Рішення

від 07.02.2022 по справі 920/1123/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.02.2022м. СумиСправа № 920/1123/21

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/1123/21:

за позовом Керівника Охтирської окружної прокуратури Сумської області (вул.

Сумська, буд. 12, м. Охтирка, Сумська область, 42706) в інтересах

держави в особі позивачів:

1) Північно-східного офісу Держаудитслужби (площа Свободи, Держпром, 5, 4 під`їзд, 10 поверх, м. Харків, 61022),

2) Відділу освіти Охтирської міської ради Сумської області (вул. Гафановича, буд. 12, м. Охтирка, Сумська область, 42700),

3) Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Охтирської міської ради Сумської області (вул. Сумська, буд. 223, м. Охтирка, Сумська область, 42700)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Газова компанія Черкаси-ГАЗ (вул. Святотроїцька, буд. 73/3, м. Черкаси, 18000),

про стягнення 50538 грн 00 коп.,

представники учасників справи:

прокурор - Мурашко Т.А.;

від позивачів - 1) не з`явився;

2) не з`явився;

3) не з`явився;

від відповідача - Яковюк Л.Ю.;

УСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Охтирської міської ради Сумської області безпідставно отримані грошові кошти в сумі 50538 грн 00 коп.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2021, справу призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.

Ухвалою від 13.10.2021 Господарський суд Сумської області відкрив провадження у справі № 920/1123/21; призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 10.11.2021, 11:15; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, відповідно до ст. 165 ГПК України; надав прокурору та позивачам семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив, відповідно до ст. 166 ГПК України.

28.10.2021 від першого позивача надійшла заява від 27.10.2021 (вх. № 9088 від 28.10.2021), в якій він зазначає, що не може бути стороною у справі № 920/1123/21, оскільки Управлінням північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області не проводились заходи державного фінансового контролю в Охтирській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 11 Охтирської міської ради Сумської області, щодо дослідження питань дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель при укладенні та виконанні договору про постачання природного газу від 11.01.2020 № ГК-19/0014 та, відповідно, не встановлено порушень вимог законодавства.

10.11.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву № 180/2 від 09.11.2021 (вх. № 9359 від 10.11.2021), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність у прокурора повноважень на подання даної позовної заяви. Щодо зміни ціни за одиницю товару, відповідач у відзиві зазначає, що необхідність збільшення ціни на природний газ обґрунтована експертними висновками Черкаської торгово-промислової палати; при укладенні додаткових угод дотримано законодавчо визначені умови дійсності правочину, взаємний намір реалізувати право щодо зміни ціни за одиницю товару, волевиявлення сторін у додаткових угодах засвідчується підписами та печатками уповноважених осіб.

Ухвалою від 10.11.2021 Господарський суд Сумської області відклав розгляд справи по суті з повідомленням сторін на 06.12.2021, 12:00.

23.11.2021 прокурор подав до суду відповідь на відзив (вх. № 9672 від 23.11.2021), в якому підтримує позовні вимоги, посилаючись на те, що додаткові угоди до договору постачання природного газу за результатами закупівлі, укладені з порушенням вимог ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі (чинної на час укладення угод), тому є нікчемними. Прокурор зазначає, що у випадку коливання цін на ринку, сторони наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару і такі зміни вносяться з урахуванням вже внесених попередніх змін. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження коливання ціни такого товару на ринку у бік збільшення за період з дати укладення відповідно основного договору до дати укладення додаткової угоди № 1, від дати укладення додаткової угоди № 1 додати укладення додаткової угоди № 2. Прокурор зазначає, що подані відповідачем докази не підтверджують коливання ціни природного газу за 1 тис. м 3 в сторону збільшення, а лише зазначають середню ринкову ціну газу за 1 тис. м 3 . Ні в довідці Харківської торгово-промислової палати, ні в експертних висновках Черкаської торгово-промислової палати не зазначено вартість природного газу на попередні дати, з яких почалася зміна ціни на ринку, а лише зазначено вартість на конкретну дату. Вказані довідки не відображають інформацію, яка надає можливість прослідкувати динаміку цін та встановити її рух у бік збільшення або зменшення в підтвердження коливання ціни.

25.11.2021 третій позивач подав відповідь на відзив № 01-21/638 від 23.11.2021 (вх. № 9773 від 25.11.2021), відповідно до якого підтримує позовні вимоги прокурора та просить суд задовольнити їх, розгляд справи проводити без участі представника Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Охтирської міської ради Сумської області.

06.12.2021 прокурор подав заяву № 52-3338вих21 від 06.12.2021 (вх. № 10001 від 06.12.2021), в якій зазначає, що Північно-східний офіс Держаудитслужби є належним позивачем у даному спорі, оскільки прокурор звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України Про прокуратуру , надав можливість відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом відповідних заходів свідчить про бездіяльність такого органу, тому у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту публічних інтересів та звернення до суду з позовом.

У судовому засіданні 06.12.2021, за участю прокурора та представника першого позивача, суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 13.12.2021, 14:00; повідомлення другого, третього позивачів та відповідача про дату, час та місце розгляду справи по суті в порядку ст. 120 ГПК України.

09.12.2021 прокурор подав до суду заяву (вх. 10105 від 09.12.2021), в якій додатково обґрунтував правомірність зазначення в якості позивача Північно-східного офісу Держаудитслужби.

Ухвалою від 13.12.2021 Господарський суд Сумської області призначив розгляд справи № 920/1123/21 за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 17.01.2022, 12:30; встановив позивачам десятиденний строк з дня отримання ухвали для подачі пояснень щодо позовних вимог прокурора, пояснення направить іншим учасникам справи, докази направлення надати суду.

23.12.2021 третій позивач подав до суду пояснення щодо позовних вимог прокурора № 01-21/705 від 22.12.2021 (вх. № 10508 від 23.12.2021), в яких підтримує позовні вимоги прокурора з підстав, викладених у позовній заяві та просить суд задовольнити позов у повному обсязі; розгляд справи № 920/1123/21 проводити без участі представника Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Охтирської міської ради Сумської області за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 13.01.2022 Господарський суд Сумської області забезпечив участь представника відповідача у всіх судових засіданнях (у тому числі 17.01.2022) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

14.01.2022 перший позивач подав до суду пояснення від 10.01.2022 (вх. № 294 від 14.01.2022), в яких він зазначає, що не може бути стороною у справі № 920/1123/21 та надавати будь-які пояснення по суті позову, оскільки Управлінням північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області не проводились заходи державного фінансового контролю в Охтирській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 11 Охтирської міської ради Сумської області, щодо дослідження питань дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель при укладенні та виконанні договору про постачання природного газу від 11.01.2020 № ГК-19/0014 та, відповідно, не встановлено порушень вимог законодавства.

Ухвалою від 17.01.2022 Господарський суд Сумської області закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду по суті з повідомленням сторін на 07.02.2022, 12:00.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право також звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави .

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У даному випадку порушенням інтересів держави є те, що під час проведення закупівлі порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що є нераціональним та неефективним витрачанням коштів бюджету.

Закон України Про публічні закупівлі установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Отже правильне, в порядку, визначеному законодавством, використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес.

Суперечності, які виникають у бюджетних правовідносинах, зачіпають як інтереси держави, так і суспільні інтереси, тож порушення інтересів держави у цій сфері є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах Північно-східного офісу Держаудитслужби, Відділу освіти Охтирської міської ради та Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Охтирської міської ради Сумської області з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні , головними завданнями органу державного фінансового контролю серед іншого є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна у бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

За змістом пунктів 1, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів тощо.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до пп. 3,9 п.4 вказаного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у різі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Державна аудиторська служба України, як орган, який здійснює фінансовий контроль, при моніторингу публічних закупівель має право при виявленні випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.

Постановою Кабінету Міністрів України № 266 від 06.04.2016 року Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п.1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України № 23 від 02.06.2016 затверджено Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, згідно якого Північно-східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Луганський, Сумській, Харківській та Полтавській областях.

На запит прокуратури щодо вжитих органом контролю заходів до усунення порушень Закону України Про публічні закупівлі , Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в області, Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби повідомило, що Управління не здійснювало заходи державного фінансового контролю в Охтирській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 11 Охтирської міської ради Сумської області, під час яких досліджувалось питання дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель при укладенні та виконанні договору про постачання природного газу від 11.01.2020 № ГК-19/0014 та, відповідно, не встановлювало порушень вимог законодавства, в Управління відсутні будь-які підстави для вжиття заходів в межах повноважень до визнання додаткових угод до цього договору недійсними чи поверненню надмірно сплачених за цим договором коштів.

