Постанова

від 15.02.2023 по справі 580/1049/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/1049/22 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій ГАРАНЬ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-Інвест» на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-Інвест» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімп-Інвест» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 18.11.2019 № 0175745004.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Від відповідача 11.04.2022 до суду надійшло клопотання, в якому він зазначив про те, що позивачем було пропущено місячний строк звернення до суду, оскільки останнім здійснювалась процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення. Відповідач вказує, що позивачем подано скаргу до ДФС України - 02.01.2020, відповідь на скаргу датовано - 20.02.2020, а адміністративний позов подано до суду лише у 2022 році.

02.05.2022 до суду надійшло заперечення на залишення позову без розгляду, в якому позивач вказав, що у постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа № 640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа № 813/4921/17) (судова практика, чинна на день винесення ППР від 18.11.2019 року № 0175745004), і з якою був обізнаний позивач, Верховним Судом зроблено висновок, що, згідно з положеннями пункту 56.18 статті 56 ПК України, які є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу становить 1095 днів. Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України. Відповідно до п.56.18. статті 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Спеціальним строком звернення до суду з позовом у спорах цієї категорії справ є строк, визначений статтею 102 ПК України. У п. 102.1 ПК України йдеться про строк 1 095 днів (2555 днів щодо трансфертного ціноутворення).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 р. клопотання представника Головного управління ДПС у Черкаській області про залишення позовної заяви без розгляду задоволено. Позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду про залишення адміністративного позову без розгляду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімп-Інвест» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду про залишення позову без розгляду та прийняти нову постанову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження на 15.02.2023.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що визначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк (1095 днів), є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому, не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду, водночас пункт 56.19 статті 56 ПК України, прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження. Тож, у разі адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, або ж іншого рішення про нарахування грошових зобов`язань, платник податків має право оскаржити в суді таке рішення - протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. У заяві про поновлення строку звернення до суду із вказаним позовом та запереченні на залишення позову без розгляду, представник позивача, як на поважну причину пропуску строку звернення з позовом до суду посилається на постанову Верховного Суду 03.04.2020 у справі № 2540/2576/18, проте судом такі доводи були відхилені, як безпідставні, адже норма Податкового кодексу України, яка встановлює місячний строк звернення до суду у разі застосування процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень чи будь яких інших рішень податкового органу (п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України) як на момент розгляду даної справи, так і на момент адміністративного оскарження позивачем таких рішень, і на час звернення позивача до суду з даним позовом є чинною і зміни до неї не вносилися.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк, судова практика, чинна на день винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 18.11.2019 року № 0175745004 передбачала строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу - 1095 днів. При цьому, Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року по справі № 500/2486/19, вказав на те, що суди повинні уникати випадків скасування законних рішень, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час розгляду справи змінилось юридичне тлумачення відповідної норми права. Зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання, чинного на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Слід зазначити, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Так, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Отже, положення КАС України встановлюють для позивача чіткі строки звернення до суду за захистом своїх прав, а в разі наявності поважних причин пропуску таких, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами та підтверджені належними доказами, процесуальне законодавство допускає можливість поновлення пропущених строків.

Судом досліджено, що 02.01.2020 позивачем до ДПС України подана скарга на податкове повідомлення-рішення від 18.11.2019 № 0175745004, яке є предметом оскарження в даному адміністративному процесі, за результатами розгляду якої листом від 20.02.2020 № 6505/6/99-00-05-01-06 платника податків повідомлено про залишення податкового повідомлення-рішення без змін, а скарги без задоволення.

Частиною 1 статті 122 КАС України, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, як правильно виснував суд першої інстанції, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною 2 статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною 4 статті 122 КАС України.

У даному ж випадку, спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас, якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України, визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України, вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України.

При цьому, визначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк (1095 днів), є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду.

Водночас, пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Предметом оскарження у даній справі є податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 18.11.2019 № 0175745004, а позивач скористався процедурою адміністративного оскарження та подав 02.01.2020 скаргу на вищевказане рішення в адміністративному порядку до ДПС України, за результатами розгляду якої, рішенням від 20.02.2020 скаргу залишено без задоволення (з 20.02.2020 у позивача почався перебіг місячного строку оскарження такого рішення в судовому порядку), водночас, з вказаним позовом позивач звернувся до суду 02.02.2022, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду (п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України).

При цьому, колегією суддів враховується, що позивач скористався правом надання пояснень щодо строків звернення до суду з даним позовом (заперечення на клопотання) та про поважність причин пропуску такого строку не було надано відповідних доводів, окрім як посилання на зміну судової практики з 1095 днів на оскарження рішення на один місяць після адміністративного оскарження, аналогічні доводи покладено і в основу апеляційної скарги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів наголошує на тому, що сама норма Податкового кодексу України, яка встановлює місячний строк звернення до суду у разі застосування процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень чи будь яких інших рішень податкового органу (п. 56.19 ст.56 Податкового кодексу України), як на момент розгляду даної справи, так і на момент адміністративного оскарження позивачем таких рішень, і на час звернення позивача до суду з даним позовом є чинною і зміни до неї не вносилися. Колізія між нормами пунктів 56.18 і 56.19 статті 56 ПК України відсутня, оскільки вони не припускають множинного трактування прав платників податків.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на зміну судової практики, яка вплинула на право звернення до суду з даним позовом (станом на дату оскарження в адміністративному порядку рішення, судова практика передбачала право на звернення до суду з позовом 1095 днів), позаяк, зміна судової практики відбулась з прийняттям постанови Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, при цьому, дійсно, Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 також сформував висновок, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики

(відповідні доводи підлягали оцінці при наданні оцінки обставинам щодо поважності підстав пропуску строку звернення до суду). Однак, за даних обставин, навіть після зміни судової практики щодо тлумачення норм ПК України у поєднанні з КАС України щодо строку на звернення до суду з позовом після процедури адміністративного оскарження у 2020 році, позивач звернувся до суду з даним позовом лише у 2022 році, що не дає підстав стверджувати про поважність причин пропуску такого строку.

За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість її доводів та відсутність підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали від 15.06.2022.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено порушення норм процесуального права судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, у її задоволенні необхідно відмовити, а ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-Інвест» - залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко