 жовтня 2013 року закрито. Роз`яснено ОСОБА_2

та ПП Алекс 17-26 їх право на апеляційне оскарження заочного рішення

у разі залишення без задоволення їх заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2018 року заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ПП Алекс 17-26 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2013 року залишено без задоволення.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2013 року задоволено частково. Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2013 року змінено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно договору поруки від 30 квітня 2010 року № SR-SME502/018/2007/1, солідарно

з ОСОБА_1 та ПП Алекс 17-26 згідно договору поруки від 30 квітня 2010 року № SR-SME502/018/2007, на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна заборгованість за укладеним 14 грудня 2007 року між ЗАТ ОТП Банк

та ОСОБА_1 договором про надання кредитної лінії

№ СМ-SME 502/018/2007, у загальному розмірі - 1 061 254,59 грн,

що за офіційним курсом НБУ станом на 07 травня 2013 року 7,993 грн за один долар США) еквівалентно - 132 773,00 доларів США, і складається із: заборгованості за кредитом - 95 579,00 доларів США; заборгованості

за відсотками - 37 194,00 доларів США.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ТОВ ОТП Факторинг Україна відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 16 вересня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2013 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року

у частині вирішення позовних вимог ТОВ ОТП Факторинг Україна

до ОСОБА_2 скасовано.

У задоволенні позову ТОВ ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2013 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року

у частині суми заборгованості за кредитним договором від 14 грудня

2007 року, стягнутої солідарно із ОСОБА_1 та ПП Алекс 17-26

на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна змінено, визначено розмір заборгованості за кредитним договором від 14 грудня 2007 року

в сумі 95 579,00 доларів США (дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот сімдесят дев`ять доларів США) - заборгованості за кредитом, 1 056,85 доларів США (одну тисячу п`ятдесят шість доларів 85 центи) - заборгованості за відсотками

та 396,68 грн (триста дев`яносто шість грн 68 коп.) - пені.

Короткий зміст вимог заяви

У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2 , у якій він просить ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про стягнення на його користь судового збору, сплаченого за подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси

від 29 жовтня 2013 року, двох апеляційних скарг на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2013 року, а також судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2013 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд,

що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Якщо суд апеляційної інстанції чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Згідно з вимогами статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції зокрема складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

ОСОБА_2 звертаючись до Київського районного суду м. Одесі

за довіреністю від імені ОСОБА_1 із заявою про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2013 року сплатив від її імені судовий збір у розмірі 121,80 грн, що підтверджується квитанцією від 19 травня 2015 року № 210087691 (а. с. 148, т. 1).

При подачі у липні 2015 року апеляційної скарги на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2013 року,

ОСОБА_2 було сплачено судовий збір у розмірі 1 720,50 грн,

що підтверджується квитанцією від 31 липня 2015 року № 210096673

(а. с. 185, т. 1).

При подачі у січні 2018 року апеляційної скарги на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2013 року,

ОСОБА_2 було сплачено судовий збір у розмірі 5 161,50 грн,

що підтверджується квитанцією від 06 липня 2018 року № 0.0.1077525710.1 (а. с. 242-а, т. 1).

ОСОБА_2 при подачі касаційної скарги на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2013 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року сплатив судовий збір у розмірі 6 882,00 грн, що підтверджується квитанцією від 25 січня 2019 року № 49

(а. с. 81, т. 3).

Матеріали справи не містять належних доказів того, що при подачі у жовтні 2017 року ОСОБА_2 заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2013 року ним було сплачено судовий збір.

Крім того, сплачений ОСОБА_2 у травні 2015 року судовий збір

у розмірі 121,80 грн, ним було сплачено на підставі довіреності від імені

та в інтересах ОСОБА_1 .

У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення слід задовольнити частково.

Отже, з ТОВ ОТП Факторинг Україна на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 6 882,00 грн (1 720,50 грн + 5 161,50 грн) на відшкодування судового збору, сплаченого останнім за подання апеляційних скарг на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2013 року

та 6 882,00 грн - за подання касаційної скарги на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2013 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року. У задоволенні решти вимог заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та приватного підприємства Алекс 17-26 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2013 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна на користь ОСОБА_2 6 882,00 грн

на відшкодування судового збору, сплаченого останнім за подання апеляційних скарг на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси

від 29 жовтня 2013 року та 6 882,00 грн - за подання касаційної скарги

на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня

2013 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року. У задоволенні решти вимог заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович