Ухвала

від 15.02.2022 по справі 755/11397/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/11397/21

Провадження №: 1-кс/755/348/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" лютого 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого Дніпровського УП ГУНП в м. Києві, яка полягає у нерозгляді клопотання в порядку ст. 220 КПК України щодо неповернення тимчасово вилученого під час обшуку майна,

встановив:

Адвокат ОСОБА_3 що діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді із даною скаргою на бездіяльність слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києва ОСОБА_6 , яка полягає у нерозгляді клопотання щодо неповернення тимчасово вилученого під час обшуку майна.

Скарга вмотивована тим, що в провадженні слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 знаходиться кримінальне провадження №42020101040000022 від 24.02.2021 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч. 4 КК України, в якому ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 24.11.2021 року було надано дозвіл на проведення обшуку нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 .

02.12.2021 року прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 був проведений обшук за зазначеною адресою. При цьому під час проведення обшуку, було вилучено майно, а саме:

-Системні блоки комп`ютерні у кількості - 7 шт. (HP - 1, DEL L- З, АСЕ R - 3);

-Монітори комп`ютерні у кількості 5 шт. (LG 5);

-Ноутбук Apple s/n CO2NR1NGG083 із зарядним пристроєм;

-X Box білого кольору s/n 008256774516 з вбудованим жорстким диском;

-Wi-fі роутер білого кольору марки TP-Link ;

-Мобільний телефон марки Apple ітеі 356562083353424 у кількості 1 шт.;

-Мобільний телефон марки Apple ітеі 353075109806153 у кількості 1 шт.;

-Мобільний телефон марки Apple ітеі 356608704876300 у кількості 1 шт.;

-Мобільний телефон марки Honor синього кольору ітеі НОМЕР_1 у кількості 1 шт.;

-Мобільний телефон марки ergo s/n НОМЕР_2 ;

-Мобільний телефон марки поті ітеі і НОМЕР_3 .

Вказав, що майно на сьогоднішній день не арештоване та не є речовим доказом у справі.

18.01.2022року,ним наім`я слідчогоСВ ДніпровськогоУП ГУНПв м.Києві ОСОБА_6 ,було поданеклопотання проповернення тимчасововилученого майна.Станом на09жовтня 2021року, слідчий не виконав вимоги ст.220 КПК України клопотання не розглянув, тимчасово вилучене майно не повернув, в результаті чого допустив бездіяльність у вигляді нездійснення відповідної процесуальної дії, яку він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.

У світлі чого, адвокат ОСОБА_3 просить дану скаргу задовольнити та зобов`язати слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 невідкладно повернути ОСОБА_4 , ОСОБА_5 належне їм майно.

Скаржник, слідчий та прокурор в судове засідання не з`явились. Слідчим на електронну адресу суду надано клопотання про відмову у задоволенні скарги, яке мотивовано тим, що до клопотання не були долучені документи на підтвердження права власності на вилучене майно. Крім того, питання щодо правового статусу майна, яке вилучене в ході обшуку, врегулювано діючими нормами процесуального законодавства, а саме ч. 7 ст. 236 КПК України, яка говорить: «вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном».

Вказав, що комп`ютерна техніка, мобільні телефони та їх комплектуючі, які були вилучені на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва в ході проведення обшуку від 24.11.2021 року за адресою: АДРЕСА_2 , не являється тимчасово вилученим майном, у зв`язку з тим, що дане майно входило до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.

Слідчий суддя, вивчивши скаргу, дослідивши матеріали судового провадження за скаргою, приходить до наступного.

У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З норм ст.26КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Разом із тим, скаржник, будучи повідомленим про час та місце розгляду скарги в судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення розгляду скарги до суду не направив. На переконання слідчого судді неявка без поважної причини сторони кримінального провадження, якою подана скарга також свідчить про фактичне не підтримання поданої скарги та не доведення обставин, що має оцінюватись як підстава для відмови в задоволенні такого клопотання.

Як убачається з матеріалів скарги, у провадженні Дніпровського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження №42020101040000022 від 24.02.2021 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 24.11.2021 року було надано дозвіл на проведення обшуку об`єкта нерухомості нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 71,9 км. м, які на праві власності належить ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_4 ), з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення предметів, речей і документів, які можуть бути використані як докази у цьому кримінальному провадженні, а саме: фінансово-господарську документацію діяльності «Fxprime 365», «King of success», їх печатки, штампи-кліше, комп`ютерну техніку (ноутбуки, системні блоки, серверне обладнання, моноблоки, планшети, технічні засоби виведення зображення на екрани (монітори, телевізори), жорсткі диски, флеш накопичувачі), мобільні телефони та термінали, sim-карти, засоби зв`язку, в тому числі, ІP-телефонії, навушники, модеми, маршрутизатори, роутери, системи відео- та аудіоконтролю (відеокамери, мікрофони), грошові кошти в національній та іноземній валютах, які отримані злочинним шляхом, копії документів, що посвідчують осіб, залучених до вказаної злочинної діяльності, чорнові записи, які використовувалися для вчинення кримінального правопорушення та на яких можуть міститися чи зберігатися відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.

Кримінальний процесуальний Кодекс України розділяє поняття «тимчасово вилученого майна» та «майна до якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку».

Так,згідно ст.167КПК Українитимчасово вилученимможе бутимайно увигляді речей,документів,грошей тощо,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3)є предметомкримінального правопорушення,у томучислі пов`язаногоз їхнезаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

В свою чергу, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

За таких умов, враховуючи те, що в ухвалі суду про надання дозволу на проведення обшуку зазначено на необхідності відшукання та вилучення, зокрема, комп`ютерну техніку (ноутбуки, системні блоки, серверне обладнання, моноблоки, планшети, технічні засоби виведення зображення на екрани (монітори, телевізори), жорсткі диски, флеш накопичувачі), мобільні телефони та термінали, sim-карти, засоби зв`язку, в тому числі, ІP-телефонії, навушники, модеми, маршрутизатори, роутери, системи відео- та аудіоконтролю (відеокамери, мікрофони), грошові кошти в національній та іноземній валютах, копії документів, що посвідчують осіб, залучених до вказаної злочинної діяльності, чорнові записи, які можуть бути доказами під час судового розгляду, тобто тим самим майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, останнє, на переконання слідчого судді, не є тимчасово вилученим майном в розумінні положень ч. 7 ст. 236 КПК України, а тому посилання в скарзі на положення ст. 169 КПК України є безпідставним.

Тож, слідчий суддя враховуючи вищезазначене, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що скарга не підлягає задоволенню, як необґрунтована, тобто являється за своєю суттю такою, що є сумнівною, однак наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-29, 167-169, 236, 303-307, 309, 310, 369-372, 376, 395КПК Українислідчий суддя,

постановив:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого Дніпровського УП ГУНП в м. Києві, яка полягає у нерозгляді клопотання в порядку ст. 220 КПК України щодо неповернення тимчасово вилученого під час обшуку майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя :