Ухвала

від 14.06.2022 по справі 580/1049/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

15 червня 2022 року справа № 580/1049/22

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гарань С.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Олімп-Інвест до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Олімп-Інвест (далі - позивач) з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач) від 18.11.2019 №0175745004.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Від відповідача 11.04.2022 до суду надійшло клопотання, в якому він зазначає про те, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, оскільки останнім здійснювалась процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення. Відповідач вказує, що позивачем подано скаргу до ДФС України 02.01.2020, відповідь на скаргу датовано 20.02.2020, а адміністративний позов подано до суду лише у 2022 році. Також, відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, в якій судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступила від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. Відповідач зазначає, що Верховний Суд у даній постанові сформулював правовий висновок про те, що строк оскарження ППР, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, встановлюється протягом місця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України.

Від позивача 02.05.2022 до суду надійшло заперечення на залишення позову без розгляду, в якому позивач вказав, що у постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа №813/4921/17) (судова практика, чинна на день винесення ППР від 18.11.2019 року №0175745004), і з якою був обізнаний позивач, Верховним Судом зроблено висновок, що згідно з положеннями пункту 56.18 статті 56 ПК України, які є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу становить 1095 днів. Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду. У свою чергу, спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі - ПК України). Відповідно до п.56.18. статті 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Спеціальним строком звернення до суду з позовом у спорах цієї категорії справ є строк, визначений статтею 102 ПК України. У п. 102.1 ПК України йдеться про строк 1 095 днів (2 555 днів щодо трансфертного ціноутворення).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 03 квітня 2020 року по справі №2540/2576/18 (адміністративне провадження №К/9901/66522/18) прийшов до висновку, що «строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено». Тому позивач скористався саме вищезазначеною практикою Верховного Суду. У постанові від 26 листопада 2020 року по справі №500/2486/19 судова палата наголошувала на тому, що суди повинні уникати випадків скасування законних рішень, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час розгляду справи змінилось юридичне тлумачення відповідної норми права. Зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання, чинного на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Слід звернути увагу на висновки, зазначені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20: «Спірним у цій справі є питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень у разі, коли платником податків не проводилася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28 вересня 2021 року справу передав на розгляд судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі статей 346, 347 КАС України у зв`язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах від 03 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі №805/1146/17-а щодо наявності у платника податків права на звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення, зокрема, у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень без використання досудового порядку вирішення спору».

Враховуючи нову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20, слід зазначити, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області від 18.11.2019 №0175745004 товариством з обмеженою відповідальністю «Олімп-Інвест» було отримано 16.12.2019. Процедура адміністративного оскарження ППР №0175745004 відбулась. Доказом процедури адміністративного оскарження ППР №0175745004 є лист ДПС від 20.02.2020 р. №6505/6/99-00-08-05-01-06. Отже, на переконання позивача кінцевий строк звернення до суду за захистом своїх прав є 16.12.2022.

З огляду на викладене, позивач вважає, що строки для звернення до суду ТОВ «Олімп-Інвест» пропущено з поважних причин, так як обставини, що перешкоджали реалізувати своє право на захист прав та законних інтересів, не залежали від його волевиявлення, і вплинули на своєчасне вчинення ним процесуальних дій.

Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.

Так, судом встановлено, що 02.01.2020 позивачем до ДПС України подана скарга на податкове повідомлення-рішення від 18.11.2019 №0175745004, яке є предметом оскарження в даному адміністративному процесі, за результатами розгляду якої листом від 20.02.2020 №6505/6/99-00-05-01-06 платника податків повідомлено про залишення податкового повідомлення-рішення без змін, а скарги без задоволення.

Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною 2 статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною 4 статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України.

Суд вважає, що визначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк (1095 днів) є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду.

Водночас пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Системний аналіз змісту зазначених положень Податкового кодексу України та статті 122 КАС України свідчить, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому, є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Таким чином, у разі адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, або ж іншого рішення про нарахування грошових зобов`язань, платник податків має право оскаржити в суді таке рішення - протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Висновки аналогічного змісту викладені у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №1.380.2019.005981, від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 та від 27.11.2020 у справі №500/2486/19.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд констатує, що предметом оскарження у даній справі є податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 18.11.2019 №0175745004.

Матеріали справи свідчать, що, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження та подав 02.01.2020 скаргу на вищевказане рішення в адміністративному порядку до ДПС України, за результатами розгляду якої рішенням від 20.02.2020 за вих. №6505/6/99-00-05-01-06 платника податків повідомлено про залишення податкового повідомлення-рішення без змін, а скарги без задоволення.

Отже, з 20.02.2020 у позивача почався перебіг місячного строку оскарження такого рішення в судовому порядку.

З вказаним позовом позивач звернувся до суду 02.02.2022 засобами поштового зв`язку, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, визначеного п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України.

У заяві про поновлення строку звернення до суду із вказаним позовом та запереченні на залишення позову без розгляду, представник позивача як на поважну причину пропуску строку звернення з позовом до суду посилається на постанову Верховного Суду 03.04.2020 у справі №2540/2576/18. У цій постанові Верховний Суд сформував правовий висновок, відповідно до якого строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

Такі твердження суд відхиляє як безпідставні, оскільки норма Податкового кодексу України, яка встановлює місячний строк звернення до суду у разі застосування процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень чи будь яких інших рішень податкового органу (п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України) як на момент розгляду даної справи, так і на момент адміністративного оскарження позивачем таких рішень, і на час звернення позивача до суду з даним позовом є чинною і зміни до неї не вносилися.

Суд також звертає увагу позивача і на те, що Верховний Суд 27.11.2020 у справі №500/2486/19 зробив наступний висновок: «пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження». «Колізія між нормами пунктів 56.18 і 56.19 статті 56 ПК України відсутня, оскільки вони не припускають множинного трактування прав платників податків».

Поряд з цим, суд при вирішенні цього питання також враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За правилами ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, враховуючи те, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з позовом, а підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду визнані судом неповажними, то суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача та залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 5, 45, 122, 123, 240 та 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Головного управління ДПС у Черкаській області про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Олімп-Інвест залишити без розгляду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду надіслати учасникам справи.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 4 статті 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскарженню до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст. ст. 295 - 297 КАС України

Суддя Сергій ГАРАНЬ