Постанова

від 14.02.2022 по справі 5023/5586/11

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року м. Харків Справа № 5023/5586/11

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Ільїн О.В.,

при секретарі судового засідання Стойки В.В.,

за участю представників сторін:

апелянт, Перепелиця В.В., посвідчення,

від апелянта, Пащенко В.В., адвокат,

від Східного МУЮ, Губська О.М., посадова інструкція,

від "НАК Нафтогаз", Саранюк В.М., довіреність,

від Лозівська МР, Захаров П.В.,

від Лозівська МР, Ус М.В.,

від інших, не прибули,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича, м. Полтава, за вх. №3349 Х/1 на ухвалу господарського суду Харківської області від "04" жовтня 2021 р. (повний текст складено 12.10.21, суддя Усатий В.О.) при розгляді заяви ліквідатора (вх. 21081 від 04.09.2019) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі у справі №5023/5586/11

за заявою : КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради, м. Лозова

до КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради, м. Лозовау справі № 5023/5586/11

за заявою КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради, Харківської області,

до КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради, Харківської області,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.10.2021 у задоволенні заяви ліквідатора вх. 21081 від 04.09.2019 про покладення субсидіарної відповідальності відмовлено.

Ухвала обґрунтована відсутністю підстав для покладання на засновника підприємства, Лозівську міську раду, субсидіарної відповідальності.

Не погодившись з прийнятою судом першої інстанцією ухвалою, арбітражний керуючий Перепеліца Василь Володимирович звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ліквідатора.

Вважає, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для покладання субсидіарної відповідальності є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи та не відповідають правовим висновкам Верховного Суду з цього питання.

Для розгляду справи, шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Сгара Е.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 р. апеляційна скарга арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича залишена без руху з підстав, викладених в ухвалі суду.

29.11.2021 від заявника апеляційної скарги надійшла заява про усунення недоліків.

06.01.2022 р. від Лозівської міської ради на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Крім того повідомляють суд, що орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу складає 50 000, 00 грн.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Сгари Е.В., яка входила до складу колегії суддів, на підставі розпорядженням керівника апарату суду від 10.12.2021 р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями за наслідками якого визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Ільїн О.В., суддя Гетьман Р.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 р. поновлено арбітражному керуючому Перепелиці Василю Володимировичу за вх.№ 3349 Х/І пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали, відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.10.2021 у справі № 5023/5586/11, встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, розгляд справи призначено на 20.01.2022 р.

20.01.2022 р. від Лозівській міській ради на адресу Східного апеляційного господарського суду електронною поштою надійшло клопотання про відкладання розгляду справи.

20.01.2022 р. від ліквідатора на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшла заява, в якій просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу Лозівській міській раді, які підлягають розподілу між сторонами до 500 грн

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 р. у судовому засіданні оголошувалася перерва до 14.02.2022 р.

11.02.2022 р. від кредитора Національна акціонерна компанія Нафтогаз України засобами електронного зв`язку на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги, в яких просять апеляційну скаргу задовольнити, вважаючи її обґрунтованою.

У судове засідання, призначене на 14.02.2022 р. з`явилися ліквідатор, представник ліквідатора, представники Лозівської міської ради, представники Національної компанії Нафтогаз України , які підтримали свої вимоги та заперечення.

Стаття 271 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ч.1 ст.270 ГПК України)

Відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю-доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, які приймали участь у судових засіданнях, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на нижче викладене.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Відповідно до інформації з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Комунальне підприємство "Теплові мережі" Лозівської міської ради зареєстровано у 2005 році.

Єдиним засновником підприємства є Лозівська міська рада. Основним видом діяльності підприємства є постачання пару і гарячої води. Крім того, видами діяльності підприємства є збирання очищення та розподілення води, монтаж системи опалення та вентиляції та інше.

Відповідно до Статуту підприємства, воно створено для комерційної діяльності. Майно підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство є комунальним унітарним підприємством.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.07.2011 прийнято заяву Боржника та порушено провадження у справі на підставі статей 6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.08.2011 введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна.

Ухвалою Господарського суду Харківської області (попереднє) затверджено реєстр вимог кредиторів до боржника на загальну суму 42 662 887,53 грн.

02.02.2012 від голови Лозівської міської ради надійшло клопотання про продовження процедури розпорядження майном боржника до закінчення опалювального сезону 2011-2012 р.р. у зв`язку з тим, що відкриття ліквідаційної процедури щодо КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради призведе до неможливості проведення процедур закупівлі теплової енергії та її постачання в м. Лозова.

