Ухвала

від 14.02.2022 по справі 580/1049/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 лютого 2022 року справа № 580/1049/22

м. Черкаси

Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Гарань С.М., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю Олімп-Інвест до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Олімп-Інвест (далі - позивач) з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач) від 18.11.2019 №0175745004.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу).

Таким чином, вказані вище положення Податкового кодексу України передбачають, що строк для звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу становить 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу) і обчислюється з дня отримання платником податків такого рішення.

Так, судом з`ясовано та підтверджено матеріалами адміністративної справи, що позивач дізнався про порушення його прав, у зв`язку із прийняттям рішення 16.12.2019.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем не проводилась процедура адміністративного оскарження досудового врегулювання спору.

Проте з даним позовом позивач звернувся лише 07.02.2022

Позивач у позовній заяві зазначає, що строк оскарження податкового повідомлення рішення від 18.11.2019 №0175745004 становить 1095 днів, з дня його отримання та посилається на постанову Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, в якій викладена така правова позиція щодо строків оскарження податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, суд звертає увагу на висновки зазначені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20 (адміністративне провадження №К/9901/30170/21).

Так, Верховний Суд зазначив, що спірним у справі було питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень у разі, коли платником податків не проводилася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28 вересня 2021 року справу передав на розгляд судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі статей 346, 347 КАС України у зв`язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а щодо наявності у платника податків права на звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення, зокрема, у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень без використання досудового порядку вирішення спору.

Щодо тривалості строку звернення до суду у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень (рішень про застосування штрафних санкцій) без використання досудового порядку вирішення спору, яке продемонстровано у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а, та зводилось до наявності у платника податків права на звернення до суду з таким позовом протягом встановлених пунктом 102.1 статті 102 ПК України 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

Вирішуючи це питання, судова палата зазначила, що стаття 122 КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Однак, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).

Судова палата вважає, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, судова палата відступає від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок.

Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

Таким чином, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень, зокрема, у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень без використання досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів убачається, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.11.2019 позивач отримав 16.12.2019, тому саме з вказаної дати слід відліковувати шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом.

Разом з тим, позивач звернувся до суду з цим позовом лише 07.02.2022, тобто із значним пропуском строку. При цьому до позову не додана заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду обгрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду і доказів на підтвердження викладених у ній доводів.

Відповідно до частин 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 256, 294 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Олімп-Інвест до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали направити позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Сергій ГАРАНЬ