Ухвала

від 08.02.2022 по справі 922/4538/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

08 лютого 2022 року м. ХарківСправа № 922/4538/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО" про розподіл судових витрат (вх. 2040 від 28.01.2022) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО" до Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" про стягнення заборгованості за участю представників:

позивача - Першин В.В.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.01.2022 по справі № 922/4538/21 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО", вирішено стягнути з Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" (Україна, 61037, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ПЛЕХАНІВСЬКА, будинок 149, ідентифікаційний код особи 00131954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО" (Україна, 61037, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ПЛЕХАНІВСЬКА, будинок 126, офіс 429, ідентифікаційний код особи 39425391) заборгованість в розмірі 614431,20 грн та 9216,47 грн судового збору.

28.01.2022 через канцелярію господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО" надійшла заява (вх. № 2040) про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО" просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу, що були здійснені при розгляді справи у сумі 24000,00 грн. Подана позивачем заява з доданими до неї документами не містить доказів її направлення відповідачу.

Ухвалою від 31.01.2022 р. подану заяву було прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.02.2022 р. о 11:00.

08.02.2022 від відповідача надійшло клопотання про відмову в задоволенні вимог про розподіл судових витрат позивача (вх.2933), яке ґрунтується на тому, що позивачем не було виконано процесуального обов`язку з подання попереднього розрахунку судових витрат на правничу допомогу, не було подано докази на підтвердження суми судових витрат та не було направлено такі докази іншій стороні по справі.

В судове засідання 08.02.2022 з`явився представник позивача, який підтримав подану заяву про ухвалення додаткового рішення та надав для долучення до матеріалів справи копію договору б/н про надання послуг на професійну правничу допомогу від 01.11.2021.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив.

Розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО" про розподіл судових витрат (вх. 2040 від 28.01.2022) суд виходить з наступного.

Згідно з приписами пункту 2 частини 4 статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).

Відповідно до положень ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У положеннях Господарського процесуального кодексу України закріплено вимогу до кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (стаття 124 ГПК). Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення частин 5-7 статті 129 ГПК попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 124 ГПК у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже, наведена норма процесуального закону надає суду право у разі невиконання стороною обв`язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат позивачем у порядку, визначеному процесуальним законом, подано не було.

В позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО" зазначено, що позивач за попереднім (орієнтовним) розрахунком позивач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи витрати, які складаються лише з суми судового збору, який і було стягнуто судом з відповідача рішенням по суті справи.

Таким чином, позивач у першій заяві по суті справи не заявляв жодних витрат на правничу допомогу. Вперше позивачем було подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу лише 10.01.2022 (вх. 296, а.с. 77) і така заява не містила ні розрахунку судових витрат, ні доказів їх понесення.

Після ухвалення судового рішення, 28.01.2022 через канцелярію господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО" надійшла заява (вх. № 2040) про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО" просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу, що були здійснені при розгляді справи у сумі 24000,00 грн.

Тобто перший і остаточний розрахунок судових витрат на правничу допомогу позивачем було подано уже після ухвалення судового рішення, що є підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат у відповідності до ч. 2 ст. 124 ГПК України.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 9 статті 80 ГПК України, згідно з якими копії доказів (крім речових доказів), які подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відтак, оскільки склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, підлягає доведенню, порушення заявником свого процесуального обов`язку та ненаправлення іншій стороні копій доказів на підтвердження дійсності понесення на правничу допомогу витрат призводить до порушення принципу змагальності, неможливості іншим учасникам судового розгляду ознайомитись із їхнім змістом, позбавляє можливості надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку. При цьому, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Таким чином, неповідомлення заявником іншого учасника справи (відповідача) про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а також не направлення на його адресу документів на підтвердження відповідних вимог, позбавляє право сторони подати до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат відповідно до частин 5, 6 статті 126 ГПК.

Аналогічні висновки щодо вирішення питання про відсутність підстав для стягнення судових витрат були викладені Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду в постанові від 12.08.2019 у справі № 922/2821/18 та в постанові від 16.02.2021 у справі № 910/14138/18.

З урахуванням наведеного, а також положень статті 13 ГПК, за змістом якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, за якими учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом, і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу (вх. 2040 від 28.01.2022).

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України, протягом десяти днів з дня її прийняття.

Повний текст ухвали підписано 10.02.2022.

Суддя Л.С. Лаврова