Ухвала

від 27.06.2024 по справі 520/6610/13-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД МІСТАОДЕСИ

Справа № 520/6610/13-ц

Провадження № 6/947/394/24

УХВАЛА

27.06.2024

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.

за участю секретаря Торгонської В.О.,

за участю сторін по справі:

представника приватного виконавця Зауліної О.Г.,

боржника ОСОБА_1 ,

боржника ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі заяву приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси 17.06.2024 року надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , подана по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Алекс 17-26» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Подання державноговиконавця булообґрунтовано зпосиланням нате,що навиконанні уприватного виконавцявиконавчого округуОдеської областіКолечко ДмитраМиколайовича знаходитьсявиконавче провадження№63750164 з примусового виконаннявиконавчого листа № 520/6610/13-ц, виданого 23.11.2020 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у розмірі 95579,00 доларів США, заборгованості за відсотками в розмірі 1056,85 доларів США, пені у розмірі 396,68 грн.

Виконавче провадження було відкрито постановою від 26.11.2020 року, якою боржника зобов`язано податидекларацію про доходита майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Також приватним виконавцем 26.11.2020 року було винесено постанову про арешт коштів боржника.

Приватний виконавець у заяві зазначає, що також була винесена постанова про арешт майна боржника, якою було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно. Відомості про арешт рухомого та нерухомого майна боржника було внесено до відповідних державних реєстрів.

У ході перевірки майнового стану боржника було виявлено квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що була передана в іпотеку на підставі договору іпотеки.

Згідно відповіді МВС про наявність зареєстрованого за боржником транспортного засобу - за боржником виявлено зареєстрований транспортний засіб, а саме: MITSUBISHI LANCER, номерний знак: НОМЕР_1 , який 30.12.2020 року постановою приватного виконавця про розшук майна боржника автотранспорт, який належить боржнику, було оголошено у розшук.

Заявник вказує, що 24.02.2021 року на його адресу надійшла заява представника боржника ОСОБА_2 про ознайомлення з матеріалами ВП № 63750164 та того ж дня представнику була надана така можливість, про що наявна відповідна відмітка в матеріалах виконавчого провадження.

Того ж дня на адресу приватного виконавця надійшла заява представника боржника ОСОБА_2 про припинення розшуку транспортного засобу, а саме: MITSUBISHI LANCER, номерний знак: НОМЕР_1 та зняття арешту, у зв`язку з наявним рішенням по справі № 520/11833/15-ц Київського районного суду м. Одеси від 20.01.2016 року про визнання за ОСОБА_2 права власності на автомобіль марки MITSUBISHI LANCER, 2006 р.в., номерний знак: НОМЕР_1 та на 5/6 частин квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

05.03.2021 року приватним виконавцем надано відповідь на вищевказану заяву представника.

21.10.2021 року представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» Мамчур І.В. своєю заявою повідомив про оскарження заочного рішення від 20.01.2016 року по справі Ns520/11833/15-ц, виданого Київським районним судом м. Одеси, до Одеського апеляційного суду та просив продовжити проведення виконавчих дій за виконавчим документом.

Приватним виконавцемнадсилалась вимогавід 21.10.2021№ 63750164та згідно із якою боржника ОСОБА_1 було зобов`язано надати пояснення із приводу невиконання рішення суду, декларацію про доходи та майно, довідку про зареєстрованих осіб в за адресою: АДРЕСА_1 та копії технічних та правовстановлюючих документів на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , але законні вимоги приватного виконавця, що були перелічені вище, не були виконанні.

23.11.2021 року приватним виконавцем було проведено опис квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та складено відповідну постанову.

Приватним виконавцем надсилалась вимога від 22.02.2022 № 63750164 згідно із якою боржника ОСОБА_1 було зобов`язано надати безперешкодний доступ приватному виконавцю та супроводжуючим особам (представнику СОД, оцінювачу, стягувачу, понятим, тощо) до квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Приватний виконавець зазначає, що, станом на сьогодні, законом встановлена заборона щодо примусової реалізації квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповідей ПФУ та ДФС встановлено, що боржник ОСОБА_1 працевлаштована у ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_2 ).

У зв`язку з встановленим фактом приватним виконавцем не одноразово направлявся лист стягувачу у відповідності до ч. 1, 2 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» з пропозицією надати письмову заяву зі згодою на звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 , для погашення боргу за виконавчим листом по справі № 520/6610/13-ц, виданий Київським районним судом м. Одеси 23.11.2020 року. Станом на сьогодні письмова згода на звернення стягнення на заробітну плату боржника не надходила.

Приватним виконавцем надсилалась вимога від 21.05.2024 № 63750164, згідно із якою боржника було зобов`язано надати пояснення із приводу невиконання рішення суду, декларацію про доходи та манно та письмові пропозиції щодо видів манна, на яке слід звернути стягнення в першу чергу, але законні вимоги приватного виконавця, що були перелічені вище, не були виконанні.

Також приватним виконавцем отримано відповідь на запит № 205482909 від 21.05.2024 року до ДПС України щодо перетину боржником ОСОБА_1 державного кордону, згідно якої встановлено, що боржниця регулярно перетинає кордон України.

При цьому в період з 14.12.2020 року по 19.05.2024 року кореспондентом ОСОБА_2 по виконавчому листу № 520/6610/13-ц, виданому 23.11.2020 року сплачувались кошти за ОСОБА_1 в розмірах від 1,98 гри. до 19,01 грн. на загальну суму 181,49 грн., що свідчить про те, що боржниця та її чоловік діяли спільно недобросовісно, використовуючи поділ спільного манна подружжя для уникнення від сплати боргу за рішенням суду. Так, Постановою Одеського апеляційного суду по справі №520/11833/15-ц від 13.02.2023 було скасовано заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 січня 2016 року, на підставі якого чоловік боржниці намагався скасувати арешти у виконавчому провадженні.

Оскільки приватним виконавцем здійснено повну перевірку майнового стану боржника та за її результатами не виявлено майна та коштів, за рахунок яких можливо виконати рішення суду, ненадання боржником декларації, у якій, зокрема вказуються готівкові кошти та майно, що перебувають у інших осіб, але належить боржнику, подальше виконання рішення суду неможливо саме через перешкоджання боржником у його виконанні.

Таким чином, приватний виконавець у заяві посилається на те, що у добровільному порядку вимоги виконавчого документу боржником не виконано, рішення до теперішнього часу не виконано, боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходи щодо виконання рішення за рахунок належного їй майна і доходів.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу заяву приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24.06.2024 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за заявою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника. Призначено заяву приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

24.06.2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій вона виклала свої пояснення та зазначила, що з заявою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження її у праві виїзду за межі України вона не згодна, всі зазначені приватним виконавцем обставини у вказаній заяві не відповідають дійсності, вона щомісячно здійснювала сплату та за кордон виїжджала у зв`язку з військовим станом та обстрілами м. Одеси, крім того, що на території України, що за її межами вона добровільно виконувала рішення суду та сплачувала кошти щомісячно, зазначила, що не ухилялась і не ухиляється від виконання рішення суду, крім того виїжджаючи за межі України вона постійно поверталася до України, просила відмовити у задоволенні заяви приватного виконавця.

У судовому засіданні 27.06.2024 року представник приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича адвокат Зауліна Ольга Григорівна підтримала заяву приватного виконавця, просила її задовольнити.

У судовому засіданні 27.06.2024 року боржниця ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення заяви приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження її у праві виїзду за межі України, просила у її задоволенні відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, щона виконанніу приватноговиконавця виконавчогоокругу Одеськоїобласті КолечкоДмитра Миколайовичазнаходиться виконавчепровадження№ 63750164 з примусового виконаннявиконавчого листу № 520/6610/13-ц, виданого 23.11.2020 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у розмірі 95579,00 доларів США, заборгованості за відсотками в розмірі 1056,85 доларів США, пені у розмірі 396,68 грн.

26.11.2020 рокуприватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитром Миколайовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№ 63750164.

Згідно ч. 1ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Також приватним виконавцем 26.11.2020 року було винесено постанову про арешт коштів боржника.

