Рішення

від 16.03.2007 по справі 2-169/2007р.

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-169 2007р

Справа №2-169 2007р.

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"16"

березня 2007 року Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючого -

судді: Цалина Б.М.

секретаря-

ГубчукД.Ю.

з участю представників позивачки-відповідачки : ОСОБА_1,

ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача -

позивача : ОСОБА_4

представника

відповідача Кривопільської с/ради : Стефурак Ю.Ю.

представника

відповідача Коломийського МБТІ - Яремин О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів справу за

позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про виселення, усунення

перешкод в користуванні земельною ділянкою та будинковолодінням, виплату

втраченої вигоди та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 до

Кривопільської сільської ради, Коломийського МБТІ, ОСОБА_5 про визнання

недійсним рішення сільської ради, свідоцтва про право власності на майно та

витягу про реєстрацію права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_5 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3,

ОСОБА_6 про виселення, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та

житловим будинком із господарськими спорудами, виплату втраченої вигоди.

ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 звернулися в суд із зутрічним позовом до

Кривопільської сільської ради, Коломийського МБТІ, ОСОБА_5 про визнання недійсним

рішення сільської ради, свідоцтва про право власності на майно та витягу про

реєстрацію права власності.

В судовому засіданні представник позивачки-відповідачки, ОСОБА_4 позовні

вимоги ОСОБА_5 підтримала, зустрічний позов заперечила, суду пояснила, що вона

доводиться рідною сестрою відповідача-позивача в справі ОСОБА_1. їх мати

ОСОБА_5 проживала в житловому будинку , що в с Кривопілля присілок Поля

Верховинського району Івано-Франківської області. Вказаний житловий будинок та

господарські споруди належать матері на праві приватної власності, що

стверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 06.06.2005

року, яке видане на підставі рішення Кривопільської сільської ради від

08.06.2004 року . Коломийським МБТІ в книзі № 1 запис 18 здійснено реєстрацію

права власності на нерухоме майно, що стверджується витягом Коломийського МБТІ

від 06.06.2005 року. Для обслуговування житлового будинку та господарських

споруд позивачці виділено 0,2302 га земельної ділянки, яка належить останній на

праві приватної власності у відповідності до Державного акту на право власності

на землю виданого Кривопільською сільською радою 07.04.2004 року а також для

ведення селянського господарства ОСОБА_5 надано 0,6226 га земельної ділянки яка

належить останній на праві приватної власності згідно Державного акту виданого

Кривопільською сільською радою 07.04.2004 року. Відповідач-позивач ОСОБА_4

проживав із своєю сім"єю в батьківському господарстві а в 1983 році

відкрив свій погосподарський номер, для ведення окремого господарства та

розпочав будівництво нового житлового будинку біля батьківської хати і весь цей

період займався будівництвом свого власного житлового будинку. В 1991 році

ОСОБА_4 взагалі виписався від батьківського господарства разом із сім"єю

та відповідно прописався до свого господарства , що в

Кривопілля присілок Поля Верховинського району. Після

закінчення будівництва свого житлового будинку, в 2001 році, відповідач

самовільно зареєструвався із своєю сім"єю знову до господарства ОСОБА_5 з

метою заволодіння будинковолодінням, та створив матері нестерпні умови

проживання в своєму господарстві в наслідок чого остання з того часу змушена

була залишити свій будинок і перейшла проживати до інших своїх дітей, так як

будучи перестарілою потребувала сторонньої допомоги та відповідного догляду. В

даний час мати проживає в неї, так як немає змоги проживати в своєму власному

будинку. ОСОБА_5 неодноразово попереджувала відповідачів про те, щоб вони

покинули її будинок та перейшли проживати у своє власне господарство. Так 30

березня 2006 року позивачкою в адрес відповідачів направлено повідомлення із

вимогою виселитись їз її господарства в термін до 01 липня 2006 року, однак

вказана вимога залишена відповідачами поза увагою. Окрім того, що відповідачі

ганебно вигнавши матір незаконно заволоділи та проживають в належному на праві

власності ОСОБА_5 будинковолодінні, а також вони ще і впродовж чотирьох років

самовільно та незаконно користуються її земельною ділянкою, яка належить

останній на праві приватної власності. Рішенням Косівського районного суду в

справі № 2-885 за 2005 рік від 14 жовтня 2005 року в позові ОСОБА_1 та інших

членів його сім'ї до ОСОБА_5 про поділ спільної власності відмовлено. Вказане

рішення суду залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати в

цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 січня

2006 року та ухвалою Верховного Суду України від 16.11.2006 року . Незважаючи

на вказані рішення судів ОСОБА_4 із своєю сім"єю і надалі продовжує

проживати в будинковолодінні, що належить позивачці, таким чином позбавивши

останню не те, що на право власності, а й на право проживання в своєму

житловому будинку. Неодноразові звернення до сільського голови Кривопільської

сільської ради та до Верховинського РВ УМВС ніякого результату не дали а

фактично позивачка і в даний час позбавлена можливості проживати в своєму

будинковолодінні та користуватись належною їй земельною ділянкою . Суму

втраченої вигоди позивачка оцінює в 11800 грн. а також суму моральної шкоди

ОСОБА_5 оцінює в 20000 грн, що виражається в порушенні прав володіння ,

користування та розпорядження своєю власністю а саме будинковолодінням, що в с

Кривопілля та земельною ділянкою . Просить позов ОСОБА_5 задоволити в повному

обсязі. В зустрічному позові просить відмовити за безпідставністю .

Представники

позивачки-відповідачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дали аналогічні пояснення.

Відповідач-позивач ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_5 заперечив, зустрічний

позов підтримав , суду пояснив, що вважає безпідставними позовні вимоги його

матері, позивачки в справі, ОСОБА_5 оскільки він із своєю сім"єю

правомірно проживає у будинковолодінні, що знаходиться в с.Кривопілля присілок

Поля Верховинського району. У вказаному господарстві він проживає із народження

а його дружина ОСОБА_4 із часу одруження , тобто із 1981 року а також в цьому

господарстві народились їхні діти, ОСОБА_3 та ОСОБА_6. Іншого житла в них

немає. Будь яких неправомірних дій щодо позивачки ОСОБА_5 вони не вчиняли і не

могли це робити так як остання із 2002 року покинула господарство, в якому вони

проживали однією сім"єю, та перейшла проживати в інше господарство тобто

до дочок ОСОБА_7 в смт. Верховина а на даний час проживає в с.Кривопілля в

ОСОБА_1 Він не заперечує в тому, щоб ОСОБА_5 перейшла проживати в їх спільне

господарство однак не погоджується із оформленням останньою права власності на

вказане будинковолодіння так як вважає даний двір їх спільною власністю.

12.05.2004 року він звернувся до Верховинського районного суду із позовом про

розподіл майна спільної власності та просив до вирішення справи по суті

заборонити будь-які дії щодо спірного будинковолодіння, однак вказане

клопотання судом не задоволено а ОСОБА_5 в цей час рішенням Кривопільської

сільської ради від 08.06.2004 року вирішено оформити право власності на житловий

будинок , що знаходиться в АДРЕСА_1. На

підставі вказаного рішення сільської ради виконкомом Кривопільсткої сільської

ради видано на ім"я ОСОБА_5 свідоцтво про право власності на

вказане будинковолодіння та

зареєстровано право власності на це майно в Коломийському МБТІ 06.06.2005 року

за реєстраційним номером НОМЕР_1. Вважає рішення відповідачів та видані на

підставі них документи незаконними. Просить в позові ОСОБА_5 відмовити за

безпідставністю а зустрічний позов просить задоволити в повному обсязі.

Представник

відповідача, сільський голова Кривопільської сільської ради, Стефурак Юрій

Юрійович позов заперечив, суду пояснив, що ОСОБА_5 на початку червня 2004 року

звернулась до Кривопільської сільської ради із заявою про визнання права

власності на житловий будинок в якому вона проживала. За відсутності будь-яких

заборон та звернень чи скарг із сторони сім'ї ОСОБА_1 виконкомом Кривопільської

сільської ради в межах своєї компетенції та повноважень було прийнято рішення №

13 від 08 червня 2004 року яким задоволено заяву ОСОБА_5, тобто вирішено

оформити право власності на житловий будинок , який знаходиться в АДРЕСА_1 за

гр. ОСОБА_5. На підставі вказаного рішення Виконкомом Кривопільської сільської

ради і видано свідоцтво про право власності на ім"я останньої від

06.06.2005 року , що в цей же день було зареєстровано Коломийським МБТІ в

реєстрі прав власності на нерухоме майно. Вважає оскаржуване рішення

Кривопільської сільської ради та свідоцтво про право власності правомірними,

законними і виданими в межах своєї компетенції та відповідних повноважень.

Просить в позові відмовити.

Представник

відповідача, Коломийського МБТІ, Яремин Олег Михайлович позов заперечив , суду

пояснив , що реєстрація нерухомого майна, що знаходиться в АДРЕСА_1 відбувалась на

підставі додатку - 1 до п.2 Тимчасового положення " Про порядок державної

реєстрації прав власності на нерухоме майно" зареєстрованого в

Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445. У відповідності

до п.6 вказаного положення до переліку правовстановлювальних документів , на

підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об"єкти нерухомого

майна відноситься свідоцтво про право власності на об"єкти нерухомого

майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями.

В даному випадку реєстрація проведена на підставі свідоцтва про право власності

на нерухоме майно виданого на ім"я ОСОБА_5 06.06.2005 року виконавчим

комітетом Кривопільської сільської ради на підставі рішення № 13 від 08.06.2004

року. За наявності в ОСОБА_5 всіх необхідних згідно переліку, що посвідчують

право власника на об"єкт для проведення реєстрації права власності на

нерухоме майно документів, Коломийським МБТІ прийнято рішення від 06.06.2005

року про реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на нерухоме майно , будинок, що

знаходиться в АДРЕСА_1.

Підстав для відмови в проведенні такої реєстрації не було а тому просить в

позові відмовити за безпідставністю.

Відповідачі-позивачі:

ОСОБА_4, ОСОБА_3 та відповідачка ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, хоч

про час та місце розгляду справи по суті були повідомлені належним чином .

Суд вислухавши

сторони, вивчивши матеріали справи вважає , що позов ОСОБА_5 підлягає

частковому задоволенню а в зустрічному позові ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 слід

відмовити за безпідставністю із слідуючих підстав:

Згідно свідоцтва про право власності (а.с.25) виданого виконавчим комітетом

Кривопільської сільської ради 06.06.2005 року на підставі рішення

Кривопільської сільської ради №13 від 08.06.2004 року відповідачка ОСОБА_5

являється повноправним власником житлового будинку АДРЕСА_1. Згідно витягу про

реєстрацію права власності на нерухоме майно Коломийського МБТІ № 7440930 від

06.06.2005 року ( а.с.26) вбачається, що за відповідачкою ОСОБА_5 зареєстровано

право приватної власності на нерухомість, житловий будинок в АДРЕСА_1 на

підставі свідоцтва про право власності та рішення Кривопільської сільської ради

№13 від 08.06.2004 року . А також як стверджено Державними актами на право

приватної власності на

земельну ділянку виданими

Кривопільською сільською радою 07 квітня 2004 року на підставі рішення сесії

Кривопільської сільської ради від 15.11.1993 року ( а.с. 23, 24 ) відповідачка

ОСОБА_5 є власником земельної ділянки 0,2302 га, що в с Кривопілля - для

обслуговування будівель, та 0,6226 га - для ведення селянського господарства.

У відповідності

до вимог ч.І п."в" ст. 81 ЗК України громадяни України набувають

права власності на земельні ділянки на підставі: приватизації земельних

ділянок, що були раніше надані їм у користування; п. 1 ст. 92 ЗК України

встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою здійснюється

шляхом реалізації таких правомочностей , як володіння і користування . Як

вбачається із ч.3 п. а. ст.116 цього ж Кодексу підставою набуття права власності

на землю є безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян

провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у

користуванні громадян; тобто ОСОБА_5 правомірно скористалася своїм правом на

приватизацію земельної ділянки , якою вона користувалася. Згідно ст. 125 ЗК

України передбачено , що право та право постійного користування на земельну

ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що

засвідчує право власності, чи право користування земельною ділянкою та його

державної реєстрації. А у відповідності з ст. 216 цього ж Кодексу право

власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною

ділянкою посвідчується Державними актами. Отже як встановлено в судовому

засіданні та підтверджено Державними актами на право приватної власності на

земельну ділянку виданими Кривопільською сільською радою 07 квітня 2004 року на

підставі рішення сесії Кривопільської сільської ради від 15.11.1993 року ( а.с.

23, 24 ) відповідачка ОСОБА_5 є власником земельної ділянки 0,2302 га , що в с

Кривопілля , для обслуговування будівель, та 0,6226 га - для ведення

селянського господарства і у відповідності до ст. 152 ЗК України вправі

вимагати усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Із оглянутої в судовому засіданні цивільної справи № 2-885 за 2005 рік за

позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6

до ОСОБА_5 про поділ майна спільної власності вбачається, що ОСОБА_5 в своєму

господарстві з 1996 по 2000 рік зареєстрована одна згідно виписки із

погосподарської книги Кривопільської сільської ради, особовий рахунок 244 -

а.с.6 справи 2-885 і тільки в 2001 році згідно витягу із погосподарської книги

№ 3 Кривопільської сільської ради, особовий рахунок № 225 до її господарства

зареєстровані ОСОБА_4 із своєю сім"єю. Даним витягом стверджено також , що

житловий будинок 1951 року побудови загальною площею 80,5м2, житловою площею

-22,0 м2 знаходиться в приватній власності громадян. А також як вбачається із

матеріалів справи № 2-885 ( а.с.21) згідно рішення № 19 від 18.03.1983 року

Кривопільської сільської ради відповідачу-позивачу ОСОБА_1 відкрито

погосподарський номер, так як останній веде окремо господарство № 507. Даний

факт і є підтвердженням того, що сім"я останнього вела окремо своє власне

господарство, із 1983 року , тобто більше трьох років підряд не брали участі

своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору а займались

впорядкуванням свого власного господарства та будівництвом нового житлового

будинку, і практично тільки формально були зареєстровані до господарства

матері, що також стверджується випискою з погосподарської книги № З

Кривопільської сільської ради , особовий рахунок 226 за 2001 - 2003 роки де

головою двору значився позивач ОСОБА_1 а членами даного двору зареєстровані:

ОСОБА_4 -дружина, ОСОБА_8 - дочка, ОСОБА_3 - син та ОСОБА_6 - дочка. Житловий

будинок у приватній власності, рік побудови 1995 , загальною площею 120 м.кв.

Саме в цій виписці зазначено , що позивачі вибули в 2001 році в господарство №

225 , окрім ОСОБА_8 , що залишилась головою двору. Рішенням Косівського

районного суду в оглядуваній справі № 2-885 за 2005 рік від 14 жовтня 2005 року

( а.с. 17 - 18 ) в позові ОСОБА_1 та інших членів його сім"ї до ОСОБА_5

про поділ спільної власності відмовлено. Вказане рішення суду залишено без

змін     ухвалою колегії суддів судової

палати в цивільних справах

Апеляційного суду

Івано-Франківської області від 12 січня 2006 року ( а.с.19) та ухвалою

Верховного Суду України від 16.11.2006 року. Рішення Косівського районного суду

від 14.10.2005 року набрало чинності а тому у відповідності до ч.3 ст. 61 ЦПК

України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, що набрало

законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті

самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається із

матеріалів справи , позивачка ОСОБА_5 неодноразово зверталась із заявами до

сільського голови с.Кривопілля щодо порушення сім"єю ОСОБА_4 її права

власності та права на проживання в своєму будинковолодінні а також в тому, що

останні самовільно користуються належною їй земельною ділянкою ( а.с. 7-11,

13-15 ) . А також ОСОБА_5 зверталась із цього ж приводу в Верховинський РВ УМВС

( а.с.12). Як вбачається із пояснення ОСОБА_4 - а.с.16 останній ствердив, що

проживає із матір"ю ОСОБА_5 в неприязних відносинах та визнав факт

самовільного використання земельної ділянки , що належить на праві власності

останній. А тому із огляду на вищевказане суд приходить до висновку, що спільне

проживання сторін в одному дворі є неможливим.

Таким чином

відповідачі-позивачі позбавили ОСОБА_5, як власника будинковолодіння

користування та розпорядження своїм майном, що грубо суперечить вимогам ст. 41

Конституції України та ст. 321 ЦК

України , якими передбачено , що кожен має право володіти , користуватися і

розпоряджатися своєю власністю... ніхто не може бути протиправно позбавлений

права власності . Право приватної власності є непорушним , а також ст. 48 ЗУ "Про власність"

передбачено , що Україна законодавчо забезпечує громадянам рівні умови захисту

права власності . Власник може вимагати усунення будь -яких порушень його

права. У відповідності до ст. 116 , 157 Житлового Кодексу України передбачено,

якщо наймач, члени його сімї або інші особи, які проживають разом з ним,

систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за

призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття

роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному

будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними,

виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб

провадиться без надання іншого жилого приміщення. А також всупереч вимогам ст.

383 ЦК України

позивачка ОСОБА_5, як власник будинковолодіння на даний час взагалі позбавлена

права використовувати належне їй житлове приміщення.

Окрім того суд

враховує, що відповідачу - позивачу ОСОБА_1 згідно рішення № 19 від 18.03.1983

року Кривопільської сільської ради відкрито погосподарський номер в цей період

сім"я останнього побудувала житловий будинок, рік побудови 1995 ,

загальною площею 120 м.кв. Однак після закінчення будівництва позивачі вибули в

2001 році в господарство № 225 ОСОБА_5 , окрім дочки-ОСОБА_8 , що залишилась головою

двору. А тому із огляду на наведене суд не може взяти до уваги пояснення

ОСОБА_4 в тому, що останній із сім"єю не має іншого житла.

На підставі

вищенаведеного суд приходить до висновку, що відповідачів-позивачів ОСОБА_1,

ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 слід виселети із належного позивачці - відповідачці

ОСОБА_5 на праві приватної власності житлового будинку АДРЕСА_1 без надання

іншого жилого приміщення а також слід їх зобов»язати не чинити останній

перешкоди в користуванні будинковолодінням, та належною їй земельною ділянкою.

Суд вважає

недоведеною в судовому засіданні позовну вимогу ОСОБА_5 в частині стягнення

матеріальної шкоди за втрачену вигоду в сумі 11800 грн та в частині стягнення

20000 грн моральної шкоди а тому вказані вимоги не підлягають задоволенню .

А також суд вважає безпідставним та недоведеним в судовому засіданні

зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 до Кривопільської сільської ради,

Коломийського МБТІ, ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення сільської ради,

свідоцтва про право власності на

майно та витягу про реєстрацію права власності.

Як вбачається із змісту позовної заяви та пояснення ОСОБА_1, який

обґрунтовує свої вимоги в частині визнання недійсним рішення Кривопільської

сільської ради від 08.06.2004 року про визнання ОСОБА_5 власником будинковолодіння

АДРЕСА_1 та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно

на ім"я ОСОБА_5 видане виконкомом Кривопільської сільської ради

Верховинського району 06.06.2005 року посилаючись на грубе порушення сільською

радою ч.3 ст. 24 ЗУ Про місцеве

самоврядування в Україні", однак саме ця норма Закону передбачає , що

органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в

межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та

керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента

України, Кабінету Міністрів України прийнятими у межах їхньої компетенції. У

відповідноситі до вимог п.6.1 "а" Тимчасового положення " Про

порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно"

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №

157/6445 вбачається, що оформлення права власності на об"єкти нерухомого

майна провадиться із видачею свідоцтва про право власності місцевими органами

виконавчої влади , місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам на

підставі документів , установлених законодавством , які підтверджують їх право

власності на об"єкти нерухомого майна.

Окрім того відповідач-позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні огрунтовував

свої вимоги в частині визнання недійсним витяг про реєстрацію права власності

на нерухоме майно на ім"я ОСОБА_5, виданий Коломийським МБТІ 06.06.2005

року в порушення п.1.4. Тимчасового положення " Про порядок державної

реєстрації прав власності на нерухоме майно" зареєстрованого в

Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445. Саме вказаним

п.1.4. даного положення встановлено, що реєстрація прав власності на нерухоме

майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у

зв"язку із винекненням , існуванням або припиненням , права власності на

нерухоме майно , що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об"єктів

нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів, за рахунок

коштів особи, що звернулася до БТІ. п.1.5 цього ж положення встановлено, що

обов"язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно

фізичних осіб... У відповідності до п.6 вказаного положення до переліку

правовстановлювальних документів , на підставі яких проводиться реєстрація прав

власності на об"єкти нерухомого майна відноситься свідоцтво про право

власності на об"єкти нерухомого майна, видані органами місцевого

самоврядування та місцевими державними адміністраціями. Тобто із огляду на

вищенаведене суд не вбачає жодної із підстав для задоволення зустрічного позову

а тому в позові ОСОБА_1 , ОСОБА_4, ОСОБА_3 до Кривопільської сільської ради,

Коломийського МБТІ, ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення сільської ради,

свідоцтва про право власності на майно та витягу про реєстрацію права власності

слід відмовити за безпідставністю .

На підставі наведеного ст. 41 Конституції України, ст.ст. 81, 92, 116, 125,

152, 216 ЗК України, ст.ст. 321, 383 ЦК України, ст.48 ЗУ "Про

власність" , ст.ст. 116, 157 ЖК України , п.1.4., 1.6., 6 Тимчасового

положення " Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме

майно" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року

за № 157/6445 , керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5 задоволити частково. Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_3,

ОСОБА_4 із житлового будинку АДРЕСА_1 без надання їм іншого житла.

Зобов"язати ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не чинити перешкод

Вережак Марії Лук"янівні в користуванні земельною ділянкою розміром 0,85

га та житловим будинком із господарськими спорудами, що в АДРЕСА_1 а в решті

позовних вимог відмовити .

В зустрічному позові ОСОБА_1 ,

ОСОБА_4, ОСОБА_3 до Кривопільської сільської ради, Коломийського МБТІ, ОСОБА_5

про визнання недійсним рішення Кривопільської сільської ради від 08.06.2004

року в частині визнання ОСОБА_5 власником будинковолодіння за АДРЕСА_1,

визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно на ім"я

ОСОБА_5 видане виконкомом Кривопільської сільської ради Верховинського району

06.06.2005 року та визнання недійсним витягу про реєстрацію права власності на

нерухоме майно на ім"я ОСОБА_5, виданий Коломийським МБТІ 06.06.2005 року

відмовити.

Стягнути із

ОСОБА_1 , ОСОБА_4, ОСОБА_3 в солідарному порядку в користь держави 17 грн

судового збору , та в користь ОСОБА_5 7,50 грн оплачених витрат за

інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження , якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано

заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана в строк

, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до

Косівського районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бури подана до Івано-Франківського

Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом двадцяти днів після

подання заяви про апеляційне оскарження.