КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 лютого 2022 року № 320/9108/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до гр. ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ ТАМ Ю ТА В ПЕКЛО , про припинення права на виконання будівельних робіт,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовом, у якому просить припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Реконструкція нежитлових приміщень з №7 по №24, дві вітрини (в літ.А) на вул. Михайла Бойчука, буд.34 у Печерському районі м. Києва від 10.11.2021 №КВ051201109170 та скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт: Реконструкція нежитлових приміщень з №7 по №24, дві вітрини (в літ.А) на вул. Михайла Бойчука, буд.34 у Печерському районі м. Києва від 02.04.2021 №КВ101210329315.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.11.2020 у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Реєстр будівельної діяльності) за №КВ051201109170 зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Реконструкція нежитлових приміщень з №7 по №24, дві вітрини (в літ.А) на АДРЕСА_1 ; 02.04.2021 в Реєстрі будівельної діяльності за №КВ101210329315 зареєстрована декларація про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Реконструкція нежитлових приміщень з №7 по №24, дві вітрини (в літ.А) на АДРЕСА_1 .
Позивач під час проведення позапланової перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, 28.05.2021 запросив з необхідними документами суб`єктів містобудування, проте вони не з`явились і документів не надали.
Також позивач зазначив, що 27.04.2021 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КВ101210329315 відповідачем незаконно змінена загальна площа 348,8 кв.м. на загальну площу 833,5 кв.м. Вважає, що оскільки громадянин ОСОБА_1 нежитловими приміщеннями загальною площею 833,5 кв.м. на момент подачі повідомлення/декларації не володів, замовником проекту реконструкції він бути не може. При цьому позивач вказує на порушення відповідачем вимог законодавства при розробці проектної документації з реконструкції нежитлових приміщень та недостовірність даних про їх площу, вважає об`єкт реконструкції відповідача самочинним будівництвом.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти задоволення позову з огляду на безпідставність і необґрунтованість позовних вимог. Зазначив, що за власний рахунок провів ремонтно-будівельні роботи з реконструкції нежитлових приміщень з №7 по №24, дві вітрини (в літ. А) в будинку АДРЕСА_1 та у відповідності до вимог чинного законодавства України законно набув права власності на них. Вказує, що будівельні роботи здійснювалися ним з дотриманням вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за належно затвердженим проєктом. Площа об`єкта реконструкції у будівельній документації зазначалася ним проєктна.
Ремонтно-будівельні роботи відповідач здійснював в інтересах інших мешканців будинку та завчасно погоджував їх проведення з комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва (лист від 01.09.2020 №432-3564). Відповідач стверджує, що під час реконструкції не приєднував жодних приміщень, які б мали правовий статус ДОПОМІЖНИХ , оскільки їх не існувало, а площа належних йому нежитлових приміщень з №7 по №24, дві вітрини (в літ. А) в будинку АДРЕСА_1 збільшилася внаслідок проведення передбаченої ДБН А.2.2-3:2014 реконструкції за рахунок створення ним нових нежитлових приміщень. За наданим кошторисом на проведення реконструкції відповідачем витрачені кошти на загальну суму 31737370 грн.
За весь час виконання будівельних робіт аж до їх завершення позивач не надсилав повідомлення про необхідність проведення перевірки, акту чи припису щодо виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудування та будівельних норм.
Також відповідач зазначає, що позивачем порушено порядок проведення та фіксації позапланової перевірки прийнятого в експлуатацію об`єкта реконструкції та вказує на протиправність дій позивача щодо віднесення об`єкту реконструкції до самочинного будівництва. Крім цього, позивач подав безпідставний позов у інтересах комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва (код ЄДРПОУ - 35692211) для незаконного впливу на Печерський районний суд міста Києва, де 05.02.2021 відкрито провадження №2-6702/21 у цивільній справі №757/48134/20ц за позовом цього комунального підприємства до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (код ЄДРПОУ - 40224921), про зобов`язання вчинити певні дії, а саме: зобов`язати відповідача власними силами та за власні кошти відновити нежитлові приміщення №7-24 на АДРЕСА_1 у початковий стан шляхом відновлення несучих конструкцій, повернення підвальних приміщень у початковий стан та приведення водостічних труб в належний стан згідно технічної документації.
Третя особа ТОВ ТАМ Ю ТА В ПЕКЛО , заперечуючи проти задоволення позовних вимог, стверджує, що зміна геометричних розмірів об`єкту реконструкції допускається згідно ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , що відповідає діючим стандартам в містобудівній галузі. Необхідність збільшення площі реконструкції цокольного приміщення за адресою АДРЕСА_1 до 833,5 кв.м. було обумовлено:
1) необхідністю влаштування дренажної системи задля недопущення підмиву конструктивних елементів будівлі ґрунтовими водами з подальшим руйнуванням несучих стін і небезпекою обвалу будинку в цілому, що несе загрозу життю і здоров`ю всіх мешканців зазначеної будівлі. Необхідність влаштування нової дренажної системи зазначена в вихідних даних для проектування, а саме: в Технічному висновку про стан конструкції будівлі по АДРЕСА_1 , що виконаний Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ в січні 1996 року. Проектантом було враховано звернення Замовника в КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва та лист згоду зазначеного КП на проведення робіт по влаштуванню дренажної системи. Також зазначає, що згідно ДБН В.1.2-14:2018 при проектуванні реконструкції та визначені площі реконструкції проектант в першу чергу зобов`язаний враховувати ризики для життя і здоров`я громадян, вжити заходів для запобігання можливим небезпекам. У даному випадку цього неможливо було досягнути без збільшення площі реконструкції, так як елементи дренажної системи виходять за межі периметру, визначеного в технічному паспорті від 14.11.2019, а неорганізація зазначеної системи несла ризики для життя та здоров`я всіх мешканців будинку;
2) проектом передбачені заходи щодо захисту несучих елементів будівлі від негативного впливу ґрунтових вод. Підтоплення несучих конструкцій будівлі ґрунтовими та стічними водами підтверджені передпроектними дослідженнями - Технічним звітом Капітальний ремонт нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1 , що розроблений ФОП ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця серія АР №008637) та Звітом за результатами обстеження технічного стану конструкцій частини нежитлових приміщень цокольного поверху в ділянці будівлі, що розташована на АДРЕСА_1 , виконаного експертом Пашківським Д.П., кваліфікаційний сертифікат серія АЕ №005490. Відповідно проектом передбачено - очищення несучих конструкцій підтопленої частини будівлі від суміші ґрунту, будівельного сміття, каналізаційних стоків від зруйнованих комунікацій та осушення периметру від ґрунтових вод з послідуючим доступом до аварійних комунікацій з метою їх заміни, що призвело до організації нових приміщень в межах периметру будівлі;
3) проектом передбачена необхідність доступу до нових приміщень, які виникли за рахунок вибору суміші ґрунту та будівельного сміття з метою обслуговування замінених комунікацій та забезпечення поточної експлуатації дренажної системи (обслуговування та підтримку працездатності дренажних насосів, обслуговування дренажних колодязів, чистку та підтримку прохідності дренажних труб і недопущення їх подальшої замуленості). Проектом передбачено об`єднання новостворених приміщень з цокольними приміщеннями замовника у зв`язку з технічною відсутністю інших доступів та необхідністю введення в експлуатацію приміщення з новими інженерними комунікаціями та дренажними системами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
На підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що 06.11.2020 (вх. № 073/09/01-С-0611/11) до Департаменту подано замовником будівництва ОСОБА_1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) Реконструкція нежитлових приміщень з № 7 по № 24, дві вітрини (в літ. А) на АДРЕСА_1 .
Перевіривши повноту даних та за відсутності блокуючих критеріїв, передбачених експериментальним проектом, посадовою особою Департаменту 10.11.2020 внесено запис до Реєстру щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) Реконструкція нежитлових приміщень з № 7 по № 24, дві вітрини (в літ. А) на АДРЕСА_1 та присвоєно унікальний реєстраційний номер № КВ 051201109170.
Замовником будівництва ОСОБА_1 у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 10.11.2020 № КВ 051201109170 наведено дані, зокрема, проєктна документація, розроблена ТОВ Творча архітектурна майстерня Юлії та Вячеслава Пекло під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_3 та затверджена замовником ОСОБА_1 .
Відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд, визначено ОСОБА_3 . Особою, відповідальною за проведення технічного нагляду, визначено ОСОБА_4 .
До Департаменту 26.03.2021 (вх. № 073/09/01-С-2603/7) надійшла подана замовником будівництва, ОСОБА_1 , декларація про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) Реконструкція нежитлових приміщень з № 7 по № 24, дві вітрини (в літ. А) на АДРЕСА_1 .
Перевіривши повноту даних та за відсутності блокуючих критеріїв посадовою особою Департаменту 02.04.2021 внесено запис до Реєстру щодо реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) Реконструкція нежитлових приміщень з № 7 по № 24, дві вітрини (в літ. А) на АДРЕСА_1 та присвоєно унікальний реєстраційний номер № КВ 101210329315.
