Постанова

від 17.02.2022 по справі 324/1755/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 17.02.2022 Справа № 324/1755/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/807/599/22 Головуючий у 1-й інстанції: Кацаренко І.О.

Є.У.№ 324/1755/21 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Кримської О.М.,

Дашковської А.В.,

розглянувши у письмовому позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Пологівського районного суду Запорізької області від 15 листопада 2021 року

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Зазначав що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Жданів, Донецької області померла його мати ОСОБА_2 , після смерті якої залишилася спадщина, до складу якої увійшла нарахована, але не отримана пенсія. До своєї смерті мати перебувала на обліку у Відділі обслуговування громадян №15 м. Пологи, Запорізької області як особа, яка переміщена з тимчасово окупованої території України. Постановою від 13 вересня 2021 року приватний нотаріус Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Черкун В.І. відмовила йому як спадкоємцю першої черги у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав пропуску встановленого ст.1262 ЦК України шестимісячного строку для прийняття спадщини. Посилаючись на те, що строк на прийняття спадщини він пропустив з поважної причини, просив суд на підставі ст.1272 ЦК України задовольнити позов і визначити йому додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою Пологівського районного суду від 18 жовтня 2021 року позовну заяву залишено без руху як таку, що не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, та надано позивачу сім днів з дня отримання ним копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме: надіслати суду докази знаходження на території м. Пологи спадкового майна та відсутності нерухомого майна на території м. Жданів, Донецької області, сплатити судовий збір та надати оригінал квитанції, долучити копії позовної заяви та письмових доказів відповідно до кількості учасників справи.

Ухвалою Пологівського районного суду Запорізької області від 15 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини визнано неподаною та повернуто позивачу.

Судове рішення мотивовано тим, що позивач не виконав ухвалу суду, не надав витребувані судом письмові докази, що унеможливлює відкриття провадження у справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ,посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно повернув йому позовну заяву, оскільки він сплатив судовий збір та надав суду відповідні докази. Вважає, що позов предявленот з дотриманням правил підсудності, оскільки спадщина, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 складається лише із нарахованої пенсії, яку померла не встигла отримати. Спадкодавець на момент смерті перебувала на обліку у відділі обслуговування громадян №15 ГУПФУ в Запорізькій області (м.Пологи) як внутрішньо переміщена особа, тому саме до Пологівського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 і звернувся.

Копія ухвали про відкриття апеляційного провадження і апеляційна скарга вручені відповідачеві 01.02.2022, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

За положенням ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

За положенням ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в п. 14 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

За змістом ст. 367 ч.1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Визнаючи неподаною та повертаючи позову заяву , суд першої інстанції керувався ч. 3 ст. 185, 260 ЦПК України та виходив із того, що позивачем не усунуті недоліки позовної заяви в повному обсязі, не надані докази на підтвердження факту підсудності спору Пологівському районному суду.

Проте, такі висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на законі, а тому з ними не можна погодитися.

Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8).

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції .

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, наданих сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ч.ч.1,3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Тобто, підставою для залишення без руху позовної заяви на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі є виключно недотримання позивачем вимог ст.ст. 175,177 ЦПК України.

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначено у ст. 175 ЦПК України, а положеннями ст. 177 ЦПК України передбачено перелік документів, що додаються до позовної заяви.

Відповідно до ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно положень ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

За приписами ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Так, в ухвалі від 18.10.2021 про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції вказав, що позивачем не сплачений судовий збір та не надані належним чином завірені документи, які свідчать про наявність на території Пологівського району Запорізької області спадкового нерухомого майна або більшої його частини для визначення підсудності в порядку статті 30 ЦПК України.

10 листопада 2021 року на адресу районного суду ОСОБА_1 надіслав квитанцію про сплату судового збору та надав письмові пояснення, в яких зазначив про відсутність у спадкодавця нерухомого майна та причини звернення до Пологівського районного.

Повертаючи позов ОСОБА_1 суд першої інстанції вважав, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту підсудності позовної заяви Пологівському районному суду.

Проте такі висновки суду не ґрунтуються на законі.

За змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як видно зі змісту позовної заяви, позивач виклав в ній обставини, якими обґрунтував свої вимоги, зазначив докази, які, на його думку, підтверджують наведені обставин та обґрунтував підстави звернення до Пологівського районного суду. До позовної заяви позивач надав копію відповідних письмових доказів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості (ст.ст . 12,13 ЦПК України ).

З огляду на принцип диспозитивності у цивільному процесі особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Суд на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не має права давати оцінку наданих позивачем доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги.

Питання про належність і допустимість доказів, їх оцінку, суд має вирішувати в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, а не на стадії відкриття провадження у справі. Позивач додав до заяви докази, які вважав за потрібне надати суду; якщо ж вони не підтверджують позовні вимоги, в тому числі через їх неналежну якість, то це може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Крім того, за положенням ч.1 п.1 ст.31 ЦПК України, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суд передає справу на розгляд іншому суду, а не повертає позовну заяву позивачеві.

Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали, яка перешкоджає подальшому розгляду цієї справи, а тому на підставі ст. 379 ЦПК України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 67, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Пологівського районного суду Запорізької області від 15 листопада 2021 року скасувати, справу справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: І.В. Кочеткова

Судді: А.В. Дашковська

О.М. Кримська