Ухвала

від 23.06.2022 по справі 755/11397/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/11397/21

Провадження №: 1-кс/755/860/22

"23" червня 2022 р.

м. Київ

Дніпровський районний суду м. Києва (далі Суд) у складі слідчої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та сторін кримінального провадження: особи, що подали скаргу ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві скаргу ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на бездіяльність слідчого у рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020101040000022, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 Кримінального процесуального Кодексу України, установив:

ОСОБА_3 діючи в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді даного місцевого суду, у порядку ч. 1 ст. 303 КПК, із скаргою на бездіяльність слідчого у рамках кримінального провадження унесеного до ЄРДР за № 42020101040000022, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК.

Скарга вмотивована в т.ч. тим, що в провадженні слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві знаходиться указане кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч. 4 КК України, в якому ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 24.11.2021 року було надано дозвіл на проведення обшуку нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 .

02.12.2021 року прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 був проведений обшук за зазначеною адресою.

При цьому під час проведення обшуку, було вилучено майно, а саме: системні блоки комп`ютерні у кількості - 7 шт. (HP - 1, DEL L- З, АСЕ R - 3); монітори комп`ютерні у кількості 5 шт. (LG 5); ноутбук Apple s/n CO2NR1NGG083 із зарядним пристроєм; X Box білого кольору s/n 008256774516 з вбудованим жорстким диском; Wi-fі роутер білого кольору марки TP-Link ; мобільний телефон марки Apple ітеі 356562083353424 у кількості 1 шт.; мобільний телефон марки Apple ітеі 353075109806153 у кількості 1 шт.; мобільний телефон марки Apple ітеі 356608704876300 у кількості 1 шт.; мобільний телефон марки Honor синього кольору ітеі НОМЕР_1 у кількості 1 шт.; мобільний телефон марки ergo s/n НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки поті ітеі і НОМЕР_3 .

Майно в цей час не арештоване та не є речовим доказом у справі.

18.01.2022 року на ім`я слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 , було подано клопотання про повернення тимчасово вилученого майна, однак постановою слідчого від 14.02.2022 відмовлено у задоволенні такого звернення.

Тим самим, автор звернення порушує питання про повернення указаного майна, як такого, що «відповідає критеріям тимчасово вилученого» у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав, просив задовольнити з передумов наведених в останній.

Прокурор у кримінальному провадженні прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 указав, що в ухвалі суду про надання дозволу на проведення обшуку зазначено на необхідності відшукання та вилучення, зокрема, комп`ютерну техніку (ноутбуки, системні блоки, серверне обладнання, моноблоки, планшети, технічні засоби виведення зображення на екрани (монітори, телевізори), жорсткі диски, флеш накопичувачі), мобільні телефони та термінали, sim-карти, засоби зв`язку, в тому числі, ІP-телефонії, навушники, модеми, маршрутизатори, роутери, системи відео- та аудіоконтролю (відеокамери, мікрофони), грошові кошти в національній та іноземній валютах, копії документів, що посвідчують осіб, залучених до вказаної злочинної діяльності, чорнові записи, які можуть бути доказами під час судового розгляду, тобто тим самим майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, останнє, не є тимчасово вилученим майном в розумінні положень ч. 7 ст. 236 КПК України, а тому посилання в скарзі на положення ст. 169 КПК України є безпідставним.

Слідча суддя, вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження за скаргою приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 303 КПК Українина досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169 цього Кодексу.

Згідно ч. 1ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Як вбачається з положень ч. 1, 2ст. 168 КПК України, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями207,208,298-2цьогоКодексу.

Крім того, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку та огляду.

Тобто, в силу п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК скарга підлягає задоволенню у разі установлення факту відповідності майна критеріям «тимчасом виученого» та за умови доведення факту володіння таким майном певною собою, у розрізі норм ЦК.

В цій ситуації, установлено, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 24.11.2021 року було надано дозвіл на проведення обшуку об`єкта нерухомості нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 71,9 км. м, які на праві власності належить ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_4 ), з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення предметів, речей і документів, які можуть бути використані як докази у цьому кримінальному провадженні, а саме: фінансово-господарську документацію діяльності «Fxprime 365», «King of success», їх печатки, штампи-кліше, комп`ютерну техніку (ноутбуки, системні блоки, серверне обладнання, моноблоки, планшети, технічні засоби виведення зображення на екрани (монітори, телевізори), жорсткі диски, флеш накопичувачі), мобільні телефони та термінали, sim-карти, засоби зв`язку, в тому числі, ІP-телефонії, навушники, модеми, маршрутизатори, роутери, системи відео- та аудіоконтролю (відеокамери, мікрофони), грошові кошти в національній та іноземній валютах, які отримані злочинним шляхом, копії документів, що посвідчують осіб, залучених до вказаної злочинної діяльності, чорнові записи, які використовувалися для вчинення кримінального правопорушення та на яких можуть міститися чи зберігатися відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.

02.12.21 було проведено обшук та вилучено в т.ч. майно указане в скарзі.

В постанові від 14.02.22 при розгляді клопотання ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у рамках кримінального провадження унесеного до ЄРДР за № 42020101040000022, слідчий ОСОБА_9 указав, що вилучене майно не відповідає критеріям тимчасово вилученого майна, так як в силу ст. 236 КПК воно є майном до якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.

Відповідно Суд зауважує, що кримінальний процесуальний Кодекс України розділяє поняття «тимчасово вилученого майна» та «майна до якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку».

Так,згідно ст.167КПК Українитимчасово вилученимможе бутимайно увигляді речей,документів,грошей тощо,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3)є предметомкримінального правопорушення,у томучислі пов`язаногоз їхнезаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

В свою чергу, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

У цьому випадку, судом з`ясовано, що при розгляді скарг ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у рамках кримінального провадження унесеного до ЄРДР за № 42020101040000022, щодо майна вилучено при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_1 слідчими суддею цього місцевого суду установлено, що «в ухвалі суду про надання дозволу на проведення обшуку зазначено на необхідності відшукання та вилучення, зокрема, комп`ютерну техніку (ноутбуки, системні блоки, серверне обладнання, моноблоки, планшети, технічні засоби виведення зображення на екрани (монітори, телевізори), жорсткі диски, флеш накопичувачі), мобільні телефони та термінали, sim-карти, засоби зв`язку, в тому числі, ІP-телефонії, навушники, модеми, маршрутизатори, роутери, системи відео- та аудіоконтролю (відеокамери, мікрофони), грошові кошти в національній та іноземній валютах, копії документів, що посвідчують осіб, залучених до вказаної злочинної діяльності, чорнові записи, які можуть бути доказами під час судового розгляду, тобто тим самим майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, останнє, на переконання слідчого судді, не є тимчасово вилученим майном в розумінні положень ч. 7 ст. 236 КПК України, а тому посилання в скарзі на положення ст. 169 КПК України є безпідставним…» (ухвали від 15.02.22 та від 30.05.22 у справі № 755/11397/21).

Тобто, слідчими суддями уже двічі констатовано, що «…майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, останнє, на переконання слідчого судді, не є тимчасово вилученим майном в розумінні положень ч. 7 ст. 236 КПК України, а тому посилання в скарзі на положення ст. 169 КПК України є безпідставним…».

Відповідно в цьому ключі слід зазначити, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (п. 61 рішення ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі «Брумареску проти Румунії» / Brumarescu v. Romania, заява №28342/95; п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» / Khristov v. Ukraine, заява №24465/04).

Правова певність (юридична визначеність) передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Перегляд в порядку нагляду не може розглядатися як прихована апеляція, і саме лише існування двох поглядів на один предмет не є підставою для повторного розгляду (п. 52 рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі «Рябих проти Росії» / Ryabykh v. Russia, заява №52854/39).

Крім того, захист від дублювання кримінального провадження є однією з конкретних гарантій, пов`язаних із загальною гарантією справедливого судового розгляду у кримінальному провадженні згідно зі ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 09.03.2006 щодо прийнятності заяви у справі «Братякін проти Росії» / Bratyakin v. Russia, заява №72776/01).

Принцип правової визначеності також гарантує певну стабільність у правових ситуаціях і сприяє довірі суспільства до судів. Така довіра, безперечно, є однією з найважливіших складових існування держави, заснованої на верховенстві права (п. 107 рішення ЄСПЛ від 12.01.2016 у справі «Борг проти Мальти» / Borg v. Malta, заява №37537/13).

Водночас відхід від зазначеного принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (п. 52 рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі «Рябих проти Росії» / Ryabykh v. Russia, заява №52854/39).

Отже, за відсутності вагомих й непереборних обставин повторний розгляд та винесення у справі нового рішення судом, коли щодо тих самих вимог тієї ж особи суд уже висловлював власну позицію, буде суперечити принципу юридичної визначеності.

Застосовуючи цей підхід до обставин даної справи Суд ураховує, що розглядаючи втретє питання того чи відповідає майно критеріям тимчасово вилученого за скаргами ОСОБА_3 , в його черговій скарзі жодних вагомих й непереборних обставин, які б надавали суду повноваження відступити від застосування у цій справі принципу res judicata (поваги до остаточного судового рішення), не убачається, адже розгляд по суті втретє, після двох попередніх розглядів, одного і того ж питання суперечитиме принципу юридичної визначеності в частині поваги до остаточного судового рішення, оскільки його наслідком буде чергова оцінка обставин, яким слідчі судді вже двічі надали оцінку, а тому слідчий суддя, в цій ситуації, ураховуючи факт того, що судом установлено, що вилучене у ході обшуку та наведене у скарзі майно не є тимчасово вилученим майном в розумінні положень ч. 7 ст. 236 КПК України, а тому посилання в скарзі на положення ст. 169 КПК України є безпідставним, не убачає підстав для задоволення даної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-307, 309, 369-372, 376 КПК України, Суд постановив:

відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 Кримінального процесуального Кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає та є обов`язковою до виконання на всій території України.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 12:00 год. 28.06.2022.

Слідча суддя ОСОБА_10