Постанова

від 03.02.2022 по справі 140/5790/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 140/5790/21 пров. № А/857/18205/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Обрізка І.М., Шевчук С.М.

з участю секретаря судового засідання: Максим Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року (ухвалене головуючою-суддею Андрусенко О.О. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Луцьку) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Луцької міської ради, державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Луцької міської ради Кучми Ігоря Івановича, державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Луцької міської ради Петрочук Олени Джанівни про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до виконавчого комітету Луцької міської ради (далі - виконком Луцької міської ради, виконком, відповідач-1), в якому просила скасувати рішення виконкому Луцької міської ради про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №57692055 від 16.04.2021, №57864688, №57865962 від 26.04.2021 та зобов`язати виконком провести державну реєстрацію договорів оренди земельної ділянки від 27.11.2020 з кадастровими номерами 0721882700:01:001:0043, 0721882700:01:001:0044, 0721882700:01:001:0045, шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію іншого речового права.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.07.2021 до участі в справі в якості другого відповідача були залучені державні реєстратори прав на нерухоме майно виконавчого комітету Луцької міської ради ОСОБА_2 (далі - державний реєстратор Кучма І.І., відповідач-2) та ОСОБА_3 (далі - державний реєстратор Петрочук О.Д., відповідач-3).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій через невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з`ясування, просить його скасувати та прийняти постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що з урахуванням рішень сесії Жидичинської сільської ради, яким продовжено договір оренди земельної ділянки, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності та Додаткової угоди, укладеної між нею, як орендарем та Жидичинською сільською радою, як орендодавцем, за якою сторони домовилися припинити договір оренди земельної ділянки, у Орендодавця виник обов`язок оформити документи, необхідні для вчинення цієї угоди, в тому числі зареєструвати дію припинення договору оренди земельної ділянки, яка була поділена, а у неї обов`язок зареєструвати право оренди на три новоутворені земельні ділянки. Проте, суд першої інстанції залишив поза увагою цю обставину. Також зазначає, що державний реєстратор виконкому Луцької міської ради, як правонаступник Жидичинської сільської ради, зобов`язаний був під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовувати відомості Державного земельного кадастру, в тому числі Публічної Кадастрової карти України, будучи наділеним, в контексті положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень правом відкривати та/або закривати розділи в Державному реєстрі прав, вчиняти дії по реєстрації трьох Договорів оренди новоутворених земельних ділянок, попередньо вилучивши Договір оренди земельної ділянки, який існував до її поділу.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача державні реєстратори ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Виконком Луцької міської ради не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 та її представника Дячук В.М., які підтримали апеляційну скаргу, наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що 13.07.2016 між ОСОБА_1 (орендар) та Жидичинською сільською радою (орендодавець) було укладено Договір оренди землі, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - землі громадської забудови, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0721882700:01:001:1498. Договір укладено строком на 7 років.

Рішенням Жидичинської сільської ради №66-2/139 від 20.10.2020 продовжено ОСОБА_1 термін дії договору оренди земельної ділянки зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за номером 15515155 від 16.07.2016 в межах населеного пункту с. Жидичин Ківерцівського району Волинської області, площею 0,7135 га, кадастровий номер 0721882700:01:001:1498 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування терміном на 20 років.

Рішенням Жидичинської сільської ради №68/8 від 27.11.2020 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування в межах населеного пункту с. Жидичин Ківерцівського району Волинської області, кадастровий номер 0721882700:01:001:1498, площею 0,7135 га на три земельні ділянки, в тому числі : площею 0,2317 га кадастровий номер 0721882700:01:001:0043, площею 0,2500 га кадастровий номер 0721882700:01:001:0044, площею 0,2318 га кадастровий номер 0721882700:01:001:0045.

Додатковою угодою від 27.11.2020 до договору оренди земельної ділянки від 13.07.2016 зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за номером 15515155 від 16.07.2016 Жидичинська сільська рада та ОСОБА_1 домовились припинити договір оренди земельної ділянки від 13.07.2016.

27.11.2020 між Жидичинською сільською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) було укладено договори оренди землі, згідно яких орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (В.03.08), з кадастровими номерами : 0721882700:01:001:0043, 0721882700:01:001:0044, 0721882700:01:001:0045, які розташовані в с. Жидичин, Ківерцівського району, Волинської області.

Позивач звернулась до державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради з метою зареєструвати вищевказані договори оренди землі від 27.11.2020.

Проте, державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Луцької міської ради прийнято рішення №57692055 від 16.04.2021 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Як вбачається з оскаржуваного рішення, державний реєстратор встановив, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Заявником було подано договір оренди землі від 27.11.2020, в пункті 14 якого зазначено цільове використання земельної ділянки - землі громадської забудови, а у відомостях ДЗК зазначено цільове призначення - 03.08 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. Зазначене свідчить про те, що подані документи не дають змоги встановити набуття іншого речового права, що у свою чергу, унеможливлює проведення державної реєстрації іншого речового права. Крім того, при здійсненні пошуків інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 0721882700:01:001:1498 (яку було поділено) не припинено. Зазначені суперечності щодо права оренди не дають змоги однозначно тлумачити зміст поданих документів, що у свою чергу унеможливлює проведення державної реєстрації іншого речового права.

У рішеннях від 26.04.2021 №57864688 та 57865962 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень при розгляді заяв про проведення державної реєстрації договорів оренди земельної ділянки, кадастровий номер 0721882700:01:001:0044 та 0721882700:01:001:0045 була вказана аналогічна підстава про не припинення договору оренди землі за кадастровим номером 0721882700:01:001:1498.

Вважаючи вищевказані рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень протиправними, позивач звернулась в суд з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наявність зареєстрованого права оренди на земельну ділянку до її поділу перешкоджає реєстрації права оренди на земельну ділянку, яка утворилася в результаті поділу. При цьому, судом встановлено, що новостворені розділи про право власності на земельні ділянки, реєстраційні дії по яких є предметом розглядуваного позову, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутні, як і відсутні відомості про внесення запису про припинення договору оренди землі від 13.07.2016, а тому вказані обставини виключають можливість проведення державної реєстрації договорів оренди на земельні ділянки, які утворені в результаті поділу земельної ділянки. Крім того, позивачем визнається необхідність проведення реєстраційної дії припинення договору оренди від 13.07.2016, оскільки у позовній заяві позивач посилається на необхідність вчинення дій зі сторони Жидичинської сільської ради (її правонаступника або уповноваженого представника), зокрема, провести реєстраційні дії по вилученню з реєстру земельної ділянки із кадастровим номером 0721882700:01:001:1498, а зі сторони виконкому Луцької міської ради провести реєстраційні дії по припиненню договору оренди цієї земельної ділянки. Разом з тим, доказів звернення для вирішення даних питань до вказаних суб`єктів владних повноважень як і доказів оскарження їх бездіяльності позивачем не надано.озрахункк Ро

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1952-IV від 01.07.2004 (далі - Закон №1952-IV) та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 (далі - Порядок №1127).

Так, відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.2 Закону № 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст.4 Закону № 1952-IV, державній реєстрації прав підлягають, зокрема: 1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва; 2) речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов`язань); інші речові права відповідно до закону.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону № 1952-IV, державний реєстратор, серед іншого, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Частиною першою статті 11 Закону № 1952-IV передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до ст.18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

У відповідності до ч.4 ст.18 Закону №1952-IV, державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку. Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки, що здійснюється з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Державного земельного кадастру про наявність/відсутність зареєстрованих речових прав щодо відповідної земельної ділянки до 1 січня 2013 року.

Згідно п.6 Порядку №1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Відповідно до п. 18, 40 вказаного Порядку, за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону №1952-IV іншими законами України та цим Порядком та цим Порядком.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1952-IV підставами для відмови в державній реєстрації прав є: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Згідно п.23 Порядку №1127, відповідно до якого за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Як правильно було встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи відповідно до додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 13.07.2016 зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за номером 15515155 від 16.07.2016 Жидичинська сільська рада та ОСОБА_1 , з метою укладення з ОСОБА_1 трьох договорів оренди землі за кадастровими номерами 0721882700:01:001:0043, 0721882700:01:001:0044, 0721882700:01:001:0045, які є похідними від первинної земельної ділянки із кадастровим номером 0721882700:01:001:1498 домовились припинити договір оренди земельної ділянки від 13.07.2016.

В подальшому, 12.04.2021 та 22.04.2021 ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора із заявами для проведення державної реєстрації іншого речового права, права оренди земельної ділянки на земельні ділянки з кадастровими номерами 0721882700:01:001:0043, 0721882700:01:001:0044, 0721882700:01:001:0045

Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що подані для проведення державної реєстрації права оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 0721882700:01:001:0043, 0721882700:01:001:0044, 0721882700:01:001:0045 не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, оскільки наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема казані земельні ділянки були утворені в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0721882700:01:001:1498.

Відповідно до ст.14 Закону №1952-IV розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі, зокрема, поділу, об`єднання об`єктів нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна. У разі поділу об`єкта нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, а реєстраційний номер цього об`єкта скасовується. На кожний новостворений об`єкт нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав та формується нова реєстраційна справа, а також присвоюється новий реєстраційний номер кожному з таких об`єктів. Відомості про речові права, обтяження речових прав щодо об`єкта, що поділяється, або при виділі частки з цього об`єкта одночасно з відкриттям розділів Державного реєстру прав на кожний новостворений об`єкт переносяться до таких розділів. Якщо правочином або актом відповідного органу встановлено, що речові права, обтяження речових прав не поширюються на всі новостворені об`єкти нерухомого майна, відомості про такі права, обтяження переносяться лише до розділів, відкритих для новостворених об`єктів, яких вони стосуються.

Згідно пункту 54 Порядку №1127 державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом поділу майна, у тому числі в результаті виділення окремого об`єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об`єктів, або об`єднання майна, проводиться за умови наявності технічної можливості такого поділу або об`єднання нерухомого майна та можливості використання такого майна як самостійного об`єкта цивільних правовідносин. Для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що створюється шляхом поділу або об`єднання, подаються: документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку до її поділу або об`єднання (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); Для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об`єднання, подаються: документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його поділу або об`єднання (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (крім випадків, коли об`єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або об`єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення); технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Відомостей про припинення договору оренди землі від 13.07.2016 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено не було, як і не закрито розділ Державного реєстру прав та реєстраційну справу відносно земельної ділянки з кадастровим номером 0721882700:01:001:1498. Крім того, при здійсненні пошуків інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено відсутність новостворених розділів на земельні ділянки, які утворені в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0721882700:01:001:1498.

Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскаржувані рішення прийняті відповідачами на підставі та в межах повноважень.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій справі.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року по справі №140/5790/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді І. М. Обрізко С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 14.02.2022.