Замовником будівництва ОСОБА_1 у декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 02.04.2021 № КВ 101210329315 наведено дані, зокрема, що проектна документація розроблена ТОВ Творча архітектурна майстерня Юлії та Вячеслава Пекло під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_3 , замовником - ОСОБА_1 , відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд, визначено ОСОБА_3 , особою, відповідальною за проведення технічного нагляду - ОСОБА_4 , загальна площа об`єкта відповідно до проектної документації - 833,5 кв. м; земельна ділянка згідно частини четвертої статті 34 Закону № 3038-VI від 17.02.2011, реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Позивачем у зв`язку необхідністю проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, здійснено заходи державного архітектурно-будівельного контролю з метою проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті Реконструкція нежитлових приміщень з № 7 по № 24, дві вітрини (в літ. А) на АДРЕСА_1 .
Позивачем розміщено на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва за вказаною адресою.
Позивачем під час виїзду на місце 27.05.2021 з метою проведення перевірки, було встановлено, що уповноважені особи суб`єкта містобудування на об`єкті будівництва були відсутні, що унеможливило проведення перевірки.
Позивачем листом від 28.05.2021 № 073-4540 запропоновано відповідачу з`явитися до Департаменту з необхідними для проведення перевірки документами, однак відповідач не з`явився, документів не надав.
У зв`язку з цим позивач листом від 28.05.2021 № 073-4541 звернувся до КП Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації з проханням надати усі наявні креслення з експлікацією площ приміщень по АДРЕСА_1 .
КП Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації листом від 03.06.2021 № 062/14-6771 надано план цокольного поверху, де у нежитлових приміщеннях з № 7 по № 24 загальною площею 317,1 кв м наявна одна вхідна група.
Відповідно до Інформаційної довідки нежитлові приміщення цокольного поверху з № 7 по № 24, дві вітрини (в літері А ) по АДРЕСА_1 , перебувають у власності ОСОБА_1 (розмір частки - 1).
Приватним нотаріусом Шкетовою О. П. на підставі декларації про готовність до експлуатації об`єкта № КВ 101210329315, 27.04.2021 змінено загальну площу - 348,8 кв. м на загальну площу - 833,5 кв. м.
Листом від 03.06.2021 № КО-7124 мешканці будинку по АДРЕСА_1 повідомили, що власник вказаних приміщень вчинив самовільне захоплення підвальних приміщень, які є спільним майном мешканців цього багатоквартирного будинку. Згоду власники квартир не надавали, погоджувальних документів не підписували.
На лист позивача від 07.06.2021 № 073-4859 КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва листом від 15.06.2021 № 432-2569 повідомило, що ОСОБА_1 до Комунального підприємства з приводу отримання згоди та проектні рішення щодо приєднання підвалу будинку в ході виконання ремонтно-будівельних робіт по реконструкції приміщень не звертався, протокольно засвідченої згоди мешканців на виконання обумовлених робіт не надавав.
Листом від 29.06.2021 № 432-2776 КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва повідомило позивача, що ОСОБА_1 , проводячи реконструкцію в нежитлових приміщеннях цокольного поверху загальною площею 348,8 кв. м, самовільно здійснив захоплення підвальних приміщень житлового будинку з додатковим влаштуванням чотирьох вхідних груп з порушенням цілісності несучих конструкцій будинку.
Позивач, вважаючи, що відповідач не володів на законних підставах нежитловими приміщеннями з № 7 по № 24, дві вітрини (в літ. А) загальною площею 833,5 кв. м. на момент подачі повідомлення/декларації, а тому відповідно не міг бути замовником їх реконструкції та не міг затверджувати проектну документацію, звернувся до суду за захистом прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає таке.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України від 17 лютого 2011 року №3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон №3038-VI), а правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності, формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначені Законом України від 20 травня 1999 року №687-XIV Про архітектурну діяльність (далі - Закон №687-XIV).
Відповідно до вимог ст.1 Закону №687-XIV архітектурна діяльність визначається як діяльність по створенню об`єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування, забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.
Згідно вимог ст.7 Закону №687-XIV проект об`єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов`язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
За правилом, закріпленим у ч.6 ст.31 Закону№3038-VI та ч.3 ст.7 Закону №687-XIV, проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами. Забороняється вимагати від замовників рішення архітектурно-містобудівної ради для подальшого розгляду і погодження проектної документації.
Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 (далі - наказ Мінрегіонбуду №45) п.18 встановлює, що проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.
Відповідно до вимог пп.3.2 п.3 Державних будівельних норм України Склад та зміст проектної документації на будівництво ДБН А.2.2-3:2014 поняття реконструкція визначено складовою поняття будівництво , а пп.3.21 цього пункту встановлено, що реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності) .
Проект реконструкції нежитлових приміщень з №7 по №24 дві вітрини (в літ. А) на вул. Михайла Бойчука, 34 у Печерському районі м. Києва на замовлення відповідача від 01.10.2020 розроблено головним архітектором проекту ОСОБА_3 , який має необхідний кваліфікаційний сертифікат серії АА №000256, виданий 23.07.2012 (наказ №06 від 11.10.2020 ТОВ Творча архітектурна майстерня Юлії та Вячеслава Пекло ) (код ЄДРПОУ - 34569111). Даний проект 06.11.2020 зареєстровано в Реєстрі будівельної діяльності за №073/09/01-С-0611/11 (код - PD01:8647-9142-4801-2803). Були враховані неодноразові звернення співвласників будинку з проханням провести негайний ремонт та відновлення конструктивних елементів і систем забезпечення будинку, постійні аварійні ситуації та відключення будинку від опалення і гарячого водопостачання в опалювальний період, а також наданий дозвіл відповідачу на самостійне та за його власний рахунок проведення таких ремонтних робіт, що підтверджується доказами: актом огляду цокольних та підвальних нежитлових приміщень, листом ОСОБА_1 до комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва від 20.07.2020 №4/32 та відповідь від 01.09.2020 №432-3564.
На виконання вимог п.21 наказу Мінрегіонбуду №45 перед затвердженням проекту відповідно до вимог ст. 31 Закону №3038-VI здійснена оцінка його впливу на довкілля та проведена експертиза. Відповідні звіти про проведення експертних досліджень складені експертом Пашківським Д.П., кваліфікаційний сертифікат серія АЕ №005490.
Відповідно до вимог ч.1 ст.34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1). За ч.2 ст.34 Закону №3038-VI зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. Крім цього, ч.4 ст.34 Закону №3038-VI визначає, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури може здійснюватися без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм та правил.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону №3038-VI право на виконання підготовчих робіт і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. За ч.2 цієї статті отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
Дане повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті реконструкції після перевірки відповідальними посадовими особами позивача 10.11.2020 зареєстровано за № КВ051201109170.
Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт передбачені вимоги як до повідомлення про початок виконання таких робіт, так і до декларації про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1) у відповідних додатках: додаток 21 постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (бланк повідомлення про початок виконання будівельних робіт) та додаток 3 до цього Порядку в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681 (бланк декларації про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1)) - передбачають зазначення площі об`єкта відповідно до проєктної документації.
Подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта реконструкції до експлуатації здійснювалися у відповідності з вимогами ст.ст.34, 36 та 39 Закону №3038-VI, а також Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 №747).
При цьому, прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації згідно вимог ч.4 ст.39 Закону №3038-VI здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня подання відповідних документів. Таким чином, вчинення реєстраційних дій щодо зазначених документів здійснено позивачем після перевірки достовірності та повноти наданих відомостей замовником будівництва.
Позивачем додано до позовної заяви лист комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації (код. ЄДРПОУ - 033599836) про те, що за адресою: АДРЕСА_1 станом на 02.08.2006 цокольний поверх літ. А у цьому житловому будинку мав загальну площу 482,8 кв.м. Разом з тим, відсутня інформація про наявність інших приміщень, у т.ч. нежитлових або допоміжних, підтверджена належними та допустимими доказами. Таким чином, суд приходить до висновку, що інших приміщень, окрім нежитлових, у цокольному поверсі літ. А цього будинку у встановленому законом порядку зареєстровано не було, а тому загальна площа нежитлових приміщень відповідача могла збільшитися виключно в результаті проведення їх реконструкції з утворенням нових приміщень.
Відповідно до затвердженої проектної документації площа нежитлових приміщень об`єкта реконструкції становить 833,5 кв.м., саме така площа і була вказана відповідачем у декларації про готовність об`єкта до його експлуатації.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 39 Закону №3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I - III категорій складності, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації (ч.5 ст.39 Закону №3038-VI).
Згідно вимог ч.9 ст. 39 Закону №3038-VI зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою, зокрема, для оформлення права власності на нього.
