Рішення

від 10.02.2022 по справі 927/1228/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

10 лютого 2022 року м. Чернігівсправа № 927/1228/21

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укроблінвестбуд» ,

код ЄДРПОУ 34853793, пр-т Перемоги, 58/22, м. Чернігів, 14017

Відповідач: Комунальне підприємство «Височанське» Височанської сільської ради,

код ЄДРПОУ 42229937, вул. Центральна, буд. 86, с. Високе, Ніжинський район, Чернігівська область, 16412

Предмет спору: про стягнення 44 607,18 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укроблінвестбуд» звернулось до суду з позовом до Комунального підприємства «Височанське» Височанської сільської ради, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 44 607,18 грн, з яких 32 640,93 грн боргу, 6678,42 грн пені, 979,23 грн - 3% річних та 4308,60 грн інфляційних втрат.

Процесуальні дії у справі.

У зв`язку з недодержанням позивачем вимог, викладених у ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 06.12.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з доданими до неї документами, зокрема доказами направлення її відповідачу та заява про залучення третьої особи до участі у справі.

Разом з заявою про усунення недоліків позивачем подано заяву про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Височанську сільську раду Ніжинського району Чернігівської області.

Ухвалою суду від 14.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укроблінвестбуд» про залучення Височанської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Також ухвалою від 14.12.2021 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:

- відповідачу - п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;

- позивачу - п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами;

- відповідачу - п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.

Копія ухвали суду від 14.12.2021 направлена відповідачу 15.12.2021 та отримана останнім 17.12.2021.

Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 04.01.2022.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов суду не надав.

Копія ухвали суду від 14.12.2022 отримана представником позивача особисто в приміщенні суду 23.12.2021.

Частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № 40/09-19 2019 року на розробку проектної документації в частині своєчасного та повного проведення розрахунків за вказаним договором.

Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень у встановлений строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Між КП «Височанське» Височанської сільської ради (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укроблінвестбуд» (далі - Виконавець) укладено договір № 40/09-19 на розробку проектної документації (далі - Договір № 40/09-19) (а.с. 27).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 40/09-19 замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконати роботи по розробці проектної документації «Капітальний ремонт нежитлової будівлі по вул. Центральна, 80 в с. Високе Борзнянського району Чернігівської області» з поданням та проходженням експертизи та здати їх результати замовнику, а замовник зобов`язується своєчасно прийняти та оплатити їх.

Згідно із п. 1.2 Договору № 40/09-19 строк виконання робіт за Договором - двадцять робочих днів з дня отримання вихідних даних на проектування від замовника.

Пунктом 2.1 Договору № 40/09-19 сторони визначили, що ціна Договору відповідно до розрахунку на проектні роботи виконавця (Додаток 1), що є невід`ємною частиною Договору, становить 72 640,93 грн, з урахуванням єдиного податку (5%) - 3317,66 грн.

Згідно Додатку № 1 до Договору № 40/09-19 «Розрахунок на проектні роботи «Капітальний ремонт нежитлової будівлі по вул. Центральна, 80 в с. Високе Борзнянського району Чернігівської області»» визначено, що вартість робіт складає 72 640,93 грн, в тому числі експертиза проектної документації - 2970,00 грн (а.с. 28).

Відповідно до п. 2.2 Договору № 40/09-19 оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця, в сумі визначеній п. 2.1 Договору, в наступному порядку: в строк 3-х банківських днів з дня підписання акту виконаних робіт.

Згідно із п. 2.3 Договору № 40/09-19 акт здавання-приймання виконаних робіт, є підтвердженням належного виконання умов договору та підставою для кінцевих взаєморозрахунків.

Пунктом 4.1 Договору № 40/09-19 сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором виконавець і замовник несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

Відповідно до п. 6.1 Договору № 40/09-19 Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині фінансових зобов`язань - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Від імені замовника Договір № 40/09-19 підписано начальником Прощенком О. В., від імені виконавця - директором Буштруком Г. С.

На вказаному договорі зазначено лише рік його підписання - 2019, проте відсутні число та місяць його підписання.

09.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укроблінвестбуд» (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СіверЕксперт» (далі - Виконавець) укладено Договір № 02/481/19 на виконання експертизи кошторисної документації проекту «Капітальний ремонт нежитлової будівлі по вул. Центральна, 80 в с. Високе Борзнянського району Чернігівської області» (далі - Договір № 02/481/19) (а.с. 36).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 02/481/19 замовник доручає виконавцю проведення експертизи кошторисної частини проекту «Капітальний ремонт нежитлової будівлі по вул. Центральна, 80 в с. Високе Борзнянського району Чернігівської області» .

Пунктом 2.2 Договору № 02/481/19 визначено, що вартість проведення експертизи виконавцем за цим Договором складає 2970,00 грн.

Відповідно до п. 2.3 Договору № 02/481/19 замовник у строк не більше п`яти календарних днів з дня підписання договору здійснює оплату виконавцю у розмірі 100 % вартості виконаних робіт за договором.

Згідно із п. 3.2.2 Договору № 02/481/19 виконавець зобов`язаний надати замовнику належним чином оформлений звіт відповідно до ДСТУ-Н Б А.2.2-10:2012 «Настанова з організації проведення експертизи проектної документації на будівництво» , затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.12.2012 № 646.

Пунктом 4.2 Договору № 02/481/19 сторони погодили, що відлік строку проведення експертизи починається з дати зарахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця і при умові надання виконавцю необхідних для проведення експертизи документів у повному обсязі.

Відповідно до п. 5.1, 5.3 Договору № 02/481/19 приймання замовником виконаних робіт за цим Договором оформляється актом виконаних робіт. Оформлений звіт є документом, який підтверджує виконання робіт та оплати виконавцем за цим Договором.

ТОВ «СіверЕксперт» виставлено позивачу рахунок - фактуру № СФ-0000516 від 09.09.2019 на оплату експертизи кошторисної документації на суму 2970,00 грн.

30.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укроблінвестбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СіверЕксперт» підписано акт № ОУ-000451 здачі-прийняття робіт по експертизі кошторисної документації «Капітальний ремонт нежитлової будівлі по вул. Центральна, 80 в с. Високе Борзнянського району Чернігівської області» вартістю 2970,00 грн (а.с. 39).

21.10.2019 ТОВ «СіверЕксперт» затверджено Експертний звіт № 02/481/19 щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом «Капітальний ремонт нежитлової будівлі по вул. Центральна, 80 в с. Високе Борзнянського району Чернігівської області» . За результатами розгляду кошторисної документації, встановлено, що зазначена документація, яка враховує обсяги робіт, передбачені робочим проектом, складена відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1-2013 «Правила визначення вартості будівництва» (а.с. 40).

Сторонами по Договору № 40/09-19 підписано акт № 1 здачі-прийняття виконаних проектних робіт, згідно якого проектна документація відповідно Договору № 40/09-19 на робочий проект «Капітальний ремонт нежитлової будівлі по вул. Центральна, 80 в с. Високе Борзнянського району Чернігівської області» відповідає завданню на проектування, технічним умовам та оформлена у належному порядку. Загальна вартість 72 640,93 грн (а.с. 29).

Від імені замовника акт № 1 підписано Прощенком О. В., від імені виконавця -Буштруком Г. С.

На вказаному акті зазначено лише рік його підписання - 2019, проте відсутні число та місяць його підписання.

У позовній заяві позивач зазначає, що проектну документацію на виконання умов Договору № 40/09-19 позивачем передано відповідачу 07.10.2019 та акт підписано сторонами - 07.10.2019.

На підтвердження передачі відповідачу проектної документації позивачем надано наказ № 79-в від 04.10.2019, згідно якого директор ТОВ Укроблінвестбуд» Буштрук Г.С. 07.10.2019 відбув у відрядження на один календарний день до КП «Височанське» до с. Високе Борзнянського району Чернігівської області для передання замовнику проектної документації (а.с. 67).

Позивачем надано картку рахунку 361 за вересень 2019 року - грудень 2021 року, згідно якої зазначено про часткову оплату послуг по Договору № 40/09-19 в сумі 40 000,00 грн.

11.11.2021 представником позивача - адвокатом Ясинчук І. Г. направлено адвокатський запит № 1/11-21 відповідачу по справі щодо надання інформації щодо дати підписання сторонами Договору на розробку проектної документації № 40/09-19 та дати підписання акту № 1 здачі-прийняття виконаних проектних робіт за Договором 40/09-19. Додано докази направлення відповідачу.

У відповіді на адвокатський запит відповідач повідомив, що дата підписання договору та акту виконаних робіт не вказана.

Позивач звернувся 23.11.2021 до відповідача з претензією № 1 про сплату заборгованості за виконані роботи по розробці проектної документації в сумі 32 640,93 грн та 12 709,40 грн штрафних санкцій. Повідомив, що в разі несплати буде змушений звернутися з позовом до суду. Надано докази направлення претензії відповідачу.

Відповідач відповіді на претензію та доказів оплати не надав.

Доказів оплати позивачу коштів за виконані роботи по розробці проектної документації відповідач суду не надав.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у розмірі 32 640,93 грн, а тому позивачем також нараховано та заявлено до стягнення 6678,42 грн пені, 979,23 грн - 3% річних та 4308,60 інфляційних втрат.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зі змісту укладеного між сторонами договору № 40/09-19 вбачається, що цей договір за своєю правовою природою є договором підряду.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо заявленої до стягнення суми основної заборгованості.

Проаналізувавши умови Договору № 40/09-19 та Договору 02/481/19, якими обумовлено один і той самий об`єкт, вартість експертизи проектної документації, місце укладення вказаних Договорів, мету, для досягнення якої їх було укладено, суд погоджується з твердженнями позивача та доходить висновку про достатню вірогідність досягнення домовленостей в один і той самий день - 09.09.2019.

Як вбачається з умов п. 1.1 Договору № 40/09-19 та Додатку № 1 до Договору № 40/09-19 сторони обумовили виконання відповідачем робіт по розробці проектної документації «Капітальний ремонт нежитлової будівлі по вул. Центральна, 80 в с. Високе Борзнянського району Чернігівської області» з поданням та проходженням експертизи.

Підписаний сторонами акт № 1 здачі-прийняття виконаних проектних робіт, датований 2019 роком, містить загальну вартість робіт в сумі 72 640,93 грн, яка включає в себе проведення експертизи - 2970,00 грн.

Відповідно до п. 1.2, 3.2.2, 5.3 Договору № 02/481/19 предметом договору є складання письмового експертного звіту за результатами проведення експертизи кошторисної частини проекту «Капітальний ремонт нежитлової будівлі по вул. Центральна, 80 в с. Високе Борзнянського району Чернігівської області» , який надається належним чином оформленим замовнику та є документом, що підтверджує виконання робіт та оплату виконавцем за цим Договором.

Акт № ОУ- 000451 здачі-прийняття робіт по експертизі кошторисної документації «Капітальний ремонт нежитлової будівлі по вул. Центральна, 80 в с. Високе Борзнянського району Чернігівської області» по договору № 02/481/19 від 09.09.2019 вартістю 2970,00 грн, підписаний позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «СіверЕксперт» 30.09.2019.

Однак, як вбачається з матеріалів справи Експертний звіт № 02/481/19 щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом «Капітальний ремонт нежитлової будівлі по вул. Центральна, 80 в с. Високе Борзнянського району Чернігівської області» складено 21.10.2019.

Отже, досягнення результату за Договором № 02/481/19 та складання належним чином оформленої експертної документації здійснено лише 21.10.2019, тобто акт № ОУ- 000451 здачі-прийняття робіт від 30.09.2019 не відповідає фактичним обставинам здійснення господарської операції в обумовленому Договором № 02/481/19 об`ємі.