Відповідно до ч. 5ст. 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У п. 9 ч. 3ст. 129Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування на всій території України у випадках, установлених міжнародними договорами, згода та обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, ратифікованоїЗаконом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції»(далі - Конвенція).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно зіст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Пунктом 19 ч. 2ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо.

Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Отже, поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини, непереборної сили, події тощо.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюєтьсяЗаконом України № 3857-ХІІ від 21.01.1994 року «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Положеннями ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо, зокрема, він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Відповідно дост. 33 Конституції Україникожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

З аналізу наведених норм вбачається, що обов`язковою підставою для задоволення судом подання/заяви державного/приватного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі Україниє ухиляння боржникавід виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, в інтересах національної чи громадської безпеки, з метою захисту прав і свобод інших осіб.

На підставі визначених у ч. 5ст.19Закону України«Про виконавчепровадження» обов`язків боржника можна зробити висновок, що поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, і коли виконати цей обов`язок не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Зокрема, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього з неповажних причин.

Сама по собі наявність суми заборгованості за виконавчим документом або відсутність дій стосовно добровільного погашення заборгованості не можуть свідчити про ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

За змістом статей12,81 ЦПК Україниобов`язок доказування факту ухилення боржника від виконання зобов`язань покладається, в даному випаду, на приватного виконавця, який звертається до суду із відповідним поданням.

Ухилення боржником від виконання зобов`язання за виконавчим провадженням, не є тотожним поняттю не виконання судового рішення.

Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачає, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом,які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами,визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Стаття 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України» встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема у випадках, якщо діють невиконані зобов`язання, покладені на нього судовим рішенням, до виконання останніх.

Згідно п. 8ст. 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України»встановлено, що запобігання та недопущення в`їзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України покладено на Державну прикордонну службу України.

Пункт 2Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів" від 24 березня 2008 р. № 261/2008, щодо врегулювання порядку виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов`язання було видано спільного листа Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27 травня 2008 р. № 25-32/463№ 25-5347, в якому зазначено, що наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, до того ж питання такого обмеження вирішується судом.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Слід зазначити, що право державного/приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникаєлише у разі ухилення боржника покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного/приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням/заявою про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Надані приватним виконавцем матеріали заяви містять фактичні дані щодо перебігу вчинених ним дій, проте не вбачається дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду, однак в матеріалах відсутнідокази на підтвердження вчинення боржником ОСОБА_1 саме умисних дій, спрямованих на приховання грошових коштів, рухомого та нерухомого майна, інших цінностей, а також про ухилення від виконання зобов`язань, покладених на неї приватним виконавцем у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду.

За розглядом заяви приватного виконавця судом встановлено, що до теперішнього часу заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 29.10.2013 року, на виконання якого 23.11.2020 року було видано виконавчий лист відносно боржника ОСОБА_1 , не є виконаним. Вимоги приватного виконавця, боржником не виконуються,проте в матеріалах відсутні докази про свідоме ухилення боржника від виконання зобов`язання.

За таких обставин заява приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича не містить жодних посилань на конкретні факти навмисного чи іншого свідомого невиконання обов`язку ОСОБА_1 та доказів на підтвердження цих фактів.

Водночас,Указом ПрезидентаУкраїни ЗеленськогоВ.О.№ 64/2022 від 24лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні»у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану"постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжується до теперішнього часу.

Указом ПрезидентаУкраїни від26липня 2023року №451/2023«Про Продовженнястроку діївоєнного станув Україні»щодо продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Таким чином, сама по собі наявність невиконання зобов`язання не є безумовною підставою для встановлення обмеження у праві виїзду, доведенню підлягає ухилення боржника від виконання.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 виїжджаючи за межі України постійно поверталася до України.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні подання, оскільки приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитром Миколайовичем та його представником не надано суду доказів щодо умисного ухилення боржницею ОСОБА_1 від виконання рішення суду.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника громадянки України ОСОБА_1 , до виконання зобов`язань, покладених на неї рішенням Київського районного суду м. Одеси по справі №520/6610/13-ц залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 03.07.2024 року.

Суддя Петренко В. С.