Постановою Господарського суду Харківської області від 31.07.2012, крім іншого, визнано Комунальне підприємство "Теплові мережі" Лозівської міської ради Харківської області (код 33373495), яке зареєстровано виконавчим комітетом Лозівської міської ради 13.04.2005 за адресою: 64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Ломоносова, буд. 23 - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Рішенням Лозівської міської ради № 596 від 23.03.2012 вилучено з балансу КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради Харківської області та передано на баланс управління житлово-комунального господарства та будівництва міської ради відокремлену частину комунального майна, що належить на праві комунальної власності територіальної громади м. Лозова згідно з переліком. Пунктом другим Рішення визначено Управлінню ЖКГ та будівництва оформити передачу відокремленої частини комунального майна відповідними актами приймання-передачі, що належить на праві власності територіальній громаді м.Лозова та перебуває в господарському віданні КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради на баланс управління ЖКГ та будівництва міської ради.

До господарського суду Харківської області від ліквідатора боржника надійшла заява (вх. 21081 від 04.09.2019), в якій він просив суд:

- залучити до участі у справі Лозівську міську раду Харківської області;

- стягнути з Лозівської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 06716633; 64602, Харківська області, м. Лозова, вул. Я. Мудрого, буд. 1) на користь КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради (64600, Харківська область, м. Лозова, вул. Ломоносова, 23) грошові кошти в розмірі 38 377 147,34 грн, що складає різницю між сумою непогашених вимог кредиторів у справі про банкрутство № 5023/5586/11 і ліквідаційною масою. Видати відповідний наказ.

Ліквідатор вважає, що наявні підстави для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на Лозівську міську раду.

В обґрунтування поданої заяви ліквідатор зазначив про те, що рішенням Лозівської міської ради Харківської області від 23.03.2012 за № 596 вилучено з балансу КП "Теплові мережі" та передано на баланс Управління ЖКГ та будівництва Лозівської міської ради відокремлену частину комунального майна, що належить на праві власності територіальній громаді м. Лозова. Ліквідатор звертає увагу на те, що Лозівська міська рада Харківської області є засновником як Боржника, так і КП "Теплоенерго" Лозівської міської ради. На думку ліквідатора, відповідними рішеннями Лозівської міської ради (засновника) боржника фактично залишено без будь-якого майна, що унеможливило подальше здійснення господарської діяльності, забезпечення виробництва теплової енергії та здійснення розрахунків за борговими зобов`язаннями.

Як зазначалося вище, ухвалою суду першої інстанції у задоволенні заяви було відмовлено.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ліквідатора з огляду на нижче викладене.

Частиною 1 статті 215 Господарського кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Відповідно до статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Отже, за господарське правопорушення у вигляді доведення до банкрутства (стану неплатоспроможності та неможливості задовольнити вимоги кредиторів) засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника.

Таким чином, при вирішення питання наявності або відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (керівника) боржника необхідно встановити склад такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредиторів на задоволення їх вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.

Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів. На відміну від Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у положеннях яких законодавець чітко визначив диспозицію кримінального та адміністративного порушення з доведення до банкрутства та фіктивного банкрутства, ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство (ч. 2 ст. 61 КУзПБ) має власну диспозицію (зміст) правопорушення: "банкрутство боржника з вини його засновників чи інших осіб, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника…". Однак, законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення. При вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення ч. 1 ст. 215 Господарського кодексу України та підстави для порушення справи про банкрутство (ст. 1, ч. 3 ст. 10, ст. 11 Закону про банкрутство), з огляду на які такими діями можуть бути:

1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях;

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника.

Вище наведені правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 30.01.2018 у справі №923/862/15, від 05.02.2019 у справі №923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі №902/318/16.

Відповідно до статті 26 Закону України про банкрутство ( в редакції, чинній на момент прийняття постанови про визнання боржника банкрутом) усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єкти комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Судом першої інстанції було встановлено, що майно, яке було вилучене Лозівською міською радою, не повинно було включатися до ліквідаційної маси та підлягало передачі до комунальної власності відповідної територіальної громади.

З матеріалів справи також вбачається, що справа про банкрутство КП Теплові мережи була порушена господарським судом Харківської області у 2011 р.

Під час порушення провадження у справі судом першої інстанції було встановлено, що загальна сума вимог кредиторів до боржника складає 43 992 790,49 грн, та перевищувала суму в триста мінімальних розмірів заробітних плат, а вартість його активів 32 434 115,69 грн.

В подальшому, під час проведення попереднього засідання судом було затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 42 662 887,53 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що станом на березень 2012 року осіб, які виявили бажання виступити інвесторами підприємства не виявлено, план санації не розроблявся, доказів проведення перемовин щодо укладення мирової угоди суду надано не було.

Розпорядником майна та керівником боржника не надано доказів, які б свідчили про те, що під час процедури розпорядження майном, незважаючи на те, що підприємство перебувало в пільговому режимі , оскільки діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів, підприємство відновило чи поліпшило своє матеріальне (фінансове) становище.

Отже, навіть після закінчення опалювального сезону, в який підприємство мало б отримати прибуток (дохід) від своєї діяльності матеріали справи не містять доказів зміни в позитивний бік матеріального становища боржника.

Таким чином, навіть в період користування Боржником майном, яке в подальшому було вилученим, не дозволило останньому проводити (організувати) свою господарську (комерційну) діяльність таким чином, щоб відновити платоспроможність, отримувати дохід та задовольняти вимоги кредиторів (навіть частково).

Майно, що вилучене Лозівською міською радою у Боржника належить до об`єктів комунальної інфраструктури (забезпечує потреби населення територіальної громади в отриманні послуг з водопостачання та теплопостачання).

Як зазначалося вище, відповідно до статті 26 Закону про банкрутство (у відповідній редакції) об`єкти комунальної інфраструктури в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

З огляду на викладене, збереження та утримання в належному стані такого майна як об`єкта, що має стратегічне значення для територіальної громади належить не тільки до компетенції, а й до обов`язків Лозівської міської ради, оскільки неналежне утримання такого майна може призвести до виведення його з ладу та неможливості використання у забезпеченні потреб населення.

Таким чином, до порушення справи про банкрутство та до прийняття рішення Лозівською міською радою про передачу спірного майна з балансу Комунального підприємства Теплові мережі , підприємство вже мало значну заборгованість, а прийняття рішення Лозівською міською радою про вилучення/передачі майна, яке не підлягало включенню до ліквідаційної маси, не свідчить про те, що засновник Лозівська міська рада вчинила дії до доведення цього підприємства до банкрутства.

Дії Лозівської міської ради були направлені на збереження майна, яке має стратегічне значення для потреб територіальної громади, що повністю узгоджується з обов`язками міської ради, як власником цього майна.

З огляду на наведене, судова колегія також приходить до висновку, що матеріалами справи не доведено факт протиправних дій (бездіяльності) засновника боржника Лозівської міської ради, які призвели до банкрутства боржника, оскільки кредиторська заборгованість та неплатоспроможність підприємства виникли ще у 2011 році, а рішення про вилучення/передачу майна було спрямовано виключно для збереження цього майна.

За таких обставин відсутні правові підстави для задоволення заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на Лозівську міську раду.

Що стосується посилання заявника апеляційної скарги на правову позицію, яка була викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №5023/4388/12 ( провадження № 12-102гс18).

Судова колегія дослідила текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 5023/4388/12 ( провадження № 12-102гс18), який міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень та приходить до висновку, що обставини справи № 5012/4388/12 та обставини справи № 5023/5586/11 є різними.

З тексту постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 5023/4388/12 ( провадження № 12-102гс18) вбачається, що міською Радою рішення по передачу майна було прийнято у 2005 році, а комунальне підприємство Комбінат комунальних підприємств було визнано банкрутом постановою господарського суду Харківської області 11.10.2012 р.

Тобто передача (вилучення) майна відбулася до порушення справи про банкрутство Комунального підприємства Комбінат комунальних підприємств .

У справі № 5023/5586/11 рішення про передачу майна Лозівською міською радою було прийнято під час провадження у справі про банкрутство Теплові мережі .

З огляду на наведене, правова позиція Великої Палати Верховного Суду яка була викладена у постанові від 04.09.2018 р. у справі № 5023/4388/12 не може бути застосована при розгляді цієї справи.

Стаття 275 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)

В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції оскаржувана ухвала прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим, ухвала суду першої інстанції залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича, м. Полтава, за вх. №3349 Х/1, на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.10.2021 у справі №5023/5586/11 - залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.10.2021 у справі №5023/5586/11 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.02.2022

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.В. Ільїн