Ухвала

від 16.02.2022 по справі 2-1480/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-1480/11

Провадження № 22-ц/801/164/2022

Категорія: 30

Головуючий у суді 1-ї інстанції Хлопецький О. С.

Доповідач:Голота Л. О.

УХВАЛА

16 лютого 2022 рокуСправа № 2-1480/11м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді - Голоти Л.О. (суддя-доповідач),

суддів Денишенко Т. О., Рибчинського В. П.,

за участі секретаря Кобенди Ю. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним,

за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 на рішення Барського районного суду Вінницької області від 17 листопада 2011 року, ухвалене у складі ОСОБА_4 в приміщенні суду в м. Бар,

в с т а н о в и в :

28 жовтня 2011 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним.

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 17 листопада 2011 року позов задоволено.

Визнано дійсним договір укладений 15 жовтня 2010 року про продаж ОСОБА_2 ОСОБА_1 житлового будинку з належними будівлями та спорудами і земельної ділянки площею 0,1621 га. призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться в АДРЕСА_1 за 8000 грн, визнавши за ОСОБА_1 право власності на згадані будинок з належними будівлями і спорудами та земельну ділянку.

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 26 травня 2017 року виправлено описку допущену в рішенні Барського районного суду Вінницької області від 17 листопада 2011 року в цивільній справі.

Текст резолютивної частини рішення суду від 17 листопада 2011 року викладено в наступній редакції.

Визнано дійсним договір укладений 15 жовтня 2010 року про продаж ОСОБА_2 ОСОБА_1 житлового будинку, загальною площею 82,1 кв. м., житловою площею 68,3 кв. м., з належними будівлями та спорудами і земельної ділянки площею 0,1621 га, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться в АДРЕСА_1 за 8000 грн, визнавши за ОСОБА_1 право власності на згадані будинок з належними будівлями і спорудами та земельну ділянку .

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, особою, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених в рішенні, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції розглядаючи справу повинен був залучити ОСОБА_3 до участі у справі, оскільки рішенням суду зачіпаються його права та інтереси, так як він є спадкоємцем першої черги після смерті свого батька ОСОБА_5 , який помер у 2002 році, та за життя був власником житлового будинку. Спадщину після його смерті оформила мати ОСОБА_2 , яка померла у 2021 році. ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги, не відмовлявся від своєї частки спадщини після смерті свого батька. Також вважає, що позивачем не було доведено факту безповоротного ухилення відповідача від нотаріального посвідчення правочину та втрати можливості з будь-яких причин його посвідчити у встановленому Законом порядку, що свідчить про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 .

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У судове засідання сторони не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, які містяться в матеріалах справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, Вінницький апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 17 ЦПК України).

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (стаття 18 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18) вказано, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю. Тобто апеляційному суду необхідно було відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою , а у разі з`ясування, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки апелянта не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України .

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 не вирішувалось.

Колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 посилається на те, що рішенням суду зачіпаються його права та інтереси, так як він є спадкоємцем першої черги після смерті свого батька ОСОБА_5 , який помер у 2002 році та за життя був власником житлового будинку. Спадщину після його смерті оформила мати ОСОБА_2 , яка померла у 2021 році. ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги, не відмовлявся від своєї частки спадщини після смерті свого батька.

Відповідно до частини першої статті 548 ЦК УРСР (у редакції, чинній на момент смерті ОСОБА_5 ) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

У частині першій та другій статті 549 ЦК УРСР (у редакції, чинній на момент смерті ОСОБА_5 ) передбачений перелік дій спадкоємця для прийняття ним спадщини: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У той же час, доказів того, що ОСОБА_3 відповідно до статей 548, 549 ЦК УРСР (у редакції, чинній на момент смерті ОСОБА_5 ) прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 суду не надано.

Відповідно довідки про реєстрацію місця проживання апелянта № 385 від 16.04.2021 року на час смерті батька ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) апелянт проживав та був зареєстрований за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 , а не за адресою спірного будинку (місця проживання батьків) АДРЕСА_1 .

Окрім цього, суд апеляційної інстанції враховує й те, що доказів того, що ОСОБА_3 оскаржувалось свідоцтво про право на спадщину за законом від 14 березня 2003 року, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала у спадщину житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами під номером першим, розташованого в АДРЕСА_1 , який належав померлому ОСОБА_5 , та земельну ділянку площею 0,162 гектарів, розташованої на території Войнашівської сільської ради Барського району Вінницької області за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка належала померлому ОСОБА_5 , суду також не надано.

З огляду на наведене, особою, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 не доведено, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України є підставою для закриття апеляційного провадження у справі.

Керуючись статтями 362, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Закрити апеляційне провадженняу справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним, за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 на рішення Барського районного суду Вінницької області від 17 листопада 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: Т. О. Денишенко

В. П. Рибчинський