Таким чином, виконання робіт по Договору № 40/09-19 у повному обсязі не могло бути здійснено раніше ніж 21.10.2019, що спростовує доводи позивача про передачу проектної документації відповідачу та складання сторонами акту № 1 здачі-прийняття виконаних робіт - 07.10.2019.

Доводи позивача про направлення директора ТОВ «Укроблінвестбуд» Буштрук Г. С. 07.10.2019 у відрядження на один календарний день до КП «Височанське» до с. Високе Борзнянського району Чернігівської області для передання замовнику проектної документації не підтверджує факт належної передачі та прийняття відповідачем проектної документації, підписання відповідачем акта № 1 здачі-прийняття виконаних проектних робіт саме 07.10.2019.

Інші бухгалтерські документи (акт звірки, картка рахунку 361) складені і підписані позивачем одноосібно, позивач є зацікавленою особою, а тому не вважаються належними та вірогідними доказами.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Положеннями ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, вказані документи не є первинними документами відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , а лише документами внутрішнього бухгалтерського обліку позивача.

Позивач надав суду роздруківки електронного листування, яке велось між представниками позивача та відповідача.

З вказаного листування неможливо достовірно встановити, які саме документи були передані та підписувались сторонами, так само як і відношення цього листування саме до спірних, а не до інших взаємовідносин сторін. Крім того, листування велось з електронних адрес, які не зазначено в Договорі № 40/09-19, та неможливо встановити кому вони належать.

Статтею 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, що використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Позивач не надав доказів, що ним на електронну адресу відповідача були направлені документи з накладенням на них електронного підпису.

За таких обставин, суд доходить висновку, що роздруківка електронного листування не є належним і допустимим доказом.

Відповідно до приписів ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Передбачивши право учасникам спору на подання своїх доводів та підтверджуючих певні обставини доказів, законодавець встановлює й процесуальні обов`язки таких учасників шляхом визначення певного процесуального порядку реалізації відповідних прав, у разі недотримання яких без поважних причин настають відповідні негативні наслідки для такого учасника у вигляді неприйняття судом його аргументів, оскільки неподання відповідних доказів найчастіше пояснюється неналежною підготовкою сторони до розгляду справи.

Вичерпний перелік підстав звільнення від доказування закріплює ст. 75 ГПК України.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Позивачем не доведено належними доказами дати підписання акту № 1 здачі-прийняття виконаних проектних робіт.

З огляду на те, що акт № 1 здачі-прийняття виконаних проектних робіт містить лише рік його підписання - 2019, проте відсутні число та місяць його підписання, вірогідним можна вважати лише рік, коли досягнуто обумовленого результату.

Одночасно, судом приймається до уваги термін дії Договору № 40/09-19 до 31.12.2019.

Таким чином, суд вважає найбільш вірогідною датою виконання зобов`язання позивача саме в обумовленому спірним договором об`ємі, що за наведених обставин у їх сукупності має бути найбільш несприятливою для позивача, та з якою слід пов`язувати виникнення грошового зобов`язання у відповідача, - 31 грудня 2019 року.

Відповідно до умов п. 2.2 Договору № 40/09-19 оплата робіт здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця в строк 3-х банківських днів з дня підписання акту виконаних робіт, тобто виконання робіт у повному обсязі, в тому числі з наданням експертного звіту.

Позивачем не доведено належними доказами обставин, з якими пов`язано виникнення у відповідача грошового зобов`язання після передачі останньому проектної документації у повному обсязі, в тому числі з експертним звітом, і саме датою передачі 07.10.2019 .

Таким чином, виконання відповідачем зобов`язання по оплаті виконаних робіт по розробці проектної документації, з урахуванням п. 2.2 Договору № 40/09-19, повинно було здійснено у строк не пізніше 08.01.2020. Прострочення виконання відповідачем зобов`язань починається з 09.01.2020.

Відповідач оплату виконаних робіт в повному обсязі не здійснив.

У позовній заяві позивач зазначив, що відповідач не виконав своїх зобов`язань з повної оплати виконаних робіт, залишилась не сплаченою сума 32 640,93 грн.

Однак доказів сплати відповідачем коштів у розмірі 40 000,00 грн позивач суду не надав.

За приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За таких обставин, суд вважає, що заявлення до стягнення меншої суми (на 40000,00грн) ніж тієї, що є предметом спірного договору та підтверджується наданими доказами (72 640,93 грн) є диспозитивним правом позивача і не тягне за собою жодних негативних наслідків для відповідача.

Таким чином, суд доходить висновку про необхідність врахування наведених позивачем обставин щодо зменшення боргу на суму 40 000,00 грн.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав та не сплатив виконані позивачем роботи по розробці проектної документації у повному обсязі, у визначений умовами Договору термін, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 32 640,93 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявленої до стягнення пені.

За порушення строків оплати виконаних робіт позивач нарахував та заявив до стягнення на підставі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» 6678,42 грн пені, яка розрахована у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення оплати виконаних робіт, з яких допущено прострочення виконання, за період з 10.10.2019 по 18.10.2020.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Зі ст. 230 Господарського кодексу України випливає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.1 Договору № 40/09-19 сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором виконавець і замовник несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

Як встановлено судом, сторонами не було визначено умовами Договору № 40/09-19 штрафної санкції у вигляді пені за порушення замовником виконання зобов`язання щодо несвоєчасної оплати виконаних робіт.

Враховуючи, що між сторонами у спірних правовідносинах не укладався відповідний письмовий правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання відповідачем у вигляді пені за несвоєчасне виконання зобов`язання по оплаті виконаних робіт, суд доходить висновку про відсутність підстав для її нарахування та стягнення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 904/2158/18.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Позивач також просить стягнути з відповідача 979,23 грн - 3% річних за 365 днів та 4308,60 інфляційних втрат за період з листопада 2019 року по жовтень 2021 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку 3 % річних, дійшов висновку про неправильне їх нарахування, з огляду на наступне.

Враховуючи викладені вище висновки суду, прострочення виконання зобов`язання по оплаті виконаних робіт починається з 09.01.2020, а не з 10.10.2019, як визначено позивачем початковою датою нарахування 3 % річних.

Таким чином, нарахування на суму заборгованості 3 % річних повинно здійснюватися з 09.01.2020 по 07.01.2021, оскільки позивач здійснює нарахування за 365 днів.

Також позивачем при нарахуванні 3 % річних не враховано кількість днів у 2020 році, застосовано 365 днів, замість 366 днів.

За перерахунком суду, розмір 3 % річних, з урахуванням визначеного судом періоду, становить 976,60 грн, а отже є меншим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем, відтак позовні вимоги у частині стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню у зазначеному судом розмірі.

Позивач здійснив нарахування інфляційних втрат за листопад 2019 року по жовтень 2021 року на суму 32 640,93 грн. Разом з тим, грудень 2019 року, лютий 2020 року, липень-серпень 2020 року, серпень 2021 року, в яких мала місце дефляція (99,80; 99,70; 99,40; 99,80; 99,80) позивачем в розрахунок не включено.

Враховуючи викладені вище висновки суду, прострочення виконання зобов`язання по оплаті виконаних робіт починається з 09.01.2020, а не з 10.10.2019, як визначено позивачем у позовній заяві.

Таким чином, нарахування інфляційних втрат повинно здійснюватися з січня 2020 року по жовтень 2021 року.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перерахований судом розмір інфляційних втрат, з урахування визначеного судом періоду, є більшим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем.

За приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог та не може самостійно змінювати предмет позову в частині ціни позову, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі, тобто у розмірі 4308,60 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню у розмірі 4308,60 грн.

Висновки суду.

Відповідно до приписів ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші пояснення учасника справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач за подання позовної заяви сплатив 2270 грн судового збору.

Отже, розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача в частині задоволених позовних вимог, становить 1930,01 грн.

Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Позивачем у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у розмірі 12 500,00 грн.