На замовлення відповідача експертом з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна ОСОБА_5 23.03.2021 надано технічний паспорт на групу нежитлових приміщень №№7-24 на АДРЕСА_1 . Після закінчення будівельних робіт 02.04.2021 відповідачем зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) - нежитлових приміщень №№7-24, дві вітрини (в літ. А) на вул. Михайла Бойчука, буд.34 у Печерському районі міста Києва після їх реконструкції №КВ 101210329315.
Право власності відповідача на об`єкт нерухомості - нежитлові приміщення №№7-24, дві вітрини (в літ. А) на АДРЕСА_1 оформлено 27.04.2021, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.04.2021 №254619971.
Повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність об`єкта реконструкції до експлуатації з 24.07.2021 вичерпали свою дію оформленням права власності на об`єкт реконструкції внаслідок його узаконення.
На час розгляду справи відповідач не має права власності на зазначений об`єкт нерухомості, оскільки 23.06.2021 відбулася його передача новому власнику - ТОВ СІМВАЛ , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.06.2021 №263097012.
Відповідачем надано Звіт обстеження технічного стану конструкцій цокольного поверху житлової будівлі по вул. Михайла Бойчука, 34 в Печерському районі м. Києва відповідального виконавця, доктора технічних наук, експерта з технічного обстеження будівель і споруд ОСОБА_6 (кваліфікаційний сертифікат АЕ №000540) з висновком про задовільний технічний стан і придатність для подальшої експлуатації конструктивних елементів цокольного та підвального поверхів зазначеної житлової будівлі. У висновку зазначається, що в результаті реконструкції за рахунок вибраного ґрунту, будівельного та іншого сміття були влаштовані додаткові приміщення з облаштуванням входів та вікон на цокольному поверсі та улаштування підвального (технічного) поверху, що надає доступ до інженерних трубопроводів для їх нагляду та обслуговування. При цьому основні несучі конструктивні елементи не були порушені. Інженерні трубопроводи були повністю замінені на нові. Виконані дренажні роботи дали можливість відвести ґрунтові води від будинку та забезпечити сухість внутрішніх приміщень підвалу. Виконані роботи по прокладанню електрокабеля та збільшенню потужності електричних мереж до 82 кВт в цих приміщеннях.
Згідно вимог ст.41 Закону №3038-VI та пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
Уніфіковану форму акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання підготовчих та будівельних робіт затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 №240, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 липня 2012 р. за № 1116/21428 (далі - наказ Мінрегіонбуду №240) - додаток №1. Цим же наказом Мінрегіонбуду №240 затверджені форми інших обов`язкових документів у сфері здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, включаючи форму направлення для проведення планового (позапланового) заходу - додаток 9 та форму припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - додаток 3.
Відповідно до вимог Порядку №553 під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки. Згідно з пунктом 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
Відповідно до пунктів 13, 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт. Разом з тим, позивач обов`язково передбаченого акту за результатами проведення ним позапланової перевірки не склав. Належних і допустимих доказів фіксації результатів проведення позапланової перевірки (протоколів, актів, приписів) до суду не надав.
Суд бере до уваги, що у постанові від 24.12.2019 у справі №822/716/16 Верховний Суд дійшов висновку, що факт проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил без присутності уповноваженої суб`єктом містобудування особи свідчить про допущення грубого, а не формального порушення ДАБІ порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Зокрема, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки. Вказаний правовий висновок також викладено у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №208/6557/16-а (2-а/208/219/16). На необхідності залучення саме суб`єкта містобудівної діяльності, який перевіряється, до участі у проведенні перевірки наголошено й у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 року у справі №822/714/16.
Законодавством регламентовано чітку та послідовну процедуру призначення і проведення позапланової перевірки органами державного архітектурно-будівельного контролю та порядок оформлення її результатів. При цьому, неухильне виконання вказаної процедури контролюючими органами є основною гарантією дотримання принципів державного архітектурно-будівельного контролю та забезпечення непорушності прав і законних інтересів суб`єктів господарювання, інтересів яких стосуються результати її проведення. В свою чергу, порушення процедури призначення та проведення перевірки призводить до відсутності її правових наслідків. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі №826/2076/15.
Такий висновок підтверджується висновками Європейського Суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) у рішенні від 20.10.2011 року у справі Рисовський проти України , в якому ЄСПЛ зазначено, що принцип належного урядування , зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.
Верховним Судом у постановах від 23.01.2018 року у справі №804/12558/14 та від 21.05.2020 року у справі №208/6557/16-а (2-а/208/219/16) вказано, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 26.02.2020 року у справі №826/7847/17, де зазначено, що нормами Закону №3038 та Порядку №553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що дії позивача з приводу проведення позапланової перевірки не відповідають вимогам Закону №3038-VI, Порядку №553, вчинені без дотримання законодавчо визначеної процедури призначення позапланової перевірки та оформлення її результатів, з порушенням принципу належного урядування, а отже, є протиправними.
Згідно вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ч.1 ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. За ч.2 цієї статті - обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Таким чином, акт технічного обстеження будинку, доданий позивачем до позовної заяви, складений з порушенням вимог законодавства та не може бути допустимим і достовірним доказом у цій справі.
Суд акцентує увагу, що пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) від 30.03.2012 №6 зазначається, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Будівництвом, яке здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил, вважається у тому числі будівництво, яке хоча і здійснюється за наявності проекту, але з порушенням державно-будівельних норм та санітарних правил, що загрожують життю та здоров`ю людини у разі невиконання приписів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо.
Верховний Суд у постанові від 11 листопада 2020 року у справі №640/10134/19 зазначив, що Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , зокрема, ст. 39-1, встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. При цьому недостовірні дані мають відповідати одній із таких умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом: об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проєкту або будівельного паспорта. Наявність інших недостовірних даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації.
Верховний Суд зазначив, що після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкта до експлуатації остання вичерпує свою дію фактом виконання та виключає можливість віднесення такого об`єкта до самочинного.
Таким чином, суд вважає неможливим віднесення об`єкта реконструкції відповідача до самочинного будівництва.
Разом з тим, суд вважає за необхідне застосувати висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №916/1986/18 від 12.06.2019, а саме: зі змісту положень статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт. Після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкта до експлуатації, остання вичерпала свою дію фактом виконання, в зв`язку з чим, оскаржуваною у справі декларацією будь-які права або охоронювані законні інтереси позивача не порушуються, а скасування реєстрації такої декларації не буде нести будь-яких правових наслідків. Сам факт реєстрації такої декларації та отримання свідоцтва на право власності на підставі неї виключає можливість віднесення спірного об`єкту нерухомого майна до самочинного в силу його узаконення.
Також, 03.02.2021 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 814/944/18 досліджуючи питання щодо наслідків скасування декларації про готовність до експлуатації вже після реєстрації права власності, визначив наступну правову позицію. Відповідно до ч. 9 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підставою для оформлення права власності на нього. Після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 19 вересня 2018 року у справі №804/1510/16, від 02 жовтня 2018 року у справі №465/1461/16, від 07.11.2019 у справі № 916/2825/18 та від 01 жовтня 2019 року у справі №826/9967/18.
Суд також застосовує практику Європейського суду з прав людини у справі Беслер проти Італії у рішенні від 05.01.2000, де зазначено, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України ЄСПЛ наголошено, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами, воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.
У рішенні ЄСПЛ Єтретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії від 24.06.2003 зазначено: особа-суб`єкт приватного права, не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що ними під час виконання своїх повноважень допущено помилки .
У висновках Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях від 23.09.1982 по справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції , від 11.03.2003 Новоселецький проти України , та від 01.06.2006 по справі Федоренко проти України , ЄСПЛ наголошено на необхідності дотримання справедливої рівноваги між інтересами публічними та приватними шляхом забезпечення пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. За ч. 4 цієї статті забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
При розгляді даної справи суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно надати відповіді на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах Салов проти України , Проніна проти України та Серявін та інші проти України : принцип пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії .
З огляду на наведене суд надав правову оцінку визначальним доводам сторін. Відсутність у даному рішенні правової оцінки окремих доводів сторін жодним чином не відобразилось на повноті та об`єктивності дослідження судом обставин справи та не вплинуло на результат розгляду даної справи.
Відповідно до ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Виходячи з викладеного та враховуючи те, що відповідачем доведено обґрунтованість збільшення загальної площі об`єкта реконструкції та правомірність проведення будівельних робіт, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
За пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За частиною першою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За частиною другою цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини п`ятої статті 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що відповідач поніс витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у сумі 10000,00 грн. Позивач не заявляв клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Оскільки за результатами судового розгляду даної справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відповідачу підлягає компенсація понесених ним судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою, у сумі 10000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь гр. ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2022 |
Оприлюднено | 17.02.2022 |
Номер документу | 103294687 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні