Рішення

від 26.01.2022 по справі 755/3994/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/3994/20

Провадження № 2/755/940/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" січня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.,

при секретарі - Кравченко А.С.

за участю - представника позивача - ОСОБА_4

представника відповідача АТ Альфа-Банк - Андросович Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до реєстратора комунального підприємства Реєстраційне бюро Сороки Валерія Миколайовича, Акціонерного товариства Альфа-Банк , Комунального підприємства Реєстраційне бюро , треті особи: ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, у якому, з урахуванням заяви про зміну та збільшення позовних вимоги, просить суд: 1) рішення реєстратора комунального підприємства Реєстраційне бюро Сороки Валерія Миколайовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47112041 від 30.05.2019 10:09:36 - визнати незаконним; 2) рішення реєстратора комунального підприємства Реєстраційне бюро Сороки Валерія Миколайовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47112041 від 30.05.2019 10:09:36 - скасувати; 3) припинити право власності за АТ №Альфа-Банк (код ЄДОРПОУ 23494714) на нерухоме майно - п`ятикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 47112041 від 30.05.2019 10:09:36, прийнятого реєстратором КП Реєстраційне бюро Сорокою В.М. на підставі договору іпотеки від 19.08.2011 та повідомлення від 27.02.2019, за АТ Укрсоцбанк , правонаступником якого є АТ Альфа-Банк , зареєстровано право власності на п`ятикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , що належала на праві власності позивачу. Так, 19.08.2011 між ОСОБА_1 та АТ Укрсоцбанк був укладений договір іпотеки № 030.301.5-62/11-58/ІО, за умовами якого іпотекодавець передала в іпотеку іпотекодержателю в якості забезпечення виконання нею зобов`язань за договором невідновлюваної кредитної лінії № 030.301.5-62/11-58/KR від 19.08.2011, договором кредиту № 030.29-50/124-С від 24.01.2006 та договором кредиту № 030.29-50-207-С від 29.12.2006 нерухоме майно, вищевказану квартиру. Позивачу не надходило та вона не отримувала жодних повідомлень та письмових вимог від іпотекодержателя в розумінні ст. 35 Закону України Про іпотеку , згоду на відчуження предмету іпотеки позивач також не надавала, отже дії державного реєстратора щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності та їх обтяжень, яке виникло на підставі договору іпотеки, є протиправними, оскільки не були виконані умови п. 6.1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Також, серед переліку підстав для внесення оспорюваного рішення відсутня оцінка вартості іпотеки, що свідчить про порушення приписів ст. 37 Закону України Про іпотеку . Крім того, квартира, у якій проживає малолітня дитина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що достеменно було відомо іпотекодержателю, перереєстрована на іпотекодержателя без попереднього дозволу органів опіки та і піклування, що також свідчить про незаконність такої реєстрації. Окрім того, перереєстрація права власності квартири за банком свідчить про подвійне стягнення заборгованості з позивача, оскільки рішенням суду від 08.06.2016 по справі № 755/22171/15-ц було стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 751 594,18 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.03.2020 відкрито провадження у цій цивільній справі за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні, сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та визначено відповідні строки. Судом за клопотанням позивача витребувані докази у реєстратора Комунального підприємства Реєстраційне бюро Сороки Валерія Миколайовича та Комунального підприємства Реєстраційне бюро . Зобов`язано Службу у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації подати до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору в строк до закінчення підготовчого судового засідання.

10.06.2020 до суду від Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації надійшов висновок органу опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 02.06.2020 № 103/3988/41/3, який підтримують в повному обсязі та просять розглядати справу без присутності у судовому засіданні представника Служби. Відповідно до висновку орган опіки та піклування вважає за доцільне скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності на житло, де зареєстрована малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

19.11.2020 до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_4 про витребування доказів - матеріалів реєстраційної справи.

24.11.2020 до суду надійшов лист Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30.11.2020 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про витребування доказів від Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

21.01.2021 у підготовчому судовому засіданні представнику відповідача-2 АТ Альфа-Банк - Белінському В.А. та представнику позивача - ОСОБА_4 судом роз`яснено положення ст. 174 ЦПК України, у зв`язку з чим їх письмові пояснення, що надійшли 30.11.2020 від представника відповідача-2 АТ Альфа-Банк - Белінського В.А. та 06.01.2021 від представника позивача ОСОБА_1 та третьої особи-1 ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , при ухваленні рішення прийматись до уваги не будуть.

11.02.2021 від представника позивача ОСОБА_4 до суду надійшла заява про зміну та збільшення позовних вимог у цивільній справі № 755/3994/20.

16.02.2021 від Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) надійшли належним чином засвідчені копії документів реєстраційної справи № 1840954180000.

24.02.2021 від представника позивача ОСОБА_4 до суду надійшла заява про зміну та збільшення позовних вимог у цивільній справі № 755/3994/20 (уточнена), яку ухвалою суду від 09.03.2021 було прийнято в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до реєстратора комунального підприємства Реєстраційне бюро Сороки Валерія Миколайовича, Акціонерного товариства Альфа-Банк , Комунального підприємства Реєстраційне бюро , треті особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності. Сторонам роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справа щодо заяви, яка надійшла, та встановлено відповідні строки.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.05.2021 задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції за допомогою системи EASYCON.

07.09.2021 у підготовчому судовому засіданні представнику відповідача-2 АТ Альфа-Банк - Андросович Г.С. судом роз`яснено положення ст. 174 ЦПК України, у зв`язку з чим письмові пояснення представника відповідача-2 АТ Альфа-Банк - Воронцової М.О., що надійшли до суду 06.09.2021, при ухваленні рішення прийматись до уваги не будуть.

Цього ж дня у підготовчому засіданні представником позивача подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі № 755/3994/20, у якій просить суд: стягнути з реєстратора КП Реєстраційне бюро Сороки В.М., АТ Альфа-Банк , КП Реєстраційне бюро витрати на професійну правничу допомогу клієнту ОСОБА_1 у цивільній справі № 761/36020/18, а саме: 30 000,00 грн, як вартість наданої правової допомоги у справі, 12 000,00 грн, як гонорар за досягнення результату, та 2 656,80 грн судового збору, а всього 44 656,80 грн.

Інших заяв по суті справи від учасників справи не надійшло.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07.09.2021 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням уточненої заяви про зміну та збільшення позовних вимог, та просив позов задовольнити повністю, посилаючись та обставини і підстави, що викладені у позовній заяві та уточненій заяві про зміну та збільшення позовних вимог. Також просив стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу та судовий збір.

Представник відповідача-2 АТ Альфа-Банк - Андросович Г.С. у судовому засіданні проти позову заперечила та просила відмовити у його задоволенні. Пояснила, що у договорі іпотеки сторони погодили передачу права власності за іпотекодержателем у випадку невиконання іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором як добровільний спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки. Внаслідок несвоєчасного виконання зобов`язань за договором новий кредитор скористався своїм правом та звернув стягнення на предмет іпотеки. Щодо посилань на неотримання вимог іпотекодержателя, то відповідне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя міститься у самому договорі іпотеки. Щодо оцінки вартості нерухомого майна, то вона банком проводилася, однак не є тим документом, який подається державному реєстратору у відповідності до Порядку реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Щодо неотримання згоди Органу опіки та піклування, то вважає, що така згода не потрібна, оскільки відповідно до умов договору Іпотеки, Банком не надавалася згода на реєстрацію малолітньої дитини у спірній квартирі.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, вислухавши позиції сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, 19.08.2011 між Публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк , іпотекодержателем, та ОСОБА_1 , іпотекодавцем, був укладений Договір іпотеки № 030.301.5-62/11-58/ІО, посвідчений Ковальчуком С.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 4295 (т. 1 а.с. 30-33).

За умовами Договору іпотеки іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов`язань за Договором невідновлюваної кредитної лінії № 030.301.5-62/11-58/KR від 19.08.2011, договором кредиту № 030.29-50/124-С від 24.01.2006 та договором кредиту № 030.29-50-207-С від 29.12.2006, укладеними між іпотекодавцем та іпотекодержателем, нерухоме майно, а саме: п`ятикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , та належить Іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності, видане Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу КМР (КМДА) 05.12.2005 на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 25.11.2005 № 2238-С/КІ та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 08.12.2005 за № 41524, а в книзі № 283-122, реєстраційний номер 34035108 (п. 1.1 Договору іпотеки).

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 Договору іпотеки заставна вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 2 105 638,00 грн; балансова вартість предмету іпотеки, відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, серія ССУ № 887231, виданого Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 01.07.2011 № 30481259, становить 868 664,00 грн.

Підстави та способи звернення стягнення на предмет іпотеки визначені у ст. 4 Договору іпотеки.

У разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання іпотекодержатель має права задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення іпотекодавцем обов`язків встановлених цим Договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (п.п. 4.1., 4.2. Договору іпотеки).

За п. 4.5. Договору іпотеки іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: 4.5.1. на підставі рішення суду; або 4.5.2. на підставі виконавчого напису нотаріуса; або 4.5.3. шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України Про іпотеку ; або 4.5.4. шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України Про іпотеку ; або 4.5.5. шляхом організації іпотекодержателем продажу предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому ст. 6 Закону України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованими іпотечним боргом та іпотечні сертифікати .

Одночасно з посвідченням Договору іпотеки № 030.301.5-62/11-58/ІО від 19.08.2011 Ковальчуком С.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, накладено заборону відчуження зазначеного в договорі майна до припинення договору іпотеки, що за реєстровано в реєстрі за № 4290.

03.12.2019 до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Акціонерне товариство Укрсоцбанк , код ЄДРПОУ: 00039019, правонаступником якого є Акціонерне товариство Альфа-Банк, код ЄДРПОУ: 23494714.

За матеріалами електронної копії реєстраційної справи № 1840954180000, сформованої Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), убачається, що 27.05.2019 уповноважений представник АТ Укрсоцбанк звернувся до реєстратора комунального підприємства Реєстраційне бюро Сороки Валерія Миколайовича з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 220-250, т. 2 а.с. 1-39).

30.05.2019 державним реєстратором прав на нерухоме майно КП Реєстраційне бюро Сорокою В.М., за результатами розгляду вказаної заяви та документів, поданих для проведення державної реєстрації прав, винесено рішення провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на квартира, що розташований АДРЕСА_3 , за суб`єктом: АТ Укрсоцбанк , податковий номер 00039019. Відкрити розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна (т. 2 а.с. 38).

Згідно з витягом № 168573890 від 30.05.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності державним реєстратором КП Реєстраційне бюро Сорокою В.М., 27.05.2019 р. 20:48:26 було здійснено державну реєстрацію права приватної власності на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 1840954180000, яким є квартира АДРЕСА_2 , за АТ Укрсоцбанк , підстава виникнення права власності: Договір іпотеки, серія та номер: 4295, виданий 19.08.2011, видавник: Ковальчук С.П., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; повідомлення, серія та номер: 13-3-03/96-1037, виданий 27.02.2019, видавник: АТ Укрсоцбанк , підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47112041 від 30.05.2019 10:09:36, Сорока В.М. , КП Реєстраційне бюро (т. 2 а.с. 39).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

На час укладення Договору іпотеки № 030.301.5-62/11-58/ІО від 19.08.2011 чинною була редакція Закону України Про іпотеку від 07.08.2011.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону (ч. 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку ).

Відповідно до частин 1-3 ст. 36 Закону України Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.

У пунктах 58, 59 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (провадження № 14-112цс19) зазначено, що: закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина третя статті 33 Закону): судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя). Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 Закону): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону .

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) .

Судом встановлено, що умовами Договору іпотеки № 030.301.5-62/11-58/ІО від 19.08.2011 передбачені способи звернення стягнення на Предмет іпотеки, зокрема пунктом 4.5.3. визначено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України Про іпотеку

Отже, Договір іпотеки № 030.301.5-62/11-58/ІО від 19.08.2011 містить застереження, яке надавало банку право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у спосіб, встановлений Законом України Про іпотеку .

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор, зокрема встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

За змістом ст. 18 вказаного Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Пунктом 40 Порядку № 1127 встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону та Порядком.

Відповідно до п. 57 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Відповідно п. 61 вказаного Порядку, у редакції чинній станом на 27.05.2019 - день звернення іпотекодержателя з заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Отже, на державного реєстратора під час вчинення такої реєстраційної дії законом покладено обов`язок не тільки формально перевірити наявність поданих документів за переліком, передбаченим пунктом 61 Порядку № 1127, необхідних для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, а й, передусім, встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та статті 37 Закону України Про іпотеку порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

За матеріалами копії реєстраційної справи № 1840954180000, сформованої Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), убачається, що 27.05.2019 уповноважений представник АТ Укрсоцбанк при зверненні до державного реєстратора КП Реєстраційне бюро з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 за АТ Укрсоцбанк не було подано державному реєстратору документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі.

Так, матеріали реєстраційної справи містять дві копії повідомлення іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням № 13.3-03/96-1035 від 27.02.2019 та одну копію повідомлення № 13.3-03/96-1037 від 27.02.2019 (т. 1 а.с. 233, 234, 235) та копії накладних № S002645146 та № S002645148, з яких однак не вбачається, що відправлення було отримано іпотекодержателем ОСОБА_1 .

Крім того, серед матеріалів вказаної реєстраційної справи відсутня оцінка предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності на момент набуття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність, що є порушенням вимог ч.ч. 1-3 ст. 37 Закону України Про іпотеку щодо обов`язку Іпотекодержателя, у разі набуття права власності на предмет іпотеки, відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

За відсутності оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності на момент набуття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність убачається відсутність можливості оцінити чи не перевищує розмір забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя на 90 відсотків вартості предмета іпотеки, які іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю згідно зі ст. 37 Закону України Про іпотеку .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За матеріалами справи судом встановлено, що іпотекодержателем при зверненні до державного реєстратора для реєстрації прав та їх обтяжень на спірну квартиру на підставі іпотечного договору, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, не було подано документу, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя, а також - не подано оцінку предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності на момент набуття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність, що свідчить про наявність безумовних підстав для визнання протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірну квартиру за АТ Укрсоцбанк .

При цьому, з інформаційної довідки № 168568886 від 30.05.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта убачається, що на момент прийняття рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.05.2019 спірне нерухоме майно перебувало під обтяженням у вигляді арешту, про що до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державним реєстратором приватним виконавцем Шмідт К.В. було внесено запис про обтяження № 26725695 (спеціальний розділ) від 21.06.2018, підстава виникнення обтяження: постанова, про арешт майна боржника, серія та номер: 56564268, виданий 07.06.2018, видавник: приватний виконавець Шмідт К.В. (т. 2 а.с. 6-7).

Вказане свідчить про порушення державним реєстратором вимог п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

З урахуванням наведеного, рішення про перехід права власності на належне позивачу майно у власність відповідача було прийняте державним реєстратором всупереч умовам Договору іпотеки № 030.301.5-62/11-58/ІО від 19.08.2011, а також з порушенням вимог п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та п. 61 Порядку № 1127.

При цьому, у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 755/22171/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості.

Предметом розгляду були правовідносини, що виникли між сторонами з Договору про надання не відновлювальної кредитної лінії № 030.301.5-62/11-58КR, а також договорів, що були укладені з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 08.06.2016 позов було задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , солідарно з ОСОБА_1 ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк заборгованість за договором кредиту в сумі 751 594,18 грн.

Постановою Верховного Суду від 22.05.2019 було задоволено касаційну скаргу ОСОБА_8 , а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08.06.2016 та постанову Київського апеляційного суд від 01.11.2018 в частині позовних вимог до ОСОБА_7 скасовано. В частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості - відмовлено. В іншій частині рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08.06.2016 та постанову Київського апеляційного суд від 01.11.2018 залишено без змін.

За приписами ч.ч. 2-4 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Крім того, за матеріалами справи встановлено, що на час прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення у квартирі була зареєстрована малолітня дочка позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 42, 43).

Про те, що іпотекодавець був достеменно обізнаний щодо реєстрації у спірній квартирі малолітньої дитини свідчить, зокрема, зміст постанови Верховного суду від 18.12.2019 по справі № 755/10564/18, винесеної за результатом розгляду касаційної скарги АТ Укрсоцбанк на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 11.12.2018 та постанову Київського апеляційного суду від 07.05.2019.

Так, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11.12.2018 задоволено скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк , Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерина Валеріївна на дії приватного виконавця. Визнано протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт К. В. щодо подання заявки на реалізацію арештованого нерухомого майна від 21.06.2018.

Задовольняючи скаргу, суд виходив з того, що приватним виконавцем разом із заявкою на реалізацію арештованого нерухомого майна від 21.06.2018 за № 1117 не направлено до ДП Сетам копію дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду, хоча йому достеменно було відомо про наявність зареєстрованої малолітньої особи в квартирі АДРЕСА_2 до моменту подачі заявки на реалізацію арештованого майна, а саме 21.06.2018.

Постановою Верховного суду від 18.12.2019 касаційну скаргу акціонерного товариства Укрсоцбанк залишено без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 11.12.2018 та постанову Київського апеляційного суду від 07.05.2019 залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно ст. 12 Закону України Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке належить дитині, а у випадках, визначених законом, - також щодо нерухомого майна, право користування яким належить дитині, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Водночас у матеріалах відповідної реєстраційної справи будь-які дозволи органу опіки та піклування щодо реалізації предмета іпотеки, де зареєстровано місце проживання неповнолітньої особи, відсутні.

З урахуванням наведеного, рішення про перехід права власності на належне ОСОБА_1 майно у власність АТ Укрсоцбанк , було прийняте державним реєстратором всупереч вимогам ст.ст. 35, 37 Закону України Про іпотеку , вимогам Порядку № 1127, а також приписам Закону України Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей , що є підставою для задоволення позову у частині позовних вимог про скасування рішення реєстратора Комунального підприємства Реєстраційне бюро Сороки Валерія Миколайовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47112041 від 30 травня 2019 року 10:09:36, про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за Акціонерним товариством Укрсоцбанк , правонаступником якого є Акціонерне товариство Альфа-Банк .

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній до 16.01.2020, яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування.

Зокрема, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Однак, згідно із Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству , який набрав чинності з 16.01.2020, ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, в розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.06.2020 в справі № 906/516/19 та від 20.08.2020 в справі №916/2464/19.

Таким чином, розглядаючи дану справу в межах заявлених позивачем позовних вимог, суд доходить висновку, що ефективним та передбаченим законом способом захисту порушених прав позивача є: скасувати рішення реєстратора Комунального підприємства Реєстраційне бюро Сороки В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47112041 від 30.05.2019 10:09:36, про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за АТ Укрсоцбанк , правонаступником якого є АТ Альфа-Банк та припинити право власності за АТ Альфа-Банк на вказане нерухоме майно.

Щодо належності особи відповідача-1 реєстратора КП Реєстраційне бюро Сороки В.В. та відповідача-3 КП Реєстраційне бюро суд доходить наступного висновку.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 3 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)).

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (пункт 36)).

Зміст і характер правовідносин між учасниками справи, а також встановлені обставини справи підтверджують, що спір у позивача виник саме з АТ Альфа-Банк , який є правонаступником АТ Укрсоцбанк , щодо права власності на квартиру та правомірності його дій щодо реєстрації за ним такого права.

Фізична особа, яка досягла повноліття, у цивільному процесі може бути стороною саме як така особа, а не як нотаріус, державний реєстратор тощо.

Таким чином, позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до державного реєстратора, якого позивач також визначив відповідачем.

Державний реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07.07.2021 по справі № 369/14294/17.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до реєстратора комунального підприємства Реєстраційне бюро Сороки Валерія Миколайовича, Акціонерного товариства Альфа-Банк , Комунального підприємства Реєстраційне бюро , треті особи: ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, у частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і припинення права власності відповідача-2 на спірне нерухоме майно.

Вирішуючи питання про стягнення на користь позивача судових витрат, суд виходить з наступного.

Конституцією України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

З огляду на ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною восьмою ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (дивись постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц).

За матеріалами справи установлено, що при зверненні до суду з позовною заявою у березні 2020 року стороною позивача не було подано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, та лише у вересні 2021 року представником позивача було подано заву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу стороною подано наступні документи: договір про надання правової допомоги № 09/04/20 від 09.04.2020, Додаток № 1 від 09.03.2021 до вказаного Договору, Акт № 1 від 09.03.2021 приймання-передачі наданих послуг до вказаного Договору (т.2 а.с. 123-128).

Водночас, аналіз ч. 2 ст. 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 2 ст. 124 ГПК України, яка є тотожною за змістом ч. 2 ст. 134 ЦПК України містяться у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 922/1897/18, від 24.12.2019 у справі № 909/359/19, від 13.02.2020 у справі № 911/2686/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16223/18, від 21.05.2020 у справі № 922/2167/19, від 10.12.2020 у справі № 922/3812/19.

З огляду на викладене, оскільки стороною позивача не було подано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, суд, скориставшись своїм правом, наданим ч. 2 ст. 134 ЦПК України, вважає доцільним частково відмовити позивачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, стягнувши на його користь з відповідача-2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн, оскільки вважає, що саме така вартість послуг адвоката є співмірною зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг і виконаних робіт.

У порядку ч. 1 ст. 141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача-2 АТ Альфа-Банк на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 15, 16, 263 Цивільного кодексу України, Законом України Про іпотеку , Законом України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, ст.ст. 2, 10, 13, 48, 49, 51, 76, 77-81, 89, 102, 133, 137, 141, 158, 209, 210, 247, 263, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) до реєстратора Комунального підприємства Реєстраційне бюро Сороки Валерія Миколайовича (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 12/13, оф. 38), Акціонерного товариства Альфа-Банк (ЄДРПОУ 23494714, 031, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100), Комунального підприємства Реєстраційне бюро (ЄДРПОУ 42484787, 04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А, оф. 406), треті особи: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі законного представника ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 ), Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації (02094, м. Київ, вул. Краківська, 20) про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності - задовольнити частково.

Скасувати рішення реєстратора Комунального підприємства Реєстраційне бюро Сороки Валерія Миколайовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47112041 від 30 травня 2019 року 10:09:36, про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за Акціонерним товариством Укрсоцбанк , правонаступником якого є Акціонерне товариство Альфа-Банк .

Припинити право власності за Акціонерним товариством Альфа-Банк на нерухоме майно - п`ятикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнути з Акціонерного товариства Альфа-Банк на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 816,00 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 грн, а всього 6 816 (шість тисяч вісімсот шістнадцять) гривень.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 14.02.2022.

Суддя: