Рішення

від 16.12.2021 по справі 758/6085/18

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/6085/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2021 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Водважко Д.Д., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Київській області, заступника начальника Ірпінського МВ УДМС України в Київській області Ковальової Надії Арнольдівни, головного спеціаліста Ірпінського МВ УДМС України в Київській області Баранчук Світлани Іванівни, про скасування протоколу та постанови про накладення адміністративного стягнення, -

У С Т А Н О В И В:

До Подільського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) із позовом до Управління державної міграційної служби України в Київській області (надалі за текстом - відповідач 1), заступника начальника Ірпінського МВ УДМС України в Київській області Ковальової Надії Арнольдівни (надалі за текстом - відповідач 2), головного спеціаліста Ірпінського МВ УДМС України в Київській області Баранчук Світлани Іванівни (надалі за текстом - відповідач 3, разом поіменовані - співвідповідачі), про скасування протоколу та постанови про накладення адміністративного стягнення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 10.05.2018 року він був затриманий працівниками ГУ СБУ України в смт. Гостомель, Київської області та переданий до Ірпінського МВ УДМС України в Київській області для перевірки законності перебування на території України. Під час затримання він не мав при собі жодних документів, що посвідчують його особу, а тому усно повідомив, що є громадянином росії та тривалий час проживає на території України разом із цивільною дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, співробітниками Ірпінського МВ УДМС України в Київській області не вживаючи жодних заходів спрямованих на перевірку особи позивача складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МКО №080399 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення ПР МКО №080399. Крім того, 10.05.2018 року відповідачем 2 прийнято рішення про примусове повернення з України позивача у строк до 11.05.2018 року. Оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень, прийняті відносно позивача не відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки у них відсутні підписи перекладача, понятих, а форма прийнятих рішень не відповідає Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом №353/271/150 від 23.04.2012 року (надалі за текстом - Інструкція). Враховуючи вищевикладене, позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 16.05.2018 року адміністративний позов було залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.

22.06.2018 року до суду надійшла уточнена позовна заява.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 21.08.2018 року уточнену позовну заяву залишено без руху.

11.10.2018 року до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 16.10.2018 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання та надано відповідачу строк для подання відзиву.

14.11.2018 року відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, у якому останній просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що позивач був виявлений як такий, що без законних підстав проживає на території України, тому відповідно до вимог чинного законодавства України відносно позивача було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення та рішення про примусове повернення. На час винесення оскаржуваних рішень позивач не вживав заходів щодо легалізації свого перебування на території України, тож дії відповідача були законними. За твердженням відповідача, позивач порушив вимоги чинного законодавства України, а відповідач належно встановив всі обставини, установив, що підстав знаходження на території України позивач не має, до ДМС попередньо не звертався, тому відповідач прийняв відповідні рішення.

16.12.2021 року представником позивача подано до суду заяву, у якій остання підтримала позовні вимоги частково, в частині визнання протиправними та скасування постанови № 080399 від 10.05.2018 року та рішення № 21 від 10.05.2018 року.

Ухвалою суду від 16.12.2021 року закрито провадження в частині позовних про визнання протиправним та скасування протоколу про адміністративне правопорушення ПР МКО №080399.

Сторони у судове засідання не з`явились, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 10.05.2018 року позивач був затриманий працівниками ГУ СБУ України в смт. Гостомель, Київської області та переданий до Ірпінського МВ УДМС України в Київській області для перевірки законності перебування на території України, оскільки не мав при собі жодних документів, що посвідчують його особу.

10.05.2018 року відповідачем 3 відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МКО №080399 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення ПР МКО №080399 (а.с. 6-9).

Крім того, 10.05.2018 року відповідачем 2 прийнято рішення про примусове повернення з України позивача у строк до 11.05.2018 року (а.с. 10-11).

Відповідно до Рішення Бородянського районного суду Київської області від 09.10.2018 року у справі № 360/1776/18 визнано факт спільного проживання позивача з ОСОБА_3 однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, в період з 05.12.2005 року по 01.08.2018 року, а також визнано спільною сумісною власністю позивача та ОСОБА_3 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та визнано за позивачем право власності на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 83).

Згідно з Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 03.12.2018 року у справі №367/4702/18 зобов`язано відділ реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції виключити відомості з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про ОСОБА_1 , громадянина України, як батька дитини та внести відомості до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина російської федерації (а.с. 85-86).

19.09.2019 року позивач уклав шлюб із ОСОБА_3 , про що 19.09.2019 року складено відповідний актовий запис № 627, прізвище після державної реєстрації шлюбу чоловіка - ОСОБА_1 , дружини - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 141).

Відповідно до рішення від 21.06.2019 року №251-19 позивача визнано особою, яка потребує додаткового захисту та видано відповідне посвідчення НОМЕР_2 (а.с. 142-144).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Згідно ч. 1 ст. 203 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною нормою закону настає за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

За змістом ст. ст. 9, 33 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до положень ст. ст. 245, 248 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Статтями 251, 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За змістом ст. 274 КУпАП перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення. Перекладач зобов`язаний з`явитися на виклик органу (посадової особи) і зробити повно й точно доручений йому переклад.

Відповідно до ст. ст. 278-280 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У процесі розгляду справи судом встановлено, на підставі змісту наявних у справі документів, визнано та не оспорювалось сторонами, що під час винесення постанови про накладення адміністративного стягнення та прийняття рішення про примусове повернення позивача до країни походження, перекладач не залучався.

За таких умов, суд приходить до висновку, що повноважна особа не дотрималась вимог закону про накладення адміністративного стягнення на підставах і в порядку, встановлених законом на основі суворого додержання законності у точній відповідності з законом. Порушено наведені вище положення про всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, керуючись законом і правосвідомістю. Урахованих ст. 33 КУпАП обставин зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення не вбачається.

У даному випадку, за відсутності залученого до розгляду справи про адміністративне правопорушення перекладача, у суду відсутні підстави вважати, що позивач розумів та міг скористатись своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Наведене свідчить про неправомірність постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки не були дотримані процедурні питання, що позбавило позивача можливості скористатись правовою допомогою, подати свої докази, заявляти клопотання тощо. Вказане призводить не необхідності задоволення вимог позивача та скасування відповідної постанови.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення. Рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в`їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в`їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення. Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в`їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України. Один із примірників рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю або особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання. Форма рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства затверджується спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України. Рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 203 КУпАП була прийнята з порушенням норм чинного законодавства України, що тягне її скасування, відповідно відсутня підстава прийнятого рішення про примусове повернення позивача до країни походження, що, в свою чергу, призводить також до необхідності задоволення позовних вимог про скасування зазначеного рішення.

Крім того, приймаючи рішення про скасування рішення відповідача про примусове повернення позивача за межі України суд звертає увагу, що за змістом положень Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, рішення органів ДМС, органів охорони державного кордону та органів СБУ про примусове повернення може бути оскаржено до суду. Після оголошення іноземцю рішення про примусове повернення посадові особи з`ясовують у іноземця намір оскаржити згадане рішення. У разі висловлення іноземцем наміру оскаржити це рішення негайно повідомляється центр надання правової допомоги, якщо іноземець самостійно не уклав угоду з адвокатом. Рішення про примусове повернення оголошується іноземцю протягом 72 годин з дати його ухвалення, за винятком випадків, коли місцезнаходження іноземця не встановлено, в присутності перекладача та/або законного представника (на вимогу особи) під підпис та обліковується посадовою особою органу ДМС, органу охорони державного кордону та органу СБУ, яка уповноважена складати документи для примусового повернення, у журналі обліку прийнятих рішень про примусове повернення та видворення з України іноземців та осіб без громадянства (додаток 3).

Натомість з оскаржуваного рішення та інших матеріалів не вбачається даних про те чи висловлював позивач намір оскаржити відповідне рішення чи ні, але з огляду на те, що після прийняття рішення позивач в межах строку звернення до адміністративного суду скористався правом оскарження, відповідне бажання було наявне і відповідач мав повідомити центр надання правової допомоги.

В порушення вимог Інструкції перекладач не брав участі під час оголошення рішення про примусове повернення позивача і на думку суду, така ситуація склалась у зв`язку із тим, що позивач фактично не розумів своїх прав і у зв`язку з незнанням української мови, не розумів які рішення приймаються та які фактичні наслідки прийняття таких рішень.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд доходить висновку, що вимоги позивача є такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи, що відповідачі 2 і 3 по справі є посадовими особами Управління державної міграційної служби України в Київській області, за рахунок бюджетних асигнувань останнього підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 242-246, 250, 286, 288, 295, 297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Київській області, заступника начальника Ірпінського МВ УДМС України в Київській області Ковальової Надії Арнольдівни, головного спеціаліста Ірпінського МВ УДМС України в Київській області Баранчук Світлани Іванівни, про скасування протоколу та постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити;

Визнати протиправною та скасувати постанову ПН МКО № 080399 від 10.05.2018 року про накладення адміністративного стягнення, винесену заступником начальника Ірпінського МВ УДМС України в Київській області Ковальовою Надією Арнольдівною;

Визнати протиправним та скасувати рішення № 21 від 10.05.2018 року про примусове повернення з України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняте головним спеціалістом Ірпінського МВ УДМС України в Київській області Баранчук Світланою Іванівною;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної міграційної служби України в Київській області на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок;

Повне найменування:

позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 );

відповідач 1 - Управління державної міграційної служби України в Київській області (адреса: 04073, м. Київ, вул. Петропавлівська, 11, код ЄДРПОУ 37826158);

відповідач 2 - заступник начальника Ірпінського МВ УДМС України в Київській області Ковальова Надія Арнольдівна (адреса: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Соборна, 2Є);

відповідач 3 - головний спеціаліст Ірпінського МВ УДМС України в Київській області Баранчук Світлана Іванівна (адреса: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Соборна, 2Є);

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Володимир ГРЕБЕНЮК