Рішення

від 02.10.2007 по справі 4/117-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ 

 РІШЕННЯ 

від

"02" жовтня 2007 р.                                                      

по справі  № 4/117-38

за позовом Товариство з обмеженою

відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Агропродукт" 

до відповідача

Підприємець ОСОБА_1

про

стягнення 298 226,96 грн.

Суддя   Слободян П.Р.

За участю представників сторін:

від позивача: Кучма В. Ю. - довіреність

у справі

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач - ТзОВ ВКФ

"Агропродукт", м. Рожище звернувся в господарський суд Волинської

області із позовом до приватного підприємця ОСОБА_1, с. Піддубці, Луцький район

про стягнення 298226,96грн. в т.ч. 169007,85грн. основного боргу, 37584,56грн.

пені, 50702,35грн. штрафу, 18792,27грн. процентів річних, 22139,93грн.

інфляції..

Відповідач вимоги ухвал суду від

27.07.2007р., від 25.09.2007 року не виконав, в судове засідання представник

відповідача повторно не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про дату,

час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в

разі неподачі відзиву на позовну заяву та витребуваних судом доказів, справу

може бути розглянуто за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

23 березня 2006р. між ТзОВ ВКФ

"Агропродукт" та підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі -

продажу № 23/036, відповідно до умов якого позивачем було поставлено

відповідачу по видатковим накладним № РН-0000209 від 23.03.2006р. на підставі

довіреності ЯЛИ № 541774 від 23.03.2006р. товар - напівтуші свиней морожених на

загальну суму 177971,85грн.

Згідно накладної № 24 від

22.05.2006р. відповідачем було повернуто позивачу товар на загальну суму

8964,00грн.

Відповідно до ст. 144

Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів

господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не

передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173

Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України,

зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана

вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно,

виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної

дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського

кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають

виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших

правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно

до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач повинен був оплатити

поставлений товар, однак в порушення умов договору відповідач оплату не провів,

внаслідок чого виникла заборгованість станом, на момент звернення в суд в сумі

169007,85грн.

Відповідно до п. 7.3. договору у

разі порушення строків оплати відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 30%

від вартості поставленого та несвоєчасного оплаченого товару, що складає

50702,35грн. (згідно розрахунку).

Крім того, відповідно до п. 7.4.

договору відповідачу за неналежне виконання взятих за договором зобов'язань та

несвоєчасне проведення обов'язкових платежів, була нарахована пеня, яка у

відповідності до представленого суду розрахунку становить 37584,56грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного

кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на

вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого

індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від

простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або

законом, що відповідно до поданого позивачем розрахунку сума процентів річних,

нарахованих відповідачу за період прострочки платежів становить 18792,27грн. та

22139,93грн. - сума інфляції.

Враховуючи викладене, позов

підставний і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 68 Господарського

процесуального кодексу України, питання про скасування забезпечення позову

вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в

рішенні чи ухвалі.

Враховуючи вищевикладене, суд

вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою

суду від 27.07.2007р.

Оскільки спір до суду доведений з

вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього.

Враховуючи вищевикладене та

керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 258, 509,

526, 625 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 68, 82 - 85 Господарського процесуального

кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в користь товариства з обмеженою відповідальністю

виробничо - комерційна фірма "Агропродукт", (м. Рожище, вул. Куліша,

46, код 30457451) 169007,85грн. основного боргу, 37584,56грн. пені,

50702,35грн. штрафу, 18792,27грн. процентів річних, 22139,93грн. інфляції,

2982,26грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

3. Забезпечення позову, застосоване

у відповідності до ухвали господарського суду від 27.07.2007р., скасувати.

          Суддя                                                                     

Слободян П. Р.