Таким чином, згідно наданої відповіді Держаудитслужби, орган контролю навіть після отримання інформації від прокурора про можливі порушення законодавства про публічні закупівлі, не планував проводити перевірку і не збирався звертатись до суду обґрунтовуючи це відсутністю повноважень.

При цьому, Верховний Суд вважає Держаудитслужбу належним позивачем у справах зазначеної категорії, про що наголошено у постановах в справах № 924/1237/17, № 826/9672/17, № 924/1256/17, № 906/296/18, № 912/895/18, № 925/682/18, № 909/545/18, №924/1256/17, 927/491/19, тощо.

Відповідно до Положення про Відділ освіти Охтирської міської ради затверджений рішенням міської ради VII скликання від 03.09.2020 № 2098-МР (далі - Положення), він є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в територіальних підрозділах Державної казначейської служби України, печатку з зображенням Державного Герба України і власним найменуванням, відповідні штампи та бланки.

Пунктом 1.5 Положення передбачено, що відділ утримується за рахунок міського бюджету.

Крім, цього п. 2.2.11 Положення передбачено, що відділ є головним розпорядником бюджетних коштів, які виділяються із бюджетів всіх рівнів на утримання закладів загальної середньої освіти, дошкільної позашкільної освіти, інклюзивно - ресурсного центру, центру професійного розвитку педагогічних працівників. Узагальнює пропозиції щодо обсягу бюджетного фінансування закладів та установ освіти, які перебувають у комунальній власності, аналізує та контролює їх використання.

Також, згідно з п. 4.2 Положення, відділ освіти має право бути стороною при розгляді справ у судових органах.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет).

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, в тому числі і місцевих бюджетів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) угод, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Оскільки фінансування за додатковими угодами до договору постачання природного газу № ГК-19/0014 від 11.01.2020, які стосуються предмету спору у даній справі, здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, а Відділ є головним розпорядником коштів, отже Відділ освіти Охтирської міської ради Сумської області є належним позивачем у зазначеній справі.

Листом № 52-2467вих-21 від 21.09.2021 Охтирська окружна прокуратура проінформувала Охтирську міську раду про наявні порушення законодавства при укладенні додаткових угод до договору закупівлі № ГК-19/0014 від 11.01.2020. Також листом повідомлено, що прокуратура має намір звернутися до суду з позовом про повернення зайво сплачених коштів в сумі 50538 грн 00 коп. (а.с. 100-101, том І).

Згідно наданої відповіді на лист від 24.09.2021 № 01-15/3531, прокуратуру повідомлено, що Відділ освіти Охтирської міської ради не звертався з позовом про зайво сплачені кошти (а.с. 95, том І).

Відповідно до п. 1.2 Статуту Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Охтирської міської ради, затвердженого рішенням Охтирської міської ради VII скликання від 09.11.2018 № 1347-МР (далі - Статут), Школа є юридичною особою, має печатку, штамп, код ЄРДПОУ, бланк зі своєю назвою, має реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби, самостійний баланс. Розрахунково-касове обслуговування Закладу здійснюється через органи Державної казначейської служби, в якому відкриті реєстраційні рахунки.

Згідно п. 1.8 Статуту, школа здійснює свою освітню діяльність відповідно до Конституції України, Законів України Про освіту , Про загальну середню освіту , інших законів та підзаконних нормативно - правових актів, Статуту, рішень Охтирської міської ради та її Виконавчого комітету, наказів Відділу освіти Охтирської міської ради.

Пунктом 1.9 Статуту передбачено, що Школа несе відповідальність за своїми зобов`язаннями відповідно до чинного законодавства України. Заклад не несе відповідальність за зобов`язаннями Засновника. Засновник не несе відповідальності за зобов`язаннями Закладу.

Школа фінансується за кошти державного та міського бюджету (п. 6.2 Статуту).

Заклад використовує майно на правах оперативного управління відповідно до чинного законодавства рішення про заснування і Статуту Школи та укладених нею угод (п. 5.2 Статуту).

Отже, Охтирська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11 Охтирської міської має право звертатися до суду за захистом порушених прав та/або охоронюваних законом інтересів, пов`язаних, зокрема, з неправомірним використанням бюджетних коштів.

Листом № 52-2491вих-21 від 22.09.2021 Охтирська окружна прокуратура проінформувала Охтирську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 11 Охтирської міської ради про наявні порушення законодавства при укладенні додаткових угод до договору закупівлі № ГК-19/0014 від 11.01. 2020. Також листом повідомлено, що прокуратура має намір звернутися до суду з позовом про повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів в сумі 50538 грн 00 коп. (а.с. 104, том І).

Охтирська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11 Охтирської міської ради листом від 23.09.2021 № 01-21/520 повідомила, що звернень з позовом до ТОВ Газова компанія Черкаси-ГАЗ про визнання недійсним додаткових угод до договору про постачання природного газу та повернення безпідставно сплачених коштів не було (а. с. 96, том І).

Така пасивна позиція зазначених вище уповноважених органів та закладу освіти не відповідає вимогам законодавства та свідчать про невиконання ними своїх повноважень із захисту інтересів держави.

Враховуючи наведені вище обставини, має місце винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами та закладом освіти функцій із їх захисту, та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Північно-східного офісу Держаудитслужби, Відділу освіти Охтирської міської ради Сумської області та Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Охтирської міської ради.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес.

З огляду на викладене, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 виклала правову позицію щодо обґрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді, зокрема, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, з наданих прокурором доказів вбачається, що прокурором направлені відповідні листи-повідомлення. З отриманих відповідей не простежується намір вжиття заходів щодо захисту інтересів держави в судовому порядку.

На підставі викладеного, з урахуванням змісту позовної заяви, предмета спору, характеру спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з позовом, у зв`язку із доведеною бездіяльністю вказаних компетентних органів та закладу освіти, а також необхідністю невідкладного захисту інтересів держави в даному випадку.

Прокурор звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Охтирської міської ради Сумської області безпідставно отримані грошові кошти в сумі 50538 грн 00 коп.

Судом установлено, що на веб-порталі публічних закупівель Prozorro Охтирська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11 Охтирської міської ради Сумської області оприлюднила оголошення про намір здійснити закупівлю газового палива (природного газу) ДК 021:2015: 091200000-6 обсягом 35800 м 3 , з очікуваною вартістю предмета закупівлі - 327162 грн 59 коп., що становить 09 грн 14 коп. за 1 м 3 .

За результатами проведених торгів, переможцем вказаного аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю Черкаси-Газ з пропозицією 168261 грн 43 коп. (остаточна знижена пропозиція 152540 грн 58 коп.) - 4260 грн 90 коп. за 1 тис. м 3 , що зафіксовано у Звіті про результати проведення процедури закупівлі UA-2019-11-12-000843-с від 11.01.2020 (а. с. 68, І том).

Між Охтирською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 11 Охтирської міської ради Сумської області (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Газова компанія Черкаси-ГАЗ (Постачальник) укладено договір постачання природного газу № ГК-19/0014 від 11.01.2020, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу природний газ в обсягах, за ціною та у порядку, передбачених Договором, а Споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Предметом Договору є природний газ з річним обсягом постачання 35800 м 3 . Ціна - 152540 грн 22 коп., що становить 4260 грн 00 коп. за 1 м 3 (п. 2.1 договору).

Пунктом 10.2 договору сторони визначили, що всі додатки, доповнення та додаткові угоди є невід`ємними частинами Договору, якщо вони виконані у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками сторін та їх підписи скріплені печатками. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зазначених у ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі .

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України Про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Суд установив, що між Споживачем та Постачальником укладено додаткові угоди до договору № ГК-19/0014 від 11.01.2020, якими кожного разу збільшувалась ціна з одночасним зменшенням загальної кількості товару.

Додатковою угодою № 2 від 28.01.2020 сторонами збільшено ціну за 1000 м 3 природного газу з 4260,90 грн. до 4 667,63 грн. тобто на 9,55%, а обсяг постачання природного газу зменшено до 32, 68 тис. м 3 .

Додатковою угодою № 3 від 29.01.2020 збільшено ціну за 1000 м 3 природного газу з 4667,63 грн. до 5115,53 грн. тобто на 9,6%, а обсяг постачання природного газу зменшено до 29,82 тис. м 3 .

Додатковою угодою № 4 від 30.01.2020 збільшено ціну за 1000 м 3 природного газу з 5115,53 грн. до 5608,13грн. тобто на 9,62%, а обсяг постачання природного газу зменшено до 27,2 тис. м 3 .

Додатковою угодою № 5 від 31.01.2020 збільшено ціну за 1000 м 3 природного газу з 5608,13 грн. до 6149,63 грн. тобто на 9,66%, а обсяг постачання природного газу зменшено до 24,8 тис. м 3 .

Додатковою угодою № 6 від 30.11.2020 збільшено ціну за 1000 м 3 природного газу з 6149, 63 грн. до 6720,94 грн. тобто на 9,3%, а обсяг постачання природного газу зменшено до 23,95 тис. м 3 .

Згідно укладених додаткових угод, ціну за кубічний метр газу у спірний період збільшено з 4260,90 грн до 6720,94 грн за 1 тис. м 3 ., що становить 47,73% від первинної ціни. Кількість поставленого товару зменшено з 35,8 тис. м 3 до 23,95 тис. м 3 , що на 11,85 тис. м 3 менше від запланованого.

На виконання умов Договору та Додаткових угод ТОВ Газова компанія Черкаси-ГАЗ поставило, Охтирська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11 Охтирської міської ради Сумської області отримала на підставі актів приймання-передачі природного газу та оплатила природний газ в наступному обсязі та за ціною:

- січень 2020 року (акт приймання-передачі природного газу № 10004864 від 31.01.2020) в обсязі 3,58986 тис. м 3 по ціні 6149,63 грн (з ПДВ), на загальну суму 22076,30 грн (з ПДВ), яку сплачено згідно платіжне доручення № 36 від 14.02.2020;

- лютий 2020 року (акт приймання-передачі природного газу № 2 від 29.02.2020) в обсязі 6,96429 тис. м 3 по ціні 6149,63 грн (з ПДВ) на загальну суму 42827,80 грн (з ПДВ), яку сплачено згідно платіжного доручення № 72 від 10.03.2020;

- березень 2020 року (акт приймання-передачі природного газу № 3 від 31.03.2020) в обсязі 3,24968 тис. м 3 по ціні 6149,63 грн (з ПДВ) на загальну суму 19984,32 грн (з ПДВ), яку сплачено згідно платіжного доручення № 116 від 13.04.2020;

- жовтень 2020 року (акт приймання-передачі природного газу № 155 від 11.11.2020) в обсязі 0,89096 тис. м 3 по ціні 6149,63 грн (з ПДВ), на загальну суму 5479,07 грн (з ПДВ), яку сплачено згідно платіжного доручення № 351 від 17.11.2020;

- листопад 2020 року (акт приймання-передачі природного газу від 16.12.2020) в обсязі 5,78594 тис. м 3 по ціні 6720,94 грн (з ПДВ) на загальну суму 38886,94 грн. (з ПДВ), яку сплачено згідно платіжних доручень № 423 від 16.12.2020 та № 424 від 16.12.2020;

- грудень 2020 (акт приймання-передачі природного газу № 12 від 14.12.2020) в обсязі 3,46466 тис. м 3 по ціні 6720,94 грн (з ПДВ) на загальну суму 23285,76 грн. (з ПДВ), яку сплачено згідно платіжного доручення № 421 від 15.12.2020.

В підтвердження зміни ціни постачальником надавалися експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати № 0-929 від 23.12.2019, № 0-42/01 від 16.01.2020 та № 0-42/02 від 16.01.2020 та довідку Харківської торгово-промислової палати № 1354/20 від 05.11.2020.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що додаткові угоди № 2, № 3, № 4, № 5, № 6 про підвищення ціни на предмет закупівлі є нікчемними на підставі ст. 37 Закону України Про публічні закупівлі , оскільки укладені з порушенням ч. 4 ст. 36 цього Закону, а саме: зміна істотних умов договору (ціни за одиницю товару на 10 %) допускається лише у разі коливання ціни такого товару на ринку. Проте експертні висновки не містять інформації щодо коливання ціни природного газу на ринку в сторону його збільшення після укладення Договору.

Виявлений прокурором під час проведення перевірки факт порушення інтересів держави внаслідок незаконного підвищення ціни товару, визначеної у Договорі постачання природного газу, на думку прокурора свідчить про наявність підстав для стягнення з постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю Газова компанія Черкаси-ГАЗ 50538 грн 00 коп., як таких, що надмірно сплачені.

Правовідносини в сфері публічних закупівель регулюються Законом України Про публічні закупівлі , метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Стаття 3 Закону України Про публічні закупівлі (чинної на час проведення закупівлі) до принципів закупівлі відносить: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Частиною 1 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Положеннями ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно зі ст. 185 Господарського кодексу України, до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі , договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі (чинного на момент проведення закупівлі), замовниками є органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних В коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Відповідно до п. 1.2 Статуту Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Охтирської міської ради Сумської області, затвердженого рішенням Охтирської міської ради VII скликання від 09.11.2018 №1347-МР, Школа є юридичною особою, має печатку, штамп, код ЄРДПОУ, бланк зі своєю назвою, має реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби, самостійний баланс. Розрахунково-касове обслуговування Закладу здійснюється через органи Державної казначейської служби, в якому відкриті реєстраційні рахунки.

Таким чином, Охтирська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11 Охтирської міської ради Сумської міської ради проводила відкриті торги про закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:09120000-6 - Газове паливо (природний газ) на 2020 рік відповідно до встановлених вимог Закону України Про публічні закупівлі (в редакції чинній на час проведення закупівлі).

На момент підписання сторонами Договору від 11.01.2020 на закупівлю товарів за державні кошти, сторонами були погоджені його істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором, відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України та Закону України Про публічні закупівлі .

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі (чинної на час укладення договору), умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі" непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті. Аналогічні вимоги передбачено у ч.5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі в новій редакції Закону від 02 . 12 . 2020 .

За умовами п.п. 2 п. 10.2 Договору, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

При розгляді справи судом встановлено, що Охтирська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11 Охтирської міської ради Сумської області, яка мала беззаперечне право на отримання газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, підписала Додаткові угоди № № 2, 3, 4, 5, 6, внаслідок чого ціна 1000 м 3 газу збільшилася на 47,73%.

Таким чином, відбулось нівелювання результатів відкритих торгів, у той час, як метою Закону України Про публічні закупівлі є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у подібних правовідносинах, у справі № 927/491/19 зазначено, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 45 % шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Верховний Суд звернув увагу, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України Про державні закупівлі нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Суд установив, що згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті згідно прейскурантів НАК Нафтогаз України (який є найбільшим підприємством паливно-енергетичного комплексу в Україні), що знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті (http.//www.naftogaz.com): з 1 грудня 2019 року ціна для промислових споживачів становила 7755,60 грн. (з ПДВ) за 1000 м 3 ; з 1 січня 2020 року ціна для промислових споживачів становила 7286,40 грн. (з ПДВ) за 1000 м 3 (- 6%); з 1 лютого 2020 року - 6249,60 (з ПДВ) за 1000 м 3 (- 14%).

Таким чином, реальне коливання ціни природного газу в бік зростання у грудні 2019 року - січні 2020 року не відбулося, а навпаки ціна на газ зменшилась.

Аналогічні відомості щодо ціни газу наведені на загальнодоступному ресурсі ТБ Українська енергетична біржа , відповідно до яких упродовж січня - червня 2020 року ціна природного газу так само мала тенденцію до зниження: червень 2020 - 3692,34 грн/тис. куб. м, травень 2020 - 3701,52 грн/тис. куб. м, квітень 2020 - 4698,41 грн/тис. куб. м, березень 2020 - 5303,24 грн/тис. куб. м, лютий 2020 - 5764,30 грн/тис. куб. м, січень 2020 - 5763,78 грн/тис. куб. м.

Крім цього, на сайті НКРЕКП розміщені щоквартальні результати моніторингу функціонування ринку природного газу упродовж 2020 року. Так, у І кварталі 2020 року роздрібна ціна зменшилась порівняно з попереднім кварталом для бюджетних установ та організацій на 1570 грн/тис. м 3 (або на 21 %). Водночас ціна природного газу в І кварталі 2020 року порівняно з аналогічним періодом попереднього року зменшилась для бюджетних установ та організацій на 3827 грн/тис. м 3 (або на 39 %). Найбільше у І кварталі 2020 року у порівнянні з IV кварталом 2019 року зменшилась ціна на газ для бюджетних установ та організацій.

З наведеного слідує, що у період з січня до серпня 2020 року відбувалося коливання ціни на природний газ у сторону її зменшення.

Коливання ціни товару на ринку кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами договору жодним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено, у зв`язку з чим ними не дотримано вимоги п. 2 ч. 4 статті 36 Закону України Про публічні закупівлі .

Враховуючи наведене, перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення Договору про закупівлю з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення Додаткових угод № 2, № 3, № 4, № 5, № 6 є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку відповідача.

Відповідно до вимог ст.ст. 632, 638 Цивільного кодексу України, ціна є істотною умовою договору та установлюється за домовленістю сторін.

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) Договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України Про публічні закупівлі .

Відповідна правова позиція щодо незаконності укладення додаткових угод за відсутності коливання цін на ринку викладена в постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 та від 25.06.2019 у справі № 913/308/18.

Заперечення відповідача викладені у відзиві судом відхиляються, оскільки надані експертні висновки Черкаської ТПП та цінова довідка Харківської ТПП не містять даних щодо порівняння чинної ринкової ціни на товар з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення.

Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18).

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України Про публічні закупівлі (в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції), договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.

За приписами частини 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до вимог ст. 216 Цивільного кодексу України , недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Відповідно до пунктів 5, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним, а виконання чи невиконання сторонами зобов`язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

Відповідно до приписів частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 названого Кодексу встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Способом захисту порушеного права відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України є, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом застосування наслідків недійсності правочинів у вигляді реституції.

При цьому договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 Цивільного кодексу України (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 №6-100цс15, постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 №3-11гс15 та від 24.09.2014 №6-122цс14, постанові ОП КГС Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

Статтею 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Аналогічна правова позиція відображена і у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з твердженнями прокурора про те, що Додаткові угоди № 2 від 28.01.2020, № 3 від 29.01.2020, № 4 від 30.01.2020, № 5 від 31.01.2020, № 6 від 30.11.2020 до Договору постачання природного газу № ГК-19/0014 від 11.01.2020 є нікчемними згідно зі ст. 37 Закону України Про публічні закупівлі , а отже, не породжують жодних правових наслідків для сторін.

Відповідно, правовідносини між ТОВ Газова компанія Черкаси-ГАЗ та Охтирською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 11 Охтирської міської ради Сумської області регулюються Договором постачання природного газу № ГК-19/0014 від 11.01.2020 без урахування змін, внесених Додатковими угодами № 2-6 (в початковій редакції).

Суд встановив, що збільшення ціни за одиницю природного газу, внаслідок укладення Додаткових угод №№ 2, 3, 4, 5, 6 до Договору № ГК-19/0014 від 11.01.2020, спричинило переплату бюджетних коштів в сумі 50538 грн 00 коп., що становить різницю між фактично сплаченою сумою та сумою, яка мала бути сплачена без зміни ціни за додатковими угодами.

Таким чином, грошові кошти в сумі 50538 грн 00 коп. безпідставно одержані Товариством з обмеженою відповідальністю Газова компанія Черкаси-ГАЗ та підлягають поверненню Охтирській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 11 Охтирської міської ради Сумської області, на підставі ст. 670 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, вимога прокурора про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Газова компанія Черкаси-ГАЗ на користь Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Охтирської міської ради Сумської області коштів в сумі 50538 грн 00 коп. є правомірною та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати Сумської обласної прокуратури по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 130, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Газова компанія Черкаси-ГАЗ (18000, м. Черкаси, вул. Святотроїцька, буд. 73/3, код ЄДРПОУ 38843087) на користь Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Охтирської міської ради Сумської області (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Сумська, буд. 223, код ЄДРПОУ 33158505) 50538 грн 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Газова компанія Черкаси-ГАЗ (18000, м. Черкаси, вул. Святотроїцька, буд. 73/3, код ЄДРПОУ 38843087) на користь Сумської обласної прокуратури (40000, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, буд. 33, р/р UA598201720343120001000002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03527891) 2270 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 17.02.2022.

Суддя Є.А. Жерьобкіна