Як докази витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: копію договору про надання правничої допомоги № 5 від 10.11.2021, укладений з адвокатом Ясинчук І. Г. та позивачем (далі - Договір); копію додаткової угоди № 1 від 10.11.2021 до Договору (далі - Додаткова угода № 1); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН № 000492 від 28.09.2018, виданого Ясинчук І. Г.; ордер на надання правової допомоги від 01.12.2021 серія ЧН № 082948 на ім`я адвоката Ясинчук І. Г., копі. платіжного доручення № 1439 від 15.11.2021 на суму 2500,00 грн з призначенням платежу «оплата за надання правової допомоги згідно Договору про надання правничої допомоги № 5 від 10.11.2021» та копію платіжного доручення № 1463 від 30.11.2021 на суму 10 000,00 грн з призначенням платежу «оплата за надання правової допомоги згідно Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 5 від 10.11.2021» .

Згідно з п. 1.1 Договору клієнт доручає, а адвокат Ясинчук І. Г. приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правничу допомогу щодо стягнення заборгованості за договором № 40/09-19 від 2019 року з Комунального підприємства «Височанське» Височанської сільської ради, а саме: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства та інше.

Відповідно до п. 3.1 Договору розмір, порядок сплати грошових коштів (гонорару) за надані послуги Адвокатом визначаються у Додаткових угодах, які є невід`ємною частиною Договору.

Згідно п. 2 Додаткової угоди № 1 до Договору вартість послуг з правничої допомоги в господарському суді Чернігівської області складає 12 500,00 грн і включає:

1. Ознайомлення з документами по договору з КП «Височанське» Височанської сільської ради № 40/09-19 від 2019 р. - 500,00 грн.

2. Правова консультація щодо порядку стягнення заборгованості - 500,00 грн.

3. Підготовка і направлення поштою адвокатського запиту КП «Височанське» Височанської сільської ради - 1500,00 грн.

4. Підготовка і направлення поштою претензії КП «Височанське» Височанської сільської ради - 1500,00 грн.

5. Складання позовної заяви з розрахунком штрафних санкцій до господарського суду Чернігівської області про стягнення заборгованості з КП «Височанське» - 4000,00 грн.

6. Підготовка і направлення поштою позовних матеріалів - 1500,00 грн.

7. Правовий супровід судової справи в господарському суді Чернігівської області, підготовка клопотань, відповіді на відзив, участь в судових засіданнях - 3000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 Додаткової угоди № 1 до Договору розрахунок з адвокатом здійснюється у формі 100 % передоплати готівковими коштами у гривнях України.

Пунктом 5.1 Додаткової угоди № 1 до Договору передбачено, що послуги вважаються наданими після підписання акту прийому-передачі, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності).

Позивачем акту прийому-передачі послуг з правничої допомоги, підписаного сторонами по Договору про надання правничої допомоги, суду не надано.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в додатковій постанові від 06.02.2020 у справі № 916/1830/19, підставою оплати наданої правничої допомоги клієнту за умовами договору є фактичне її надання, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону наданих послуг, їх справжність, економічну вигоду й ділову мету. Без цього неможливо перевірити факт надання правової допомоги та встановити обґрунтованість і правомірність її оплати.

Оскільки позивачем не надано акту прийому-передачі послуг, підписаного сторонами по Договору про надання правничої допомоги № 5 від 10.11.2021 та Додатковій угоді № 1 до Договору від 10.11.2021, не підтверджено належними доказами виконані адвокатом роботи та здійснені ним витрати, необхідні для надання правничої допомоги, суд не вбачає підстав при ухваленні цього рішення для стягнення судових витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. 14, 73-80, 86, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Височанське» Височанської сільської ради (код ЄДРПОУ 42229937, вул. Центральна, буд. 86, с. Високе, Ніжинський район, Чернігівська область, 16412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укроблінвестбуд» (код ЄДРПОУ 34853793, пр-т Перемоги, 58/22, м. Чернігів, 14017) 32 640,93 грн заборгованості, 976,60 грн - 3% річних, 4308,60 грн інфляційних втрат, 1930,01 грн витрат зі сплати судового збору.

3. У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун